Природні особливості краю

Східне Полісся. Стародубський степ. „Стародубський ландшафт”. Рослини та тварини. Водна система. Риби та птахи. Рівнини та „гори”. Ґрунти. Погарський тютюн. Як тютюн моєму прадіду допоміг. Південь та північ. Працелюбність стародубців. Місцевий виноград. Страуси та женьшень.

Стародубщина розташована на території відразу двох природних зон. Більша частина краю відноситься до східної зони українського Полісся, відразу за східним кордоном стародубської етнічної зони розпочинається вже Брянський ліс. Частина південних районів Стародубщини – Стародубського, Погарського, Трубчевського, Суземського та Сівського знаходиться в зоні так званого „стародубського степу” – польової смуги, частково реліктової, частково створеної як наслідок сільськогосподарської людської діяльності. Насправді це скоріш лісостеп, бо справжнього степу, такого, щоби навколо не було видко жодного, хоча б маленького лісочку, аж до небокраю, тут немає. Навпаки, мінлива смуга полів та невеличких гаїв є справжньою прикрасою південної Стародубщини. В науці ця природна особливість отримала назву „стародубського ландшафту”, під яким розуміються ряснолисті ліси на сірих лісових опідзолених ґрунтах, чергування лісу та степу.

Природа і люди

Від автора: В цій своїй праці я намагався висвітлити ту роль, яку мали та мають українці в житті Стародубського краю. Адже вельми та вельми багато в історії Стародубщини є такого, що пов’язує її життя з життям цілої України. І під час існування Чернігово-Сіверського князівства, і в роки Великого Князівства Литовського, в епоху Гетьманщини та під владою Російської імперії Стародубщина та Україна були разом, і горнулися одна до одної. І хоча історична доля розпорядилася так, що тепер Стародубський край є частиною Російської Федерації, але не слід забувати про ту велику спадщину українського минулого, яке залишилося на Стародубщині в вигляді пам’яток культури та спогадів місцевого населення. Відразу хочу заявити, що я поважаю усі двосторонні угоди, які мають між собою Росія та Україна, поважаю право Росії на територіальну цілісність та недоторканість власних кордонів. Метою моєї праці є лише відновлення історичної правди щодо нашого спільного минулого. Сподіваюся що зусилля мої не залишаться марними, і українці в Україні згадають нарешті про свою „забуту частинку”, а росіяни-стародубці, може бути, узнають трохи більше про своїх земляків-українців, що живуть разом з ними на теренах Стародубської землі. Дуже сподіваюся на це!

Про Міжнародний літературно-мистецький конкурс для української молоді діаспори та України

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" під егідою Міністерства освіти і науки України оголошує Міжнародний літературно-мистецький конкурс для української молоді діаспори та України "Для тебе, Україно!".

Молодь – це надія України, незалежно від того, де ця молодь живе: в Україні чи діаспорі. Наша держава у процесі становлення. Ми прагнемо залучити молодий талант, інтелект і самовіддану працю кожного до державотворчих процесів нашої країни, виплекати любов, повагу і бажання працювати для неї. Україна чекає на українську молодь, позбавлену стереотипів, на творчих, відданих українській справі молодих людей, вихованих у вільному світі. Плекання мрії в кожної дитини, юнака чи юнки про потрібність Україні – запорука нашого державницького утвердження.

У грудні 2009 року у місті Камишині побачила світ ця монографія уродженки українкського села в Поволжжі, нині дослідниці-філолога в Києві

Передмова. Автор предлагаемой читателю книги уже почти два десятка лет живет и работает в Украине, в Киеве. Валентина Синельникова родилась в селе Осички Руднянского района Волгоградской области в семье учителей; закончив школу с золотой медалью, поступила в alma mater своих родителей – в Волгоградский государственный педагогический университет. Еще будучи студенткой филологического факультета, стала участницей вокальной группы государственного ансамбля песни и танца «Казачья воля». Так уж сложилось, что в качестве артистки «Казачьей воли» попала во Владивосток на международный фольклорный фестиваль, где и познакомилась со своим будущим мужем, сейчас в их семье растет трое сыновей.

Музей Тараса Шевченка Львівського Палацу мистецтв та Львівська обласна організація ВЖТ ім. Олени Теліги 14-16 квітня 2010 року проводять міжнародну науково-практичну конференцію

Співорганізатори конференції: Міністерство освіти і науки України, Львівська міська рада

Львівський національний університет ім. Івана Франка, Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка, Львівська національна академія мистецтв, Центр творчості дітей та юнацтва Галичини, Львівське відділення національної спілки кобзарів.

Нижче подаємо:

Чорноморський державний університет імені Петра Могили проводить цю секцію у рамках Ольвійського форуму

У червні 2010 року в рамках Ольвійського форуму, що відбудеться в місті Ялті (на базі санаторію «Курпати») заплановано роботу секції «Українська діаспора: діяльність, джерела та дослідження» за напрямками:

Про Першу науково-практичну конференцію "Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку”

В Культурному центрі України в Москві 11-12 листопада 2009 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку”. Її організатори - Міжнародна асоціація україністів, Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка”, Культурний центр України в Москві, Уфимська філія Московського державного гуманітарного університету ім. М. А. Шолохова, Бібліотека української літератури Москви. Її проведення підтримали Посольство України в Російській Федерації, Об’єднання українців Росії та Федеральна національно-культурна автономія українців Росії.

Про III Міжнародний Конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна в міжнародній спільності: сучасний вимір, проекція в майбутнє» 

Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою  (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка» 23 -25 червня 2010 року проводить III Міжнародний Конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна в міжнародній спільності: сучасний вимір, проекція в майбутнє».

Співорганізатори Конгресу: Міністерство освіти і науки України, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Світовий Конгрес Українців, Європейський Конгрес Українців.

Нижче подаємо:

Російсько-український симпозіум в Москві

28 - 30 жовтня в Москві проходив Російсько-український симпозіум "ХХ століття, Україна і Росія: історія та образ історії", організований Дослідницьким центром "Україна і Росія" Інституту слов`янознавства РАН, Центром україністики та білорусистики Московського державного університету ім. М. Ломоносова, Франко-російським центром гуманітарних і громадських наук, Центром українських досліджень Інституту Європи РАН і Бібліотекою української літератури (Москва).

До Міжнародної науково-практичної конференції "Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку"

Щодо Міжнародної науково-практичної конференції "Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку", котру заплановано на 11-12 листопада 2009 року в Москві, повідомляємо, що підготовка до конференції проходить згідно плану.

На сьогодні вже сформовано список можливих учасників (близько 40 осіб на 26.10.09), надіслано інформаційні листи до всіх українських національно-культурних товариств Росії, голів НКА Росії, світові Центри україністики, наукові та освітні заклади, котрі спеціалізуються з даної проблеми (список додається). До оргкомітету почали надходити теми виступів. Серед учасників конференції - провідні фахівці в галузі українознавства, керівники відомих українських установ і організацій України і Російської Федерації:

Про хід підготовки до Міжнародної науково-практичної конференції 

Щодо Міжнародної науково-практичної конференції "Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку", котру запланована на 11-12 листопада 2009 року в Москві, повідомляємо, що підготовка до конференції проходить згідно плану. На сьогодні вже сформовано список можливих учасників (близько 80 осіб), надіслано інформаційні листи до всіх українських національно-культурних товариств Росії, світові Центри україністики, наукові та освітні заклади, котрі спеціалізуються з даної проблеми (список додається). До оргкомітету почали надходити теми виступів. Серед учасників конференції - провідні фахівці в галузі українознавства:

Спогади українця про перебування в «столиці» шахтарського краю

Шостий міжнародний конгрес україністів, що проходив з 28 червня по 1 липня 2005 року в Донецькому національному університеті, зібрав 611 науковців з 26 країн світу, з них 126 приїхало з-поза меж України.

Працювало понад сто секцій, з півтора десятка „круглих столів”, відбулися презентації кількох десятків нових видань, концерти, виставки, диспути, зокрема й неформальні, щодо шляхів розвитку Міжнародної асоціації україністів, вибори керівництва МАУ тощо. Новим головою МАУ став академік НАН України Ярослав Яцків – знаний вчений-астроном, голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури. Асоціацію україністів України, більш відому як Національна асоціація українознавців (НАУ), продовжує очолювати директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського член-кореспондент НАН України Ганна Скрипник. НАУ має намір запровадити фіксоване членство зі щорічними внесками і структурувати свою роботу галузево й регіонально. На конгресі вручено дипломи Почесного доктора ДонНУ академіку Івану Дзюбі і професору УВУ в Мюнхені Богдану Осадчуку.

Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України повідомляє про Міжнародний конгрес у Києві за даною темою

22-23 жовтня 2009 року в Києві відбудеться Третій Міжнародний конгрес «УКРАЇНСЬКА ОСВІТА У СВІТОВОМУ ЧАСОПРОСТОРІ» Обговорюється проблема: «Українознавство і реформування освіти в Україні».

Метою Конгресу буде вироблення пропозицій щодо стратегії та політики розвитку національної освіти в Україні, шляхів і засобів їх реалізації.

Співголова ОУР та ФНКА «Українці Росії» Василь Бабенко про Міжнародну науково-практичну конференцію україністів в Москві 11-12 листопада 2009 року

Від редакції: 5 червня на сайті було опубліковано Інформаційний лист №1 оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції «Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку» в Москві, що планується до проведення в Москві 11-12 листопада 2009 року, надісланий в редакцію членом оргкомітету головою Республіканського національно-культурного центру українців Республіки Башкортостан «Кобзар» Володимиром Борисовичем Дорошенком. Сьогодні публікуємо виступ співголови Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» Василя Яковича Бабенка, який розповідає, як виник задум проведення цієї першої Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої дослідженню питань україністики в Росії.

Інформаційний лист №1 оргкомітету названої Міжнародної науково-практичної конференції в Москві 11-12 листопада 2009 року

Международная ассоциация украиноведения, Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М. Рыльского Национальной академии наук Украины, Уфимский филиал ГОУ ВПО «Московский государственный гуманитарный университет им. М.А. Шолохова», Международный институт образования, культуры и связей с диаспорой Национального университета «Львовская политехника», Культурный центр Украины в Москве, Библиотека украинской литературы при поддержке Посольства Украины в РФ, Объединения украинцев России, Федеральной национально-культурной автономии «Украинцы России».

Проблеми та перспективі етнокультурного розвитку української меншини Урало-Сибірського регіону

Українська меншина Урало-Сибірського регіону є однією з найбільших у Російській Федерації. На території регіону діє доволі значна кількість українських національно-культурних осередків. Ці острівці українства очолювані справжніми ентузіастами ведуть плідну роботу зі збереження і відродження української культури, мови і традицій у далекому від етнічної батьківщини краю. Проте, однією з головних проблем подальшого розвитку української меншини у регіоні і сьогодні залишається поступова асиміляція українців чисельно переважаючим російським населенням.

Украинские штудии в стенах Южного федерального университета

12 июля на сайте украинской редакции Фонда стратегической культуры «Одна Родина» была размещена моя статья «Украинские штудии в стенах Южного федерального». В статье говорилось о создании Центра украинистики в структуре Южного федерального университета (ЮФУ). В начале октября сего года приказом ректора ЮФУ Центр украинистики был официально утвержден (практически работа его началась много раньше). Моральная и информационная поддержка, оказанная нашему Центру Фондом стратегической культуры, Фондом исторической перспективы и его президентом Натальей Алексеевной Нарочницкой, в немалой степени способствовали удачному завершению процесса правовой институциализации Центра. Пользуясь благоприятной возможностью, хочу выразить благодарность своим московским коллегам и единомышленникам.

Порівняльна характеристика в дослідженні про росіян, українців, вірмен, грузинів і азербайджанців Москви

В издательстве Российской академии наук "Наука" (Москва) вышла в свет монография Ю.В.Арутюняна "Москвичи: этносоциологическое исследование", в котором дана характеристика межнациональных отношений и динамике национальной идентичности основных этнических групп, составляющих население Москвы.

Про П’яту міжнародну наукову конференцію у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка

Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Фундація доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора»(Чернігів), Амбасада Канади в Україні (Київ), Фонд професора Ореста Цапа (Вінніпег), Меморіальний музей Михайла Коцюбинського (Чернігів) проводять П’яту міжнародну наукову конференцію “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”

Эксперты нарисовали образы Украины и России.

Украина и Россия на протяжении многих веков были связаны географически, геополитически, культурно и экономически. Совместная история двух стран изобилует победами и трагедиями. Как украинцам и россиянам относится к совместной истории? Каким должно быть наше будущее и настоящее? Это и стало темой заседания Второго международного круглого стола газеты «Известия в Украине» и Института проблем управления им. Горшенина. Тема встречи — «Образ Украины в России. Образ России на Украине».

Російські вчені порадили українським не отруювати науку історію «міазмами розритих могил»

Засідання круглого столу «Правда історії-історія правди» у палаці Потоцьких у Львові нагадувало раунди інтелігентного боксу між українськими та російськими науковцями, де за рефері прикликали чималу кількість представників ЗМІ. Не оминув цієї події і Генеральний консул Російської федерації у Львові Євген Гузеєв, - про це повідомив кореспондент ЗІКу.

Команду істориків Росії репрезентували генеральний директор Інформаційно-аналітичного Центру з вивчення суспільно-політичних процесі на пострадянському просторі, заступник декана історичного факультету Московського держуніверситету Олексій Власов (із московською мелодикою російської) та керівник Російського центру українських досліджень, головний редактор журналу «Современная Европа» Віктор Мироненко (із чудовою українською вимовою).

Про деякі проблеми сучасної російської україністики

Стійкого інтересу до України в Росії не було ніколи. Час від часу виникала мода на українське, частіше за все — на фольклор. Українознавство в Росії, на відміну від таких країн, як Канада чи Сполучені Штати Америки, самостійною галуззю науки так і не стало. Воно ще не вийшло з дитячого віку.

Ухвала Міжнародного конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

18-20 червня 2008 року у Львові відбувся Міжнародний Конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті». Ініціатором проведення цього представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Партнери Конгресу – Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000», Благодійний фонд «Open Ukraine».

«Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

18-20 червня 2008 року у Львові на базі Національного університету «Львівська політехніка» відбувся Міжнародний конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті».

Ініціатором проведення цього представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

Українство у світі: Україна є там, де живуть українці

У кінці травня цього року на базі Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка відбулася Четверта українсько-канадська Міжнародна наукова конференція “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”.

На це вже досить відоме як в межах України, так і у середовищі закордонних українців зібрання, цього року з’їхалися науковці, представники громадських організацій, українські активісти з усіх регіонів України, а також з Канади, Німеччини, Росії, Швейцарії, Австралії, Польщі та Білорусі.

Про участь у конгресі «Українська діаспора у світовій цивілізації»  делегатів з Російської федерації

Члени програмного комітету конгресу:

Василь БАБЕНКО (Росія, Уфа) – ректор філіалу Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М. Шолохова м. Уфи, співголова Ради Об’єднання українців Росії та Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії

Василь ДУМА (Росія, Москва) – голова Ради Об’єднання українців Росії, Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії

Програма Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

Шановні учасники Конгресу! Повідомляємо, що реєстрація учасників буде проводитись:

* 17 червня 2008 р., протягом дня – у приміщенні Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (вул. С. Бандери, 32Д);

* 18 червня 2008 р., 7:00 – 8:30 – фойє Навчального корпусу № 1  НУ "Львівська політехніка" (вул. Карпінського, 2);

* 18 червня 2008 р., 9:30 – пленарне засідання у приміщенні Львівського національного академічного театру опери і балету  ім. С. Крушельницької (проспект Свободи, 28).

Перший конкурс для української молоді діаспори (дітей та юнацтва) про життя в Україні, поза її межами – мрії та побажання

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» спільно з Українською Громадою Іспанії за права, честь і гідність українців у рамках проекту «Назустріч новій хвилі» започатковує Перший конкурс для української молоді (дітей та юнацтва) під назвою «Діти емігрантів про себе». 

Наше 750-літнє княже місто скликає представників світового українства на Віче - Другу Міжнародну науково-практичну конференцію "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації"

Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті 

Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури і туризму України, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Національний університет "Львівська політехніка" та Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою 18-20 червня 2008 року у місті Львові проводять Другу Міжнародну науково-практичну конференцію"Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації".

Про Міжнародну наукову конференцію у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка 

Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Фундація доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора» проводять  Міжнародну наукову конференцію “Українство у світі: Україна є там, де живуть українці”.

Конференція відбудеться у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53) 23-25 травня 2008 року.

Перш за все на становлення громадянського суспільства в Україні

За роки незалежності прагнення українського народу подолати негативні риси асиміляційного впливу, відновити українську етнічну самобутність, самовартість та й етнічну спільність як відособлену, самодостатню форму існування спричинили сплеск етнічної активності, що проявилось насамперед у збереженні традицій, звичаїв, мови, набуваючи щоразу глобальнішого характеру, виявляючись на всіх рівнях життєдіяльності від індивідуального сімейного збереження етнічної аури до громадської активізації, як то створення на терені столиці земляцтв усіх областей України.

Другу Міжнародну наукову конференцію по цій тематиці з проблем діаспори, як чинника утвердження держави Україна у міжнародній спільноті, буде проведено у місті Львові 18-20 червня 2008 року

Міністерство освіти і науки України, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Українська Всесвітня Координаційна Рада, Національний університет "Львівська політехніка" та Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою готують Другу Міжнародну наукову конференцію "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації" 18-20 червня 2008 року, м. Львів

Про Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”

ХХІ століття характеризується двоєдиним процесом: потужною глобалізацією і національною самоідентифікацією. У цих об’єктивних суспільних процесах особливої ваги набирає таке явище як діаспора – етнічна меншина емігрантського походження, яка живе поза межами своє матірної Батьківщини, але підтримує духовні, культурні та матеріальні зв’язки з нею. Свідченням цього є проведення саміту Європейської діаспори 2003 року, в документах якого зазначено: “Європейці, які проживають за межами батьківщини, є великою цінністю. Те, що вони досягли особисто у поєднанні культур, при збереженні їх власної культури, є спільною метою розширеної Європи.” 

Связующие нити с малой и большой родиной. Об общественных объединениях людей, чьи родовые корни в Украине, а живут они в другой стране – России

Поводом для моей беседы с руководителем Объединения украинцев России и Федеральной национально-культурной автономии «Украинцы в России», членом Совета Федерации Василием Михайловичем ДУМОЙ послужила появившаяся на прилавках московских магазинов книга с интригующим названием «Диаспоры и землячества: вопросы влияния». Пролистывая и перечитывая главы этой книги одну за другой, видишь, что авторы очень поверхностно подошли к весьма злободневной теме. Не найдет читатель в книге размышлений о том, что такое диаспора и землячества, чем они отличаются. Есть очень много ссылок на Интернет и публикации из различных газет.

Фундація доброчинних громадських ініціатив "Україна - діаспора" оголошує з 2007 року щорічний науково-освітній конкурс проектів

Фундація доброчинних громадських ініціатив "Україна - діаспора" з ініціативи та за підтримки добродія пана Тараса Гукала (Монреаль, Канада) оголошує з 2007 року щорічний науково-освітній конкурс проектів на тему:  "Український голодомор: факти, наслідки, дослідження"

Конкурс проводиться серед освітян Чернігівщини, у тому числі викладачів вищих навчальних закладів, студентів, вчителів шкіл усіх рівнів, вихователів, учнів. До конкурсу, крім того, можуть бути залучені українські освітяни зі східної діаспори та члени українських національно-культурних товариств закордоння.

Результати незалежного дослідження суспільної думки населення України по актуальним питанням соціально-політичного життя країни

В ноябре 2006 года специалистами компании Research & Branding Group была проведена волна исследования общественного мнения населения Украины по актуальным вопросам социально-политической жизни страны. Использовалась квотная выборочная совокупность, репрезентирующая взрослое население страны старше 18 лет согласно критериям пола, возраста, населенного пункта (область). Объем выборочной совокупности составил 2215 респондентов по всем областям Украины и АР Крым. Ошибка выборки не превышает ±1,1%. Результаты представлены в виде итоговых таблиц в %.

05 декабря 2006 г.

Соціологія засвідчує: розкол країни поглиблюється

Боротьба за соборну Україну призвела до зворотного – до розколу не тільки по лінії політичних симпатій, але й світоглядних установок. Факт винятково тривожний, оскільки розбіжність в оцінках минулого й сьогодення поклала початок формуванню різної соціально-політичної психології населення на заході й сході країни.

Коли це формування закінчиться, для розвалу України буде достатньо невеликого поштовху. А про те, що процес пішов, свідчать результати соціологічних досліджень, котрі зафіксували різне, в залежності від регіону, ставлення до історії й проблем сучасності.

Матеріал до доповіді на інформаційній секції IV Всесвітнього форуму українців “Розвиток інформаційного простору української діаспори у Росії”

Одним із найважливіших засобів  збереження власної етнічної самобутності в іноетнічному середовищі поряд із церквою та шкільництвом були і залишаються національні засоби масової інформації - преса, радіомовленн і телебачення, а сьогодні ще і інтернет. Українці, що після росіян і татар становлять найбільшу етнічну групу в РФ, особливий дефіцит мають в друкованому слові, радіо- і телепередачах на рідній мові. Наявність великої маси українського населення в Російській Федерації, завдання збереження та подальшого забезпечення його етнічної самоідентифікації, розширення українських інформаційно-культурних впливів на всю діаспору потребують пильної уваги до проблеми становлення українських засобів масової інформації в Росії. Саме цьому і присвячений матеріал данного дослідження, підготовленого під егідою Комісії людських і громадянських прав Світового Конгресу Українців.

Заступник голови правління Ради земляцтв України в Російській Федерації представив українцям Москви своє фундаментальне дослідження відносин Росії та України

У Культурному центрі України в Москві вібулася презентація монографії Віктора Мироненка “Российско-украинские отношения в 1991 – 2001 гг. Историографический очерк”. Минулого року книжка вдруге вийшла в Чернігівському видавництві “Деснянська правда” (перше видання – Москва, 2004).

Замість передмови до календаря щорічника "Українознавство 2006"

Уже шостий рік поспіль холодними зимовими вечорами влаштовую собі маленьке читацьке свято - занурююсь у статті календаря - щорічника "Українознавство", що його видає Центр українознавства Київського національного університету імені Т. Шевченка (за загальною редакцією доктора історичних наук, професора Володимира Сергійчука). Традиційно, у календарі перелічуються основні національні, релігійні і звичаєві свята, річниці подій, які стали віхами в історії України; круглі дати від днів народжень чи смерті видатних українців - політиків, науковців, суспільних і культурних діячів, котрі народилися в Україні або працювали на її теренах. Завдяки "Українознавству" можна отримати добре підібрану інформацію про особистий вимір українства, про шлях України, її місце у сучасному світі через усвідомлення її історії, її минувщини.

Українська діаспора: історичні пошуки, еміграційні явища, культурно-мистецькі набутки, функціонування наукових установ

ІІ Міжнародна наукова конференція за цією темою відбудеться в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя 21-24 червня 2006 року

Центр співпраці з українською діаспорою (Ніжин, Чернігівщина) звертається до Вас із пропозицією прийняти участь в проведенні ІІ Міжнародної наукової конференції "Українська діаспора: історичні пошуки, еміграційні явища, культурно-мистецькі набутки, функціонування наукових установ".

Відділ координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України пропонує співпрацю

Вельмишановні панове! Відділ координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України розпочинає роботу над темою «Україна і український світ: історико-культурні,  політичні, міжмовні зв’язки". Дослідження цієї проблеми вимагає тісної співпраці з осередками української діаспори всього світу з метою обміну матеріалами, розробки спільних проектів, програм, написань науково-дослідних статей і монографій.

Видавництво Волгоградського державного інституту підвищення кваліфікації і перепідготовки працівників освіти пропонує 

Каталог изданий

Проблема використання можливостей громадських організацій для лобіювання проектів російсько-українського економічного партнерства

Доповідь “Про використання потенціалу українських діаспорянських та земляцьких організацій Російської Федерації для просування і лобіювання проектів російсько-українського економічного партнерства у високотехнологічних та паливно-енергетичній галузях” на Першій міжнародній науковій конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті" (8-10 березня 2006 року, м. Львів, Україна)

"Закордонне українство є важливим демографічним, інтелектуальним, соціально-культурним та інформаційним ресурсом України"

Ухвала Першої міжнародної наукової конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті"

8-10 березня 2006 року на базі Національного університету "Львівська політехніка" відбулася Перша міжнародна наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті".

Ініціатором проведення такого представницького форуму виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

Українці Росії прийняли активну участь у роботі цієї Першої міжнародної наукової конференції, проведеної у Львові 8-10 березня ц.р.

По даним Організаційного комітету конференції під час реєстрація учасників Першої міжнародної наукової конференції "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті" кількість зареєстрованих її учасників досягла 240 осіб. Вони прибули до Львова з 22 країн світу - з Австралії, Білорусії, Грузії, Естонії, Італії, Іспанії, Казахстану, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Сербії і Чорногорії, Словаччини, США, Угорщини, Узбекистану, Франції, Чехії, з 15 областей України та Автономної Республіки Крим.

По материалам научно-практической конференции «Многонациональное Приморье: история и современность».

   Хотя перепись населения, проведенная в 1989 г., зафиксировала в Приморье 185 тыс.  украинцев, что составляет всего 8,2% населения,  тем не менее,  они являются второй по численности этнической группой в крае.  Однако, в общественном сознании приморцев бытует иное представление о доле украинцев в состава населения края и  особенно  - сельской местности. Многие полагают, что их здесь никак не менее половины населения. И такое мнение неслучайно. Трудно, наверное, найти коренного приморца, у которого хотя бы по одной линии не было украинских предков.  Это определено особенностями освоения и исторического развития края.

Передаємо додаткову інформація оргкомітету для учасників цієї Першої міжнародної наукової конференціі.

Конференція проводиться 8-10 березня 2006 р., у місті Львові Міністерством освіти і науки України, Українською Всесвітньою Координаційною Радою, Науково-дослідним інститутом українознавства, Львівською обласною державною адміністрацією, Національним університетом "Львівська політехніка", Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою за сприяння  Міністерства закордонних справ України

в умовах трансформації Російської Федерації в останньому десятиріччі ХХ століття

Політичні процеси, що відбувались на теренах СРСР наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття, змінили не лише геополітичну карту значної частини євразійського простору. Внаслідок тих бурхливих подій відбулися глибокі зміни у статусі національностей радянської імперії, умовах їх еволюції й характері взаємовідносин. Відцентрові процеси призвели до розпаду СРСР та створення незалежних національних держав. У цих умовах багато колишніх радянських громадян, у тому числі українців за походженням, несподівано для себе опинились у ролі національної меншини в нових незалежних державах. Саме ці українці, які мешкають у Росії та інших колишніх республіках СРСР, складають так звану східну українську діаспору. Вперше цей термін почали вживати на І Конгресі українців у січні 1992 року [1, 58]. За роки, що минули, він наповнився науковим і соціально-культурним змістом.