До 125-річчя початку масового переселення українців на Далекий Схід

За даними останнього (2002 р.) перепису українці складають лише лічені відсотки населення Далекого Сходу Росії. Тоді як менше ста років тому ситуація, навіть за даними офіційної статистики, була принципово іншою. Згідно підсумків перепису 1917 р., українці складали практично 40% населення регіону, причому вони безумовно домінували в сільському населенню півдня Далекого Сходу – Приморщини та Приамурщини. Вони складали переважну більшість селян-переселенців, які на межі  ХІХ-ХХ ст.ст. заселяли ці території, що тільки почали освоюватись.

Забуті і російською, і українською владою

Про життя українців Зеленого Клину говорить в інтерв’ю нашій газеті заступник голови Центру української культури “Горлиця” (м. Владивосток) В’ячеслав Чорномаз.

— Пане В’ячеславе, розкажіть про історію вашої організації й загалом українського руху на Далекому Сході.

З сайту “Кобза-Українці Росії” знімається анотація на книжку-довідник Андрія Попка "Українці на Далекому Сході: організації, події, персоналії"

До 100-річчя початку організованого українського громадського та культурного життя на Далекому Сході 

2007 рік є визначний рік для української історії Зеленого Клину. Цього року відзначається 100 років початку організованого українського життя на Далекому Сході. Ця річниця пов'язана з виникненням восени 1907 р. у Владивостоці першої на Далекому Сході української організації - Владивостоцької студентської Української Громади, що була створена студентами-українцями місцевого Східного інституту.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ прийняв участь в урочистостях з нагоди 100-річчя організації українського громадського руху на Далекому Сході 

З 12 по 15 жовтня Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ Олег Дьомін здійснив робочий візит до Приморського краю. Метою візиту стала участь в урочистостях з нагоди 100-річчя організації українського громадського руху на Далекому Сході, проведення переговорів з керівниками регіону для активізації співпраці між Далекосхідним федеральним округом РФ та регіонами України.

В ньому вперше прийняв участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ Олег Дьомін

Первый вице-губернатор края Сергей Сопчук встретился с Полномочным и Чрезвычайным Послом Украины в РФ Олегом Дёминым

Перспективы сотрудничества Приморья и Украины в различных областях обсудили на встрече первый вице-губернатор края Сергей Сопчук и Полномочный и Чрезвычайный Посол Украины в РФ Олег Дёмин. (ред. - губернатор Приморського краю Сергій Дарькин на момент прибуття у Владивосток повпреда української держави знаходився у відрядженні в Уфі - на засіданні Державної ради (Госсовета) РФ, що проводилось під проводом Президента РФ Володимира Путіна).

Розмова на Донецькому обласному державному радіо про далекосхідних українців з Донбасу 

В ефір Донецького обласного державного радіо 4 вересня вийшла передача – розмова з заступником голови Центру української культури “Горлиця” міста Владивостока В’ячеславом Чорномазом, яку вела журналіст Ірина Черниченко. Пропонуємо її нашим читачам в друкованому вигляді після детальної розшифровки ведучою і з’ясування з своїм співрозмовником.

Незалежна Украина отметила 16-ю годовщину Независимости и во Владивостоке

Праздник "независимости" в России, несмотря на старания государственных идеологов, похоже до сих пор остается праздником лишь на бумаге. Не будем утверждать однозначно, но для многих день государственности – отличный повод отдохнуть. По иному дело обстоит на, или, как сейчас принято, в Украине. 24 августа братья славяне будут праздновать 16-ю годовщину независимости. О том, как сейчас живут ближайшие соседи россиян, корреспондент РИА PrimaMedia беседовал с генеральным консулом Украины во Владивостоке Александром Данильченко.

Про ІV Далекосхідний фестиваль української культури до 100-річчя початку організованого українського громадського і культурного життя на Зеленому Клині

Лист до редакції сайту «Кобза-Українці Росії»:

Добрий день, шановний пане Андрію! Надсилаю Вам матеріали по нашому фестивалю. Ми звертаємось до всіх громадських організацій, українських колективів Далекого Сходу, Сибіру, взагалі всіх, хто хотів би і міг приїхати до нас на фестиваль - будемо дуже раді, якщо географія його розшириться.

Про продовження Центром української культури Анатолія Криля міста Владивостоку традицій його засновника

Вже чверть століття пісня та лунає,-

Святий від України заповіт,

Вже чверть століття «Горлиця» співає –

І пісня лине у широкий світ!»

Анатолій Криль

Ці слова засновника Приморського українського народного хору «Горлиця»  Анатолія Уляновича Криля стали для коллективу лейтмотивом всього минулого року. З них починався тематичний вечір, присвячений 190-річчю з дня народження Тараса Шевченка, їх можна підписати під кожним із багатьох концерт1в, які провела «Горлиця» у цей ювілейний і такий трагічний для неї рік. Їх було винесено в епіграф виставки, яка майже весь вересень  проходила у Будинку-музеї сімї Суханових - філіалі крайового музею і яка фактично завершувала ювілейний  рік  «Горлиці» - хору і центру української культури з однойменною назвою, який  згуртувався навколо пісенного колективу. Експозицію виставки було присвячено 25-річчю Приморського українського народного хору «Горлиця» і його засновнику і незмінному керівнику поету і композитору Зеленого Клину Заслуженному працівнику культури Росії Анатолію Крилю.

До 125-ї річниці з дня народження та 65-ї річниці смерті Юрія Глушка-Мови

Прийде ще час, коли жовто-блакитний стяг підніметься 

і заграє на Зеленій Україні і Ваші ймена будуть виписані  

на гранітових таблицях на пам'ять потомству... 

Василь Кийович

2007 рік є визначний рік для української історії Зеленого Клину. В цьому році відзначається 100 років початку організованого українського життя на Далекому Сході, що пов'язано зі створенням тут в 1907 р. перших українських організацій. Так, восени 1907 р. у Владивостоці при місцевому Східному (Орієнтальному) інституті було засновано Владивостоцьку студентську Українську Громаду, статут якої 31 жовтня (12 листопада) 1907 р. було зареєстровано конференцією інституту. Хоча студентська Громада була дуже малочисельною (відомо тільки п'ятеро її учасників), але ця організація заклала початок органiзованого українського громадсько-культурного життя на Зеленому Клині.

Український письменник і видавець знайшов долю в краю на сході сонця

Поет і видавець, редактор хабаровського літературно-художнього й аналітичного журналу ”Екумена” Олександр Олександрович Лозиков походить родом з Донбасу – з міста Макіївки. Свої твори він пише російською й українською мовами, перекладає на російську й українську мови вірші нанайських письменників, зокрема Гоши Бельди. Друкує на сторінках журналу “Екумена” твори українських письменників Далекого Сходу й із України, переважно з Донбасу. Мабуть, гостра ностальгія письменника-земляка знаходить розраду в його душі саме у цей спосіб - ознайомлення через свій друкований орган далекосхідців з творами письменників-земляків з Донеччини - Василя Стуса, Миколи Руденка, Івана Світличного, Володимира Біляїва, Олега Орача, Василя Голобородька, Євгена Летюка, Григорія Кривди, Леоніда Талалая, Петра Бондарчука, Івана Білого, Анатолія Мироненка, Юрія Доценка, Олега Зав’язкіна та ін.

До 130-ї річниці від дня народження Федора Стешка

Ті, хто віддавав в ім'я майбутнього нашого народу,

Української держави, всі свої сили  й  знання, заслужили, щоб  

їх імена  золотими літерами були вписані в літопис найкращих

надбань і культурних здобутків українців. 

Тетяна Беднаржова

Коли знайомишся з життєвим шляхом Федора Стешка, вражає різнобічність цієї людини - сина простого київського робітника, вчорашнього селянина. Вузькому колу фахівців він відомий як вчений-музиколог, один із засновників українського музикознавства. Я б додав - відомий аж надто вузькому колу фахівців, бо у совєтський період це ім'я було невідоме в Україні. Воно було піддано замовчуванню з ідеологічних причин, оскільки до кінця своїх днів Федір Стешко залишався свідомим українським патріотом-самостійником.

До ювілею керівника Центру української культури ім. А.Криля Тетяни Ткаченко

12 лютого цього року ми відзначили золотий ювілей керівника Центру української культури ім. Анатолія Криля «Горлиця» Тетяни Володимирівни Ткаченко.

Тетяна Ткаченко народилася в селі Вілія Шумського району на Тернопільщині. В 1980 році вона закінчила факультет журналістики Львівського університету й поїхала до свого чоловіка – моряка з Владивостоку Сергія Ткаченка. Вони познайомилися в її рідному селі, куди Сергій – курсант Ленінградської “море ходки” приїздив на весілля свого однокурсника й одружилися у листопаді 1979 року.

Водевіль під такою назвою побачив світ і живе вже після злодійського вбивства його автора і засновника нашої української громади Анатолія Криля

«Сватання на толоці» - так назвав Анатолій Криль маленьку виставу, якою відкривався концерт нашого ансамблю “Горлиця. Це була його творча знахідка. Він хотів починати концерт без особливої помпезності, а картинкою із життя українського села, такою характерною і колоритною – на мотиви класичних українських опер з використанням українських обрядових, народних і авторських пісень. Звичайно, враховуючи  артистичні можливості самодіяльного колективу. Хоча, Анатолій Ульянович був переконаний, що у кожного із учасників хору є артистичні здібності, які можна розвивати.

Маленька красива пташина - горлиця, яка в пору дитинства Анатолія Криля жила на гілці смереки біля його батьківської хати, дала ім’я нашому хору

Летіла горлиця далеко,

Від дому свого назавжди,

Прощай, прощай, моя смереко,

Назад мене ти вже не жди.

Вірші Анатолія Криля, безумовно, заслуговують набагато ширшого читацького кола, але, на жаль, при його житті не було випущено жодної збірки. Сьогодні завершена робота над підготовкою до друку збірки віршів і пісень Анатолія Уляновича і хочеться вірити, що в недалекому майбутньому вона побачить світ. Шкода, що не вдалося випустити ювілейний буклет.

Спогади про створення першої скарбниці української літератури в Примор'ї

Это событие готовилось давно и могло бы пройти в любой другой момент, но по разным причинам откладывалось – видимо, именно для этого очень красивого теплого октябрьского дня  и для такой необычной памятной и без преувеличения, исторической встречи. Но, обо всем по порядку.

До 130-ї річниці з дня народження Дмитра Боровика

Повалення царату в Росії в ході Лютневої революції 1917 р. викликало хвилю українського національного руху, що захопив увесь безмежний простір колишньої Російської імперії. Не став виключенням у цьому плані і  Далекий Схід, або Зелений Клин, як його називали українські переселенці, що становили тут до половини всього населення.  Перші спроби національної організації українців на Далекому Сході мали місце ще до революції, але формування  тут справжнього українського національного руху припадає саме на період 1917-1921 рр. Одним з основоположників цього руху по праву вважається Дмитро Миронович Боровик.

Своїми планами ділиться керівник Центру української культури "Горлиця" 

З 2001 року я працювала разом з Анатолієм Ульяновичем Крилем, допомагала всім, чим могла. Для мене зустріч з ним, наша спільна праця - це особлива сторінка, для нас усіх, хто був поруч, він був і залишається вчителем і наставником, а його творча спадщина - невичерпним джерелом натхнення.

Разом з ним ми провели кілька фестивалів української культури, мріяли про створення дитячої студії, підготували уривок із "Наталки Полтавки" і навіть показали його на вечорі, присвяченому Шевченківським дням (він став останнім заходом, коли Анатолій Ульянович був з нами). Він вже підготував афішу хору-театру "Горлиця", яку потім ми випускали вже без нього.

Надією Малих-Баламут 20 років тому був започаткований цей один з перших в Росії аматорський танцювальний колектив українців Примор’я

Українське товариство “Веселка” в місті Великий Камiнь Приморського краю РФ було створене в 1993 році на основi Народного ансамблю  танцю “Веселка”. Органiзатор та голова товариства - Надiя Малих. Серед активістів товариства - Неля Старовойтова, Світлана Логінова, Любов Старікова, Ольга Бєлікова. Членом товариства був перший заступник голови  адмiнiстрацiї м.Великий Камiнь Станiслав Коваль, що багато сприяв його дiяльности. Правда, в 1999 році товариство не відновило реєстрацію і офіційно припинило своє існування, фактично українська культурна діяльність ведеться в рамках ансамблю “Веселка”.

З історії українського життя в адміністративному центрі Приморського краю Російської Федерації

Мiсто Владивосток (з 1880 р.), засноване в 1860 р. як вiйськова стiйка. Адміністративний центр Приморського краю РФ (з 1938), порт на Тихому океанi, в затоцi Золотий Рiг. Кiнцевий пункт Транссибiрської залiзницi. Велика база рибного промислу та вiйськова база Тихоокеанського флоту Росiї, значний науковий та культурний центр. В 1890-1922 рр. - центр Приморської области, до 1926 р. - Приморської губернiї, в 1926-30 - Владивостоцького округу Далекосхiднього краю.