На головну
Інформація, аналітика
Бібліотека української літератури
Демографія, дослідження
Документи
Закони, державні програми
Історія
Економічне партнерство
Культура
Культурний центр України в Москві
Лазаревський центр укр. культури
Новини
Освіта
Посольство України в РФ
Церква
Порушення прав українців
Голодомор
Права людини і громадянина
Трудові мігранти
Право на життя
Публіцистика
Полеміка
Російсько-українські відносини
Українська культура в РФ
Україна: погляд з діаспори
Українці в Росії
Регіональні видання
Батьківщина (Камчатка)
Вербиченька (Татарстан)
Вісник (Кубань)
Вісті (Єкатеринбург)
Голос України (Тюмень)
Горлиця (Владивосток)
Джерело (Томськ)
Калина (Петрозаводськ)
Київська Русь (Сахалін)
Кобзар (Оренбург)
Криниця (Уфа)
Рус (Самара)
Рушники (Златоуст)
Східна Слобожанщина (Вороніж)
Українські новини (С.-Петербург)
Українська родина (Сургут)
Українське слово (Мурманськ)
Український часопис (Саратов)
- - - - - - -
Український огляд (Москва)
Український Історичний Клуб
Опитування
Чи достатня увага приділяється з боку наших громад і держави організації української освіти?
 
 
 
 
Головна arrow Українці в Росії arrow Жити і працювати для України
Жити і працювати для України Надрукувати Надіслати електронною поштою
23.09.05, 02:42:42

Про життєве кредо подвижниці українського руху в Санкт-Петербурзі пані Тетяни Лебединської

Якщо і горить ще полум'я українського руху в Росії, то лише завдяки окремим ентузіастам, які своєю невтомною працею розпалюють вогонь в серцях колег, товаришів, доброчинців. Кожна українська громада пишається своїми "охоронцями вогню". Без сумніву, українське багаття Санкт-Петербургу якщо б не погасло, то, напевно, ледь би животіло без іскор, які випромінює полум'яне серце члена Спілки письменників України, кандидата філософських наук Тетяни Миколаївни Лебединської.

За цими пишними фразами - десятки років наполегливої праці, безліч реалізованих ідей та проектів і, само собою, опіки власної душі від розуміння того, що мало хто з колег може так само віддано і безоплатно горіти на жертовнику української справи.

Дочку київського письменника Миколи Шпака, що загинув в роки Другої Світової війни, доля ще в 1958 році закинула в Ленінград. Транзитом через Львівський університет, де процвітало засилля ідеології соціалістичних колонізаторів на "нових радянських землях", попала на історичний факультет Ленінградського державного університету.

Ленінградська атмосфера, яка навіть в ті часи дозволяла дихати широкими грудьми, назавжди зачарувала дівчину. Не дивлячись на те, що не раз приходилось міняти наукові пріоритети, в них від самого початку чітко проявилась українознавча тема. Ще в аспірантурі на філософському факультеті,  досліджуючи народницький рух XIX ст. в Росії, примітила, який великий процент становили серед цих випереджуючих свій час романтиків вихідці з України. На цьому і розставила акценти у своїй роботі. Потім працюючи на сходознавчому факультеті, робила переклади арабських письменників на українську ("Сини Харуна ар-Рашида", "Полум'я", "Вогненні вітри", "Арабські прислів'я" тощо), досліджувала східні мотиви і впливи у творчості українських митців, і, особливо, Тараса Григоровича Шевченка.

З початком перебудови в Радянському Союзі Тетяна Миколаївна активно включилась в роботу українських організацій Санкт-Петербургу. Була одним з ініціаторів закладення пам'ятного каменя на місці першого поховання Т.Г. Шевченка, поставлення в Санкт-Петербурзі пам'ятника Кобзарю роботи канадського скульптора Лео Мола (Леоніда Молодожанина). Декілька років в 90-х очолювала Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі.

Та основною завжди залишалась науково-дослідна робота. З уст Тетяни Миколаївни часто можна почути слова: "Треба жити і працювати для України, а не за рахунок України". І підкоряючись цьому девізу вона бачить своє покликання в тому, щоби підняти з-під пилюки архівів та популяризувати імена видатних українців, які зробили неоціненний вклад в розвиток Санкт-Петербургу, всієї російської культури, науки та державності. Результати цієї насправді титанічної роботи знаходять своє втілення в статтях, книгах, наукових проектах.

Дослідження Т.М.Лебединської часто можна зустріти на шпальтах журналу "Українська культура" - культурно-освітнього та літературно-мистецького щомісячника Міністерства культури і мистецтв України.

У 2002 році вийшла з друку і зразу ж стала раритетом книга "Санкт-Петербург и Украина" (XVIII-XX вв. Историко-биографический словарь), в якій вміщено понад тисячу імен, знаних та давно і незаслужено забутих. З останніх наведемо, наприклад, імена Миколи Павловича Гребінки, відомого архітектора, брата Євгена Гребінки, чи Миколи Івановича Хмельницького, державного діяча, Смоленського губернатора та письменника.

Популяризації великого вкладу українців в російську культуру та науку служать і міжнародні наукові семінари, які організує Тетяна Миколаївна в Санкт-Петербурзі. Тендітні плечі цієї жінки винесли тягар проведення вже п'яти семінарів, участь в яких беруть десятки науковців з Росії, України, Польщі, Канади, США. Ось теми трьох останніх заходів:

2003 р.- "Культурні взаємозв'язки України і Санкт-Петербургу",

2004 р. - "Шевченківський Петербург",

2005 р. - "Вплив українців на російську культуру".

А в планах Тетяни Миколаївни організація шостого - на тему "Шевченко і світова культура".

Взагалі тема "Шевченко і Петербург" займає особливе місце в дослідженнях Т.М.Лебединської. Тому і щемить її серце, коли бачить, як святе для українців місце - будинок Ширяєва, де багато років жив Великий Кобзар, і на якому висить присвячена цьому меморіальна дошка, арендується різними розважальними закладами. Старається привернути увагу до цього будинку державних діячів України та й просто небайдужих українців цілого світу - за її думкою, немає кращого місця для створення українського культурного та Шевченківського центру в Санкт-Петербурзі.

Знає Тетяна Миколаївна кожну стежину, кожен будинок, де бував Шевченко в нашому місті. Та і не тільки Шевченко. Прогулюючись з Тетяною Миколаївною по вулицях Санкт-Петербургу, ви зустрінете місця, зв'язані з життям Симона Петлюри, Михайла Грушевського і ще безлічі видатних українських діячів. Тетяна Миколаївна - справжній Клондайк для туристичних фірм Санкт-Петербургу і України! Агов, де ви - організатори надзвичайно цікавих і змістовних екскурсій вулицями Північної Пальміри?

Зараз Т.М.Лебединська працює ще над одним велетенським проектом - опрацьовує Український некрополь Санкт-Петербургу. В планах видання присвяченого цій темі ілюстрованого довідника, організація виставки в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Допомагає їй в цьому фотохудожник, художник-марініст Петро Тарасенко. В дуеті з Тетяною Миколаївною вони вже двічі представляли свої роботи в Національному музеї Тараса Шевченка: в 2002 році - "Шевченківські місця в Санкт-Петербурзі" і в 2003 році - "300 років українському Санкт-Петербургу". В їх спільному активі і видані в 2004 році в місті над Невою фотоальбом "Пам'ятні місця Шевченка в Санкт-Петербурзі" та інформаційно-довідковий календар "Т.Г.Шевченко в Санкт-Петербурзі".

"Український некрополь Санкт-Петербургу" - проект грандіозний, але водночас і надзвичайно важкий. Адже, окрім науково-дослідної і творчої роботи включає в себе і такий аспект, як придання надмогильним пам'ятникам, до яких вже сотню років не торкалась людська рука, належного вигляду. І знову ж таки, завдячуючи запальній енергії та щирому серцю Тетяни Миколаївни Лебединської, знаходяться добрі люди з "Роменського земляцтва", "Ділового клубу "Україна - Санкт-Петербург" (www.ukr-club.ru), які коштами підтримують це її починання, як і всі інші.

Але творчого запалу Тетяни Миколаївни хватить ще на багатьох доброчинців. Тому побажаємо їй міцного здоров'я і якомога більше знайомств із щиро люблячими свою Вітчизну багатими українцями. А  з їх допомогою Тетяна Миколївна Лебединська ще багато зробить для прослави українського народу й українська ватра яскраво горітиме на холодних берегах Фінської затоки.

Василь СОХА,

Санкт-Петербург

VasylSokha@yandex.ru

На світлинах: Тетяна Лебединська; в центрі - з учасниками V Міжнародного семінару "Вплив українців на російську культуру".

 
< Попередня   Наступна >
Українські організації в РФ
Земляцтва регіонів України
Об’єднання українців Росії
Просвіта
Регіональні організації
ФНКА ’’Українці Росії’’
Українці в Світі
Світовий Конгрес Українців
УВКР
Україна - Світ
Редакція
Про сайт і редакцію
Повідомлення редакції
Інтернет
Форум
Гостьова книга
Пишіть нам
Посилання
Медіа-сервер
Наша кнопка


Друзі
   
 
Новини на робочий стіл
Вхід





Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація
Rambler's Top100

При передруці посилання на www.kobza.com.ua ОБОВ’ЯЗКОВЕ!
Надсилайте свої матеріали за адресами редакції
arrow Директор: Стефан Паняк (Єкатеринбург), panjaks@rambler.ru
arrow Головний редактор: Андрій Бондаренко (Самара), sloboda@samaramail.ru
arrow Редактор: Василь Коломацький (Аврора,Канада), vassilik@hotmail.com  
arrow Редактор: Наталя Литвиненко-Орлова (Мурманськ), talochka3-htz@yandex.ru