І отримали на Фестивалі ім. О. Кошиця творче благословення від великих Майстрів української пісні Анатолія Авдієвського та Івана Павленка

З Ласки Божої та завдяки підтримці Федерального агентства по культурі та кінематографії РФ, Амбасади України в РФ, Комітету міжрегіональних зв’язків і національної політики міста Москви, Культурного центру України в Москві, Дому народів Росії, ГУ “Московський дім національностей”, ГУК “Бібліотека української літератури”, а також при меценатській підтримці члена Ради Федерації Федерального Зібрання РФ Василя Михайловича Думи, Владислава Кириченка та Петра Шишка відбувся Фестиваль-конкурс ім. Олександра Кошиця. Цей Фестиваль став Форумом українських хорових колективів та вокальних ансамблів РФ. Було і декілька хорів з України.

Нашим мурманським співочим “Лелекам” пощастило ще й з підтримкою губернатора Мурманської області Юрія Олексійовича Євдокимова. Пан губернатор допоміг нам з оплатою дорожніх витрат, відтак, і ми, вперше завітали на такий високомистецький Фестиваль. Проведення Фестивалю трохи невлучно співпало в часі, бо наші мурманські українці, ті, що мають таки можливість виїхати в літні відпустки в Україну, оце тільки під жовтень повертають до Мурманська. Отже, часу для проб колективу було обмаль. Але ж побували! На часі творче звітування Піснею перед губернатором і земляками – мурманчанами. І заспіваємо всі ті пісні, що співали в Москві, і розповімо про колективи з інших куточків РФ та України. Враження добрі, - і чужі колективи сподобались та і ми самі опанували 2 других і 2 третіх місця, причому, другі – фактично поза чудовим ансамблем української музики “Роксоланія” з Київського Державного університету ім. Т.Г. Шевченка, яким керує професор Іван Якимович Павленко. Маємо також почесний диплом “За найкращий історичний костюм”.

Ця поїздка стала для нас головною подією року ще й тому, що керівник нашого співочого гурту пані Наталія Мороз зустріла в Москві своїх вчителів співу - художнього керівника хору “Дніпро” з Київського Державного університету ім. Т.Г. Шевченка, професора пана Івана Павленка та Народного артиста України, Героя України, головного хормейстера Українського Державного хору ім. Григорія Верьовки пана Анатолія Авдієвського. Фаховий вишкіл нашої пані Наталочки від цих чудових неперевершених Творців української пісні відчуваємо і правдиво цінуємо. Пані Наталія – це людина, яка повсякчас випромінює яскраву Творчу Вдачу, закохана в свою працю і тішиться талановитістю, - будучи сама музично обдарованою людиною, має велику здібність і хист навчити інших тому, що вміє робити сама. Цікавий стиль роботи, енергійність і вміння працювати з людьми – це ті риси, які притаманні Наталії Константинівні. 

Пані Наталія дуже принципово і підбірково ставиться до репертуару хору, - мають перевагу старожитні українські народні пісні, але успішно працюємо і з піснями сучасних українських авторів. Для Пані Наталії не існує “важких” пісень. Добре володіння панною Наталею рідною українською мовою роблять проби хору національно – насиченими і сприяють мовному та національно – свідомому вихованню учасників, особливо молоді. А наші, такі симпатичні співочі “Лелеки”, хоч і не фахівці, а самодіяльність, але ж виховані отією саме пісенечкою, що нам співали наші мами і бабусі, що дівує на колодках біля будь – якої української хати, а то й в місті просто неба на лавицях біля під’їздів та на всіх родинних святах і зустрічах.

Нас, таких дальніх від Москви людей, вразила і спонукала до відповідальності атмосфера таких концертних залів, як концертний зал ім. Гнесіних та Концертний зал ім. П.І. Чайковського. Дуже радо і привітно нас зустрічав Український культурний центр на Арбаті. А скільки пісень було виспівано в автобусах, під час екскурсій і вимушених дорожніх “пробок”. З великим пошанівком наш колектив, разом з колективом наших творчих однодумців з м. Лазаревське приймав Будинок культури в м. Хімки Московської області.

Дякуємо Богові, що ми малу можливість спілкування з професором Іваном Якимовичем Павленком, - дякуємо щиросердно, що така людина опікувалась нами, була уважна до нас і ми мали можливість бути присутніми на майстер-класах скерованих Великим Майстром. Але ж знайшли ми можливість, щоби дістатись Творчим Благословенням і від пана Анатолія Авдієвського. Такий світовий авторитет, вершинний хоровий Педагог і Артист, пан Анатолій, в житті дуже скромна і досяжна людина.

Ми підійшли до нього і попросили Благословення на Творчу Вдачу – Благословив! Ми попросили нашого улюбленця стати Почесним членом нашої Громади – і він дав нам свою згоду. Отакі події, отакі враження – незабутні і яскраві, що надихають на подолання всіляких негараздів і перешкод, сприяють бажанню робити таку добру справу, - репрезентувати свою Україну в Світах ріднею Піснею і добротою українських співочих сердець.

На світлинах: Вчитель професор Іван Павленко з Києва та його учениця Наталя Мороз з Мурманська. Мурманські українці на Фестивалі імені О. Кошиця 2006 року. Фото на добру згадку з професором Почесним членом нашої громади Героєм України Анатолієм Авдієвським.

Наталя ЛИТВИНЕНКО-ОРЛОВА.

Москва – Мурманськ

getmanova@list.ru

19 –27 жовтня 2006 р.