НезнанийБрат
Користувач
Junior Boarder
| Повідомлень: 9 |  |
Карма: 0
|
Сотий раз про ОУН-УПА… - 2007/02/25 16:25
Сотий раз про ОУН-УПА…
Не тому що надоїло слухати брехню(для цього по іншому писати треба), а тому що не чують правди ті, кому по крові належить її чути…
В чому ж різниця Повстанської армії від бандитизму в якому звинувачують їх окупанти і їх «папуги». Бандитизм в усіх державних устроях є бандитизм, не залежно який цей лад. І відповідно має ознаки які його характеризують в усіх цих режимах. Так що ж це таке той бандитизм- це, де мета є збагачення за чужий рахунок, це маскування під не порушників закону, і засоби досягнення мети, що завдають шкоди іншим особам. Отже бандитам всерівно яка Держава, вони признаватимуться у вірності будь-якій, тільки щоб справляти враження добропорядних громадян. Шкоду заподіюють тим кому можуть-слабшим, а перед сильнішими присмикаються і залагоджують справи хабарами. Засоби вибирають такі, щоб не знищити ворога, а залякати та експлуатувати.
Усього цього навіть близько нема в УПА :
Починаючи від святої віри в Ідею Незалежної України! Та Готовність іти на смерть за нагороду-чисту совість та Славу Героїв України!
Закінчуючи засобами досягнення цілі-це знищення Ворога України та звільнення українського народу від ярма, незважаючи на силу ворога(ОУН-УПА боролись з усіма москалями, німцями, поляками, чехами, словаками)!
Це все кардинально відрізняється від ознак того ярлика, що чужинці намагаються навішати на образ вояка ОУН-УПА.
Частково розуміючи, що тільки таким способом, дискредитувати діяльність ОУН-УПА повністю не вдасться, активно пропагандувалась причетність до злочинів, які були скоєні іншими чи викручували дійсність. Для комуністіків брехня, сказана задля світлого майбутнього, була кращою за правду, от і не гребували застосовувати цю тезу. Наслідки цієї облуди дають про себе знати й досі.
Та чи ж годиться жити з постійним відчуттям, що не знаємо правди про своє минуле?
Хіба ж добре виглядатиме, як спитають а хто такі вояки ОУН-УПА, а Ви, крім комуністично-російської інформації не знатимете, що відповісти, але відчуватимете, що є інша думка, тих хто знає..? Чому ж самим, своїм розумом, не дослідити це питання і не зробити своїх, а не розжованих і зарекламованих висновків..?
Адже, про можливість і бажання українців мати свою власну Державу інші країни, у відносно недалекий період історії від часу 2-ої Світової, взнали саме від Ідеології бійців ОУН-УПА. Звідси і формувались уявлення про існування на карті Землі такого народу, як українці зі своєю мовою і культурою. Тому від ставлення офіційної влади України до таких людей залежить імідж Держави і нікуди від цього не дітись.
Коли ж державні структури, відкрито чи приховано нехтують пам’яттю Героїв України, значить є всі підозри вважати, що вони в своїй діяльності керуються цінностями, які є чужими українському.
Від спроб, дискредитувати, викликати несправедливу ненависть чи привести до забуття подвигів вояків ОУН-УПА , неодмінно постраждає і понизиться рівень Української культури. Станеться це тому, що діяльність УПА несла в собі значну частину українських традицій. Завдяки ОУН-УПА вдалось зберегти надію на відродження давніх українських свят, мови, української церкви,… Спробуйте-но вирвати з Кобзаря всі твори присвячені подвигам козаків, які містять в собі антипольський, антиєврейський чи антиросійський зміст… Що ж залишиться? Історія є така як є, хтось на когось нападав, хтось захищався…, різне було. Та своїх забувати не годиться, а тим більше міряти мірками теперішнього часу, але оцінку треба давати з розумінням подій того часу.
Соціальні умови в яких опинились Ветерани УПА є жахливими. Очевидно що теперішніх пенсій та регіональних пільг не досить для лікування всіх ран та наслідків тяжкої боротьби з безжальними системами: німецьким і радянським фашизмами.
Та ще більш дратує несправедливість: Ветерани ОУН-УПА чесно виконали свій обов’язок перед Батьківщиною, захищали її, втративши все, а шана їх вбивцям і катам та запроданцям, що здавали своїх задля вигод від окупантської влади…
Чи не єдина справжня підтримка для колишніх вояків ОУН-УПА, що пройшли майже всі кола земного пекла-це родичі і друзі. Та незважаючи на всі проблеми, ці люди не ламаються і не зломляться ніколи-така вже їх доля. Віра в Незалежну Україну в колишніх вояків ОУН-УПА не пошатнулась навіть тоді, коли за назвою така(Незалежна Україна) не признала їх. А гордості їм, за покладенні ними і їх товаришами життя, додає, хіба що невмируща пам'ять людей в тих областях України, де вони боролись за Вільну Велику Україну.
Для мене особисто, справи національної гордості є вищими за будь-які економічні вигоди. Тому і не сприймаю другоплановості проблеми з надання гідного статусу Ветеранам Української Повстанської Армії. Думаю, це не просто справа честі для патріотів, а й необхідність віддати справедливу шану Борцям за Незалежність України. Хтось може і скаже, що краще зараз турбуватись за економіку, а ще хтось скаже, що давайте просто забудем. Але це для інших, тому то вони й інші, всі однакової думки не можуть бути. Ці інші не повертаються з еміграції при можливості, але як вже казав-це інші…
Тільки правда і спільна мораль, при оцінці того чи іншого явища, здатні побудувати мости між так званою лінією поділу України на українську та колишню радянську. Особливо це актуально і гостро в питанні відношення до ОУН-УПА.
То ж, не варто забувати своє правдиве минуле в угоду сьогоднішнім обіцяльникам щастя. ОУН-УПА -це Славна сторінка нашого минулого і забути про це ми не маємо права.
Звісно, це не все, що хотів сказати, але думаю й цього досить, щоб розбудити інтерес до ОУН-УПА в плані визначення правдивої оцінки цього Повстанського Руху.
Пильнуймо нашої пам’яті українці!
Героям Слава!
|
Форум 
