Дещо нове в Іркутському українському культурному центрі «Дніпро»

Украинский культурный центр города Иркутска существует вот уже на протяжении 17 лет, и все эти годы он активно привлекает к себе молодежь украинского происхождения, людей, просто интересующихся украинским языком и культурой. Молодежь задействована практически во всех мероприятиях центра: в Шевченковских вечерах, Рождественских праздниках, Пасхе, внутренних круглых столах на различные темы и других разноплановых и разноаспектных мероприятиях.

Історія і сучасність

Исторически так сложилось, что Прибайкалье – регион многонациональный. Тут совместно живут представители самых разных национальностей: русские, буряты, белорусы, немцы, татары… Органично в эту среду вписались и украинцы. На протяжении вот уже четырёх с половиной столетий они совместно с другими народами осваивают этот край. Но очень мало кто знает, по каким именно причинам украинцы начали сюда переселяться, как происходило это переселение, что этому способствовало, и как сегодня живут украинцы в регионе.

Исторические вехи

Известия об украинцах до конца XIX столетия, то есть до начала массовой крестьянской колонизации Сибири, достаточно неподробны. Однако их участие в колонизации, хозяйственном обустройстве и культурном развитии было значительным.

Відзначати це християнське та народне свято - давня традиція українців Казані

Кожен більш-менш активний член міської національно-культурної автономії українців Казані знає, що за будь-яких умов Свято відбудеться. В цей рік, із Божою допомогою, традицію було продовжено – українці показали всьому Татарстану як треба святкувати Різдво Христове!

До Дому Дружби завітало багато людей, але особливо всі чекали на дорогих друзів із Набережних Човнів - місцевий український фольклорний ансамбль «Дивоцвіт» на чолі з його керівником Віктором Бутом. Гості приїхали вчасно, та як це прийнято в нас - не з порожніми руками, а ще й з піснею!

Колектив подарував чудові пісні, жартівливі сценки та прекрасний настрій казанським українцям. Неперевершені голоси виконавців не залишили нікого байдужими - українська пісня лилась…

Про нашу участь у республіканському форумі по міграційним проблемам

Республіка Татарстан об'єктивно може слугувати чудовим прикладом регіону, де місцева влада приділяє особливу увагу національній політиці та взаємодії національних організацій із представниками влади.

23 листопада, в Казані відбулося спільне засідання Координаційної Ради МВС по РТ та Ради Асамблеї народів Татарстану. Учасниками цього заходу був голова голова Державної Ради РТ, голова Ради Асамблеї народів Татарстану Фарід Мухаметшин, міністр внутрішніх справ по РТ Асгат Сафаров, уповноважений з прав людини в РТ Рашид Вагізов, голова Управління Федеральної служби безпеки Росії по РТ Євген Вдовін, тимчасовий виконувач керівника Управління Федеральної міграційної служби РФ по РТ Вадим Воронін, керівники міністерств та відомств, члени Ради Асамблеї народів Татарстану, лідери молодіжного руху національних суспільних об'єднань Асамблеї і представники УФМС Росії по РТ.

Слово о 5-м Дальневосточном фестивале украинской культуры в Хабаровске

Для меня, украинца из Житомирской области, живущего более 15 лет на Дальнем Востоке, Украина не кажется такой уж далекой. Она всегда в моем сердце, в танцах, которые танцует Ансамбль казачьего танца «Любава» - это искрометный «Гопак», шуточные «Ковалики», и «Чубарики-чубчики».

Як ми готували телепередачу для України

День 24 листопада видався спортивним для столиці Республіки Татарстан, але особливим він став для українців цього древнього міста: до Казані завітав київський футбольний клуб «Динамо», який мав зіграти зустрічний матч з місцевим клубом «Рубін».

За кілька днів до цього візиту, до Володимира Миколайовича Любченка, голови української Національно-Культурної автономії міста, подзвонили журналісти з українського телеканалу «Ера». Вони виразили бажання приїхати до української діаспори у гості та показати всій країні, у популярній ранковій телепередачі «Доброго ранку Україно», як живеться місцевим українцям.

О Пятом Дальневосточном Фестивале украинской культуры

Программа Пятого Дальневосточного Фестиваля украинской культуры «НАША ДУМА – НАША ПІСНЯ», посвященный 195-летию Тараса Григорьевича Шевченко г. Хабаровск. 27-29 ноября 2009 г.

26 ноября (четверг)

11.15 - прибытие рейса, встреча в аэропорту

12.00-13.30 –размещение в гостинице «Центральная», отдых.

14.00-14.30- обед

15.00-16.30 – Мастер-класс В.И.Скопенко (г.Москва) «Работа над характером и образом» ансамбль «Веселые нотки» руководитель Боровикова Ольга Аркадьевна, ДМШ №1 ул. Гоголя 24, каб.44.

16.00-18.00 – Мастер-класс П.А. Андрейчука (г. Киев)

Презентация выставочного проекта, посвященного 195-летию Тараса Григорьевича Шевченко

29 ноября 2009 года в Дальневосточной государственной научной библиотеке (ДВГНБ) состоялась презентация выставочного проекта "Я так ее, я так ее люблю...", посвященного 195-летию со дня рождения украинского поэта Т.Г. Шевченко. Она проводилась в рамках V Дальневосточного фестиваля украинской культуры совместно с региональным отделением Объединения украинцев России.

Українська нацiонально-культурна автономiя «Батькiвщина» міста Калінінграда відсвяткувала 15–рiччя з дня його створення

22 листопада українська нацiонально-культурна автономiя «Батькiвщина» святкувала 15–рiччя з дня створення хору народної пiснi «Україна». Це був перший український творчий коллектив, який зразу ж став широко вiдомим в калiнiнградському регiонi, а згодом і за його межами.

Дві відмінні оцінки за життя голови національно-культурної автономії українців міста Набережні Човни «Батьківщина»

Минулої п’ятниці, 20 листопада, голові Місцевої української національно-культурної автономії міста Набережні Човни „Українська громада „Батьківщина" Михайлу Миколайовичу Кулішу, депутату Державної Ради Республіки Татарстан, виповнилося 55 років.

Про V-й Далекосхідний фестиваль української культури в Хабаровську

Надсилаю Вам для публікації матеріали V-го Далекосхідного фестивалю "Наша дума - наша пiсня", присвяченого 195-й річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, що готується до проведення 27-29 листопада 2009 року в місті Хабаровську.

Символично, що ювілейний V-й фестиваль повертається на Хабаровську землю, де він був народжений у 2002 році.

В українських громадах республіки вважають, що українська діаспора Татарстану не повно представлена на сайті «Кобза-Українці Росії»

Лист в редакцію із Казані: Шановний Андрію Васильовичу! Вас вітає Місцева українська національно-культурна автономія міста Казані і власне я, Клавдія Татар (Левицька), голова молодіжного руху, заступник Володимира Миколайовича Любченка.

Саме наш голова, Володимир Миколайович, порекомендував мені вам написати. Наша громада розвивається і потрошки розширюється. Нам надали приміщення, ми проводимо зустрічі, свята, вже як 12 рік українці в Казані згуртовані.

«У Казахстані до українців ставляться краще, ніж в Росії»

Нещодавно до редакції порталу ОУР надійшов лист від керівника тульської міської національно-культурної автономії українців «Хортиця» Миколи Миха. В листі автор просить опублікувати тези, з якими він мав намір виступити на Круглому столі під час I-го Фестивалю української «Сорочинський ярмарок у Москві». З певних причин виступ не вдалося здійснити, слово Миколі Міху було надано на сторінках веб-порталу УКРРОСІНФО.

http://www.ukrros.info/news/index.php?ELEMENT_ID=1252 18.10.2009

Кілька слів про себе. Народився й багато років прожив у Казахстані. Учився на історико-філологічних факультетах у Південно-Сахалінському й Уральськом педінститутах, в Алмаатинській вищій партшколі, в аспірантурі при КазДУ в Алма-Аті, кандидат історичних наук. Працював учителем, журналістом, викладав у вузах, завідував кафедрами в університеті. Член Спілки журналістів СРСР. Проживаючи в Актюбінську (Західний Казахстан), був членом української громади «Оксана», представляв це товариство в Асамблеї народів Казахстану. В Тулі всього 6 років, після виходу на пенсію. Словом, є досвід роботи, є з чим порівнювати.

Післяслово по підсумкам виступу нашого хору "Батьківська криниця" на Фестивалі «Сорочинський ярмарок у Москві»

Рада была получить фотографии с прекрасного московского события, свидетелями и участниками которого мы стали. Знаю, что время непростое, а потому поклон от нас всем организаторам «Сорочинського ярмарку у Москві».

Про участь нашого дівочого ансамблю «Соловейко» в Першому фестивалі української культури «Сорочинський ярмарок у Москві»

В Першому фестивалі української культури «Сорочинський ярмарок у Москві» взяв участь дівочий ансамбль «Соловейко» від нашої Ярославської регіональної громадської організації української культури „Український центр „Просвіта".

Його відкрили в міській школі, що носить ім’я Тараса Григоровича Шевченка

В рамках святкування 195-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка 13 березня 2009 року в приміщенні Магаданської середньої школи №2, яка носить ім’я Великого Кобзаря, з ініціативи місцевої української громади та за підтримки Генерального консульства України у Владивостоці було встановлено бюст видатного поета. Він став першим на території Росії на схід від Байкалу. В урочистій церемонії взяли участь мер Магадану Володимир Петрович Печений, члени Регіональної української культурно-національної автономії „Колима - Славутич” у Магаданській області, представники преси та громадськості міста, понад 40% мешканців якого є вихідцями з України.

Різдвяним дарунком красноярського владики архієпископа Антонія місцевим українцям стала ікона Божої Матері 

История рождения Иисуса Христа такова. Более двух тысяч лет тому назад Пресвятая Дева Мария в 14-летнем возрасте дала обет никогда не выходить замуж, а посвятить свою жизнь служению Богу. Священники вручили ее 80-летнему старцу, вдовцу Иосифу. Однажды Иосиф и Мария решили отправиться из города Назарет, где они жили, в Вифлеем, на свою родину. По дороге они остановились недалеко от города в пещере, где была овчарня. Ночью у Девы Марии начались роды, и на свет появился младенец. Мария спеленала его и положила в ясли, куда кладут корм для овец. На восьмой день Иосиф и Мария назвали его Иисус, что означает «Спаситель». Так коротко звучит легенда о рождении Иисуса Христа.

Десять дней для украинцев из якутского города Алдана длилась настоящая песенная сказка

В городе Владивостоке 12-14 октября минувшего года прошел IV Дальневосточный фестиваль украинской культуры, организованный общественной организацией «Центр Украинской культуры имени Анатолия Криля «Горлица» при содействии Генерального консульства Украины во Владивостоке.

Міський Будинок культури “Пролетарка” став місцем проведення святкового концерту українських і російських ансамблів

У місті Твер 15 березня ц.р. у Палаці культури “Пролетарка” відбулося святкування 194-ї річниці від дня народження видатного українського поета, художника і філософа Тараса Григоровича Шевченка.

В урочистостях взяли участь представники Тверського регіонального об'єднання українців “Світанок”, українська громада м. Твері, дипломати Посольства України в РФ та інші гості міста.

Про Другу науково-практичну конференцію за цією темою в Краснодарі 

В неділю 21 жовтня 2007 року в місті Краснодарі відбудеться Друга науково-практична конференція „Кубань - Україна: питання історико-культурної взаємодії”.

До участі в роботі конференції запрошуються історики, етнографи, краєзнавці, музейні працівники, діячі культури і мистецтва, студенти та аспіранти вищих навчальних закладів, представники громадськості, усі, хто не байдужий до історії й культури України, а також перспектив її співробітництва з Кубанню (Російська Федерація).

Українці республіки відмітили її в Саранську вечором дружби “"В сім’ї єдиній”

По инициативе Украинской национально-культурной автономии Мордовии в столице республики Саранске 11 апреля прошел вечер дружбы "В семье единой", на который были приглашены представители других национальностей, проживающих в республике.

Как отметил председатель госкомитета Мордовии по национальной политике Александр Лузгин, подобные мероприятия позволяют лучше узнать национальную культуру этносов, населяющих территории республики. Он также выразил озабоченность последними событиями на Украине. "Независимо от национальностей мы все переживаем за судьбу Украины, за тех, кто втянут в эти политические разборки", - сказал он.

Ювілейні урочистості відбулися 29 квітня в омському обласному Будинку Дружби «Сибирь»

Сибирский центр украинской культуры «Сiрий клин» был организован в 1992 году по благословению архиепископа (ныне митрополита) Омского и Тарского владыки Феодосия (Процюка), чьё 80-летие мы отметили на православный праздник Рождества Христова в январе этого года. Создали его представители старшего поколения, в юном и детском возрасте вывезенные с Украины 60 лет назад - в 1947 году. Цель создания общественной организации – сохранение и развитие украинской культуры, языка, обычаев, обрядов. За 15 лет своего существования «Сірий клин» установил тесные культурные связи с различными национальными объединениями Омской области, России с Украиной, творческими коллективами Одесского, Полтавского, Москаленского районов. При Сибирском центре украинской культуры создан хор народной украинской песни «Сірий клин», в репертуаре которого более 100 украинских народных песен патриотической, лирической, ритуальной тематики. Действует детский театрально-художественный коллектив «Цвiтень», молодёжный вокальный ансамбль «Смеричка».

Земляцтва регіонів України не підтримують заклик п. Василя Думи об'єднатися в "одну єдину" етнічну Федеральну національно-культурну автономію українців Росії

Під час свого виступу на IV Всесвітньому форумі українців в Києві в серпні минулого року п. Василь Дума, звертаючись до Президента України Віктора Ющенка, членів президії та делегатів Форуму, заявив від імені всієї української громади Росії: "Одним з головних своїх завдань ми бачимо об'єднання всіх національно-культурних автономій, земляцтв, товариств українців в єдину українську організацію". http://www.vduma.ru/article.php?id=7

Оцінка головами громад Сибіру і Уралу кризової ситуації, що склалась в керівництві українських громадських організацій федерального рівня

Напередодні призначеного на 14 квітня спільного засідання Ради Об'єднання українців Росії і Ради Федеральної національно-культурної автономії "Українці Росії" публікуємо деякі документи і матеріали, які перш за все з користю для себе можуть використати учасники цих високих зборів керівних органів федеральних українських об'єднань Російської Федерації.

Про самміт парламентаріїв регіонів Росії, України і Польші в Калінінграді

З 5-го по 8 лютого в Калiнiнградськiй областi по запрошенню обласної думи находилась з офiцiйним вiзитом делегацiя Київської обласної ради (КОР) пiд керiвництвом голови обласної ради Володимира Володимировича Майбоженка. Крiм нього в наш анклавний регiон Російської Федерації прибули також керiвник виконавчого аппарату КОР Каленик Олег Iванович, президент Всеукраїнської асоцiацiї робiтникiв нафтопродуктоозабезпечення, депутат областнї Ради Корбан Олег Борисович, президент Всеукраїнської асоцiацiї робiтникiв целюлозо-паперової галузi Лобанов Євген Володимирович, помiчник голови КОР, секретар делегацiї Авраменко Олександер Володимирович.

Українці самої західної області Росії відсвяткували ювілей свого колективу

У листопаді українська громада Калiнiнградської області відсвяткувала 10-річчя хору «Співи України». Свято проходило в Будинку культури залiзничникiв. Перед початком урочистого концерту бажаючі могли оглянути, а хто хотів, то і придбати рiзноманiтнi вишивки та iншi вироби, які пропонувала незмінна учасниця всіх наших заходів Тамара Синиченко. Крiм цього у фойє була розгорнута фотовиставка, яка розповіла про творчий шлях, пройдений хором за ці роки.

На XI Фестивалі національних культур Іванівської області пройшов День України

Як розповіла "Інтерфаксу" голова обласної громадської організації української культури "Мрія" Наталя Кублановская, в Іванівській області, за результатами останнього перепису, проживає 12 тисяч українців. "Головне для нас – взаємопроникнення культур: живучі в Росії українці повинні не забувати і традиції своєї історичної батьківщини", - пояснила вона.

Тульська організація українців категорично против призначення Василя Думи замісником голови УВКР

Пропонуємо для обрання замісником голови Української Всесвітньої Координаційної Ради від Східної діаспори кандидатури члена Президії УВКР, першого заступника голови ФНКА “Українці Росії” професора Стефана Григоровича Паняка або голови Ревізійної комісії ОУР академіка медицини Тараса Миколайовича Дудка.

Таварищу Думі ще варто повчитися вести роботу на свому рівні. Або йти з тої роботи. І в якості сенатора принімати більш якісні закони, щоб громадян РФ не вбивали в «гарячих точках» - власних під’їздах.

Українці Калінградської області не забувають свої корені

Наша Українська національно-культурна автономія «Батьківщина» за роки свого існування стала одним з помітних і активних суб'єктів суспільного і культурного життя Калінінградської області. Ми і пропагуємо українську культуру, і допомагаємо проживаючим в області українцям не забувати свої корені. Щороку в Калінграській області проходить День української культури. У ньому беруть участь і наших виконавців, і запрошені артисти з Польщі, Литви й України. Це дуже великий захід, проходить він в кращому концертному залі Калінінграда, і кожен раз стає помітною подією в культурному житті регіону.

Як був заснований в Омську Сибірський центр української культури "Сірий клин"

У квітні 1992 року, у приватному будинку Василя Жмутіна збиралися люди, які переживали за Україну, її народ, її культуру... Тому й вирішили створити громадську українську національно-культурну організацію Сибірський центр української культури "Сірий клин". Назву Центру надали студенти Дмитро Саулій й Віталій Поліщук.

Офіційні інтернет-сайти Північної Пальміри про пітерських українців

По словам председателя Совета Украинской национально-культурной автономии Санкт-Петербурга Михаила Суботы, в нашем городе проживает около 150 тысяч украинцев. Прежде всего, имеются в виду граждане Российской Федерации, считающие себя украинцами по национальности. В эти 150 тысяч, однако, не входят многие десятки тысяч жителей Петербурга, считающих себя русскими, но имеющих украинское происхождение. Очевидно, что человеческие и родственные связи Санкт-Петербурга и Украины являются самыми интенсивными по сравнению с аналогичными связями нашего города с любой другой страной мира. Поэтому потенциал украинской диаспоры в нашем городе поистине огромен. Пока он реализуется на должном уровне в основном в сфере литературно-поэтического творчества. Это подтверждают недавно вышедший номер журнала "Михайловский замок", газеты украинской общины "Затерянный край", "Украинцы и Петербург" и многие другие издания.

Керівники української громади з Тули діляться своїм баченням сьогоднішніх проблем українського руху

Перш за все дозвольте представитись: Сенишин Володимир Іванович, голова Тульської української громади "Батьківська стріха" та Ковальова Наталя Степанівна, моя дружина та заступниця по громадській роботі. Наші координати:

–        в Тулі телефони: (4872) 36-51-92, 8-910-583-8506, 8-910-585-0078,

e-mail: stryi@tula.net, gippnk2@bk.ru

Просимо пробачення за емоційні нотатки, але, як кажуть, припекло. Ото ж по порядку.

“Татарстанын Уікэнды” в Нижньокамську залишив незабутні спогади від зустрічей і знайомств на першому українському Фестивалі “Калинові грона Поволжя”

Свято це провела Нижньокамська національно-культурна автономія „Вербиченька”, яка відмічала в ці осінні дні своє 10-річчя. „Вербиченька” на сьогодні є однією з найактивніших українських організацій в Татарстані. Товариство регулярно проводить українські свята, читання щодо українських питань, також в останні роки проводилися фестивалі Українців Татарстану, на які приїздили представники громад Казані, Нижньокамську та Набережних Човнів.

Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі.
Чия правда, чия кривда
І чиї мі діти.

Т. Шевченко.

Дорогі українці! Вітаємо Вас із Днем Незалежності України!

Українська діаспора в Росії і по всіх  країнах  -  це жива історія України. Розсипані по всьому світу частіше не по своєї волі  "зарубіжні українці" берегли і бережуть пам'ять про рідну Україну як про свою мати.

    Коли мова заходить правозахисний рух в колишньому Радянському Союзі, то обов’язково пригадується ім’я Лариси Богораз – фактично його фундаторки та одного з лідерів. На Заході її  вважають “російською правозахисницею”, і в цьому є історична неточність. Не слід вважати, що Лариса Богораз і за часів комунізму, і після його повалення, стаючи на  захист певної особи, зважала на національність скривдженого. Недарма її називали поза очі “табірною мадонною”, бо вона була заступницею і вже ув’язнениних “інакомислячих”, і тих, кому арешт за інакомислення загрожував. І хрест цей вона несла з юності, з рідного міста.

Марко Прокопович - колишній львів’янин, з 1949-го року живе в Хабаровську. За освітою фізик, зв’язківець. Завідує кафедрою оптичних систем зв’язку у Далеко-східному університеті шляхів сполучення.

– Пане Марку, як і кому спало на думку створити ще в часи Радянського Союзу українську організацію в Хабаровську?