Перший конкурс для української молоді діаспори (дітей та юнацтва) про життя в Україні, поза її межами – мрії та побажання

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» спільно з Українською Громадою Іспанії за права, честь і гідність українців у рамках проекту «Назустріч новій хвилі» започатковує Перший конкурс для української молоді (дітей та юнацтва) під назвою «Діти емігрантів про себе». 

Присвячую Оксані. На повернення присвячую… Авторка

"Ой не ріж косу, бо хорошая, ой не ріж косу - дуже прошу я... Не погань красу…"

Ще напівсонний ранок, як завжди, першою благословила мати. Вона тихою ходою нітилась по хаті, тяжко позіхала, пораючись біля печі. Для матері ранок настав ще вдосвіта, - вона підгрібала залишки жару в печі, сновигаючи чавунами та кочергами. В тому напівзотлілому жаровинні пеклися «солодощі», - з півдесятка білих цукрових бурячинь. Там же, у печі, умлівали борщ та каша. Поросяті та іншій худобі варили у‘тій хаті. З двору чувся голодний ґвалт качок та гусей, нагадуючи Оксані, що почався новий день. Пора і їй, Оксанці, долучатися до роботи. І так кожного дня. Оксанка хоч і знала на світі тільки тих своїх 18 весен, та все ж встигло набриднути їй оте сільське, як вона сама вважала, марнотрудне життя.

Шановна Пресс-служба БУЛ, зверніться за допомогою до когось з московських українців 

Лист в редакцію з Татарстану: Пане Андрію, доброго дня! Щиру дякуємо за публікацію матеріалів про нашу діяльність. Попереду море нової роботи. Але терпець урвався після отримання цієї публікації з Бібліотеки української літератури в Москві (додаю). Може в БУЛ послухають наших порад. Людмила Найденко.

Про звільнення О.Дьоміна з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації

Звільнити ДЬОМІНА Олега Олексійовича з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації.

Президент України Віктор Ющенко

4 квітня 2008 року

http://www.president.gov.ua/documents/7688.html

Московські земляки-хмельничани підвели підсумки трирічної діяльності своєї громадської організації

Состоялось отчетно-выборное собрание Московской региональной общественной организации «Землячество выходцев из Хмельницкой области». Оно прошло 14 марта 2008 года. На собрании был заслушан отчет о работе Правления за три года и согласно Уставу проведены выборы руководства Землячества и членов Правления.

Ласкаво запрошуємо до участі у ньому освітян української діаспори Росії

Фундація доброчинних громадських ініціатив "Україна - діаспора" та Фонд професора Ореста Цапа (Вінніпег, Канада) оголошують черговий п'ятий етап обласного освітнього конкурсу, адресованого вчителям і педагогічним працівникам Чернігівщини, викладачам і студентам вищих навчальних закладів області, а також представникам національно-культурних товариств українського закордоння.

Конкурсні вимоги:

Символічна передача документів відбулася на засіданні Шостої Міжнародної науково-практичної конференції «Федір Андрійович Щербина, козацтво й народи півдня Росії: історія й сучасність»

От уже кілька днів живу в стані побожного трепету, з яким перебираю копії тисяч невідомих раніше широкому науковому світу аркушів з особистого архіву кубанського козачого історика Ф. А. Щербини. Ці безцінні реліквії, за якими я полював багато років, були в середині 60-х років таємно переправлені із Чехословаччини в США їхнім охоронцем М.Х. Башмаком. Документів було так багато, що пересилання зайняло біля семи років. Лише невелика жменька оригіналів і копій потрапила пізніше в Державний архів Краснодарського краю. І от нарешті-то доставлені через океан і вручені мені для подальшого вивчення й публікації копії самих цікавих матеріалів. Такі зримі плоди дало моє давнє співробітництво із цією авторитетною науковою установою. Не останню роль зіграла також міжнародна солідарність учених з Америки, України, Кубані.

МЗС Росії проти, щоб в ООН піднімали тему Голодомору

У лютому Президія УВКР звернулася до депутатів Державної Думи Російської Федерації з вимогою визнати Голодомор 1932-33 років в Україні актом геноциду українського народу. Як підкреслюється у Зверненні, Голодомор став апогеєм тривалої боротьби тоталітарного режиму СРСР проти визвольних змагань українського народу і підпадає під визначення геноциду, поданого в Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року „Про попередження злочину геноциду і покарання за нього”. Нижче подаємо статтю Валентина Лабунського з Нью-Йорка, написану ним для інтернет-видання „Українська правда”.

Про шосте Шевченківське свято в Златоусті

За доброю традицією, вже шостий раз, відмітили ми в нашому клубі „Червона Калина” Шевченківське свято. Кожен з присутніх вплітав свої квіточки-пелюстки у „Вінок Кобзареві”- у вінок любові та пошани до великого сина нашого народу. Свято традиційно почали з урочистої пісні-гімнуна слова Тараса Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”, який весь зал виконав стоячи.

Нижнєкамську міську українську національно-культурну автономію було презентовано в Москві

21 березня 2008 року Нижнєкамська національно - культурна автономія "Українське товариство "Вербиченька" провела презентацію своєї діяльності в Культурному центрі України на Арбаті, 9.

Ініціатором цього заходу виступило товариство української культури м. Москви "Славутич". Проводилося воно за підтримкою Культурного центра України в Москві і Посольства України в Російській Федерації.

Про діяльність правнучки Тараса Шевченка - члена Спілки письменників України Тетяни Миколаївни Лебединської

Про п’ять українських організацій нашого сибірського міста

В місті Сургуті Ханти-Мансійського автономного округу створено і юридично зареєстровано 5 українських організацій:

1991 р. - громадська організація, Культурно-просвітницьке товариство "Українська родина", голова товариства - Халімончук Володимир Євгенович, заступник - Довган Орися Михайлівна.

Розмислом до обрання мною цієї теми послугувала певна низка спостережень з нашого українського життя – як в самій Україні, так і української Громади Росії.

Почну з останнього спостереження. Свого часу я добре зробила, що підписалася на Інтернет-розсилку Асоціації міст України. Інформація надходить кожного дня, відтак маю неабияке уявлення, що робиться в Україні і саме на місцях. У розсилці за 24 лютого 2008 року читаю про те, що в Кременчуці напередодні «Дня захисника Вітчизни» вручали козацькі ордени «Георгія Побєдоносца» І та ІІ ступенів, «Слави» І та ІІ ступенів, «Віри» та «Ангола охоронця». 47 представників правоохоронних органів та кременчуцьких козаків були нагороджені почесними нагородами за особисті заслуги перед формуванням «Українські козаки» та за активну участь у забезпеченні громадського порядку. З етичних міркувань не стану наводити прізвища тих людей, які саме впроваджували процедуру нагородження молодого козацького пагілля, а з тим вірогідно передавали у спадок досвід та генетичний козацький заповіт від старших козаків до молодших.

Про лідера українців російського Автограду 

Ростислав Николаевич Коляда 26 ноября 2007 года отметил 65-летие со дня своего рождения.

Родился он в г. Любомле Волынской области на северо-западе Украины. Еще в 1287 году об этом крае уже упоминается в Ипатьевской летописи. Тогдашний Князь Владимир объезжая свои владения, увидел живописное место и, восхищенный, воскликнул: «Любо мне здесь!». Так возникло поселение Любомль, где и родились родители, прародители и сам Ростислав Николаевич.

Незаурядной личностью был его дед по материнской линии – Пикульский Иван Михайлович. Служил он долго на военном корабле «Владимир Мономах». Был боцманом, да непростым, а боцманом для всех боцманов! У Ростислава Николаевича сохранился благодарственный Аттестат, выданный вице-адмиралом Зиновием Петровичем Рождественским за примерную службу боцмана на корабле в 1894-1896 г.г. Принял дед участие и в Цусимском сражении 1905 г.

23 березня 2008 року виповнилося 100 років від дня народження цього творця першого радянського турбореактивного двигуна.

Відомо, що Архип Михайлович Люлька жив і працював у Москві, від 1946 року і до останніх днів життя ( помер у 1984 році) очолював конструкторське бюро заводу авіаційної промисловості “Сатурн”. Вищу освіту майбутній геніальний конструктор отримав у Київському політехнічному інституті – тепер Національний технічний університет України «КПІ». Батьківщиною А.М. Люльки є село Саварка Богуславського району Київщини. Поет-класик минулої доби писав, що для молодої людини завжди актуальним є питання: “делать жизнь с кого?”. Життєвий шлях Архипа Люльки цілком годиться, щоб мати цю постать, цього велета вітчизняної науки за взірець.