Творча група кубанців побувала в столиці України на головному святі держави 

Незважаючи на те, що проведення Всесвітнього форуму українців було зірване, а, значить, відмінена і участь мистецьких сил в концерті, що, як правило, проходив після робочих засідань, творча група кубанців таки побувала в столиці України на головному святі держави - Дні Незалежності. Велика честь представляти Кубань цього року випала учнівському хору, яким керує заслужений працівник культури Кубані, України і Росії Валентина Іванівна Ярешко з Крайової школи народного мистецтва. Колектив для виступу підготував декілька пісень, та головний режисер величного концерту на майдані Незалежності заслужений діяч мистецтв України Василь Вовкун залишив ту, яку фактично і замовляв -"Зажурились чорноморці".

Натовп, що до нашого виступу зібрався на головній вулиці Києва і центральній площі держави, добре сприйняв як саму пісню, так і її виконання. Заспівувала майбутня ведуча (впевнено можна про це говорити) Кубанського козачого хору Настя Давидова. А загалом всі молоді артисти були налаштовані на прекрасний виступ і доклали до цього всі зусилля.

Сама площа справила на наших молодих виконавців велике враження. І все ж незрозумілою була велика кількість столиків, парасольок, словом місць для вживання пива з іншого боку Хрещатика. Невже тільки тут можна пити пиво та ще й під час такого свята?

Зарубіжжя було представлене трьома країнами: Грузія, Росія і Польща. І якщо участь грузинського хлопчика-танцюриста можна пояснити проведенням року Грузії в Україні, а виконання польської пісні роком України в Польщі, то наш колектив мав символізувати стратегічне партнерство України і Росії про що говорив Президент України. Віктор Андрійович Ющенко оголосив з Майдану своє звернення до українського народу після двох номерів за виступом краснодарців. Тому наші діти були у безпосередній близькості від Українського Президента.

А от з Надзвичайним і Повноважним Послом Російської Федерації в Україні Віктором Степановичем Чорномирдіним відбулася цікава зустріч. Перед виходом на сцену діти звернули увагу, що з місць для почесних гостей на них хтось пильно дивиться. Мабуть Віктор Степанович впізнав своїх, і, звернувши увагу, затримав на наших дітях свій погляд подовше. На Кубані відома любов пана Чорномирдіна до української пісні. Він намагається не пропускати концерти Кубанського козачого хору. Приємні спогади про подружжя Чорномирдіних залишились у лазаревського колективу "Покуть". Хочу нагадати, а кому і повідомити, що дружина у Посла - українка. Кажуть, що вона дуже гарно співає. Враховуючи все це наважився підійти до Віктора Степановича з проханням сфотографуватися на згадку з кубанськими дітьми після концерту. Він без будь-яких роздумів відразу дав згоду. Посол подякував дітям за виступ, а під час короткої розмови просив передати вітання від нього керівнику "Кубаньгазпрому" пану Жвачкіну, керівникові Кубанського хору ВікторуЗахарченку і всім, хто його пам'ятає. Також він з ентузіазмом відгукнувся на мою пропозицію під час приїзду до Києва творчих груп з Кубані організовувати концерти чи виступи і в Посольстві Російської Федерації. Сподіваємось, що так і буде.

Діти все ж побачили багато визначних пам'яток столиці України. Древній Київ захопив і зачарував. Та хотілося більшого. На жаль, багато часу довелося втратити на перебування на репетиціях. Та головного було досягнуто: учні переконалися в гостинності українців, їхній культурі. Був розвіяний міф про неможливість проживання російськомовного населення в столиці України, який так вперто пропагують і тиражують російські телеканали. На жаль, всі ми мало чули української мови, хоча були в центрі держави яка називає себе таки Україною. Правда приємною несподіванкою була значна кількість молоді, одягнута у національні вишиті сорочки. Це не були учасники концертних програм. Хочеться не сподіватись, а вірити, що це свідомий вияв впевненості в незалежне майбутнє України і своєрідна публічна демонстрація своєї національної приналежності і гордості: Ось ми є! І ми - українці! Скоро нас буде більше!

На фото: кубанська делегація з Послом Росії Віктором Черномирдіним.

Микола СЕРГІЄНКО,

Заслужений працівник культури України.

P. S. Під час виконання Гімну України на майдані Незалежності один з хористів ансамблю Збройних Сил України повів себе дуже дивно: крутив темні окуляри, розводив руками, робив різні па, імітував голоси. Не хочеться думати, що в колективі тримають людей несповна розуму. Більш всього схоже на те, що цей чоловік був добряче п'яним. Зупинила його всім своїм патріотичним натиском голова Союзу українців Угорщини Ярослава Хортяні. А де ж командири-вихователі?

Товариство українців Кубані інформує

Українське товариство діє на Кубані уже 12 років. Весь цей час воно було відомим в Україні і Росії, а також в інших країнах, як Товариство української культури Кубані. Виходячи з вимог чинного законодавства Російської Федерації організація привела свій статут у відповідність з ним і тепер офіційно називається так: Краснодарська крайова громадська організація "Національно-культурний центр Товариство українців Кубані".

Дані про державну реєстрацію громадського об'єднання внесені Управлінням федеральної податкової служби по Краснодарському краю в єдиний державний реєстр юридичних осіб 24 серпня 2005 року - в День незалежності України. Виходячи з назви, тепер товариство в своїй діяльності не обмежуватиметься тільки культурною складовою. Одночасно назва повинна спонукати до більшої самоідентифікації  жителів Кубані українського походження.

Символічно, що засновниками нової організації є люди, які представляють різні регіони України. Лариса Ціхоцька походить з древнього Ніжина на Чернігівщині, Василь Матеюк представляє галицьку Івано-Франківщину, а Микола Сергієнко центр України - її козацьку степову частину. Головою ревізійної комісії є Ірина Зайченко, що має кубанське походження. Товариство українців Кубані є правонаступником ТУКК і продовжує роботу попередніх років.

На фото: засновники Краснодарської крайової громадської організації "Національно-культурний центр Товариство українців Кубані. Перший зліва голова Товариства Микола Сергієнко з свідоцтвом про включення громади в державний реєстр.

“Вісник Товариства українців Кубані”

№ 4 (44) –  2005 р.

visnik@rambler.ru