Різдвяні свята і Новий рік в українському клубі національно-культурної автономії українців міста Новосибірська

Наше українське товариство, яке зібралося 9 січня 2010 року на святкування Різдва Христового і Нового року, щиро вітав голова національно-культурної автономії, доктор медичних наук, професор Володимир Петрович Шевченко.

До присутніх з коротким вітанням звернувся настоятель храму Ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радосте» ігумен Зіновій (Юрчук), помічник архієпископа Новосибірського і Бердського Тихона по архітектурі і будівництву. Сам отець Зіновій українець, що родом з Ровенської області України. Він побажав українцям Новосибірська усіляких гараздів і злагоди, подарував нашій українській громаді до свята Різдва Христового ікону Божої Матері «Всіх скорботних Радосте».

Із збірника до 190-річчя Тараса Шевченка про евакуацію шевченківських експонатів до Абакана і Новосибірська

Академія наук Української РСР евакуювалася в Уфу. До її складу входив об'єднаний Інститут мови і літератури, який у 1941 - 1944 рр. очолював П.Г. Тичина, а заступав його академік, дослідник творчості Шевченка Л.А. Булаховський. Там же було створено Літературно-художній музей Т.Г. Шевченка. На посаду директора П. Тичина запросив літературознавця Є.П. Кирилюка, котрий лікувався в госпіталі після тяжких поранень на фронті. На початку 1943 року він приїхав до Уфи і розпочалися пошуки евакуйованих фондів.

У травні 1943 року Академія наук відкликала М. Мацапуру з заводу для роботи в музеї. Як заступник директора, він кілька разів виїздив у відрядження на пошуки відправлених "На Схід" експонатів, котрі, як виявилося, з Харкова потрапили спершу до Абакана, а звідти до Новосибірська і були передані на схорону до евакуйованих туди ж фондів Державної Третьяковської галереї.

Про Василя Стуса

Неухильно росте кількість людей, які ставлять свої підписи на нашому сайті (www.day.kiev.ua) на підтримку донецьких студентів, які ініціювали присвоєння імені Василя Стуса Донецькому національному університету. Ці люди - з різних регіонів України й навіть з-за кордону, різного віку, освіти - вважають справою честі висловити свою підтримку студентської ініціативи та збір підписів не є короткостроковою акцією. Вже понад півроку триває голосування на сайті, а в газеті заснована постійна рубрика «Чому Стус?». Ми розуміємо, що ім'я Стуса - це та висока планка, якої не можна сягнути відразу, на це піде тривалий час і надзусилля. Проте є люди, для яких Стус - еталон мужності і непохитності апріорі, без доведень і довготривалих дискусій. Прикметно, що саме навколо імені Стуса ці люди і об'єднуються.

У ці різдвяні дні народився мій земляк Василь Симоненко

Народилися вони у  Різдвяні свята. Народилися під небом України. Народилися у тяжкі для України роки. Ніяк не могли заспокоїтися сталінські сатрапи, знищуючи передову українську інтелігенцію, в першу чергу письменників, які своїм відважним словом зверталися до знедоленого народу.  Одних нагороджували орденами, як приклад для наслідування (Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан), а інших - на Соловки і кулю в потилицю(Микола Куліш, Лесь Курбас, Евген Плужник, Микола Зеров та ще десятки нескорених українців).

В Культурному центрі НКАУ м. Новосибірська відбулася презентація спецвипуску цього журналу, присвяченого сучасній українській літературі

В нашому культурному центрі відбулася презентація спеціального номера літературного журналу "Сибирские огни", присвяченого сучасній Україні. Ні, не Україні, а українській літературі. Поняття література надзвичайно широке. Це і проза, і поезія, і драматургія, і літературна критика, а ще й видавнича справа. І все це спробували зробити російські письменники Новосибірська в своєму журналі «Сибирские огни» на чолі з головним редактором журналу Володимиром Берязєвим. Вони присвятили весь журнал українській літературі, сучасній літературі. Якщо по великому рахунку – то наша українська література взагалі молода, їй вистачило століття: від Котляревського і Шевченка до сьогоднішніх письменників, яким і надали сторінки свого журналу сибірські побратими.

Слово пам’яті про народного артиста Росії Олексія Левицького

В українському селі Ожарівка, що на Хмельниччині, перед самим голодомором у 1931 році народився хлопчик, якому судилося вижити, незважаючи на тяжкі роки для його батьків. А потім заспівати, та таким басом, що чути було із Сибіру на увесь світ. А чому б і не чути, коли учителем співу молодого Олексія Левицького у Київській консерваторії був сам Іван Паторжинський. Так, саме він дав молодому співаку дорогу у світ музики і співу. Скінчивши консерваторію у 1958 році, молодий артист, певно, мріяв про Київський оперний театр. Може і сам Паторжинський про це мріяв. Але мрії нечасто збуваються. І опинився талановитий бас Олексій Левицький аж у Сибіру.

Національно-культурній автономії українців міста Новосибірська сповнилося 20 років

7 листопада 2009 року в актовому залі Сибірського університету споживчої кооперації було людно. Саме тут відмічали своє двадцятиріччя громадська організація «Національно-культурна автономія українців м. Новосибірська» (УНКА).

Беларусский поэт в гостях у «Лелеки»

18 октября 2009 года, несмотря на холод и слякоть, в нашей академии прошла интересная творческая встреча актива Молодёжного украинского центра «Лелека» с Петром Ивановичем Панасюком - известным поэтом и песенником белорусского культурного центра им. Ефросиньи Полоцкой.

Как мы отметили юбилей писателя и 3-летие Молодёжного украинского центра «Лелека»

В Центре национальных литератур 3 октября 2009 года творческим объединением Молодёжного украинского центра «Лелека» (актив, театральная студия «Рада», вокальная студия «Крыныця») и объединенным профкомом Сибирской государственной геодезической академии (СГГА), в рамках 200-летия Николая Васильевича Гоголя и 3-летия МУЦ «Лелека» было организовано театральное действо «Миры Гоголя».

Спогади про обласний Фестиваль національних культур, на якому новосибірські українці відображали традиції своїх родин

Минулий рік в Новосибірську був об'явлений «Роком сім'ї». В обласних засобах масової інформації було ряд публікацій на цю тему. В тім числі і про національні родини. А 23 грудня 2008 року в Палаці культури залізничнів був проведений традиційний Сьомий щорічний міський Фестиваль національних культур. На ньому кожна національно-культурна автономія обласного центру відображала традиції національних сімей. Пропоную подивитися фоторепортаж про цю подію в житті Національно-культурної автономії українців міста Новосибірська.

Про батьківські традиції на сибірській землі

Всі ми - громадяни РФ. Для тих, хто народився в Росії - це їх Батьківщина. В Сибіру ще багато українців, для котрих Україна - їх Батьківщина. А якщо предки далекі і близькі з України, то це вже коріння. Що виросло з цього коріння - самі бачите.

В багатьох родинах не забувають своє коріння і свою Батьківщину. Дбайливо зберігають старі фотографії, сімейні реліквії, ікони, «Кобзар» Тараса Шевченка. Зберігаються музичні записи української музики, чудесних українських пісень. Збереглася українська мова, національні традиції, національний одяг і атрибутика.

Про Миколу Гоголя і Тараса Шевченко

У кожного своя доля, і свій шлях широкий

Тарас Шевченко

Ішли вони у Світ різними стежками, з різними долями. Увійшли, щоб розказати Світові про український народ, яким він був, яку має свою нелегку долю. Про народ, який є, живе і народжує вірних синів своїх, на жаль, як часто буває в житті, не тільки вірних.

Як в «столиці Сибіру» з'явився на світ Молодіжний український центр

Я, Пилипенко Сергей Алексеевич, окончил в 2001 году Новосибирский государственный педагогический университет по специальности «История». С 2008 года - соискатель Сибирской государственной геодезической академии (СГГА) по специальности «Археология». С 2009 года - старший преподаватель кафедры гуманитарных наук СГГА, являюсь руководителем археологического клуба СГГА «Кыпчак» и Молодёжного украинского центра «Лелека».

Його організовано і проведено до 200-річчя Миколи Гоголя і 20-річчя Національно-культурної автономії українців міста Новосибірська

Воскресная утренняя тишина в райцентре поселке Колывань 23 августа была нарушена не только звоном церковных колоколов. На праздник, посвященный 200-летнему юбилею Николая Васильевича Гоголя, собрались гости из сел района и города Новосибирска. На площади напротив районного Дома культуры «Юность» гудели торговые ряды. Импровизированные подворья, демонстрировали самобытность, колорит, национальное убранство украинского быта. Яркими красками пестрели вязаные изделия, расшитые рушники и скатерти, поделки - расписные герои гоголевских произведений, сделанные из теста, вышитые картины, радовали своей неповторимостью и оригинальностью. Но больше всего зрители восхищались щедрыми столами - огромные помидоры и маленькие огурчики, кабачки, сибирские сливы и вишни, манящие арбузы да дыни. Всевозможные ватрушки, вареники да галушки были украшением столов. И, конечно же, центральным украшением каждого стола было украинское сало! Каждое муниципальное образование района представляло свое подворье. С театрализацией и музыкальными номерами.

Контакти Бібліотеки української літератури з регіонами розширюються

Библиотеку украинской литературы в Москве 15 июля с дружеским визитом посетил Сергей Алексеевич Пилипенко, председатель Молодежного украинского центра "Лелека" (Новосибирск).

Сергей Алексеевич встретился с руководством библиотеки, ознакомился с фондами, принес в дар библиотеке ряд ценных изданий. Сергей Пилипенко выразил удовлетворение работой библиотеки и ее фондами.

У Новосибірську припинив своє існування єдиний на всю країну мультикультурний телевізійний канал, що транслював українські програми

Нещодавно ми розповідали нашим читачам про „Українську газету” в Італії, головне завдання якої – об’єднувати українську громаду в цій середземноморській країні Європи. А сьогодні вміщуємо інформацію про єдиний на всю Росію мультикультурний телевізійний канал. На жаль, вже колишній…

Українська національно-культурна автономія міста Новосибірська звертається до всіх українців, пов’язаних з історією Новосибірської області Російської Федерації – відгукніться!

Українська національно-культурна автономія міста Новосибірська збирає біографічні відомості про українських літераторів, які перебували на території Новосибірської області.

Про те, як розвивається наша міська Українська національно-культурна автономія

Діаспора... Для людей старшого і середнього віку, які приїхали з України, як і з інших республік Радянського Союзу в Сибір і які вважали себе, нарівні з корінним населенням, господарями єдиної для усіх держави, непросто стало в наш час звикатися з новим для себе статусом - представника тої чи іншої етнічної діаспори в Росії..

Носій української культури з Новосибірська Володимир Павук розповів землякам про здобутки місцевої української громади

На початку лютого 2008 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою відвідав гість, громадський діяч із Новосибірська – Володимир Павук, який народився і виріс на Львівщині, але останніх 38 років провів у Сибіру, працюючи геологом.

Общественная организация “Местная национально-культурная автономия украинцев города Новосибирска” для средств массовой информации Российской Федерации и Украины

Национально-культурная автономия украинцев города Новосибирска обращает внимание общественности, руководителей и членов коллективов средств массовой информации Российской Федерации и Украины на проявления антиукраинского шовинизма и нарушений общечеловеческой и профессиональной журналистской этики отдельными представителями СМИ РФ и предлагает провести кампанию общественного порицания.

Дорогі друзі!

Поздоровляємо вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

Нехай збудуться всі ваші бажання! Дай вам Боже наснаги і сили в справі збереження українства!

Відомо, що 2003 рік - рік Росії в Україні. Цього ж року порівняно молоде російське місто Новосибірськ святкує своє 110-річчя. Українська діаспора і у цьому куточку Земної кулі знайшла необроблену землю людської душі і на протязі багатьох років впроваджувала та впроваджує високі культурні традиції свого народу.

ОБЩЕСТВЕННАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ МЕСТНАЯ НАЦИОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНАЯ АВТОНОМИЯ УКРАИНЦЕВ Г.НОВОСИБИРСКА

630048, г. Новосибирск, ул. Н-Данченко, 137/1

тел. (8-3832) 17-95-28, 47-10-95, 46-90-32

Fax (8-3832) 54-17-25

«14» июня 2001 г. № 17

Открытое письмо УНКА
(Украинской национально-культурной автономии г. Новосибирска)

к общественности Российской Федерации;

 президенту Российской Федерации -
Путину Владимиру Владимировичу;

министру Российской Федерации по делам печати,
телерадиовещания и средств массовых коммуникаций
Лесину Михаилу Юрьевичу;

руководству ВГТРК
(Всероссийской государственной телевизионной и радиовещательной компании),
телеканала РТР.