Про несподівані повороти своєї долі розповів Почесний голова Іркутського земляцтва українців, протоієрей Української православної церкви Київського Патріархату о. Миколай Срібняк 

- Шановний отче Миколаю! Пробачте, якщо Вас образить таке питання: чи Ви не той Срібняк Микола Миколайович, що 10 років тому очолював українське Товариство "Клекіт" в м. Іркутську і був головою ради в цій громаді?

-Да, мій шановний друже, я дійсно є той Срібняк Микола з Іркутська. Після зустрічі у Владивостоці на конференції, присвяченій 110-й річниці переселення українців на Далекий Схід, я мав бесіду з патріархом Володимиром Романюком. Він про наші діаспорянські питання відізвався критично і наголосив, що сьогодні час вирішальний в Україні: бути чи не бути їй державою. Тому бажано всім, кому це під силу, старатись переїхати в Україну.

Тоді повернулися на Батьківщину Андрій Попок, Наталя Фоміна, Володимир Гудима, Малюк... Ну, і я рискнув. Провів звітну конференцію в Іркутську. Мене залишили Почесним головою земляцтва. Ми в 1994 році, а це вже 10 років тому – виїхали в Україну, мали великі клопоти з громадянством...

По благословінню владики Адріана я з Києва знову повернувся в Росію. Відправився до Москви, а потім – в Ногінськ. Вчився в Московській духовній семінарії, потім – в Духовній Академії, служив у Ногінську. Потім переїхав до Києва, відновив у Києво-Могилянській Академії Благовіщенську церкву. У зв’язку з переведенням секретаря Дніпропетровської єпархії професора Мисика в Київ, мені запропонували попрацювати на його місці на Сході України. Я з радістю поїхав, не догадуючись, які труднощі мене чекають. Але результат нашої праці, наших зусиль відомий: тоді єпархія мала 4 парафії, сьогодні маємо біля 300…

 Держкомітет у справах релігії України, який очолює пан Віктор Бондаренко, сповістив, що на початку 2003 року у Дніпропетровській області було парафій УПЦ (МП)- 455 (дві єпархії), а УПЦ КП - 70/29. Наскільки це дійсно?

-Парафій у Дніпропетровській єпархії Української православної церкви Київського патріархату - 275, зареєстрованих на сьогодні біля -195. З реєстрацією влада зволікає. Час на реєстрацію, передбачений Законом про свободу совісті та релігійні організації 1 місяць, а реєструють - Ви бачите з кількості зареєстрованих за 10 років, - роками.

Уже собори люди побудували. А влада все вишукує зачепи, щоб не реєструвати. Та Закон (мабуть, і час) не забороняє українцям молитись на свої землі незареєстрованими. Тому ми будуємо відкриваємо храми, відкриваємо нові парафії, а вони все палки до коліс приладнують...

Зате у Московській церкві парафії реєструють в один день. І навіть голого стовпа (фіктивно, для кількості й пропаганди). Але - це люди знають – і з цього сміються. А ми робимо свою справу.

Можна було б відкрити судові справи. Та немає часу, коштів на юристів і тяганину. А в парафіях у нас, в основному, старші люди...

Жалію, що ви не приїхали до нас на пару днів у Дніпропетровськ. Були б - побачили все на місці. Ми - оптимісти у своїй справі, бо з нами народ.  

Під час наших зустрічей у Києві на Світовому конгресі українців, я не думав, що Ви мене не впізнали. І завжди говорив про земляцькі проблеми з Вами, не догадуючись, що Ви мене не знаєте...  

- Отець Миколай, ми, здається, з Вами познайомились ще на Першому Конгресі українців Росії, але я Вас у рясі і з бородою не зміг упізнати. Тим більше, що Ви опинитесь замість Іркутська в Дніпропетровську, який за моєю ініціативою в тому ж 1993 році побратався з нашою Самарою – і саме про це я тоді говорив своєму виступі на Конгресі. До речі – прошу по можливості передати мій привіт голові міста Івану Куліченку, який прилітав до нас у складі делегації у Самару для оформлення побратимських відносин. Проте в мене питання стосується не рідного “Дніпра”, а Росії і долі в ній української діаспори. За 15 років після останнього, ще з радянських часів перепису населення в Росії кількість українців скоротилась з 4.4 до 2.9 мільйонів осіб. Як, на Вашу думку, потрібно працювати, щоб українська діаспора Росії збереглася?

- Дорогий брате! Думаю, що без відкриття парафій при кожному українському земляцтві в Росії, ми не зможемо зберегти на нормальному рівні всі ці громадські організації. І всю діаспору. Правда, тут повинна допомога бути і з України.

Я часто буваю у Михайла Гориня, Левка Лук’яненка, у Товаристві “Україна-Світ” в Івана Драча з діаспорянських питань. Піднімаю їх на всіх рівнях, де можу бувати. Бо в мене серце болить за нашу українську діаспору, за людей, що кинуті напризволяще. Вмирають старші – свідки незабутніх подій, вироджується дух під тиском ненависників усього українського.

Але йдуть кращі часи. Молодь уже більше національно свідома, віруюча, є достойною надією України. Прошу вибачення, що затримався з відповіддю – був відсутній в Україні. Я по службі буваю в різних державах, серед різних народів. Українців напрочуд у світі люблять і поважають. Я щиро вас усіх, брати мої, вітаю із Шевченківськими святами. Завтра буду виступати на обласному телебаченні. Розповім про Вас: Як в українських земляцтвах Росії бережуть пам’ять Шевченка... Радий бути корисним для Вас і всіх земляків. З глибокою повагою й молитвою за Вас і всіх земляків,

Ваш вірний слуга о. МИКОЛАЙ.

hram2000@pisem.net 

Записав Андрій БОНДАРЕНКО,

Самара. 2004. 5.03

---------------------------------------

Від редакції:

Ми ще не встигли узгодити з отцем Миколаєм Срібняком текст цієї бесіди, бо він багато часу проводив в від’їздах за межами Дніпропетровська, як стало відомо про новий поворот в його долі: в травні він був пострижений в ієромонахи, а на початку червня відбулася його хіротонія і він став архієреєм Української православної церкви – єпископом Сумським і Охтирським Мефодієм. Редакція щиро вітає володику Мефодія з початком його архіпастирства і бажає йому всіх гараздів на важкому шляху цього відповідального служіння Богу і людям.

Додаємо до цього офіційне повідомлення прес-служби Київської Патріархії.

08-06-2004

Наречення і хіротонія ієромонаха Мефодія (Срібняка) на єпископа Сумського і Охтирського

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату клірик Дніпропетровської єпархії протоієрей Микола Срібняк був обраний на єпископа Сумського і Охтирського. З благословення Святійшого Патріарха Філарета 23 травня, після святкового богослужіння на честь просвітителів слов’ян святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, звершеного напередодні дня їх церковної пам’яті, намісником Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря о. Микола Срібняк був пострижений у чернецтво з іменем Мефодій.

5 червня 2004 р. у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі після Всенічного бдіння відбувся чин наречення ієромонаха Мефодія на єпископа Сумського і Охтирського, який звершили Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій, єпископи Білоцерківський Олександр та Харківський і Богодухівський Флавіан.

Біографічна довідка

Єпископ Сумський і Охтирський Мефодій (в миру – Микола Миколайович Срібняк) народився 8 червня 1957 р. в с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської області. В молодості переїхав до Сибіру. З 1978 по 1986 роки працював лісничим та старшим лісничим у Красноярському краї (Російська Федерація). У 1985 р. закінчив Сибірський технологічний інститут. З 1986 по 1992 рр. працював заступником директора Іркутського медично-оздоровчого центру. Навчався у медичному училищі, а згодом – в Іркутському медичному інституті, який не закінчив з причини свого від’їзду в Україну (1994 р.). У 1992 –1994 рр. був Головою Українського земляцтва Іркутська.

У 1995 р. владикою Адріаном, нині митрополитом Дніпропетровським і Криворізьким, в Богоявленському соборі м. Ногінська (Московська область) був рукоположений на диякона, а згодом – на священика. З 1996 по травень 2004 р. обіймав посаду секретаря Дніпропетровсько-Криворізької єпархії. Навчався у духовній семінарії в Ногінську, згодом – у Волинській Духовній Семінарії, яку закінчив у 1999 р. В 2004 р. закінчив Львівську Духовну Академію. 14 травня 2004 р. Священним Синодом УПЦ Київського Патріархату обраний на єпископа Сумського і Охтирського. 6 червня 2004 р. рукоположений на єпископа у Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.

Прес-служба Київської Патрiархiї.

---------------------------------------

Сумська єпархія Української православної церкви Київського Патріархату

Адреса єпархіального управління: Україна, м.Суми, вул. Холодногірська, 6

Email: godhelp@ukr.net. тел: 8(0542) 27-32-97; 8(0542) 22-54-26

17.06.2004

Автор 21 жовтня звернувся до владики Мефодія з листом від редакції “Кобза-українці Росії”:

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

“К  О  Б  З  А” – українці Росії

Єкатеринбург - Самара – Мурманськ - Київ - Торонто

443013, м. Самара, Київська, 15 “Б”, кв. 36, e-mail sloboda@samaramail.ru, т.(8462) 47-71-76

№ 47                                                                                                                         21.10.2006 р.

Єпископу Сумському і Охтирському Мефодію

-----------------------------------------------------------------------

40030, м. Суми, вул. Холодногірська, 6

Вельмишановний преосвященний владико Мефодію!

Знову звертаюсь до Вас - в Суми, де Ви служите вже не в якості звичайного священика, а владики, єпископа Української православної церкви – з двома проханнями і пропозиціями:

1. Прошу Вас, як у минулому російського українця, оновити Ваші коментарі в листах до мене із Дніпропетровська. Але вже не як рядового протоієрея, навіть секретаря єпархії, а з позиції члена Святішого Синоду Української православної церкви Київського патріархату і правлячого архієрея прикордонного з Росією регіону України, малої Батьківщини діючого Президента України Віктора Ющенка.

Я Ваші вислови в листах до мене зібрав в матеріал "Як пан Микола став отцем Миколаєм" і виставив на досить популярному в діаспорі київському сайті "Народний оглядач" (який, до речі, редагує пан Володимир Щербина, що жив і працював в ядерному місті Челябінську-70 (нині ЗАТО місто Снежинськ Челябінської області).

Василь Коломацький в свій час побоявся виставляти цей матеріал заочної бесіди з Вами, не отримавши від Вас згоду на таку публікацію, а Ви як раз вже перебирались з "Дніпра" через Київ до Сум, бо були пострижені в монахи і готувались до хіротонії во єпископи. А я тоді втратив з Вами оперативний зв'язок.

При цьому ще прошу Вас обов’язково також надіслати мені електронною поштою разом з текстом цього матеріалу Вашу якісну кольорову фотографію + також Ваше фото разом з Святішим Патріархом Київським і Всієї Руси - України Філаретом, 11 років інтронізації якого завтра будуть відмічати у всіх парафіях УПЦ КП.

2. Прошу Вашої допомоги мені у виході на Ваших колег - правлячих архієреїв УПЦ КП на теренах Росії архієпископа Білгородського і Обоянського Іосафа та єпископа Тобольського і Єнісейського Варуха. (З владикою Адріаном я зустрічався на Всесвітньому форумі українців у Києві і дещо записав від нього).

Справа в тому, що я готую дослідження для КЛГП Світового Конгресу Українців "Українські парафії в Росії" і хотів би отримати від українських архієреїв в РФ детальні, конкретні дані про стан і проблеми керованих їми парафій та монастирів УПЦ КП в регіонах Російської Федерації.

Листи по звичайній пошті архієреям Іосафу та Варуху я відправив, але з Вашою допомогою хотів би отримати їх електронні адреси - для оперативного спілкування. До речі, з Вашого e-mail hram2000@pisem.net в Дніпропетровську мені не відповідали. Чи Ви не допоможете мені налагодити контакт ще і з новим секретарем Дніпропетровської митрополії?

Додаю для Вашої єпархіальної газети "Православний християнин" (головному редактору пані Зинаїді Роменській) матеріал та ілюстрації про одну із святкових архієрейських служб в місті Ногінську Московської області, що провів у колишній військовій казармі митрополит Дніпропетровсько-Криворожський і Московсько-Богородський Адріан.

Зарані дякую Вам, Ваше преосвященство, за порозуміння і допомогу у цій, надіюсь, дуже корисній справі - пропаганді зусиль УПЦ КП по окормленню всіх своїх вірних на теренах Росії і розповіді про подвижників української православної церкви в РФ.

Прошу Вашого архіпастирського благословення на цю дослідницьку і журналістську роботу.

З великою повагою,

Головний редактор сайту “Кобза” - українці Росії”

Андрій БОНДАРЕНКО,

Заслужений журналіст України.

mailto:sloboda@samaramail.ru

А ось яку відповідь автор отримав на своє звернення в Сумську єпархію:

--------------------------

Слава Ісусу Христу!

Вельмишановний Андрію Васильовичу!

Вибачаюсь за неоперативність. Маю дві єпархії – ще і Чернігівську. То часу не бува: тиждень в Сумах, а тиждень в Чернігові.

Справи йдуть нормально. Радий за звістку про Володимира Щербину з Челябінська-70. Він – порядна людина. Постараюсь в найближчий час написати Вам докладного листа.

Наш сайт - www.pravoslavya.sumy.ua.

З повагою Ваш єп. МЕФОДІЙ.

klekit2006@gmail.com

28.10.2006.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

На світлинах: Єпископ Сумський і Охтирський Мефодій. Кафедральний Свято-Воскресенський собор в Сумах. Діти цілують хреста в руках у владики Мефодія. Президент України перед Божою службою в сумському селі. Після літургії в рідній Хоружівці. Сумський  владика  разом  з представниками влади міста і району.