Співголова Об'єднання українців у Російській Федерації Валерій Семененко: українська громада стала заручником погіршення українсько-російських міждержавних відносин на найвищому рівні

Українці у Росії спростовують заяви представників Партії регіонів про брак інтересу до вивчення української мови серед діаспори у Москві. Натомість, як заявив Радіо «Свобода» співголова Об'єднання українців у Російській Федерації Валерій Семененко, місцева громада зазнає політичних утисків з боку російської влади, в результаті чого потерпають і діти.

За 18 років, що минули з часу розпаду Радянського Союзу, можна дати об'єктивну оцінку розвитку свободи слова в цих двох державах, де був єдиний інформаційний простір

Вырвавшись из тисков советского авторитаризма, свобода слова снова загнала себя в авторитарные рамки. На сей раз демократические – корпоративные.

Фільм «Загадка Норільського повстання», після присудження його авторові Шевченківської премії, показали на Першому національному телеканалі

Двадцять років тому колишні в’язні сумління і активісти «Меморіалу» вперше прийшли до Биківнянського лісу вшанувати пам’ять явно і таємно убієнних борців за Свободу. Третьої неділі травня, після низки релігійних і офіційних свят, нам годиться замислитися над вчинками і долями тих, кому, попри шалений опір самовладдя, вдалося зусиллям волі перегорнути важку сторінку вітчизняної історії. І не тільки тому, що ця дата вже підтверджена президентським указом про День пам’яті жертв політичних репресій. Свідків подій щороку меншає, суспільству ж потрібна правда. Встановити її слід бодай задля уникнення історичного дежавю, яке, всупереч твердженню класика марксизму, далеко не завжди буває фарсом.

На якутському острові «Архіпелагу ГУЛАГ» за умовною поштовою адресою „ЯД-40” (глави із майбутньої книги «Назустріч сонцю»)

Нерюнгрі. Перевал Дунчин пуп

Від Тинди до самого Якутська іде так звана АЯМ – Амуро-Якутська магістраль, яка в автодорожніх атласах позначається лаконічніше – М 56. Дорозі цій років із 150, але й досі на багатьох ділянках вона виглядає не набагато краще, ніж в середині ХІХ століття, коли по ній ходили верблюди (звідси ще одна неофіційна назва АЯМу – „верблюжий тракт”). Щоб проїхати по цій федеральній трасі від початку до кінця, треба мати справну машину, залізні нерви, великий запасний бак бензину і кілька запасних коліс. Взагалі-то в Якутії є кілька трас федерального значення. Вони тягнуться на тисячі кілометрів, з’єднуючи північні міста. По них багато їздять, але назвати більшість з них дорогами язик не повертається. Тут говорять – напрямок, маючи на увазі розчищену від лісу, нерівну, слизьку від глини поверхню в зоні вічної мерзлоти, по котрій якось можна їхати. Влітку 2006 року на АЯМі сталась так звана „розморозка” траси – після кількох днів сильної спеки поч ала танути вічна мерзлота і дорога „попливла”. В пастці опинилось близько 700 машин на ділянці від Улуу до Качикатців. Упродовж 7-10 днів, поки в „пожежному” порядку проводилась насипка грунту, водії жили на трасі, проклинаючи АЯМ, розводячи багаття і харчуючись тим, що у кого було.

Репортаж з урановий копалень колимських таборів ГУЛАГу. Глава з майбутньої книги "Назустріч сонцю" журналіста Олександра Волощука 

Наприкінці серпня 2006 року довелося вперше відвідати колишню уранову копальню і табір Бутугичаг. Але то була, скоріше, „ознайомлювальна прогулянка”. Тому що найцікавішого, що міг побачити на руїнах одного з найпекельніших місць Колими, я тоді не побачив. Не знайшов зеківського кладовища, не піднявся на ОЛП („отдєльний лагєрний пункт”) „Сопка”, не побачив там дитячої гойдалки, яка й через 53 роки після ліквідації табору розгойдується на вітру. Тепер мав надолужити прогаяне, тим більше навіть мав намір заночувати в Бутугичагу, щоб наступного дня продовжити дослідження колишньої уранової копальні. 

Верховному комиссару ОБСЕ по делам национальных меньшинств рассказали об обеспечении прав украинцев в Москве, Башкортостане и Воронежской области

С 10 по 14 марта Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе впервые провела сравнительный мониторинг ряда российских регионов для анализа и сравнения положения с обеспечением образовательных прав двух национальных диаспор - этнических украинцев в России и этнических русских в Украине. Верховный комиссар ОБСЕ по делам национальных меньшинств Кнут Воллебек 9 марта прибыл в Россию. Во время российской командировки во главе комиссии из 7 человек он на местах изучал положение этнических украинцев России и сравнивал его с обеспечением образовательных прав этнических русских в Украине. Там мониторинг комиссией г-на Воллебека был проведен в конце прошлого года. Верховный комиссар ОБСЕ по делам национальных меньшинств и члены возглавляемой им комиссии с 10 по 11 марта работали в Москве, 12 марта - в Республике Башкортостан и 13 марта - в Воронежской области.

Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин повідомлять про освітні права українців в Москві, Башкортостані та Воронезькій області

Як повідомили в редакцію сайту «Кобза – Українці Росії» голова Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану „Кобзар” п. Володимир Дорошенко та заступник голови Воронезької регіональної громадської організації „Українське товариство „Перевесло” п. Дмитро Денисенко, Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек зі своєю комісією на цьому тижні прибуває в Росію для того, щоб під час свого службового  відрядження в РФ з 10 по 13 березня 2009 року порівняти нинішнє національно-культурне становище та забезпечення освітніх прав етнічних українців Росії з сьогоднішнім станом забезпечення освітніх прав етнічних росіян в Україні. Заплановане перебування і робота членів комісії в Москві з 10 по 11 березня, в Республіці Башкортостан - 12 березня, в Воронезькій області - 13 березня.

Как для жандармской профилактики члена Украинского Союза Дона заставили встречать выходные в милицейском «обезьяннике»

В пятницу 12-го сентября после работы я, Игорь Владимирович Коломиец, 28 лет, журналист, политолог, член Украинского Союза Дона, сидел в кафе "Зеленая Горка" на улице Большая Садовая, 45 Ростова на Дону вместе со своим приятелем из этой же украинской региональной общественной организации, обсуждая свои личные проблемы. Встреча была недолгой, так как у каждого из нас свои семьи, а потому мы торопились отправиться по домам. Мой товарищ ушел первым, а я немного задержался, так как меня ожидала еще одна встреча в этом же кафе города.

До 75-ї річниці директив Сталіна-Молотова-Бубнова про закриття українських шкіл у РРФСР

Шановні читачі!

15 грудня, виповнилося 75 років з початку організованого погрому української освіти у РРФСР, організованої Сталіним і його клевретами Молотовим і Бубновим.  

Хто у Росії чи Україні згадав цю дату?

Сповнилось 100 років з дня народження відомого російського українця, полум’яного правозахисника Петра Григоровича Григоренка

Про заходи до 100-річчя із дня народження генерала-правозахисника Петра Григоренка

17 жовтня у видавництві «Смолоскип» у Києві  відкриється фотовиставка пам’яті генерала Григоренка (вул. Межигірська, 21, початок о 17-00). Видавництво готує книжку творів генерала Григоренка.

Делегація української громадськості взяла участь у Днях пам’яті в урочищі Сандармох (Карелія) і на Соловецьких островах (Архангельська область) Російської Федерації

Днями повернулася до Києва з Біломор’я делегація української громадськості, яка брала участь у традиційних днях пам’яті в урочищі Сандармох (Республіка Карелія) і на Соловецьких островах (Архангельська область РФ). Учасники поїздки, що тривала з 1 по 11 серпня ц.р., подолали понад 5000 км (автобусом до Кемі й катером до селища Соловецького), відвідали Санкт-Петербург, Петрозаводськ, Медвежогорськ та Повенець – місто з якого починається Біломорсько-Балтійський канал. На меморіалах члени української делегації взяли участь у мітингах, поминальних службах, покладанні до пам’ятників вінків і квітів та долучилися до інших заходів, що відбуваються під знаком скорботних 70-х роковин Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років. Під час поїздки передано від Київського «Меморіалу» в музейні установи і книгозбірні громадських організацій закордонних українців добірки видань історичної тематики.

До експедиції Всеукраїнського «Меморіалу» ім. Василя Стуса на місце розстрілу Соловецького етапу в урочищі Сандармох на півдні Карелії та на самі Соловецькі острови 

Президент України Віктор Ющенко 21 травня підписав Указ № 431/2007 «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років». Указ підписаний на підтримку ініціативи громадськості «з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства».

Вважаємо, що в даному випадку не можна мовчати

Шановне товариство! Не зважаючи на своє досить складне відношення в останні місяці до першого заступника голови Об’єднання українців Росії Юрія Григоровича Кононенка, після звістки про його затримання на російсько-українському кордоні і появу відомого листа організації молодих “політичних екологів” Московської області “Мєстниє”, я звернуся до колег по великому складу нашої редакції “Кобза-Українці Росії”, бо вважаю, що в даному випадку ми не можемо мовчати. Потрібно проявити солідарність. Як ми її проявили після злодійського вбивства члена Ради Об’єднання українців Росії Володимира Івановича Сенишина. 

На кого ще може впасти пропагандиська ксенофобська “кувалда”

В организуемых в Российской Федерации сменяющих друг друга кампаниях против нежелательных этнических групп, “нелегальных мигрантов”, “некоренных народов” поражает невероятная легкость и простота ксенофобской мобилизации российского общества. Стоит только официозным телеканалам (а других в России более нет) сказать “фас”, как почти мгновенно меняются нравственные оценки, национальные симпатии и антипатии миллионов россиян.

Українці в Україні, підтримаймо своїх братів-українців

Останнім часом у Росії вельми негативна практика ставлення до емігрантів та іноземців набуває загрозливих масштабів. Здавалося б, з крахом тоталітарної комуністичної імперії СССР нова Росія піде шляхом демократизації і цивілізованих форм співіснування громадян різних національностей, а гості почуватимуться там комфортно й затишно. На жаль, реальне життя показує нам, що це далеко не так.

Президента Віктора Ющенка підштовхують до вшанування жертв Сандармоху

Колишній політзек Василь Овсієнко вчинив оригінально: він сам-один підготував проект Указу Президента України про відзначення 70-ї річниці Великого Терору та розстрілу Соловецького етапу. Його буде направлено до Секретаріяту Ющенка. У документі ключову роль відведено "карельським могилам" великих українців. Втім, за будь-якої реакції на овсієнківський Проект, цим літом до онезького урочища Сандармох вирушить чергова українська експедиція.

Шановні співголови ОУР, шановні члени Ради ОУР!

Звертаюся до Вас напередодні Ради ОУР, що має пройти у квітні ц.р. у Москві. Це перша Рада ОУР за два роки з часу IV Конгресу українців Росії.

У цілому я не помітив за два роки позитивних змін у ситуації в ОУР. На IV Конгресі було багато сказано про потребу реформи ОУР, про підвищення внутрішньої дисципліни, роботу Комісій ОУР, відповідальності керівництва перед рішеннями Конгресу, про регулярність проведення Рад ОУР і звітність керівництва ОУР. Замість так потрібних організаційних зусиль керівництва ми побачили аморфність, боротьбу за владу, підкуп одного керівника іншим. А ті, кого ми вважали совістю організації, під реальним тиском влади відійшли в сторону від боротьби за організацію. На жаль нічого в напрямку виконань рішень 4 Конгресу не зроблено. Організація не побачила звітів керівництва за 2005 і за 2006 рік (єдиний звіт – індивідуальний звіт спів-голови ОУР Василя Бабенка за його роботу у 2005 році). Ради ОУР не проводились (хоча в УВКР надсилалися фіктивні протоколи не проведених Рад). Не відбулося жодної Ревізії ОУР (голова Ревізійної комісії ОУР академік Тарас Дудко повідомив що голова Василь Дума весь час зволікає із ревізію ОУР).

Аналогічна загальна ситуація спостерігається і в ФНКА.

Єдина за два роки спроба провести дискусію про стан ОУР-ФНКА у вигляді інтернет-конференції на сторінкаї "Кобзи" наткнулася на окрик голови Василя Думи (факс на ім"я професора Стефана Паняка), та телефонний дзвінок Юрія Кононенка до Наталки Литвиненко-Орлової. Після чого ця корисна ініціатива завмерла. Ось приклад як, очевидно, розуміє свої функції голова Координаційної Ради.

За два роки було зроблено замах на життя члена Ради ОУР Наталки Ковальової, було убито члена Ради ОУР Володимира Сенишина. Це вже загрозлива тенденція.

В ОУР-ФНКА панує атмосфера страху і непевності. Страху перед владою. Непевності у нас самих, в тому що ми здатні організувати роботу і довіряти своєму керівництву. Гасло Василя Думи "В нашій роботі не може бути політики" реально означає: церковним питанням не займатись, на напади на активістів не звертати уваги, церковну (фактично - правозахисну) комісію скоротити, на шовіністичний безрпєдєл у столичній пресі - набрати води у рот і т.д. Чи цього ми бажали, створюючи нашу організацію?

Пропозиції в доповідь керівника федеральних українських організацій РФ на IV Всесвітньому форумі українців

Голові Координаційної ради федеральних українських організацій Росії,

члену Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації

панові ДУМІ Василю Михайловичу

Вельмишановний пане Голово!