В гостьовій книзі 1083 записів на сьогоднішній день.
Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 » |
| V.K. | Додано: Sun Dec 7 15:21:21 2003
Публікуємо інформацію про мітинг у Москві. Вперше за свою історію ОУР прийняло участь в акції протесту.
Василь Коломацький
КОБЗА
-----------------------------------
Акція протесту російських українців, представників демократичних сил Росії проти втручання у внутрішні справи України
В неділю, 5 грудня 2004 г., біля будинку МЗС Росії відбулась акція протесту проти втручання у внутрішні справи України. Акція орґанізована Об’єднанням українців Росії, Об’єднанням «Українці Москви», політичною партією «Союз правих сил». Підтримали акцію кримсько-татарська і грузинська громади Москви. Присутні тримали гасла: «Лужков, Жириновский - руки прочь от Украины», «Украина сама выберет Президента», «ОРТ –Обман Российского Телезрителя», «Кучма! Путин! Украина – не Россия», «Демократии – да, сепаратизму – нет!» та ін. Українські орґанізації, “Союз правих сил” за свідченнями їхніх представників виступають передусім за чесні, справедливі вибори, проти втручання у внутрішні справи України. Велика кількість присутніх підтримала опозиційного кандидата Ющенка.
В МЗС Росії від учасників акції передано вимоги:
- повага до суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України”;
- припинення підтримки кандидатів та представників орґанів державної влади України, які дискредитували себе масовими фальсифікаціями на виборах Президента України;
- офіційне відмежування від заяв Лужкова та інших державних діячів Росії, які виступили на підтримку сепаратистських сил в Україні;
- невтручання силових орґанів Росії у вирішення політичної кризи в Україні.
В акції взяли участь понад 200 чоловік, переважно молодь. Панував піднесений настрій, лунали українські пісні (це стає традицією).
Уже вдруге, як на замовлення, поруч з’явились марґінальні представники “Трудової Росії” на чолі з Анпіловим з червоними прапорами, наспіх написаними провокаційними гаслами, в тому числі і безграмотною українською мовою. Гасла були написані на тему виборів в Україні, помаранчевого шабашу (згадайте Лужкова), “навіки разом”, “Богдан – з нами”. Виникає враження, що хтось настирливо хоче провести знак тотожності між російськими українцями, представниками демократичних сил Росії і бутафорською (але комусь вкрай потрібною) так званою “Трудовою Росією”.
Голова Об’єднання “Українці Москви”
Заступник Голови Об’єднання українців Росії
Валерій Семененко
|  | | | V.K. | Додано: Sat Dec 6 16:04:02 2003
Публікуємо лист КЛГП до Президента Володимира Путіна у справі вбивства лікаря Анатолія Криля (Владивосток).
Нагадаємо, що з боку ОУР реакції на цю трагічну подію не було, не рахуючи телефонної розмови між замісником голови ОУР Юрієм Кононенко (Москва) з паном В.Чорномазом (Владивосток), що не привела до практичних кроків. Перший замісник голови ОУР Валерій Семененко вперше довідався про цю справу від КЛГП (навіть не мав відомостей про парафію у Владивостоку), тому коментарів дати не зміг, але обіцяв ознайомитися із справою.
У свою чергу у телефонній розмові з Василем Коломацьким (КЛГП) пан Юрій Кононенко висловився у тому тоні, що ОУР ця справа не цікавить (аргументацію з»ясувати не вдалося).
Просимо наших читачів висловити свою думку у Гостьовику по проблемі гонінь на українські конфесії у Росії. Невже нашу діаспору не цікавлять подібні випадки?
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------------------
Уважаемому Господину Владимиру Путину
Президенту Российской Федерации
Кремль, Москва 9 ноября 2004
Глубокоуважаемый Господин Президент,
мы обращаемся к Вам в связи с убийством активиста украинской общины доктора Анатолия Ульяновича Крыля, которое произошло в апреле 2004 года во Владивостоке. Из информации полученной от членов украинской общины Владивостока мы установили следующие факты:
1) 19 ноября 2003 года во Владивостоке была зарегистрирована религиозная община Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата в честь Николая Чудотворца. Доктор Анатолий Крыль был членом регистрационной двадцатки.
2) 1 апреля 2004 года состоялась репетиция украинского хора под руководством Анатолия Крыля. Члены хора попрощались со своим руководителем на автобусной остановке.
3) По дороге домой Анатолий Крыль был жестоко избит неизвестными. Нападавшим (нападавшими?) были изьяты его удастоверения личности, в то же время деньги потерпевшего остались в сохранности, что указывает на то, что избиение не было простым ограблением.
4) 3 апреля доктор Анатолий Крыль скончался в больнице в результате полученных травм.
5) 12 апреля обеспокоенные члены украинской общины Владивостока написали коллективное письмо следователю прокуратуры, с требованием расследовать это убийство.
6) До этого момента преступление не раскрыто, и согласно заявлениям прокуратуры «мало шансов на раскрытие преступления из-за отсутствия свидетелей.»
Прокуратура Первореченского района г.Владивосток на протяжении долгого времени отказывалась открыть следствие по делу об убийстве Анатолия Крыля. Лишь после официального обращения Министерства иностранных дел Украины к российской стороне, прокуратура Первореченского района г. Владивосток пересмотрела своё первоначальное решение и открыла уголовное дело по факту убийства Анатолия Крыля, в соответствии со статьей 105 ч. 1 Криминального Кодекса Российской Федерации (убийство). Как нам известно, в отношении служащих Первореченского районного управления внутренних дел проводилась служебная проверка.
Возникает вопрос: что повлияло на первоначальное решение прокуратуры Первореченского района г. Владивосток отказать в возбуждении уголовного дела по факту убийства Анатолия Крыля? Украинская диаспора желает получить ответ на этот вопрос.
Ми считаем, что это дело может быть связяно с затяжным и часто острым конфликтом между Русской Православной Церковью Московского Патриархата и Украинской Православной Церковью Киевского Патриархата. По нашим сведеньям в России существует всего три зарегистрированных прихода УПЦ КП (в г.Ногинске, Мос. обл., в Москве и г.Владивостоке). Это ничтожная цифра, принимая во внимание, что в России проживают миллионы украинцев. В других городах, например в Ст.-Петербурге и Челябинске, местные власти годами отказываются регистрировать украинские приходы. В то же время уже зарегистрированные приходы ощущают неослабевающее давление со стороны РПЦ и местных властей.
Мы напоминаем, что мы несколько раз обращались к Вам относительно прихода УПЦ КП в г. Ногинске. Мы также напоминаем, что в январе 1998 года была предпринята попытка покушения на архиепископа УПЦ КП Адриана (Старина), и по словам архиепископа, власти не проводили расследование по этому факту. В декабре 2003 года Администрация Ногинского района предприняла очередную попытку выселить приход УПЦ КП из Свято-Троицкого храма. Митрополит Адриан (Старина) обращался к Вам по этому поводу но не получил ответа.
С подобными проблемами стыкаются и прихожане прихода в честь Николая Чудотворца во Владивостоке, несколько раз получившие отказ от бывшего председателя Администрации города Юрия Копылова в просьбе о выделении земелього участка под строительство типового храма.
Ситуация с нераскрытым убийством Анатолия Крыля и давлением на приход УПЦ КП во Владивостоке оставляет много открытых вопросов и вызывает тревогу диасопры во всем мире. Мы обращаемся к Вам с просьбой повлиять на то, чтобы расследование этого убийства было завершено в реальные сроки, виновные понесли наказание, а российские граждане верные УПЦ КП ощутили, что государство гарантирует их безопасность.
Мы также выражаем надежду, что вопрос о выделении приходу УПЦ КП в честь Николая Чудотворца земельного участка во Владивостоке под строительство типового храма будет решён положительно. Это будет актом справедливости, учитывая хотя бы тот факт, что в начале XX века подавляющее большинство населения нынешнего Приморского края состояло из переселенцев из Полтавской, Черниговской и Харьковской губерний, которые ныне являются частью Украины.
К нашему письму по традиции мы прилагаем два документа, касающихся прихода УПЦ КП в г.Ногинске («Ногинский Документ» и «Свидетельства прихожан»). Мы ожидаем ответа и желаем Вам успехов в Вашем служении на благо всех народов России.
Искренне Ваши,
Юрий Даревич,
Председатель КЛГП СКУ
Василий Коломацкий,
Председатель Комитета по делам
украинской диаспоры в России
Копии: Комиссару ОБСЕ по делам национальных меньшинств.
Совет Европы, Секретариат Рамочной Конвенции о Защите национальных
меньшинств.
Комиссару ООН по правам человека.
Министру иностранных дел Украины.
Перевод: Василий Коломацкий д. 1-(905)-841-7980
| | | | V.K. | Додано: Fri Dec 5 18:51:55 2003
Звернення до активістів української громади у Росії:
Шановні панове!
Є можливість прийняти участь у третьому турі виборів Прездента як спостерігачі від СКУ. Діаспора має кошти на відрядження, люди потрібні. Усіх хто відчуває сили і бажання прошу терміново зголоситися на два мейли:
oooavisen@mail.ru (Валерій Семененко, Москва)
vassilik@hotmail.com (Василь Коломацький, Канада).
Очевидно потрібна буде мінімальна рекомендація із ОУР щоб потрапити у список СКУ.
Спостерігачі мають прибути в Україну за кілька днів перед виборами щоб пройти трейнінг (навчання).
Василь Коломацький
КОБЗА
| | | | Чесне Слово | Додано: Fri Dec 5 17:54:15 2003
Ми, колектив молодіжного видання "Чесне Слово" (Хмельницький), як і весь наш
народ, знаходимось сьогодні у вирі бурхливих суспільно-політичних подій. Ось
вирішили поділитися своїми міркуваннями та враженнями. Адже ми одне ціле
- героїчний народ України!
Сподіваємось на відгуки та подальшу співпрацю, які можуть зацікавити й молодь
Хмельниччини.
З повагою, Олександр та Ростислав.
Можемо, братове!
Чом смутно так?..
Чом гнів бентежить кров
І чом душа тривожні марші грає?
То чорний знак:
Небесних корогов
Тони священні вкрала вовча зграя.
Чума зчманіло чавить правди плин,
Свободу нашу прагнучи сполохать.
О, їй не стане й тисячі Вкраїн –
Наситити одну правдиву похіть
І гамани набити потугіш
Наїдками із владного корита!
Народе мій, поглянь: ти ще стоїш –
Твоя могила вже давно розрита...
Чом смутно так?..
Жени осмуту злу –
Гряде, гряде землею мить жадана!
То добрий знак:
Скидаючи золу,
„Так!” – золотіють сонячно майдани.
З усіх-усюд
Іде воскреслий люд,
Зміта всі перешкоди і закови.
І ВІРИТЬ Він,
І ЗНАЄ Вітер Змін:
Ми переможем – МОЖЕМО, братове!
Ростислав Балема,
член Національної Спілки письменників України.
м. Хмельницький.
Не скорена
Забуті і знедолені
Заручники пітьми,
Знесилені, зневолені,
Мов королевські олені
Під кригою зими,
Зостались мрії-сироти
Без імені і роду
Напризволяще кинуті
В могили для народу.
Живцем!
Не винесла омани,
Земля мерцем
Не впала перед паном.
ЇЇ, поховану в кишені
Товстих, огидних Пузирів,
Теплом спрацьованої жмені
Сам Бог, як доньку, обігрів!
Олександр Грабовський,
м. Хмельницький
|  | | | V.K. | Додано: Thu Dec 4 17:26:52 2003
Фестиваль у Ніжині
10-13 листопада 2004 р. на базі Ніжинського педагогічного університету ім.М.Гоголя відбувся ІІ Міжнародний музичний фестиваль аматорських колективів української діаспори “Калинові грона”. Організатори цього фестивалю – Українська Всесвітня Координаційна Рада (голова – Михайло Горинь) та Центр співпраці з українською діаспорою Ніжинського університету (голова – Станіслав Пономаревський) – висловили подяку учасникам і гостям за щиру підтримку в проведенні свята. Вітаючи в стінах навчального закладу нових друзів – танцювальний колектив “Крок” (м. Свидниця, Польща), ансамбль “Водограй” (м. Сілламяе, Естонія), ансамбль “Черемшина” (м. Усть-Ілімськ, Іркутська обл.., Росія), ансамбль домристів (м. Тюмень, Росія) – Василь Яковець, ректор Ніжинського педагогічного університету, висловив надію на подальші дружні зустрічі українських земляцтв та зарубіжних гостей на гостинній ніжинській землі.
Михайло Горинь, голова УВКР, вітав учасників ІІ Міжнародного фестивалю аматорських колективів української діаспори з Естонії, Російської Федерації, гостей із Польщі та митців славного Ніжина. У своєму виступі пан Горинь підкреслив важливість такої зустрічі не лише як спілкування представників різних поколінь, але й як українців, які відвідали рідну землю, що живе у їхньому серці народною творчістю. Навіть за найнесприятливіших умов усі сили докладаються до підтримування постійного діалогу з українською діаспорою для утвердження позитивного іміджу України в сучасному світовому співтоваристві.
Від імені УВКР пан Горинь виніс щиру подяку та високе пошанування учасникам фестивалю за їх любов до рідної мови, за збереження і плекання цінностей української культури. Бо пісня, мистецтво згуртовує українців, розкиданих по всіх континентах Землі в одну велику сім’ю, яка постійно чує потребу зустрічатися, пізнаватися і консолідуватися, прагнути Високого і Благородного. Пісня – це той оберіг, про який з таким пієтизмом писав геніальний Т. Шевченко: “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”. Цю силу художнього слова повторив І. Франко: “Пісня і праця – великі дві сили”.
Минулого, 2003 року, на І Міжнародному фестивалі “Калинові грона”, який відбувся у тому ж Ніжинському педагогічному університеті, вітали першу фестивальну ластівку – український колектив “Вербиченька” з м. Нижнєкамська республіки Татарстан, який привіз із собою цікаву театралізовану виставу на мотиви “Сорочинського ярмарку”. З того часу зміцніли контакти між Ніжином та українською громадою Нижнє камська. Ці зв’язки сприяли тому, що в Татарстані за останній рік з’явилася перша в Республіці українська школа, почали виходити збірники українських поетів-аматорів, навіть проводитися наукові дослідження в галузі українознавства.
Дружні стосунки з Татарстаном поклали в основу Ніжинського Міжнародного фестивалю “Калинові грона” єдину та важливу для сучасної України ідею – зміцнення зв’язків із українськими земляцтвами по всьому світові.
Учасників ІІ Міжнародного фестивалю “Калинові грона” вітав також пан Пономаревський, голова Ніжинського Центру спрівпраці з діаспорою, заснованого в 1999 р. У своєму виступі він відмітив, що головні завдання, поставлені перед Центром – налагодження зв’язків із українськими національно-культурними товариствами за кордоном, вивчення їх потреб; допомога в процесах організації навчання в школах, культурницьких акціях, стосунках з місцевою владою; організація спільних конференцій, науково-практичних семінарів, зустрічей, фестивалів, стажування, навчання на базі Ніжинського університету дітей, вихідців з діаспори, у галузі української мови, літератури, історії, мистецтва; нарешті, поширювати українські цінності в діаспорі – виконуються, відповідаючи запитам не лише Міністерства освіти й науки України, але й вимогам сучасної української культури в цілому.
Пан Пономаревський наголосив на тому, що фестиваль “Калинові грона” – це спроба не стільки показати себе в Україні колективам із діаспори, скільки шанс для творчого знайомства, обговорення, порівняльних оцінок. Наприклад, на цьому фестивалі було домовлено про майбутні контакти між українською молоддю громади Сілламяє з Естонії та ніжинськими студентами, про взаємні виступи українців з Усть-Ілімська в Польщі й навпаки – польський ансамбль було запрошено до Усть-Ілімська, закріплено майбутні контакти між усіма учасниками в найрізноманітніших напрямках – освітньому, інформаційному, навіть на рівні можливості надання з нашого боку юридичних консультацій. Такою, не ситуативною, а продуманою на перспективу, на думку представників Центру, повинна бути співпраця як із українською діаспорою, так і з народами тих держав, де живуть українці.
Цього року фестиваль відкрив молодий колектив, який вже зарекомендував себе зразковим у педагогічному університеті ім. М.Гоголя, - оркестр народних інструментів під керівництвом заслуженого артиста України Миколи Шумського. Своїм виступом ніжинський колектив задав гарний тон усьому концерту, прикрасивши його всіма барвами української пісні.
Свої творчі напрацювання представив гостям фестивалю і танцювальний колектив “Крок”, який приїхав у Ніжин із воєводства Нижньої Сілезії, найзахіднішого району Польщі. Не зважаючи на юний вік учасників, гурт вже заявив про себе в багатьох країнах світу, зокрема, Німеччині, Великобританії, Італії, звідки “крокарі” нещодавно повернулись. Молода енергія та творче завзяття, що виявились у стилізованих танцях колективу, мали бурхливий відгук у всієї аудиторії, яка була присутня на фестивалі. Польські та українські національні танці, а також змішання усіх танцювальних стилів у виконанні “Кроку” не залишили байдужим жодного з гостей концерту. На думку художніх керівників танцювального колективу Марії та Войтеха Скислевичів, Божени Кузьми, виступ їх вихованців є представленням українського культурного образу, сформованого польськими талантами, а також є відгуком на запити популярності, що панують у сучасному світовому просторі.
Теплом батьківського дому огорнув гостей фестивалю виступ ансамблю української пісні “Водограй”, який приїхав до Ніжина з м. Сілламяе. Українське земляцтво “Водограй” утворилося в Естонії 1999 р. і на сьогоднішній день має вже низку власних досягнень на ниві ствердження української культури. Земляцтво придбало собі приміщення, зорганізувало музей, недільну школу, налагодило випуски інформаційного листа “Водограй”; а також стало ініціатором створення гуртка народних майстрів. Однак гордістю громади міста Сілламяе є ансамбль “Водограй”, який став популяризатором народної пісенної творчості не лише в Естонії, а й в усьому Балтійському регіоні. Пісенний колектив та українське товариство в Естонії в особі свого керівника й голови Лариси Житник вітали учасників міжнародного фестивалю, представляючи власний творчий доробок на ніжинській землі.
Візитною карткою самого Ніжина названо молодіжний фольклорно-сценічний ансамбль “Народна криниця” під керівництвом Ольги та Івана Синиць. Виплеканий Ніжинським училищем культури і мистецтв ім. М.Заньковецької, колектив став головною ініціативою міста.
Найтривалішою виявилася дорога до Ніжина для гостей із Іркутського краю, вокального ансамблю “Черемшина”. Хоча пісенний колектив із м. Усть-Ілімська й невеличкий – заступниця голови українського товариства “Черемшина” Людмила Плясун, випускники музичного факультету Ніжинського університету Лариса та Юрій Бобошко, а також найменша учасниця Юлія Плясун – все ж та відстань, яку вони подолали, та радість від участі у фестивалі засвідчили силу та міць українського духу, проявлені у виступі ансамблю.
Наймолодшими учасниками фестивалю “Калинові грона” стали ансамбль домристок “Ліра” із м. Тюмень. Його учасниці навчаються у спеціалізованій школі мистецтв “Ліра” під керівництвом Василя Хімея. Юні музикантки вже встигли стати відомими у Сибірському регіоні; їхні виступи під керівництвом викладача Ольги Техтенберг та концертмейстера Олени П’яткової стали окрасами багатьох інструментальних конкурсів і виступів; солістка ансамблю Дар’я Вахрушева є лауреатом всеросійських та міжнародних конкурсів. Виступ інструментального колективу, частина якого присвячена російському поету Сергію Єсеніну, був сповнений дівочою лірикою та поетичною зачарованістю, а також відзначений за високу майстерність виконання.
Завершував святковий концерт хор Ніжинського музичного училища. Його виступ став чудовим епілогом ІІ фестивалю “Калинові грона” та спільним сподіванням організаторів і гостей на продовження традиції у ІІІ міжнародному фестивалі, де знову збереться велика громада не лише українців, але й у сіх бажаючих долучитись до української духовності.
Кожний творчий колектив чи то український, чи то польський, чи то російський, який брав участь у фестивалі, ніби в яскраву мозаїку складав створений з любов’ю різнобарвний образ України. Тому з усією впевненістю можна стверджувати, що не зважаючи на велику відстань географічну, учасники фестивалю засвідчили відсутність відстані духовної між українцями всього світу.
Олеся Горгота,
прес-секретар УВКР
| | | | V.K. | Додано: Thu Dec 4 14:54:40 2003
Хроніки української Революції. ІІІ.
(Вердикт)
Мені сказали:
Революція скінчилася судом,
Де судді перемогу віддали Народу.
І не було ні крові, ні тортур,
Ніхто знеможено не впав додолу.
Усе пройшло легально, по Вердикту.
Я слухав і не йняв своїм ву’хам...
Мені сказали:
Що Тиран зомлів, побачивши Вердикт.
І зразу здався.
Приніс ключі, печатку,
Коди, шифри банку.
І все Народу чемно передав.
(При цьому ні слівця не матюкався).
Я слухав і не йняв своїм ву’хам...
Мені сказали:
Челядь у Тирана
Ще трохи нервувала і скавчала.
І навіть хтось забрав собі життя.
Але по тім, вчитавшись у Вердикт,
Усі із каяттям прийшли на площу,
І поклялись любити свій Народ,
І Демократії молитись як іконі.
Я слухав і не йняв своїм ву’хам...
Мені сказали:
Що отой Вердикт
Європу одягнув в померанчеве,
Всі депутати їли апельсин,
Кричали дружно: Віва, Україно!
На Півночі ж, вчитавшись у Вердикт,
Все зрозуміли навіть без натяку,
У тому сенсі, що сестра молодша,
Навидання пішла скоріш старшої,
Ну що ж поробиш – гарний кавалер!
Я слухав і не йняв своїм ву’хам...
Так що то за Вердикт такий твердий?
Хто автори і де його читати?
Якби то був такий та за Бурбонів
То ми б не знали Робесп’єрів, Троцьких
І Ебертів та інших поціпак.
О, Україно, чудо це чи як?
Я слухав і не йняв своїм ву’хам...
Юрко Кровний
3 грудня (дванадцятий день Революції)
Торонто
Примітка: написання ву’хам – означає наголос на другому складі (проблема невідповідності шрифтів).
Ю.К.
| | | | V.K. | Додано: Tue Dec 2 22:13:58 2003
Публікуємо черговий вірш про Революцію торонтонського поета Юрка Кровного. В той час як Революція впевнено перемагає, пан Юрко продовжує публікувати рядки повні зневіри і розпачу, що не може не турбувати його друзів.
Василь Коломацький
КОБЗА
---------------------------------------
Хроніки української Революції. ІІ
Ти чудово знаєш, що прятунку не буде.
Як закують у кайдани, знищать весь квіт.
По московським каторжним тюрмам
Юність етапом. В дальній світ.
За три тижні єднання – знову епоху
Будем жити під брязкіт кайдан.
Поки правнуки – отроки чісті,
Знову вийдуть на Вічний Майдан.
Юрко Кровний
30 листопада (9-тий день Революції)
Торонто
| | | | V.K. | Додано: Tue Dec 2 15:00:55 2003
Передрук із УП. Чудовий коментар про усіх московських шахраїв від політики. Ще б туди додати і Бєлковського із Гризловим.
Звичайно Путіна в матеріалі намагаються відбілити, але його участь у кампанії тиску на Україну очевидна.
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------------
Російський спецназ готує евакуацію Кучми з України?
www.ПРАВДА.com.ua, 2.12.2004, 14:53
Присутність російських спецназівців в Україні можлива, але військова інтервенція Росії виключена.
Про це в інтерв'ю англомовному сайту www.ukrainianfreedom.com.ua, яке передруковує Інтернет-видання "Телекритика", сказав директор Інституту стратегічних досліджень Російської Федерації Андрій Піонтковський.
"Я не хочу гадати, але не виключаю цього. А що я абсолютно виключаю, то це військову інтервенцію Росії. Навіть скажені в оточенні Путіна на агресію не відважаться", - сказав Піонтковський.
"То був би кінець відносин Путіна з Євросоюзом і США, а всі ж рахунки цих антизахідників – на Заході. Вони там мають власність, там відпочивають, там їхні діти навчаються", - додав він.
Разом з тим, політолог вважає можливою "якусь окрему операцію російського спецназу в Україні". Такою він назвав, "наприклад, евакуацію Кучми з України".
Щодо підтримки Путіним кандидата у президенти від влади, Піонтковський зазначив, що йому "було образливо", що російський президент "три дні працював, як попка Павловського".
"Я розумію, що ці шахраї - Павловський, Марков, Ніконов, Гельман, Шувалов, - мають в Україні власні комерційні інтереси. В Москві відомо, що це мільйони й мільйони доларів. На українській виборчій кампанії вони наживаються самі й забезпечують своїх дітей та внуків. Та чому Путін вліз у це?!" – запитує Піонтковський.
За його словами, зазначені політтехнологи "свої особисті інтереси видають за геополітичні інтереси Росії. Насправді ж не в інтересах Росії йти всупереч волі українського народу".
Піонтковський означив ідею сепаратизму щодо України як "контрпродуктивну". "Донбаський сепаратизм - це номенклатурний рух. Плюс фактор заляканого, заманіпульованого, зомбованого люду", - сказав він.
На його думку, "якби населення Сходу мало доступ до об’єктивної інформації, то результат Ющенка був би приголомшливим".
Піонтковський вважає, що "донецькій владі нічого подібного до якоїсь держави не вдасться утворити, тому що в них, в Донбасі й на Сході України в цілому, немає такої підтримки, як у Ющенка на більшій території країни". "Я не кажу вже про економічні фактори - донецька продукція неконкурентна порівняно з російською", - додав політолог.
Крім того, присутність московського мера Лужкова на сепаратистському з'їзді у Сіверодоцецьку Піонтковський розцінює як "знак провалу для зовнішньої політики Росії".
"Ви маєте радіти його участі в цій акції як символу. Коли цей придурок з’являється де-небудь – значить, мова може йти про повний провал авантюри", - сказав він.
"Еліта - від Рогозіна до Чубайса - може, марить імперськими амбіціями. Але невже їх не навчив досвід Лукашенка? Бацька приїжджав у Москву, декларував союзницькі наміри, проте ні на мить не хотів змінити статус диктатора країни в центрі Європи на позу губернатора", - сказав Піонтковський.
"Вони нікому тут не потрібні – навіть Януковичу. Які б у них не були комплекси, відновити Радянський Союз уже не вдаться", - додав він.
Страх Кремля перед Ющенком Піонтковський пояснив тим, що "український приклад може бути заразливим для Росії".
Разом з тим, на його думку, "прихід Ющенка до влади означатиме встановлення справді рівноправних стосунків між Україною і Росією. Вони позбудуться фальші".
На думку Піонтковського, "Україна в побудові громадянського суспільства пішла значно далі Росії". "Путінська "керована демократія" працює, але це до пори до часу", - упевнений він.
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 1 19:20:55 2003
Рередрук із лета.ру. Лев Ройтман був класним істориком-журналістом. Завжди знаходив таку тему, що викликала інтерес читача. Дуже шкодуємо за його вимушену пенсію.
Краще б із Свободи звільнили прокучмістів тупу Коломійченко. Та й Портніков не на свому місці із своїми завжди «обтікаємими» провладними коментарями.
Сила Свободи якраз була не в оперативності інформації (цього зараз досить в Інтернеті), а саме в цікавих аналітичних розробках, у певній спробі бути філософським дзеркалом Росії, і сучасної, і минулої.
Навіщо нам ще один інформаційний фаст фуд? Філософська думка завжди сповільнена і в цьому її чарівність.
У Москві ж більшість журналістів під "лучистим" поглядом Путіна перетворяться на Портнікова.
Василь Коломацький
КОБЗА
---------------------------------------
Смена формата привела к увольнению ветеранов радио "Свобода"
Из пражской редакции радио "Свобода" уволены четверо старейших сотрудников радиостанции. Рабочие места покинули редактор и бывший директор русской службы Марио Корти, помощник директора по культурным программам Сергей Юрьенен и редактора Тенгиз Гудава и Лев Ройтман.
Корти и Юрьенен работали на ней с 1979 года, Гудава - с 1987-го, Ройтман - с 1974-го. Расстаться со своими постами им пришлось из-за проводимой в данный момент реформы "Свободы", которая должна сделать вещание более современным и динамичным.
Она предполагает отказ от длинных тематических программ, и переход к новому расписанию, состоящему из прямого эфира, ток-шоу и коротких (пять-семь минут) новостных и тематических передач. Переход на новый формат предполагается завершить к февралю 2005 года. Также планируется перенос производства большей части программ из Праги в Москву.
И в России и в Соединённых Штатах изменения формата радиостанции было воспринято неоднозначно. В частности, против планируемых изменений выступили русский Пен-Клуб и правозащитники во главе с Еленой Боннер. Они, в частности, считают, что в Москве журналисты будут подвержены большему давлению со стороны властей.
Смене формата и переезду знаменитой радиостанции была посвящена редакционная статья газеты Washington Post. "Осуществление скроенного по стандартным лекалам плана, направленного на то, чтобы американская радиостанция звучала как русская (или, что ещё хуже, как американская поп-музыкальная), - говорится в материале, - не будет служить ни защите прав человека, ни народной дипломатии, ни чему-либо ещё".
http://www.lenta.ru/most/2004/12/01/svoboda/
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 1 15:25:16 2003
Передрук із ДНИ.РУ.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------------
Тимошенко о провале Лужкова
22:46 / 29.11
Юлия Тимошенко, один из лидеров украинской оппозиции, в интервью "Эхо Москвы" рассказала о ситуации, которая сейчас сложилась в стране, прошлом Януковича и роли Лужкова в украинском кризисе. Дни.Ру публикуют наиболее интересные фрагменты интервью.
Венедиктов - У нас сегодня такое количество к вам вопросов, которые пришли от наших слушателей со всего мира. Я, если вы не возражаете, обращусь к ним. Максим из Донецка спрашивает: "Научно-экономический потенциал юго-востока является определяющим фактором развития страны. Шесть областей этого региона обеспечивают половину бюджетных поступлений. Что Западная и Северная Украина сможет противопоставить созданной промлиге "Юго-Восток"?"
Тимошенко - Дело в том, что вообще в этой плоскости разговор вести, по меньшей мере, глупо. Проблема в том, что рана такого цивилизационного раздела Украины на православную цивилизацию и западную, она уже давно зажила. И если бы политики, которые, безусловно, используют грязные технологии, не бередили эту рану, у этого парня не было таких нелепых вопросов. На самом деле, Украина была, есть и будет единой. Не только Западная Украина поддерживает Ющенко, самое главное, что Ющенко поддерживает и Западная, и Центральная, и значительная часть Восточной Украины.
И если, например российские телевизионные каналы не все, конечно, но многие, сегодня навязывают такую идею, что Ющенко это Америка, а Янукович это Россия, и Украину нужно поделить аккуратно, и даже исторические какие-то вспоминают, то вопрос как раз в том, что Ющенко поддержала, во-первых, я, которая не голосовала за отправку войск в Ирак, которая не голосовала за дополнительные права НАТО на территории Украины. Ющенко поддержал Мороз, который левый политик-социалист, который никогда не станет на сторону интересов какой-либо другой страны, кроме Украины. Ющенко поддержал Кинах, который последовательно и четко занимал позицию сотрудничества с Россией, кстати, как и Мороз.
Венедиктов - Еще вопрос: "В случае гипотетического прихода к власти Ющенко, как он поступит с территориями, которые, проведя референдумы, начнут выход из состава Украины - референдум в Донецкой области объявлен 5 декабря, а в Луганской области на 12 декабря?"
Тимошенко - Дело в том, что в России воспринимают процессы, которые происходят в Украине, немного иначе, чем сами украинцы. У нас очень ярко на тему вот этих всех заседаний облсоветов, референдумов высказался наш спикер парламента Литвин. Он сказал, что это просто слюни и сопли, и он прав. Потому что это просто поскуливают те, кто хотел бы видеть Украину в собственности, а сегодня хотят удовлетвориться хотя бы ее частью.., отломить кусочек Украины…
Венедиктов - Марина Сысоева, студентка из Московской области, родом из Житомира, ей 22 года: "Что должна делать Россия в настоящий момент с вашей точки зрения? Какова должна быть ее роль?"
Тимошенко - Я думаю, никакой, на самом деле. Нам очень приятно, что Путин уже четвертый раз поздравил Януковича.
Венедиктов - Ну как четвертый... Два. Ну ладно.
Тимошенко - Да нет, уже четвертый раз. Я думаю, что если он поздравит в пятый раз, то вся страна поймет, что есть кризис политтехнологий в России. Я бы, честно говоря, пока бы на месте России, Америки, Европы, абсолютно неважно кого, воздержалась бы от того, чтобы грубо влиять на те процессы, которые проходят в Украине.
И совершенно непонятный был приезд Лужкова в Северодонецк, потому что есть уже такая традиция, что там, где Лужков приезжает, обязательно рушатся российские интересы.
Нужно просто, наверное, политикам в России немного понаблюдать за этим процессом, а украинцы, они сами найдут решение и примут то, что нужно их стране, то, что нужно нашей стране. И между Украиной и Россией, если Ющенко станет президентом де-юре, никаких проблем в построении отношений не будет. Я думаю, здесь не вопрос даже разрушения национальных интересов России, если, например, победит Ющенко, а вопрос разрушения интересов так называемых национальных кланов.
Вы знаете, что в России провели опрос среди простого населения, поддерживают ли россияне, чтобы в Украине человек, который имеет криминальное прошлое и настоящее, стал президентом. Более 80% россиян сказали этому нет.
Венедиктов - Юлия Владимировна, но вас тоже сажали в тюрьму и вы, извините, в глазах многих, в том числе и в России, в общем, тоже человек из тюрьмы вышедший.
Тимошенко - Меня сажали в тюрьму за политику. А Януковича сажали в тюрьму за то, что он срывал сережки из ушей женщин, забирал шапки у людей. Знаете, в парках, где есть туалеты без крыши. И устраивал разбой в Енакиево. И это несколько иные вещи. И то, что делает сегодня Янукович, ничем не отличается от того момента, когда он тырил сережки из ушей женщин. Он сегодня практически разобрал на куски всю собственность Украины. Одна треть "Криворожстали", которую продали в три раза дешевле, чем должны были, принадлежит как раз команде Януковича. Они просто сегодня точно также разбойно себя ведут со страной.
Венедиктов - Но все-таки миллионы людей, мы не знаем, сколько до решения Верховного суда, миллионы людей голосовали за Януковича, так же, как за Виктора Ющенко.
Тимошенко - Не совсем так.
Венедиктов - А как?
Тимошенко - Дело в том, что в Луганской, Донецкой, Днепропетровской областях отключены все нейтральные телевизионные каналы от вещания. Это просто территория полной неправды. И посмотрите, невзирая на такую колоссальную пропаганду, на то, что был поставлен весь ресурс на ноги, все равно и Днепропетровск, и Харьков, и Запорожье очень много голосов отдали за Ющенко.
Венедиктов – Но, тем не менее, проголосовали. Даже если минус Донецк, Луганск и Днепропетровск вообще в ноль, все равно 10 млн. Что вы этим людям можете сказать?
Тимошенко – Извините, пожалуйста, о чем вы говорите? Основные голоса он получил в Луганске и Донецке.
Венедиктов - 5 млн., а 10 млн. еще?
Тимошенко - Да нет у него 10 млн., вы просто возьмите и посмотрите данные. В тех областях центральных, где за пределами избирательных участков голосовало 35-40% на выносных урнах, это нелепость, это колоссальная технология фальсификации, которая просто сейчас уничтожает всю страну.
http://www.dni.ru/news/polit/2004/11/29/53722.html
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 1 14:49:33 2003
Передрук із УП. Ірина Хакамада про події в Україні.
Василь Коломацький
КОБЗА
------------------------
Лідер російської партії "Наш вибір" Ірина Хакамада звертається до громадян України з проханням "у цей непростий час виявити мудрість і мужність, не піддаватися на провокації і заклики сепаратистів, відстояти свою перемогу мирним цивілізованим шляхом".
"Ситуація, що склалася в Україні після другого туру президентських виборів, викликає змішані почуття тривоги і надії: тривоги за долю братерської країни і надії на її демократичне відновлення. Можна по-різному ставитися до методів боротьби, однак варто констатувати очевидне: у сусідній з нами Україні відбувається демократична революція, що стала результатом абсолютно цинічного і корупційного рішення про підтримку Януковича офіційною Москвою", - йдеться в її заяві.
Хакамада звернулася до українських політиків із закликом не допустити розколу країни і кровопролиття. Хакамада також закликала російських політиків, "відповідальних за вироблення державного курсу країни, переглянути свою позицію щодо українських виборів".
"Грубе втручання у внутрішні справи братерського українського народу може привести до того, що Росія утратить всяку репутацію не тільки в Україні, але й в інших демократичних країнах", - вважає Хакамада.
| | | | V.K. | Додано: Tue Dec 30 23:01:24 2003
Публікуємо вірш торонтонського поета Юрка Кровного про Революцію. Нагадуємо, що поезія не є політологічним прогнозом, а лише відзеркалює настрої однієї творчої особистості.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------------
Хроніки української Революції I
(Погляд з Торонто).
П’яненький Президент - матюкло,
Революція і Сепаратизм –
Три діагнози України.
Питають: хто легітимний?
Чекає її хунта кривава
І зашморг на шиї.
І Антоніна Листопад, боса,
Мов Зоя Космодем’янська, по снігу
На страту іде в українській сорочці.
А навколо батуринське пекло.
- Антоніно, візьми із собою!, -
Прокидаюсь в холодному поті.
Але... крик мій ніхто не почує
Через хвилі Атлантики.
Лиш каяття запізніле
Мов ножем полосне моє серце.
Що не в Україні я,
І тому непідсудний чужинець.
Юрко Кровний,
Торонто
28 листопада 2004 р.
(сьомий день Революції)
в передостанньому рядку наголос на другому складі - Укр'аїні.
Ю.К.
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 22:24:19 2003
Передрук статті із НГ з поглядом Бориса Нємцова на ситуацію в Україні.
Васиоь Коломацький
КОБЗА
-------------------------------------
«ЭТОМУ НАРОДУ НАВЯЗАТЬ ЯНУКОВИЧА НЕЛЬЗЯ»
Политика Москвы на Украине обанкротилась, считает Борис Немцов
Ирина Романчева
Вчера украинская оппозиция объявила ультиматум президенту Леониду Кучме, требуя отстранить от власти премьер-министра Виктора Януковича. Ситуацию в интервью «НГ» комментирует член политсовета «Союза правых сил» Борис Немцов, побывавший в эти дни в Киеве.
-В воскресенье Виктор Янукович собрал в Северодонецке всеукраинский съезд народных депутатов. На нем звучали в том числе и предложения о создании восточной автономии внутри Украины. То есть Украина все же разделится на две части?
– Есть реальная угроза распада Украины. Я считаю, что люди, которые собрались в Северодонецке, не ведают, что творят. Распад Украины чреват, между прочим, и распадом России. Потому что такой сепаратистский опыт явно будет на пользу тем, кто мечтает о развале нашей страны. И, честно говоря, я бы не удивился, если бы Аслан Масхадов послал приветствие этому сборищу.
– Как вы думаете, оппозиция сможет добиться своей цели в суде?
– Оппозиция уже кое-чего добилась, поскольку Верховная Рада признала, что выборы были сфальсифицированы. Кроме того, у сторонников Ющенко есть видеоматериалы, свидетельские показания очевидцев и протокол донецкой избирательной комиссии, где в 20.00 обозначена явка 80%, а в 20.15 – 97%. Украинский Верховный суд немного отличается от российского. Например, перед выборами он пошел наперекор действующей власти и запретил Кучме и Януковичу открывать избирательные участки в России. То есть на Украине Верховный суд иногда может принимать самостоятельные решения. Но говорить за судей трудно. Тем более сейчас на суд будет оказываться беспрецедентное давление.
– Каким может быть решение суда? Что будет происходить в республике потом?
– Суд может принять три решения: подтвердить заявление Кивалова, то есть отдать победу Януковичу, признать выборы тотально фальсифицированными или отменить их на тех участках, где были замечены нарушения. Первое решение крайне неправдоподобно: о том, что во время выборов происходили нарушения, говорят все, даже Кучма и Верховная Рада. Второе решение о тотальной фальсификации выборов означает, что заново объявят второй тур. Это вполне нормальное развитие событий. Третий вариант тоже приемлем. Он предполагает пересчет голосов на всех участках, кроме тех, где были замечены нарушения. В любом случае, думаю, с судом оппозиция спорить не станет.
– Почему украинская оппозиция терпеливо ждала объявления официальных результатов выборов ЦИКом? Надеялись, что они будут отличаться от предварительных итогов?
– В ночь с 21 на 22 ноября уже были объявлены результаты с точностью до одной десятой процента. В течение прошлой недели они практически не менялись. От ЦИКа ничего не ждали. После объявления предварительных итогов украинский народ понял, что его обманули. И он вдруг вышел на улицы, чтобы высказать свое возмущение. Началась «оранжевая революция». Народ показал: у него есть чувство собственного достоинства, он не хочет вранья и требует, чтобы ему сказали правду. В течение всей недели, несмотря на холод, ветер, слякоть и снег, на площади Независимости стояли полмиллиона человек. В четверг – уже миллион. Власть надеялась, что народ замерзнет и разбежится. Ничего подобного. Меня поразила уникальная солидарность старшего поколения и младшего. Бабушки приносили носки, свитера, варежки, грецкие орехи и кофе. Другие бабушки проверяли, нет ли во всем этом отравы, и только после этого поили и кормили студентов. У меня мурашки шли по коже от такого зрелища. Бред наших горе-политтехнологов о том, что на майдане собрались купленные люди, – просто наглая, подлая ложь. Что меня еще поразило: народ действовал в полном согласии с представителями силовых структур. Люди кричали: «Милиция с народом!», «Слава спецназу!» – и просовывали в щиты спецназовцев розы и гвоздики. Сотрудники спецназа, безоружные, стояли и улыбались. Я все это видел своими глазами и могу сказать точно: этому народу навязать Януковича нельзя. Янукович никогда не будет президентом страны. Потому что киевляне его не переносят. Главный лозунг, который в Киеве начертан практически на каждом заборе и которого в России никто не показывал: «Сначала дивчину, потом Донецк, а сейчас Украину. Зека – геть». Украинцы никогда не согласятся с тем, что дважды судимый, то есть рецидивист, станет у них президентом. Весь народный гнев определяется этим. И я хочу, чтобы все – от Путина до самого последнего Павловского и Маркова – это знали.
– Отчего Леонид Кучма, пока еще действующий президент, все это время бездействовал? Почему, например, не арестовал Виктора Ющенко за попытку антиконституционного переворота, как называют происходящее на Украине некоторые эксперты?
– Ющенко – член Верховной Рады, который наделен депутатской неприкосновенностью. К тому же он лидер оппозиционной партии, за которого проголосовали 15 миллионов человек, в том числе 76% киевлян. Как его, народного героя, можно арестовать? Кстати, вы знаете, почему в Киеве, несмотря на выступления сторонников Ющенко, царит такой порядок? Потому что и мэр города, и городской совет поддерживают Ющенко. Там Януковича могут арестовать, а Ющенко – нет.
– Какую роль в происходящем играет Москва?
– Москва сделала практически все для того, чтобы мы потеряли Украину. Когда руководитель украинского ЦИКа Кивалов объявил результаты выборов, Верховный суд запретил их публиковать, и после этого Путин поздравил Януковича с победой! Допустим, Москва поддерживает Януковича. Но если сама власть Украины – и Кучма, и Верховная Рада не признают итоги выборов, как можно себе позволить дважды поздравить Януковича? Посмотрите, в какой компании оказалась Россия. Ведь Януковича поздравили только Лукашенко, Милошевич, руководство Армении и Узбекистана. Все поздравившие славятся тем, что в их странах фальсифицируются выборы. С таким отношением к происходящему на Украине мы потеряем эту страну. Они перестанут с нами здороваться. Да, народом можно манипулировать, можно создавать лжепартии, можно устраивать лжемитинги, можно путать белое и черное. Можно поздравлять лжепрезидента с победой, но народ не будет терпеть это бесконечно. Украинский народ достаточно сильно похож на российский. Он потерпит и махнет рукой на все, а потом начнет выплескивать накопившееся раздражение. Последствия этого могут быть очень печальны для власти. Самый главный урок украинской революции для России состоит в том, что нельзя строить политику на лжи. По сути, уже теперь ясно: политика Кремля на Украине обанкротилась и потребуются гигантские усилия для того, чтобы нам восстановить с ними нормальные отношения.
– Почему чиновники перешли на сторону Ющенко?
– Просто всем надоела эта лживая власть.
– Если Ющенко выиграет, как это отразится на ситуации в России? Сможет победа украинской оппозиции стимулировать на решительные действия оппозицию российскую?
– Путинская политика на пространстве СНГ повсеместно терпит крах: вспомните Грузию, Абхазию, Белоруссию и теперь Украину. Крах она терпит потому, что отсутствует явная и последовательная линия на построение демократии как внутри страны, так и за ее пределами. Вместо этого – цензура, манипуляции, договоренность «по понятиям», высокомерное нежелание считаться с оппонентами, полная деградация бюрократического аппарата и внутренние разборки. Главное, что показали украинские события: народ – огромная сила. У нас в это не верит ни президент Путин, ни некоторые демократы. Поэтому, конечно, победа народа в данном случае – это важнейший импульс, стимул для многих людей в России. У части российских оппозиционеров уже опустились руки, им кажется, что ничего сделать нельзя. На Украине тоже так казалось все десять лет правления Леонида Кучмы. Но сейчас буквально за несколько недель ситуация кардинально изменилась. Все стало по-другому. Украина становится примером для нас.
– Не боитесь, что российские власти начнут «закручивать гайки»?
– Нет, думаю, наоборот: пример Украины как страны с демократией, с властью народа отрезвит кое-кого в Кремле. Конечно, поначалу там случится истерика. Но потом они будут более внимательно относиться к людям и более критично – к себе.
– Вы верите в то, что Украина может разделиться на два государства: Западную и Восточную Украину?
– Если Ющенко станет президентом, то у него будет только один шанс сохранить Украину как единое государство: проводить пророссийский курс. Я ему об этом говорил.
– И как он отреагировал на ваши слова?
– Спокойно. Он вообще абсолютно адекватный человек, толковый и готовый идти на компромиссы. Он понимает, что страна, разодранная на две части, спокойно жить не сможет. Поэтому Ющенко как символ демократии, с одной стороны, и как человек, проводящий взвешенный курс, дружественный России, с другой стороны, – это единственно верная формула. И он это очень хорошо понимает.
– Какие способы использовались на Украине для фальсификации выборов?
– Самый популярный метод – махинации с открепительными талонами. Человеку платят 100 гривен – примерно 20 долларов, и он приносит открепительный талон. Собранные таким образом талоны везут в Луганск, Харьков или Донецк. Тем, кто их привез, дают бюллетени, они их заполняют и потом вбрасывают. Получается так называемая «карусель». Таких открепительных талонов было около миллиона. Использовались, конечно, и более изощренные методы. Но в Донецке, например, после закрытия участков выгоняли с них независимых наблюдателей и вбрасывали бюллетени.
– Некоторые эксперты утверждают, что победа любого кандидата будет означать начало гражданской войны...
– Это наши горе-политтехнологи врут, что на Украине будет война. Но, как это ни странно, там нет условий для войны. Каждый город в отдельности определился, за кого он. Вот Киев – за Ющенко, а Донецк – за Януковича. Если бы в одном городе люди шли «стенка на стенку», то война бы началась. Но в данной ситуации никаких объективных причин для этого не существует. Вообще если победу все же присудят Януковичу, он будет вынужден для сохранения единства страны проводить прозападную политику, так же как Ющенко – пророссийскую.
http://www.ng.ru/ideas/2004-11-30/11_nemcov.html
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 19:38:58 2003
Робимо передрук із УП про настрої москвичів щодо подій в Україні за даними "Эхо Москвы". Ось вам і результати роботи товаріща у кепці.
Василь Коломацький
КОБЗА
------------
Більшість опитаних радіостанцією "Ехо Москви" вважає, що Росії вигідніший розкол України й, як наслідок, можливе приєднання південно-східних областей цієї країни.
Експрес-опитування, проведене у рамках програми "Рикошет" за інтерактивними телефонах, показало, що 52 відсотка опитаних дотримується такої думки, у той час як 48 відсотків опитаних вважає, що Росії вигідніше збереження єдиної України, навіть під владою Ющенка.
Усього в ході опитування за 5 хвилин на радіостанцію "Ехо Москви" надійшло 8406 телефонних дзвінків.
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 16:02:00 2003
Робимо передрук матеріалу УП про втручання російських політиків у справи суверенної держави. А чи будуть протести з боку ОУР?
Василь Коломацький
КОБЗА
------------------
Російські депутати готують десант по східних містах України й обвинувачують Кучму в нерішучості
www.ПРАВДА.com.ua, 29.11.2004, 16:25
Соратники мера Москви Юрія Лужкова по партії "Єдина Росія" висловилися на підтримку свого колеги, що напередодні взяв участь у з'їзді законодавчих органів східних і південних регіонів України й виступив там з промовою на підтримку Віктора Януковича.
Перший віце-спікер Держдуми Любов Сліска заявила журналістам у понеділок, що вважає правильним рішення Лужкова підтримати тих, хто проголосував на президентських виборах в Україні за нинішнього прем'єра: "Подібні акції моральної підтримки з боку російських політиків доцільні й корисні".
Сліска готова приєднатися до групи депутатів на чолі з віце-спікером від фракції ЛДПР Володимиром Жириновським, який збираються 3 грудня вилетіти на Україну й провести в Донецьку, Запоріжжі, Дніпропетровську, Харкові й Сімферополі мітинги на підтримку Януковича.
"Я поїду, якщо мене візьмуть", - сказала вона.
Як зазначив представник "Єдиної Росії", з Україною в нас безвізовий режим, "і ніхто не у змозі Лужкову, так само як і іншим російським політикам, забороняти брати участь у тому або іншому суспільному заході".
"Коли ми зараз стали критикувати Україну за затягування політичної кризи, неприйняття рішучих заходів для його розв’язання, то Лужкова вже хочуть оголосити персоною нон-ґрата. Нехай вони порахують, скільки він зробив для Криму, для України", - підкреслила Сліска.
На її думку, у затягуванні кризової ситуації в першу чергу винний нинішній президент України: "Якби він хотів змінити ситуацію, рішучі дії давно пішли б".
"Чому ніхто не бере під варту тих, хто стільки часу тримає в напрузі Київ, хто блокує будинки державної влади? На сто із зайвим мільйонів доларів уже заподіяний економічний збиток - чому не порушуються у зв'язку із цим кримінальні справи?" - сказала Сліска.
У свою чергу віце-спікер від фракції "Єдина Росія" Володимир Пєхтін також висловився на підтримку дій Лужкова. "Це його особиста ініціатива, але я вважаю, таку ініціативу треба проявляти", - сказав Пєхтін журналістам у понеділок.
За його словами, ситуація, що сьогодні склалася в Україні, "бере за живе" дуже багатьох російських громадян.
"Ми тільки зараз, напевно, зрозуміли, наскільки близькі нам Україна, її народ - начебто все це відбувається в нас", - сказав Пєхтін.
Він повідомив, що 3-4 грудня в Санкт-Петербурзі відбудеться чергове засідання міжпарламентської асамблеї СНД, куди, як очікується, приїде голова Верховної ради України Володимир Литвин.
"Ми сподіваємося обговорити з ним ситуацію, що склалася в Україні", - сказав депутат.
Інтерфакс
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 15:44:26 2003
Дорогі друзі, я тут на УП знайшов репортаж кореспондента "Комерсанта" про виступ Януковича на своєму штабі. Цікаво! Виявляється наш шановний проффесор економіки ще й вважає себе філософом і висловлюється в подібному тоні прямо на робочому засіданні штабу, де обговорюється поточна ситуація. Ну прямо український Мао Цзедун. Подаємо нижче уривок матеріалу із Комерсанта (Москва).
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------
В какой-то момент мне показалось, что из своей комнаты вышел Виктор Янукович. Мы подошли ближе к этой комнате. И тут я увидел, как он поднимается к нам с первого этажа. За ним шли еще человек пятнадцать.
Проходя мимо нас, он отчего-то кивнул нам. Этот кивок сделал свое дело. Когда мы вместе с остальными вошли в малый зал, никто не спросил нас, кто мы такие. Было же ясно, что мы не чужие Виктору Януковичу люди.
Тем более не чужими ему были и остальные. В зале собрались активисты штаба и его доверенные лица. Мы сели с краешку, чтобы никому, не дай бог, не помешать. Минуты три я не открывал блокнот, стараясь не нарушать атмосферы интимности, установившейся в зале, но потом понял, что это будет преступлением перед журналистикой как таковой, и начал записывать.
Разговор шел на русском языке.
– Мы будем действовать законными методами,– говорил Виктор Янукович.– Они уже поплыли. Пусть проверяют нас. У кого-то есть данные, что мы отдавали приказ о фальсификациях? Или вы, допустим, отдавали кому-нибудь?
– Нет, что вы! – возмущались активисты.– Мы никому ничего не говорили.
– И не скажем,– тихо добавил кто-то.
Пошутил, быть может.
Виктор Янукович удовлетворенно кивнул. Он был одет по-простому, я бы сказал по-домашнему, в темный свитерок. Бросалась в глаза довольно тяжелая золотая цепь на шее. Он глядел на собравшихся как-то поощрительно, что ли, и с долей снисхождения. Едва заметно, краями губ, улыбался. Он старался производить впечатление очень уверенного в себе человека.
– Надо будет проверить все протоколы, которые подписала "Наша Украина",– пожалуйста! Надо проверить их подписи – проверим.
Он улыбался еще покровительственней.
– Ну вот смотрите сами,– говорил он,– практически ни один глава государства в мире не сказал, что выборы не состоялись или были сфальсифицированы. Даже Буш (президент США Джордж Буш.–Ъ) сказал обтекаемо, даже Буш! Говорит: "Нет у меня оснований!" Будет доказано, что были фальсификации,– тогда да. У нас есть правовое поле. Ничего, кроме этого, не существует. Иначе сразу же нарушаются права человека и демократии.
Виктор Янукович старался, я понимал, зарядить собравшихся своей энергией и уверенностью в завтрашнем дне. Они ведь должны были передать эту энергию дальше, в массы. Для этого они и встречались.
– Теперь ОБСЕ (Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе.–Ъ),– говорил он.– Если посмотреть протокол нарушений в США, подписанный ими на выборах президента, то он по Украине лучше, чем по США. ОБСЕ не пишет никогда ничего хорошего! Надо размножить, кстати, протокол этот и раздать вам.
Собравшиеся очень заинтересовались протоколами.
– Поймите, это целая страна,– продолжал господин Янукович.– Мы не отрицаем нарушений. 30 миллионов приняли участие в голосовании. 30 миллионов живых людей. Люди вообще склонны к нарушению тех или норм. Но запомните, это не повлияло на результаты выборов.
Это уже походило на сеанс массового гипноза.
– Мы очень хладнокровно отстаиваем свою позицию,– продолжал Виктор Янукович.– Все действия оппозиционеров – это эмоции и нарушение законов и прав людей. Например, блокируются здания, в которых работают люди. Мне, кстати, часто пишутся людьми жалобы, я отвечаю стандартно: вы должны обратиться в компетентные органы, я вам сочувствую, даю сопроводительное письмо. Пишут о нарушениях и сейчас. Примем меры. Эмоции пройдут. Почему мы не реагировали остро на эмоции, которые вылились на улицы? Потому что не хотели допустить кровопролития. Нарушений много. Кого-то побили. Автомобиль перевернули. Все это фиксируется. Пишутся предписания. Мы должны через это пройти. Мы должны это пережить. Посидят, поиграются с этим. Стыдно будет. И останется в истории.
Он говорил, кажется, уже и в самом деле уверенно, а не старался произвести впечатление. Похоже, он сам верил в то, что говорил.
– Определенная часть общества пострадает,– продолжал он.– Но мы должны знать, кто был инициатором этого процесса. Платежи нарушены, такой бюджет Украины, который был, уже невозможен, надо пересматривать. Давайте говорить, кто стоял за этим. Спокойствие, спокойствие и еще раз спокойствие!
Я чувствовал, что мне и правда становится спокойно и хорошо. До Анатолия Кашпировского Виктору Януковичу было, конечно, еще далеко, но кое-кого из профессионалов в этой области он явно обошел.
– Бог дал нам эти испытания. Так получилось. Дай бог, чтобы на этом все и закончилось,– вздохнул он.
– Я был на "Интере" (телеканал, который контролируется властью.–Ъ), отстаивал там наши интересы и поэтому не видел заседания рады,– сказал один из людей в зале.– Но все знаю. Я считаю, надо подать в конституционный суд на эти решения.
– Так! – твердо сказал Виктор Янукович.– Я хочу, чтобы вы чувствовали, что вы в серьезной команде. Правовой блок работает, отреагируем. Но я вам скажу другое. Я смотрел на все это с самого начала. Я знал еще вчера, что затеивается, и меня взяла грусть. Многие беспокоились. Я сказал Геннадию, чтобы успокоился. Ты поверил мне?
Геннадий кивнул.
– Это была секретная информация. Их нам сдают, нас – им.
Он не добавил, что это тоже секретная информация. Это и так было ясно.
– Я знал, кто автор. Если посмотреть просто, начнутся эмоции. А когда подумать, ровно через пять минут все понимаешь. И я сказал: не суетитесь. Не ломайте голову. Пусть еще столько же напишут. Есть конституция, закон. Те, кто голосовал, должны знать: закон обратной силы не имеет. Нет сегодня механизма повернуть назад. Этот процесс мы пройдем. Запутали они все до такой степени! Но, во-первых, мы увидели, кто есть кто. Во-вторых, оценили ум каждого. Я говорю уверенно.
То есть он понимал, что у людей в зале все-таки могут возникнуть сомнения после его слов, и сразу старался развеять их.
– Когда я увидел эти страсти... В конце концов, это игры для слабонервных. И когда люди встают на востоке, объявляют отделение...
– Это же мы их поднимаем,– в недоумении сказал один из людей в зале.
– Я завтра буду в Северодонецке (о съезде в Северодонецке см. стр. 9.–Ъ),– сказал Виктор Янукович.– Я буду говорить с ними. Они имеют право, да.
– Разве не должны области-доноры заявить о себе? – выкрикнула женщина из первого ряда.
Я узнал в ней Людмилу Кириченко из города Красный Луч.
– У людей мнение, что мы слабые. Совсем что-то не заявляем о себе,– продолжила она и рассказала про 35 тысяч человек, вышедших на площадь Красного Луча.
– Зато они заявляют,– медленно и печально произнес Виктор Янукович.– У них появился план семь-восемь месяцев назад, когда у них только закралось сомнение, что они проиграют выборы. Скажи, в чем сила? – обратился он к бедной женщине.
– В спокойствии,– подсказали ей с места.
– Мы никогда не будем показывать свою силу. Показывать тем более им. Но до определенного момента. Я же занимался философией. Взаимосвязи и взаимообусловленность – главные законы диалектики. Давайте так. Откуда появляется сила страха? Я прошел через испытания. И я знаю. Сила страха загоняет людей в такое... Они становятся сильными. Они не видят выхода, и появляется сила, которую не победить.
Вот тут он, конечно, был прав. Виктор Ющенко на его месте не сказал бы лучше.
– А когда появляется выход, сила страха слабеет. Это очень важно. Надо дать выход. Ум позволяет снизить силу страха. Если он есть.
Мне стало как-то не по себе. Мне и так-то давно было не по себе. Но я писал, и на меня никто, кажется, не обращал внимания. Только сам Виктор Янукович иногда сверлил меня, как и остальных, взглядом.
– И есть сила духа. Что это такое? Это вера, а ее не победить. Вера рождает силу духа. Ты поняла или нет? – обратился он к женщине, сидевшей в третьем ряду.
– Я поняла,– сдавленно сказала она.
– Я знаю женщин,– кивнул и он.– Я изучал женскую философию. Я однолюб. Я только женщин люблю. Ты это чувствуешь?
– Чувствую,– снова еле-еле кивнула она, уже, кажется, теряя сознание.
Его спросили, почему так странно ведет себя Леонид Кучма. Ведь мог бы помочь, если бы захотел.
– У меня нет вопросов к Леониду Даниловичу,– сказал Виктор Янукович.– Он нормальный человек. Если есть вопросы у тебя, можешь задать. Он нормальный мужик. А если есть вопросы, задай.
– А зачем было отменять пресс-конференцию сегодня? – спросил еще кто-то.
– Сегодня? – переспросил он.– Я сказал, что завтра скажу кое-какие вещи в Северодонецке. У меня есть тактика и логика. Я управляю жизнью своей.
Теперь он уже, кажется, оправдывался.
– Тогда ошибкой было созывать ее,– настаивал сотрудник штаба.
– Лучше было сделать ошибку, чем провести пресс-конференцию,– сказал Виктор Янукович.– Не знаю, что сказали журналистам. Но я сказал, что я завтра лучше в Северодонецке все скажу. И сказал, чтоб сказали журналистам. А ты же так не считаешь, а?
Он не отрываясь смотрел на этого человека. Тот молчал.
– Как говорил один мой учитель: "Если кто-то считает, что я ему должен, то я ему прощаю".
– Я считаю, мы сегодня проиграли один день,– тихо сказал наконец этот человек, которого сила страха вдруг сделала непобедимым.
– Смотря какая игра и смотря какая цена,– сразу ответил ему Виктор Янукович.
Он хотел получить сильного противника. И он, кажется, обрадовался.
– У нас очень высокая цена,– продолжил он.– Знаешь, что сегодня произошло? Мы выиграли еще один день.
Человек уже опять ничего не говорил.
– Есть в любом вопросе недостатки, которые потом становятся достоинствами. У нас есть исполнители, у которых не хватает опыта, умения, желания. У оппонентов было семь-восемь месяцев, у нас...
– Два,– подсказал человек, сидевший рядом со мной.
– Вообще не было,– закончил Виктор Янукович.– Если бы выиграл Ющенко, я уже говорил, я ушел бы, подарив ему цветы. Никаких судов. А он заранее готовился проиграть. Мы знаем, кто это готовил.
– Те, кто наблюдал,– сказал тот же человек справа от меня.
Тут ко мне наклонился человек, подошедший сзади.
– Ребята, вы кто? – прошептал он.
– Журналисты,– обреченно сказал я.
– В смысле? – поразился он.
– Статьи пишем,– объяснил я.
Он все наконец понял и оторопел. Некоторое время он стоял возле меня, а потом не нашел ничего лучшего, как сказать с мольбой в голосе:
– Но здесь же частное мероприятие!
Понятно. Прайвит-пати. Этот человек насмотрелся, кажется, американских фильмов.
– Это самое... Блокнотик отдай,– вдруг попросил он.
– Не отдам,– сказал я.
– Ну ладно, сейчас...– пробормотал он и быстро вышел из зала.
Он пошел за подмогой, это было ясно.
В эту секунду Виктор Янукович и сказал:
– Ну вот и все! Я свое выступление закончил!
И он развел руками. Его окружили и стали задавать вопросы. Нам здесь было больше нечего делать.
Этого человека не было пока видно ни на выходе из зала, ни возле гардероба.
Путь на волю был свободен.
Андрей Колесников, Киев
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 15:02:18 2003
Робимо передрук із УП про реакцію МЗС України на "інтеграторські дії" одного товарища у кепці.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------------------------
МЗС "наїхав" на Лужкова
www.ПРАВДА.com.ua, 29.11.2004, 13:38
Міністерство закордонних справ може вжити суворих заходів проти іноземних політиків, які підбурюють до сепаратизму жителів східних областей України.
Про це "Українським Новинам" повідомив співрозмовник агентства в МЗС.
У понеділок МЗС зробило офіційну заяву, у якій, зокрема, попередило про неприпустимість підбурюючих заяв з боку будь-яких закордонних посадовців.
Співрозмовник агентства сказав, що офіційна заява МЗС уже є серйозним попередженням.
"Як вважають в українських дипломатичних колах, ця заява є серйозним попередженням тим іноземним політикам, які розпалюють сепаратистські пристрасті на сході України", - сказав співрозмовник.
"Наступні кроки МЗС стосовно таких політиків можуть бути ще суворішими", - підкреслив співрозмовник.
Як відомо, 28 листопада Всеукраїнський з'їзд місцевого самоврядування вирішив провести 12 грудня референдум про створення Південно-Східної республіки у разі невизнання прем'єр-міністра Віктора Януковича Президентом України.
На цьому з'їзді був присутній мер Москви Юрій Лужков. На з'їзді був присутній і сам Янукович.
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 14:57:39 2003
Робимо передрук із УП про факти перебування російського спецназу на території України.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------------------
Російський спецназ тиждень перебуває на території України
www.ПРАВДА.com.ua, 29.11.2004, 14:27
Перші загони російського спецназу були перекинуті до України ще 23 листопада, пише російська газета "Коммерсантъ" з посиланням на свої джерела.
Диспетчери одного з аеропортів Києва на умовах анонімності повідомили "Коммерсанту", що перший літак з російськими військовими на борту запросив дозвіл на транзитний проліт над Києвом 23 листопада о 1 годині 32 хвилини.
Це був нібито військовий транспортник Ан-26 з бортовим номером RA-26410.
Через дві години, о 03.17, над Києвом пройшов ще один літак. Цього разу це був український Іл-76.
Обидва літаки приземлилися на аеродромі Гостомель поблизу міста Ірпінь.
Місцеві фахівці стверджують, що ними були доставлені бійці спецназу МВС Росії "Вітязь", яких розмістили на ірпінській базі загону "Барс" МВС України, переодягли у форму української міліції і близько 22 години автобусами повезли убік Києва.
24 листопада сліди російських військових виявилися в аеропорті Бориспіль.
Заступник командира авіабригади по тилу полковник Ляшенко заявив, що там також приземлилися літаки з російськими військовими, але він відмовляється їх обслуговувати і подав рапорт про звільнення.
На запит депутатів СБУ повідомила: рапорт полковник Ляшенко подав, однак "слідів іноземного спецназу не виявлено".
Водночас сліди були виявлені на розташованому поруч з Києвом військовому аеродромі Васильків.
За інформацією співробітників СБУ, які співчувають опозиції, там приземлилися два борти, на кожному з яких перебувало по 30 бійців російського спецназу – вони повинні були евакуювати до Росії архіви адміністрації президента України, СБУ і головного розвідуправління.
Однак вивезти непомітно документи з оточеної демонстрантами адміністрації президента не вдалося. Колону помітили мешканці найближчих будинків і подзвонили в штаб опозиції.
Спроба заблокувати колону ледь не закінчилася трагедією – автобуси, не зупиняючись, проїхали крізь демонстрантів. Одного з них з важкими переламами забрала швидка допомога.
26 листопада персонал Василькова відмовився забезпечити виліт кількох військово-транспортних літаків, на яких, за твердженням співробітників аеродрому, повинні були повернутися на батьківщину 800 російських спецназівців.
Як повідомив "Коммерсанту" депутат Олег Рибачук, бійці, переодягнені вже в російську форму, очікували на виліт в казармах Васильківского авіаційного коледжу.
На аеродром терміново виїхали журналісти і прихильники опозиції, однак на територію охорона їх не допустила. Місцеві жителі розповіли, що за годину до того з території коледжу виїхало два десятки критих армійських машин, заповнених якимись людьми.
Російські силові відомства тим часом продовжують заперечувати цю інформацію.
Так, начальник прес-служби військово-повітряних сил Росії полковник Олександр Дробишевський заявив "Коммерсанту", що минулого тижня жоден літак ВПС Росії взагалі не робив польотів над територією України.
| | | | Дмитро з Воронежа | Додано: Mon Dec 29 11:19:41 2003
М Е М О Р А Н Д У М
групи міжнародних спостерігачів
на виборах Президента України
– членів Об’єднання українців Росії
(у складі групи спостерігачів від Світового Конгресу Українців)
Представники Об’єднання українців Росії – складової організації Світового Конгресу Українців взяли участь у спостереженні за виборами Президента України: проведенням передвиборчої кампанії, голосуванням 31 жовтня 2004 р. та повторним голосуванням 21 листопада 2004 р.
Група спостерігачів у кількості 18 громадян Російської Федерації з Москви, Санкт-Петербурга, Республіки Татарстан та ряду інших регіонів країни відзначає, що передвиборча кампанія з боку кандидата від влади була далекою від демократичних норм. Владні і підвладні структури на місцях, використовуючи адміністративний ресурс, чинили шалений тиск на виборців. Від керівників організацій, підприємств під загрозою втрати посади вимагали заяв трудових колективів на підтримку В. Януковича. Керівники вищих учбових закладів примушували студентів підписуватись, що вони проголосують за того ж кандидата. Мали місце опитування і перепис населення з позначкою, за кого буде голосувати виборець. Всі державні засоби масової інформації працювали виключно на кандидата від влади. Перед виборами проводився підкуп виборців, зокрема пенсіонерів.
Під час виборів, особливо при повторному голосуванні, різними методами проводилась масова фальсифікація результатів. Наприклад, у деяких регіонах, зокрема Донецькій, Луганській областях, у порівнянні з першим туром явка виборців зросла на 10-20 відсотків, на деяких дільницях проголосувало навіть 103-105 відсотків виборців за рахунок неконтрольованого та багаторазового використання відкріпних посвідчень. Практично стовідсотковим голосуванням за В. Януковича відзначились спеціальні виборчі дільниці; є дільниці, де 10-15 відсотків виборців проголосувало на дому. На багатьох дільницях спостерігачі кандидата від опозиції не були допущені до контролю за проведенням виборів та підрахунку голосів.
У Російській Федерації переважна більшість громадян України не змогла проголосувати через відсутність виборчих дільниць у місцях компактного проживання, зокрема у Західному Сибіру, на Далекому Сході, Крайній Півночі. Натомість стараннями Посольства України в РФ та Міністерства закордонних справ України було здійснено спробу створення значної кількості додаткових дільниць для явної підтасовки результатів голосування, яка лише в останній момент була відкинута Верховним Судом України. У приміщенні Посольства України в Російській Федерації безперешкодно розповсюджувалась створена спеціально для агітації за кандидата В. Януковича газета “Час України”. Вельми показовим фактом поведінки високопоставлених урядовців було те, що під час проведення одного з заходів у Посольстві глава Дніпропетровської облдержадміністрації В. Яцуба дозволив собі грубі випади проти опозиційного кандидата. Посольство крізь пальці дивилось на участь у передвиборчій кампанії В. Януковича іноземних громадян. Все це, як відомо, категорично забороняється українським законодавством.
Аналіз результатів спостережень за виборами Президента України дає незаперечні підстави заявити, що виборча кампанія та самі вибори проведені із значними порушеннями законодавства України, загальноприйнятих демократичних норм, а їхні результати не можуть бути визнані такими, що відповідають реальному волевиявленню громадян України.
За дорученням групи міжнародних спостерігачів
– членів Об’єднання українців Росії
Валерій Семененко,
перший заступник голови ОУР,
член Ради директорів
Світового Конгресу Українців,
керівник групи спостерігачів
24 листопада 2004 р.
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 05:23:04 2003
Редакція КОБЗИ та наші читачі поздоровляють редактора нашого сайту Андрія Васильовича Бондаренка із днем народження!
Дорогий пане Андрію, Ваш день народження прийшовся на революційний час і всім нам не до радісних застіль. Але подарунком Вам буде те, що усе закінчиться добре, і Україна підніметься вгору. А як це буде - покажуть наступні дні.
Бажаю Вам здоров"я, оптимізму і творчих злетів!
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 05:16:33 2003
А шановному Бєлковському я міг би відповісти наступне. Шановний, працюєте Ви на Кремль, але гнучкіше ніж Павловський.
Базова різниця між кандидатами - у моралі: один від влади, і захищає корумповану номенклатурну систему; інший - демократ, чесна професійна людина, талановитий політик і реформатор. Так, у Ющенка немає чіткої ідеології, але це добре для українців на цьому етапі. Ідеологія нас розділяє, а не об"єднує. А в нинішній Росії ідеологія хіба об"єднує? Краще бути батьком нації ніж соціал-демократом чи лібералом. Ви про це десь вже самі писали (здається в "Россію ожідаєт пєрєворот" .
Навідміну від кандидата від влади Ющенко продемонстрував особисту безстрашність, дав особистий приклад. Тут є характер, особистість, що важливіше ідеологій.
Загроза сепаратизму скоріше всього перебільшена, і скоріше всього виникла як "страшилка" Кучми для опозиції. Мовляв, ну що догралися? Як тепер без мене? Але опозиція не злякалася і вірно розставила приоритети - спочатку зламати спротив номенклатури, а потім розбиратися із іншим. Так що залякування Бєлковського непереконливі, і взагалі матеріал замовлений. Як і більшість матеріалів, що ідуть із Москви.
Матеріал опубліковано лише тому, що у ньому вірно вказано на негативну роль Кремля у подіях. Я не отримав нічого із нашого рідного ОУР (та й не сподівався), тому публікуємо господіна Бєлковського.
А Україна буде єдина. І все ще даю 80% що з Ющенко.
Василь Коломацький
КОБЗА
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 04:50:08 2003
Публікуємо передрук із НГ. Московський політолог Станіслв Бєлковський приїздив в Україну напередодні виборів і виступав на Громадському Радіо. Ні про можливу революцію, ні про сепаратизм регіонів у його виступі не було й слова. Тобто нині він видає «вірні» прогнози заднім числом. Тому пропонуємо читачам поставитися спокійно до нових прогнозів на майбутнє, викладених у матеріалі.
Василь Коломацький
КОБЗА
----------------------
ИТОГИ АПЕЛЬСИНОВОЙ РЕВОЛЮЦИИ
Россия проиграла, Украина раскололась
Станислав Белковский
Об авторе: Станислав Белковский - президент Института национальной стратегии.
То, что произошло на Украине, – самая настоящая революция. И это следует признать. Как бы ни относиться к революциям вообще и ноябрьской украинской революции в частности.
Российская политическая элита, привыкшая жить в облаке ею же порожденных штампов, до сих пор этого не поняла. Мнение, что свершившееся в Киеве – хорошо оплаченный переворот, организованный политтехнологами, – не имеет ничего общего с реальностью. Сотни тысяч человек вышли на улицы вовсе не потому, что им кто-то за это заплатил. И даже не потому, что им очень нравится кандидат в президенты Виктор Ющенко. Просто они заранее знали, что результаты выборов будут сфальсифицированы, а значит, новый этап украинской истории начнется на улице. Революция была неизбежна постольку, поскольку прежняя модель власти в одной отдельно взятой стране постсоветского пространства исчерпала себя.
Революция выявила кричащие противоречия между различными частями Украины. Эти противоречия существуют объективно и являются следствием истории формирования Украины как государства в ее нынешних границах. Каков бы ни был исход революции, новая политическая система Украины должна учитывать этот непреодолимый полиморфизм – иначе страна рухнет.
Проигравшей же на фоне украинской революции оказалась Россия. Причем это поражение будет зафиксировано даже в том случае, если президентом Украины все-таки станет Виктор Янукович. В результате беспрецедентно грязной и циничной предвыборной кампании, в которой официальная Москва играла не последнюю роль, доверие украинской элиты ко всему, что исходит из России, подорвано всерьез и надолго. И я не уверен, что доверие может быть в полной мере восстановлено при нынешнем хозяине Кремля.
Миф против фантома
Смертельная схватка Виктора Ющенко и Виктора Януковича стала фактически борьбой национального мифа с политтехнологическим фантомом.
Ющенко начал рассматриваться как неизбежный следующий президент Украины еще в конце 1990-х годов. При этом не только широкие народные массы, но и элиты Украины никогда не представляли, в чем, собственно, состоят идеология и жизненная доктрина будущего главы государства. На митингах люди приходили в экстаз, как только Виктор Ющенко начинал рассказывать о своем детстве, проведенном в селе Хоружевка Сумской области, о курах, козах и кабане Ваньке.
Ющенко стал воплощением аморфности и бессубъектности – качеств, которые отражают базовые глубинные представления украинского народа об идеальном лидере. Российские политтехнологи, поддерживавшие Януковича, так и не поняли, что президент Украины – это совсем не президент России. Украинский лидер – не всевластный хозяин, жесткий и справедливый взгляд которого преследует тебя денно и нощно, а скорее модератор, посредник между всеми слоями общества. Украинскому лидеру куда более приличествует гибкость, нежели неколебимая уверенность в правильности какого бы то ни было прямого пути. Именно поэтому Ющенко еще до начала предвыборной кампании стал воплощением нового национального мифа и – источником национальной надежды, символом ожидаемых абстрактных «перемен к лучшему». В ходе кампании народный кандидат не сказал ничего нового, не сформулировал ни одного тезиса, который прояснил бы его облик как политика и будущего правителя Украины. Однако это нисколько не подорвало фундамент «мифа Ющенко», с которым украинский избиратель имел – и имеет – дело.
Другой фаворит – Виктор Янукович – был, по сути дела, политико-технологическим проектом. Его кампания строилась по принципу «деньги и админресурс все перетрут», столь популярному в сегодняшней России. Не случайно надежды штаба Януковича были связаны именно с российскими политтехнологами, бравирующими своей готовностью отказаться от любых моральных ограничений.
Премьер проявил себя талантливым политиком и хорошо обучаемым человеком. Большая разница между Януковичем образца весны 2004-го и нынешней версией кандидата в президенты видна невооруженным глазом. Премьер как публичный политик не оказался в итоге ни статистом, ни мальчиком для битья. Достаточно вспомнить кульминационные теледебаты, которые Янукович все же выиграл – даже с учетом оговорки про камеру Первого национального канала, явно «помогавшую» премьеру.
Другое дело, что Виктор Янукович, увы, изначально был обречен на поражение. И этого его штаб, нашпигованный российскими специалистами плаща и кинжала, постичь так и не смог. Во-первых, уходящий президент Леонид Кучма не рассматривал Януковича как своего полноправного и полноценного преемника. Кучме скорее был нужен донецкий клан как мощный административно-финансовый кулак, способный охладить пыл победительной оппозиции во главе с Ющенко. Результатом этого должно было стать проведение конституционной реформы, переносящей центр тяжести власти в парламент. Для Кучмы Янукович и Ко были инструментом, а не целью. Потому консолидация правящей элиты вокруг премьера оказалась невозможной. Другое дело, что примерно во второй половине прошедшего лета Кучма перестал контролировать донецкого джинна, выпущенного им из бутылки, но это кардинально не сказалось на кампании Януковича с ее «родовой травмой».
Во-вторых, в соревновании с Ющенко Янукович мог выглядеть сильнее, тверже, последовательнее, конкретнее, но ни при каких обстоятельствах носитель такого рода не мог заменить соперника в качестве источника надежды. А именно последнее требовалось украинскому народу на переломе национальной истории.
Логика мифа оказалась сильнее логики политтехнологий, философии политического фантома, стоящего вне реальности.
Поражение Виктора Ющенко
Мог ли Ющенко проиграть выборы? Да, безусловно, мог. Но только не Януковичу. Еще в январе 2004 года аналитическими структурами, близкими к Кремлю, был подготовлен список потенциальных кандидатов, которые могли бы успешно сразиться с лидером «Нашей Украины». В списке было 6 человек, среди них: секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Владимир Радченко, шеф Национального банка Сергей Тигипко, губернатор Одесской области Сергей Гриневецкий. По совокупности политических достоинств и мифогенных свойств все эти политики могли составить Ющенко достойную конкуренцию, больше того – победа любого из них в отличие от формально зафиксированного успеха Януковича была бы воспринята народом Украины как должное и не привела к революционному взрыву.
Но Кучма и Кремль все же сделали ставку на Януковича. Почему? Кучма – от хитрости. Ему нужен был «непроходной» официальный кандидат, дабы завести ситуацию в ступор и потребовать от политического сообщества конституционной реформы. Кроме того, он не нуждался в недвусмысленном преемнике, который воспринимался бы элитами как новый глава государства при живом президенте. Обе задачи Кучма решил. Правда, ценой потери реального контроля над ходом политической борьбы и ситуации в стране.
Кремль – от варварской бесхитростности. Никто из оставшихся в живых кремлевских специалистов не попытался вникнуть в особенности витиеватой интриги, созревшей в мозгу Кучмы. А уверенность, что «каток все продавит», не позволила даже задуматься о вероятном поражении Януковича. Дескать, и не таких к власти приводили. Так что Виктор Янукович, конечно же, никакой не российский ставленник. Он – подопытное существо, которое призвано было доказать всесилие российской политтехнологической машины. Машина не сработала. Больше того – во многом поспособствовала успеху Виктора Ющенко.
Базовый электорат «народного кандидата» составлял 26–28%. Еще примерно 25% граждан Украины проголосовали за Ющенко не столько из любви к главе «Нашей Украины», сколько из страха перед пресловутым «катком». Сметающая все на своем пути кампания Виктора Януковича – полная телевизионная монополия, аэропорты, отказывавшие в посадке самолету Ющенко, и т.п. – показала, что и править властный кандидат будет безмерно жестко, не считаясь ни с кем и ни с чем. Народ в конечном счете вышел на улицы, чтобы защитить свое право жить по принципам «моя хата с краю», «не вмешивайся в мою жизнь, и я не буду вмешиваться в твою».
Драма Януковича оказалась еще и в том, что он был заведомо делегитимизирован самой философией своей предвыборной кампании. Даже если бы он выиграл честно, без каких бы то ни было «вбросов», активная часть народа в это уже не поверит. Украина не примет Януковича-президента.
Великий раскол
Сейчас наиболее вероятной представляется все же победа Виктора Ющенко. Скорее всего глава коалиции «Сила народа» будет провозглашен президентом по итогам «третьего тура» выборов, который состоится 12 либо 19 декабря. Но победа Ющенко не может быть ни полной, ни окончательной. Потому что сегодняшний раскол Украины – объективная реальность, а не плод злых усилий политиков. Даже если исходить из того, что лагерь Януковича «вбросил» во втором туре 2,5–3 млн. бюллетеней, все равно подавляющее преимущество на Востоке и Юге Украины премьер получил. Невзирая на все свои прошлые судимости, нынешние орфографические ошибки и так далее.
Новой власти следует осознать, что тезис «все украинцы одинаковы», произносимый как заклинание, больше не работает. Украине нужна новая политическая система, отвечающая ее национально-государственной идентичности.
Пожалуй, пришло время вернуться к модели идеолога украинской независимости Вячеслава Чорновила, который выделял в составе Украины девять основных политико-ментальных кластеров («земель»). Политическая трансформация страны не может не предполагать расширения прав и полномочий регионов, делегирования им функций регулирования языковых и культурных вопросов, постепенного перехода к выборности губернаторов. Именно такие шаги позволят погасить волну сепаратизма в различных частях Украины, вызванную ноябрьской революцией.
Масштабная политическая реформа неизбежна в принципе. Потому что нынешняя модель власти не адекватна сути и сущности Украины. В частности, так или иначе необходима передача части (не всех) президентских полномочий правительству парламентского большинства.
Есть опасения, что лагерь Виктора Ющенко, пребывая в эйфории от революционного успеха, захочет получить все и сразу и не станет делиться с условно побежденными. Тогда противоречия внутри Украины лишь обострятся и взрыв в среднесрочной перспективе будет абсолютно неизбежен.
Последний вопрос: а что же Россия? Ее репутация на Украине сегодня очень серьезно испорчена. И ведущим нашим политикам следовало бы не рассуждать о том, правильно или неправильно Верховная Рада Украины распускает Центризбирком (влиять на ход этого процесса все равно не можем), а подготовиться к большой работе по исправлению ошибок, допущенных нами – и лично Владимиром Путиным – на протяжении последних шести месяцев. Эта работа трудна и неблагодарна, но без нее – никуда.
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 04:42:20 2003
Публікуємо матеріал Народного Оглядача про реакцію Товариства "Троянда" (Челябінськ) на події в Україні. З точки зору директора КОБЗИ хотів би зауважити, що подібні висловлення на адресу шахтарів - громадян України є некоректними. І наприклад самі ж кияни приймають їх набагато приязніше ніж сказано словами голови "Троянди". Публікуємо матеріал із обов"язку поширювати інформацію, а не із згоди із висловленою думкою.
Тим більше, що загроза сепаратизму почала конкретно вимальвуватися і треба думати про солідарність регіонів в першу чергу, шановний Василю Васильовичу.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------------
13:24 27.11.2004
Привітання Майдану Незалежності з кордону Європи та Азії.
________________________________________
З “Народним Оглядачем” зв’язався голова Громади Українців Челябінської Області “Троянда” п.Василь Вексей. Він повідомив, що виступає від імені Асоціації Українців Уралу (з центром в м.Єкатерінбурґ), до складу якої входить і “Троянда”. Українці Уралу щиро вболівають за долю України у цей переломний момент. Душею та думками вони разом з патріотами, що зібрались на Майдані Незалежності в Києві. Українці Уралу пишаються своїм народом, який у ці дні показав усьому світові, що є справжньою НАЦІЄЮ.
Завтра, 28 листопада, в греко-католицькій церкві Челябінська відбудеться молебень за Україну.
Пан Вексей також повідомив, що серед Українців Уралу сьогодні найбільш популярні такі думки:
1. Янукович, Кучма та їх команди мусять бути притягнутими до суду. Всі гроші, які вони наворовали з бюджету на проведення цієї брутальної виборчої кампанії треба відшкодувати за рахунок конфіскації підприємств, які вони свого часу “прихватизували”.
2. Ті шахтарі зі сходу України, які ешелонами прибувають до Києва і все ще продовжують виступати за Януковича та за входження до Росії – можуть тими ж самими ешелонами їхати в Росію. Там багато вугільних басейнів у Сибіру. Якщо їм не подобається Україна – то чому б не уїхати в Росію.
Від “Народного Оглядача”: Тут треба відмітити на захист шахтарів, що переважна їх більшість після приїзду до Києва уходять з табору прихильників Януковича і приєднуються до протестувальників на Майдані Незалежності. Так з приблизно 60 тисяч, що приїхали за останні два дні, на мітингу у Залізничного вокзалу на підтримку Януковича було біля 20 тисяч, ввечері їх залишилось біля 5 тисяч. І як нещодавно передав канал СТБ, з ранку їх було біля 300 чоловік.
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 29 04:34:11 2003
Публікуємо ще один файл, що замандрував у Редакцію із Києва.
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------
Дорогие Россияне!
Простите великодушно за то, что прибегаем к такому малопочтенному способу
распространения информации, как спам, но наверное сегодня это лучший способ донести до вас правдивую информацию о том, что действительно происходит у нас в Украине. И,
поверьте, информация эта исходит не из каких-либо официальных или рьяно оппозиционных источников, а от обычных людей, которые сегодня в огромном количестве вышли на улицы и площади Киева.
Дорогие россияне, на площадях и улицах Киева около миллиона людей,
настроенных мирно, дружелюбно и возвышенно. Они говорят на русском и украинском
языках, говорят о том, что им надоело засилье криминалитета во власти, надоело
бесконечное унижение и собственное бессилие перед кучкой приближенных к корыту
казнокрадов, нагло, нахраписто и цинично попирающих закон. Эта банда украла в Украине практически все. За бесценок скупались важнейшие стратегические предприятия, себе любимым отдавались санатории, заповедники, земли и угодья. Торговля государственными постами превратилась в доходнейший бизнес. А на самих государственных постах засели провластные бизнесмены , исправно пополняющие содержимое, как собственных карманов, так и общаки кланов, прикупивших для них эти посты.
Вчера они попытались украсть у нас право выбора. И поэтому сегодня на наших улицах
интеллигенция, бизнесмены, рабочие, политики, артисты, спортсмены и студенты из разных уголков Украины. Среди них множество совсем молодых людей, которых, к слову, никто насильно на улицы не выгонял. Такого единения, такого подъема и единодушия я не видел в своей жизни ни разу. Поверьте, стоило жить, чтобы это увидеть. Люди толпами приносят бастующим горячую пищу, теплую одежду, кофе, чай, конфеты. Подъезжают машины, из которых выгружают кульки со всем необходимым. Удивительные чувства испытываешь, когда видишь, как вслед за старенькими Жигулями к лагерю подъезжает сверхдорогой Лексус или Мерседес , украшенный оранжевыми ленточками, и пахнущий французским одеколоном бизнесмен с оранжевой повязкой на руке, вываливает из багажника гору продуктов, одежды и медикаментов.
Теперь о мифах, которыми в изобилии вас потчуют, ваши и наши политологи .
Миф первый национализм, конфликт между западной и восточной Украинами. Как человек, русскоговорящий, в жилах которого течет половина русской крови, со всей ответственностью заявляю вам вранье. Украинцы прекрасный, мирный и очень толерантный народ, прекрасно понимающий русский язык и говорящий на нем. Приедьте к нам сейчас и посмотрите сами, как общаются парни из Дрогобыча с ребятами из Донецка, привезенными в Киев сторонниками Януковича, за украденные наши, а возможно и за ваши деньги. Бело-синих привезли, как своеобразное пушечное мясо, отработали транспортные расходы и бросили на произвол судьбы. Оранжевые делятся с ними одеждой, наливают горячий кофе, суют конфеты. Сам был свидетелем, как худющего, едва одетого и в дрезину пьяного бело-синего подняли из снега оранжевые западенци , как один из них стянул с себя оранжевый плотный свитер и долго напяливал его на бренную тушку сторонника дородного Премьера, как, подхватив под руки, группа оранжевых увлекла раненного отогреваться в ближайший оранжевый штаб. Не могу поручиться на все 100 процентов, но, по-моему, пьяным голосом жертва кричала уже
что-то вроде: Ющенко, так!
Мне думается, что проблема национализма в Украине существует за деньги власти.
Кому-то очень выгодно, чтобы граждане до хрипоты и мордобоя выясняли друг с другом
отношения по поводу языка, Востока и Запада, забывая о тех, кто обобрал их буквально до
нитки. Ищи того, кому выгоден национализм, а выгоден он власти. И другой
заинтересованной стороны, тут, пожалуй, не сыщещь.
Вторым мифом является вопрос о проамериканском и пророссийском кандидатах.
Этот миф, к сожалению, усиленно подпитывается и политикой, и деньгами, причем деньгами явно российскими. Много ли вы, россияне, видели по своим телеканалам выступлений проамериканского кандидата Ющенко или объективных материалов о нем и его программе? По моей информации на ваших экранах красуется один Янукович. Спросите себя, почему? Почему вдруг накануне выборов с такой помпой и бравурными криками Россия отменяет регистрацию для приезжающих граждан Украины, хотя МИД Украины с подобным предложением обращался к России уже давно? Почему такой трезвый и очень осторожный политик, как Путин, в который раз столь неуклюже поздравляет Януковича с победой, легитимность и честность которой оспаривают не только миллионы украинцев, но и весь цивилизованный мир? Хотите, отвечу.
Холодный ум чекиста Путина просчитал, что на посту президента Украины ему выгоден
зависимый человек с уголовным ( разбой и хищение ) прошлым, которого не воспримет
всерьез ни один уважающий себя западный политик. Такая близость желанна Владимиру
Владимировичу до такой степени, что ради нее он готов пожертвовать интересами даже
российского бизнеса, заинтересованного, как и любой другой иностранный бизнес в
прозрачных и всем понятных законах и инвестиционных условиях в Украине. Вспомните, как компания наших олигархов при участии нынешнего Премьера и кандидата отстранила россиян от участия в приватизации Криворожстали , хотя российская компания предлагала нашему государству без малого на один миллиард долларов больше. В результате проиграла и Россия и Украина. Проиграли украинские учителя, врачи, пенсионеры, недополучившие из бюджета эти деньги. Так в чем же состоит американизм народного кандидата Ющенко? В желании создать прозрачные и равные условия для всех в Украине? В стремлении, чтобы заработали законы, чтобы украинцам было не стыдно за свою страну, за своего Президента? Может быть виновата жена Ющенко, Екатерина Чумаченко, американка украинского происхождения? Уверяю вас, персональные счета в американских и других западных банках, принадлежащие провластным структурам, связывают их с Западом гораздо прочнее, чем эта очень личная и чисто человеческая связь.
Дорогие друзья, есть хороший общечеловеческий принцип, о котором начисто позабыл
Владимир Владимирович: поступай с другими так, как хочешь, чтобы поступили с тобой и желай другим того, чего очень хочешь сам. А поэтому, положите руку на сердце и спросите себя сами, просто так и по-человечески, хотели бы лично вы, чтобы вашим Президентом стал человек, судимый ранее за разбой и хищения? Больше ничего и не нужно. Сердцем вы поймете причины оранжевой революции.
И еще. Бродит упорно тревожная информация, о том, что из России и Белоруссии в Украину перебрасывают российский и белорусский спецназ, который срочно переодевают в форму украинских бойцов ОМОНа. И хотя ваш министр Иванов называет эти слухи полной галиматьей, видя, как заинтересована ваша власть в определенном исходе наших выборов, начинаешь невольно сомневаться в искренности вашего министра. Что может произойти, вы знаете не хуже меня.
Дорогие россияне, вы можете помочь предотвратить беду, которая на долгие годы
разъединит наши народы. Разошлите это письмо всем своим друзьям, родственникам и
знакомым и буквально засыпьте своего президента вопросами о том, правдива ли информация об этом очередном "интернациональном долге" и почему он, офицер, столь неуклюже и неприкрыто поддерживает кандидата с уголовным прошлым?
Помнит ли Владимир Владимирович о том, что такое офицерская честь?
А еще приезжайте к нам сейчас, не пугаясь ничего и никого, чтобы глотнуть вместе с нами морозный воздух свободы, удивительной человеческой доброты и единения человеческих душ.
Вы не забудете этого до конца ваших дней. Даю слово.
Любящий вас киевлянин, сын русской и украинца
( в перерыве между дежурствами на Майдане )
| | | | man | Додано: Sun Dec 28 22:30:10 2003
Росії не вдався перший план з фальшуванням виборів в Україні!!!!!Вона ще має декілька планів розколу України ,втілює в життя наступний ,автономія східних областей!!!!Не можна сідати за один стіл із зрадниками українського народу /Кучма, Янукович / ,вони ніколи не були патріотами і не будуть, не вірте їм , тільки відтягують час, такого шансу для України вже не буде .ВОНИ МАРІОНЕТКИ РОСІЇ!!!Світ є за нами , нас багато , і це правда НАС НЕ ПОДОЛАТИ!!!!ДОМАГАЙМОСЯ ВІДСТАВКИ КУЧМИ І ЯНУКОВИЧА ,ТОДІ УКРАЇНА БУДЕ НЕЗАЛЕЖНА ДІЙСНО!
| | |
|
Гостьова книга 
