Святкували разом з карельськими українцями - ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Скільки років ці два слова – “Травень” та “Перемога” поруч! Скільки років в ці перші травневі дні ми вітали  героїв війни, ветеранів... І вітали щиро, не скриваючи сліз.

 В останні роки багато що переоцінили, і до Дня Перемоги ставлення далеко не однакове, інколи не позитивне.  Мабуть, ті, що закликали не святкувати цей день, мають в чомусь рацію, але я не можу з цим погодитись, коли зустрічаюсь з тими, кого ми називаємо ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Боже ж мій, скільки їх залишилось і що вони винесли на своїх молодих  плечах! І, які вони до цього часу, маючи вже по 80 років  - щирі, гарні душею, вдячні  нам за саму маленьку увагу до себе! Як сяють їх очі, як вони посміхаються... Чомусь завжди відчуваю себе винною перед ними. Винною в тому, що живу в більшому достатку, чим вони, винна в тому, що мало допомагаю їм, винна в тому, що так рідко згадую про них...

3 травня правління нашого товариства запросили ветеранів війни, українців на святковий обід. Прийшли не всі, тільки п’ятеро (а всього ми знаємо 9 українців ветеранів Великої Вітчизняної війни): Василь Бойко – артилерист, закінчив Київське військове училище, воював з 1942 року, командир батареї, має безліч бойових нагород. Був учасником  параду Перемоги в 1945 році. І був учасником параду на Красній площі в цьому році. Федір Третьяченко також артилерист, пройшов з боями від Старої Руси до Кьонігсбергу. Олексій Чучваго  всю війну був на Карельському фронті. Починав з рядового, війну закінчив старшим лейтенантом, а військову службу - полковником. Микола Карпенко  - гвардії рядовий, воював за звільнення України - Миколаєва, Одеси, Каховки. Семен Никитин – приймав участь в самих жорстоких боях за звільнення Києва, Тернополя, Чернігова Анатолій Гордієнко – син полку, воював в партизанському загоні. Він - відомий в Карелії тележурналіст, Заслужений діяч культури Карелії та лауреат республіканської премії Карелії 2004 року. Анатолій Гордієнко - письменник, автор декількох книг. Його останній твір - роман-хроніка “Гибель дивизии” про зимову війну з Фінляндією визнаний кращою книгою року. Книжка має неймовірний успіх, весь тираж розійшовся майже миттєво... Всі Республіканські відзнаки, дипломи від Уряду Карелії, Міністерства культури  були урочисто вручені пану Гордієнко. І ми пишаємося , що маємо щастя бути поруч з такою талановитою і цікавою людиною. До речі, саме він розшукує та підтримує зв’язки з усіма ветеранами...

 А зустріч вийшла пречудовою! Накрили гарний стіл, радник Голови Уряду Карелії пан Черненко вручив пам’ятні медалі всім ветеранам, кожен із них розповів про самі пам’ятні дні війни, а потім обідали, і співали, і розмовляли і ...плакали.

Не хотілось і прощатись, так було гарно, так було по родинному затишно. На прощання кожному ветерану був подарований торт “ від Валентина”. ( пан Валентин Сватовий, наш добродій, має свою кондитерську пекарню). Дай Боже, щоб  всі наші ветерани пожили, як можна більше, дай Боже їм сили та здоров’я ! А нам всім не черствіти душею!

Взагалі, травень був у нас дуже  плідний. 12 травня на майданах міста проводився ХІІ Республіканський конкурс : “Кижи – остров игрищ”. Приємно, що обидва дитячі колективи  “Земелюшка” із Медвежєгорська і “Українські ластівки” із Петрозаводська не просто прийняли участь  і показали українські народні ігри, а стали переможцями , зайняли друге і третє місця. А Оля Корнієнко та Ганна Бойко запрошені прийняти участь в іграх на острові Кіжи.

24 травня в національному театрі пройшов святковий концерт присвячений Дням Слов’янської письменності. З великим успіхом виступила солістка, керівник дитячого колективу “Українські ластівки” Валентина Соболевська (сопрано), і хор “Українська пісня”.

На світлині: Анатолій Гордієнко (праворуч) на презентації своєї книжки “Гибель дивизии”;  "Українські ластівки" виконують "Подоляночку" , солістка Оля Корнієнко.

Лариса СКРИПНИКОВА.