На День захисту дітей в родині камчатського нащадка Тараса Шевченка

Так сталося, що давно вже ми не бачилися з сім’єю Андрія Лисенка – нащадка Тараса Шевченка, який проживає в місті Єлізово, що на Камчатці. 31 травня ми (Світлана Кривуца і я) зателефонували, щоб поздоровити з днем народження Яночку Лисенко, яка народилася в рік 190-річчя Великого українця – Тараса Шевченка. Її мама - Людмила Лисенко запросила нас у гості.

Клуб української культури імені Івана Франка з міста Петропавловська-Камчатського презентував альманах «Україна на Камчатці» за 2007 рік

Ховаються літа за обрій, а мені не забути, як уперше прийшли до Клубу, ще без вишиванок, боячись розмовляти рідною мовою, наші милі україночки, не забути перші прочитані вірші, перші українські пісні. Не забути першу велику біль втрати, коли пішов від нас Валерій Сергєєв у вічність, залишивши нам свої вірші, свої пісні, свою любов… Не забути спів Святослава Поліщука – це теж диво, яке дарувало нам любов до України, до її пісні, до її мови солов’їної… Не забути і пісню «Моя Україна», яку заспівала на фестивалі «В сім’ї єдиній» Анастасія Коптєва від Клубу української культури ім. Івана Франка. І скільки ще було див у нашому Клубі, і скільки незабутніх зустрічей!...

Про чергову святкову зустріч в Клубі української культури ім. Івана Франка 

В Клубі української культури ім. Івана Франка 27 квітня пройшла зустріч, присвячена Великодню. На зустрічі звучали також привіти від ірпенських поетів, які я привезла з України, відгуки, які ми одержали від світового українства на наші альманахи та DVD-диски. Відзначили також 50-річний ювілей члена Клубу Віри Петрової…

Гадання "Андрієвой ночі" в камчатському інтер'єрі

Давній східнослов'янський звичай дівочих ворожінь під ніч в день Святого Андрія Первозванного, такий, що йде ще з дохристиянських Русі, став приводом для чергового вечора в Клубі української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці.

Серед зимових свят східних слов'ян один з цікавих, безперечно, День Святого Андрія або по-іншому Калита. Свято випадає на 13 грудня, будучи логічним продовженням молодіжних гулянь, коли хлопці і дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя.

Камчатські українці відмітили 75-ті роковини штучного Голодомору 1932-1933 років

…Ми не просимо кари на них, Ти бо Сам справедливий, 

Покоряєш неситих в їх серця жорстокій гордині. 

Ми благаємо тільки: дай нашим кісткам зійти жнивом,

Жнивом волі новим, що ніхто не візьме з України.

Леся Храплива-Щур

Теплі спомини про святкування в нашому українському недільному класі Дня захисту дітей

Ти мій рід, ти дитина моя,

Ти вся честь моя й слава,

В тобі дух мій, будуще моє,

І краса, і держава…

Іван Франко

Літо розпочинається Днем захисту дітей. І слушно: дитячий світ в ідеалі має бути теплим і радісним: "сонячний круг й небо довкруг", як співається у всім відомій з дитинства пісні, хоч у реаліях часто виявляється у хмарах і хмурості. І все ж є люди, які дбають про майбутнє - дітей, не забуваючи при цьому і про минуле - багатовічну народну культуру, яка з покоління в покоління передається у спадок від діда-прадіда до нащадків.

Про камчатську школу української вишивки талановитої майстрині з Житомирщини Людмили Горай

В День учителя Камчатський клуб української культури імені Івана Франка організував у Культурному центрі обласної бібліотеки зустріч-виставку декоративно-прикладного мистецтва, присвячену випуску гуртка "Рукодільниця". Гуртком ось уже майже 15 років керує педагог і майстриня художньої вишивки, викладачка технології середньої школи №39 Людмила Францівна Горай. За щасливим збігом обставин, день народження самої Людмили Францівни співпав із професійним святом.

Сергій Короленко та Алєся Алісієвич співають про те, що всі хочуть жити в щасті і любові

До Клубу української культури ім. Івана Франка 26 червня 2007 року завітав «Караван любові сонячних бардів» - це Міжнародний фестиваль на колесах колективної творчості бардів України, Білорусії, Росії.

Члени нашого Клубу української культури були заворожені поетичним словом і класичною музикою у виконанні великих майстрів

Культурний центр обласної наукової бібліотеки ім. Степана Крашеніннікова міста Петропавловська-Камчатського 26 червня 2007 року був прибраний квітами та вишитими рушниками майстрині вишивки Людмили Горай. У центрі - мапа України (дарунок Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000») та прапор України, який подарував генеральний консул України у Владивостоці Данильченко Олександр Петрович, а також плакат з Державними символами України. Під плакатом на столі портрет Івана Франка, книжки Івана Франка та збірка віршів Світлани Антонишин «Падіння скелі». Перед столом, зроблений в кузні Віктором Шаповаловим, підсвічник ручної роботи з трьома свічками. На піаніно, на вишитім рушникові, стоїть статуетка українки та українця в національних костюмах, біля них маленький прапорець та портрет Івана Франка, де написано «Клуб української культури ім. Івана Франка» і горить кругла свічка (символ землі).

Відбулась презентація першого DVD-диска «Україна на Камчатці» творчої студії відомого камчатського фотохудожника Володимира Бондаренка

Літературна зала обласної бібліотеки міста Петропавловська - Камчатського була осяяною не від щедрого сонечка (погода в цей день видалась дощовою і похмурою), а від добрих, гарних усмішок на обличчях дітей і дорослих, що зібралися в Клубі української культури імені Івана Франка, де відбулася презентація диску «Україна на Камчатці» роботи члена Клубу та правлінь Камчатського відділення творчого Союзу художників Росії і фотоклубу «Камчатка»,  творчого Союзу працівників культури, учасника всіх камчатських фотовиставок, володаря багатьох дипломів і призів, фотохудожника Володимира Анатолійовича Бондаренка. DVD-диск «Україна на Камчатці» Володимир Бондаренко, який вже багато років веде фотоархів нашого Клубу, подарував всім його почесним і активним членам. Ми також його розіслали друзям-українцям в Україну, Канаду, Грецію, Америку.

Камчатські українці в краю на сході сонця відзначили головне свято своєї батьківської землі

Увечері 24 серпня в переповненому залі Культурного центру Камчатської обласної бібліотеки відбулося святкування Дня незалежності України. Культурний захід проводився Клубом української культури імені Івана Франка.

Як ми провели світле Великоднє свято з його гаївками, забавами та писанками

На Камчатці святкування Великодня за традицією було організовано Клубом української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці імені Степана Крашеніннікова. Вечором 8 квітня актовий зал бібліотеки був заповнений. Грали такі відомі митці камчатської сцени, як заслужений працівник культури РФ Лев Зіневич (скрипка) та Жанна Зiневич (пiанiно), виступали: хор «Слов’янский» під керівництвом Олени Сьомкіної, вокальний ансамбль „Ласкаво просимо” під керівництвом Лідії  Перевалової, танцювальний ансамбль «Радість» під керівництвом Людмили Липовцевої. Читали вірші учнi недiльного українського класу Юлечка Сидорик, Полiнка Данилів, Софійка Уложовська, Аня Кручиніна, Максимко Нестеров, Таня Вавринчук, Христина Придатко, Iра Гарнага. Деякі з учнів (Настуся Дiденко, Тамара Боргун, Артем Годлевський, Антон та Андрiй Вишньовi) вели вечір разом з керівником клубу Едітою Позняковою.

На Камчатці згадували українських класиків

Хуртовинний тиждень змінив плани багатьох жителів Петропавловська-Камчатського, але не порушив одну з давніх традицій етнічних українців, які мешкають за межами історичної Батьківщини. Щорічно 9 березня в українській громаді по всьому світу - від Канади й Бразилії до Росії й Туманного Альбіону - прийнято збиратися ввечері при свічках. "Винуватець" цього торжества - великий Кобзар українського народу, всесвітньо відомий поет і художник Тарас Григорович Шевченко, котрий народився 9 березня 1814 року.

В Камчатській обласній науковій бібліотеці її українські вечори залишаються унікальним явищем культурного життя півострова

На землі багатонаціональної Камчатки проживає, за різними джерелами, близько 30 тисяч українців. Після росіян це найчисленніший етнічний прошарок населення півострова. На початку 90-х років минулого століття було вжито декілька спроб створити міцну громадську організацію, яка б об’єднала навколо себе українську громаду Камчатки. На жаль, наявні чвари та непомірні амбіції не дозволили цьому здійснитись. Місцеві «гетьмани», тонучи в інтригах, все більше залишаються наодинці зі своєю надуманою величчю.

Інтерв’ю з головою Камчатської профспілки льотчиків, активістом громади українців Камчатки Валентином Пилипчуком

Валентин Макарович Пилипчук родом із Житомирщини (с. Дубрівка). Після закінчення Київського інституту інженерів цивільної авіації вирушив працювати на Камчатку, оскільки, за його словами, “чи не весь світ облітав, а там ще не бував”. Планував попрацювати три роки і повернутися додому, та згодом одружився і оселився там з родиною. В Україні має 7 братів і сестер, до яких навідується щороку. Сини пана Валентина навчаються в Києві.

До ювілею засновниці і душі Клубу української культури імені Івана Франка пані Едіти Мирославівни Познякової

Рядки цього листа к Камчатки від пані Світлани Кривуци, присвячені засновниці і душі Клубу української культури імені Івана Франка пані Едіті - Юліані Мирославівні Позняковій (Мочевус), були написані рівно рік назад. Але Редакція сайту “Кобза-Українці Росії” вирішила сьогодні процитувати їх на славний ювілей нашої дорогої і такої талановитої колеги і товаришки з далекого півострова на самому Сході Сонця... Читайте, друзі: всі слова тут написані від щирого серця...

Була в давніх римлян традиція: приглядатися до кожного прожитого п'ятиріччя. Саме в такому часовому відтинку, вважали вони, найкраще віддзеркалюється звершене людиною.

Киянин Олександр Кришталь був на них і Святим Миколаєм, і Дідом Морозом

Члени Клубу української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова з великим успіхом відсвяткували в суботу 13 січня “Щедрий вечір”, зустріч “Старого Нового року” або народного свята Василя. Детально написати про це свято не маю часу, а воно вдалося напрочуд гарним!

Душою і головною діючою особою цього святкового вечора був колишній воєнний журналіст, військово-морський офіцер запасу Олександр Анатолійович Кришталь, нині  працівник прес-служби Камчатської обласної адміністрації. Він натхненно виступив під час Щедрого вечора в ролі Діда Мороза. “Сію, сію посіваю з Новим роком всіх вітаю! “ – гучним, сильним голосом звертався до дітей і дорослих учасників свята – камчатських українців цей червонощокий “дідусь” гренадерського зросту, що сам заввишки, як наша ялинка. І кожна його репліка привертала увагу усіх присутніх. Пан Олександр об’єднав людей навкруг себе і зробив для них цей вечір дійсно духовно щедрим...

Як їх відмітили в Клубі української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова

Хто ми - Клуб української культури ім. Івана Франка при обласній науковій бібліотеці імені академіка Степана Петровича Крашеніннікова в м. Петропавловську-Камчатському? Хрещеним батьком Клубу української культури став саме цей обласний культурний заклад. А першими  почесними членами клубу були: письменник і журналіст Віктор Кудлін, поет Євген Сігарьов, Валентина Могилевська, були і є Заслужений артист Росії Валерій Кравченко (фортепіано) та Заслужений працівник культури Росії Лев Зіневич (скрипка), гітарист Микола Красільніков, поети: Геннадій Барков, Володимир Нечаєв, директор видавництва «Білий шаман» Артур Білашов, художники: Олександр Зоркін, Віктор Трішкін, Володимир Соколов-Ширшов, Олександр Чіпізубов,працівник адміністрації області Наталя Баришева, працівник бібліотеки Галія Намжилова, барди: Вадим Шкотін, Анатолій Федорів, Сергій Паламар, професор Валентин Улітін та інші.

Про щиру жіночу лірику камчатської поетеси Лідії Плюшко і презентацію в нашому Клубі української культури ім. Івана Франка першого збірника її віршів «На крилах любові»

У женщины этой есть тайна

Все успевает она:

Учиться, петь, писать стихи,

Работать за троих и дом вести.

Я вам расскажу по секрету,

Что суть этой тайны проста:

Лидочка – женщина, мама, жена,

А главное – украинка она!

В обласній бібліотеці ім. Степана Крашеніннікова 5 листопада в Клубі української культури ім. Івана Франка, який очолює Едіта Познякова, відбулася зустріч присвячена презентації збірника віршів Лідії Плюшко «На крилах любові».

Слово про участь членів нашого товариства в регіональному Фестивалі національних культур Камчатської області

Нещодавно управлінням культури адміністрації Камчатської області, разом з управлінням по зв’язках з громадськістю адміністрації Камчатської області, з НРО «Співдружність», а також з Камчатським центром народної творчості був проведений регіональний фестиваль національних культур «В сім’ї єдиній», присвячений святкуванню Дня народної єдності. І ось уже 10 листопада відбувся гала-концерт фестивалю, де приймали участь найталановитіші його учасники.

І знову з нами був “поетичний Ірпінь”...

Зовсім неждано прилетів на Камчатку нащадок знаменитого українського роду Василя Степановича Завойка - найпопулярнішої історичної особи Камчатки, першого губернатора півострова, організатора героїчної оборони Петропавловської фортеці від нападу англо-французької ескадри в 1854 році Юрій Микитович Завойко. Зустріч відбулася в клубі української культури ім. Івана Франка при обласній бібліотеці ім. Степана Крашеніннікова.

Спомини про останні дні минулого літа на землі рідної Україні

Красо моя! Вкраїночко моя!

Ну, що мені робити - я не знаю!

То прилечу, то знову відлітаю,

А день за днем і гасне, і сія...

М. Вінграновський

Живу я, чи то на краю світу, чи на його початку та знаю певно, що сонце, що сходить саме на Камчатці, все ж доходить до моєї України, з якої я щойно прилетіла.

Учні українського недільного класу з Камчатки відмітили День українського козацтва

Християни 14 жовтня святкують свято Покрови Пресвятої Богородиці, а козаки ще й День українського козацтва. Ось і прийшли ми 15 жовтня до українського недільного класу що на Камчатці, щоб поговорити про ці свята. Учні українського недільного класу, які в цьому році займаються лише один раз в тиждень, бо скоротили заняття на половину і тільки до Нового року, а далі взагалі невідомо, що з тим класом буде. Хто в цьому винний? Зрештою зараз не про це, а про те, як учні підготувалися відзначити свято Покрови.

Якщо голова рад ОУР і ФНКА УР в порушення своїх статутних обов’язків півтора роки не скликає засідання рад і членів правлінь федеральних українських об’єднань, то треба самім єднатись і спільно вирішувати наші проблеми

Доброго дня, шановні колеги, дорогі мої друзі! Недавно прилетів з Коряцького автономного округу. Прочитав Ваші листи та матеріали з Інтернет-конференції на Форумі сайту. За цей добрий початок вам щиро вдячний!

В Клубі української культури ім. Івана Франка відзначили 65-річчя величезної трагедії народу України і всього людства.

Скорботну дату 22 червня 2006 року - 65 років з дня початку війни фашистської Німеччини проти СРСР ми відзначали в ім'я ветеранів, які ще живі, в ім'я тих мільйонів людей, які загинули в цій війні, вшанували їх пам'ять. На зустрічі в Клубі української культури ім. Івана Франка ми говорили про те, якою цiною здобуто перемогу над антилюдською системою, яка створила комбiнати смертi Освенцім, Майданек, Бухенвальд -  системою, яка винищувала людей за певними етнiчними ознаками.

Про завершення 4-го навчального року в нашому українському класі

Ось нарешті і на Камчатку прийшло літо. В недільному українському класі при школі № 7 міста Петропавловська-Камчатського відбулись заключні культурно-просвітні заходи четвертого навчального року. Він цей був цікавим і насиченим. Учні нашого класу приймали активну участь у всіх культурно-освітніх  заходах української громади Камчатки. Особливо запам’яталися дітям тематичні вечори, які щомісячно проводилися Клубом української культури імені Івана Франка в обласній бібліотеці. Приємні спогади залишилися і від проведених відкритих уроків, що пройшли за вже минулий  учбовий рік в дружньому колі дітей, вчителів і батьків. Більшість таких уроків закінчувались солодким столом і подарунками для переможців конкурсів та вікторин. Все це сприяло згуртуванню учнів недільного українського класу, більш ґрунтовному засвоєнню навчального матеріалу з української мови та літератури, збереженню серед підростаючого покоління традицій нашого народу.

Про державну мову до 10-річчя Конституції України 

У статті 10 Конституції України, прийнятій Верховною Радою 10 років тому - 28 червня 1996 року, записано: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".

Про День Матері в нашому українському недільному класі

Без Свята немає Святині.
Кришталяться будні у часі!
А Мати - найстарша Богиня
В сімейному іконостасі.
Антоніна Листопад

У травні, коли природа одягає землю килимом із трав, на Камчатці ще не всюди розтанув сніг, та до школи № 7, де працює вже 4-й рік український недільний клас, все ж можна пройти ближчою стежинкою. Боячись запізнитися, йду по воді, по снігові, адже сьогодні друга неділя травня – День Матері і я запрошена на свято. Доганяю трьох малюків. Може тому що в мене в руках квітка, вони мене запитують українською мовою: «Спішите на свято?» «Так», - відповідаю. «Не спішить, без нас не почнуть». Далі я вже йшла  сухими, і тільки їм відомими стежинкам в веселім веснянім «щебетанні» учнів-українців.

Її Клуб української культури ім. Івана Франка на Камчатці присвятив Дню словянскої писемності і культури та ювілею поета Леоніда Закордонця 

Хоч і пізнав би я всі мови
І ангелів, і всіх людей,
А якби я не мав любови,
Був би, як кимвал той твердий,
Був би, як мідь гучна й пуста,
Й мертві були б мої уста.
Іван Франко

Травень місяць багатий на свята - це: День Перемоги, День МатеріІ, а 24 травня – День словянскої писемності і культури. Ми не можемо сьогодні не згадати тих, завдячуючи кому (св. Кирил та Мефодій) ми можемо спілкуватися кирилицею з дорогими нам людьми, які проживають так далеко від Камчатки - на рідній Україні. А зустріч відбулася тому 11 травня, що саме в цей день - ювілей поета Леоніда Олексійовича Закордонця, з яким ми познайомилися через його вірші, даровані нам вже давно і які ми встигли вже полюбити. Та почали свою травневу зустріч все ж з слов'янської писемності, якій ми зобов'язані своєю культурою. Адже писемність - одна з найважливіших складових частин людської культури, та спочатку було Слово.

Один з відомих представників української діаспори на Далекому Сході залишається в той же час одним із самих загадкових людей Камчатки

Уявіть собі картину: на березі Култучного озера в Петропавловську піднімається красивий архітектурний ансамбль: вежа з гострим дахом незвичайної форми, що нагадує стародавній російський острог, поруч - коряцькі яранги... Головне ж, за задумом автора, Михайла Угрина, у тім, що цей унікальний комплекс буде мати великий оздоровчий вплив...

В Камчатському Клубі української культури відбулася зустріч з ліквідаторами аварії на ЧАЕС

За Чорнобилем села покинуті, мертві.
Та з роками у пам'яті все чіткішає мить
Поминальна свіча Товстоліської церкви
В узголів'ї села (і Вкраїни?) горить.
Данило Кулиняк

26 квітня 2006 року минуло 20 років з часу, коли чорна біда прийшла в Україну, накривши, також, чорним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль  стало у  списку поряд із Хіросімою та Нагасакі. Світова спільнота все більше усвідомлює необхідність участі у вирішенні глобального завдання сьогодення - порятунку від наслідків ядерного лиха.

Камчатські українці на Шевченків день з трепетом читали твори Кобзаря, в яких витає дух любові до народу України, де яскріють іскри Світла і Розуму, Правди і Совісті

В Клубі української культури ім. Івана Франка при Камчатській обласній бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова 9 березня 2006 року було тісно і гамірно від людей, що прийшли на святкування 192-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. І це ще одне свідчення того, що інтерес до світоча української поезії і нині не згасає.

Українська діаспора нашого півострова намагається жити за духовним заповітом Великого Кобзаря 

Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас Шевченко

Ці слова в Україні, напевно, знає кожен: від найменшого до найстаршого. З таким повчанням нашого Великого Кобзаря повинна рости і виховуватись українська молодь, яка є майбутнім і великою надією нашої Батьківщини. Але не менш важливими вони є для тих людей, які полишаючи рідну домівку, розпочинають нове життя далеко на чужині. Скільки б часу не минуло, якою б не була великою відстань, якими б не були складними перешкоди, а душа повинна залишатись українською. І мова повинна запам'ятатись - українська, і традиції зберегтись - українські. Важливо не тільки не засмітити, не затоптати все це, а ще й розвивати, передавати з покоління в покоління. Українська діаспора Камчатки намагається все зробити для того, щоб саме так і було - за духовним заповітом Шевченка.

Про Клуб української культури імені Івана Франка на Камчатці

Існування Клубу української культури стало можливим тільки завдяки Камчатській обласній бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова в особах її керівників: Белли Іванової, Тетяни Дікової, Ольги Чайкіної. Я працюю викладачем і ніякого відношення до бібліотеки не маю. Тому і хочу почати з подяки цим інтелігентним, високоосвіченим людям, які поважають не тільки культуру свого народу, а дають можливість зберігатись культурам інших народів, що проживають на краєчку землі, дуже далеко від рідної домівки, від Батьківщини.

Клубу української культури на Камчатці присвоєно ім’я Івана Франка – великого сина галицької землі 

Була в давніх римлян традиція: приглядатися до кожного прожитого п’ятиріччя. Саме в такому часовому відтинку, вважали вони, найкраще віддзеркалюється звершене людиною. Переді мною – стосик газет, книжок, сценаріїв. У них, власне, й відбилося те, що зробила для розширення обріїв рідної культури на Камчатці Едіта Мирославівна Познякова упродовж багатих на творчі здобутки двох останніх п’ятиріч.

В Камчатській обласній бібліотеці імені С.П. Крашеніннікова відбулася презентація книги Катерини Гіль

Вихід книги у світ присвячений 40-річчю створення коряцького національного етнографічного ансамблю «Менго». Книгу Катерина Гіль присвятила своєму чоловіку, що так передчасно, трагічно пішов з життя - Олександру Гілю.

На Камчатці побувала делегація Академії проблем безпеки, оборони й правопорядку РФ на чолі з віце-президентом Академії, генерал-полковником у відставці, Героєм Радянського Союзу Миколою Фадійовичем Кізюном

Академію заснували з ініціативи Президента Росії в 2000 році як науково-дослідний центр, що з певною метою поєднує зусилля державних інститутів та громадськості. У її лавах Володимир Путін і цілий ряд інших політичних діячів, багато керівників силових структур, глави виконавчої влади, майстри культури, всесвітньо відомі спортсмени. Президент Академії - доктор юридичних наук Віктор Шевченко. Крім Володимира Путіна, у складі цієї організації такі відомі люди, як голова Уряду Росії Михайло Фрадков, міністр оборони Сергій Іванов, мер Москви Юрій Лужков, перший голова товариства “Росія-Україна”, народний артист СРСР Василь Лановий та багато інших.

Камчатські українці прийняли активну участь у великому багатонаціональному концерті, проведеному у місті Вілючинську в рамках акції «Дружба без кордонів»

Концерт «У родині єдиній» відбувся 11 грудня у вилючинському Будинку культури «Меридіан». Він був організований Камчатською регіональною некомерційною  організацією «Содружество», у яку входять різні  національні культурні об'єднання Камчатки.