«Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

18-20 червня 2008 року у Львові на базі Національного університету «Львівська політехніка» відбувся Міжнародний конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті».

Ініціатором проведення цього представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Українство у світі: Україна є там, де живуть українці

У кінці травня цього року на базі Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка відбулася Четверта українсько-канадська Міжнародна наукова конференція “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”.

На це вже досить відоме як в межах України, так і у середовищі закордонних українців зібрання, цього року з’їхалися науковці, представники громадських організацій, українські активісти з усіх регіонів України, а також з Канади, Німеччини, Росії, Швейцарії, Австралії, Польщі та Білорусі.

Про участь у конгресі «Українська діаспора у світовій цивілізації»  делегатів з Російської федерації

Члени програмного комітету конгресу:

Василь БАБЕНКО (Росія, Уфа) – ректор філіалу Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М. Шолохова м. Уфи, співголова Ради Об’єднання українців Росії та Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії

Василь ДУМА (Росія, Москва) – голова Ради Об’єднання українців Росії, Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії

Програма Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

Шановні учасники Конгресу! Повідомляємо, що реєстрація учасників буде проводитись:

* 17 червня 2008 р., протягом дня – у приміщенні Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (вул. С. Бандери, 32Д);

* 18 червня 2008 р., 7:00 – 8:30 – фойє Навчального корпусу № 1  НУ "Львівська політехніка" (вул. Карпінського, 2);

* 18 червня 2008 р., 9:30 – пленарне засідання у приміщенні Львівського національного академічного театру опери і балету  ім. С. Крушельницької (проспект Свободи, 28).

Перший конкурс для української молоді діаспори (дітей та юнацтва) про життя в Україні, поза її межами – мрії та побажання

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» спільно з Українською Громадою Іспанії за права, честь і гідність українців у рамках проекту «Назустріч новій хвилі» започатковує Перший конкурс для української молоді (дітей та юнацтва) під назвою «Діти емігрантів про себе». 

Наше 750-літнє княже місто скликає представників світового українства на Віче - Другу Міжнародну науково-практичну конференцію "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації"

Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті 

Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури і туризму України, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Національний університет "Львівська політехніка" та Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою 18-20 червня 2008 року у місті Львові проводять Другу Міжнародну науково-практичну конференцію"Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації".

Про Міжнародну наукову конференцію у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка 

Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Фундація доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора» проводять  Міжнародну наукову конференцію “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”.

Конференція відбудеться у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53) 23-25 травня 2008 року.

Перш за все на становлення громадянського суспільства в Україні

За роки незалежності прагнення українського народу подолати негативні риси асиміляційного впливу, відновити українську етнічну самобутність, самовартість та й етнічну спільність як відособлену, самодостатню форму існування спричинили сплеск етнічної активності, що проявилось насамперед у збереженні традицій, звичаїв, мови, набуваючи щоразу глобальнішого характеру, виявляючись на всіх рівнях життєдіяльності від індивідуального сімейного збереження етнічної аури до громадської активізації, як то створення на терені столиці земляцтв усіх областей України.

Другу Міжнародну наукову конференцію по цій тематиці з проблем діаспори, як чинника утвердження держави Україна у міжнародній спільноті, буде проведено у місті Львові 18-20 червня 2008 року

Міністерство освіти і науки України, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Національний університет "Львівська політехніка" та Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою готують Другу Міжнародну наукову конференцію "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації" 18-20 червня 2008 року, м. Львів

Про Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”

ХХІ століття характеризується двоєдиним процесом: потужною глобалізацією і національною самоідентифікацією. У цих об’єктивних суспільних процесах особливої ваги набирає таке явище як діаспора – етнічна меншина емігрантського походження, яка живе поза межами своє матірної Батьківщини, але підтримує духовні, культурні та матеріальні зв’язки з нею. Свідченням цього є проведення саміту Європейської діаспори 2003 року, в документах якого зазначено: “Європейці, які проживають за межами батьківщини, є великою цінністю. Те, що вони досягли особисто у поєднанні культур, при збереженні їх власної культури, є спільною метою розширеної Європи.” 

Связующие нити с малой и большой родиной. Об общественных объединениях людей, чьи родовые корни в Украине, а живут они в другой стране – России

Поводом для моей беседы с руководителем Объединения украинцев России и Федеральной национально-культурной автономии «Украинцы в России», членом Совета Федерации Василием Михайловичем ДУМОЙ послужила появившаяся на прилавках московских магазинов книга с интригующим названием «Диаспоры и землячества: вопросы влияния». Пролистывая и перечитывая главы этой книги одну за другой, видишь, что авторы очень поверхностно подошли к весьма злободневной теме. Не найдет читатель в книге размышлений о том, что такое диаспора и землячества, чем они отличаются. Есть очень много ссылок на Интернет и публикации из различных газет.

Фундація доброчинних громадських ініціатив "Україна - діаспора" оголошує з 2007 року щорічний науково-освітній конкурс проектів

Фундація доброчинних громадських ініціатив "Україна - діаспора" з ініціативи та за підтримки добродія пана Тараса Гукала (Монреаль, Канада) оголошує з 2007 року щорічний науково-освітній конкурс проектів на тему:  "Український голодомор: факти, наслідки, дослідження"

Конкурс проводиться серед освітян Чернігівщини, у тому числі викладачів вищих навчальних закладів, студентів, вчителів шкіл усіх рівнів, вихователів, учнів. До конкурсу, крім того, можуть бути залучені українські освітяни зі східної діаспори та члени українських національно-культурних товариств закордоння.

Результати незалежного дослідження суспільної думки населення України по актуальним питанням соціально-політичного життя країни

В ноябре 2006 года специалистами компании Research & Branding Group была проведена волна исследования общественного мнения населения Украины по актуальным вопросам социально-политической жизни страны. Использовалась квотная выборочная совокупность, репрезентирующая взрослое население страны старше 18 лет согласно критериям пола, возраста, населенного пункта (область). Объем выборочной совокупности составил 2215 респондентов по всем областям Украины и АР Крым. Ошибка выборки не превышает ±1,1%. Результаты представлены в виде итоговых таблиц в %.

05 декабря 2006 г.

Соціологія засвідчує: розкол країни поглиблюється

Боротьба за соборну Україну призвела до зворотного – до розколу не тільки по лінії політичних симпатій, але й світоглядних установок. Факт винятково тривожний, оскільки розбіжність в оцінках минулого й сьогодення поклала початок формуванню різної соціально-політичної психології населення на заході й сході країни.

Коли це формування закінчиться, для розвалу України буде достатньо невеликого поштовху. А про те, що процес пішов, свідчать результати соціологічних досліджень, котрі зафіксували різне, в залежності від регіону, ставлення до історії й проблем сучасності.

Матеріал до доповіді на інформаційній секції IV Всесвітнього форуму українців “Розвиток інформаційного простору української діаспори у Росії”

Одним із найважливіших засобів  збереження власної етнічної самобутності в іноетнічному середовищі поряд із церквою та шкільництвом були і залишаються національні засоби масової інформації - преса, радіомовленн і телебачення, а сьогодні ще і інтернет. Українці, що після росіян і татар становлять найбільшу етнічну групу в РФ, особливий дефіцит мають в друкованому слові, радіо- і телепередачах на рідній мові. Наявність великої маси українського населення в Російській Федерації, завдання збереження та подальшого забезпечення його етнічної самоідентифікації, розширення українських інформаційно-культурних впливів на всю діаспору потребують пильної уваги до проблеми становлення українських засобів масової інформації в Росії. Саме цьому і присвячений матеріал данного дослідження, підготовленого під егідою Комісії людських і громадянських прав Світового Конгресу Українців.

Заступник голови правління Ради земляцтв України в Російській Федерації представив українцям Москви своє фундаментальне дослідження відносин Росії та України

У Культурному центрі України в Москві вібулася презентація монографії Віктора Мироненка “Российско-украинские отношения в 1991 – 2001 гг. Историографический очерк”. Минулого року книжка вдруге вийшла в Чернігівському видавництві “Деснянська правда” (перше видання – Москва, 2004).

Замість передмови до календаря щорічника "Українознавство 2006"

Уже шостий рік поспіль холодними зимовими вечорами влаштовую собі маленьке читацьке свято - занурююсь у статті календаря - щорічника "Українознавство", що його видає Центр українознавства Київського національного університету імені Т. Шевченка (за загальною редакцією доктора історичних наук, професора Володимира Сергійчука). Традиційно, у календарі перелічуються основні національні, релігійні і звичаєві свята, річниці подій, які стали віхами в історії України; круглі дати від днів народжень чи смерті видатних українців - політиків, науковців, суспільних і культурних діячів, котрі народилися в Україні або працювали на її теренах. Завдяки "Українознавству" можна отримати добре підібрану інформацію про особистий вимір українства, про шлях України, її місце у сучасному світі через усвідомлення її історії, її минувщини.

Українська діаспора: історичні пошуки, еміграційні явища, культурно-мистецькі набутки, функціонування наукових установ

ІІ Міжнародна наукова конференція за цією темою відбудеться в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя 21-24 червня 2006 року

Центр співпраці з українською діаспорою (Ніжин, Чернігівщина) звертається до Вас із пропозицією прийняти участь в проведенні ІІ Міжнародної наукової конференції "Українська діаспора: історичні пошуки, еміграційні явища, культурно-мистецькі набутки, функціонування наукових установ".

Відділ координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України пропонує співпрацю

Вельмишановні панове! Відділ координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України розпочинає роботу над темою «Україна і український світ: історико-культурні,  політичні, міжмовні зв’язки". Дослідження цієї проблеми вимагає тісної співпраці з осередками української діаспори всього світу з метою обміну матеріалами, розробки спільних проектів, програм, написань науково-дослідних статей і монографій.

Видавництво Волгоградського державного інституту підвищення кваліфікації і перепідготовки працівників освіти пропонує 

Каталог изданий

Проблема використання можливостей громадських організацій для лобіювання проектів російсько-українського економічного партнерства

Доповідь “Про використання потенціалу українських діаспорянських та земляцьких організацій Російської Федерації для просування і лобіювання проектів російсько-українського економічного партнерства у високотехнологічних та паливно-енергетичній галузях” на Першій міжнародній науковій конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті" (8-10 березня 2006 року, м. Львів, Україна)

"Закордонне українство є важливим демографічним, інтелектуальним, соціально-культурним та інформаційним ресурсом України"

Ухвала Першої міжнародної наукової конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті"

8-10 березня 2006 року на базі Національного університету "Львівська політехніка" відбулася Перша міжнародна наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті".

Ініціатором проведення такого представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

Українці Росії прийняли активну участь у роботі цієї Першої міжнародної наукової конференції, проведеної у Львові 8-10 березня ц.р.

По даним Організаційного комітету конференції під час реєстрація учасників Першої міжнародної наукової конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті" кількість зареєстрованих її учасників досягла 240 осіб. Вони прибули до Львова з 22 країн світу - з Австралії, Білорусії, Грузії, Естонії, Італії, Іспанії, Казахстану, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Сербії і Чорногорії, Словаччини, США, Угорщини, Узбекистану, Франції, Чехії, з 15 областей України та Автономної Республіки Крим.

По материалам научно-практической конференции «Многонациональное Приморье: история и современность».

   Хотя перепись населения, проведенная в 1989 г., зафиксировала в Приморье 185 тыс.  украинцев, что составляет всего 8,2% населения,  тем не менее,  они являются второй по численности этнической группой в крае.  Однако, в общественном сознании приморцев бытует иное представление о доле украинцев в состава населения края и  особенно  - сельской местности. Многие полагают, что их здесь никак не менее половины населения. И такое мнение неслучайно. Трудно, наверное, найти коренного приморца, у которого хотя бы по одной линии не было украинских предков.  Это определено особенностями освоения и исторического развития края.

Передаємо додаткову інформація оргкомітету для учасників цієї Першої міжнародної наукової конференціі.

Конференція проводиться 8-10 березня 2006 р., у місті Львові Міністерством освіти і науки України, Українською Всесвітньою Координаційною Радою, Науково-дослідним інститутом українознавства, Львівською обласною державною адміністрацією, Національним університетом "Львівська політехніка", Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою за сприяння  Міністерства закордонних справ України

в умовах трансформації Російської Федерації в останньому десятиріччі ХХ століття

Політичні процеси, що відбувались на теренах СРСР наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття, змінили не лише геополітичну карту значної частини євразійського простору. Внаслідок тих бурхливих подій відбулися глибокі зміни у статусі національностей радянської імперії, умовах їх еволюції й характері взаємовідносин. Відцентрові процеси призвели до розпаду СРСР та створення незалежних національних держав. У цих умовах багато колишніх радянських громадян, у тому числі українців за походженням, несподівано для себе опинились у ролі національної меншини в нових незалежних державах. Саме ці українці, які мешкають у Росії та інших колишніх республіках СРСР, складають так звану східну українську діаспору. Вперше цей термін почали вживати на І Конгресі українців у січні 1992 року [1, 58]. За роки, що минули, він наповнився науковим і соціально-культурним змістом.

Казанский ссыльный стал главой украинского государства

О том, что в годы Первой мировой войны в Казани некоторое время жил будущий первый глава самостийной Украины, известно немногим историкам и краеведам. Между тем факт остается фактом: один из прародителей украинской независимости Михаил Грушевский, портрет которого сегодня запечатлен на 50-гривенной купюре, находился на берегах Волги в ссылке как политически неблагонадежный.

Публикуя данный материал, редакция надеется, что в свете нынешних непростых отношений между Россией и Украиной он позволит расширить горизонты наших представлений об общем прошлом братских государств.

Ми є. Були. І будем ми,

Й Вітчизна наша з нами.

Іван Багряний

Розбудова на берегах Неви нової столиці Російської імперії 300 років тому драматично пов’язана з Україною. Там лягли кістьми тисячі бранців із нашої землі – козаки, селяни, ремісники. «Вікно в Європу» перетворилося для них на домовину. І стало прообразом майбутнього Біломоро-Балтійського каналу та інших «великих будов» комунізму, зведених ціною численних людських жертв і крові.

Дорогі читачі!

Публікуємо останні частини дослідження “Інформаційний простір діаспори у Росії” – “Основні висновки”. “Використана література, публікації”, “Використана література, публікації”.

Дана публікація виходить від імені сайту «Кобза» - українці Росії».

Прохаємо читачів прийняти участь в доопрацюванні і завершенні цього матеріалу.

Ваші зауваження просимо надсилати на електронні адреси:

vassilik@hotmail.com – Василь Коломацький
sloboda@samaramail.ru – Андрій Бондаренко

Редакція незалежного сайту діаспори «Кобза» - українці Росії»

Дорогі читачі!

Публікуємо сьому частину дослідження “Інформаційний простір діаспори у Росії” – “Про ЗМІ українських регіональних земляцтв”. Дана публікація виходить від імені сайту «Кобза» - українці Росії».

Прохаємо читачів прийняти участь в доопрацюванні і завершенні цього матеріалу.

Ваші зауваження просимо надсилати на електронні адреси:

vassilik@hotmail.com – Василь Коломацький
sloboda@samaramail.ru – Андрій Бондаренко

Редакція незалежного сайту діаспори «Кобза» - українці Росії»

Дорогі читачі!

Публікуємо шосту частину дослідження “Інформаційний простір діаспори у Росії” – “Розвиток українських інтернет-сайтів діаспори” Дана публікація виходить від імені сайту «Кобза» - українці Росії».

Прохаємо читачів прийняти участь в доопрацюванні і завершенні цього матеріалу.

Ваші зауваження просимо надсилати на електронні адреси:

vassilik@hotmail.com – Василь Коломацький
sloboda@samaramail.ru – Андрій Бондаренко

Редакція незалежного сайту діаспори «Кобза» - українці Росії»

Дорогі читачі!

Публікуємо п’яту частину дослідження “Інформаційний простір діаспори у Росії” – “Проект "Комп'ютерне середовище".  Дана публікація виходить від імені сайту «Кобза» - українці Росії».

Прохаємо читачів прийняти участь в доопрацюванні і завершенні цього матеріалу.

Ваші зауваження просимо надсилати на електронні адреси:

vassilik@hotmail.com – Василь Коломацький

sloboda@samaramail.ru – Андрій Бондаренко.

Редакція незалежного сайту діаспори «Кобза» - українці Росії»

Радіотелевізійні програми діаспори і для діаспори

Дорогі читачі!

Публікуємо четверту частину дослідження “Інформаційний простір діаспори у Росії” – “Радіотелевізійні програми діаспори і для діаспори”. Дана публікація виходить від імені сайту «Кобза» - українці Росії».

Прохаємо читачів прийняти участь в доопрацюванні і завершенні цього матеріалу.

Ваші зауваження просимо надсилати на електронні адреси:

vassilik@hotmail.com – Василь Коломацький
sloboda@samaramail.ru – Андрій Бондаренко

Редакція незалежного сайту діаспори «Кобза» - українці Росії» 

Дорогі читачі!

Публікуємо третю частину дослідження “Інформаційний простір діаспори у Росії” – “Українська діаспорна преса Росії”. Дана публікація виходить від імені сайту «Кобза» - українці Росії».

Прохаємо читачів прийняти участь в доопрацюванні і завершенні цього матеріалу.

Ваші зауваження просимо надсилати на електронні адреси:

vassilik@hotmail.com – Василь Коломацький
sloboda@samaramail.ru – Андрій Бондаренко

Редакція незалежного сайту діаспори «Кобза» - українці Росії» 

Стан української преси в Російській Федерації на 15-му році після розпаду СРСР все ще можна визначити як зародковий. І це, незважаючи на певний історичний досвід побутування української преси в Російській Імперії і після Лютневої революції 1917 року, в період за радянських часів з 1924 по 1932 рр., який, одначе, не здобув розвитку внаслідок репресивних дій тоталітарного сталінського режиму. В цьому розділі дослідження коротко розглядається історічний досвід організації ідіяльності українських видань і сучасний стан української преси в Росії.

Інформаційний простір української діаспори у Росії

1.       Передмова 

Одним із найважливіших засобів  збереження власної етнічної самобутності в іноетнічному середовищі поряд із церквою та шкільництвом були і залишаються національні засоби масової інформації - преса, радіомовленн і телебачення, а сьогодні ще і інтернет. Українці, що після росіян і татар становлять найбільшу етнічну групу в РФ, фактично не мають навіть в місцях свого компактного проживання в регіонах широко організованого українського шкільництва, державних українських культурно-освітніх установ, але особливий дефіцит у діаспори в друкованому слові, радіо- і телепередачах на рідній мові.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1546 «Про затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004—2010 роки» у жовтні 2005 року в місті Києві заплановано проведення Міжнародного конгресу «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і в світі», метою якого є визначення шляхів і засобів утвердження української мови як державної на засадах Конституції України та як консолідуючого чинника світового українства.

Новосибірським державним педагогічним університетом започатковано нову серію публікацій про традиційну культуру українських переселенців до Сибіру

Нову серію публікацій „Очерки традиционной культуры украинских переселенцев Сибири ХІХ – первой трети ХХ века (по материалам Новосибирской области)” започатковано Новосибірським державним педагогічним університетом. Як вважають автори дослідження, Олена Фурсова та Лілія Васеха, вивчення особливостей етнічного, культурно-побутового розвитку етнографічних груп українців, що вже понад сто років мешкають на сибірських землях й відірвані від основної маси етносу, має стати одним із актуальних напрямків досліджень російської етнографічної науки.