Відомий українець Росії побував на Сумщині,

У приміщенні Міжрегіонального інформаційного агентства CXID.NET 16 листопада о 15.00 відбувся перший захід у рамках програми співпраці агентства з українською діаспорою. З журналістами та представниками громадськості Сумщини зустрівся один із лідерів української громади Приморського краю Російської Федерації В’ячеслав Чорномаз (м.Владивосток).

В’ячеслав Чорномаз – кандидат історичних наук, старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Владивостоцької філії Далекосхідного юридичного інституту МВС Росії – завітав на Сумщину після завершення роботи Московської Міжнародної науково-практичної конференції «Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку», щоб зустрітися зі співвітчизниками та передати в дар обласним науковим установам і бібліотекам свою монографію «Український національний рух на Далекому Сході у 1917—1922 роках», презентація якої відбулася під час заходу.В’ячеслав Чорномаз присвятив монографію своєму прадідові. «Мій прадід багато для мене значив і, оскільки він розмовляв українською, першою мовою для мене була саме вона. Власне, можливо, через любов до української мови я ще десь в десятому класі почав цікавитись, звідки ж у Росії стільки українців», – розповів автор.

Генеральний консул України Олександр Данільченко про свою діяльність на посту глави консульського представництва

Эта беседа состоялась, когда Александр Данильченко отметил первую годовщину своей деятельности на посту главы консульского представительства Украины во Владивостоке. Этот человек, обладающий энциклопедическим складом ума, в преддверии Дня независимости Украины с удовольствием поделился с "Н" своими знаниями и рассуждениями о прошлом и будущем Украины и ее граждан.

Передмова до пісенника

Весною цього року минуло вже п'ять років, як відійшов у вічність Анатолій Ульянович Кріль, поет і композитор Зеленого Клину, Заслужений працівник культури Росії, засновник українського хору і Центру української культури «Горлиця» у Владивостоку. А ми продовжуємо жити його мріями про те, щоб збереглися на берегах Тихого океану материнське слово і батьківська пісня, щоб не забули діти й онуки наші, хто ми, звідки, якого роду, щоб не цуралися рідної мови, щоб шанували своє родинне ім'я і свою національну гордість.

Спогади про фестиваль української культури в закритому місті - військово-морській базі Тихоокеанського флоту

Даже обильные осадки не помешали провести в Фокино грандиозный фестиваль украинской культуры. Около 200 самодеятельных и профессиональных артистов съехались на праздник из Хабаровска, Владивостока, Биробиджана, Уссурийска, Милоградово и других городов и сел Дальнего Востока.

До 90-ої річниці Конституції Національно-культурної автономії українців на Далекому Сході

У травні цього року виповнилася 90-та річниця прийняття ІІ-ю сесією Української Далекосхідної Крайової Ради «Конституції національно-культурної автономії (самоврядування) українства на Далекому Сході». Ця Конституція стала найвищим виявом стремління українського населення Зеленого Клину до самовизначення. Самовизначення у формі національно-культурної автономії, яка де-факто реалізовувалася українськими організаціями, що існували на Далекому Сході в 1917-1922 роках.

До 30-річчя українського народного хору «Горлиця» імені Анатолія Кріля

Приморский край России является уникальной территорией. С открытием в 1883 г. регулярного морского сообщения из Одессы во Владивосток на свободные земли началась массовая миграция из губерний южной России, Украины и Белоруссии. Самыми многочисленными переселенцами были украинцы: 13 апреля 1883 г. на первом пассажирском пароходе прибыли во Владивосток 733 человек, из них 724 были из Черниговской губернии. Всего с 1883 г. по 1917 г. из Украины в Зеленый Клин (так украинцы называли Приморье) прибыло 179757 человек.

Як ми проводили наше «Побачення з Україною»

Славні вийшли у нас обжинки. 20 серпня, напередодні Дня незалежності України, у Владивостоку, у Приморському театрі ляльок відбулося наше «Побачення з Україною». Ми запросили наших земляків на побачення незвичайне - дивовижне, несподіване, а може давно жадане, бо ж так часто буває - у хвилину душевної печалі, бентежну мить чекання, а може щасливу - радості, щастя, ми подумки повертаємось в нашій пам'яті у найсвітлішу пору нашого дитинства, юності, у наші родинні спогади і припадаємо них, як до чистої криниці нашого життя - яка дає нам наснагу, сили, натхнення. Отож і в цей вечір всіх, хто завітав до театру, чекало побачення з батьківською і прабатьківською землею. І, як буває в таких випадках - були подарунки, і освідчення, і визнання.

Спогади про свято української культури і Третій Приморський крайовий фестиваль української культури «Солов'їна пісня» в Уссурійську

Наші приморські обжинки завершились грандіозним святом української культури - Першим Далекосхідним «Сорочинським ярмарком», який пройшов у місті Уссурійську 11-12 вересня цього року. Майже 500 самодіяльних артистів, майстрів декоративно-прикладної творчості і шість тисяч жителів і гостей міста взяли участь в цьому красивому святі. В рамках ярмарку пройшов Третій Приморський крайовий фестиваль української культури «Солов'їна пісня». Два дні Будинки культури, концертні площадки, міський парк і вулиці міста переповнювались українськими піснями, танцями, гомоніли, веселились, жартували - свій день народження Усурійськ святкував під знаком України.

Муніципальні власті визнали, що перше українськ

Від редакції: Поки наші колеги і друзі з Владивостоку ще не підготували свою докладну розповідь про проведення 11-13 вересня ІІІ-го Приморського крайового фестивалю української культури у формі «Сорочинського ярмарку» в місті Уссурійську, пропонуємо нашим читачам офіційні повідомлення-звіти про міське свято від Уссурійської міської адміністрації та Думи цього міста на «Зеленому Клині».

Проведено презентацію українських книжок, які вийшли в світ останнім часом на Далекому Сході Росії 

Центром української культури Анатолія Криля «Горлиця» міста Владивостоку спільно з Генеральним консульством України 20 серпня у Владивостоці було проведено урочистий вечір, присвячений 18-й річниці Незалежності України «Побачення з Україною».

Заступнику голови «Горлиці» панові В’ячеславу Чорномазу – 40 років

Сьогодні, на велике православне свято Успіння Пресвятої Богородиці, коли впали густими покосами багаті хліба на широкі українські лани, прийшов ще зовсім юний ювілей до нашого пана В’ячеслава. В’ячеслава Анатолійовича Чорномаза, історика, науковця, не дивлячись на свій молодий вік - старожила українського товариства у Владивостоку, а головне – справжнього українця Зеленого Клину.

Про проведення ІІІ-го Приморського крайового фестивалю української культури «Солов’їна пісня»

11-13 вересня 2009 року в місті Уссурійську Приморського краю з ініціативи Центру української культури Анатолія Криля «Горлиця» міста Владивостоку відбудеться ІІІ Приморський крайовий фестиваль української культури. Цей фестиваль буде присвячено 200-літнім роковинам великого сина української землі Миколи Васильовича Гоголя, яке відзначається цього року. Тому цей фестиваль було вирішено провести у формі першого Далекосхідного «Сорочинського ярмарку», який так барвисто й мальовничо описав Микола Васильович. Ініціатива проведення цього заходу була підтримана Генеральним консулом України у Владивостоці Олександром Петровичем Данильченком. Згоду прийняти це свято у своєму місті висловила адміністрація міста Уссурійську в особі голови міста Сергія Полікарповича Рудиці.

Про зустрічі з земляками у столиці Примор’я

3 листопада, 128-й день подорожі. Зранку, ще до схід сонця, Валентин Пилипчук і Рустем Завгаров провели мене в Єлізово, в аеропорт. 51 день перебування в Камчатському краї (з них 23 дні в Петропавловську-Камчатському і 14 днів – на Командорських островах) залишились в історії і в моїх щоденникових записах. Чи побачу ще колись цю надзичайно красиву землю? Не знаю. Але пам’ять про Камчатку залишиться назавжди. Приємна пам’ять про Авачинський вулкан і Бистринський природний парк, про Нижньо-Камчатський острог і Командори, про гостинних і благодушних камчадалів  та про камчатських українців. І тому, коли шасі літака Ту-154 відірвались від зльотної смуги і в ілюмінаторі востаннє побачив Камчатку, зникаючу в густій білій пелені наступаючого циклону, згадались слова камчатського поета Валерія Сергєєва:

На цей раз ми відмітили 100 років традиції проведення Шевченківських свят на Далекому Сході

У цю пору – взимку і ранньої весни у Владивостоці сонячно майже завжди. Так було і того дня - 9 березня 2009 року. Вже зранку сонячні промені викупалися у водах Золотого Рогу, торкнулися купола невеличкої церковки на Корабельній набережній і піднялися трохи вище - до пам’ятної арки цісаревича Миколая, і далі – до самих вершин сопок.

Українці Зеленого клину на Шевченківські дні відзначають ювілеї своїх ветеранів Василя Світальського та Олександра Лозикова

Цього року ми відзначаємо Шевченківські дні одночасно з двома ювілеями ветеранів українського громадського руху Далекого Сходу. Так трапилося, що саме 10 березня виповнюється 80 років ветерану нашого українського товариства – владивостокського Центру української культури «Горлиця» Василю Івановичу Світальському, який стояв біля його витоків, та 70 років українському далекосхідньому письменнику і поету з міста Хабаровська Олександру Олександровичу Лозикову, з яким ми щиро заприятелювали останнім часом. Долі цих людей певною мірою типові для багатьох далекосхідних українців і, разом з тим, суттєво відрізняються від багатьох. Вони представляють дві крайні гілки, два полюси України.

До 100-річного ювілею першого урочистого відзначення у Владивостоці роковин народження і смерті Великого Кобзаря у березні 1909 року

В 2009 г. исполняется 100 лет традиции проведения на Дальнем Востоке «Шевченковских свят» - торжественного празднования годовщин рождения и смерти Тараса Григорьевича Шевченко, которые приходятся на 9 и 10 марта по новому стилю. Ровно 100 лет назад украинцы Владивостока впервые торжественно отметили 95 лет со дня рождения и 48-ю годовщину смерти великого украинского поэта, положив тем самым начало традиции ежегодного празднования «Шевченковских свят» на Дальнем Востоке, которая просуществовала здесь до установления советской власти в 1922 г. Спустя 70 лет, в 1992 г., эта традиция была возрождена только что созданным тогда Обществом украинской культуры Приморского края, преемником которого является в настоящее время Центр украинской культуры Анатолия Крыля «Горлиця».

Спогади про ІV Далекосхідний фестиваль української культури «Наша дума – наша пісня» та розповідь про деякі наші плани цього року

Как мы уже сообщали, 12-14 октября 2007 года во Владивостоке прошел ІУ Дальневосточный фестиваль украинской культуры «Наша дума – наша пісня». Организаторы фестиваля  - «Центр украинской культуры Анатолия Криля «Горлиця» г. Владивостока» при содействии Генерального консульства Украины во Владивостоке, администрации Приморского края и Ассамблеи народов Приморья, администрации города Владивостока, правлений украинских общественных организаций Дальнего Востока и 100 тысяч украинцев Приморского края - все, кому дороги традиции этих настоящих истинно народных праздников, торжества украинской культуры на Дальнем Востоке России, с нетерпением ждали этого  события.

До 125-річчя початку масового переселення українців на Далекий Схід

За даними останнього (2002 р.) перепису українці складають лише лічені відсотки населення Далекого Сходу Росії. Тоді як менше ста років тому ситуація, навіть за даними офіційної статистики, була принципово іншою. Згідно підсумків перепису 1917 р., українці складали практично 40% населення регіону, причому вони безумовно домінували в сільському населенню півдня Далекого Сходу – Приморщини та Приамурщини. Вони складали переважну більшість селян-переселенців, які на межі  ХІХ-ХХ ст.ст. заселяли ці території, що тільки почали освоюватись.

Забуті і російською, і українською владою

Про життя українців Зеленого Клину говорить в інтерв’ю нашій газеті заступник голови Центру української культури “Горлиця” (м. Владивосток) В’ячеслав Чорномаз.

— Пане В’ячеславе, розкажіть про історію вашої організації й загалом українського руху на Далекому Сході.

З сайту “Кобза-Українці Росії” знімається анотація на книжку-довідник Андрія Попка "Українці на Далекому Сході: організації, події, персоналії"

До 100-річчя початку організованого українського громадського та культурного життя на Далекому Сході 

2007 рік є визначний рік для української історії Зеленого Клину. Цього року відзначається 100 років початку організованого українського життя на Далекому Сході. Ця річниця пов'язана з виникненням восени 1907 р. у Владивостоці першої на Далекому Сході української організації - Владивостоцької студентської Української Громади, що була створена студентами-українцями місцевого Східного інституту.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ прийняв участь в урочистостях з нагоди 100-річчя організації українського громадського руху на Далекому Сході 

З 12 по 15 жовтня Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ Олег Дьомін здійснив робочий візит до Приморського краю. Метою візиту стала участь в урочистостях з нагоди 100-річчя організації українського громадського руху на Далекому Сході, проведення переговорів з керівниками регіону для активізації співпраці між Далекосхідним федеральним округом РФ та регіонами України.

В ньому вперше прийняв участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ Олег Дьомін

Первый вице-губернатор края Сергей Сопчук встретился с Полномочным и Чрезвычайным Послом Украины в РФ Олегом Дёминым

Перспективы сотрудничества Приморья и Украины в различных областях обсудили на встрече первый вице-губернатор края Сергей Сопчук и Полномочный и Чрезвычайный Посол Украины в РФ Олег Дёмин. (ред. - губернатор Приморського краю Сергій Дарькин на момент прибуття у Владивосток повпреда української держави знаходився у відрядженні в Уфі - на засіданні Державної ради (Госсовета) РФ, що проводилось під проводом Президента РФ Володимира Путіна).

Незалежна Украина отметила 16-ю годовщину Независимости и во Владивостоке

Праздник "независимости" в России, несмотря на старания государственных идеологов, похоже до сих пор остается праздником лишь на бумаге. Не будем утверждать однозначно, но для многих день государственности – отличный повод отдохнуть. По иному дело обстоит на, или, как сейчас принято, в Украине. 24 августа братья славяне будут праздновать 16-ю годовщину независимости. О том, как сейчас живут ближайшие соседи россиян, корреспондент РИА PrimaMedia беседовал с генеральным консулом Украины во Владивостоке Александром Данильченко.

Про ІV Далекосхідний фестиваль української культури до 100-річчя початку організованого українського громадського і культурного життя на Зеленому Клині

Лист до редакції сайту «Кобза-Українці Росії»:

Добрий день, шановний пане Андрію! Надсилаю Вам матеріали по нашому фестивалю. Ми звертаємось до всіх громадських організацій, українських колективів Далекого Сходу, Сибіру, взагалі всіх, хто хотів би і міг приїхати до нас на фестиваль - будемо дуже раді, якщо географія його розшириться.

Про продовження Центром української культури Анатолія Криля міста Владивостоку традицій його засновника

Вже чверть століття пісня та лунає,-

Святий від України заповіт,

Вже чверть століття «Горлиця» співає –

І пісня лине у широкий світ!»

Анатолій Криль

Ці слова засновника Приморського українського народного хору «Горлиця»  Анатолія Уляновича Криля стали для коллективу лейтмотивом всього минулого року. З них починався тематичний вечір, присвячений 190-річчю з дня народження Тараса Шевченка, їх можна підписати під кожним із багатьох концерт1в, які провела «Горлиця» у цей ювілейний і такий трагічний для неї рік. Їх було винесено в епіграф виставки, яка майже весь вересень  проходила у Будинку-музеї сімї Суханових - філіалі крайового музею і яка фактично завершувала ювілейний  рік  «Горлиці» - хору і центру української культури з однойменною назвою, який  згуртувався навколо пісенного колективу. Експозицію виставки було присвячено 25-річчю Приморського українського народного хору «Горлиця» і його засновнику і незмінному керівнику поету і композитору Зеленого Клину Заслуженному працівнику культури Росії Анатолію Крилю.

До 125-ї річниці з дня народження та 65-ї річниці смерті Юрія Глушка-Мови

Прийде ще час, коли жовто-блакитний стяг підніметься 

і заграє на Зеленій Україні і Ваші ймена будуть виписані  

на гранітових таблицях на пам'ять потомству... 

Василь Кийович

2007 рік є визначний рік для української історії Зеленого Клину. В цьому році відзначається 100 років початку організованого українського життя на Далекому Сході, що пов'язано зі створенням тут в 1907 р. перших українських організацій. Так, восени 1907 р. у Владивостоці при місцевому Східному (Орієнтальному) інституті було засновано Владивостоцьку студентську Українську Громаду, статут якої 31 жовтня (12 листопада) 1907 р. було зареєстровано конференцією інституту. Хоча студентська Громада була дуже малочисельною (відомо тільки п'ятеро її учасників), але ця організація заклала початок органiзованого українського громадсько-культурного життя на Зеленому Клині.

До 130-ї річниці від дня народження Федора Стешка

Ті, хто віддавав в ім'я майбутнього нашого народу,

Української держави, всі свої сили  й  знання, заслужили, щоб  

їх імена  золотими літерами були вписані в літопис найкращих

надбань і культурних здобутків українців. 

Тетяна Беднаржова

Коли знайомишся з життєвим шляхом Федора Стешка, вражає різнобічність цієї людини - сина простого київського робітника, вчорашнього селянина. Вузькому колу фахівців він відомий як вчений-музиколог, один із засновників українського музикознавства. Я б додав - відомий аж надто вузькому колу фахівців, бо у совєтський період це ім'я було невідоме в Україні. Воно було піддано замовчуванню з ідеологічних причин, оскільки до кінця своїх днів Федір Стешко залишався свідомим українським патріотом-самостійником.

До ювілею керівника Центру української культури ім. А.Криля Тетяни Ткаченко

12 лютого цього року ми відзначили золотий ювілей керівника Центру української культури ім. Анатолія Криля «Горлиця» Тетяни Володимирівни Ткаченко.

Тетяна Ткаченко народилася в селі Вілія Шумського району на Тернопільщині. В 1980 році вона закінчила факультет журналістики Львівського університету й поїхала до свого чоловіка – моряка з Владивостоку Сергія Ткаченка. Вони познайомилися в її рідному селі, куди Сергій – курсант Ленінградської “море ходки” приїздив на весілля свого однокурсника й одружилися у листопаді 1979 року.

Водевіль під такою назвою побачив світ і живе вже після злодійського вбивства його автора і засновника нашої української громади Анатолія Криля

«Сватання на толоці» - так назвав Анатолій Криль маленьку виставу, якою відкривався концерт нашого ансамблю “Горлиця. Це була його творча знахідка. Він хотів починати концерт без особливої помпезності, а картинкою із життя українського села, такою характерною і колоритною – на мотиви класичних українських опер з використанням українських обрядових, народних і авторських пісень. Звичайно, враховуючи  артистичні можливості самодіяльного колективу. Хоча, Анатолій Ульянович був переконаний, що у кожного із учасників хору є артистичні здібності, які можна розвивати.

Маленька красива пташина - горлиця, яка в пору дитинства Анатолія Криля жила на гілці смереки біля його батьківської хати, дала ім’я нашому хору

Летіла горлиця далеко,

Від дому свого назавжди,

Прощай, прощай, моя смереко,

Назад мене ти вже не жди.

Вірші Анатолія Криля, безумовно, заслуговують набагато ширшого читацького кола, але, на жаль, при його житті не було випущено жодної збірки. Сьогодні завершена робота над підготовкою до друку збірки віршів і пісень Анатолія Уляновича і хочеться вірити, що в недалекому майбутньому вона побачить світ. Шкода, що не вдалося випустити ювілейний буклет.

Спогади про створення першої скарбниці української літератури в Примор'ї

Это событие готовилось давно и могло бы пройти в любой другой момент, но по разным причинам откладывалось – видимо, именно для этого очень красивого теплого октябрьского дня  и для такой необычной памятной и без преувеличения, исторической встречи. Но, обо всем по порядку.

До 130-ї річниці з дня народження Дмитра Боровика

Повалення царату в Росії в ході Лютневої революції 1917 р. викликало хвилю українського національного руху, що захопив увесь безмежний простір колишньої Російської імперії. Не став виключенням у цьому плані і  Далекий Схід, або Зелений Клин, як його називали українські переселенці, що становили тут до половини всього населення.  Перші спроби національної організації українців на Далекому Сході мали місце ще до революції, але формування  тут справжнього українського національного руху припадає саме на період 1917-1921 рр. Одним з основоположників цього руху по праву вважається Дмитро Миронович Боровик.

Своїми планами ділиться керівник Центру української культури "Горлиця" 

З 2001 року я працювала разом з Анатолієм Ульяновичем Крилем, допомагала всім, чим могла. Для мене зустріч з ним, наша спільна праця - це особлива сторінка, для нас усіх, хто був поруч, він був і залишається вчителем і наставником, а його творча спадщина - невичерпним джерелом натхнення.

Разом з ним ми провели кілька фестивалів української культури, мріяли про створення дитячої студії, підготували уривок із "Наталки Полтавки" і навіть показали його на вечорі, присвяченому Шевченківським дням (він став останнім заходом, коли Анатолій Ульянович був з нами). Він вже підготував афішу хору-театру "Горлиця", яку потім ми випускали вже без нього.

Надією Малих-Баламут 20 років тому був започаткований цей один з перших в Росії аматорський танцювальний колектив українців Примор’я

Українське товариство “Веселка” в місті Великий Камiнь Приморського краю РФ було створене в 1993 році на основi Народного ансамблю  танцю “Веселка”. Органiзатор та голова товариства - Надiя Малих. Серед активістів товариства - Неля Старовойтова, Світлана Логінова, Любов Старікова, Ольга Бєлікова. Членом товариства був перший заступник голови  адмiнiстрацiї м.Великий Камiнь Станiслав Коваль, що багато сприяв його дiяльности. Правда, в 1999 році товариство не відновило реєстрацію і офіційно припинило своє існування, фактично українська культурна діяльність ведеться в рамках ансамблю “Веселка”.

З історії українського життя в адміністративному центрі Приморського краю Російської Федерації

Мiсто Владивосток (з 1880 р.), засноване в 1860 р. як вiйськова стiйка. Адміністративний центр Приморського краю РФ (з 1938), порт на Тихому океанi, в затоцi Золотий Рiг. Кiнцевий пункт Транссибiрської залiзницi. Велика база рибного промислу та вiйськова база Тихоокеанського флоту Росiї, значний науковий та культурний центр. В 1890-1922 рр. - центр Приморської области, до 1926 р. - Приморської губернiї, в 1926-30 - Владивостоцького округу Далекосхiднього краю.