Наші щирі поздоровлення і найкращі побажання колективу «України на Арбаті»

Шановні друзі, від великого колективу українців Уралу шлю вам поздоровлення і найкращі побажання у зв’язку ювілейною датою - 15-літтям з дня заснування Культурного центру України в Москві!

Хоча пройшло небагато років, Культурний центр України в Москві зумів вийти на достойний і системний організаційний рівень роботи. Закономірно також, що на початках роботи була критика і зауваження, без яких не можна вийти на оптимальний рівень творчої діяльності.

Средне-Уральское книжное издательство начинает издание произведений выдающихся украинских  поэтов и писателей. 

Украинская национально-культурная автономия г Екатеринбурга совместно с ОАО «Средне-Уральское книжное издательство» в 2008 году начинает издание произведений выдающихся украинских поэтов и писателей с целью популяризации их творческого наследия во всем мире. Язык издания – украинский.

Первая книга в этой серии – «Кобзарь» Т.Г.Шевченко. Формат 84х108/32, объем книги – 576 стр., твердый целлофанированный переплет. Цена одного экземпляра – 230 руб. без транспортных расходов.

Срок издания – июнь 2008 года.

Про політичні та соціально-економічні чинники її формування

Основна маса українців Російської Федерації розміщується в Центрально-Чорноземному районі, на Північному Кавказі, в Сибіру, на Уралі і Далекому Сході. У сучасній вітчизняній історичній науці склалося досить стійке розділення української національної меншини Росії на три групи. Цю точку зору в своїх роботах висловлюють Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко, В.І. Наулко, М.І. Бушин, Т.Д. Крамарчук.

Українська національно-культурна автономія Єкатеринбургу спільно з Середньо-Уральським книжковим видавництвом починає в Росії видання українською мовою творів видатних українських письменників

Уважаемые ценители украинского языка и литературы! Украинская национально-культурная автономия г. Екатеринбурга совместно с ОАО «Средне-Уральское книжное издательство» в 2008 году начинает издание произведений выдающихся украинских писателей и поэтов с целью популяризации их творческого наследия во всем мире, ознакомления с историей Украины, ее культурой, языком и обычаями. Язык издания — украинский.

Його було відкрито у великому залі Єкатеринбургського окружного Будинку офіцерів духовним гімном-хоралом «Молитва за Україну»

Зараз всі наші хвилювання вже позаду: великий концерт української пісні в столиці Уральського федерального округу Єкатеринбурзі відбувся з тріумфом. Українська культура в Росії жива і поволі піднімається.

Відбулося традиційне святкування «Днів української культури» в Тюмені і Тобольську

З 24 по 30 вересня в Тюмені і Тобольську пройшло традиційне святкування «Днів української культури». Спочатку в музеї «Дом Машарова» обласного центру відкрилася виставка «Культура і побут українців Тюмені», а вже на наступний день у святковій атмосфері відбулося відкриття «Днів» українськими вечорницями, фотовиставкою про українців Тюменщини, виступами творчих колективів області культури, виставкою страв національної кухні.

Избирательные кампании в России и Украине набирают обороты

Трудно наблюдать за ними без некоторой иронии. Ещё труднее различать за громкими яркими названиями партий их «лица», специфику программ. Что лучше для избирателя: единая или справедливая Россия? Ведь обе обещают благо для простого человека. А в чём различия между ними?

Уральскі українці відсвяткували День Незалежності України

«В своїй хаті - своя правда!» – сказав колись наш геній Тарас Шевченко. Своєї хати українці довго не мали. Скільки себе пам’ятаю – стільки чув про те, що національно-визвольна боротьба потрібна всім народам, крім… українського. Але боротьба за  свою суверенну державу ніколи не вщухала. Вона тягнулася на протязі століть. Щоб витравити ідею незалежності наш народ переселяли, влаштовували голодомори, перемішували з іншими етносами, вбивали кращих синів – його провідників. Ідея незалежності жила. Бо тяга до волі чи не головна риса українського народу, який у цьому відношенні готовий доходити до крайності. Згадаймо недавній фільм про батька Нестора Махна – провідника анархізму. Для нього і його людей власна і національна свобода – понад усе! Цього не розуміли наші сусіди. Не втратив тяги до волі народ в кінці ХХ-го сторіччя. Про це яскраво свідчать результати референдуму 1991 року, коли більше 90 відсотків населення сказали незалежності «Так!». Але до сих пір спостерігаємо спроби імперських сил повернути колесо історії назад. Уважно слухав усі новини на центральних каналах російського телебачення:  про велике свято в Україні інформації не було. Але це вже не погано, бо ще кілька років тому в московській газеті «Россія», наприклад, про цю подію була стаття  під назвою «Воздух свободы дурно пахнет».

Земляк великих атлетів став видатним уральським українцем

Якщо в Українській національно-культурній автономії Єкатеринбургу відбуваються події при участі Володимира Володимировича Піддубного – то вони перетворюються в свята - з квітами, подарунками, поздоровленнями! Такі події пам’ятаються довго. Не хлібом єдиним живе людина, особливо у діаспорі, будучи відірваною від етнічної батьківщини. Володимир глибоко розуміє, яку важливу роль відіграє культура у житті людей, хоча сам виробничник.

Пішов у вічність великий український патріот, фронтовик Андрій Худьо, що пройшов підвали гестапо і табори ГУЛАГУ

Життя Андрія Худьо - це жива історія України, історія нелегкої долі українця, патріота, змушеного майже  все життя прожити за межами своєї батьківщини.

Його рідне село Медика, яке  розкинулось коло Перемишля на україно-польській границі, тепер знаходиться в Польщі. А серце і душа пана Андрія завжди належали Україні. Останні роки він, на жаль, майже не виходив з дому - боліло серце. Але уважно слідкував за всіма подіями на батьківщині, молився за неї, переживав за долю молодої демократії. І як для багатьох із нас, його настрій залежав від плину подій на Майдані, в Києві.

Конституція України у центрі уваги українців Єкатеринбургу

Літні місяці у роботі Української національно-культурної автономії Єкатеринбургу раніше були періодом затишку, робота пожвавлювалася тільки в кінці серпня, коли  ми готовилися до святкування днів незалежності України. Цього року традиція порушена. 5-го червня у красивому актовому залі Гірничого університету ми святкували ювілеї наших ветеранів. Активістки УНКА продумали красивий сценарій, читали спеціально підготовлені вірші, співали. Все було придумано для конкретних людей, які нерідко приходили на вечір пригніченими власними турботами, а виходили окриленими.

Як ми відзначали подвиги ветеранів і демонстрували наші українські таланти під час святкування Днів слов’янської писемності і культури

Травень – місяць весняних робіт на Уралі, творча активність людей поволі спадає, але стають традицією нові свята. На початку травня святкуємо День ветеранів, відмічаємо всіх: ветеранів війни і праці, а також дітей війни. В кінці місяця приймаємо участь у святкуванні Днів слов’янської писемності і культури. . Але не міняємо також  давню традицію – кожної третьої неділі місяця збираємося на переважно літературні вечори, які організовує професор Микола Кернесюк.

Росіяни і українці в історичній ретроспективі

История учит только тому, что ничему не учит.  В этом лишний раз убеждаешься при анализе нынешних украино-российских отношений: мы так и не научились трезво анализировать своё прошлое, в котором, как оказалось, множество мифов и легенд. Недавние учебники, написанные весьма тенденциозно,  в угоду власти, до сих пор воспринимаются как догма, на уровне веры. Некоторые российские политики, например, готовы по-всякому клеймить коммунистическое прошлое, однако исторические догматы и штампы «Краткого курса ВКПб» оставляют незыблемыми. Но в Украине, как и в других странах СНГ, уже читают новые, обновлённые учебники, которые в той или иной степени базируются на первоисточниках,  данных научной историографии. Хотя и в них пока много «перехлёстов».

Ці веселі свята вже стали традицією в нашій Українській національно-культурній автономії міста Єкатеринбургу 

Українська громада Єкатеринбургу вже має сталу традицію: кожного року проводить веселе свято – «Українські вечорниці». Його з нетерпінням чекають усі, і навіть ті, які не приймають участі в регулярній роботі національно-культурної автономії. Кожного року святковий вечір проходить по новому сценарію, але обов’язковими елементами є фрагменти із творчості Миколи Гоголя і новорічні колядки.

Слово про уральського черкащанина Петра Щербину

Про таких, як Петро Степанович Щербина, кажуть, що на них  земля тримається. Коли ми недавно відмічали його 60-ліття, мені спало на думку, що йому скоріше можна дати два рази по тридцять, бо працює за двох молодих. Енергія виливається через край. Доброти і емоціональності не менше і тут його ахіллесова п’ята: може накричати, але ніколи не пам’ятає зла і завжди після цього  відчуває, як мені здається, незручність.

Украинцы едут трудиться в Россию, а стареть – на родину

Украинцы всё чаще хотят уехать из России на историческую родину. Об этом сказал на пресс-конференции заместитель руководителя Торгово-экономической миссии Украины в Екатеринбурге Игорь Алентьев. По его словам, количество россиян, желающих принять украинское гражданство, постоянно растёт. «Несколько лет назад можно было видеть противоположную тенденцию – было огромное количество украинцев, желающих перебраться в Россию. Сейчас число украинских и русских мигрантов в оба государства примерно одинаковое», – заметил Алентьев. По словам заместителя руководителя Торгово-экономической миссии, такая тенденция появилась сравнительно недавно – года два назад.

Погляд на державного керівника, при якому його рідний Свердловськ-Єкатеринбург став одним із найбільш демократичних міст в Росії

Фігура першого президента Росії Бориса Єльцина багатогранна і неоднозначна. Мабуть з цим погодиться більшість аналітиків, а от в деталях почнуться дуже різнобічні і контрастні оцінки.

Недавно був немало здивований, коли  почув результати опитувань російських громадян, які в більшості дали негативну оцінку періоду його правління. Скажу попередньо, що він здавна викликав у мене людську симпатію, тому я уважно слідкував за його життям. Пам’ятаю як вперше  звернув увагу на його неординарні виступи перед студентами тоді ще свердловських вузів, де мені приходилось працювати. Вони явно виходили за рамки радянських штампів можливої поведінки першого секретаря обласного комітету КПРС. Такого раніше система своїм провідникам не пробачала. Але вже почалася “Перебудова”, тому важко сказати, чи сміливість секретаря обкому була продиктована його тонким відчуттям кон’єктури, чи бунтівним  характером натури. Його енергію, працьовитість, рішучість помітили у Москві. Однак для тих, хто його власне запросив (Михайло Горбачов, Єгор Лігачов), він скоро стане непримиренним ворогом, а трохи пізніше позбавить своїх благодійників влади.

Як у нас на “старий новий рік” співали традиційні колядки та пригощали варениками американського дипломата-українця

Українські вечорниці на Уралі стали традицією. Вже напередодні Нового року мені дзвонять наші земляки і цікавляться, чи будемо і цього року відзначати це специфічне для Росії свято. „Будемо обов’язково – відповідаю, - бо воно стало традицією і ввійшло складовою частиною в програму “Обласного фестивалю національних культур”. Не всі земляки мають можливість приймати участь в наших щомісячних культурно-просвітницьких зібраннях, але на „Вечорниці” приходять обов’язково. І треба зазначити, що це свято має все більший резонанс, цього разу 3 телекомпанії знімали святкове дійство. Обласне телебачення обіцяє найближчим часом показати концерт в повному обсязі, а це займе більше 2-х годин. Зал не вміщував всіх бажаючих...

Ним в Уральському регіоні завершилося святкування Дня незалежності України

Святкування Дня незалежності в Уральському регіоні  в цьому році затягнулося аж до 6-го вересня. В цей день в Єкатеринбурзі Генеральний консул України в Тюмені Євген Левицький дав прийом в честь знаменної події. Такі прийоми являються традиційними в дипломатичній практиці, здивування у журналістів викликала дата, чому подія відбувається з деяким запізненням. Прийшлось пояснювати що цей прийом завершує  різноманітні святкування, які відбулися на теренах 12-ти суб’єктів Російської Федерації, що входять в сферу роботи Генерального консульства України в Тюмені.

Про те, як відмічали це найбільше свято українського народу в Єкатеринбурзі і Тюмені

До найбільшого свята – Дня Незалежності - ми готувалися заздалегідь, активісти Української національно-культурної автономії (УНКА) м. Єкатеринбургу разом з обласною міжнаціональною бібліотекою провели ще у липні конференцію, присвячену 15 річниці проголошення Верховною Радою Акту про незалежність України. Торжество  відбулося у святковій атмосфері в читальному залі бібліотеки. Господарі підготовили гарну виставку  останніх публікацій про Україну, українських книжок і журналів. З вступним словом і основною доповіддю про згадану подію виступив я, як голова УНКА.