“Татарстанын Уікэнды” в Нижньокамську залишив незабутні спогади від зустрічей і знайомств на першому українському Фестивалі “Калинові грона Поволжя”

Свято це провела Нижньокамська національно-культурна автономія „Вербиченька”, яка відмічала в ці осінні дні своє 10-річчя. „Вербиченька” на сьогодні є однією з найактивніших українських організацій в Татарстані. Товариство регулярно проводить українські свята, читання щодо українських питань, також в останні роки проводилися фестивалі Українців Татарстану, на які приїздили представники громад Казані, Нижньокамську та Набережних Човнів.

Починалось у „Вербиченьки” все досить просто. 5 жовтня 1995 року відбулась перша зустріч ініціатора її створення пана Євгена Савенка з однодумцями – українцями міста Нижньокамська. В  1996 році  до товариства приєдналася Людмила Найденко, котра ще доти пробувала створити дитячий гурток для вивчення української мови, ходила по дитячих садочках,  розмовляла з батьками. В тому ж році „Вербиченьці” удалось наладнати контакти з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету „Львівська політехніка”.

 В 1997 при товаристві створено молодіжний гурток „Лелеки”.  „Лелечата” під керівництвом Людмили Найденко вивчають українську мову. Також дітлахи декілька разів виїжджали до мовних таборів в Україні. Про цікаву, самобутню історію „Вербиченьки” можна писати цілу книгу. Але хотілося би сконцентруватися на останній їх  ініціативі - „Калинових гронах”.

Фестиваль став не тільки форумом українців Поволжя: приїхали на нього ще і делегати з Москви, Івано-Франківська та самого Львова. В суботу, 8-го жовтня відбувся “круглий стіл” з питань молодіжної політики, було проголошено створення молодіжного координаційного центру українців Поволжя на чолі з Людмилою Найденко, а також прийнято рішення проводити фестиваль щороку в містах, що присилали делегатів на фестиваль (Набережні Човни, Казань, Димитровград, Тольяті, Самара, Уфа, Волгоград, Йошкар-Ола). Наступного ж  дня, у неділю, пройшов концерт за участі фольклорних колективів „Вербиченька” (Нижньокамськ), „Дніпро” (Тольятті), „Краяни” (Димитровград), двох учасників Московської хорової капели, українських колективів з Уфи і Йошкар-Оли...

Добру програму привезла делегація зі Львова, яка приїхала на поволзький Фестиваль від Інституту зв’язків з діаспорою. Яскравими перлинами стали виступи бандуриста зі Львова Олеся Коваля та читання вірша Т. Шевченка „І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє” Іванною Греділь. Багато тих, хто сидів в залі ледве стримували себе, аби не вдатися до сліз…

На прощання учасникам та делегатам подарували просвітницькі книжки з Львова та Уфи. І звичайно, з усіма нами назавжди залишились теплі, добрі враження про гостинну татарську землю…

На фото:  Вірші читає Іванна Греділь.  Бандурист  Олесь Коваль  виступав  на Фестивалі на свій  17-й день народження.   Ось які красуні у  вокальному квартеті  "Злагода"  з  Уфи!  Козачата  Анфіса і Богданчик Бочкарі з Тольятті.  Карпатський танок студентів зі Львова.  Автор  матеріалу разом з солісткою Московської  хорової капели Олесею  Гіленко. Фото Андрія Бондаренка. 

Олег ДЕРЕПАСКО,

Нижньокамськ-Волгоград/Тубән Кама-Волгоград

bd@volgodon.ru