Самара увічнила пам'ять героя з України генерал-майора авіації Йосипа Гейбо

В Самаре накануне Дня Победы на доме 25 Б по улице Спортивной состоялось открытие мемориальной доски Герою Советского Союза, генералу-майору авиации Иосифу Ивановичу Гейбо.

Решение об установке мемориальной доски Герою Советского Союза Иосифу Гейбо было принято руководством городского округа Самары. На церемонии торжественного открытия выступили представители администрации Самары, общественных ветеранских организаций.

Про Українське земляцтво “Дніпро” міста Тольятті

Украинское землячество «Днипро»  создано и  работает в течение 14 лет, активно вовлекая в сферу своей деятельности различные социальные группы населения.

Председателем правления в настоящее время является Коляда Ростислав Николаевич, член Совета национально-культурных центров при мэрии г.Тольятти.

Землячество является одной из наиболее стабильно работающих общественных организаций города, объединенных кроме других видов деятельности общей любовью к песне.

Про лідера українців російського Автограду 

Ростислав Николаевич Коляда 26 ноября 2007 года отметил 65-летие со дня своего рождения.

Родился он в г. Любомле Волынской области на северо-западе Украины. Еще в 1287 году об этом крае уже упоминается в Ипатьевской летописи. Тогдашний Князь Владимир объезжая свои владения, увидел живописное место и, восхищенный, воскликнул: «Любо мне здесь!». Так возникло поселение Любомль, где и родились родители, прародители и сам Ростислав Николаевич.

Незаурядной личностью был его дед по материнской линии – Пикульский Иван Михайлович. Служил он долго на военном корабле «Владимир Мономах». Был боцманом, да непростым, а боцманом для всех боцманов! У Ростислава Николаевича сохранился благодарственный Аттестат, выданный вице-адмиралом Зиновием Петровичем Рождественским за примерную службу боцмана на корабле в 1894-1896 г.г. Принял дед участие и в Цусимском сражении 1905 г.

Про чергове мiське свято української культури в Тольятті, організоване нашим товариством

В Тольяттi вiдбулося традицiйне мiське свято української культури. Уже дванадцяте! Українське земляцтво “Днiпро” пiд керiвництвом Ростислава Коляди продумано органiзувало цей захiд. Ще з дня до примiщення фiлармонiї стали приходити люди, яких цiкавив не тiльки концерт, а й колоритна виставка українських виробiв, керамiки, рiзьблення по дереву, репродукцiй картин, вишивок.

Уродженець українського міста Северодонецька очолив сільське господарство російського регіону

Заступником голови обласного уряду - міністром сільського господарства і продовольства Самарської області став глава Красноярського району 54-річний українець з Луганщини Геннадій Демченко. За оцінкою губернатора Самари Володимира Артякова, новий міністр добре бачить шляхи рішення проблем сільського господарства, будівництва дорог на селі, залучення кадрів в аграрний сектор, розвитку малокомплектних шкіл. За словами прес-секретаря міністерства сільського господарства області Марії Жаркової, Геннадій Демченко приступив до роботи 29 грудня.

Місцем нашої зустрічі стали сторінки сайту “Кобза-Українці Росії”

Завдяки Інтернету і нашій чудовій товаришці з Камчатки - Едіті Мирославівні Позняковій (Мочевус) я за майже 10 тисяч кілометрів знайшов далекого родича свого батька Василя Панасовича Бондаренка, що народився в селі Тихий Хутір Жашківського району на Черкащині, - фотохудожника Володимира Анатолійовича Бондаренка, який коренями теж з того батьківського села Шевченківського краю. Це відбулось після того, як я отримав від нашої колеги пані Едіти відео-випуски творчої студії пана Володимира Бондаренка – вона два перших примірника надіслала мені поштою разом з своїм чудовим, поетичним альманахом "Україна на Камчатці" (там більше 150 прекрасно ілюстрованих сторінок формату А-4 і тексти, що написані, як натхненні пісні про таких далеких і таких духовно близьких мені людей) – читайте http://kobza.com.ua/content/view/2065/40/.

Спогади про незабутню поїздку на пісенне свято в українське село

Любое предстоящее выступление хора Украинского землячества «Дніпро» города Тольятти с нетерпением ожидается его участниками как радостное событие. Большая ответственность за качество  выступления заставляет волноваться каждого, вновь и вновь репетировать и совершенствовать исполнение каждого концертного номера.

Активну участь в цьому заході Будинку дружби народів Самарської області прийняли діти самарських українців

В Будинку дружби народів Самарської області 26 вересня пройшов урок Миру і дружби, який перетворився в справжній карнавал національних костюмів. За партами сиділи юні представники національно-культурних об єднань і на запитання ведучих жваво розповідали про  особливості своїх костюмів, кухні,  звичаїв.

До 75-річчя з дня народження і 21-ї річниці передчасної смерті моєї неньки Ніни Прокопівні Бондаренко 

В Росії в неділю після суботнього Дня пам’яті голодоморів і політичних репресій, який співпав в цьому році з 75-річчям страшного Голодомору 1932-1933 років, в десятий раз відмічали День матері. Коли я вдома ввечері 24 листопада запалив і поставив на вікно поряд з іконою “Всецариці” – Богоматері з немовлям-Спасителем на руках Свічку пам’яті, то мене це немовби підштовхнуло до несподіваного висновку. Зрозумів - це ж я шаную пам’ять не тільки загиблих під час того смертного голоду мільйонів українців, росіян та казахів, і не тільки вбитих жахливою голодною смертю трьох із чотирьох своїх тоді ще не старих прадідів (лише один з них не дожив до 1933-го року – помер в 1926-му) і трьох із чотирьох ще не старих прабабусь (лише одна з них - бабуся мого батька змогла пережити український Голодомор та німецько-фашистську окупацію і померла в своєму київському селі Тихий Хутір в 1944 році)... Я не тільки шаную пам’ять ще 20 відомих мені сьогодні поіменно близьких родичів, яких радянська влада і комуністична партія прирекли тоді на голодну смерть, але і пам’ять своєї рідної неньки. Бо моїй мамі Ніні Прокопівні Бондаренко саме в цю суботню ніч на День матері - з 24 на 25 листопада сповнилось би 75 років. Вона – ровесниця Голодомору.

Добре слово пам’яті заспівувача Народного хору «Дніпро» Українсього земляцтва міста Тольятті Володимира Михайловича Дерев’янка  

Были цветы, горели свечи, на видном месте стоял портрет красивого мужчины с задумчивым взглядом, приготовлены видео- и аудиоаппаратура. 24 июля 2007 года собрались члены Тольяттинского украинского землячества, чтобы помянуть добрым словом своего товарища, единомышленника, участника хора "Днипро" Владимира Михайловича Деревянко, ушедшего из жизни год назад. Его трагический, безвременный уход потряс всех, знавших его. Он был запевала, ведущий солист хора "Днипро" и просто замечательный, душевный человек. Оказалось, что существовала связь его со многими - духовная, творческая, дружеская, и вот она оборвалась.

До завершення 4-х річного дипломатичного відрядження першого дипломата України в Поволжжі

На улицах Самары не так давно появился автомобиль с красным дипломатическим номером, еще непривычным для жителей нашего ранее закрытого для иностранцев оборонного города. Досужие и любознательные самарцы уже успели выяснить, что увенчанная этим приметным номером «Тойота» принадлежит человеку с абсолютно русскими именем и фамилией, да к тому же уроженцу подмосковного города Егорьевска Михаилу Ивановичу Тульскому. Но всё же иностранному дипломату, который прибыл в наш город в качестве заместителя руководителя Торгово-экономической миссии Украины в Приволжском федеральном округе.

Про 60-річного козачого полковника народного артиста Росії Анатолія Лізвінського та інших краснодарських хоровиків-українців

Відомо, що основне населення сучасної Кубані складають нащадки чорноморських козаків - переселенців з колишньої Запорізької Січі на Дніпрі…Але, виявляється, що для Державного академічного ордена Дружби народів Кубанського козачого хору, який є обличчям і візитівкою Краснодару і Кубані, творче поповнення всі останні десятиліття надходило і сьогодні надходить з України. Вихованці української вокальної, хореографічної і музичної шкіл поповнювали і поповнюють ряди кубанських хоровиків, танцювальної групи й оркестру.

Його в 12-й раз організовувало в нашому місті автобудівників та хіміків українське земляцтво “Дніпро”

В Тольяттi 18 березня 2007 року вiдбулося традицiйне мiське свято української культури. Уже дванадцяте! Члени правлiння Українського земляцтва "Днiпро" пiд керiвництвом Ростислава Коляди досконало продумали i органiзували цей захiд. З 13 годин дня до примiщення фiлармонiї стали приходити  люди, яких цiкавив не тiльки концерт, але i колоритна  виставка українських виробiв, керамiки, рiзьби по дереву, репродукцiй картин, вишивок, грамот, символiв державної атрибутики.

Президент Віктор Ющенко відзначив заслуги перед Україною російського українця Андрія Іщука

19 серпня Президент України Віктор Ющенко підписав указ про нагородження орденом "За заслуги" III ступеня заступника голови комітету Ради Федерації по справах СНД Андрія Іщука. Ця нагорода була вручена пану Іщуку за розвиток промислового виробництва на території України.

Сьогодні місто-побратим на українській ріці Самарі відзначає своє 230-річчя

Українському «брату» 420-літньої Самари, що нині має ім'я Дніпропетровськ – на честь відомого революціонера, усеукраїнського старости Григорія Петровского,  готувалася доля «Південної столиці» Російської імперії. Фаворит Катерини II, генерал-губернатор Новоросії ясновельможний князь Григорій Потьомкін-Тавричеській уміло підігрівав честолюбні задуми російської імператриці, що бачила себе продовжувачкою діла Петра I. Наслідуючи першому російському імператору, що «прорубив вікно в Європу» через Балтику і побудував на Неві нову, «Північну столицю» свого імені – Санкт-Петербург, Катерина бажала подарувати Росії столицю свого імені, побудувавши її на нових землях. Для цього після проведеної по її волі переможної російсько-турецької війни, що «прорубала друге вікно в Європу» - через Азовське і Чорне моря, навесні 1776 року азовський губернатор Василь Чертков був відправлений нею і Потьомкіним на пошук придатного місця. Він оглянув "нічийні" землі розігнаного за рік до цього козачого війська Запорізького і вибрав зручне, з його погляду, місце - на річці Самарі при впаданні річки Кильчень (на окраїні сучасного Новомосковська). Так у 1776 році там і почалося будівництво Південної столиці Росії, названої при народженні «Катеринославом» - містом слави другого після Петра I російського монарха - Катерини II, якій правлячий сенат імперії привласнив почесний титул – «Велика». І 2 лютого 1777 року Катеринослав з'явився на картах імперії.

Кращий літаючий лижник планети, уродженець міста Сніжного Дмитро Оводенко  вперше в історії радянського і російського спорту спланував на скайті на засніжений лід Північного полюсу.

Підприємець з Кіровського району Самари, майстер спорту міжнародного класу Дмитро Оводенко, якого торік ми представили як самого екстремального Діда Мороза Європи, став першим жителем Самари, що скорив Північний полюс. Причому, Дмитро Володимирович став також і першим російським парашутистом, що опустився на повітряній лижі на полярний лід у місці перетинання всіх географічних меридіанів. Його, чемпіона світу по скайсёрфингу, що одержав наприкінці вересня 2004 року блискучу перемогу на V Чемпіонаті світу з артистичних видів парашутного спорту в бразильському місті Сан-Паулу (де температура повітря була + 35-40 градусів), запросили в цю експедицію для стрибків у самому заповітному для полярників районі Північного Льодовитого океану колеги зі збірної Норвегії. Участь в інтернаціональній полярній акції разом з нинішніми спадкоємцями Руальда Амундсена та Фритьофа Нансена стала для генерального директора самарской фірми «Кіт Бегемот» Дмитра Оводенко своєрідним подарунком від норвезьких друзів до недавно відзначеного їм 40-річчю з дня народження.

Самара урочисто відзначила ювілей свого Почесного громадянина і самого багаторічного міського голови

Номер перший

Не дуже давно виповнилося шість десятиліть улюбленої самарцями футбольній команді «Крила Рад». Вона народилася на заводській окраїні міста - робочій Безымянці в 1942-му, у найважчий час Великої Вітчизняної. І в тих «Крильцях» першого набору футболку з номером «1» надяг молодий, усього лише 19-літній заводчанин Льоша Росовський. Майстер-технолог з авіаційного заводу імені Йосипа Сталіна, з гідним вождя всіх часів і народів характерним номером - № 1, де тільки розвернули випуск для фронту бойових штурмовиків . На футбольному полі цей  кряжистий хлопчина, що нерідко приходив сюди після того як відстоював нічну зміну, міцніше насунувши на очі традиційну тоді для воротарів кепку, легко переміщався меж штангами воріт і чи ледве не літав у штрафній площадці, надійно перехоплюючи в повітрі і на землі м'ячі своїми міцними робочими руками після навісів і «прострілів» форвардів з команд суперників. І відразу могутнім ударом ноги чи цільним кидком рукою посилав їх у поле, починаючи атаку своїх товаришів...

Украинское землячество "Днипро" создано и работает в течение 12 лет, активно вовлекая в сферу своей деятельности различные социальные группы населения.

Председателем правления в настоящее время является Коляда Ростислав Николаевич, член Совета национально-культурных центров при мэрии г. Тольятти.

Свой гастрольный концерт в столице Средней Волги «океаны» из Львова дали, чтобы поддержать продажи в России нового альбома «Gloria». 

Главным информационным спонсором приезда украинских рок-звезд стало «Наше радио». Его передачи в основном и собрали на концерт самарских поклонников этой почитаемой в России украинской рок-группы.

С самарскими журналистами лидер группы Святослав Вакарчук говорил обо всем, о музыке и физике, о любви и Президенте своей страны, о работе и отдыхе. Без особого пафоса и проявления звездности пил кофе из пластикового стаканчика, утверждая о своем непредвзятом отношении к бытовым условиям. Но говоря о политической ситуации, как заметили его самарские собеседники, немного погряз в противоречиях. Физик-теоретик по образованию, без 2-х минут кандидат наук, хорошо чувствует себя в роли советника по молодёжной политике у Президента Украины Виктора Ющенко. Вообще Святослав Вакарчук человек, относящийся ко всему более, чем серьезно. Наверное этим и объясняется его 3-часовой саунд чек.

Про справжнє українське обличчя російского Автограду

Хору украинского землячества "Дніпро" города Тольятти вскоре исполняется 10 лет. По словам председателя правления организации Ростислава Коляды, за годы существования в землячестве были созданы помимо хора "Дніпро", вокальные и фольклорный ансамбли, трио бандуристок, танцевальный коллектив, библиотека украинской литературы, фонотека и видеотека, а также музей "Дніпро".

У День знань на будинку Самарської державної академії шляхів сполучення відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки засновнику Куйбишевського інституту інженерів залізничного транспорту Почесному залізничнику нашої країни Дмитрові Степановичу Сугаку

Син машиніста паровоза локомотивного депо станції Полтава, Дмитро Сугак за своє життя пройшов трудовий шлях від кочегара на Харківській станції Люботин до начальника Куйбишевської залізниці. Під його керівництвом наша Куйбишевська магістраль з 1961 по1976 роки досягла кращих результатів у галузі і була відзначена вищою нагородою країни - орденом Леніна. Так само, як і її начальник, нагороджений за свою героїчну працю ще декількома високими орденами Країни Рад.

Україна нарощує своє економічне співробітництво із Самарською областю та іншими регіонами Поволжя, обігнавши тут по товарообігу і Німеччину, і США 

24 серпня 2005 року Україна відсвяткувала своє головне державне свято - День незалежності. У канун цієї знаменної дати в житті братерської слов'янської країни ми попросили першого секретаря Посольства України Михайла Івановича Тульського, єдиного іноземного дипломата в Самарі, що майже 2 роки працює на постійній основі як заступник керівника Торгівельно-економічної місії України в Приволзькому федеральному окрузі, підвести деякі підсумки поточного року. І оцінити ефективність розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Самарської області та інших регіонів ПФО з підприємствами України.

В обласному Будинку дружби народів відбулася ювілейна творча зустріч відомого самарского поета, заслуженого працівника культури Росії Павла Руденко, присвячена 75-річчю з дня його народження.

У Самарі й області знають і люблять цього літнього чоловіка - неспокійну людину невгамовної творчої енергії і рідкої долі. Павло Іванович Руденко – уродженець Ленінграда, син репресованих у 1937 році, виховувався в дитячих будинках Одеси і Херсонської області. В роки Великої Вітчизняної він був юнгою бойового корабля Азовсько-Дунайської флотилії Чорноморського флоту - бронекатера № 423. З його екіпажем пройшов бойовий шлях від Північного Кавказу до Відня.

Ведучий соліст Самарской опери, народний артист Росії Анатолій Пономаренко дав свій бенефіс у канун Міжнародного жіночого дня.

Не так давно самарські українці відзначили 60-літній ювілей народного артиста Росії Анатолія Яковича Пономаренко. Він народився в переможному 1945-м у матері міст руських – Києві, майже відразу ж після випуску з Київської консерваторії ім. Петра Чайковського приїхав у наше місто й от уже більш 30 років – ведучий соліст і режисер Самарского академічного театру опери і балету.

Как фронтовики из России отмечали 60-летие Великой Победы на ставшей родной одесской земле Украины 

Чем дальше, в прошлом, солнечный август 2004 года, тем памятней и дороже сердцу встречи с фронтовиками и гостеприимными хозяевами, принимавшими нас в праздничные дни на своей земле. Из Белгорода-Днестровского и Измаила Одесской области приглашения от глав этих городов и Советов ветеранов войны я получил почти одновременно. Затронули душу благодарные строки о советских воинах принесших в августе 1944 свободу украинскому народу, разгромивших немецко-фашистских захватчиков.

Самий заслужений з головних архітекторів нашого міста Олексій Григорович Моргун відзначив своє 80-річчя.

Поруч з будинком Ленінської районної адміністрації Самари - стенд із фотографіями кращих людей району. Протягом десятиліть на ньому беззмінно портрет сивої людини з добрими очима – заслуженого архітектора Росії Олексія Григоровича Моргуна, що за всю самарську історію довше усіх – 22 роки -очолювало архітектурну службу міста. Самарцям сьогодні, мабуть, неможливо представити наше місто без пам'ятника авіабудівникам Безимянки – штурмовика Іл-2 і меморіальний комплекси з фонтанами на честь внеску міста у Велику Перемогу на куті Леніна й Осипенко, без «Білого дому» - резиденції обласного уряду і нинішнього обласного краєзнавчого Музею ім. Петра Алабина, без станцій метро «Безимянка» і «Московська», без надмогильного пам’ятника Миколі Щорсу, без пам'ятників Олександру Пушкіну в сквері біля «Теремка» - Самарського драматичного театру і Максиму Горькому в Струковськом парку над Волгою... Усі вони, а також багато десятків інших відомих будинків і пам'ятників, цілі житлові масиви в місті, починаючи з 4-го мікрорайону – це все плоди творчого натхнення і пошуків видатного самарського зодчого Олексія Моргуна...

(Отражение жизни и проблем украинской диаспоры Самарской области в печати, радио- и телепередачах, сети Интернет. На основе выступления на Первой областной научно-практической конференции «История и духовная культура украинцев Самарской области: состояние и перспективы» 28 апреля 2004 года)