26 квітня 2006 року виповнюється 20 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС

Аварія на Чорнобильській АЕС стала найважчою за своїми наслідками техногенною аварією в історії людства, до якої, в значній мірі, призвела недостатність культури безпеки як на конструкторському, так і на управлінському рівнях.  

Внаслідок аварії відбулося радіоактивне забруднення понад 145 тисяч кв. км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. При цьому постраждало майже 5 мільйонів мешканців 5 тисяч населених пунктів. Радіоактивна хмара вкрила 2218 міст і селищ України з населенням  2,4 мільйонів чоловік. Було серйозно і надовго порушено нормальну життєдіяльність і виробничий ритм у багатьох регіонах України.

Навіть сьогодні через 20 років після цієї трагічної події важко в повній мірі оцінити всі аспекти шкідливих наслідків катастрофи. Зокрема, медико-демографічні і соціальні наслідки продовжують чинити важкий морально-психологічний тиск на населення забруднених територій та є важким тягарем для економіки країни.  Тривожним симптомом для суспільства стало зростання смертності серед осіб середнього віку, адже до цієї категорії зараз  відносяться ті, хто були опромінені у дитячому віці. Це покоління постійно піддавалося опроміненню до переходу у репродуктивний вік, а тепер стає батьками прийдешнього покоління.

На 1 січня 2006 року в Україні 2 594 071 особа мали статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. При цьому загальна їх кількість скоротилася на 19%, водночас майже у 1,8 рази зріс контингент категорії інвалідів Чорнобиля. Крім того, в Україні налічується 17 448 сімей,  які отримують пільги внаслідок втрати годувальника, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Значна частина потерпілих продовжує перебувати у стані соціальної та психологічної дезадаптації за відсутності готовності до ініціативної поведінки у найближчій перспективі. Особливо важкими соціальні наслідки аварії виявилися для сільського населення забруднених територій Полісся, де сільськогосподарське виробництво було і залишається головним сектором економіки.

Прямі втрати матеріально-майнових комплексів та окремих об’єктів економіки лише у зоні відчуження на території країни склали 1385 млн. дол. США.  Затрати України на пом’якшення наслідків Чорнобильської катастрофи зі всіх джерел фінансування за період з 1986 по 1991 роки становили майже 6 млрд. дол. США. Протягом останніх років, коли Україна самостійно фінансує затрати на ліквідацію наслідків аварії, тобто з 1992 по 2005 роки включно, вони становили 7,35 млрд. дол. США і в окремі роки сягали 8-10 % витратної частини державного бюджету.

Однак важко точно визначити розміри непрямих збитків внаслідок невикористання забруднених сільгоспугідь, водних і лісових ресурсів, переселення великої кількості людей. За розрахунками  спеціалістів,  сумарні  економічні  збитки  для України до 2015 року сягнуть 179 млрд. дол. США.

Урок Чорнобиля сумний, болісний та трагічний. Він показав, що подолання такої трагедії вимагає величезних коштів та значного часу. Всі ці роки, що минули після аварії на ЧАЕС, Україна практично одна несе тягар  подолання наслідків планетарної катастрофи. Наслідки Чорнобильської катастрофи стали серйозним гальмуючим фактором економічного становлення молодої української держави. Затрати, пов’язані із мінімізацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ще багато років будуть важким каменем лежати на економіці країни.

Повна зупинка у грудні 2000 р. роботи Чорнобильської АЕС на виконання  зобов’язань України згідно Меморандуму від 20.12.1995 р. про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів  України і урядами країн „Великої Сімки” та Комісією Європейського Співтовариства призвела до значного зменшення виробництва електроенергії в країні та додаткових фінансових затрат і збільшення, таким чином, негативних наслідків аварії.

Створений в екстремальних післяаварійних умовах об’єкт „Укриття” вже майже 20 років виконує свої захисні функції. Однак, внаслідок допущених прорахунків при  зведенні „Укриття”, його потенційна небезпека значно більша, ніж це допускають норми та правила для об’єктів, які містять радіоактивні матеріали. Тому першочерговими завданнями є стабілізація його стану та створення нового безпечного конфайнменту як технологічного комплексу для забезпечення довгострокового збереження довгоживучих радіоактивних  відходів та матеріалів, що містять ядерне паливо.

Україна та міжнародне співтовариство доклали значних зусиль для вироблення комплексного підходу стосовно реалізації Плану дій  щодо об’єкта „Укриття” (SIP) з метою перетворення його на екологічно безпечну систему. На жаль, доводиться констатувати , що реалізація проектів SIP йде не лише з великим відставанням у часі, але й зі значним відхиленням від основної мети.

Необхідні затрати для усунення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перетворення чорнобильської зони в екологічно чисту територію неспівмірні з реальними економічними можливостями України і вимагають мобілізації та концентрації ресурсів всіх промислово розвинутих країн.

20-та річниця катастрофи Чорнобиля є для світової спільноти та партнерів по Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів  України і урядами країн „Великої Сімки” та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС від 20.12.1995 р. слушною нагодою продемонструвати підтримку України і надати у відповідності з Меморандумом обіцяну допомогу для вирішення всього комплексу питань у подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. 

Враховуючи глобальність наслідків Чорнобильської катастрофи, її вплив на життєві інтереси багатьох країн, Україна закликає всіх, кому не байдужі долі постраждалих людей, спільними зусиллями виконати складне завдання з перетворення чорнобильської зони у безпечне для людей природне середовище.

На світлинах: саркофаг на ЧАЕС. Картопля і зоні картопля...

Інформаційний бюлетень

Посольства України в Російській Федерації

125009, Москва, К-9 Леонтьевский переулок, 18

( 629-76-77  2629-46-81