Оксанка
Користувач
Junior Boarder
| Повідомлень: 6 |   |
Карма: 0
|
Дарунки від Миколая :) - 2007/12/20 05:18
Віночок дитячих віршиків від Миколая
Віталій Шуркало
Сувора тітонька-зима
Кожух свій білий зодягла,
Сніжком присипала дахівки,
Усі подвір’я і домівки.
Мороз чіпляється за ніс,
До рученяток не поліз –
Вдягнула мама рукавички,
Поцілувала тепло в личко.
Олексій Бик
Про Котика
Котик Мурчик не мурчить -
Ліг на ліжко і мовчить.
Я тягну його за вухо -
Хочу пісеньки навчить
Тетяна Дігай
Ген, попідлісся...
Ген, попідлісся
Хатка підлізла.
Шиби засліплі
Бавляться світлом.
Річечка бродом
Воду скородить.
Давня криничка...
Хто ж тут господар?
Півень? Синичка?
Спокій і тиша.
Тільки десь миша
Точить горішок.
Оксанка Яблонська
Медова
Бігла якось по дорозі -
Й поколола чимось нозі...
Глечик несла та й розбила,
Меду всюди я налила!
Так у ньому липко й в'язко,
Що налипла люба казка..
Та прибігли чоловічки,
Принесли мені водички:
Ми від меду все відмили
І таке воно вже миле!
Ще прийшли маленькі гноми,
Вмили крапки, вмили коми
І слова усі чудові
Засвітились в любій мові.
Колір меду - колір злата...
Смаком - грушенька крислата...
Ручки мию, йду до хати -
Ніч прийшла... Потрібно спати...
Щоби завтра знову зранку
Меду нести повну банку 
|
|
|
| | Для додавання повідомлень Ви повинні реєструватися або авторизуватися. |
Оксанка
Користувач
Junior Boarder
| Повідомлень: 6 | |
Карма: 0
|
Дарунки від Миколая :) - 2007/12/20 05:19
Ірина Ярошенко
Морквинка
Стрибав зайчик повз ялинку,
Раптом бачить - там морквинка.
"Навесні, напевно, зник
Тут великий сніговик.
В нього морква замість носа,
То й лежить ось тут і досі."
В лапки він морквинку взяв
І додому пострибав.
Нагодує там малят -
Шість малесеньких зайчат.
Загадка-віршик про кота
Звір живе у нашій хаті,
В нього вушка волохаті,
Хвостик, лапки і живіт.
Здогадайтесь, хто це? Кіт!
Любить мишок він ловити
І вночі гулять ходити.
А в обід лягає спать,
Починає муркотать.
Валентин Бендюг
Святий Миколай
В морських походах козаків,
В степах безкраїх чумаків
Охороняв і боронив
Чудесний образ Миколая.
Ікону ту й рибалки знають -
Без неї в море не підуть, -
Їх Миколай охороняє,
Додому завжди вкаже путь.
Крізь шторми проведе і бурі,
Не дасть забути рідний край
Цей чудотворець добрий, мудрий
І справедливий Миколай.
Він – покровитель всіх звіряток
І лісових і степових,
А наших хлопчиків й дівчаток –
Хрещений батько він усіх.
***
Ми - сніжинки - з неба впали
Уночі, кjли ви спали.
Ми тим часом землю вкрили,
Всі ялинки нарядили,
Заіскрилися на глиці, -
В небі зорі - нам сестриці!
***
Перші кроки я роблю,
Та ходить уже люблю:
Чимчикую, чеберяю, -
За хвоста кота впіймаю.
***
Промінь останній зстригали стрижі,
Сонце за обрій ховалось,
Та й зупинилось у дня на межі,
Мов солов’їв зачекалось.
Ось за рікою вже тьохнув один…
- Ку-ку! – зозуля озвалась.
Поміж лататтям у теплій воді
Жабки співати збирались.
Роси лягали, тумани пливли,
В сутінках тіні щезали…
Ось вже і жабки свій хор завели,-
Сонечко спать проводжали.
|
|
|
| | Для додавання повідомлень Ви повинні реєструватися або авторизуватися. |
Оксанка
Користувач
Junior Boarder
| Повідомлень: 6 | |
Карма: 0
|
Дарунки від Миколая :) - 2007/12/20 05:20
Олена Багрянцева
ігрові віршики
Вірш-гра
“Знайди два однакових слова”
Любить сир і смачненькі горішки
Сіра МИШКА, що в нірці живе.
І в комп’ютері в тата є МИШКА.
Та вона не лякає мене.
***
Є у стільчика СПИНКА зручна.
Примощуся на нього гарненько,
Щоб була в мене спина міцна,
Щоб була в мене СПИНКА рівненька.
***
Із клена злетить пожовтілий ЛИСТОК
І буде в повітрі кружляти.
Я швидко візьму олівець і ЛИСТОК –
Осінню красу малювати.
***
Зайчик має гарні ВУШКА –
Довгі та біленькі.
І у голочки є ВУШКО –
Тільки ще маленьке.
***
ШАПКУ я вдягаю влітку і зимою.
В спеку і морози – скрізь вона зі мною.
І грибочок в лісі ШАПОЧКУ вдягає.
Він себе надійно нею захищає.
***
В свою довгу русяву КОСУ
Оля квіти вплітає щоранку.
А мій дід має гостру КОСУ,
Щоб косити траву на світанку.
***
Зірву я з гілки яблучко смачне,
Візьму його за ХВОСТИК кострубатий.
Собака мій на радощах почне
Своїм пухнастим ХВОСТИКОМ виляти.
Юлія Смаль
Зима
Зимо, зимонько-зимо, сніжна красуне!
Ми чекали на тебе цілий рік, цілий рік,
І коли танцювали гаївки з весною,
І коли куштували перший літній пиріг.
Ми чекали на сніг і морозні розваги,
І як прийде у хату святий Миколай,
І листи під матрасом до нього ховали,
Все молились: "Святотче, листи почитай!".
Бо я хочу машину і пульта до неї,
І на літо новенький, швидкий самокат,
Ще льодяників торбу і книжку про фею,
Що бажання виконує, був би я рад.
А я мрію про ляльку красиву-красиву,
Щоб з дівчатами гратись улітку в дворі,
І сестричку ще хочу малу, галасливу,
Або братика хай подарують мені.
Як прийде в нашу хату різдвяний святвечір,
Ми ялинку прикрасим, і дідух, і дім,
Будем їсти кутю, подарунки малечі
Приготують завчасно на радість усім.
Ванда Савранська
Рідні назви місяців
Січень
Січе сніговій, заметілі гудуть ?
То січень прийшов у кожусі з крижини.
А діти давно його кличуть і ждуть:
Мерщій на санчата погожої днини!
Лютий
Не печи, мороз, не лютуй,
Білу стежку нам подаруй.
Буде весело у парку
Бігти лижами по сніжку.
Березень
Берези, берези несміло
Прокинулись! Соки гудуть.
Припали до стовбурів білих
Малі оленята ? і п’ють.
Квітень
Квіти в квітні ронять роси,
А коли весна не пізня,
Розквітають абрикоси
І бузкова лине пісня.
Травень
У райдужних росах шовковії трави,
У пахощах луки ? це травень, це травень.
Дідусь мій удосвіта берег косив,
А слідом лелека стернею ходив.
Червень
Черв’ячок куштує раннє яблуко,
І червлене сонце гріє нас.
Сонце красне! Ти пливеш корабликом,
Червень до ріки гукає нас.
Липень
В медові пахощі закуталися віти,
Спекотний місяць липнем нарекли.
Солодка млість розлита у повітрі,
Канікули зеніту досягли.
Серпень
Серпами жито жали в серпні ?
Гудуть комбайни в полі нині.
Жнива ідуть, хоч жар нестерпний!
Усі радіють щедрій днині.
Вересень
Теплий ранок. Верес квітне.
Серце вересень зігрів.
Небо слухає блакитне
Сміх і вереск школярів.
Жовтень
Коли побачиш ? світ навколо жовтий
Завмер у тиші золотавих снів,
То знай, що це чаклун-художник жовтень
За ніч розмалювати все зумів.
Листопад
Віє, віє вітровій,
Листя скубає підряд.
Шурхотить листочків рій,
Бо надворі ? листопад.
Грудень
Сніжинки білі на опалім листі,
Земля грудками узялась давно ?
Усе заснуло. В інеї іскристім
Гілки, мов казка, дивляться в вікно.
Кіт Туман
Впав туман на нашу хату,
На дерева, на паркан.
Із туману, волохатий,
Вийшов сірий кіт Туман.
Прочинив повільно двері,
Обійшов усі кути:
? Що ж, чекатиму вечері.
Я ваш кіт. А хто тут ти?
Я, звичайно, розгубився:
? Розумієш, це мій дім.
В ньому я давно прижився,
Та живи і ти у нім!
Тільки що нам скаже тато?
Хто повірить в те, що ти,
Велетенський, волохатий,
Із туману міг прийти?
Кіт спокійно потягнувся,
Кіт поважно позіхнув,
Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.
Я таких ніде не бачив,
Не бува таких котів.
Він прибулець тут, неначе
Із прадавніх комишів.
Я вщипнув себе за щоки ?
Може, я насправді сплю?
Я протер обидва ока ?
Чом кота я вже люблю?
Що за казка, що за чари
Полонили білий світ? ?
Кіт, пухнастий, наче хмари,
Загадковий сірий кіт.
Я йому погладив вуха.
Котик спить, а вуха ? ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні.
|
|
|
| | Для додавання повідомлень Ви повинні реєструватися або авторизуватися. |
Оксанка
Користувач
Junior Boarder
| Повідомлень: 6 | |
Карма: 0
|
Дарунки від Миколая :) - 2007/12/20 05:21
Оленка Буш
Як постука Миколай...
Ой, Богданку, вже лягай!
Бо постука Миколай.
У віконце, чи у двері
Вже й до нашої оселі,
Подарунки принесе.
Під подушку підкладе.
Якщо ти не будеш спать,
Миколай не буде знать,
Подарунок дарувать,
чи лозину залишать??
Юрiй Лазiрко
Святий Миколай
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Поспішав Дід Миколай.
З року в рік мішок за спину,
Де дарунків на родину,
Як зима розсипле стружку,
Він кладе всім під подушку:
Пів цукерочків торбини,
Апельсини, мандарини,
Та ще різної різноти.
Щось комусь, якійсь щедроти.
Що ся стало у Маринки?
Бо на личку дві сльозинки
Покотилися додолу.
-Не піду, говорить, в школу!
Ранком шусть... нема нічого.
Подаруночка такого,
Що давно уже чекала.
Лиш подушка пустувала.
-Ти не плач, моя Маринко,
Витри з личенька сльозинку.
В Дідуся дітей багато.
Задзвонив з роботи тато.
-Я його вже повстрічав,
І мені він передав
І для Тебе подарунок,
Та солодкий поцілунок.
-Так що, люба, не журися,
Та зі мною не сварися.
Власне чемній лиш дитині
Буде подарунок нині.
Нічко-ніченько сріблиста,
Він прийшов таки до міста
Через вічність, через край
Добрий Дідо Миколай.
|
|
|
| | Для додавання повідомлень Ви повинні реєструватися або авторизуватися. |
|
Форум 
