Кінематографісти слов’янських і православних народів провели свій черговий кінофорум

З 22 по 31 травня у Москві проходив ХVII Міжнародний кінофорум «Золотий Витязь». Його незмінним президентом і душею впродовж усіх цих років залишається відомий актор, режисер, сценарист і продюсер Микола Бурляєв.

В семи конкурсних номінаціях, а також у позаконкурсній програмі було переглянуто 266 робіт із 31 країни. На церемонії відкриття фестивалю найвищу нагороду МКФ «Золотий Витязь» 2008-го року – Золоту медаль нашого великого земляка Сергія Федоровича Бондарчука «За видатний внесок у кінематограф» вручено народному артисту СРСР Олексію Баталову, а під час закриття кінофоруму таку ж відзнаку отримав геніальний режисер, народний артист СРСР Ельдар Рязанов. Гран-Прі фестивалю дістався художній стрічці «12» Микити Міхалкова.

В українському селі Заболотовці на Львівщині відзначили 20-ліття відтворення першого за межами Росії пам'ятника Олександру Пушкіну

Не багатьом відомо, що перший за межами Російської імперії пам'ятник Олександру Пушкіну був встановлений 101 рік тому в галіцийському селі Заболотовці, на півдорозі від міста Львова у бік Карпат. І що гроші на монумент зібрали місцеві селяни-русини по заклику свого священика батька Іоана Савюка. Можновладці Австро-угорської імперії з тривогою сприйняли появу у володіннях корони Габсбургів культурного символу російського світу і перед Першою світовою війною світоч освіченого слов'янства, створений в камені, тайком, під покривом ночі зник…

Про участь у конгресі «Українська діаспора у світовій цивілізації»  делегатів з Російської федерації

Члени програмного комітету конгресу:

Василь БАБЕНКО (Росія, Уфа) – ректор філіалу Московського державного відкритого педагогічного університету ім. М. Шолохова м. Уфи, співголова Ради Об’єднання українців Росії та Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії

Василь ДУМА (Росія, Москва) – голова Ради Об’єднання українців Росії, Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії

Програма Конгресу «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті»

Шановні учасники Конгресу! Повідомляємо, що реєстрація учасників буде проводитись:

* 17 червня 2008 р., протягом дня – у приміщенні Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (вул. С. Бандери, 32Д);

* 18 червня 2008 р., 7:00 – 8:30 – фойє Навчального корпусу № 1  НУ "Львівська політехніка" (вул. Карпінського, 2);

* 18 червня 2008 р., 9:30 – пленарне засідання у приміщенні Львівського національного академічного театру опери і балету  ім. С. Крушельницької (проспект Свободи, 28).

Про відкриття меморіальної дошки Оксані Петрусенко в Казані

Нижнєкамська українська автономія "Вербиченька" довгі роки проводить роботу, по вшануванню пам'яті видатних українців, які в різні часи жили чи працювали в Татарстані. З 2004 року товариством було проведено кілька заходів, присвячених легендарній українській співачці Оксані Петрусенко: двічі літературно-музичні зустрічі проводилися в Нижнєкамську, делегація товариства виїжджала для проведення свята в міста Росії (Тольятті, Димитровград, Іжевськ). У квітні 2007 року в Нижнєкамську було проведено І Відкритий жіночий вокальний конкурс ім. Оксани Петрусенко. У березні 2008 року в Москві було проведено урочисту презентацію діяльності "Вербиченьки", в основі якої була літературно-музична композиція, присвячена О. Петрусенко.

Президент Віктор Ющенко призначив Костянтина Грищенка послом України в Російській Федерації.

Про це йдеться у відповідному указі від 10 червня, оприлюдненому на сайті президента.

Також Президент Віктор Ющенко постановив, що одним з перших заступників секретаря РНБО є за посадою посол України в Росії.

Україна послідовно реалізує курс на інтеграцію в європейські структури

Прагнення нашої держави до здобуття повноправного членства в Європейському Союзі вперше зафіксоване в „Основних напрямах зовнішньої політики України”, схвалених Верховною Радою України ще в липні 1993 р. А як європейці ставляться до прагнення України увійти до європейського політичного, економічного і правового простору та отримати на цій підставі статус асоційованого члена ЄС?

Президент Віктор Ющенко зве релігійних лідерів на святкування 1020-ліття Хрещення Русі 

Патриарх Московский и всея Руси Алексий II и Константинопольский Патриарх Варфоломей I могут встретиться в Киеве в июле этого года. Во всяком случае, президент Украины Виктор Ющенко пригласил обоих иерархов на празднование 1020-летия Крещения Руси. Приглашение для Варфоломея I было передано 20 мая константинопольской делегации во главе с митрополитом Галльским Эммануилом (Адамакисом), побывавшей с визитом в украинской столице. При этом Ющенко призвал украинских православных верующих «двигаться к сближению с материнской Церковью Константинопольского Патриархата».

Уривки з повісті 

Одного разу моя донька Оленка мені сказала:

- Мамо, напиши і про мене!..

- Що ж про тебе написати?

- Як я була маленькою. І як тоді все було добре! Ми тоді  всі були щасливі...

Я пообіцяла та скоро забула. Але донька мене запитувала:

- Ти вже почала писати?.. А от про це ти теж напишеш?

Я зачитувала їй написане, а вона або схвалювала, або щось уточняла, поправляла:

- Ні, це було ось так... А це треба перенести наперед...

Про фронтове вітання до Дня Перемоги з малої батьківщини Кобзаря

Мешканка Розсошi Воронезької областi Марія Орлова отримала несподіваний гостинець з України. Це був краєзнавчий журнал «Спадщина». Видають його на батьківщині великого поета Тараса Шевченка – в районному містечку Звенігородка Черкаської області. Перегорнула Марія Артемівна сторінки і – виявилася думками в своїй юності. А носила вона тоді ще дівоче прізвище Цибіна, воювала у складі 62-ої гвардійської стрілецької дивізії Совєтської армiї. В січні 1944 року за Дніпром дивiзiя приймала участь в оточеннi і розгромi Корсунь-Шевченковського угрупування ворога. Ту битву історики після назвуть «Сталінградом на Дніпрі». А дивізії було надано почесне найменування Звенігородської, її нагородять орденом Богдана Хмельницького другого ступеню.  

З відкриттям меморіальної таблиці народній артистці України Оксані Петрусенко в місті Казані

Голова УВКР Дмитро Павличко привітав голову Нижньокамської національно-культурної автономії „Українське товариство „Вербиченька” Євгена Савенка з відкриттям у столиці Татарстану місті Казані меморіальної таблиці легендарній українській співачці Оксані Петрусенко.

«Щиро вдячний за запрошення товариства „Вербиченька” на урочисте відкриття меморіальної таблиці легендарній українській співачці Оксані Петрусенко – „українському соловейкові”, чия доля тісно пов’язана з Казанню. Саме прем’єра опери „Черевички” в Казані стала тріумфом Оксани Петрусенко. Потім були партії Ярославни в опері „Князь Ігор”, Наталки в „Русалці” Даргомижського, Тетяни в „Євгенії Онєгіні” Чайковського, Маргарити в „Фаусті”, Лізи в „Піковій дамі” і багато інших.

В Україні вже виросло ціле покоління дітей, батьки яких вимушено перебувають за кордоном

Традиційно родинний і вихований у повазі до Бога захід України переживає чергову кризу – знецінення мами, а разом з рештою світу – і втрату інституту сім’ї. Тепер материнську любов діти вимірюють кількістю пересланих з Італії та Португалії доларів і євро.

«Діти, я їду заради вас. Якщо ви мене підведете, я вам цього не прощу!» – це переважно головний аргумент, який наводять батьки, коли на тривалий час їдуть з дому, аби заробити на навчання дитини чи на купівлю їй квартири.

«Від України могли б залишитися лише хор Верьовки та ансамбль Вірського»

Ще кілька тижнів тому відвідав концерт Кубанського козачого хору. Мій перший очний контакт з представниками цього колективу відбувся ще на початку 90-х років в Москві. Пригадую, якась достатньо літня співачка за лаштунками концертної зали "Росія" майже літературною українською мовою заперечувала свою українську національність та ідентифікувала себе "козачкою", але й вона була в явній меншості: молодші хористи давно вважають себе росіянами. Заборона природної українізації Кубані дала свій результат. Відповідь на питання про те, куди поділися ті 60% кубанців, які за переписом 1926 року визнали себе українцями, очевидна: тих, кого не замордували колективізацією та голодомором, записали росіянами.

Редакція Івана Малковича та Євгена Поповича на основі перекладу Миколи Садовського до ювілею Миколи Гоголя

Если б у меня были лишние деньги, я бы сейчас сделался малороссийским поэтом"

Иван Тургенев.

Как переводчику справиться с  гоголевским пассажем? Как подступиться к его необычному "изголуба-темному небу"? Кажется, ясно, почему Николай Гоголь не написал просто "небо было темно-голубым", - он подбирал особые созвучия полутонов, он придумывал новые краски, потому что писал восторженно, он воспевал степь...

У різниці політичних тенденцій розвитку України і Росії прихована причина багатьох міждержавних непорозумінь у російсько-українських відносинах

Коли спостерігаю інформацію в російських ЗМІ про Україну, весь час крутиться в голові російське „оголтелая правда”. Дивлюсь у словник, „оголтелый” перекладається трьома словами: «оскаженілий, шалений і знавіснілий». Прикладаю ці три слова до реальності і вибираю перше значення. Якщо колись про Україну тут, у Росії, писали „або нейтрально, або погано”, то тепер „тільки погано”.

Журналістам вже давно вказують пальцем на країну і дають команду „Ату!” Литва, Латвія, Естонія, Польща, Грузія, Україна.... Хто далі? Сьогодні на прицілі – Грузія і Україна. Грошей на дискредитацію не жаліють, а головний акцент зроблено на інформаційний тиск. Особливо гостро це відчувається в Україні, де мені недавно прийшлося побувати.