Українська Всесвітня Координаційна Рада напередодні IV-го Всесвітнього Форуму Українців

Останні перед IV-м Всесвітнім Форумом Українців збори Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради відбулися 30-го червня 2006 року в Києві. Їх можна було б назвати  звітно-виборними, бо вся робота велася навколо цієї теми: заслухали звіти голови організації Михайла Гориня, голови секретаріату Валерія Рябенка, а також Контрольно-ревізійної комісії, яку на зборах представляли Павло Дорожинський, Сергій Кот і Валерій Семененко. Всі ухвали щодо звітів були прийняті без особливих дискусій.  

Віддали належне Голові УВКР, який працював сумлінно, не формально, побував у багатьох українських організаціях Сибіру і Далекого Сходу Російської Федерації. А в межах Центральної і Південної Європи відвідав проблемні регіони в колишніх державах соціалістичного табору. Цим він порушив звичну чиновницьку традицію їздити в Америку, чи Канаду. Треба додати також, що ця поважна людина часто витрачала власні гроші, і сьогодні апарат УВКР тримається здебільшого на його кошти. На зборах піднімалося питання про необхідність звернення до Президента української держави для нагороди п. Михайла Гориня найвищою державною відзнакою України.

У другій половині дня обговорювалися плани роботи УВКР на другу половину 2006-го року. Але найбільше запитань у членів Президії викликав останній пункт порядку денного, зв'язаного з підготовкою до наступного форуму, який має пройти 18-20 серпня. Виявилося, що основний тягар взяв на себе уряд України, до складу міжвідомчої робочої групи з підготовки форуму ввійшли представники різних міністерств і відомств. Її очолює міністр культури і освіти Ігор Ліховий. А головою Оргкомітету з підготовки форуму розпорядженням в. о. прем'єр-міністра України Юрія Єханурова затверджено віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Кириленка. Затверджено також склад Організаційного Комітету з підготовки та проведення форуму, в який включено 50 чоловік. Від української діаспори Росії до нього входять Василь Бабенко, Валерій Семененко і Стефан Паняк.

 Виникало багато запитань про списки делегатів і гостей форуму. Їх остаточного варіанту поки-що немає. Як запевнив перший заступник Голови Об'єднання українців Росії Юрій Кононенко, у Москві старалися залишити у списку всі прізвища, які були надіслані. Але на сьогодні є досить людей, які залишаються за межами квоти. Виникала розмова про кандидатуру майбутнього керівника УВКР у зв'язку з тим, що п. Михайло Горинь за станом здоров'я змушений відійти від роботи. Мені здається, що на цю посаду буде балотуватися Павло Мовчан.

На збори УВКР не приїхали члени Президії із Західної діаспори. І, мабуть, не випадково. Бо керівники Світового Конгресу Українців настоюють на тому, що світове українство має репрезентувати саме СКУ, а не УВКР.

Дискусія на цю тему ведеться давно, і раніше, як мені здається, вона мала сенс. Колишня українська влада відносилася до своєї діаспори далеко не кращим чином, згадаймо як вона вела себе підчас VIII-го Конгресу СКУ, який вперше відбувався у Києві. Тоді проблеми були навіть з приміщеннями для засідань. Ми не відчували щоб держава піклувалася своєю діаспорою, а деякі реверанси у її бік мали ритуальний характер, бо так прийнято... А реальної підтримки не було, до резолюцій СКУ відносилися як до ...ворожих провокацій.

Тому аргументи керівництва СКУ про те, що не маємо ще українського уряду в державі, а значить координаційна робота не може вестися з Києва, виглядали вагомими. Сьогодні вони втрачають вагу - так мені здається. Тепер все залежатиме від Президента і нового Уряду України. Якщо вони зрозуміють ту важливу роль, яку відіграють діаспори народів в цивілізованих державах, всю координаційну роботу можна зосередити у Києві, тобто в УВКР. Мені здається, що тільки постійні проблеми з формуванням уряду є причиною  неналежного відношення держави до своєї діаспори.

Стефан ПАНЯК,

член Президії УВКР, професор

panjaks@rambler.ru