|
|
| Гостьова книга | | В гостьовій книзі 892 записів на сьогоднішній день.
Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 » |
| БУЛ | Додано: Mon 17 Dec 2007 15:37:17 EET
Дайош посаду провокатору!?
00:01 17.12.2007
Стало відомо, що директор-ліквідатор Бібліотеки української літератури в Москві Н. Шаріна призначила на посаду головного бібліотекаря одного з найактивніших учасників провокацій проти Бібліотеки Сергія Сокурова
--------------------------------------------------------------------------------
Донедавна цей «бывший львовянин» представляв себе як, щоправда, ніким не визнаний «представитель русских общин Украины в Москве», а останнім часом величає себе українцем Сокуровим-Величком й намагається в безчесних писаннях тепер уже як «истый» російський українець-малорос паплюжити тих, хто свого часу на громадському ентузіазмі створював бібліотеку, та представників українських громад Росії, які виступили на її захист.
Одразу ж після газетного погрому в Бібліотеці цей борзописець опублікував в Інтернеті свій черговий опус «Воображаемый разговор с Президентом Ющенко», в якому він, виправдовуючи руйнівні дії щодо Бібліотеки, намагається блюзнірські висміяти заяви керівників українських реґіональних організацій РФ та офіційне повідомлення прес-служби Президента України щодо ситуації, яка склалася навколо єдиної в Росії Бібліотеки української літератури, зокрема, як зазначено в згаданому повідомленні, пов’язаної з кадровими змінами персоналу.
Не без хизування Сокуров признається в тім, що «получается к событиям в Библиотеке украинской литературы я сам руку приложил», маючи на увазі свої провокаційні дії.
Що ж, катюзі – по заслузі? Або, як кажуть у нас в Росії, «награда находит героя», бо ж, як бачимо, «кадрові зміни», про які небезпідставно тривожаться вболівальники за долю Бібліотеки, в дії.
Один з тих, хто доблесно виконував брудну роботу нищителя українських газет та журналів (випускник Харчового інституту Безпалько), залишається правою рукою директора як її заступник «по связям с общественностью», а пасквілянт-пенсіонер 1940 року народження з геологічною освітою одержує з рук директорки посаду головного бібліотекаря. З якою метою здійснюється така кадрова політика в Бібліотеці української літератури, де вкрай потрібні фахівці саме з української літератури та культури?
Сподіваємося чесної відповіді на це запитання з боку Уряду Москви.
І наостанок. Новоспеченому головному бібліотекареві мабуть цікаво буде дізнатися, що вандали Шаріна та Безпалько у адміністративному пориві усунення протипожежних недоліків знищили чимало комплектів газет, що видавалися в Україні російською мовою, зокрема газети російського товариства у Львові кінця 1980-х – початку 1990-х років, до видання яких, здається, С. Сокуров мав пряме відношення. Бо засновники Бібліотеки, яких він дуже не любить, збирали фонд не за політичною ознакою в категоріях «свій – чужий», а саме з метою збереження культурної спадщини українців та інших народів, що мешкають в Україні.
Прес-служба регіональної громадської організації «Українці Москви»
16 грудня 2007 р.
Контакти:
E-mail: ukr-oum@yandex.ru
Тел. +7 495 730-4022, +7 499 767-8643
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon 17 Dec 2007 04:43:46 EET
Інтерв"ю із Олександром Солженіциним. Виходять друком доповнені версії "Архіпелага ГУЛАГ" і "Червоного колеса". І ще чотири нових книги. Невтомний Солж!
Хто не бачив десяти-серійний серіал "В круге первом" дуже рекомендую подивитися.
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------
Александр Солженицын: я мечтал о другой России
09.12.2007 Андрей Кондрашов
Писатель, лауреат Нобелевской премии Александр Солженицын рассказал в интервью программе "Вести недели" о России, национальной идее и уроках прошлого. В его жизни, как он говорит, произошло большое событие: ровно ко дню рождения - а Александру Исаевичу 11 декабря исполняется 89 лет - в свет выходит новое, дополненное, издание его книги "Архипелаг ГУЛАГ". Удивительно, но судьба книги повторилась дважды. Сначала автор 16 лет ждал, пока она выйдет в Советском Союзе. И вот теперь, уже в новой России, ее не издавали те же 16 лет - уже, конечно, не по политическим причинам, а по рыночным. Просто в 90-е годы "Архипелаг" печатали все, кому не лень, и как ни попадя, - книг и обрывков было слишком много.
- Александр Исаевич, мы поздравляем вас с новым изданием "Архипелага", замечательным изданием. Как известно, новое оно не потому, что просто новое, а потому, что здесь есть и список свидетелей, и новый именной индекс. Как много времени ушло у вас на это и почему это так важно? Потому что вы обещали в свое время? Или это надо для истории?
- Список участников, тех, кто дали свидетельство, - это мой долг. Я его обязан был выполнить просто потому, что книжка не издавалась, не было случая в последние годы. А именной указатель многие читатели очень просили, даже приносили свои варианты нашим сотрудникам - вот, мол, я сам составлял, посмотрите. Беда была в том, что я мог использовать только официальные советские издания о лагерях. Они все ложью проникнуты, искажениями, и я в "Архипелаге" использовал их только как материал для высмеивания их и опровержения. Ну а теперь, чтобы это не путалось, точные научные данные есть о каждом.
- Удивительная судьба у книги, правда? Шестнадцать лет она не печаталась.
- Да, удивительно. Два раза по шестнадцать лет.
В новом "Архипелаге" теперь полный список тех, о ком в издании 1973 года автор часто писал: "По понятным причинам я не могу раскрыть настоящего имени этого человека". Теперь о том, как создавалась эта великая книга, французы даже снимают отдельный фильм.
Николай Милетич, этнический серб, родившийся в Париже, удивлен аскетичностью нобелевского лауреата. Дом, где по-деревенски скрипят деревянные полы, действительно похож, скорее, на библиотеку: несколько письменных нелакированных столов, никаких золотых перьев - простые ручки в простой кружке, сегодняшние заметки. Александр Исаевич продолжает работать каждый день.
К изданию готовится еще пять книг, среди них - те, которые никогда не печатались, как, например, "Иное время - иное бремя" - книга о новой России, написанная уже по возвращении.
- Александр Исаевич, глядя с высоты вашего сегодняшнего возраста на ту страну, с которой вы прожили вместе несколько эпох, какой вам представляется сегодняшняя Россия? Насколько она далека от той, с которой вы боролись, и насколько может быть близка к той, о которой вы мечтали?
- Очень интересный вопрос: насколько она близка к той России, о которой я мечтал... Весьма и весьма далека. И по государственному устройству, и по общественному состоянию, и по экономическому состоянию весьма далека от того, о чем я мечтал. А нынешний строй заметно отличается от того, который был. Совершенно зря его смешивают - это совсем не то. Это нечто другое, заметно другое. Конечно, к сожалению, со своими недостатками и со своим обязанностями к развитию.
- Какие главные обязанности к развитию у России, по-вашему, есть сейчас?
- Главное в международном отношении достигнуто - возвращено влияние России и место России в мире. Но на внутреннем плане мы далеки по нравственному состоянию от того, как хотелось бы, как нам органически нужно. Органического родства с тем, что нужно, еще нет. Это трудное духовное развитие, которого одними государственными приемами, стандартными приемами парламентаризма не выполнишь, - перешагнуть их нельзя. Это очень сложный духовный процесс.
Все меняется. Дети мужают на глазах, говорит Наталья Солженицына. В гостях у родителей - сын Степан. Но есть то, что не меняется. На подоконнике все та же "подруга" Александра Исаевича - так он называет старую немецкую печатную машинку. Примерно на такой печаталась первая копия с рукописи "Архипелага", которую показывает французам литературный редактор - любимая супруга.
Кто мог знать, что ту самую рукопись через годы переведут на 34 языка. Архипелаг можно прочесть даже на языке суахили. Есть карманные французские издания - очень хороши были для конспирации, ведь за чтение такой книги в Советском Союзе можно было получить 8 лет. Есть самиздат в веселенький цветочек - чтобы никто не догадался снять с полки.
Абсолютно уникальный экземпляр - то, что теперь называется "ксерокопия". Но в 1974-м слово "ксерокс" еще никто не знал. Были огромные советские копировальные машины. И назывались они "Эра". На ночь их пломбировали, чтобы никто не имел доступа. Но грузинские интеллигенты такой доступ как-то нашли. И тогда это называлось "тайно отэрить Солженицына".
Такие слова на французский язык перевести будет, конечно, сложно. Съемочная группа вообще подолгу думает, когда слышит, что за первые рукописи Солженицын был арестован в 27, а теперь так ждет свои книги, когда ему 89.
У Александра Исаевича есть одна любимая - французская, кстати, - пословица: "Ничто не приходит слишком поздно для того, кто умеет ждать". Так что обновленного "Архипелага" он по привычке дождался.
"Дело в том, что "Архипелаг" не выходил давно, а нам кажется, что прочесть эту книгу - прививка от повторения прошлого. Это может помочь нащупыванию верного будущего для нашей страны. Это очень важно для нас не только в личном плане, но и как для граждан этой страны. Книга одновременно выходит в трех издательствах. В скором времени еще и в четвертом выйдет. Это дает надежду, что "Архипелаг" прочитают не сгоряча", - отметила Наталья Солженицына.
Самого Солженицына, по словам супруги, в сегодняшней России беспокоит главное - разрыв между бедными и богатыми и государство, которое как-то слабо с этим борется.
- Вы по-прежнему считаете, что сбережение народа - это единственно приемлемая сегодня национальная идея?
- Не единственная, но доступная. Когда стали носиться с этой национальной идеей, тошно стало. Ну куда лезете?! Что вы лезете?! Вы до нее не доросли. Я вечно говорю: кроме сбережений, много надо, например, душевное развитие. Но сбережение - это как первый шаг.
- Александр Исаевич, о каком подарке вы бы мечтали в свой день рождения?
- Подарок готовится - очередные тома "Красного колеса", которые помогли бы лучше понять ход Февральской революции. У меня все факты настолько подобраны, что не упущено ничего важного, все показано. Судите сами, какова была Февральская революция. Мне нужно, чтобы это люди скорее увидели и узнали.
http://www.vesti.ru/doc.html?id=151340&cid=9
|   | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun 16 Dec 2007 07:32:05 EET
Шановні читачі!
Сьогодні, 15 грудня, виповнюється 75 років з початку організованого погрому української освіти у РРФСР, організованої Сталіним і його клевретами Молотовим і Бубновим.
Хто у Росії чи Україні згадав цю дату?
Особисто я звернувся в цьому році до квітневої Ради ОУР із відкритим листом з пропозицією відзначення цієї події. Жодної реакції. Пізніше телефонував Юрію Кононенку. Його це теж не зацікавило.
Кажуть що Голодомор не мав етнічної асиметрії. Всі, мовляв, голодували. Але чому ж в цей же час як вимирали українські села в Україні і на Кубані, владою секретно було організовано закриття українських шкіл і українських бібліотек у Росії? В той же час було погромлено українську пресу в РРФСР? Виходить що несиметрія все-таки була. Не згадуючи про заградітєльні отряди, які відділили голодаючу Сумщину він неголодаючого Курська. І селян українських виселяли чомусь у Росію. І хліб, відібраний у українських селян, рухався у тому ж напрямку на північ. Знову ж несиметрія. А тих голодних українських селян, яким чудом вдалося прорватися через кордон у Росію, НКВДисти знімали з поїздів і заганяли у спеціально виділені огорожені території коло вокзалів (фактично гетто), де вони повільно помирали від голоду. Про це є у спогадах писменника Володимира Тендрякова. Виходить не мали українські селяни на території РРФСР тих же прав що громадяни усієї країни. Знову ж несиметрія.
Хочу подякувати Володимиру Васильовичу Бондаренку, який єдиний у Росії підняв тему директив Сталіна-Молотова-Бубнова, написавши свого часу статтю у самарський "Промінь". Ну а керівництво ОУР - хотіли як краще, а вийшло як завжди.
Нижче додано скорочений передрук згаданої статті.
Василь Коломацький
КОБЗА
---------------
Национальный «холокост» нашей диаспоры. Почему при советской власти самарские украинцы забыли родной
.......
В конце того же 1932 и в 1933 году сталинское руководство нанесло жестокие удары по украинским школам и печати в России и Самарской губернии, в частности. Начало украинскому национальному холокосту в РСФСР и других республиках бывшего Союза положили 2 совместных директивы коммунистической партии и советского правительства. Как и большинство подобных документов - тайно изданные и циркулярно разосланные во все руководящие органы страны. В декабре 1932 года, в то самое время, когда в селах Украины, Краснодарского края и Ростовской области была начата секретная государственная операция воспитания «реакционных» украинцев и кубанцев искусственно организованным голодом. Беспрецедентный для мировой истории сталинский голод в Украине сопровождался политическим вытравливанием украинского национализма - «петлюровщины» в России и других республиках СССР.
14 декабря 1932 года закрытым Постановлением ЦК ВКП (б) и Совета Народных Комиссаров СССР, который лично подписали секретарь ЦК Иосиф Сталин и председатель Совнаркома Вячеслав Молотов, было предписано прекратить украинизацию на Северном Кавказе. И «немедленно перевести …делопроизводство советских и кооперативных органов украинских районов, а также все существующие газеты и журналы с украинского языка на русский, как более понятный для кубанцев, подготовить и до осени перевести преподавание в школах на русский язык». («Украинское слово». –1994.-29 сентября). Кроме того, крайком и крайисполком обязывались «срочно проверить и улучшить состав школ в «украинских» районах».
А на следующий день Сталин и Молотов подписали новую директиву, которая прекращала украинизацию в Дальневосточном крае, Центрально-Черноземной области, Казахской АССР, других регионах СССР. Этот документ служебного пользования поступил в Харьков, бывший до 1934 года столицей УССР.
Харьков, ЦК КП (б) У
Нац. ЦК, крайкомам и обкомам, председателям СНК, Край и Облисполкомов
Сообщается постановление ЦК ВКП (б) и СНК СССР от 15 декабря 1932 года:
«ЦК ВКП (б) и СНК СССР решительно осуждают выступления и предложения, исходящие от отдельных украинских товарищей, (об) обязательной украинизации целого ряда районов СССР (например, в ДВК, Казакстане, Средней Азии, ЦЧО и т.д.). Подобные выступления могут только играть на руку тем буржуазно-националистическим элементам, которые, будучи изгнаны из Украины как вредные элементы, проникают во вновь украинизированные районы и ведут там разлагающую работу.
Поручить крайкому и Крайисполкому ДВК, обкому и Облисполкому ЦЧО. Казакстанскому Крайкому и СНК немедленно приостановить дальнейшую украинизацию в районах, перевести все украинизированные газеты, печать и издания на русский языки к осени 1933 года подготовить переход школ и преподавания на русский язык. Секретарь ЦК ВКП б) СТАЛИН
Председатель СНК СССР МОЛОТОВ.
Похоже, это постановление ЦК ВКП (б) и Совнаркома СССР затронуло весь культурно-образовательный комплекс, направленный на «коренизацию» нацменьшинств. Закрытые партийно-правительственные директивы, направленные на русификацию 7 млн. российских украинцев, были подкреплены частными решениями партийных и государственных органов. Например, Постановлением Совета Народных Комиссаров РСФСР от 26 марта 1933 года, выпуск учебников на украинском языке уже не предусматривался ни на местах, ни в Москве. Наркоматом просвещения, который возглавлял поставленный строго блюсти партийную линию в стратегически важных для партии Сталина органах народного образования член ЦК ВКП (б) Андрей Бубнов. Этот секретный документ сохранился в Государственном архиве Республики Крым, входившей до 1954 года в состав РСФСР.
Секретно
Постановление Коллегии Народного Комиссариата по Просвещению РСФСР от 9 июля 1933 года
Слушали: О мероприятиях по выполнению постановления директивных органов в связи с украинизацией учреждений Народного Образования.
Постановили:
1. Вследствие имеющихся запросов с мест, подтвердить ранее данную директиву НКП о том, что все украинизированные школы на территории РСФСР к осени 1933 года переходят на русский язык.
2. Предложить Зав. Книгоцентром ОГИЗа т. Шварцу обеспечить все бывшие украинизированные школы по РСФСР русскими учебниками на одинаковых основаниях с русскими школами.
3. Предложить Книгоценру ОГИЗАа в отношении снабжения русскими учебниками бывших украинских школ районов Кубани исходить из норм 1 букварь н каждого учащегося и 1 учебник на каждых 2-х учащихся для остальных учебников I ступени. Для II ступени сохранить обычные нормы НКП, за исключением грамматики для 5 года обучения, которую дать по норме на каждых двух учащихся.
Нарком по Просвещению РСФСР (БУБНОВ)
Мы теперь знаем, как в 1932-1932 в украинских и южнорусских областях разворачивалась в селах величайшая трагедия тайного уничтожения искусственным голодом многих миллионов, говоря словами Молотова, «реакционных украинских мужичков и реакционных кубанских казачков». Но одновременно, в ходе того страшного голодомора, в России и других республиках бывшего Советского Союза сталинские и молотовские опричники так же тайно уничтожали основы национальной жизни украинской диаспоры. «На Украине еще недавно уклон к украинскому национализму.. когда с ним перестали бороться и дали ему разрастись то того, что он сомкнулся с интервенционистами...стал главной опасностью», пояснил вождь в 1934 году в докладе на XVII съезде ВКП (б) и предложил бить не «разоружившихся врагов» - украинских националистов.
Волна политических репрессий окончательно сняла с повестки дня вопросы национального развития и просвещения украинской диаспоры в СССР. В последующем ассимиляционные процессы и проводимая в русле указаний Сталина политика денационализации неумолимо накладывали свой отпечаток на жизнь украинского населения. К концу советской власти в нашей области не было не то что ни одной украинской школы, но и ни одной книги на украинском языке в библиотеках. Так, даже в Самарской областной научной библиотеке все имевшиеся здесь украинские книги после Великой Отечественной войны собрали из запасников, погрузили в вагоны и отправили на Украину. Где Сталиным еще разрешалось читать и писать по-украински…
Иначе как национальным холокостом, политическим голодомором назвать это тайное преступление коммунистической партии и ее вождей против украинцев России и других бывших советских республик нельзя. И простить его также.
Андрей БОНДАРЕНКО.
“Промінь”, № 26-27-2003.
sloboda@samaramail.ru
http://kobza.com.ua/content/view/790/49/ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun 16 Dec 2007 05:42:30 EET
Іще один передрук іудушки Христенка.
http://www.russian.kiev.ua/material.php?id=11603611
ВАсиль Коломацький
КОБЗА | | | | V.K. | Додано: Fri 14 Dec 2007 06:25:43 EET
Повідомлення прес-служби «Українці Москви»
Василь Коломацький
КОБЗА
-----------------------------
ЗУСТРІЧ В УРЯДІ МОСКВИ
ЩОДО СИТУАЦІЇ З БІБЛІОТЕКОЮ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Відбулася зустріч співголови Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерія Семененка та голови реґіональної громадської організації «Українці Москви» Вікторії Скопенко з головою Комітету міжреґіональних зв’язків та національної політики Москви Олексієм Александровим. У зустрічі взяли також участь директор Бібліотеки української літератури Наталія Шаріна, працівники Комітету та Московського Дому національностей.
На зустрічі обговорено ситуацію навколо Бібліотеки української літератури в Москві. В. Семененко, В. Скопенко висловили своє занепокоєння з приводу зниження якості роботи Бібліотеки, розвалу трудового колективу, кричущих фактів знищення газетного фонду, розмивання українського національного компоненту Бібліотеки, про що свідчать плани роботи бібліотеки за останні місяці, поява в них відверто антиукраїнських заходів тощо. Все це, на думку керівників українських організацій, є наслідком непрофесійності, некомпетентності людей, що прийшли на зміну кваліфікованим спеціалістам, і веде до поступової руйнації Бібліотеки, створення напруги в міжнаціональних відносинах.
Також наголос було зроблено на тому, що владні структури Москви ухиляються від прямого діалогу з представниками української громадськості, користуються фальшивими доносами провокаторів, роблячи бібліотеку заручником ситуації в російсько-українських відносинах.
На жаль, під час обговорення не вдалося провести розмову по суті викладених проблем. Щодо фактів, викладених В. Семененком та В. Скопенко, не було одержано чітких роз’яснень, окрім загальних слів про врахування побажань читачів. Такі побажання вже майже місяць тому висловлені і чітко сформульовані в рішенні Читацької та Громадської рад Бібліотеки, направленому меру Москви Ю. Лужкову. На жаль, ніякої відповіді, рівно як і письмової відповіді від О. Александрова, досі немає.
Позитивним моментом зустрічі стала лише домовленість про якнайшвидше скликання засідання Громадської ради Бібліотеки.
Українська громадськість Москви розраховує на те, що урядові структури Москви все ж таки зрозуміють необхідність вжиття термінових заходів щодо нормалізації ситуації з єдиною в Російській Федерації українською бібліотекою.
Прес-служба реґіональної
громадської організації «Українці Москви»
12 грудня 2007 р.
Контакти:
E-mail: ukr-oum@yandex.ru
Тел. +7 495 730-4022, +7 499 767-8643
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Fri 14 Dec 2007 06:23:06 EET
Борис Акунін про Театр під керівництвом Карабаса Барабаса. (Це на тему російської екзистенції, не політики).
http://www.newsru.com/cinema/12dec2007/akynin.html
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Fri 14 Dec 2007 05:54:13 EET
Передрук Радио Свобода.
Василь Коломацький
-----------------
Томский «Мемориал» публикует списки жертв политических репрессий
В деревнях, где раньше жили ссыльные, в школах открыли музеи, а на местах массовой казни установили поклонные кресты
Мелани Бачина (Томск)
13.12.07
Общество «Мемориал» презентует сегодня в Томске проект «Жертвы политического террора в СССР». Важная его составная часть - списки жертв репрессий, составленные с помощью органов государственной власти и общественных организаций, в частности Фонда Лихачева. Почти три миллиона имен репрессированных опубликованы в сборнике проекта - но это, как говорят правозащитники, лишь малая часть от реального числа пострадавших.
«Жертвы политического террора. 2 миллиона 600 тысяч имен» - называется проект, который представляет общество «Мемориал».
Эта цифра - только маленькая часть списка репрессированных в советские годы - рассказывает председатель томского отделения «Мемориала» Борис Тренин: «У нас самые большие цифры - это ссыльные, спецпереселенцы. Не менее 500 тысяч в нашу Томскую область в разные годы было выслано и раскулаченных крестьян, и представителей депортированных народов, и административная ссылка, и по судебным приговорам, и так далее. Потихонечку собирается материал со всего бывшего Советского Союза. Источники - это прежде всего Книги памяти. Я думаю, еще много лет нужно. Тут три с небольшим миллиона, а вообще список уже порядка 12 миллионов. Прошло 20 лет - 3,5 миллиона опубликовано. Сколько еще надо лет, чтобы хотя бы эти 12 миллионов было?»
Томская область долгие годы была местом ссылки. Здесь до сих живут сотни тысяч детей репрессированных. Для многих проект «Мемориала» - это возможность найти в миллионных списках имена близких людей и узнать, что с ними произошло. На презентацию пришли многие из семей жертв политрепрессий.
Светлана Ольгович-Доменко многие годы просто не знала, что случилось с ее отцом: «Летом 1937 года, в августе, когда мы вернулись из отпуска, его забрали прямо на пристани, и все. Мы не знали тогда, что 10 лет без права переписки - это расстрел, мы его ждали, все время ждали. Реабилитировали его сразу же, в 1956 году, в документах, но документы о реабилитации я сумела получить только в 1962 году. И когда разрешили смотреть дела, в 1992 году, я посмотрела дело и увидела вот такой кусочек бумажки, на котором было написано: "Приговор приведен в исполнение 4-5 ноября 1937 года". Когда я у следователя еще смотрела дело, спросила: "Как же так, почему два числа стоят?" - он на меня так посмотрел горько и говорит: "Знаете, они, перед праздником революции чтобы отрапортовать, столько расстреливали, что не помнили, когда кого».
Восстановить правду о жизни и смерти миллионов репрессированных «Мемориалу» помогают многие: и общественные организации, и политические деятели, и ФСБ России.
Хотя, говорит сопредседатель международного общества «Мемориал» Ян Рачинский, в последние годы становится все труднее работать. Настораживает и позиция государственной власти: «Как раз на днях государство будет отмечать странный праздник - День чекиста, 90 лет со дня создания ВЧК, то есть самой кровавой, по крайней мере, в истории Европы из тайных полиций. К сожалению, если поговорить с большинством, многие не знают даже, как звали дедов, не говоря уже о прадедах, и что было с семьей каждого человека при советской власти. И это проблема не только для людей, это проблема для государства в целом. Если люди не знают своих корней, то, в общем, им не на чем строить будущее».
Тема репрессий - почти запрещенная - замечает Борис Тренин - руководитель томского «Мемориала»: «То, что называется историей репрессий, она как-то так по-прежнему остается маргинальной темой. И новый учебник готовится, единый опять для всех, один такой вот хороший. Сейчас мощная кампания проходит по работе с учителями, это новое пособие изготовлено. Происходит то, что в нынешнее достаточно циничное время устами своих златоустов они вновь, что называется, вытаптывают память».
2007 годы был объявлен годом памяти жертв политических репрессий. В Томской области, куда были сосланы миллионы и расстреляны десятки тысяч человек, особых мероприятий не проводилось. В День памяти жертв политрепрессий к камню скорби не пришел никто из нынешнего руководства города и области. Но в местном отделении «Мемориала» говорят: это не так важно, намного важнее то, что начали проявлять интерес и помогать в работе школьники. Осенью этого года в деревне Итатка Томского района они открыли памятник расстрелянному здесь писателю Виктору Савину. В других деревнях, где раньше жили ссыльные, в школах открыли музеи, а на местах массовой казни установили поклонные кресты.
http://www.svobodanews.ru/Article/2007/12/13/20071213182037967.html
| | | | Admin | Додано: Tue 11 Dec 2007 21:14:42 EET
Через хакерську атаку доступ на сайт МАЙДАН
можливий за адресами:
https://maidanua.org/
http://maidan.org.ua:8080/
http://maidanua.org:8080/
Відповідно форум доступний
https://www2.maidanua.org/go/free
http://www2.maidan.org.ua:8080/go/free | | | | V.K. | Додано: Tue 11 Dec 2007 03:40:45 EET
Дорогі друзі!
У грудні дві дати - річниця убивства члена Ради ОУР Володимира Сенишина і 75-та річниця директив Сталіна-Молотова-Бубнова про закриття українських шкіл у РРФСР. Хтоб написав грамотно на ці дві теми? Хто б підняв ці питання в пресі обох країн?
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Tue 11 Dec 2007 03:36:49 EET
Панове субскрибенти!
Прошу писати в Гостьовик поближче до теми сайту: українські організації Росії, права української меншини, українська духовність і трохи про економічну співпрацю між двома державами. Якщо якесь цікаве спостереження на тему "російська екзистенція" теж можна.
Але до чого тут звичайні озброєння у Європі, бокс, чи регіональні татарські політики із своїми заявами?
Будь ласка тримайтеся теми.
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | СРСР форева! | Додано: Sun 09 Dec 2007 13:48:17 EET
Заява
Міністерства закордонних справ України
у зв’язку з ухваленням Державною Думою Російської Федерації федерального закону „Про призупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі”
У зв’язку з ухваленням 7 листопада ц.р. Державною Думою Російської Федерації закону „Про призупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі” МЗС України в черговий раз висловлює занепокоєння діями Росії щодо виконання зобов’язань за цим Договором, що матиме наслідком значне послаблення режиму контролю за звичайними озброєннями в Європі.
Україна як одна з чотирьох держав, які ратифікували Угоду про адаптацію Договору, вважає, що цей крок ставить під загрозу подальше існування одного з наріжних правових механізмів європейської безпеки та може стати поштовхом до відновлення атмосфери недовіри на континенті.
Україна особливо стурбована тим, що призупинення дії Договору може призвести до збільшення кількості звичайних збройних сил безпосередньо на її кордонах.
Підтверджуючи фундаментальну роль ДЗЗСЄ як одного з найважливіших чинників підтримання європейської безпеки та з урахуванням стурбованості усіх держав-учасниць, Міністерство закордонних справ України закликає всі сторони до продовження переговорів щодо розблокування процесу набуття чинності Угодою про адаптацію Договору. | | | | Хочу керувати завжди | Додано: Sun 09 Dec 2007 13:25:52 EET
Путін очолить нью-СРСР на двох?
Володимир Путін очолить Союзну державу, повідомляє “Ехо Москви” з посиланням на джерела в адміністрації Олександра Лукашенка.
13-14 грудня відбудеться візит президента РФ Володимира Путіна в Мінськ, під час якого буде підписано уже підготовлений Конституційний акт, який проголошує Союзну державу Росії й Білорусі, повідомили радіостанції джерела з оточення президента Білорусі Олександра Лукашенка.
За інформацією джерел, Путін стане Президентом Союзної держави після того, як залишить пост президента Росії. Президент Білорусії Олександр Лукашенко очолить Союзний парламент.
Раніше спікер Держдуми РФ і глава партії “Єдина Росія” Борис Гризлов обіцяв, що можливі терміни прийняття Конституційного акту союзу Білорусі й Росії будуть названі відразу після парламентських виборів у Росії 2 грудня. На листопадовому засіданні парламентських зборів Союзу Білорусі й Росії Гризлов зазначив, що "Союзна держава повинне бути. Це - воля наших народів".
У листопаді парламентські збори Союзу Білорусі й Росії на 32- й сесії затвердили бюджет Союзної держави на 2008 рік. Дохідна частина бюджету 2008 складе 4 мільярди 61 мільйон рублів, у тому числі 2 мільярди 640 мільйонів складуть відрахування Росії, решту 1 мільярд 421 мільйон повинна відрахувати Білорусь.
Бюджет Союзної держави росте з кожним роком: якщо в 2007 році він склав 4,3 мільярди російських рублів, то в 2008- му досягне вже п’яти мільярдів. В 1999 році союзний бюджет становив усього 500 мільйонів російських рублів.
Союзний прем’єр Віктор Зубков зазначав, що більша частина коштів союзного бюджету на 2008 рік буде спрямована на підтримку "коопераційних проектів".
У той же час, для того, щоб побудувати повноцінний Союз, нинішньої суми бюджету явно недостатньо. Дотепер не погодили роботу виконавчих структур. Керівництво Парламентських зборів повідомляє, що є "факти недисциплінованості й безвідповідальності при виконанні союзних програм" з боку керівників ряду міністерств і відомств.
| | | | Анекдот | Додано: Thu 06 Dec 2007 02:08:52 EET
- Какая разница между "Правдой" и "Известиями"?
- В "Правде" нет известий, а в "Известиях" нет правды. | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun 02 Dec 2007 16:50:09 EET
Громадянин Росії Коломацький невідомому дописувачу:
Успіхи уряду продовжуватимуться поки буде висока ціна на нафту. Тобто десятки років. А ходити на вибори все одно треба щоб не відриватися від самої традиції - вчитися висувати кандидатів, збирати партійні фонди, мобілізувати електорат. Інакше взагалі змін не буде, навіть коли і настрої в суспільстві будуть.
Взагалі, я б Путіну четвірку за його правління поставив би. Хоча особисто мені він не симпатичний. Загально це щось типу нашого Кучми. Не вистачає серця.
Так що тут прогнозик на вибори:
ЕР - 60% (70% місць в парламенті)
К - 15%
СР - 10%
Явка - 65%
Василь Коломацький
громадянин Росії | | | | Москва КГБ | Додано: Sun 02 Dec 2007 14:09:54 EET
Повідомлення для ЗМІ
30 листопада 2007
30 листопада ц.р. відбулась прес-конференція, присвячена оприлюдненню архівних документів радянських спецслужб щодо використання органами НКДБ-МДБ так званих спецбоївок, які діяли наприкінці 40-х–на початку 50-х років минулого століття під виглядом українських повстанців. Також були представлені додаткові матеріали щодо діяльності в період політичних репресій позасудових органів – «трійок». У прес-конференцію взяли участь радник Голови СБ України Анатолій Мудров та керівник Галузевого державного архіву СБ України Сергій Богунов.
Служба безпеки України, розсекречуючи та упорядковуючи документи радянських органів держбезпеки, що зберігаються в її архіві, продовжує брати активну участь у системній роботі із відновлення історичної пам’яті українського народу, зокрема, у реалізації науково-видавничих проектів, спрямованих на розсекречення і оприлюднення секретних архівних документів колишньої комуністичної спецслужби. На виконання доручення Президента України В.Ющенка щодо додаткового вивчення питання політичних репресій стосовно жителів радянської України та українців за її межами у Службі безпеки України створена спеціальна група, яка вивчає відомчі архівні матеріали і готує їх для оприлюднення, метою якого є не політичні та юридичні оцінки, а повернення громадськості правдивої історії у документах, не в емоціях або в брехні.
Зокрема, документи, які зберігаються в Галузевому державному архіві, підтверджують, що у ході здійснення заходів щодо ліквідації підпілля ОУН і його збройних формувань органами внутрішніх справ та державної безпеки західних областей УРСР використовувалися спеціальні групи, які видавали себе під час виконання завдань за один із підрозділів ОУН і УПА та діяли від його імені.
У кожному випадку до складу спеціальних груп вводився оперативний співробітник, який здійснював практичне керівництво групою і відповідав за дисципліну всередині неї. Спецгрупа становила собою бойову одиницю у складі 3-50 осіб і могла, у разі необхідності, чинити збройний опір.
Спеціальні групи виконували завдання щодо перевірки даних стосовно осіб, які підозрювалися у причетності до підпілля ОУН, їх захоплення, одержання свідчень від заарештованих керівників ОУН і УПА шляхом допиту від імені боївки, Служби безпеки або керівних центрів ОУН. Нестійких членів підпілля спецгрупи мали переконувати і схиляти до явки з повинною, отримувати інформацію про вчинені акції підпільників та ті, що готувалися.
До кінця 1945 року органами внутрішніх справ і держбезпеки УРСР використовувалося 150 зазначених спецгруп, до складу яких входило 1 800 осіб.
Узагальнених даних щодо діяльності спеціальних груп МВС і МДБ немає. У документах Галузевого державного архіву СБУ є лише окремі відомості з цього питання. Зокрема, станом на 01.07.1945 зазначеними спецгрупами було ліквідовано 1 980 учасників підпілля, захоплено живими 1 142. Вилучено більше 1 тис. одиниць зброї.
Архівні матеріали свідчать, що у діяльності спеціальних груп мали місце протиправні дії. Так, члени спецгрупи Острозького райвідділу МДБ Рівненської області (3 особи), а також Хустського відділу МДБ Закарпатської області (5 осіб) протягом зими 1947-1948 рр. грабували місцевих жителів, забирали в них гроші, особисті речі та харчі.
Щодо випадків грубого порушення законності в діяльності спецгруп МДБ йдеться і у доповідній військового прокурора військ МВС Українського округу Кошарського (№ 4/001345 від15.02.1949), адресованій Секретарю ЦК КП (б) України Хрущову М.С. Зокрема, наводяться дані про знущання над жителькою села Підвисоцьке, яку після тяжких побоїв члени групи зґвалтували, та інші відомості щодо їх протиправної та антилюдяної поведінки.
У квітні 1945 року спецгрупи при міських та районних органах МДБ були розформовані. Надалі застосування таких групи дозволялося лише при обласних управліннях МДБ.
Станом на 20.02.1950 їх залишилось 19 загальною чисельністю 130 осіб.
Галузевий державний архів Служби безпеки України, а також її регіональні органи продовжують пошук, відбір та опрацювання документів про порушення законності спеціальних груп МВС і МДБ УРСР.
У Галузевому державному архіві СБУ також зберігаються матеріали щодо діяльності в період політичних репресій позасудових органів – «трійок». Так, на прес-конференції були озвучені окремі протоколи засідань “трійок” та цифри, які містяться в іншому документі, датованому 1938 роком “Сводные данные о арестованных и осужденных органами НКВД УССР”.
У 1937–1938 роках, в період найжорстокіших політичних репресій тоталітарного режиму в Україні каральними органами було засуджено майже 200 тис. осіб, з яких до вищої міри покарання – понад 120 тисяч громадян. Майже всі – за рішеннями „трійок”.
Першу ”трійку” організовано у складі керівників ВНК під головуванням Ф. Дзержинського та його заступників для позасудового розгляду справ про бандитизм. Невдовзі вони з'явилися і в інших радянських республіках. Справи Колегій Київської губернської НК складались буквально з 2-3 аркушів ”матеріалів слідства” і рішення - розстріляти упродовж 24 годин”.
В УСРР до складу перших ”трійок” входили представники місцевого осередку КП(б)У, місцевого органу ВУНК і командири частин Червоної армії. Діяльність ”трійок” регламентувалася інструкцією, затвердженою у квітні 1921 р. Постійною нарадою з боротьби із бандитизмом при РНК УСРР. Вони мали право брати заручників, застосовувати вищу міру покарання тощо. З впровадженням непу та зменшенням збройного опору радянській владі згідно з рішенням РНК УСРР від 3 квітня 1923 р. діяльність ”трійок” припинилася.
Однак за умов посилення репресивної діяльності каральних органів згідно з циркулярами ОДПУ від 29 жовтня 1929 р. і 8 квітня 1931 р. для попереднього розгляду закінчених слідчих справ, що надходили до Судової колегії ОДПУ або Особливої наради при ОДПУ, були утворені ”трійки” у центральному апараті ОДПУ. Протягом 1930–1934 рр. діяла ”трійка” при Колегії ДПУ УСРР. Вона мала право застосовувати адміністративну висилку та ув'язнення у виправно-трудових таборах.
Подальше розширення компетенції ”трійок” припало на роки колективізації. Відповідно до постанови ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р., Політбюро ЦК ВКП(б) від 11 серпня 1933 р. та директиви ДПУ УСРР від 22 травня 1933 р. ці органи у складі працівників ОДПУ, місцевих партійних і прокурорських органів отримували право виносити вироки про вищу міру покарання у справах про розкрадання державної та суспільної власності, про повстанство та контрреволюцію, збройний бандитизм, про канібалізм (тобто явища – прямі наслідки примусової колективізації та Голодомору).
Згідно з наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 р. ”трійки” утворювалися під головуванням наркомів внутрішніх справ республік, начальників крайових та обласних УНКВС за участю відповідно перших секретарів ЦК компартій союзних республік, крайових і обласних комітетів ВКП(б) та прокурорів відповідних рівнів.
Права цих позасудових органів щодо розгляду справ і застосування позасудових репресій були значно розширені. Вони могли виносити вироки про застосування вищої міри покарання або ув'язнення до виправно-трудових таборів на строк від 8 до 10 років.
У листопаді 1938 р. відповідно до постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) ”Про арешти, прокурорський нагляд і ведення слідства” ”трійки” ліквідовано.
Прес-центр СБ України
| | | | Громадянину росії | Додано: Sun 02 Dec 2007 14:06:34 EET
Пане Василю, в такому разі ви підтримали цю провокацію! Офіційна москва каже Це не вибори у держдуму це референдум в підтримку Путіна. А коли ж будуть ВИБОРИ у держдуму? | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat 01 Dec 2007 06:32:28 EET
А от я б на вибори пішов. Саме тому щоб довести, що віра в демократію є. А значить і демократія є.
Все інше - це пропаганда пофігізму і фактично поступова здача позицій авторитарній перспективі. Ніхто, сховавши голову у пісок, не став вільнішим. Не дуріть себе "простими" невірними рішеннями.
Ось що сказав Володимир Буковський Радіо Свобода:
"Не бойтесь! 50 лет назад, когда мы, горстка молодежи, встали против коммунистического режима, нас было меньше, чем сегодня демократов. На всю огромную страну было всего тысячи две. Но через полвека, я должен констатировать: их нет, а мы - есть. И возможностей сегодня гораздо больше. Возможности такие, какие нам и не снились в 60-е, 70-е годы. Не надо отчаиваться! Не надо бояться! Надо добиваться того, что вы считаете верным."
Саме тому і треба іти на вибори.
Василь Коломацький
громадянин Росії | | | | Фарит Рахимов | Додано: Sun 25 Nov 2007 18:32:29 EET
Бойкот выборам!
В парламентских выборах в России 2 декабря участвуют 11 партий — «Аграрная партия», «Гражданская сила», «Демократическая партия России», КПРФ, СПС, «Партия социальной справедливости», ЛДПР, «Справедливая Россия», «Патриоты России», «Единая Россия» и «Яблоко». Каждая из этих партий приглашает на выборы, обещая победу, но тут полезно вспомнить будущим избирателям слова диктатора Сталина: "Не важно, как голосуют - важно, как подсчитывают". При том, что «Единая Россия» и есть власть во главе с Путиным и любые структуры (суд, прокуратура, ФСБ, МВД, Центр Избирком) подвластны им, как же она может не собрать нужные им проценты?!
Учитывая результаты прошлых парламентских, президентских выборов и большое количество фальсификаций, мы уверены, что сегодня в России невозможны ни честное проведение избирательной кампании, ни честный подсчет голосов. Беспрецедентное давление и запугивание избирателей властями, манипуляция общественным мнением, цензура, отсутствие независимых СМИ - все это делает невозможным свободный и разумный выбор. Власть затевает выборы, чтобы быть или хотя бы казаться легитимной. Не принимая участие на выборах, граждане тем самым лишают власть этого удовольствия. И тут не помогут никакие победные реляции и арифметические упражнения. Всякая политическая борьба, как и вообще любая борьба, не в последнюю очередь противостояние нравственное. Побеждают не только танками, пулеметами и милицейскими дубинками, но и силой духа.
Бойкот деморализует власть. Так что выбирайте, господа и товарищи! У граждан остался последний шанс заставить власть считаться со своим мнением - сорвать им явку. Мы должны доказать, что демократия не может быть управляемой, разоблачив их ложь, обнажив гнилое нутро путинского режима, имитирующего демократическое, цивилизованное правление при фактическом полутоталитарном государственном строе современной России.
В этих условиях выборы неизбежно окажутся фарсом, в котором не должны участвовать здравомыслящие и порядочные люди. Поэтому остается единственный выход: неучастие в предстоящих выборах без выбора - бойкот. Это станет протестом против реставрации тоталитаризма. Цель бойкота, чтобы люди научились себя уважать, чтобы люди научились ненавидеть, чтобы они поняли, что нынешняя власть - возвращение к диктатуре, чтобы они поняли, что чекисты не имеют права находиться у власти, это преступная организация. Мы хотим, чтобы люди отдали себе отчет в том, что у власти враги и что участвовать в каких-то совместных законодательных или избирательных действиях - это сотрудничество с криминальной коррумпированной властью, это капитуляция. Все зашло слишком далеко и есть серьезная угроза, что эта власть задержится надолго. И если ничего не делать, то после 2008 года Россию ждет судьба законченного авторитарного государства. Сорвав выборы Путина, МЫ покажем свою силу и заставим Кремль начать диалог с народом. Пора снять железный занавес с Кремля!
Как известно, наблюдатели Бюро по демократическим институтам и правам человека (БДИПЧ) ОБСЕ не приедут на парламентские выборы в Россию. Как отметили в Бюро по демократическим институтам и правам человека ОБСЕ, обозревателям постоянно отказывали во въездных визах, поэтому в штаб-квартире бюро пришли к выводу, что российские власти не желают полноценно сотрудничать с наблюдателями. Сотрудники по правам человека БДИПЧ адекватно оценили прошлые сфальсифицированные выборы и пришли к выводу, что их наблюдение на выборах в России является позором их демократических ценностей.
За что мы должны бойкотировать выборы в Госдуму России-2007?
1. Чеченский народ поднялся на борьбу за национальное освобождение демократическим путем, избрав первого президента Джохара Дудаева и свой парламент, чеченцы высказались за выход из состава Российской Федерации. Это был мирный демократический процесс. Именно Российская Федерация, нарушив все нормы международного права и свою собственную Конституцию, развернула войну на территории Чечни и объявила их террористами. Народы Кавказа, одумайтесь! Стоит ли идти на выборы и голосовать за тех, кто устроил геноцид над чеченским народом, в котором было убито около 250 тысяч чеченцев, среди которых более 40 тысяч детей?! За это преступление до сих пор никто не ответил!
2. В последние годы в России, фабрикуются уголовные дела, инициированные спецслужбами по заказам политической власти России, нагнетается шпиономания, появились официально признанные политические заключенные. В России процветает ксенофобия, обычными стали преследования по национальному признаку. Создание Антитеррористического комитета, возглавляемого ФСБ, привело к появлению структуры, наделенной чрезвычайными полномочиями. Прокуратура и суды слились в противоестественном единстве и с воодушевлением выполняют волю спецслужб по заказу Кремля. А по итогам 2004 года Россия заняла первое место по числу политических беженцев. Таковы данные ООН. Сколько убитых журналистов, общественных деятелей, оппозиционеров при путинском правлении неизвестно. Стоит ли голосовать за этот преступный режим?
3. При нынешней России началось укрупнение регионов. Хотя национальные республики и национальные образования Российской империи против укрупнения регионов. Первоначально эксперименты начались в регионах Севера и Сибири, позже попытка на северном Кавказе. Нужно Москве это для того, чтобы более эффективно распределять доходы от полезных ископаемых и для облегчения русификации нерусских народов. Недалек и тот день, когда постараются ликвидировать Республику Татарстан, Башкортостан, Чувашия, Мари-Эл, Удмуртию, объединив их в общий регион. Это случится, если мы татары, башкиры, чуваши, марийцы, мордва, удмурты не будем сопротивляться. При таких обстоятельствах нужны ли будут Ваши голоса «Единой России»?
4. Власти в погонах разделили общество на чужих и своих, наших и фашистов. Молодые русские фашисты идут взрывать мечети и синагоги, нападают на представителей других народов, под лозунгом "Россия – для русских". Вот вам план Путина – победа России!
5. Сразу же после бесланской трагедии, когда все были в шоке, Путин совершил государственный переворот и единолично издал указ о назначении губернаторов сверху, чтобы обезопасить себя от критики. Так проходит «демократические» выборы в Российской империи, которая смеет при этом критиковать соседние государства за малейшие нарушения демократических процедур! Назначенные Путиным губернаторы отрабатывают своё назначение, голосами избирателей (подкуп, угрозы, увольнения, использование административных ресурсов), жестоко подавляя оппозицию на местах в пользу «Единой России». Тем самым они возрождают культ личности. Нужны ли нам такие выборы?
6. Татары являются вторым по численности этносом и самым многочисленным народом мусульманской культуры в Российской империи. Однако татарам запрещено писать на латинице, открывать татарские университеты, школы, гимназии, медресе разговаривать на родном языке, строить памятники нашим предкам, давать имена нашим улицам, площадям, открывать независимые телерадиокомпании и газеты, проводить культурно-просветительские мероприятия, собрания, митинги и т.д. В подобном положении оказались не только мы, но и все нерусские народы при путинской вертикали. Стоит ли идти на такие выборы, которые лишь узаконивают подобный произвол, нарушения прав как отдельных граждан, так и целых народов?
7. 24 ноября в Назрани сотрудниками МВД Ингушетии с особой жестокостью был разогнан митинг протеста против беспредела властей и похищений людей. Российская власть наглядно показала, на чьей стороне она выступает – тех, кто против произвола или тех, кто за произвол. Были произведены многочисленные аресты и жестокие избиения как демонстрантов, так и журналистов. В тот же день в Москве на «Марше несогласных» были задержаны лидеры оппозиционных партий и движений, правозащитники. Эти два факта только за один день, доказывают, что демократии при нынешней власти нет, и не предвидится, если мы не будем бороться с этим, и не объявим бойкот!
Председатель Татарского общественного центра (ТОЦ) Рафис Кашапов.
Председатель ассоциации «Татарские учителя» Фарит Рахимов.
Фото: http://img61.imageshack.us/img61/4439/p8120179gl6.jpg
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun 25 Nov 2007 07:43:09 EET
Дорогий і шановний колего і товаришу пане Андрію!
Щиро вітаю Вас від себе і від Редакції сайту з днем народження! Бажаю Вам здоров’я, творчих успіхів, натхнення у роботі і щастя дружній родині Бондаренків. Нехай Ваше перо буде гострим, а Ваша робота і надалі знаходить вдячний відгук у серцях читачів!
Хочу коротко підсумувати здобутки року що минув. Для «Кобзи» це був ще один яскравий рік. Сайт ще більше додав і в кількості матеріалів, і в якості їх, а також у виразності супровідних фото-матеріалів, і навіть у широті тем і позицій. Сьогодні на сайт шлють матеріали з усіх кіл нашої безмежної діаспори – і з регіонів ОУР, і з прес-служби ОУР, і від сенатора Василя Думи, і від Земляцтв, і з Культурного Центру у Москві, і з Бібліотеки української літератури у Москві, і з Посольства. Ми знаємо, що іноді не всі згадані сторони ладять між собою з деяких питань, але всі вони покладаються на професіоналізм Редакції, знають, що їх точку зору представлять без викривлень, без однобокості. Наші принципи – стриманість, об’єктивність і патріотизм (а наскільки він складний і знервований цей діаспорний патріотизм!) нині зрозумілі усім нашим колегам по перу. В цьому в першу чергу Ваша заслуга, дорогий колего і товаришу! Недарма Ви носите почесне звання Заслуженого журналіста України. Ви ним є по праву, особливо відзначу Вашу невтомність і наполегливість. Загадаю на майбутнє, що своєю відданою працею Ви заслужите це ж звання і у Росії. Гадаю це лише справа часу.
Успіх сайту багато в чому визначений також творчою співпрацею всіх членів Редакції. Творчість завжди індивідуальна, але інституції є колективними. «Кобза» є демократичним інститутом, надбанням усієї діаспори. Час показав, що вже багато років ми є інформаційними лідерами української діаспори Росії. У нас в Редакції бувають палкі дискусії, але завжди прийняте рішення є не просто компромісним, але є демократичним і мудрим. Знаю по собі як важко відринути особисте заради колективного, суспільного. Писати не як ти (Коломацький) сам, а як діаспора. Думати на перспективу рік чи два. Я особисто вдячний Вам за те, що будучи професіоналом вищого рівня, Ви дослухаєтеся до голосу членів Редакції, і в свою чергу робите свої змістовні внески у дискусію. Там де є діалектика, де цінується думка, вислуховуються аргументи, там і є творчий успіх. В цьому році це виявилося в Редакції найяскравіше. Дай Бог щоб ця атмосфера не лишала нас. В ній запорука того, що ми і надалі ефективно служитимемо діаспорі, Україні і Росії.
Отже, шановний Андрію Васильовичу, ще раз від Редакції щиро вітаю Вас із днем народження і радію нашій творчій дружбі, що змужніла за роки роботи за «віртуальним столом» нашої Редакції. Стіл нехай і віртуальний, головне дружба - щира!
Василь Коломацький,
І всі члени Редакції,
і всі щирі читачі сайту
25 листопада 2007р
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat 24 Nov 2007 18:02:53 EET
Передрук УР.
Повністю згідний, що вина лягає на комуністичний режим, на комуністичну ідею і особисто на диктатора Сталіна. При чому тут євреї чи росіяни? Хто їх питав? Чи був демократичний механізм прийняття рішень у той час?
Корні тієї революції не в особливій революційності росіян, а в тій дурній Світовій війні, в бездарному царі Миколі ІІ. І лише ці фактори привели до того що 50 тис більшовиків Леніна отримали свій шанс.
А Україна цілком могла б стати незалежною як Польща, якби Петлюра домовився б із Скоропадським. Ну де тут вина конкретної нації? Усі були жертвами. Усім би помовчати і згадати мертвих.
Це до попередньої дискусії на сайті.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------------
Ющенко попросив світ засудити комуністів
Президент Віктор Ющенко оголосив 2008 рік роком пам'яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років.
Відповідний указ розміщено в суботу на офіційному сайті президента.
Водночас у своєму виступі з нагоди 75-ї річниці Голодомору на Михайлівській площі Ющенко закликав світ засудити тоталітарний комуністичний режим, що став причиною Голодомору.
"Настав час озвучити вимогу світового засудження комуністичного терору, який вбивав нас і всі безневинні народи на цьому просторі: росіян, кримських татар, білорусів, євреїв, поляків і сотні інших націй", - підкреслив президент.
"Усім нинішнім апологетам сталінізму я кажу прямо і твердо – ваші спроби приречені, виправдання не має і не буде, покайтеся за свій гріх", - наголосив Ющенко.
"Слово співпереживання і скорботи кажемо кожній нації і, насамперед, тим, з якими спільно пройшли через усе комуністичне пекло. Наше серце – щире, любляче, небайдуже до вас. Станьте сьогодні поруч з нами", - сказав президент.
"Ми закликаємо світ визнати Голодомор 1932-33 років актом геноциду проти Українського народу і віримо, що таке визнання неминуче здійсниться. Я дякую всім парламентаріям та урядам, які вже підтримали нас. Це – вияв солідарності, який Україна ніколи не забуде", - додав він.
Перед цим Ющенко з родиною взяв участь у Скорботній ході від Софійської площі до Михайлівської.
У процесії брали участь віце-прем’єр Дмитро Табачник, Київський міський голова Леонід Черновецький, голова Київської облдержадміністрації Віра Ульянченко та інші.
Після промови президента було оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, після чого розпочалася акція "Засвіти свічку".
http://www2.pravda.com.ua/news/2007/11/24/67332.htm
| | | | RN | Додано: Fri 23 Nov 2007 20:53:46 EET
До "Автора"
Складається враження про наявність у дописувача певних психологічних проблем, а саме - комплексу меншовартості, низької самооцінки. Одним з найтиповіших проявів цієї
психологічної недуги є антисемітизм. Відома історія: якось Черчіль на запитання про загрозу поширення атисемітизму на британських островах подібно до того, як це сталося в Німеччині 30-х років, відповів, що Англії це не загрожує, тому що англійці не вважають себе гіршими від євреїв. - І влучив в
саме "яблучко". Не стану далі поширюватись на цю тему, якій
присвячено багато сторінок на сайтах та форумах інтернету.
Додам лише, що такі люди, вдаючи з себе щирих патріотів України, насправді ллють воду на колеса (а інколи просто служать, за гроші або з страху) найзапекліших ворогів
України, дискркдитуючи в очах демократичного світу наш
чистий національній рух. | | | | Голодомор 1932-33 ро | Додано: Fri 23 Nov 2007 18:14:22 EET
Росію закликали вибачитися перед Україною за розгром виставки про Голодомор
Кореспондент.net
22 Листопада 2007, 01:54
Ряд національно-патріотичних партій і громадських організацій закликають владу Росії публічно вибачитися перед Україною за розгром представниками Євразійського союзу молоді в Москві, в Культурному центрі України виставки, присвяченої вшановуванню пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні.
Про це повідомляється я в заяві правих партій і громадських організацій.
"Цим безпрецедентним фактом наруги з боку ЄСМ, організації, яка, за інформацією ЗМІ, створена ФСБ і нелегально підтримується нинішнім президентом Росії Путіним, правлячі кола нинішньої Росії показали свій страх перед жахливою правдою антиукраїнського геноциду", - йдеться в заяві.
Праві партії вважають, що влада Росії боїться моральної відповідальності і матеріальних компенсацій жертвам Голодомору та їх нащадкам.
"Адже Росія визнала себе після розвалу Радянського Союзу в 1991 році єдиним правонаступником СРСР зі всіма наслідками", - відмічено в заяві.
Праві партії заявляють, що виконавці розгрому мають бути покарані.
"А уряд Росії повинен публічно вибачитися перед Україною за цю ганебну акцію її громадян", - вважають праві партії.
При цьому національно-патріотичні партії і громадські організації закликають Президента Віктора Ющенка, Верховну Раду, Кабінет Міністрів подати позови до Міжнародного Європейського Суду проти Росії з вимогою матеріальної компенсації Україні і громадянам, що постраждали від Голодомору 1932-33.
Під заявою підписалися партія Конгрес українських націоналістів, Українська партія, політична організація Українська національна асамблея - Українська народна самооборона, партія Свобода, Українська республіканська партія Лук’яненка, Асоціація дослідників Голодомору.
Як повідомлялося, Україна вимагає від Росії притягнути до відповідальності представників Євразійського союзу молоді, причетних до розгрому 17 листопада в Москві в Культурному центрі України виставки, присвяченої вшановуванню пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні.
За повідомленнями ЗМІ, активісти Євразійського союзу молоді 17 листопада розгромили виставку про Голодомор в Україні, яка проходить в Москві в Українському культурному центрі під патронатом СБУ і посольства України.
За матеріалами Українські новини
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
друкована версія надіслати другу лист редакторові
Коментарі до статті (4) сортування
1ТТ (анонім) | 22.11.2007, 09:30
Правонаступництво передбачає успадковування тупого совкового хамства, тому вибачень від Росії чекати не будемо. Будуть заклики старшого брата не педалювати питання і нагадування, що всі народи голодували, не ви одні (подумаєш, 3млн. чи 7млн?!). А гімн СРСР як грали так і будуть грати з пихою і гордістю за безвинно пролиту кров. На том стоят...
2МК (анонім) | 22.11.2007, 09:48
Коли вже наше керівництво буде гідно відповідати на всі ці провокації зі сторони Росії. Дуже соромно, що ми так і не маємо жорсткої і рішучої відповіді…
3weter (анонім) | 22.11.2007, 10:04
Vsi moskali dubilu, ta kozlu! nenavudjat vsix krim sebe!!! A nawe kerivnuctvo ce stado baraniv jaki tilku kivajut golovamu!!!
4Tanatos0410 | 23.11.2007, 09:30
Москалі нічим не відрізняються від фашистів. Вони завжди були агресорами, варварами, загарбниками, так що чекати від РФ вибачень - все одно що чекати вибачень від ведмедя, який розламав вулика із медом. А щодо "слуг народу" - то тут взагалі немає слів, бо мені здається, що навіть мавпи відреагували б швидше і дієвіше на ТАКУ образу.
| | | | 24 листопада - роков | Додано: Fri 23 Nov 2007 17:47:50 EET
Називаємо поіменно виконавців ГОЛОДОМОРУ в Україні.
За данними СБУ http://sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=39281
керівний склад НКВД в Україні 30-х років ХХ століття був наступним:
Нарком В.А.Балицкий
заступники - К.М.Карлсон
З.Б.Кацнельсон
Решта:
С.С.Мазо
М.К.Александровский
В.Т.Иванов
С.Н.Миронов-Король
О.Б.Розанов
М.М.Тимофеев
М.Д.Шаров
Ю.І.Бржезовский
Г.Б.Загорский
Я.З.Каменський
В.ЗОЛОТАРЕВ
Б.В.Козельский
Я.К.Крауклис
Ю.Ф.Кривец
В.Я.Левоцкий
П.В.Семенов
Д.М.Соколинский
М.Г.Чердак
П.Г.Шестак-Соколов
С.М.Циклис
М.Ю.Амиров-Пиевский
Л.С.Арров-Тандетницкий
И.Я.Бабич
О.М.Берман
В.М.Блюман
Я.Д.Борецкий
Б.Ю.Борин
С.І.Борисов-Лендерман
Н.Я.Боярский
С.С.Брук
И.А.Вепринский
А.И.Геплер
О.С.Глуховцев
М.И.Говлич
С.И.Гольдман
Г.А.Гришин-Клювгант
В.А.Двинянинов
М.Г.Джавахов
С.М.Долинский-Глозберг
Г.Т.Донец
Т.П.Дорожко
Н.Б.Едвабник
Ю.Д.Елькин
О.Г.Евгеньев
С.И.Заславский
М.О.Извеков
Б.Б.Каган
И.Я.Казбек-Каплан
Ю.Е.Каневский
А.Е.Караганов
С.Т.Карин-Даниленко
Я.Л.Карпейский
М.Я.Кларов-Соловейчик
И.И.Ключкин
М.Б.Корнев
Д.С.Леопольд-Ройтман
В.Я.Лея
В.И.Ляшик
Б.А.Манькин
Д.М.Медведев
И.Д.Морозов
И.С.Найдман
Н.Ш.Новаковский
В.И.Окруй
Д.В.Орлов
Г.М.Осинин-Винницкий
Я.А.Пан
Я.В.Письменный
М.Т.Приходько
Я.І.Райхштейн
А.М.Ратинский
П.М.Рахлис
Л.Й.Рейхман
О.И.Риклин
В.М.Розов
Н.Л.Рубинштейн
С.И.Самойлов-Бесидский
С.И.Самовский
А.Я.Санин-Затурянский
А.В.Сапир
О.К.Уралец-Кетов
Я.Ю.Флейшман
М.Г.Ханников
М.И.Шелудченко
Ю.С.Шатов
О.М.Шерстов
Р.Е.Штурм
Л.Т.Якушев
Національність. Національний склад найвищого керівництва НКВД
УССР був таким:
жиди — 60 (66,67%),
росіяни — 13 (14,44%)
українці — 6 (6,67%),
латиши — 3 (3,33%)
поляки — 2 (2,22%)
білорус — 1 (1,11%),
немає даних — 5 (5,56%)
За статистикою в УССР в 1926 році проживало
75,4% українців
8,1% росіян
6,5% жидів
5,0% поляків
1,5% німців
1,1% молдаван и румун
0,5% болгар
0,5% татар и тюрків
0,3% угорців
0,3% греків
0,2% білорусів
0,07 % вірмен
0,5% інших.
Пам'ятаємо. Не пробачимо...
| | | RN
Місто: Москва | Додано: Thu 22 Nov 2007 11:46:29 EET
Реакция в российских интернет-изданиях на публикации по теме:
Украинская библиотека в Москве:
http://www.regnum.ru/news/919590.html
-------------------------------------------
На Украине поднимается "девятый вал" русофобии: лидер "Русского содружества"
"Все националистические эмоции вокруг украинской библиотеки в Москве - ничто по сравнению с "девятым валом" русофобии, который поднимается на Украине в последние месяцы". Так прокомментировал сегодня, 22 ноября, корреспонденту ИА REGNUM в Крыму председатель правления всеукраинского Объединения "Русское содружество" Сергей Проваторов распространенное в СМИ заявление общественной организации "Украинцы Москвы" под названием "В Москве продолжают уничтожать все украинское".
"Это заявление касается якобы имеющего место "уничтожения" в Москве библиотеки украинской литературы. В ранг общенациональной трагедии было возведено и бессмысленное по своей сути событие с украинскими символами на Говерле, хотя до конца так и не понятно, кто там симулировал надругательство над государственной символикой, но шум поднят был такой, словно свалили колонну на майдане Независимости, - заявил лидер "Русского содружества". - Мы считаем, что, прежде чем требовать "исключительных проявлений уважения по отношению к украинской культуре и украинцам", сами украинцы должны научиться уважать русскую культуру на Украине и русский народ Украины. В частности - изменить риторику в части оценок голода на Украине, прекратив обвинять в организации Голодомора русских".
Сергей Проваторов также считает, что власти Украины должны остановить оскорбительное переименование улиц, в первую очередь тех, которые носят имена деятелей общерусской истории и культуры, прекратить такие антирусские действия, как установка памятников Мазепе, Карлу Шведскому, Петлюре, Бандере, Шухевичу и другим сомнительным героям украинской истории.
Постоянный адрес новости: www.regnum.ru/news/919590.html
11:50 22.11.2007
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Thu 22 Nov 2007 04:18:55 EET
Ще один лінк по листу Президента Ющенка з приводу БУЛ. Чи будуть зміни на краще, чи залишать Бібліотеку в спокої?
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------------------
Ющенко просит Путина не уничтожать украинские газеты
Президент Виктор Ющенко написал письмо своему российскому коллеге Владимиру Путину, в котором просит того обратить внимание на ситуацию вокруг единственной в РФ Библиотеки украинской литературы. Ранее региональная общественная организация "Украинцы Москвы" заявила об уничтожении уникального газетного архива указанной библиотеки.
По данным организации, это было сделано 19 ноября по приказу директора библиотеки Наталии Шариной без составления каких-либо актов, как того требуют нормативные документы.
В своем письме к Путину Ющенко отмечает, что глубокую обеспокоенность украинской общественности, многочисленной украинской диаспоры в России вызвала также информация о намерениях реорганизовать библиотеку и некоторые сложности в ее деятельности, связанные, в частности, с кадровыми изменениями персонала.
Ющенко убежден, что деятельность Библиотеки украинской литературы в Москве не может оставаться "вне нашего общего внимания". В связи с этим украинский президент предложил Путину рассмотреть вопрос о создании Опекунского совета библиотеки при участии представителей украинской диаспоры в России и российской общественности.
В своем письме Ющенко похвалил правительство Москвы, которое в 2006 году предоставило Украинской библиотеке новое помещение и обеспечило ей надлежащее финансирования. Президент Украины пообещал в свою очередь организовывать у себя в стране работу аналогичных заведений, в частности, "тысяч библиотек", в которых хранятся миллионы экземпляров российских книг, и проводится множество культурологических мероприятий, посвященных российской тематике.
http://www.lenta.ru/news/2007/11/21/letter/
| | |
|
Powered by AkoBook V3.42 |
|
Українські організації в РФ |
|
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Друзі |
|
|
Гостьова книга 
