Відбулася презентація другої книги із серії “Україна на Старому Арбаті”

У Культурному центрі України в Москві відбулася презентація другої книги із серії “Україна на Старому Арбаті”, монографії генерального директора Центру, доктора історичних наук, члена-кореспондента АПН України Володимира Мельниченка “Арбат очима українця”, яка щойно побачила світ у московському видавництві ОЛМА-ПРЕСС.

На презентації виступили заступник генерального директора Центру Юрій Василенко, доктор історичних наук, професор Борис Пономаренко, провідний науковий співробітник Інституту Європи РАН Віктор Мироненко, член правління Хмельницького земляцтва Юрій Бабій, голова ради земляцтв України Микола Челомбитько, член правління Чернігівського земляцтва Валентина Первушкіна, член товариства української культури “Славутич” (Москва) Борис Козаренко, відомий громадський діяч, літератор Євгенія Дейч. Остання розповіла про виступи російської інтелігенції на захист української книгарні на Арбаті, 9 наприкінці 1980-х років, коли відомі російські та українські діячі культури звернулися з колективним листом до Московського міського комітету КПРС.

Відомий чеченський співак, частий гість Культурного центру України в Москві Булат Макаєв, виконав на презентації низку українських пісень.

Книга “Арбат очима українця”, як вже говорилося, є другою в серії “Україна на Старому Арбаті”, що видає Центр. Перша – “Слово про Культурний центр” – побачила світ наприкінці 2005 року. У другій книзі Володимир Мельниченко вперше в українській історіографії та російській арбатознавчій літературі досліджує багатовікову історію Арбату крізь призму української присутності в “арбатському світі”.

Нова праця Володимира Мельниченка має 9 розділів: “Арбат – дивна назва”, “Землеволодіння № 636/599”, “Шевченкова присутність”, “Оаза російської культури”, “Від Гоголя до Чехова”, “Абрис “арбатського світу”, “Революція і Старий Абат”, “Бувальщини будинку № 9”, “Арбат на початку ХХІ століття”.

З точки зору української поблематики, найбільш цікавими є розділи “Шевченкова присутність”, “Від Гоголя до Чехова” та “Бувальщини будинку № 9”.

У книзі розповідається про знайомство Тараса Шевченка в Москві з представниками української та російської інтелігенції, поміж імен названо зокрема Осипа Бодянського, Михайла Максимовича, Михайла Щепкіна, родину Аксакових та інших. Автор зібрав і опублікував максимум інформації про перевезення тіла Шевченка через Москву в Україну навесні 1961 року, коли домовину було тимчасово встановлено в арбатському храмі Тихона Амафунтського й відправлено панахиду.

Розділ “Від Гоголя до Чехова” розповідає про зв’язок Арбату з іменами двох видатних письменників, а також Володимира Гіляровського, Лева Толстого, Івана Тургенєва, Пантелеймона Куліша та Михайла Грушевського.

У розділі “Бувальщини будинку № 9” висвітлюється історія будинку, де нині знаходиться Культурний центр України в Москві. Крім того, читачу цікаво буде дізнатися про літературне життя Арбату на початку ХХ ст., про мистецькі кафе й перебування в будинку № 9 Сергія Єсеніна, Володимира Маяковського та інших. Володимир Мельниченко пише, що саме українська книгарня, яка діяла тут з початку 1940-х років, і “стала історичним приводом постановки питання про створення Культурного центру України”.

Монографія ілюстрована цінними світлинами та фотокопіями архівних документів, що відображають історію Арбату, з багатьма відомими постатями, чиї імена пов’язані з історією цієї старовинної московської вулиці.

Сам автор про свою працю пише наступне: “Тема української присутності на Старому Арбаті чекає нових дослідників і нових підходів. Але завжди треба комусь починати. У даному випадку – випало мені”. 

Інформаційна служба Культурного центру України в Москві

ukraine1@online.ru

26 квітня 2006 р.