Меморіальна дошка першому президенту України Михайлові Грушевському буде відкрита в цю суботу в Казані

16 сентября в Казани на улице Кремлевской, дом № 15/25, состоится торжественное открытие мемориальной доски, посвященной первому президенту Украинской Народной Республики Михаилу Грушевскому. Здесь будущий первый глава суверенной Украины проживал на бывшей улице Воскресенской, в меблированных номерах "Франция" с 3 сентября 1915-го по 9 сентября 1916 года. (Ныне здесь размещается гостиница и пиццерия "Джузеппе").

Ожидается, что в торжествах примут участие Президент Татарстана Минтимер Шаймиев и Чрезвычайный и Полномочный посол Украины в РФ Олег Дёмин, представители украинских государственных и общественных организаций из Киева и Львова, а также украинских общественных организаций Татарстана и других регионов России, в частности из Ульяновской и Нижегородской областей.

В тот же день в Доме Дружбы народов Республики Татарстан пройдут Грушевские чтения - научно-практическая конференция «Михаил Грушевский. Его фигура в украинской и мировой истории» - о жизни и деятельности выдающегося общественного и политического деятеля Украины, академика АН СССР Михаила Грушевского, посвященная 140-летию со дня его рождения (он родился 17 сентября 1866 года в нынешнем городе Хелм, относившемся тогда к Российской империи). Кстати, это уже вторые Грушевские чтения в Приволжском федеральном округе: первые ровно год назад состоялисьв городе Димитровграде (Мелекессе) соседней Ульяновской области и были приурочены к 90-летию окончания его симбирской ссылки.

В ссылке в Поволжье будущий глава украинской державы оказался с началом Первой мировой войны. Он, подданный Российской империи, до войны - профессор истории Львовского университета, с её объявлением бежал из Австро-Венгрии в нынешнюю Украину. Но за пропаганду своих национал-сепаратистских взглядов лидер и создатель Украинской национально-демократической партии был вначале выслан из Киева в Симбирск (Ульяновск), а затем по его просьбе и ходатайству выдающегося российского учёного-филолога академика Алексея Шахматова переведен в университетский город Казань. Отсюда он сумел переехать в Москву, где поселился в известном здании на Арбате, 9 (здесь сейчас размещается Культурный центр Украины в Москве).

После Февральской революции, 14 марта 1917 года Михаил Грушевский прибыл в Киев, где стал председателем Центральной Рады, как общепризнанный украинский национальный авторитет и лидер. Последовательно и энергично Грушевский стал добиваться автономии Украины - в своих программных статьях, в публичных выступлениях и в политике руководимой им Центральной Рады. 29 апреля 1918 года Рада приняла конституцию и избрала Грушевского президентом Украинской Народной Республики. Но его президентство продолжалось всего лишь один день: в ночь с 29 на 30 апреля при поддержке германских оккупационных войск произошёл государственный переворот, УНР прекратила своё существование, была провозглашена Украинская Держава во главе с гетманом, бывшим командиром корпуса Русской армии генерал-лейтенантом Павлом Скоропадским.

После этого Михаил Грушевский отошёл от политики, в годы советской власти занимался наукой, был избран действительным членом Академии наук СССР и умер при недостаточно ясных обстоятельствах во время своего отдыха в 1934 году на курорте в городе Кисловодске. Был похоронен в Киеве на Байковом кладбище.

Любопытно, что инициатором создания первого в регионах России памятника творцу истории народа Украины и идеологу украинской независимости стал не какой-то государственный деятель или маститый учёный, а рядовой участковый врач-терапевт из районного центра Татарстана города Нижнекамска Евгений Савенко, председатель городской Национально-культурной автономии украинцев. Три года тому, работая в архивах Казани, этот российский украинец, уроженец Воронежской области, обнаружил документы о пребывании в городе в политической ссылке будущего первого главы самостийной Украины. По просьбе Евгения Савенко личные средства на реализацию проекта – около 500 тысяч рублей выделил российский политик и бизнесмен Василий Дума, бывший президент нефтяной компании «Славнефть», а ныне - сенатор от Костромской области. В прошлом году он встал во главе Федеральной национально-культурной автономии украинцев России и Объединения украинцев России.

Кстати, 18 августа Василий Дума и Евгений Савенко были отмечены высокими украинскими государственными наградами - орденами «За заслуги». Им их вручил президент Украины Виктор Ющенко, который во время прошлогоднего государственного саммита СНГ в Казани впервые здесь встретился с представителями украинской диаспоры в России.

На фото: Професор Михайло Грушевський. Меморіальна дошка першому президенту УНР Михайлу Грушевському. Ініціатор його увічнення в столиці Татарстану Євген Савенко з нагородою від Президента України.

sloboda@samaramail.ru

Анонс

У суботу, 16 вересня 2006 р. в столиці Республіки Татарстан місті Казані відбудеться урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки видатному державному та політичному діячу України, вченому-історику академіку Михайлу Грушевському

Дошку буде встановлено за ініціативою української громади згідно з рішенням державних органів Республіки Татарстан. Вона виготовлена  за сприяння члена Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, голови рад Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» Василя Думи. Автор меморіальної дошки – казанський скульптор Махмут Гасімов. У церемонії відкриття візьмуть участь керівники органів законодавчої та виконавчої влади Татарстану, депутати парламентів Росії та України, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації Олег Дьомін, вчені, діячі культури, представники громадськості.

Це вже друга в Росії меморіальна дошка Михайлові Грушевському. В 2003 році пам’ятний знак було встановлено на будинку на вул. Погодінській у Москві, де в 1930-х роках мешкав М.С. Грушевський.

Михайло Грушевський народився 29 вересня 1866 року в місті Холмі (тепер Польща). У 1890 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Наукові студії почав під керівництвом Володимира Антоновича. З 1894 р. – професор Львівського університету. У 1897-1912 рр. був головою Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, редактором «Літературно-наукового вісника» (з 1898). Один із засновників Національно-демократичної партії (1899), Українського наукового товариства в Києві (1907), з 1908 р. голова Товариства українських поступовців. У березні 1917 р. обраний головою Української Центральної Ради. З 1919 р. – в еміграції. Повернувся в Україну 1924 р. Обраний академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН, 1923), АН СРСР (1929). Був керівником історичного відділу ВУАН і редактором журналу «Україна». На початку 1930-х років змушений був виїхати до Москви, там заарештований. У 1931-34 рр. – професор історії Московського університету. Помер 25 листопада 1934 р. в Кисловодську за нез’ясованих обставин, похований у Києві.

Створив наукову схему історії України, яка докорінно вплинула на подальший розвиток української історіографії. Автор понад 2 тисяч праць з історії України, української літератури, мови, публіцистичних статей, прозаїчних та драматичних творів.

…На початку І Світової війни Михайло Грушевський, професор руської історії Львівського університету і активний громадський діяч, залишив Австро-Угорську імперію і приїхав до Києва, де був заарештований жандармами Російської імперії. Після Лук’янівської в’язниці, як «пропагандиста украинского сепаратизма и видного деятеля Украинской национально-демократической партии» його було відправлено у заслання до Симбірська. За допомогою видатного російського філолога Олексія Шахматова, Грушевський отримав дозвіл виїхати з провінційного Симбірську до університетської Казані, де була можливість продовжувати наукову працю.

У вересні 1915 року М.С. Грушевський з родиною (дружиною Марією Сільвестрівною та донькою Катериною) оселився в Казані по вул. Воскресенській в мебльованих номерах «Франція» (нині – вул. Кремлівська, 15/25, готель «Джузеппе»). Грушевський жив в Казані у кількох помешканнях, але до наших часів зберігся лише цей будинок (зараз це власність родини Спарта).

Прожив Грушевський в Казані до вересня 1916 року. Далі, пославшись на стан здоров’я (збереглося медичне свідоцтво, підписане професором медицини Казанського університету Олексієм Казем-Беком), та завдяки піклуванню професора Давида Грімма, Михайло Сергійович звернувся до Міністерства юстиції з проханням дозволити переїзд у Москву.

На початку 2004 року головою Нижнєкамської національно-культурної автономії «Українське товариство «Вербиченька» Євгеном Савенком було віднайдено в Національному архіві Республіки Татарстан документи, які раніше бачили тільки співробітники НКВС та самі архіваріуси. Казанський період в житті Грушевського до цього часу згадувався лише побіжно, і не був досліджений належним чином.

Після відкриття меморіальної дошки буде проведено наукову конференцію «Михайло Грушевський. Його постать в українській та світовій історії», експонуватиметься книжкова виставка, відбудеться концерт художніх колективів українських громад Татарстану та інших реґіонів Поволжя. Довідки за тел. +7 917 272-3618 (Людмила Найденко).

13 вересня 2006 р.

Об'єднана прес-служба Федеральної національно-культурної автономії українців Росії, Об'єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві

libukr@online.ru