Сам Косенко й зробив коротку доповідь про те, як тодішня влада знищувала людей. Виявляється, були дзвоники з Москви з вимогами розстрілу кожного разу певної кількості осіб. І Ленінград перевиконав заплановане завдання і розстріляв більше, ніж вимагали. Самим репресованим містом Росії" називають Ленінград колишні політв'язні. А Левашовська Пустош в першій половині ХХ сторіччя воістину стала голгофою для Петербурзького краю, як секретний полігон НКВС, де в роки гонінь було поховано близько 47000 невинно убиєнних від безбожної влади. В 1989 році цей полігон був розсекречений, і йому приданий статус мемориального комплексу пам'яті репресованих. Тоді ж відбулася перша панахида по репресованим, котру відслужив протоієрей Олександр Ранне.

Лежать на Левашовському цвинтарі без могил і без поточнення, де саме кого закопано і в який час, - люди без розбору національностей, віку тощо. Тут закопано і росіян, і прибалтів, і українців, і поляків, і німців...Усіх, кого нещаслива доля довела безвинно до судилищ…

З членів української діаспори в цей день 18 вересня цвинтар разом з Володимиром Косенком відвідали Валентина Блажчук, Зайковський, Валентин Іващенко, Ігор Сидоренко Ігор, Микола Шмигерин та інші члени нашої української діаспори. Відслужив молебен і відправив панахиду Костянтин Зайковський по всім загиблим не під час військових подій по захисту Батьківщини, а безвинно розстріляних з 1917 по 1954 роки.

На світлинах: Хресний хід на Левашовську пустош. Панахида по невинно убієнним. Пітерська тюрма Хрести над Невою.

Галина КРАСИЛИЧ,

журналістка.

www.ukraintsy.spb.ru