Погляд з столиці Уралу на попередні підсумки президентських перегонів в Україні

Про результати виборів президента України написано і сказано багато, більше емоційно. І це природно, бо всі ми мали на виборах власні надії і пристрасті. Признаюсь, що на останніх виборах я не напружував свою нервову систему так, як це було підчас тривожних подій 2004 року. Бо встиг розчаруватися в команді помаранчевих заздалегідь і готував себе до приходу блакитно-білих. А ще були об’єктивні причини, які свідчили про можливість реваншу представників Партії регіонів.

Принцип маятника в історії відіграє свою роль. Населення фактично завжди, особливо в умовах бідності, недолюблює владу і готове наступний раз на виборах віддати її в руки опозиції з надією на краще. А тут ще і економічна криза, яка боляче вразила економіку України.

Погляд українця з Уралу на президентські вибори в Україні

Перший етап президентських перегонів позаду: Юлія Тимошенко відстає від Віктора Януковича на 10 відсотків. Битва за виборця продовжується. Остаточного прогнозу на другий тур виборів ніхто із незалежних політологів не робить. Інтрига зберігається. У першому турі нічого несподіваного особисто для мене не сталося. Ривок Сергія Тигіпка на третє місце і різке відставання Арсенія Яценюка з виходом на 4-е місце були прогнозованими (див. статтю «Вибори президента на фініші»).

Погляд з столиці Уралу на українську виборчу кампанію

Виборча кампанія в Україні наближається до фінішу. Здається, розставлені всі крапки над «i». Завдяки Інтернету, що дозволяє уважно переглядати всі дебати претендентів в прямому ефірі, картина виборчих перегонів вимальовується досить виразно, багато нюансів і непорозумінь політичного життя на нашій історичній батьківщині стають зрозумілими. Особливо високої напруги пристрасті досягли на телеканалі «Україна» в програмах «Шустер-Лайф», і «Готовій вiдповiдати», де власне ведуться найгостріші дискусії між основними претендентами на найвищий державний пост держави. Канал належить депутатові від Партії регіонів Рінату Ахметову, який, до речі, веде досить демократичну редакційну політику.

Повідомлення про Міжнародний літературний український дитячий конкурс

Шановні друзі! Міжнародний літературний український дитячий конкурс "Зимова казка" для дітей, що проживають за межами України, проводиться на сайті відомого дитячого письменника Олександра Івановича Папченко, лауреата премії Владислава Крапівіна (Екатеринбург, Росія).

Участь в конкурсі безкоштовна. Просимо розмістити цю інформацію в журналах і газетах, повідомити дітей Вашого товариства.

Про умові конкурсу можна прочитаті тут: http://papchenko.ru/ua/konkurs.

До 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича

З метою вшанування пам'яті видатного українського поета, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича та з нагоди відзначення у жовтні 2009 року 100-річчя від дня його народження, підтримуючи ініціативу Національної ради з питань культури і духовності,

п о с т а н о в л я ю:

Про урочисте відкриття пам’ятної дошки в місті Бад-Емс

22 червня ц.р. в м. Бад-Емс, федеральна земля Рейнланд-Пфальц, відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки на будинку „Чотири вежі”, де в 1876 р. російський імператор Олександр ІІ підписав так званий „Емський указ” про заходи, спрямовані на подальше і системне придушення української мови.

У заході взяли Посол України в ФРН Наталія Зарудна, співробітники Генконсульства України у Франфурті-на-Майні, близько 100 членів української громади практично зі всіх куточків Німеччини, а також представники німецької громадськості.

Гражданское общество в нашей стране все еще дышит, и, кажется, в наиболее высоких эшелонах власти понимают его необходимость. Жаль только, что при проявлении  его активности параноики чиновничьего аппарата среднего звена, как правило,  видят в этом «происки врагов». Поэтому общественным организациям сегодня живется очень нелегко, их контролируют, проверяют, нередко привлекают к суду.

Ігор Чубайс: «Це - конфлікт двох непоєднуваних систем»

Ігор Борисович Чубайс - російський учений, доктор філософських наук, директор Центру з вивчення Росії, рідний брат російського політика Анатолія Чубайса відповів на запитання УНІАН.

Наші щирі поздоровлення і найкращі побажання колективу «України на Арбаті»

Шановні друзі, від великого колективу українців Уралу шлю вам поздоровлення і найкращі побажання у зв’язку ювілейною датою - 15-літтям з дня заснування Культурного центру України в Москві!

Хоча пройшло небагато років, Культурний центр України в Москві зумів вийти на достойний і системний організаційний рівень роботи. Закономірно також, що на початках роботи була критика і зауваження, без яких не можна вийти на оптимальний рівень творчої діяльності.

Средне-Уральское книжное издательство начинает издание произведений выдающихся украинских  поэтов и писателей. 

Украинская национально-культурная автономия г Екатеринбурга совместно с ОАО «Средне-Уральское книжное издательство» в 2008 году начинает издание произведений выдающихся украинских поэтов и писателей с целью популяризации их творческого наследия во всем мире. Язык издания – украинский.

Первая книга в этой серии – «Кобзарь» Т.Г.Шевченко. Формат 84х108/32, объем книги – 576 стр., твердый целлофанированный переплет. Цена одного экземпляра – 230 руб. без транспортных расходов.

Срок издания – июнь 2008 года.

Про політичні та соціально-економічні чинники її формування

Основна маса українців Російської Федерації розміщується в Центрально-Чорноземному районі, на Північному Кавказі, в Сибіру, на Уралі і Далекому Сході. У сучасній вітчизняній історичній науці склалося досить стійке розділення української національної меншини Росії на три групи. Цю точку зору в своїх роботах висловлюють Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко, В.І. Наулко, М.І. Бушин, Т.Д. Крамарчук.

Українська національно-культурна автономія Єкатеринбургу спільно з Середньо-Уральським книжковим видавництвом починає в Росії видання українською мовою творів видатних українських письменників

Уважаемые ценители украинского языка и литературы! Украинская национально-культурная автономия г. Екатеринбурга совместно с ОАО «Средне-Уральское книжное издательство» в 2008 году начинает издание произведений выдающихся украинских писателей и поэтов с целью популяризации их творческого наследия во всем мире, ознакомления с историей Украины, ее культурой, языком и обычаями. Язык издания — украинский.

Його було відкрито у великому залі Єкатеринбургського окружного Будинку офіцерів духовним гімном-хоралом «Молитва за Україну»

Зараз всі наші хвилювання вже позаду: великий концерт української пісні в столиці Уральського федерального округу Єкатеринбурзі відбувся з тріумфом. Українська культура в Росії жива і поволі піднімається.

Відбулося традиційне святкування «Днів української культури» в Тюмені і Тобольську

З 24 по 30 вересня в Тюмені і Тобольську пройшло традиційне святкування «Днів української культури». Спочатку в музеї «Дом Машарова» обласного центру відкрилася виставка «Культура і побут українців Тюмені», а вже на наступний день у святковій атмосфері відбулося відкриття «Днів» українськими вечорницями, фотовиставкою про українців Тюменщини, виступами творчих колективів області культури, виставкою страв національної кухні.

Избирательные кампании в России и Украине набирают обороты

Трудно наблюдать за ними без некоторой иронии. Ещё труднее различать за громкими яркими названиями партий их «лица», специфику программ. Что лучше для избирателя: единая или справедливая Россия? Ведь обе обещают благо для простого человека. А в чём различия между ними?

Уральскі українці відсвяткували День Незалежності України

«В своїй хаті - своя правда!» – сказав колись наш геній Тарас Шевченко. Своєї хати українці довго не мали. Скільки себе пам’ятаю – стільки чув про те, що національно-визвольна боротьба потрібна всім народам, крім… українського. Але боротьба за  свою суверенну державу ніколи не вщухала. Вона тягнулася на протязі століть. Щоб витравити ідею незалежності наш народ переселяли, влаштовували голодомори, перемішували з іншими етносами, вбивали кращих синів – його провідників. Ідея незалежності жила. Бо тяга до волі чи не головна риса українського народу, який у цьому відношенні готовий доходити до крайності. Згадаймо недавній фільм про батька Нестора Махна – провідника анархізму. Для нього і його людей власна і національна свобода – понад усе! Цього не розуміли наші сусіди. Не втратив тяги до волі народ в кінці ХХ-го сторіччя. Про це яскраво свідчать результати референдуму 1991 року, коли більше 90 відсотків населення сказали незалежності «Так!». Але до сих пір спостерігаємо спроби імперських сил повернути колесо історії назад. Уважно слухав усі новини на центральних каналах російського телебачення:  про велике свято в Україні інформації не було. Але це вже не погано, бо ще кілька років тому в московській газеті «Россія», наприклад, про цю подію була стаття  під назвою «Воздух свободы дурно пахнет».

Земляк великих атлетів став видатним уральським українцем

Якщо в Українській національно-культурній автономії Єкатеринбургу відбуваються події при участі Володимира Володимировича Піддубного – то вони перетворюються в свята - з квітами, подарунками, поздоровленнями! Такі події пам’ятаються довго. Не хлібом єдиним живе людина, особливо у діаспорі, будучи відірваною від етнічної батьківщини. Володимир глибоко розуміє, яку важливу роль відіграє культура у житті людей, хоча сам виробничник.

Пішов у вічність великий український патріот, фронтовик Андрій Худьо, що пройшов підвали гестапо і табори ГУЛАГУ

Життя Андрія Худьо - це жива історія України, історія нелегкої долі українця, патріота, змушеного майже  все життя прожити за межами своєї батьківщини.

Його рідне село Медика, яке  розкинулось коло Перемишля на україно-польській границі, тепер знаходиться в Польщі. А серце і душа пана Андрія завжди належали Україні. Останні роки він, на жаль, майже не виходив з дому - боліло серце. Але уважно слідкував за всіма подіями на батьківщині, молився за неї, переживав за долю молодої демократії. І як для багатьох із нас, його настрій залежав від плину подій на Майдані, в Києві.

Конституція України у центрі уваги українців Єкатеринбургу

Літні місяці у роботі Української національно-культурної автономії Єкатеринбургу раніше були періодом затишку, робота пожвавлювалася тільки в кінці серпня, коли  ми готовилися до святкування днів незалежності України. Цього року традиція порушена. 5-го червня у красивому актовому залі Гірничого університету ми святкували ювілеї наших ветеранів. Активістки УНКА продумали красивий сценарій, читали спеціально підготовлені вірші, співали. Все було придумано для конкретних людей, які нерідко приходили на вечір пригніченими власними турботами, а виходили окриленими.

Як ми відзначали подвиги ветеранів і демонстрували наші українські таланти під час святкування Днів слов’янської писемності і культури

Травень – місяць весняних робіт на Уралі, творча активність людей поволі спадає, але стають традицією нові свята. На початку травня святкуємо День ветеранів, відмічаємо всіх: ветеранів війни і праці, а також дітей війни. В кінці місяця приймаємо участь у святкуванні Днів слов’янської писемності і культури. . Але не міняємо також  давню традицію – кожної третьої неділі місяця збираємося на переважно літературні вечори, які організовує професор Микола Кернесюк.

Росіяни і українці в історичній ретроспективі

История учит только тому, что ничему не учит.  В этом лишний раз убеждаешься при анализе нынешних украино-российских отношений: мы так и не научились трезво анализировать своё прошлое, в котором, как оказалось, множество мифов и легенд. Недавние учебники, написанные весьма тенденциозно,  в угоду власти, до сих пор воспринимаются как догма, на уровне веры. Некоторые российские политики, например, готовы по-всякому клеймить коммунистическое прошлое, однако исторические догматы и штампы «Краткого курса ВКПб» оставляют незыблемыми. Но в Украине, как и в других странах СНГ, уже читают новые, обновлённые учебники, которые в той или иной степени базируются на первоисточниках,  данных научной историографии. Хотя и в них пока много «перехлёстов».

Ці веселі свята вже стали традицією в нашій Українській національно-культурній автономії міста Єкатеринбургу 

Українська громада Єкатеринбургу вже має сталу традицію: кожного року проводить веселе свято – «Українські вечорниці». Його з нетерпінням чекають усі, і навіть ті, які не приймають участі в регулярній роботі національно-культурної автономії. Кожного року святковий вечір проходить по новому сценарію, але обов’язковими елементами є фрагменти із творчості Миколи Гоголя і новорічні колядки.

Слово про уральського черкащанина Петра Щербину

Про таких, як Петро Степанович Щербина, кажуть, що на них  земля тримається. Коли ми недавно відмічали його 60-ліття, мені спало на думку, що йому скоріше можна дати два рази по тридцять, бо працює за двох молодих. Енергія виливається через край. Доброти і емоціональності не менше і тут його ахіллесова п’ята: може накричати, але ніколи не пам’ятає зла і завжди після цього  відчуває, як мені здається, незручність.

Украинцы едут трудиться в Россию, а стареть – на родину

Украинцы всё чаще хотят уехать из России на историческую родину. Об этом сказал на пресс-конференции заместитель руководителя Торгово-экономической миссии Украины в Екатеринбурге Игорь Алентьев. По его словам, количество россиян, желающих принять украинское гражданство, постоянно растёт. «Несколько лет назад можно было видеть противоположную тенденцию – было огромное количество украинцев, желающих перебраться в Россию. Сейчас число украинских и русских мигрантов в оба государства примерно одинаковое», – заметил Алентьев. По словам заместителя руководителя Торгово-экономической миссии, такая тенденция появилась сравнительно недавно – года два назад.

Погляд на державного керівника, при якому його рідний Свердловськ-Єкатеринбург став одним із найбільш демократичних міст в Росії

Фігура першого президента Росії Бориса Єльцина багатогранна і неоднозначна. Мабуть з цим погодиться більшість аналітиків, а от в деталях почнуться дуже різнобічні і контрастні оцінки.

Недавно був немало здивований, коли  почув результати опитувань російських громадян, які в більшості дали негативну оцінку періоду його правління. Скажу попередньо, що він здавна викликав у мене людську симпатію, тому я уважно слідкував за його життям. Пам’ятаю як вперше  звернув увагу на його неординарні виступи перед студентами тоді ще свердловських вузів, де мені приходилось працювати. Вони явно виходили за рамки радянських штампів можливої поведінки першого секретаря обласного комітету КПРС. Такого раніше система своїм провідникам не пробачала. Але вже почалася “Перебудова”, тому важко сказати, чи сміливість секретаря обкому була продиктована його тонким відчуттям кон’єктури, чи бунтівним  характером натури. Його енергію, працьовитість, рішучість помітили у Москві. Однак для тих, хто його власне запросив (Михайло Горбачов, Єгор Лігачов), він скоро стане непримиренним ворогом, а трохи пізніше позбавить своїх благодійників влади.

Як у нас на “старий новий рік” співали традиційні колядки та пригощали варениками американського дипломата-українця

Українські вечорниці на Уралі стали традицією. Вже напередодні Нового року мені дзвонять наші земляки і цікавляться, чи будемо і цього року відзначати це специфічне для Росії свято. „Будемо обов’язково – відповідаю, - бо воно стало традицією і ввійшло складовою частиною в програму “Обласного фестивалю національних культур”. Не всі земляки мають можливість приймати участь в наших щомісячних культурно-просвітницьких зібраннях, але на „Вечорниці” приходять обов’язково. І треба зазначити, що це свято має все більший резонанс, цього разу 3 телекомпанії знімали святкове дійство. Обласне телебачення обіцяє найближчим часом показати концерт в повному обсязі, а це займе більше 2-х годин. Зал не вміщував всіх бажаючих...

Ним в Уральському регіоні завершилося святкування Дня незалежності України

Святкування Дня незалежності в Уральському регіоні  в цьому році затягнулося аж до 6-го вересня. В цей день в Єкатеринбурзі Генеральний консул України в Тюмені Євген Левицький дав прийом в честь знаменної події. Такі прийоми являються традиційними в дипломатичній практиці, здивування у журналістів викликала дата, чому подія відбувається з деяким запізненням. Прийшлось пояснювати що цей прийом завершує  різноманітні святкування, які відбулися на теренах 12-ти суб’єктів Російської Федерації, що входять в сферу роботи Генерального консульства України в Тюмені.

Про те, як відмічали це найбільше свято українського народу в Єкатеринбурзі і Тюмені

До найбільшого свята – Дня Незалежності - ми готувалися заздалегідь, активісти Української національно-культурної автономії (УНКА) м. Єкатеринбургу разом з обласною міжнаціональною бібліотекою провели ще у липні конференцію, присвячену 15 річниці проголошення Верховною Радою Акту про незалежність України. Торжество  відбулося у святковій атмосфері в читальному залі бібліотеки. Господарі підготовили гарну виставку  останніх публікацій про Україну, українських книжок і журналів. З вступним словом і основною доповіддю про згадану подію виступив я, як голова УНКА.

Шевченківский березень в Єкатеринбурзі

Вже давно в Уральській Асоціації Українців не відступають від традиції - в березні кожного року проводити Дні Тараса Григоровича Шевченка. Тематика вечорів міняється щороку, але проблем із вибором тем не виникає, адже творчість Кобзаря - безмежне море.

До народження великого Поета Рада Асоціації вирішила підготувати серйозну програму. Відповідальним назначили талановиту людину, знавця твочості Кобзаря, професора Миколу Кернесюка. Напередодні свята організували виступ на обласному радіо, разом із професором Кернесюком  ювілейну радіопрограму вів я, голова Асоціації професор Стефан Паняк. Тимчасом йшли репетиції художньої частина програми, яку готовили концертмейстер, заслужений працівник культури Росії Вадим Косюк і хормейстер, лауреат Всесоюзних конкурсів Ольга Голова.

Українська національно-культурна автономія столиці Уралу отримала юридичні документи

Два літніх місяці - липень і серпень - для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний. Важливі структурні зміни в громаді надали новий імпульс в її роботі. Ще з 1997 року активісти намагалися організувати в місті Єкатеринбург українську національно-культурну автономію (УНКА).

Два літніх місяці – липень і серпень – для української громади традиційно є канікулярними, але життя організації не припиняється. Адже активісти народ невтомний.

Новини життя Уральській асоціації українців

1 квітня 2003 в рамках обласної програми "Фестивалю національних культур народів Середнього Уралу" в Міжнаціональній бібліотеці м. Єкатеринбургу відбулася виставка творів і літературний вечір великого українського філософа, поета Григорія Сковороди, а також класика української літератури, академіка і громадського діяча Олеся Гончара. Так громада уральських українців, хоч і з деяким запізненням, відзначила 280-річний ювілей одного із основоположників української літератури та 85-річний ювілей автора "Прапороносців" і "Собору".

Святковий вечір ми відкрили разом із священником з України, який привітав нашу громаду від греко-католицької церкви

Кінець минулого і початок нового 2003 року для  Уральської асоціації українців був насичений культурними подіями. З ентузіазмом активісти освоювали три нові великі кімнати, отримані для Культурного Центру від підприємця-мецената, активного члена громади Петра Щербини. У людей з'явилася іскра надії в очах, з'явилась своя хата, про яку усі мріяли більше десяти років. Під Новий рік зібрали гостей, накрили святковий стіл, заспівали. Оголосили поздоровлення від обласної Адміністрації, від Генерального Консула України в Тюмені, від Української Всесвітньої  Координаційної Ради (п.Михайла Гориня). І гості, і господарі розійшлися окриленими, сповненими нових надій.

Виступ делегата Уральської асоціації українців на ІІ Конгресі Об’єднання українців Росії

Шановна Президіє, дорогі друзі!

В присутності представників російської влади хотів би почати виступ з головного питання: чи є проблеми в українців Росії? Я не перестаю задавати це питання весь час, поки працюю в Росії. Всі присутні тут, в цьому залі, скажуть: "Звичано, є!". Але ж вийдіть на вулицю, і 99,99% росіян скажуть: "Какие проблемы? Никаких проблем нет". І я думаю, що така парадоксальна ситуація виникає в умовах відсутності українського інформаційного простору в Росії, що дає можливість Затуліну так багато фантазувати по телебаченню: "Нема проблем в українців Росії, а от у росіян в Україні є". Отже, якщо ми не будемо заявляти про наші проблеми голосно і чітко, то так і "не будет проблем".

Загальна інформація про громадську українську національно-культурну організацію в місті Єкатеринбурзі

24 травня 1994 р. загальними зборами фундаторів статус асоціації був понижений до обласного, що було пов'язано з виникненням українських товариств в сусідніх областях. В цей же день головою асоціації було обрано професора Миколу Кернесюка.