Урок-свято в нашій українській громаді

Чи всі достеменно знають як святкують в Україні Різдво? Напевно хтось знає більше, хтось менше, а хтось може й не знає зовсім. Напевно в одному селі одні звичаї були, в другому інші. Головне – данина Новонародженому має бути віддана скрізь.

Товариство «Вербиченька» та діти недільної школи «Лелеки» підготували урок-свято «Щедрий вечір», показати, що знають про традиції пращурів, як дотримуються їх.

За ініціативою українського товариства «Вербиченька» національними громадами нашого міста проведено християнське вшанування всесвітньо відомого святителя

З благословення благочинного Нижнекамського і Черемшанського районів, настоятеля храму Воскресіння Христова міста Нижнєкамська протоієрея отця Івана Бухенка, українське товариство «Вербиченька» ініціювало проведення 19 грудня святкування Дня святителя Миколая православними організаціями нашого міста. Протягом місяця члени «Вербиченьки» та голова Євген Савенко узгоджували питання про надання приміщення для заходу з колективом Центральної міської бібліотеки імені Габдулли Тукая, з отцем Іваном про святкування перед ликом Святого Миколи (ми привезли з церкви велику його ікону та підсвічник), про подарунки для дітей (пряники – так звані «миколайчики»), узгоджували програми виступів з організаціями росіян, кряшен (хрещених татар), чувашів, а також багато інших питань.

Про єдине україномовне видання в Республіці Татарстан

«Ваша газета» - еженедельная региональная рекламно-информационная газета. Выходит в городе Нижнекамск, распространяется на Набережные Челны, Альметьевск, Бугульма, Чистополь и других городах Закамского региона Республики Татарстан (Россия) с февраля 1994 года. Издатель - Адис Кареевич Сулейманов. Главный редактор – Вадим Геннадьевич Ряховский.

Объем газеты 40 полос форматом А3 + такого же размера «Рекламное приложение». 8 полос полноцветные, 4 полосы – 2 цвета. Газета полностью самоокупаемая за счет рекламы и частных объявлений, а также продажи тиража частным распространителям.

Про Форум по взаємодії національно-культурних автономій і органів державної влади Російської Федерації

Хочеться відзначити, що уряд Російської Федерації не залишає без уваги багато животрепетних питань і тем, які хвилюють суспільство. А їх у такій поліетнічній країні як Росія досить, і важливість їх не викликає сумнівів.

З 29 листопада по 1 грудня 2009р. у Казані пройшов Форум по взаємодії національно-культурних автономій і органів державної влади Російської Федерації. Проводився він представниками департаменту міжнаціональних відносин Міністерства регіонального розвитку Росії, апарата Уряду Російської Федерації й Уряду Республіки Татарстан. Організаційні питання взяла на себе Федеральна єврейська національно-культурна автономія.

Поздоровляємо із знаменною датою в житті нашу колегу і товаришку із Нижнєкамська Людмилу Найденко

Завдяки Людмилі Валентинівні Найденко на нашому сайті «Кобза-Українці Росії» вже 5 років успішно діє веб-сторінка «Вербиченька (Татарстан)». Перший матеріал там був виставлений у вересні 2004 року. Після того як ми повернулися з семінару редакторів українських засобів масової інформації української діаспори, що тоді провів у Києві уряд України, та літніх канікул. І почалося щомісячне, а то і щотижневе оновлення - публікація все нових матеріалів під цією рубрикою про життя однієї із найкращих українських громадських організацій Російської Федерації - Нижнєкамської міської національно-культурної автономії „Українське товариство „Вербиченька". Їх вже накопичилося біля сотні - справжня електронна бібліотечка матеріалів про цю видатну українську громаду.

Про відкриття в столиці Татарстану меморіальної композиції, присвяченої Давидові Давидовичу Бурлюку

12 вересня 2009 року в житті Казані і всього українського руху Росії відбулася знаменна подія: на фасаді гімназії №3 (у цьому будинку в 1895-1903 роках розміщалася Казанська художня школа - КХШ) було урочисто відкрито меморіальну композицію (мармурову текстову дошку і бронзовий горел’єф) на честь видатного українця, всесвітньо відомого художника-новатора, засновника футуризму Давида Бурлюка.

Про його дружину

Більше п'яти років я старанно збираю матеріали про життєвий і творчий шлях легендарного художника-футуриста Давида Давидовича Бурлюка. Багато навколо цієї видатної постаті згадується інших, часом не менш цікавих людей. Але мене завжди цікавила Марія Никифорівна Бурлюк (Єленевська) - дружина, соратник, помічник. Погодьтесь, жити поруч з видатною особистістю - важкий іспит, і по силі далеко не кожній жінці. Найчастіше для такого життя слід розчинитися в предметі свого обожнювання. Є ще один шлях, досить частий, але трагічний для родини. "Родини" у високому розумінні цього слова, коли чоловік і жінка живуть кожен сам по собі, йдуть кожен своїм шляхом, кожному вдається досягти вершин у своїй справі. І хоча чоловік і жінка живуть разом, щось тепле з таких сімей іде.

Про відкриття меморіальної дошки видатному українському художнику, засновнику російського футуризму Давиду Бурлюку на будинку його гімназіі

З 2001 року Нижнєкамське українське товариство "Вербиченька" займається вивченням життя, діяльності та популяризацією в Татарстані видатного українця зі світовим іменем, художника-новатора, засновника руху футуризму в Росії Давида Давидовича Бурлюка, який у 1899-1901 роках учився в Казанській художній школі. Школа в той час орендувала 17 кімнат на другому поверсі будинку, який належав Софії Львівні Вагнер (зараз там розташовується Третя міська гімназія по вулиці Максима Горького). Жив Давид Давидович на Третій Солдатській вулиці в будинку Шулер (недалеко від сучасного Чеховського ринку).

Вируючий Давид Бурлюк та його відкриття й одкровення

Ось вже п’ять років я старанно збираю матеріали про творчий і життєвий шлях відомого художника-футуриста Давида Бурлюка. Часто надії на одержання якої-небудь цікавої інформації виявлялися марними, і про щось незвичайне дізнавався майже випадково. Московський музей В.В.Маяковського в цьому плані виявився щасливим винятком. Надії, покладені на відвідування музею, виявилися не просто втіленими, але навіть перевершили мої очікування.

К очередной годовщине со дня рождения художника Давида Бурлюка и предстоящему открытию ему мемориальной доски в столице Татарстана

Казань – удивительный город, в котором люди разных национальностей получили путевку в высокое искусство. Они прославили не только себя, но и Казань – колыбель своего мастерства. Сказанное в полной мере относится к Давиду Давидовичу Бурлюку - талантливому художнику-новатору, обогатившему мировое изобразительное искусство.

Не стало «Почесного батька» українського товариства «Вербиченька»

Нижнєкамська міська національно-культурна автономія українське товариство «Вербиченька» сумує з приводу відходу у вічність «Почесного батька» і члена товариства Струка Петра Васильовича і висловлює щире співчуття родині Струків, його синам, онукам та численним друзям.

Міжнародний музичний форум в Нижнєкамську продовжує вписувати нові сторінки у свою історію 

23-25 квітня 2009 року вдруге цей конкурс був проведений в нашому місті. Нижнєкамська українська національно-культурна автономія "Вербиченька" довгі роки проводить роботу, по вшануванню пам'яті видатних українців, які в різні часи жили чи працювали в Татарстані.

Женщина 2009 года Татарстана - наша «вербичанка».

Наступила весна. И хотя еще кое-где пугает прохожих снегом и морозцем зима, победа все одно будет за теплом и солнышком. Накануне первого весеннего праздника, в Татарстане прошел конкурс "Женщина года. Мужчина года, женской взгляд". Девизом мероприятия было "Объяснение в любви". Проходил конкурс в номинациях «Женщина – лидер, общественный деятель», «Женщина - бизнес-леди», «Лучший классный руководитель», «У войны не женское лицо», «Мужчина - золотое сердце». В каждой номинации было немало достойных представителей, хотя условия были не простыми, и конкурс был довольно серьезным.

Літературно-біографічна зустріч, присвячена творчості Миколи Гоголя і 200-річчю з дня його народження

У неділю 22 лютого в товаристві „Вербиченька” було проведено літературно-біографічну зустріч, присвячену Дню рідної мови, та 200-річчю Миколи Гоголя, яке широка громадськість багатьох країн світу відзначає у нинішньому 2009 році.

Відкритий урок "Мій край. Мій рід. Моя родина" до 13-ї річниці міської української недільної школи „Лелеки”

В рамках Тижня рідної мови товариством „Вербиченька” та учнями української недільної школи міста Нижнєкамська «Лелеки» (офіційно – «Об’єднання з вивчення історії та культури українського народу») було влаштовано для всіх прихильників української культури виставку плакатів про рідну мову, виставку "Кобзарів" Тараса Шевченка різних видань, серед яких зберігаються й раритетні.

До дня народження Оксани Петрусенко його було вперше проведено в Казані

В Казані в Будинку дружби народів 8 лютого було проведено урочистий музичний вечір до дня народження видатної українськох співачки Оксани Андріївни Петрусенко (1900-1940). Ведучім вечора був голова Нижнєкамської української організації "Вербиченька" Євген Вікторович Савенко. Він більше семи років він займається вивченням життєвого шляху Оксани Петрусенко, популяризацією її імені та дослідженням її діяльності в Поволжі.

Про Відкритий жіночій вокальний конкурс імені Оксани Петрусенко в Росії

Шановні друзі! Українським товариством м. Нижнєкамська «Вербиченька» під патронатом Міністерства культури Республіки Татарстан на теренах російської землі вже вдруге проводиться вокальний конкурс імені видатної української співачки Оксани Андріївни Петрусенко.

Та подорож до старовинної Єлабуги разом з чернігівським жіночим ансамблем «Духовні криниці»

Концерт до дня Святого Миколая було влаштовано 19 грудня в Українському культурному центрі Нижнєкамська „Вербиченька”. В ньому брали участь ансамблі кряшен „Суреке” (від жіночого головного убору „сорока”), яким керує Галина Сабірова, фольклорного ансамблю „Кинграу” (дзвін), очолює його Ганна Бутяєва, лунали башкирські національні мелодії на кураї та кобизі у виконанні голови національно-культурної автономії башкирів «Урал» Галі Хасанова, духовні пісні у виконанні російського ансамблю „Надія”, української „Вербиченьки”. Приїхала на свято з чудовими вокальними номерами україночка з Казані Марина Василенко, яка тільки починає вливатися в активний український рух після переїзду з Киргизії. Виконували святкові твори діти росіян, кряшен, а також української недільної школи «Лелеки».

Віктор Савенко: «Я дуже вдячний їй за те, що вона відкрила для мене красу культури моїх предків»

Меня зовут Савенко Виктор Евгеньевич. Родился 13 августа 1990 года в городе Россошь Воронежской области в семье потомственных медиков. Мои родители работают в Нижнекамской городской больнице №3. Закончил среднюю школу № 22 с углубленным изучением английского языка. Весной защитил диплом аппаратчика в профессиональном лицее № 44 и летом этого года уже работал на комбинате «Нижнекамскнефтехим».

Літературно-музична вітальня, присвячена творчості «українського соловейка» в Чернігівському державному університеті

Чутки про добрі справи поширюються в широких колах швидко. Вже кілька разів проводило товариство „Вербиченька” заходи, присвячені видатній українській співачці Оксані Петрусенко, шануючи її пам’ять на теренах Татарстану й Росії. Нещодавно ми одержали запрошення від голови Фундації „Україна-діаспора” пана Станіслава Борисовича Пономаревського провести присвячений Петрусенко захід в Чернігівському державному університеті, який очолює Микола Олексійович Носко. Чернігів саме в середині вересня відзначав 1100-ліття з часу першої згадки цього міста в літопису. А „Вербиченька” відзначає свою 13-ту річницю з дня заснування. Нелегкою була підготовка до цієї подорожі. Хочеться висловити щиру подяку всім, хто допоміг її влаштувати. В першу чергу це Почесний член товариства „Вербиченька”, заступник голови Товариства української культури міста Москви „Славутич” професор Тарас Миколайович Дудко. Відчутною була допомога керівника виконавчого комітету Асамблеї народів Татарстану Миколи Владімірова. І товариство вирушило в Україну.

Про відкриття меморіальної дошки Оксані Петрусенко в Казані

Нижнєкамська українська автономія "Вербиченька" довгі роки проводить роботу, по вшануванню пам'яті видатних українців, які в різні часи жили чи працювали в Татарстані. З 2004 року товариством було проведено кілька заходів, присвячених легендарній українській співачці Оксані Петрусенко: двічі літературно-музичні зустрічі проводилися в Нижнєкамську, делегація товариства виїжджала для проведення свята в міста Росії (Тольятті, Димитровград, Іжевськ). У квітні 2007 року в Нижнєкамську було проведено І Відкритий жіночий вокальний конкурс ім. Оксани Петрусенко. У березні 2008 року в Москві було проведено урочисту презентацію діяльності "Вербиченьки", в основі якої була літературно-музична композиція, присвячена О. Петрусенко.

З відкриттям меморіальної таблиці народній артистці України Оксані Петрусенко в місті Казані

Голова УВКР Дмитро Павличко привітав голову Нижньокамської національно-культурної автономії „Українське товариство „Вербиченька” Євгена Савенка з відкриттям у столиці Татарстану місті Казані меморіальної таблиці легендарній українській співачці Оксані Петрусенко.

«Щиро вдячний за запрошення товариства „Вербиченька” на урочисте відкриття меморіальної таблиці легендарній українській співачці Оксані Петрусенко – „українському соловейкові”, чия доля тісно пов’язана з Казанню. Саме прем’єра опери „Черевички” в Казані стала тріумфом Оксани Петрусенко. Потім були партії Ярославни в опері „Князь Ігор”, Наталки в „Русалці” Даргомижського, Тетяни в „Євгенії Онєгіні” Чайковського, Маргарити в „Фаусті”, Лізи в „Піковій дамі” і багато інших.

Про відкриття меморіальної дошки, присвяченої видатній українській співачці Оксані Петрусенко

Нижнєкамська українська національно-культурна автономія  "Вербиченька" довгі роки проводить роботу по вшановуванню пам'яті видатних українців, які в різні часи  жили і працювали в Татарстані.

З 2004 року товариством було проведено кілька заходів, присвячених легендарній українській співачці Оксані Петрусенко. Двічі літературно-музичні зустрічі проводилися в Нижнєкамську, делегація товариства виїжджала для проведення свята в міста Росії: Тольятті, Димитровград, Іжевськ.

В нижнєкамській «Вербиченьці» лише добрим словом будуть згадувати діяльність в Росії Олега Олексійовича Дьоміна

На початку квітня 2008 року було звільнено з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації пана Олега Олексійович Дьоміна. Не мені судити про нього, як про дипломата, але хочу висловити свою думку про нього, як про порядну людину з щирим українським серцем.

Про дві презентації вербичан з Нижнєкамська на Арбаті, 9

21 березня 2008 року у Культурному центрі України в Москві відбулася презентація діяльності Нижнєкамської міської національно-культурної автономії «Українське товариство «Вербиченька» та книжки із серії «Відкриймо для України українську діаспору» під назвою «Вербиченька». Українці Татарстану» – хроніки діяльності товариства. Видання побачило світ завдяки Міжнародному інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», фінансовій підтримці Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації, опублікована у видавництві «Каменяр».

Нижнєкамську міську українську національно-культурну автономію було презентовано в Москві

21 березня 2008 року Нижнєкамська національно - культурна автономія "Українське товариство "Вербиченька" провела презентацію своєї діяльності в Культурному центрі України на Арбаті, 9.

Ініціатором цього заходу виступило товариство української культури м. Москви "Славутич". Проводилося воно за підтримкою Культурного центра України в Москві і Посольства України в Російській Федерації.

Ласкаво просимо, шановні друзі, на цю зустріч з нашим українським товариством на Арбаті, 9! 

У цю п’ятницю 21 березня 2008 року о 17-00 в Культурному центрі України в Москві (Арбат, 9, стр. 1) за підтримки Посольства України в Російській Федерації та виконкому Нижнєкамського муніципального району Республіки Татарстан відбудеться презентація діяльності Нижнєкамської національно - культурної автономії Українське товариство "Вербиченька".

Не складайте крила, дорога наша сестронько: попереду у Вас ще багато добрих справ і важливих проектів!

Шановна пані Маріє! Українське товариство „Вербиченька” висловлює Вам щире співчуття з приводу втрати чоловіка. Пан Василь був світлою й щирою, доброзичливою й гостинною людиною. Хай буде пухом йому земля.

Українці Татарстану вітають Вас з Новим роком та з Різдвом Христовим!

Хай ангели несуть новини гарні!

Хай радість загостить на Ваш поріг!

Всі Ваші справи хай не будуть марні!

А сум і смуток вкриє білий сніг!

З Новим Роком! З новим щастям!

Миру і Божої благодаті Вашому дому!

В українській недільній школі міста Нижнєкамська відбувся урочистий урок, присвячений жертвам Голодомору

Вже кілька років такі уроки проводяться нами традиційно на заклик учнів канадської школи ім. Цьопи Паліїв з Торонто. Цього разу захід було проведено разом з учнями недільної школи Воронежа, які саме приїхали до нас на спортивно-фольклорний фестиваль. Діти послухали історичні інформації, переглянули видання свідоцтв тих страшенних часів „Злочин”, познайомилися з друкованими спогадами ветерана Великої Вітчизняної війни Михайла Андрійовича Дейнеги, який народився 1916 році в селі Званівка Артемівського району на Донеччині. Голодомор 1932-1933 років пережив на власному досвіді, ледь не втративши в ті страшні роки всю свою родину.

На ІV республіканському багатонаціональному спортивно-фольклорному молодіжному фестивалі перші два місця зайняли українські команди з Іжевська і Воронежа

З ініціативи української організації "Вербиченька", за підтримкою Асамблеї народів Татарстану і партії "Єдина Росія" 10 листопада 2007 року у Нижнєкамску було проведено вже ІV республіканський багатонаціональний спортивно - фольклорний молодіжний фестиваль. Він став логічним продовженням З'їзду народів Татарстану, що пройшов у Казані на початку нинішнього листопада. Навіть емблема дитячого фестивалю багато в чому нагадувала емблему з'їзду, хоча символом його залишився лелека (птах, у будь-яких обставинах вірний своїй домівці).

До 130-річча з дня народження видатного українського вченого-мистецтвознавця, розстріляного в Томську за постановою „трійки” в 1938 році

Далеко від України розташований Татарстан, але життя досить міцно пов’язало береги Дніпра та Волги долями українців, які жили і працювали в Казані. Були між тими українцями люди, які не з власної волі опинилися далеко від Батьківщини. Один з таких бідолах був Микола Омелянович Макаренко, щирий українець, „бывший надворный советник Министерства народного просвещения”, професор мистецтвознавець, фахівець всесвітнього рівню по рунічних письменах і врешті решт просто порядна й мужня людина.

В Нижнєкамську членами українського товариства було проведено траурну панахиду по невинно убієнним синам України 

За 337 років, які Україна була в складі Росії, на теренах колишньої країни з'явилось багато пам'яток на місцях, пов'язаних з українцями. Наприклад, широко відомий пам'ятник Кузьмі Мініну і Дмитру Пожарському в центрі Москви збудовано за проектом щирого українця Івана Мартоса. Прикладів таких не перелічити.

Про подорож ізюмчанки з Татарстану у Вічне місто

Ще під час перебування на навчанні в Німеччині в 2004 році, вкинула в Венеції копійку в Адріатику. Хоч і не було жодної думки туди повернутися, а виявляється забобони спрацьовують. Наступного року знову побувала в Італії, влітку 2006 року були ми з тіточкою Мариною (вона теж за місцем народження ізюмчанка) в Парижі, цього літа відбулася запланована нами після повернення з Франції подорож до Італії. Хочу поділитися дорожніми враженнями про Італію та Вічне місто, як частіше називають Рим.

Як українці Татарстану і Удмуртії відзначали це традиційне свято

Івана Купала ми відзначали майже з самого початку заснування українських організацій Татарстану в 90-х роках в Казані, Набережних Човнах, Нижнєкамську. Кожна організація намагалася влаштувати свято якнайкраще. Вчили купальських пісень, вивчали стародавні традиції, віднаходили цікаві сценарії. Згодом стали їздити один до одного в гості на свята. Кілька останніх років традиційно відзначаємо Купала в Набережних Човнах. Тамтешня „Батьківщина” набула неабиякого хисту в його проведенні, особливо коли до керівництва громади прийшли заможні підприємці.

Про пам’ятні події в житті школярів Української недільної школи міста Нижнєкамська за останні 12 місяців

Влітку 2006 року товариством „Вербиченька” було влаштовано автобусну подорож до України, куди взяли ми з собою й діток недільної школи „Лелеки”. То була заслужена нагорода дітям, які протягом навчального року сумлінно засвоювали в недільній школі знання про Україну, її культуру, географію, видатних діячів, приймали участь у всіх заходах громади.

Діти мали чудову нагоду переконатися в красі української природи, милуватися неповторними краєвидами з висоти від Дніпрових схилів до Карпатських гір, познайомитися з численними святинями України, пізнати гостинність українського народу на прабатьківській землі.

Про наш урочистий захід до 100-річного ювілею Олега Кандиби-Ольжича

О, Україно! Нехай нас людство судить,

Тобі одній - думки і кожний рух!

Твоїм щитом - гарячі наші груди,

Твоїм мечем - ці міліони рук!

Олег Ольжич

В Українському культурному центрі Нижнєкамська 16 травня 2007 року товариством "Вербиченька" було проведено урочистий захід, присвячений 100-річчю Олега Ольжича. Не зважаючи, що такі заходи зараз проводити, скажімо, не зовсім безпечно, ми пішли на такий крок. Такі люди як Ольжич відстоюючі свої ідеали не злякалися і не зламалися навіть в гестаповських катівнях, і ми були б не гідними байстрюками, якщо б відмовились від своєї історії. На зустрічі були присутні члени товариства і молодіжного гуртка "Лелеки", що особливо приємно й важливо.

Про затримання на російсько-українському кордоні першого заступника голови ОУР і заяву громадської організації “політичних екологів” Московської області

Отримав заяву Юрія Кононенка від 14 травня 2007 року і листа від „Мєстних” від 17 травня 2007 року. Питань багато.

Вперше чую, щоб Кононенко був „запеклим націоналістом і ворогом Росії”. Юрій Григорович людина обережна, розумна і ніяких протиросійських кроків собі не дозволяє. Взагалі, навіщо це йому потрібно? Живе в Москві, має комсомольсько-комуністичне минуле, навіщо йому ворогувати з Росією? Логіки нема.

Про Перший відкритий жіночій вокальний конкурс імені Оксани Петрусенко в Росії

В місті Нижнєкамську за ініціативи нашої міської національно-культурної автономії “Українське товариство “Вербиченька” 20-22 квітня цього року було організовано і проведено Перший відкритий жіночій вокальний конкурс імені Оксани Петрусенко в Російській Федераціїї.

Українська громада Москви та Культурний центр України, що на Арбаті 9, започаткували дуже важливу й цінну справу для дітей і всієї молоді Росії, яка долучається до вивчання української мови, літератури, історії чи культури. Вкрай мало подібних заходів проводиться на теренах Росії, а потреба в них є, бо значення їх перебільшити не можливо.

Слово вже старого ветерана про трагедію своєї "малої батьківщини" - села Званівка на Донеччині в1932-1933 роках

Минуло майже 75 років з того жахливого часу, коли Україна зазнала великого голоду. Я та мої рідні пережили той голод, який був створений, щоб знищити вільний український дух, і не доведи Боже Україні ще раз пережити щось подібне.

Я, Дейнега Михайло Андрійович, народився у 1916 році, 18 листопада в селі Званівка, Артемівського району (тоді це був Бахмутський повіт), Донецької області (тоді Єкатеринославської губернії).

Нижнєкамська „Вербиченька” продовжує знайомити українців Поволжя з постаттю легендарної української співачки

Оксана Андріївна Петрусенко сім років свого життя (1927- 1934) присвятила Поволжю. Вона жила і працювала в Казані, Єкатеринбурзі, Самарі. Це був один з найважливіших періодів її життя. Період становлення її як співачки, акторки, особистості.

Більше трьох років я збираю матеріали про життя і творчість Оксани Петрусенко. Велику допомогу отримую від її нащадків, які нині мешкають у Києві, вони предоставили незвичайні і унікальні матеріали. Безцінні інформації отримав я від київського письменника і мистецтвознавця пана Миколи Кагарлицького, який багато років досліджує життєвій і творчий шлях співачки та видає про неї книги.

Товариство «Вербиченька» просить допомоги в проведенні Конкурсу вокалісток імені Оксани Петрусенко, "нашого українського соловейка"

Шановні друзі! Від імені української громадськості Татарстану до Вас звертається голова Нижнекамской міської національно-культурної автономії "Українське товариство "Вербиченька" Євген Савенко.

Наше товариство вже понад 10 років проводить активну культурно-просвітницьку роботу в Росії і Татарстані. Крім масових фольклорних заходів, ми проводимо численні історичні, літературні, музичні, культурні вечори і зустрічі, присвячені видатним діячам української культури й історичним датам.

Вас запрошує найкрасивіше і гостинне місто Татарстану Нижнекамск - культурна столиця малих міст Росії

Положення про проведення І Відкритого жіночого вокального конкурсу імені Оксани Петрусенко.

І Відкритий жіночий вокальний конкурс буде проходити на сцені Нижнекамского музичного училища ім. Саліха Сайдашева. Організатори постараються створити атмосферу свята і дружнього змагання протягом  усього конкурсу. Проживання та годування  забезпечують організатори на пільгових умовах. Екскурсії по місту, цікаві майстер-класи і лекції залишать у вашій пам'яті найприємніші спогади, і дозволять підвищити Ваш професійний рівень. Ваші виступи буде оцінювати висококомпетентне журі.

“Лелеченята” з Нижнєкамська зустріли свято на І-му Міжнародному дитячо-молодіжному конкурсіукраїнської культури „Червона калина” 

Традиційно, як і в усіх українських громадах, Нижнєкамська „Вербиченька” відзначає День Святого Миколая, влаштовує теплі й гостинні заходи для діток недільної школи „Лелеки”. В останні роки допомогає нам у цьому наш Почесний Батько товариства Петро Васильович Струк, що мешкає в Канаді, у місті Сент-Кетрінс. Відзначаємо ми також його уродини в Новий рік. У 2006 йому виповнилося 90 років. Він ретельно пильнує, щоб наші „лелеченята” отримали святкові подарунки, гостинці, ласощі від „Святого Миколая з-за океану”.

Під час урочистих заходів, присвячених 450-річчу приєднання Удмуртії до Росії, було відзначено пам’ять жертв українського Голодомору.

Для нижнєкамської „Вербиченьки” субота 25 листопада 2006 року видалася незвичайним днем, сповненим кількома визначними датами. Відбувся Міжрегіональний фестиваль української культури в місті Іжевську, який проводився в рамках урочистих заходів, присвячених 450-річчу приєднання Удмуртії до Росії. Український народ, розпорошений по світу, мов зернята пшениці по полях, займає досить вагомий відсоток і в Удмурті. Як і по всіх теренах світу, там теж українці збираються в товариства, єднаються, дружать, бережуть свою національну культуру.

Слово про підготовку відкриття меморіальної дошки Михайлу Грушевському в Казані

Ми вже повідомляли, в Казані 16 вересня було урочисто відкрито меморіальну дошку, присвячену Михайлу Сергійовичу Грушевському. До цієї події українці Татарстану йшли більше двох років, вона стала знаковою в житті українців російської діаспори, та й українців по всіх куточках світу…

Як відомо, в лютому 1915 року професора Михайла Грушевського було відправлено в заслання до провінціалкного Симбірську. З часом він одержав дозвіл переїхати до університетської Казані, де жив протягом року, потім переїхав до Москви, а вже після Лютневої революції в Київ. Через нестачу інформаційного матеріалу казанський період заслання Грушевського в науковій літературі згадувався лише побіжно і достатньо висвітлений не був.

До урочистого відкриття в Казані меморіальної дошки Михайлу Грушевському

Як вже повідомлялось на сайті, в Казані 16 вересня було урочисто відкрито меморіальну дошку, присвячену Михайлу Сергійовичу Грушевському. Розповім про цю важливу подію, як її безпосередній учасник і організатор. До цієї події українці Татарстану йшли більше 2-х років, вона стала знаковою в жітті українців російської діаспори, та й українців по всіх куточках світу.

Мемориальная доска первому президенту Украины Михаилу Грушевскому открыта в Казани

В Казани на улице Кремлевской, 15/25, в субботу 16 сентября состоялось торжественное открытие мемориальной доски выдающемуся государственному и политическому деятелю Украины, президенту Украинской Народной Республики Михаилу Сергеевичу Грушевскому. Памятный знак работы казанского скульптора Махмута Гасимова установлен по инициативе Нижнекамской национально-культурной автономии „Украинское общество „Вербиченька” согласно постановлению кабинета министров Республики Татарстан от 17 апреля 2006 г. №190. В Казани будущий первый глава суверенной Украины проживал с 3 сентября 1915-го по начало ноября 1915 года на бывшей улице Воскресенской, в меблированных номерах "Франция" ( здесь сейчас размещаются отель и пиццерия "Джузеппе").

Як ми відкривали для українців українську діаспору, а для себе нову Україну

В рамках проекту "Відкриймо для українців українську діаспору", започаткованого Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою університету "Львівська політехніка" нижнєкамську "Вербиченьку" було запрошено в Україну.

Підготувати й організувати таку подорож справа не проста, адже треба було продумати і полагодити безліч великих і малих питань, справ. Спонсором нашої подорожі став Голова рад ОУР та ФНКА "Українці Росії" Василь Дума, який погодився фінансувати автобус для цього заходу, за що йому велика наша подяка. "Кароса" № 454 стала нашим "будиночком на колесах" на довгі 18 днів.