Моє слово про Кобзаря

Тараса не здіймав до неба,

Не згоден і топтати в грязь.

Є в кожного в житті потреба,

Чи простолюдин він, чи князь.

Лиш краще від людини брати.

Коли в митця є божий дар

Вірші писати, малювати

Це – власного життя тягар.

Нехай той камінь в мене кине,

Не маючи своїх гріхів.

Повік у людства не загине

Журба українська і спів.

«Кобзар» - як Біблія в Канаді

І в Аргентині.... Та весь світ

Тараса ні за що не зрадить

І нині, й прісно, й много літ.

Володимир ПРИМАКОВ.

Балаково, 26.01.2010р.

Як наш літературний гурток розповів про цей традиційний народний обряд

Учасники літературного гуртка «Червона калина» відділу національніх культур при муніципальному закладі культури «Балаковський центр народної творчості» підготували літературно-музичну композицію присвячену обряду «Обжинки». Глядачам 5 грудня минулого року запропонували познайомитись з історією винекнення цього традиційного обряду.

Розповіли про сніп «Спасова борода», який робили із останніх стебел жита, що залишалися на ниві. Прикрашали його стрічками та квітами і несли до господи. Зерно з «Спасової бороди» виминали, зберігали його і на слідуючий рік, сіючи примовляли: «Роди, Боже, на всякого долю – і бідного і багатого».

Лiтературно-музична композицiя українців міста Балаково до шевченківських днів

Виконавцi: ансамбль української народної пiснi "Господарочка" м. Балаково

Iдея - Примакова Докiя

Учасники: Бабяк Тетяна, Галкiна Зiнаiда, Гурiна Людмила, Данилевич Нiна, Єгорова Любов, Кiмаев Володимир, Коваль Надiя, Коломiєць Любов, Малiк Катерина, Павленко Василь, Пономарьов Генадiй, Примакова Докiя, Примаков Володимир, Тужилкiна Олена.

Павленко Василь:

Йому достатньо було лише поетичного дару, щоб стати корифеєм нацiональної культури i назавжди обезсмертити своє iм'я, але природа надiлила його ще й дивовижним умiнням бачити все навколо себе i перенести в малюнок.

Учасники ансамблю української народної пісні "Господарочка" підготували оригінальну святкову программу

Учасники ансамблю української народної пісні "Господарочка" відділу національних культур при муніципальному закладі культури "Балаковський центр народної творчості" (Набережна Леонова, 64) 7 січня на честь свята Різдва Христового підготували оригінальну святкову програму. Учасники ансамблю прикрасили зал рушникамі, вишитими учасницями ансамблю, домотканими доріжками. І зустрічали гостей свята в українських національних костюмах, виготовлених своїми руками.

Ікони, різдвяний стіл з національними блюдами і всі атрибути обряду "Святків" постаралися показати в традиційному стилі, який передається з покоління в покоління. Пригадали історію християнства на Русі. Прозвучали молитви, колядки, завзяті українські пісні. Всі номери сценарію художньої самодіяльності звучали українською мовою.

Про перший ювілей нашої міської української громади

Наша українська громадська організація в місті Балаково Саратовської області існує 5 років. Співаємо українські пісні, самі пишемо сценарії, вірші, проводимо музично-літературні вечори, обряди. За 5 років існування нашої громади заспівали більше 60 народних українських пісень.

Самойловский район выделяется высокой долей украинского населения

Самойловский муниципальный район Саратовской области выделяется высокой долей украинского населения. Районный центр Самойловского района - посёлок городского типа Самойловка (8,9 тысяч человек). Территория района - 2,5 тыс. кв. км. Население - 26,5 тыс. человек. Протяжённость автодорог общего пользования с твёрдым покрытием - 277,1 км. Число административных округов - 14, сельских населённых пунктов - 41.

Наладили контакт Библиотека украинской литературы Москвы и Централизованная библиотечная система Саратова

В рамках "Дней украинской культуры в Саратовской области — десять лет с Вами" и Дня единения славянских народов, проходивших 25-26 июня в городе Саратове, в Центральной городской библиотеке состоялась встреча заместителя директора государственного учреждения культуры города Москвы «Библиотека украинской литературы» (БУЛ) Виталия Григорьевича Крикуненко с сотрудниками и читательским активом учреждений Централизованной библиотечной системы (ЦБС) города Саратова.

Про те, як в Саратові в «національному селі» побудували цей український історико-етнографічний комплекс

Поволжье издревне являлось многонациональным районом поселения разных народов России. Достаточно сказать, что в настоящее время в Саратовской области проживают представители более 100 национальностей. Вначале 2003 года Правительством области было принято решение о создании на Соколовой горе музея под открытым небом «Национальная деревня народов, населяющих Саратовскую область».

Как прошел наш вечер на Украинском хуторе близ Саратова

Накануне Рождества, вечером 6 января в Национальной деревне на Украинском хуторе собрались члены Саратовской региональной общественной организации «Украинский национально-культурный центр «Світанок», чтобы всем вместе встретить Рождество, один из самых любимых и долгожданных праздников и отправиться в увлекательное путешествие в мир знакомой всем с детства повести Николая Васильевича Гоголя «Вечера на хуторе близ Диканьки или ночь перед Рождеством».

Про професора-філолога Василя Івановича Супруна

Супрун Василий Иванович - доктор филологических наук, профессор, ректор Волгоградского государственного института повышения квалификации и переподготовки работников образования.

Політичні та економічні передумови появи українських поселень у поволзьких степах у ХVІ-ХІХ століттях

Проблема розвитку культури народу в іноетнічному та іншомовному середовищі має важливе теоретичне і практичне значення. Ця проблема стосується й українців, яких тільки в республіках колишнього СРСР налічується близько десяти мільйонів, крім того, щонайменше два мільйони українців живуть у країнах зарубіжної Європи, Американського континенту і навіть в Австралії.

Саратовська регіональна громадська организація "Український національно-культурний центр "Світанок" відмітила першу річницю свого існування

Саратовська регіональная громадська організація "Український національно-культурний центр "Світанок" офіційно зареестрована 11 серпня 2006 року, але свою роботу почала ще задовго до вказаного терміну.

Головною метою діяльності "Світанку" є збереження і развиток національної, культурної самобутності, духовності, історичної пам'яті українського народу, відродження і розвиток художніх народних промислі, ремесел, традицій, збереження і розвиток української мови. Для виконання вказаних цілей члени організації поставили перед собою ряд завдань:

Українці Саратовщини зустріли це традиційне свято слов’янських народів

В ночь с 6 на 7 июля, на живописном берегу озера Сазанка жители городов Саратова и Энгельса (бывшая украинская слобода Покровская) праздновали Ивана Купала. Этот праздник для славянских народов всегда являлся самым народным и наиболее почитаемым. Своими корнями он уходит в далекую древность. Ивана Купала праздник огня и воды, праздник духовного и телесного очищения. Несмотря на то, что этот праздник общеславянский, воссоздать традиции своих предков и подарить радость жителям области решила Саратовская региональная общественная организация "Украинский национально-культурный центр "Світанок". Члены организации накануне праздника провели экологическую акцию по уборке прибрежной зоны озера Сазанка, подготовили и оформили в украинском стиле сцену, продумали безопасность гостей и участников праздника. А всем присутствовавшим оставалось только петь, плясать и веселится.

Розповідь про українців, що в силу певних обставин стали хохлами

Коли редакція журналу "Вісник УВКР" запропонувала мені написати матеріал про українську діаспору Низового Надволжя, я зробив спробу знайти щось надрукованого на цю тему, хоча знав, що його майже немає. Виняток становлять, крім моїх науково-популярних нарисів, надрукованих в українських журналах та газетах більше десяти років тому, серйозні наукові праці кандидата філологічних наук, доцента Волгоградського педагогічного університету ім. О.Серафимовича Олександри Север’янової, як і її рукописи, довірені автору цих рядків, та ще "Зошит Бахтієнка", який Олександра Олексіївна (пані Леся) знайшла в архіві педінституту.

Історія та етнографія саратовських українців у творчості цього видатного діяча української історіографії

У статті розглянуто внесок Миколи Івановача Костомарова (4.5(16).1817-7.4(19).1885) у вивчення історії та фольклору українців Саратовського краю. Розглянуто створену дослідником цілісну концепцію колонізаторських процесів цих територій. Охарактеризовано наукові розвідки, які дослідник зумів зробити у саратовському засланні щодо історії та фольклору місцевих українців. Публікується до 190-річчя з дня його народження.

Про те, як пройшло Кобзареве свято на землі Покровської слободи 

В теплый, солнечный день 24 марта украинские песни, танцы, стихи созвали многих жителей бывшей украинской Покровской слободы – ныне города Энгельса на праздник украинской культуры, который провела Саратовская региональная общественная организация «Украинский национально-культурный центр «Світанок». Праздник состоялся в прекрасном зале Школы искусств № 1. Он был посвящен 193 годовщине со дня рождения Т.Г.Шевченко.

Члени Саратовської обласного українського національно-культурного центру згадали засновників міста - українських чумаків

При Центральній міській бібліотеці міста Енгельса працює Краєзнавча вітальня, де кожен місяць проводяться зустрічі з цікавими людьми. 15 листопада 2006 року у її просторому читальному залі відбулася зустріч із краєзнавцями. І тема її теж була дуже краєзнавчою: згадували перших поселенців цього міста українських чумаків, які, починаючи з XVІІІ століття, перевозили сіль із заволзького озера Ельтон до 16 міст Російської імперії.

З історії появи перших українських поселень в Саратовському Поволжі

В Саратовській обласній дитячій бібліотеці в ці шевченківські дні  свято української культури

В Саратові в приміщенні Центральної обласної дитячої бібліотеки ім. Пушкіна 27 березня відбулася досить помітна подія в культурному житті української громади міста – свято української культури „Україна в серці моїм”. Допомогла Об’єднанню українців міста Саратова “Рута” провести цей захід на високому рівні завідуюча сектором іноземної літератури Тамара Павлівна Караваєва.

Сектор украинской литературы в Центральной городской библиотеке реализует её в 2005 году совместно с Саратовским региональным объединением украинцев «Рута» и сайтом «Желтый Клин»

В целях сохранения национальных обычаев, традиций, родного языка и истории многонационального населения Саратовской области в Центральной городской библиотеке Саратова стали организовываться секторы национальной литературы. 5 декабря 1999 года в отделе иностранной литературы был открыт и сектор украинской литературы. Он предназначен для читателей интересующихся украинским языком, историей, культурой и современной жизнью Украины и украинского народа. Фонд сектора насчитывает более 300 экземпляров книг. В формировании фонда принимают участие Саратовское землячество украинцев Поволжья, а с 2005 года и Саратовское региональное объединение украинцев «Рута».

Завдяки українській громаді багатонаціональна “ёлочка” в Саратовській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва стала напередодні Різдва і справжньою українською ялинкою

В Бібліотеці дітей та юнацтва ім. О.С.Пушкіна міста Саратова 4 січня відбулася Національна новорічна ялинка. Це свято було організовано приємною та ввічливою жінкою Левченко Надією Андріївною, українкою за походженням. На Національну ялинку завітали найбільші національні громади м. Саратова: німці, вірмени, чеченці, азербайджанці, грузини і, безумовно, українці. Місцевий телеканал РТВ зняв репортаж. На ялинці були присутні більш як 40 чоловік, представники найбільших діаспор Саратовської області.

Столице республиканского национально-территориального образования немцев Поволжья дала начало Заволжская малороссийская Покровская слобода

Саратовский луговой земляной городок, Заволжская малороссийская Покровская слобода, просто - слобода Покровская, с 1914 года - безуездный город Покровск, с 1922 - столица областного, а затем и республиканского национально-территориального образования немцев Поволжья, с октября 1931 - город Энгельс. Все это история поселения, которое в августе 1997 года пышными торжествами отметило свои два с половиной века, беря отсчет с дня рождения - с августа 1747 года.

За даними державних apxiвiв та історичних розвідок, осіле населення в «дикопорослих», «пустопорожніх» землях Низового Надволжя з’являється лише з середини XVI ст., після включення його до складу Російської імперії

У російській армії, що розпочала воєнно-стратегічну колонізацію краю, було чимало українців, які й поселялися потім у новостворюваних містечках-фортецях.

Протягом наступного сторіччя землі Надволжя інтенсивно заселяються поодинокими «сходцями» з різних губерній центральної Росії та України (переважно Лівобережної).

Молодежная команда СРОО «Саратовское Землячество Украинцев Поволжья» стала чемпионом Саратовской области в спортивных состязаниях по пляжному волейболу

20 августа 2005 года на городском пляже города Энгельса (бывшая украинская слобода Покровская, основана в 1747 г.) состоялся Чемпионат по пляжному волейболу среди молодежи национальных объединений Саратовской области. Всего в турнире принимало участие 16 команд. Но главный приз соревнований - кубок мэра города Саратова, достался украинской молодежной команде.

Протягом століть багато сторінок української історії з різних причин політичного, ідеологічного, соціального характеру не вивчалися взагалі, або висвітлювалися вкрай упереджено і не об’єктивно на користь великодержавних намагань різних імперій, до складу яких входили українські землі. Доля українців, що з різних причин були відірвані від Батьківщини, є однією з найменш вивчених у вітчизняній історіографії, оскільки за радянських часів на висвітлення цієї проблеми було накладено ідеологічне табу. До однієї з найчисельніших українських громад на теренах Росії відноситься українська громада Уральського регіону.

В iсторичнiй лiтературi вiдомостi про появу перших поселень українцiв у Низовому Надволжi належать до 1680 рокiв. Зазвичай це були невеликі поселення, лише кілька подвір’їв у важкодоступних місцях. Дуже часто перші поселення українців ставали притулком так званим «воровскім казакам», які промишляли у Дикому Полі та на Волзі й здобували собі «зіпуни».

По материалам Самойловского филиала Саратовского областного музея краеведения.

Появление украинцев в Поволжье относится к XVII веку. Украинцы, или, как их тогда называли, малороссияне, стали селиться на окраине Нижнего Поволжья совместно с русскими в конце этого века, а первые украинские слободы появились в начале следующего. Выбор места поселения не случаен: люди увидели здесь географические и климатические условия, сходные с теми, к которым они привыкли на родине.