В гостьовій книзі 1083 записів на сьогоднішній день.
Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 » |
| ВО “Свобода” | Додано: Thu May 5 18:28:22 2005
Останнім часом на світ Божий знову почали з’являтися підлі чутки про статус Криму та Севастополя. Знову на наш півострів з півночі крадькома заповзають ворожі шпигуни, що несуть із собою страх та неспокій у наші домівки. Знову Зло з півночі готується до свого одвічного чорного кривавого дійства...
Але хай знають, ми завжди будемо стояти тут на сторожі, за наш край, за кожний метр своєї землі, за кожну травинку!
Поки не пізно схаменіться! Заберіть звідси, з Криму, своїх провокаторів та блазнів. Ми більше не терпітимемо. Ми довго не втримаємось.
Крим буде українським або.. українським! Слава Україні!
Кримська організація ВО “Свобода”
E-mail: presa@krym.vosvoboda.info, Веб: http://www.krym.vosvoboda.info
|   | | | Андрій Бондаренко | Додано: Mon May 2 14:39:44 2005
IV Конгрес ОУР
А чи були Конгрес і З’їзд?
На офіційному сайті Посольства України в Російській Федерації (http://ukremb.ru) чомусь просто не помітили квітневих форумів української діаспори в Москві
9-10 квітня 2005 року у Москві відбулися чергові IV Конґрес Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзд Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” – головні форуми обох існуючих федеральних українських громадських організацій Російської Федерації. У форумах взяли участь делегати від 80 українських організацій з 46 реґіонів Росії, депутати Державної Думи та члени Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, працівники апарату Уряду, міністерств та відомств Росії, представники громадських організацій, численні гості з України, українські дипломати, Генеральні консули України в Санкт-Петербурзі, Тюмені, Ростові-на-Дону та Владивостоці.
І Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії п. Микола Білоблоцький був присутній на Конгресі і навіть виступав на ньому. Більш того, вечором 9 квітня в приміщенні Посольства України було проведено урочистий прийом делегатів цих двох українських форумів.
Але ці Конгрес і З’їзд вперше за всю історію обох федеральних українських об’єднань Росії не привітав Президент України і на них не було, як раніше, високопоставленого представника Уряду України в ранзі віце-прем’єра. Про це незалежний сайт діаспори “Кобза” –українці Росії” розповів своїм читачам в полемічному матеріалі “Про шану і повагу до жебраків або Чому президент України Віктор Ющенко не привітав квітневі форуми ОУР та ФНКА “Українці Росії” (http://kobza.com.ua/ - 26.04.05).
Та пройшов час, і виявилося, що офіційний голос України в Росії - сайт Посольства України в Російській Федерації (http://ukremb.ru) чомусь не сказав про IV Конґрес Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзд Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” ні єдиного слова. Немовби головне дипломатичне представництво України в Російській Федерації просто не помітило квітневих форумів української діаспори в Москві. Дивіться самі на ті матеріали, що були виставлені на сайті Посольства України в РФ в розділах “Новинах” та “Нових документах” за останній місяць.
Новости
26 квітня - день Чорнобильської трагедії26 квітня ц.р. Посол України в РФ Микола Білоблоцький і співробітники Посольства взяли участь у траурній панахиді на Мітинському кладовищі в Москві у зв’язку з 19-ю річницею Чорнобильської трагедії і поклали вінок від Президента України до пам’ятника загиблим. Виступаючи на мітингу пам’яті, М.Білоблоцький зазначив: “Стоячи сьогодні на цьому святому для нас місці - Меморіалі пам’яті загиблих учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, гостро відчуваєш як біль втрати, так і святе почуття подяки тим, хто першим прийняв на себе удар ядерної стихії. Ціною свого життя вони запобігли подальшому розвитку катастрофи, вберегли усіх нас від значно більшого горя”. 26.4.2005 Посол України в РФ М.Білоблоцький і співробітники Посольства взяли участь у траурній панахиді на Мітинському кладовищі в Москві
20.4.2005 О результатах выездного совещания в г.Севастополь группы представителей министерств и ведомств Украины во главе с Первым заместителем Министра иностранных дел Украины В.Огрызко
07.4.2005 Первый заместитель министра иностранных дел Украины Владимир Огрызко посетил Апостольскую нунциатуру Святого Престола в Украине и сделал запись в книге скорби по поводу смерти Папы Римского Иоанна Павла II
06.4.2005 6-7 квітня ц.р. у Києві відбудеться черговий раунд українсько-російських консультацій з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його тимчасове перебування на території України
06.4.2005 4 квітня ц.р. в МЗС України Перший заступник Міністра закордонних справ України В.Огризко зустрівся з заступником Міністра закордонних справ РФ С.Разовим, з метою обговорення проблематики реформування СНД
06.4.2005 5 квітня ц.р. відбулася зустріч Посла України в РФ Миколи Білоблоцького з переможцями і членами журі Всеросійського літературно-творчого конкурсу "Тарас Шевченко і російська культура”
04.4.2005 Посол України в РФ Микола Білоблоцький зустрівся з Головою Російської Союзу промисловців та підприємців Аркадієм Вольським
04.4.2005 Посол України в Російській Федерації Микола Білоблоцький відвідав Представництво Святого Престолу в Росії та зробив запис у книзі співчуття у зв
04.4.2005 Информация относительно незаконного вывоза из Украины в 2000-2001 годах крылатых ракет
03.4.2005 Президент Украины Виктор Ющенко глубоко скорбит по поводу смерти Папы Римского Иоанна Павла ІІ и выражает искреннее соболезнование всем верующим
Новые документы
29.4.2005 Вниманию журналистов
29.4.2005 Информационная служба Посольства
29.4.2005 Аккредитация в Украине представителей иностранных СМИ
28.4.2005 Eurovision-2005/Євробачення-2005
28.4.2005 Интервью Министра иностранных дел Украины Б.Тарасюка
25.4.2005 К Международному дню памяти жертв радиационных аварий и катастроф
18.4.2005 Главная страница
18.4.2005 Полезные ссылки
07.4.2005 Тарифы консульского сбора за оформление виз
07.4.2005 Срок действия визы
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Перш за все повинен відмітити, що оцінювати цей факт – відсутність навіть згадки хоч парою слів про IV Конґрес Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзд Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” на офіційному сайті Посольства України в РФ як випадковість, як технічні недоробки апарату Посольства України, на мою думку, ніяк не можна. Про Конгрес та З’їзд в Москві в Посольстві було добре відомо з квітня 2004 року. Та для подібної інформації саме і існує така висока дипломатична установа - Посольство України в Леонтіївському провулку Москві. Повторюю, абсолютно впевнений, що випадковість тут виключена – Посольство України отямилося після “помилкового” урочистого прийому делегатів від діаспори 9 квітня 2005 року і вирішило більше нічого про це не згадувати. Від гріха подалі. І тим самим тільки підтвердило офіційне ставлення вищого керівництва України до цих двох форумів української діаспори Росії. І дай Боже, щоб я у цьому помилявся...
Як стало відомо автору, деякі представники керівництва Об’єднання українців Росії в Москві оцінили публікацію на сайті “Кобза” - українці Росії”, як необ’єктивний на їх погляд матеріал. Бо писати про те що Президент України Віктор Ющенко не поздоровив Конгрес через зневагу до ОУР, на їх думку, не можна: “просто він “забігався” в перші 100 днів свого правління”. Але де і як “забігалися” Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії п. Микола Білоблоцький та перший секретар Посольства України в Російській Федерації п. Олександр Мороз, які обидва були присутні на ІV Конґресі Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзді Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”? Бо впевнений, що без них, без їх санкції і вказівки такого б дипломатичного замовчування самого факту проведення обох форумів діаспори офіційним сайтом Посольства України просто б не було. Повторюю ще раз: дай Боже, щоб я в цьому помилявся...
В.о. директора - редактор сайту "Кобза" - українці Росії"
Андрій БОНДАРЕНКО,
Заслужений журналіст України.
| | | | Стефан Паняк | Додано: Mon May 2 06:09:12 2005
IV Конгрес ОУР
Завдання українства Росії після квітневих форумів
Перший заступник голови ФНКА “Українці Росії” Стефан Паняк про поточну ситуацію в нашому громадському русі.
Преамбула, або ретроспектива
Українці Росії на сьогоднішній день згуртовані в дві організації федерального рівня: Об’єднання українців Росії і Федеральну національно-культурну автономію ”Українці Росії”, які працюють під єдиним керівництвом. 9-10 квітня цього року в Москві відбулися IV Конгрес ОУР і III З’їзд ФНКА „УР”. Об’єктивна оцінка цих подій буде дана не ангажованими журналістами і гостями, але, думаю, що вона матиме як позитивні так і негативні відтінки. Мені, як одному із новообраних лідерів, хотілось би повернутися до головних проблем цих організацій.
Нагадаю, що обидві організації створювалися регіональними лідерами для вирішення специфічних проблем, які виникають на федеральному рівні. Ні ОУР, ні ФНКА „УР” не покликані „керувати” роботою регіональних організацій. На мій погляд, вони створювалися для роботи, перш за все, з владними структурами Росії: з Державною Думою, міністерствами і відомствами, від яких залежить загальний фон, на якому розвертається робота за збереження української культури в низових організаціях. Не виключаю необхідності координації роботи регіональних організацій, узагальнення їх досвіду тощо.
А як проходила робота московського керівництва в минулому реально? Незабаром, після заснування ОУР в 1993 році, стало очевидним, що Голова організації пішов по легкому шляху, вся робота на зібраннях в Москві зводилася до звітувань за нашу роботу в регіонах. Цим дійством, з одного боку, відверталася увага всіх учасників від невирішених нагальних проблем федерального рівня, але ще більшу шкоду такий стиль керівництва приніс в іншому: роздуті звіти привели до викривлення картини загальної ситуації українства в Росії. Внаслідок таких звітувань тимчасові самодіяльні гуртки по вивченню української мови ставали „українськими школами”, а випущені на голому ентузіазмі інформаційні листки зараховувалися регулярними газетами тощо.
На жаль, зміст більшості виступів Голови ОУР на різних форумах, як в Москві так і в Києві, також нагадував такі ж формальні звітування, а не висвітлення реального життя та прагнень членів ОУР. Всі ці „успіхи”, з подачі керівництва ОУР-ФНКА, збирала російська влада і шовіністичні «інтелектуальні» центри. За даними російської статистики в РФ наприкінці 90-х років випускалося коло 80 українських газет (?). І хоч ми прекрасно знаємо, що на сьогодні ледь жевріє 4 (чотири!) українських друкованих видання (щомісячних чи щоквартальних) з тиражем максимум в кілька сотень екземплярів, владні структури РФ (і, як це не дивно, навіть деякі депутати Верховної Ради України) продовжують говорити про зростаючі успіхи українства в Росії. Згадаймо Заяву Державної Думи від 19 липня 2000 року, в якій писалося про те, що українці Росії мають все, а росіяни в Україні – втрачають останнє. Парадокс! Але ж звідкіля взялися у думців такі „успіхи” українців Росії? Якраз із наших звітувань.
Про неправильні акценти в роботі керівництва ОУР і ФНКА “УР” я писав неодноразово, за що московське керівництво виключало мене із списків на різні міжнародні форуми, а кілька разів писали листи-наклепи з метою дискредитації. Керівництво ОУР вперто замовчувало факт неадекватного етнокультурного положення українців Росії в порівнянні з росіянами в Україні. А мій заклик сказати цю правду в прес-релізах ОУР та ФНКА “УР” в минулому подавався як «заклик до боротьби із владою». Тому було приємно відзначити що на останньому Конгресі мої колеги говорили на ці теми досить відверто.
Головним досягненням ОУР-ФНКА Олександр Руденко-Десняк вважав затвердження (при його участі) Закону РФ „Про національно-культурну автономію”. Про це він повідомляв майже на всіх зібраннях, хоча зазначений закон до осені 2003 року, коли Державною Думою РФ були прийняті необхідні поправки, фактично не працював. Ми в Єкатеринбурзі на протязі 6 років безрезультатно намагалися зареєструвати УНКА, але в Законі були такі „рогатки”, які обійти було неможливо.
З іншого боку, законом „Про національно-культурну автономію” Росія витіснила в тінь більш актуальний закон, яким керуються європейські держави, - „Про національні меншини”. Стимулювати прийняття згаданого закону про національні меншини, який міг би суттєво покращити ситуацію з національними культурами в Росії, – одне з головних завдань створеної IV Конгресом та III З’їздом ФНКА “Українці Росії” Правничої комісії, яку очолює шановний пан Анатолій Костюк із Калінінграду. Хочу додати, що ще на І Конгресі українців Росії мій колега по Редакції незалежного сайту діаспори “Кобза” - українці Росії”, Заслужений журналіст України Андрій Бондаренко, співголова Самарського обласного українського національно-культурного центру “Промінь” виступив з детально розробленим законопроектом “Про національні меншини”, який запропонував передати до Держнацкомфедерації, як нашу законодавчу ініціативу (див. «Мы – граждане России. Материалы I Конгресса украинцев в России. М.!994, с. 46-47). Де ж той документ і чому б нам до цієї роботи не повернутися на новому етапі?
Не вважаю себе великим оптимістом, тому не можу стверджувати про те, що минуле керівництво могло зробити значно більше. Але, знаючи гостре перо О. О. Руденка-Десняка, вважаю, що він, як ніхто інший, міг би випукло поставити наші проблеми перед владою, а не писати заяви в стилі кота Леопольда: „Ребята, давайте жить дружно!” Була маса прикладів, коли гострої принципової позиції ОУР не вистачало, а натомість була спроба замовчати проблеми. Згадаймо, наприклад, заяву ОУР з приводу Тузли. Чи заяви О. О. Руденка-Десняка в Торонто з приводу ситуації у Ногінську. На жаль, його виступи звучали красиво, але були по суті „ні про що”. Вважаю що діаспора має жити в злагоді з владними структурами, але не плазувати перед ними. Таких не поважають ніде. В нашій роботі має бути зваженість і принциповість.
На жаль, московське керівництво ОУР не прийняло своєчасно демократичних методів роботи з регіональними організаціями, не зрозуміло користі конструктивної критики, необхідності опозиції взагалі. Так всі опозиціонери ставали ворогами, з ними починали боротися (на одного нашого колегу Василя Коломацького було надіслано із Москви в СКУ мінімум 5 «грізних» листів із вимогою його відставки із КЛГП і т.д.), іноді це робилося руками нових людей, які не встигли розібратися у внутрішній ситуації. А в опозиції були самі авторитетні і досвідчені люди, які очолювали найбільші колективи....
Неправдою виглядає міф про велику кількість „гетьманів” серед наших регіональних лідерів. Відказався ж від булави на минулому Конгресі безсумнівний лідер українського руху в Росії Василь Бабенко. Якщо пригадуєте і я прилюдно тоді ж заявив, що знімаю з себе повноваження замісника Голови ОУР, бо не вважав вибори легітимними. А пізніше був розіграний фарс - мене знімали з посади, якої я не займав, про що широко повідомили у ЗМІ.
Сподіваюсь, що нам вдасться налагодити стиль колективного керівництва. Не може бути „наближених” чи „віддалених” керівників наших регіональних товариств. Знаю в яких нелегких умовах вони працюють. Перед кожним із них вклонитися треба за самовіддану працю. Адже працюють вони на власному ентузіазмі багато років.
Поточні завдання
Вважаю найважливішим завданням початок роботи створених в ОУР Комісій. Це нова і важлива ініціатива в нашому русі. Вважаю за необхідне розділити Комісії на ті, роботу яких направлятиме Юрій Кононенко, і з якими працюватиму я. Особисто я хотів би працювати, перш за все, із двома комісіями – Церковних справ та прав людини (голова Володимир Манович, Новосибірськ) та Інформаційної служби ОУР (голова Олександр Кришталь, Камчатка). Як член КЛГП, співзасновник Ногінського комітету та редактор сайту «Кобза» маю досвід у зазначених ділянках роботи.
Комісії формально мають фінансуватися із бюджету ОУР та ФНКА. Але щоб спростити процедуру пропоную за кожною Комісією закріпити найближчі (до місця проживання керівника Комісії) регіони, які переводитимуть членські внески ОУР прямо в бюджет комісії. Вважаю за потрібне нині закріпити регіони за відповідними комісіями. Керівництво ОУР та ФНКА має в сумарному фінансовому звіті вказувати і бюджети своїх комісій. Крім того було б доцільно написати невеликі статути кожної комісії, де вказати їх мандат та внутрішню форму управління. Реєструвати ці статути немає потреби, оскільки це є внутрішні органи ОУР та ФНКА, але ознайомити членів ОУР з ними потрібно.
В проектах нових Статутів ОУР і ФНКА „УР” збільшено термін між Конгресами до 4-х років. Вважаю що його, навпаки, треба було б зменшити. Але якщо він таким залишиться, то для оперативного вирішення нагальних питань потрібно, на мій погляд, створювати щось схоже на Президію Ради. На Конгресі велася мова про те, що у кожному Федеральному окрузі РФ голови товариств могли б обрати довірену особу (члена „Президії”), яка могла б голосувати від їх імені на термінових зібраннях (засіданнях Ради) у Москві. Ця необхідність виникає у зв’язку з потребою постійно працювати в правовому полі, зберігати легітимність наших рішень. Можливо, що такі повноваження можна надати 11-ти обраним замісникам Голови, які очолюють Комісії Конгресу. Створення такого колективу, з одного боку, обумовлена труднощами (для багатьох) оперативного приїзду до Москви, а, з другого, - необхідністю колективного прийняття важливих рішень.
Мене не задовольнив фінансовий звіт в ОУР та ФНКА. Тут хронічна проблема нашого руху. Вважаю за доцільне зробити запити до минулого керівництва з цього приводу. Не зовсім зрозуміло чому на Конгресі за Ревізійну комісію звітували не члени комісії, обрані попереднім Конгресом (Леонід Харамбура, Анатолій Вишневський, Ростислав Коляда).
Вважаю необхідним розробити «Концепцію захисту церковних парафій та мандату ОУР-ФНКА у сфері міжцерковних відносин». Треба з’ясувати для себе що ми будемо робити, а що не є нашою компетенцією. Скажімо, в час Конгресу Валерій Семененко вважав, що звертатися в справі визнання Київського Патріархату «не є справою ОУР». Чи справді так вважає більшість наших членів? Цю Концепцію треба затвердити на наступній Раді ОУР і працювати згідно її положень. Загально зрозуміло, що громадські організації і церква мають різну сферу, треба ж визначити де ці сфери перетинаються.
Необхідно з’ясувати стосунки із офіційним Києвом. Чому нова влада надіслала на Конгрес представника в ранзі замісника міністра, а не віце-прем’єра як на попередніх конгресах? Чому навіть не було поздоровлення Президента України (хоча на попередніх трьох Конгресах поздоровлення надходили)? Чи орієнтація України на Захід не закриває нинішньому керівництву очі на нагальні проблеми діаспори Росії? Без діаспори Росії Україна неповна. Ми маємо вірно поставити акцент у Києві і зробити це нині.
Після Конгресу ми маємо унікальну ситуацію – єдність нашого руху на засадах демократичного правління і розподілу обов’язків між керівництвом та Комісіями. Я вітаю ці рішення і вважаю себе членом команди, вважаю своїм обов’язком працювати на позитивний імідж ОУР-ФНКА і готовий забути минулі суперечки.
Конгрес провів рису між минулим (безвідповідальним) і майбутнім (новою структурованою організацією демократичного типу). Тим не менше, нагадаю моїм друзям і колегам, що демократія – це свобода слова, це демократичний контроль, це звітність керівництва. Тому в ОУР і на сайті «Кобза» - українці Росії” будуть публікації як про успіхи, так і про невдачі, як поздоровлення керівникам, так і запити до них від рядових членів. Інформація не може бути «доброю» чи «злою», а має бути об’єктивною і повною. І я запевняю, що та робота, яка протягом років велася «Кобзою» в справі демократизації ОУР буде продовжена. А для початку, в знак визнання нових реалій, Редакція зніме із сайту частину матеріалів, що стосувалися попередніх дискусій в ОУР, і що втратили актуальність після IV Конгресу.
Закликаю усіх членів нашого руху прийняти активну участь в обговоренні рішень Конгресу та З’їзду, надсилати на сайт ваші думки та пропозиції. Закликаю членів cплатити внески в ОУР, записуватися в члени Комісій.
Я їхав на квітневі форуми діаспори, незважаючи на те, що не вважав керівництво ОУР і ФНКА легітимним. Була відповідальність за майбутнє нашого руху і надія, що в нових умовах після Помаранчевої революції в Україні зуміємо згуртуватися і бути достойними великих подій на Батьківщині. Не сумніваюсь, що нова влада в Києві зверне увагу свою велику діаспору в РФ. Нині час працювати разом.
Стефан ПАНЯК,
перший заступник ФНКА «УР», член Ради ОУР
голова НКАУ м. Єкатеринбург, член УВКР,
редактор сайту «Кобза» - українці Росії», професор
panjaks@rambler.ru
| | | | Андрій Бондаренко | Додано: Sun May 1 09:28:19 2005
IV Конгрес ОУР
Про три склади Ревізійної комісії і "нульові баланси"
Звіти про стан фінансових справ керівництва ОУР і ФНКА Українці Росії", що очолював пан Олександр Руденко-Десняк, не викликали довіри у делегатів форумів цих двох федеральних українських організацій
До фінансових звітів на минулих форумах федеральних українських громадських об'єднань було багато питань з боку опозиції. На жаль, і на IV Конгресі ОУР та III З'їзді ФНКА "Українці Росії" вони визвали питання і прояв недовіри навіть з боку тих делегатів цих українських форумів, що раніше ніколи не входили до складу опозиції.
Про членські внески і “успішну” фінансово-господарчу діяльність
Невдячну місію звітуватись перед Конгресом і З'їздом чомусь взяв на себе головуючий в президії пан Юрій Кононенко. Хоча немовби збиралася це зробити пані Христина Кашуба, член Комітету громадян України, московський економіст, що під час виборчої кампанії у Москві була керівником ініціативної групи "За Ющенка!". Ії шановний Юрій Григорович офіційно назвав делегатам заступником голови Ревізійної комісії ОУР. Але слова їй для звітної доповіді так і не надав.
Про це надалі, а зараз зверну увагу на основні показники офіційного Звіту Ревізійної комісії ОУР, яка згідно п.5.9 Статуту ОУР повинна була здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю Ради та Правління ОУР. В проекті цього документу, що при реєстрації отримав кожен делегат IV Конгресу ОУР, було вказано, що за період після ІІІ Конгресу Об'єднання українців Росії до 1 квітня 2005 року до каси ОУР надійшли кошти в сумі 3500 руб. (членські внески). На усілякий випадок, повторюю суму - 3500 (три тисячі п'ятсот) російських рублів.
У Звіті Ревізійної комісії ОУР також записано, що (цитую) "видатки на статутну діяльність склали 3481 руб. 40 коп., у тому числі: 2781 руб. 40 коп. - відрядження членів Ради ОУР, 100 руб. - оплата послуг банку, 600 руб. - внески ОУР до Української Всесвітньої Координаційної Ради. Всі необхідні звітні документи є в наявності. Звіти до державних органів здавалися своєчасно і правильно. Залишки у касі станом на 1 квітня 2005 р. становлять 18 руб. 60 коп.. Залишки на рахунку ОУР станом на 1 квітня 2005 р. становлять 113 руб. 16 коп."
Цей офіційний документ більш ніж яскраво характеризують дуже "високий" рівень фінансово-господарчої діяльності Ради і Правління ОУР. Виходить, що за період з 20 квітня 2002 року по 1 квітня 2005 року на кожну із 60 присутніх в ОУР юридичних осіб, які заявили своїх делегатів на Конгрес, приходиться по 58 рублів і 33 копійок членських внесків, або по 19 рублів 44 копійок на рік від кожної української республіканської, крайової, обласної чи міської української громади, а також від кожної громадської організації - відділення ОУР.
Окремі показники із проект звіту, повторюю, частково озвучив лише сам Юрій Григорович Кононенко, бо запланованих в порядку денному окремими питаннями доповідей Ревізійних комісій ОУР та ФНКА "Українці Росії" делегати Конгресу ОУР та З'їзду ФНКА "УР" так і не почули. А прийнятий звіт Ревізійної комісії був лише після досить довгої дискусії. Чому ж делегати забарилися?
Відкрию "таємницю": річний членський внесок від однієї української громади, які їх голови виплачували на щорічних засіданнях Ради ОУР, становить 500 рублів. Порівняйте самі шановні добродії, розмір членських внесків колективних членів ОУР - юридичних осіб з тим, що установлено навіть у фізичних членів в одній із не самих багатих Регіональних громадських організацій російської столиці - "Земляцтві киян м. Москви", яке очолює пан Іван Сергійович Іщенко, керівник Об'єднання адміністративно-технічних інспекцій російської столиці. Цитую із Статуту цієї організації московських земляків із столиці України (рос.):
Установленные размеры членских взносов (ежегодно)
• для работающих членов - 1200 руб.
• для руководителей фирм и юридических лиц - 30 000 руб.
• для студентов, пенсионеров - в зависимости от их материальных возможностей (дивіться - http://www.zem-kiev.ru/press1.html).
Думаю, що є невелика різниця між 30 тисячами рублів, що відкрито, згідно зі Статутом земляцтва платять юридичні особи в об'єднанні не дуже національно свідомих московських киян, і 0,5 тисячі рублів, які таємно виплачують (а точніше, якщо вірити керівництву ОУР, нагло не платять) майже всі 60 юридичних осіб, що офіційно входять до Об'єднання українців Росії. Тобто, всього один член Земляцтва московських киян - керівник фірми чи організації - юридичної особи виплачує внесків рівно стільки ж, скільки не сплачують всі 60 національно-свідомих керівників українських національно-культурних організацій, що входять в Об'єднання українців Росії. А кожен рядовий член Земляцтва киян м. Москви - звичайна фізична особа - вже сплатив за останні 3 роки 3600 рублів членських внесків, тобто на 100 рублів більше, ніж за весь цей звітний період між Конгресами ОУР отримали офіційно усіх видів членських внесків - від фізичних і юридичних осіб - в великій федеральній Об'єднанні українців Росії на чолі з паном Олександром Руденком-Десняком, тепер вже Почесним головою ОУР. Тобто, наприклад, рядовий член РГО "Земляцтво киян м. Москви", відповідальний секретар Об'єднання українців Росії Олексій Григорович за ці 3 роки сплатив членських внесків в своєму київському Земляцтві більше, ніж ОУР за весь цей час отримало грошей від усіх 60 організацій, які входять в це федеральне громадське об'єднання!
Хтось скаже "Бідні ми бідні!", хтось заволає - "Дурять нашого брата, ох і дурять!" А я поки що промовчу. Тільки одне зауваження: 2781 руб. 40 коп. на відрядження членів Ради ОУР - це, мабуть, на лише московське метро. Бо тільки на те, щоб проїхати із Москви хоча б до нашої Самари і повернутись в першопрестольну - і не на літаку, а в купейному вагоні швидкого поїзду "Жигулі" потрібно майже 4000 рублів. Тобто, членські внески з однієї української громади не за 3, а за 8 років! А є ж у нас крім Самари, до якої всього 1100 км, ще і Хабаровськ, Владивосток, Петропавловськ-Камчатський...
А друге моє зауваження чи спостереження таке: мабуть, якщо вірити всі ці 3 роки членські внески крім самарського "Променя" та тольятінського "Дніпра" пару разів платили лише ще із якоїсь мені невідомої громадської організації. А всі інші 57 українських громад дружньо ігнорували свої статутні обов'язки. А Правління ОУР все це ігнорувало чи імпотентно не втручалося.
Про Звіт Ревізійної комісії ФНКА "Українці Росії" додатково писати не буду: там записано, що за останні 3 роки це федеральне об'єднання отримало від 16 чи 18 своїх членів 2500 рублів членських внесків. Тобто, щорічно їх виплачували на протязі цих 3 років менше ніж 2 регіональні чи місцеві національно-культурні автономії. Ви не вірите, що таке могло бути і впевнені, що це брехня? А даремно. Далі буде ще цікавіше.
Згідно з Протоколом ІІІ Конгресу Об'єднання українців Росії за підписом голови ОУР Олександра Руденка-Десняка та секретаря Любові Д'яченко, копія якого є в редакції незалежного сайту діаспори "Кобза"-українці Росії", ніяких грошей на рахунок Об'єднання з 1997 по 2002 рік зовсім не надходило. Ні однієї копійки за майже 5 років!
Цитую дослівно і на російській мові, тобто мовою оригіналу:
"2. Отчет о деятельности Ревизионной комиссии ОУР
Харамбура, Руденко-Десняк, Дьяченко, Григорович
Постановление III Конгресса Объединения украинцев России
Об отчёте о деятельности Ревизионной комиссии ОУР
(принято единогласно)
1.Отчет о деятельности Ревизионной комиссии ОУР утвердить.
2.Отметить, что за отчетный период денежные средства на расчетный счет ОУР не поступали, имущества на балансе ОУР нет, необходимые отчетные сведения в государственные налоговые и другие органы Советом ОУР сдавались своевременно с нулевым балансом. Обратить внимание членов и отделений ОУР на необходимость выполнения уставной нормы о своевременном и полном перечислении членских взносов.
3.Отметить, что письма и заявления, поступавши в Сонет и Правление ОУР (за отчетный период поступило 182 письма и заявления), рассматривались своевременно. Всем заявителям даны ответы".
Автор не повірив спочатку своїм очам, коли вперше прочитав про "нульовий баланс" для Об'єднання українців Росії - такої б здавалося великої і поважної федеральної організації, яку тим більше очолював шановний пан Олександр Руденко-Десняк із не менш достойним Правлінням. Але колега та земляк із донецького міста Горлівки - редактор порталу українців Москви "Разом.ru" пан Владислав Кириченко (котрий, кажуть, фінансував минулого року передвиборчі мітинги у Москві, але звіту від пана Кононенка так і не домігся) підтвердив, що ОУР не один раз здавало фінансові звіти з так званими "нульовими балансами". Цитую його дослівно:
"ОУР - организация украинцев России, в отличие от ФНКА имеет расчетный счет, сдает нулевые балансы, возглавляется все тем же Руденко-Десняком.
ОУМ - Организация украинцев Москвы, состоит из членов Совета ОУР и сочувствующих Не имеет членства, бюджета и внятной программы, что роднит ее с ФНКА "УР" и ОУР. Возглавляет В.Ф. Семененко". (див. http://www.razom.novikov.kiev.ua/ua/ - 14.04.2005)
Тобто, виходить так, що за всі ці 7,5 років після ІІ Конгресу ОУР Об'єднання українців Росії тільки і отримало, що 3,5 тисячі рублів членських внесків. На ці гроші і жили. Випускали кольорові журнали і радіопрограми в московському ефірі, їздили у відрядження в Київ і Сполучені Штати Америки та в Канаду, відправляли по 60 спостерігачів на президентські вибори в Україну... Це ж, шановні добродії, щось схоже на євангельське чудо, а пан Руденко-Десняк на нового Спасителя, який п'ятьма хлібинами та двома рибинами нагодував 5 тисяч голодних в пустелі...
Про наших численних ревізорів і паперові комісії
Грошей майже не було, зате ревізорів, якщо вірити паперам, в ОУР було багато. Редакція сайту має копії двох протоколів по підсумкам ІІІ Конгресу ОУР, підписаних головуючим Олександром Руденком-Десняком і секретарем Любов'ю Дьяченко. А в них - два склади немовби затвердженої делегатами Конгресу Ревізійної комісії ОУР:
Перший склад: Леонід Харамбура (Москва), Анатолій Вишневський (Москва), Ростислав Коляда (м. Тольятті, Самарська область)
Другий склад: Валентина Слюсарчук (Москва), Леонід Харамбура (Москва), Сергій Ященко (Москва).
Але і цих двох складів Ревізійної комісії для перевірки документів про 3,5 тисячі рублів членських внесків за майже 8 років роботи організації виявилося замало. І без рішення Конгресу ОУР з'явився якийсь новий, вже третій склад Ревізійної комісії ОУР чи ФНКА "Українці Росії". Бо, повторюю, на ІV Конгресі так і не звітувалася, але була готова до цього Ревізійна комісія нового, вже, виходить, 3-го складу.
До речі, ні в одному офіційному органі ЗМІ ОУР з 1997 року по 2005 рік склад Ревізійних комісій паном Руденком-Десняком і його помічниками не публікувався... Тільки – члени Правління, Голова, заступники Голови... Хоча Ревізійна комісія ОУР Статутом і Законом РФ про громадські організації передбачена обов’язково.
Про склад самої Ревізійної комісії ОУР було вказано лише в виданні ОУР "Мы - граждане России". Материалы I Конгресса украинцев в России (23-24 октября 1993 года, г. Москва). М., "Славянский диалог", 1994 р. - редактор голова ОУР пан О. О. Руденко-Десняк. З задоволенням цитую ту 12 річної давності Постанову І Конгресу українців Російської Федерації від 24 жовтня 1993 року “Про обрання членів Ревізійної комісії Об’єднання українців Росії”:
Обрати членами Ревізійної комісії Об’єднання українців Росії:
- Гайдая Івана Григоровича , м. Норильськ, Красноярський край,
- Добродія Анатолія Олександровича , м. Нижній Новгород,
- Лукашкова Назара Геральдовича, м. Новосибірськ,
- Радчука Андрія Іларіоновича, м. Рязань,
- Ященка Сергія Борисовича, м. Москва”.
Але ні одного слова про цю, обрану на першому Конгресі Ревізійну комісію ОУР, про її звіт за період з 1993 по 1997 роки і про склад нової РК ОУР немає в так званій "Незалежній газеті українців Росії "Український вибір" , - (№ 3-4 (25-26), березень-квітень 1998 р.,- редактор голова ОУР п. О.О. Руденко-Десняк. В цьому виданні на 4-10 сторінці були розміщені офіційні публікації матеріалів ІІ Конгресу українців Росії. Але немовби не було на протязі 4-х років Ревізійної комісії в Об'єднанні українців Росії. І звіту її по підсумкам фінансово-господарчої діяльності Правління і Ради ОУР за ці 4 роки теж немовби не було.
І в так званому "Незалежному виданні українців в Росії "Український огляд/ Украинское обозрение", яке теж редагує все той же голова ОУР і водночас голова ФНКА "Українці Росії" п. Олександр Олексійович Олександр Руденко-Десняк, в № 2(4) за травень 2002 року, де опубліковано матеріали ІІІ Конгресу українців Росії, ви ніякої згадки про Ревізійні комісії ОУР і ФНКА "Українці Росії" і їх звіти не зустрінете. Немовби вони і не звітувались?
Отже схоже на те, шановні пані і панове, що цей важливий статутний напрямок діяльності Правління і Ради Об'єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії його керівництво на чолі з паном Руденком-Десняком просто ігнорувало. А може просто залишило таємницею для дослідників українського руху в Росії.
Але повернемось до ІV Конгресу ОУР. Готувалась доповідати заступник голови РК пані Христина Кашуба. Яка підійшла до трибуни Конгресу, та слова від головуючого пана Кононенка так і не отримала. Пані Христину соратники характеризують, як добру і щиру людину. Одна із її близьких колег так сказала автору цих заміток: "Христині Кашубі потрібно було не виходити на трибуну узагалі. Тим більш, что ніяких документів їй не було представлено. І в склад Ревізійної комісії її прийняли заочно. Якщо вже Статут не можуть показати та інші реєстраційні документи, то що говорити про фінансові документи!?"
Повинен підкреслити: в тому, що пані Кашубі і не звітувалась, їй дуже активно "допоміг" сам пан Юрій Кононенко. Він в високому темпі запитав делегатів: "Чи є до неї питання?" І зразу ж, не давши опам'ятатись присутнім в конференц-залі Культурного центру України на Арбаті, сам же відповів: "Питань не має". І тут же надав слово для виступу ветерану українського руху в Росії панові Василю Бабенку - для обговорення першого питання порядку денного Конгресу. Пана Бабенка делегатам послухати було дуже цікаво, його виступу чекали. А тому про звіт Ревізійної комісії, схоже, зразу ж забули до наступного дня.
Повторюю: ніде не бачив, щоб публікувалися дивні звіти про “нульові баланси” і протоколи Ревізійних комісій по підсумкам контролю за фінансово-господарчою діяльністю Об'єднання українці Росії і ФНКА "Українці Росії". Бо так звані "нульові баланси" - це вам любий бухгалтер чи аудитор скаже - робляться навіть не при банкрутстві, а лише тільки при повній ліквідації підприємств і організацій. А пан Олександр Руденко-Десняк, не соромлячись людей, робив це разом з московськими членами Правління ОУР неодноразово. Немовби кожен рік збирався остаточно ліквідувати очолювані ним обидві федеральні громадські українські організації.
Пробачте, мені якось соромно було читати в Звіті Ревізійної комісії ОУР за 3 роки про 3,5 тисячі рублів для національного Об'єднання такого високого федерального рівня. Бо просто неможливо порівнювати ці копійки з навіть з тими не дуже великими грошима, що, наприклад, офіційно отримують із регіональних і місцевих бюджетів хоча б українські організації Самарської області. Наприклад, за 2003 рік тільки з обласного бюджету на самарських українців було виділено 230 тисяч рублів, із яких 100 тисяч - на фінансування української програми передач на українській мові "Веселка" на обласному радіо, автором і ведучим якої я вже 12 років... Тобто, за роки між Конгресами ОУР самарський "Промінь" і земляцтво "Дніпро" з Тольятті можуть отримати із регіонального бюджету стільки ж, скільки все Об’єднання українців Росії формально назбирає членських внесків за 200 (двісті!) років... Це ж абсурд!
І так автор цих рядків багато хто думає. Як повідомив нам член КЛГП і редактор нашого сайту Василь Коломацький (Канада), "СКУ під час останніх президентських виборів в Україні переказав фінанси Валерію Семененко на спостерігачів на 2-й та 3-й тури. На 2-й тур було переказано $700, а на 3-й - $8000 (всього - вісім тисяч сімсот доларів США). Саме завдяки цій фінансовій підтримці СКУ Валерій Семененко організував відправку більше 50 спостерігачів на 3-й тур виборів. Як повідомив Голова КЛГП професор Юрій Даревич (Торонто), обіцяні спостерігачі прибули в Україну і фінансовий звіт від Валерія Семененка частково було отримано (у формі списку спостерігачів, але без вказання отриманих ними сум).
Чи були інші спонсори у цієї кампанії, організованої п. Валерієм Семененко, і чи дана кампанія участі у виборах в Україні велася в рамках ОУР, чи незалежно, невідомо. На Конгресі згадки про 8.700 американських доларів, отриманих від СКУ, не було. Але оскільки ОУР є членом СКУ, то хоча б з цієї причини згадати про спонсорську допомогу цієї організації наше керівництво було забов’язане".
Крім того, член ОУР Василь Коломацький підтверджує той факт, що під час свого першого візиту до Москви Президент СКУ Аскольд Лозинський передав Голові ОУР п. Руденко-Десняку 1000 (одну тисячу) американських доларів. Але українська громада не отримала звіту за ці гроші на попередньому, ІІІ Конгресі ОУР. З приводу цієї суми Василь Коломацький звертався до Правління і Ради ОУР, але відповідь отримав у формі прес-реліза ОУР за підписом Секретаря ОУР Олексія Григоровича, де його (п. Коломацького) звинуватили у спробі кинути тінь на добре ім'я Голови ОУР.
Крім того, будучи делегатом VII Світового Конгресу Українців (1998 р., Торонто) Олександр Руденко-Десняк отримав 800 канадських доларів від СКУ (суму передала Голова КЛГП Христина Ісаїв, Торонто). Протягом Конгресу Голова ОУР проживав у готелі, що коштував 160 канадських доларів за добу (хоча громада надала йому безкоштовне проживання в родині). Ні звіту за отримані гроші, ні за витрати Голови ОУР у Торонто делегати ІІІ Конгресу українців Росії не отримали.
Заступник голови ОУР Юрій Кононенко був делегатом VIII Світового Конгресу українців (Київ, 2003 р.), де став учасником Сесії КЛГП. Він, як і інші учасники Сесії, отримав від КЛГП відповідну суму за витрати (приблизно 100-150 американських доларів). Сума ця була передана йому особисто Головою КЛГП Юрієм Даревичем…
Перед IV Конгресом українців Росії Василь Коломацький, як член ОУР, звернувся до громади із закликом добитися чесного фінансового звіту від керівництва ОУР-ФНКА, а в противному випадку подати до суду на тодішнього Голову ОУР. З подібним відкритим закликом пан Коломацький звертався і перед ІІІ Конгресом, але безрезультатно (обидва звернення можна знайти на сайті "Кобза" - українці Росії" . За переконанням пана Коломацького,"не вдасться подолати фінансову кризу в ОУР доти, поки ми на навчимо наше керівництво звітуватися за отримані гроші. Корумпована організація не може бути фінансово успішною".
А наш колега Анатолій Даценко із Москви вважає, що сума, отримана Олександром Руденком-Десняком тільки від Тюменської нафтової кампанії (ТНК) порядку 10.000 (десять тисяч) американських доларів (за радіопроект). Якщо в цьому проекті ОУР значиться як засновник, то чому наша організація не отримує звіту за гроші? Шановний пан Руденко-Десняк придбав собі апаратуру в рамках проекту. Чиєю власністю вона є - ОУР чи пана Руденка-Десняка? Пан Анатолій написав в редакцію нашого сайту: "Приблизно знаю, скільки коштує використання можливості FМ-станції - хоч раз на тиждень плюс обладнання протягом півроку. Це була приватна розмова. Не виступ. Припускаю, що сума може меншою й більшою. Але не набагато. Ось за ці слова я готовий відповідати.
Я знаю особисто від значного московського бізнесмена нашого земляка пана Андрія Зєлінського, що він неодноразово (!) видавав Руденкові-Десняку суми принаймі в кілька сотень доларів протягом останніх років. Де ті гроші?
Я припускаю, що пан Руденко-Десняк повністю витратив їх на українську справу, але де звіт? "Нульовий баланс"? Так само, як і у випадку з радіопрограмою....
Сподіваюсь, що нове керівництво не повторятиме цього шахрайства".
Мабуть тому, що такі підходи старого керівництва ОУР у делегатів Конгресу нічого крім сорому не викликали, пропозиції про новий склад Ревізійної комісії ОУР, який відстоював головуючий пан Юрій Кононенко, підтримано не було. Врешті решт замість пропонованої комісії (Олександр Даніельбек, Христина Кашуба, Валентина Слюсарчук) було обрано нових людей. В Ревізійну комісію ввійшли люди, яким делегати довіряють: Орися Довган з Сургуту, Микола Свинтицький з Тюмені, Тарас Дудко із Москви. Дай же їм Боже сил і наполегливості, щоб на наступному Конгресі (а ще краще на наступній Раді ОУР) не було соромно за безпринципний "Звіт" старої Ревізійної комісії ОУР в усіх її трьох складах...
Автор цих заміток не може нічого сказати про якісь там фальсифікації документів, і не збирається якось звинувачувати колег - членів Ревізійних комісій - в їх повній безпорадності. Цього і не треба робити. Впевнений, що свою оцінку багаторічній діяльності команди нинішнього "почесного голови ОУР" вже дав новий президент України Віктор Андрійович Ющенко, коли не став вітати стару команду пана Руденка-Десняка. Можна поважати і вітати чесних, хоч і бідних людей, а не упертих, войовничих старців і жебраків, які прикриваються від державних органів контролю і навіть від своїх колег – делегатів всеросійських українських форумів фіговими листками "нульових балансів". А для звіту про фінансово-господарську діяльність дають лише дані про членські внески. Більш схожі на якісь неймовірні казки для малих дітей...
Наш сайт буде і надалі приділяти пильну увагу проблемам прозорості і контролю фінансово-господарчої діяльності Рад і Правлінь ОУР та ФНКА. “Українці Росії”.
В.о. директора - редактор сайту "Кобза" - українці Росії"
Андрій БОНДАРЕНКО,
Заслужений журналіст України
На фото: Звітуватись за фінансові справи в ОУР замість членів Ревізійної комісії за своєю ініціативою чомусь взявся головуючий на Конгресі заступник голови Об'єднання українців Росії пан Юрій Кононенко…
P.S. Для тих наших читачів, хто не дуже добре розуміє, як перевести грошові суми в сучасних російських рублях в українські гривні, американські долари чи євро Євросоюзу:
Котирування рубля (Центробанк РФ)
USD ЦБ 30.04 27,7726
EUR ЦБ 30.04 36,0072
Національний банк України на 04.05.2005
встановлює такі офіційні курси гривні до іноземних валют
Цифровий код Літерний код Кількість одиниць Назва валюти Офіційний курс
840 USD 100 доларів США 505.0000
978 EUR 100 ЄВРО 654.3285
124 CAD 100 канадських доларів 404.1310
643 RUB 10 російських рублів 1.8183
| | | | V.K. | Додано: Fri Dec 31 04:07:06 2004
Увага! Сайт вийшов на 23-тю позицію в рейтингу БігМір! (Розділ Політика, рейтинг за місяць).
Вже обійшли і сайт Віктора Медведчука і "Яблуко" Бродського. Ось це успіх!
Повідомляю, що готуються матеріали по Конгресу українців Росії, зокрема, по проблемі звітів за фінанси в ОУР.
Чекайте оновлень!
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | V.K. | Додано: Fri Dec 24 04:26:41 2004
Панове, а ось стук-стук від товариша Бакланова. Кажуть що він академік, мабуть стук-стук наук.
Григоровича на Конгресі справді побила охорона, виставлена Валерієм Семененко. На Конгрес його не пустили, хоча формально він залишався Секретарем ОУР. Це неподобство. Травми він отримав, і в лікарні справді лежав. Кобза з"ясовує обставини і буде публікація. Особливої політики тут гадаю не було (щоб одні були "проросійські", а інші "анти-російські". Просто скоріше з"ясовували особисті неприязні. Чому саме на Конгресі неясно. До опозиції в ОУР Григорович ніколи не належав. Але академік, зрозуміло, відразу побачив політику.
Світовий Конгрес Українців (СКУ) жодної участі цього разу не приймав, лише поздровлення надіслали.
ОУН до Конгресу відношення теж не мав.
Про "революцію" і "фінансування з Канади" повна маячня.
Руденко-Десняк пішов через корупцію і бездіяльність (те що у Росії називають "проф. непригодность". Той факт, що його взявся захищати Бакланов теж свідчить не на користь першого.
Україна Конгрес взагалі не помітила - ні грошей на Конгрес, ні вітання від Президента. Теж приписки академіка.
Вірші Драча до ОУР відношення не мають. Теж "гіпотези" академіка.
Взагалі структура Бакланова явно в кризі. Свого придумати не можуть, то пишуть доноси на сусідів. Саме цікаве, що подібна писанина подається у вигляді "громадської роботи". Цікавий гумор. Взагалі, академік вже кілька разів "рятував Вітчизну", але як бачимо їй це на користь не пішло.
Подібними заявами українців Росії не залякати.
Дякую читачам за лінк. Пишіть далі.
http://www.regnum.ru/news/439614.html
Васил Коломацький
КОБЗА
--------------
Национально-культурная автономия "Украинцы России" готовит "березовую революцию"?
В редакцию ИА REGNUM поступило письмо, которое подписали Олег Бакланов (председатель общества дружбы и сотрудничества народов России и Украины), Николай Лунев (президент землячества Донбассовцев в Москве), Владимир Христенко (глава Николаевского землячества в Москве), Сергей Лисовский (глава землячества Донбассовцев в Петербурге). Ниже оно приводится полностью:
"9-10 апреля в Москве, в Культурном центре Украины на Арбате (ул. Арбат, д.9) проходил Конгресс объединения украинцев России и Федеральной национально-культурной автономии "Украинцы России". Это, в общем-то рядовое для большинства россиян событие - ну собрались люди поговорить о проблемах распространения своих украинских песен и танцев в России - что здесь такого? - обычная культурно-просветительская акция, на которой наверняка будут одни стенания о нехватке денег на культурные нужды. Такое вряд ли должно было бы привлечь к себе внимание российской общественности. Однако привлекло.
Во-первых смущало слишком усиленное и неприкрытое участие в этом мероприятии представителей крайне реакционных и националистических организаций из Канады - Всемирного Конгресса украинцев (есть и такой), а также руководителей ОУН (Организации украинских националистов- прямых потомков бандеровских недобитков). Казалось бы, им какое дело до распространения украинских песен и танцев в России? Но нет. Одним из руководителей на этом сборище был небезызвестный украинский "борец за демократию" Иван Драч, опубликовавший месяц назад такие вот милые стишата памяти Аслана Масхадова (тоже достижение культуры?).
Величезна скажена імперія -
І маленький, мов жолудь, народ...
Як радіє тепер фанаберія,
Що взяла того жолудя в рот,
Що ковтнула... Старалися іроди!
Ще везе їм, везе до пори...
Буйний жолудю! Помстою вироди
І зі шлунка її роздери...
В Деміурга - своя бухгалтерія,
Дожене ще тебе і мене...
Ще на дубі чеченськім імперія
Шабатуру свою розіпне!...
Чувствуете основной лейтмотив данного опуса - разорвать империю (Россию) изнутри. А ведь многое в этих стихах недосказано - не даром тут 6 (?!) многоточий на 12 строк текста. Есть над чем задуматься.
А во вторых, слишком уж плотной завесой закрытости (конспиративности?) была окутана подготовка к этому сборищу. Приглашались на него не все, а только избранные общественные организации украинцев Российской Федерации. Избранные, разумеется, отнюдь не по своим пристрастиям к произведениям украинской культуры, а исключительно по политическим приоритетам. Здесь, оказывается, также как и в самой Украине, полным ходом идет процесс люстрации.
А началось всё, как водится в дешевых водевилях, со скандала. Перед началом мероприятия, на входе в Культурный центр был жестоко избит один из руководителей Конгресса национальных объединений России Алексей Александрович Григорович. Эту гнусную выходку, которую ничем иным как нанесением побоев назвать нельзя, причем повторённую дважды в течение получаса, позволили себе как раз организаторы этого сборища В. Семененко и Ю.Кононенко, избранные впоследствии руководителями (?) этих украинских организаций культурной автономии в РФ. Последний из этих деятелей, кстати, вообще не является гражданином России, но это нисколько не мешает ему долгие годы не только жить в Москве, но и насаждать здесь свое представление о "культурных ценностях". Ногами в живот. Возмущает другое - выходку распоясавшихся бандеровцев наблюдали десятки людей, и никто из них не остановил хамьё, видя как издеваются над уважаемым человеком. Странные, однако, порядки в этом заведении, называемом почему-то Культурным центром Украины в Москве.
Избитый распоясавшимися отморозками, после дачи показаний в ОВД "Арбат", А.Григорович, достаточно уже немолодой человек, был госпитализирован в 33 городскую больницу Москвы, где находится уже шестые сутки, после хирургической операции, связанной с ликвидацией многочисленных разрывов в брюшной полости. Разумеется, его состояние мало интересует В.Семененко и Ю.Кононенко. Они, по всей видимости, приложили максимум усилий, для того, чтобы закрыть это дело и не проводить уголовное расследование. Как стало известно в ОВД "Арбат" дело действительно хотят потихоньку прикрыть, вероятно, из-за отсутствия состава преступления.
Между тем российские власти должны были бы обратить более пристальное внимание на это осиное гнездо украинского национализма на Арбате, в самом центре Москвы. Если отбросить в сторону разговоры о распространении в России украинских культурных достижений (и это в условиях повального третирования в Украине известных всему миру деятелей культуры), то чему же, по существу, был посвящен это конгресс? По своей сути это был съезд, координирующий антироссийские националистические силы и проходивший при участии и под диктовку лидеров украинских националистических организаций из Канады. На съезде было заявлено о наличии более 80 организаций в 46 регионах РФ с жесткой централизованной системой управления, строгой отчетностью. Центр координации этих сил сосредоточен в Культурном центре на Арбате (формально это собственность Украины), что гарантирует безопасность, закрытость и очень удобно для обеспечения конфиденциальности. Момент для проведения этого конгресса также был выбран не случайно - Украина, устами своих нынешних лидеров, во весь голос заявила о распространении достижений оранжевой революции на территории России. Для достижения подобных целей в нынешних условиях нужны лидеры новой формации, в том числе и в националистических украинских организациях в РФ. Поэтому, не случайно бывший ранее руководителем ФНКА А. Руденко-Десняк не был оставлен на своем посту (не справился с общественной работой в области распространения достижений культуры?). Ему на смену пришли более энергичные и более скоординированные (из-за рубежа?) люди. Понятно, что в условиях, когда на территории бывшего СССР происходят столь стремительные катаклизмы, вопросы распространения "культурных ценностей" должны держаться в надежных руках. Медлить тут нельзя. И в рамках этой структуры аккумулируются финансовые и людские ресурсы. Создается система массовой электронной рассылки и автоматизированного информирования региональных отделений ФНКА, ОУР и др. На выделенные средства закупается специальная и оргтехника. На ключевые посты назначаются весьма ответственные люди. Спешным порядком в регионах создаются молодежные филиалы, которым оказывается финансовая поддержка из-за рубежа (пока, разумеется, в виде компьютеров и другой оргтехники). Организуются и регистрируются средства массовой информации, в том числе электронные. Система достаточно закрыта и носит явно конфиденциальный характер, о чем свидетельствует не только вышеупомянутый случай с А. Григоровичем, но и распространяемые, в преддверии съезда, подметные письма к организаторам, с просьбой "не допустить участие в нем руководителей других украинских общественных организаций РФ". Неужели это всё делается исключительно для распространения на территории Российской Федерации украинских песен и танцев? Если бы эта система действительно была бы направлена на распространение достижений украинской культуры, её эффективности Министерство культуры Украины могло бы только позавидовать. Поверить в это может только уж очень наивный человек. Все разговоры о распространении этими структурами культурных достижений не более чем легенда прикрытия для простаков и официальных органов. Спешным порядком, по накатанной схеме, апробированной в Грузии, Украине и Киргизии идет подготовка будущей "березовой революции" в нашей стране. Делается всё, чтобы будущая "победа демократических сил" прошла быстро и с наименьшими потерями. Об этом прямо говорил Президент В.Ющенко в Карпатской Унии. О том, какую демократию нам хотят навязать эти "культработники" можно судить по количеству громких самоубийств, произошедших в последние месяцы в Украине, арестов лидеров оппозиции под надуманными предлогами, а также шельмование лучших представителей украинской культуры (хамские выпады в адрес И.Кобзона и Я.Табачника, скандал с театром им. Леси Украинки и пр.). Такую демократию авторы этой идеи планируют и для России. И после этого нам будут говорить о том, что прошедший 9-10 апреля в Москве конгресс преследует исключительно цели распространения украинской культуры в Российской Федерации? Прямо-таки выездное мероприятие культаботников.
Дальше - больше. В преддверии 60-летия Великой победы националисты задумали еще одну затею. Решением нынешних украинских властей ветераны Великой Отечественной войны приравнены с недобитками из ОУН, дивизии СС "Галичина" и других бандеровских бандформирований. На основании этого в среде украинской общественности усиленно распространяются планы провести в Москве ряд показательных мероприятий по братанию и взаимному прощению ветеранов Великой отечественной войны и бывших фашистских прихвостней (по аналогии с Киевом, где подобные действа планируются провести прямо в День Победы на Крещатике). Кощунственно звучит, но основные мероприятия этого толка пройдут опять-таки в Культурном центре на Арбате. Не хватало только шествия бывших полицаев и лесных братьев по улицам Москвы в полном боевом обмундировании...
А между тем многомиллионная украинская диаспора Российской Федерации могла бы играть более существенную и более действенную роль в развитии российско-украинских отношений. Реальная помощь и поддержка Украине со стороны диаспоры могла быть значительно шире. Это в первую очередь поддержка научно-технического и торгово-экономического сотрудничества. Особенно в условиях роста мировых цен на энергоносители, в которых так заинтересованы украинские товаропроизводители. Или Правительство Украины, декларируя отказ от ЕЭП и форсированное вступление в Евросоюз, предполагает нефть и газ покупать там, по ценам в 2 раза превышающим нынешние, льготные со стороны России? Во- вторых, именно Россия является традиционным рынком сбыта многих украинских товаров, и в первую очередь сельхозпродукции, что взаимовыгодно обеим странам. В этом направлении представители украинской диаспоры также могли бы оказывать существенную помощь и поддержку. Но, одурманенных оранжевой эйфорией, националистов сейчас это мало интересует. Они закусили удила. Предчувствие запаха близкой победы, вероятно, вскружило головы лихим авантюристам и их заокеанским покровителям. Именно этим объясняются их хулиганские выходки на Арбате и мнимое осознание вседозволенности. Не рано ли?
После съезда украинских общественных организаций в октябре 2004 года, предостерегавшем о последствиях распространения оранжевой чумы, националистические деятели всех мастей подняли отчаянный крик о вмешательстве во внутренние дела суверенной Украины. Хотя решения упомянутого съезда носили необязательный характер, да и сам съезд проводился, все-таки на территории РФ. Как же теперь господа националисты следует расценивать ваше сборище, проведенное на территории иностранного суверенного государства с участием около 80 региональных "отделений культуры" при активнейшем участии канадских националистических кругов и прямо направленном против Российской Федерации?
P.S. Просим считать данный материал в качестве официального обращения в правоохранительные органы Российской Федерации."
21:20 16.04.2005
| | | | Ната | Додано: Thu Dec 23 19:49:50 2004
От Бакланова
http://www.regnum.ru/news/439614.html
| | | | V.K. | Додано: Thu Dec 23 17:59:59 2004
А що там за лист від товариша Бакланова? Чи можете подати лінк?
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | V.K. | Додано: Wed Dec 22 01:49:49 2004
Панове, почитайте нове йолопство від нашого Повноважного. Оце так дипломат! Коли цього нахабу і бовдура вже заберуть з Києва?
Василь Коломацький
КОБЗА
Черномырдин посоветовал украинцам жаловаться на геноцид Саакашвили
Посол РФ на Украине Виктор Черномырдин считает, что к геноциду украинского народа в большей степени причастна не Россия, а Грузия. Отвечая во Львове на вопросы местных журналистов, Черномырдин заявил, что раз "отец народов Иосиф Сталин" был из Грузии, то и претензии по поводу массовых репрессий нужно предъявлять Тбилиси, сообщает "ForUm".
"Если мы говорим о терроре во времена СССР, то вследствие этого россиян погибло намного больше, чем украинцев. Мы еще перед своим народом не можем за это ответить. Если кому-то выставлять претензии, то выставьте их Грузии, ведь отец народов Иосиф Сталин был оттуда", - заявил Черномырдин, отвечая на вопрос, признает ли Россия факт геноцида украинцев руководством СССР в прошлом веке.
Посла также спросили, почему он, находясь на Украине, не учит язык этой страны, тем более, что он родственный русскому. На это Черномырдин заметил: "У меня жена хохлушка. Это и так сверх нормы".
http://www.lenta.ru/news/2005/04/20/chernomyrdin/
| | | | Володимир | Додано: Tue Dec 21 15:16:18 2004
На лист Бакланова і К. Брехня, брехня та брехня. Жодного факта, якій би підтверджував створення жахливої бандерівської організації з молодіжними філіями, з допомогою з-за кордону, з планами "березової революції" (до речі, хто придумав цей термін?) автори листа не приводять, бо таких фактів просто нема. А в постскриптумі сказано, що цей лист - офіційне звернення до правоохоронних органів РФ. Тобто це просто донос. Брудний, смердючий, паскудний, як і всі доноси.
А щодо Драча - пишить, що хочете, але саме на цьому Конгресі ми з жінкою з ним познайомились, і скажу, що він прекрасна людина.
Прикро, що довкола існують ще люди, яким не терпиться нагадити ближньому, та заодно лизнути в задницю старшого брата. Заспокоює, що вони не українці, а такі собі земляки.
| | | | Ната | Додано: Tue Dec 21 14:17:26 2004
По поводу письма-доноса от донбассовцев с никоЛАЕВЩИНЫ. Ну и свинюки!
Увы, это не 1937-й, а 2005-й, а процесс все тот же.
На Конгрессе случай с Григоровичем - провокация особого рода, умело провернули. И здесь вопрос со всех заинтересованных сторон только к организаторам Конгресса.
Когда Григоровича не пускали в зал, было ощущение 37-го года.
Чьи люди стояли так профессионально стояли? и не донбассовцы им заплатили?
Жаль, что все мы были в роли статистов. А теперь разъехались и сложили ручки.
Мы, как украинцы, как украинская организация ни от тех, ни от других компьютеров не получали. После Конгресса, на котором слышали настоящую украинскую речь, появилась надежда, что украинская диаспора готова к объединению, а, оказывается, гражданская война внутри диаспоры только началась. Ну что скажешь Бакланову и компании? Молодцы, используют момент. И это камень в огород ОУР и ФНКА заслуженный. Не умеете договориться в своем кругу - нечего теперь хныкать.
А за слова в адрес потомков защитников своей земли - соратников С. Бандеры - господа Бакланов, Лунев, Христенко, Лисовский - уже попали. Бог им судья.
Ната, stryi@tula.net
Хотелось бы знать мнение Андрея Бондаренко
| | | | Ната | Додано: Mon Dec 20 17:11:10 2004
А что это за письмо-донос? Кем подписано? | | | | Дмитро | Додано: Sun Dec 19 14:46:21 2004
Что вы думаете по поводу письма-доноса со стороны московских землячеств на ОУР и ФНКА? По-моему, в России потихоньку возвращается 1937 год, но пока ещё это лишь так, начало 30-х, борются с остатками нэпманов (дело ЮКОСа, ТНК-ВР и др.), усиленно ищут внешних врагов и готовят коллективизацию перед лицом опасности? | | | | Панко Віталій | Додано: Thu Dec 16 16:16:07 2004
П о л о ж е н н я
МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ ДИТЯЧОГО МАЛЮНКУ
"Ми з України"
Конкурс проводиться за ініціативою
Петриківського регіонального Фонду культури імені Петра Калнишевського
сумісно з
Національною Спілкою Художників України,
Національною Спілкою народних майстрів України,
"Russian House" Community Centre (Торонто)
Конкурс проводиться в три тури з 10.02.05 по 30.08.05р.
1. Перший тур. Заочний (10.02.05 – 30.05.05);
2. Другий тур. Місце проведення - м. Дніпропетровськ, Україна. (10.06.05 – 30.06.05);
3. Третій тур. Фінал. Місце проведення - м. Торонто, Канада.
Мета та основне завдання конкурсу:
• Виявлення та розвиток творчих здібностей у дітей та підлітків, виховання почуття дружби та зміцнення творчих зв’язків між молодшим поколінням України та дітьми українців зарубіжжя, Українськими Діаспорами різних країн світу.
Основні напрямки конкурсу та вимоги до робіт:
• Для участі в Заочному турі художники надають творчі роботи, виконані на папері або картоні фарбами. Формат роботи – А2 (60:41 см). Допускається розбіжність у розмірах не більше за 1,5 см з кожній сторони. Роботи в рамки не оформлювати.
• Свідчення про роботу накладаються з оборотного боку, написані чіткім, розбірливим почерком українською, російською або англійською мовою:
(Увага! Пункти, відмічені „* ” є обов’язковими.)
- * прізвище, ім’я, по-батькові автора;
- пояснення до роботи, краще у віршованій формі;
- * рідна мова. Перелічити мови, якими володіє дитина, на якому рівні;
- * місце та дата народження;
- * місце проживання, домашня адреса;
- телефон (код країни, код міста, селища);
- * e-mail;
- * місце навчання;
- дані про вчителя, що підготував дитину.
Роботи слід надсилати до 30.05.05 поштою або привозити за адресою:
ПРФК ім. Петра Калнишевського, Конкурс „Ми з України”.
Вул. Піонерська, 3, cмт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, 51800, Україна.
За довідками звертатися: we_are_from_ukr@mail.ru
Учасники та умови конкурсу:
• Брати участь в конкурсі запрошуються діти віком від 10 до 15 років (включно). Переможці конкурсу визначатимуться в трьох вікових категоріях: 1) 10-11 років (за даними на 10.02.2005р.); 2) 12-13років; 3) 14-15 років.
• За результатами заочного туру в кожній віковій категорії журі визначить трьох кращих учасників, які переходять до Другого туру, де змагатимуться за право участі в Фіналі.
• Запрошення до участі в Другому, Третьому турах та Програму проведення буде надіслано переможцям або передано до навчального закладу в індивідуальному порядку.
• Другій тур конкурсу проводиться очно лише для дітей з України.
• Кращі роботи учасників будуть експонуватися м. Дніпропетровську (Україна), а потім - у Канаді. В другому турі візьмуть участь діти, які в кожній віковій категорії розіграють І, ІІ, ІІІ призові місця.
• До участі в Третьому, фінальному турі, запрошуватимуться 3 лідери Другого туру з України. Безпосередньо за результатами першого, заочного туру журі називає переможців з числа дітей, що мешкають за межами України, які виходять у фінал;
• Переможці конкурсу будуть нагороджені дипломами та призами.
• Перелік учасників буде надрукований в буклеті та опублікований в Інтернеті.
• Засновник конкурсу залишає за собою право використовивати роботи учасників конкурсу з метою реклами;
• Засновник гарантує збереження творів учасників. Роботи повертатимуться учасникам за їх вимогами особисто в руки або при їхньому фінансуванні поштових витрат.
Фінансування поїздки дитини до Канади, візову підтримку, розселення, відповідальність за життя та здоров’я дитини протягом проведення фінального туру Петриківський регіональний Фонд культури імені Петра Калнишевського покладає на себе.
Увага! Петриківський регіональний Фонд культури імені Петра Калнишевського забезпечить візову підтримку особі, старшій за 21 рік, яка виявить бажання супроводжувати дитину-переможця, але відрядження не фінансуватиме. Також ПРФК ім. Петра Калнишевського надасть певну організаційну допомогу будь-якому учаснику виставки та відповідальній за нього особі, які до 10.06.05 заявлять про своє бажання виїхати до Канади в складі Команди вболівальників за власні кошти.
• ПРФК ім. Петра Калнишевського повідомляє, що готується до випуску Поетична збірка дитячих віршів „Ми з України”. Презентація збірки відбудеться під час проведення Третього туру конкурсу. Вікові обмеження учасників – до 18 років. Головний редактор збірки – мовознавець, методист, письменник, член Спілки письменників України, Скуратівський В.Т.
Укладач – керівник дитячого поетичного клубу „Натхнення”, Гудзь Н. П.
Вірші дітей українською та іншими мовами, відомості про авторів просимо надсилати Інтернетом we_are_from_ukr@mail.ru або поштою за адресою конкурсу.
Голова Фонду: ______________________ Лісний П.Г.
Директор Фонду: ______________________ Панко В.Ф.
Начальник Відділу міжнародних відносин,
Голова Оргкомітету конкурсу: ______________________ Бойчук Г.М.
| | | | Олекс | Додано: Mon Dec 13 15:42:20 2004
http://forum.ifportal.net/index.php?showtopic=79
Знову ж цікаве про помаранчеву революцію. | | | | Олекс | Додано: Mon Dec 13 15:37:05 2004
http://phorum.sd.org.ua/read.php?2,53
Невідомий Микола Руденко - фізик. Там же є посилання на максимально доступне в інтернеті зібрання творів Миколи Руденка - правозахисника, поета, філософа, вченого та людину, яка мислила про поєднання фізики та метафізики. | | | | Попрык | Додано: Fri Dec 10 16:07:42 2004
Привет Всем!
Я тут очень интересуюсь проблемами украинцев и украинства, поэтому к Вам два вопроса: 1) где можно почитать про украинские национальные районы в РСФСР в 1920 -1930 гг, и второй вопрос: а почему согласно предварительным данным в России украинцев свыше 5 млн, а по окончатеьным итогам - всего 2, 9 млн | | | | V.K. | Додано: Tue Dec 7 05:28:30 2004
Дорогі друзі!
В оновленнях виставлено не остаточний Проект резолюції. Подаю тут остаточний варіант. Слово священик, зрозуміло, з одним "н". Дається взнаки спішка перед Конгресом.
Прошу передати в Резолюційну комісію саме цей варіант.
Бажаю всім успіхів!
Василь Коломацький
ОУР
-----------------------
IV Конгрес ОУР
Проект Резолюції IV Конгресу українців Росії
«Про порушення прав парафіян українських церков у Росії»
IV Когрес українців Росії з тривогою відзначає, що у Росії порушуються права парафіян, що належать до українських церков.
Такі факти з боку місцевої влади мали місце в парафії УПЦ КП у місті Ногінську Московської області, де у вересні 1997 року було вчинено погром української парафії Богоявленського собору. На архиєпископа Адріана (Старіна) ОМОНівці наділи кайданки, повалили на підлогу, пізніше насильно доставили в міліцію «для бесіди». Літніх парафіян били головою об стіну, направляли на них автоматичну зброю, принижували національну гідність священиків-українців. Після цього місцева влада протягом 5 років блокувала комунікації до Свято-Троїцького храму у м. Ногінську та надсилала парафії податкові рахунки на суму еквівалентну 1 млн. американських доларів. Остання спроба виселити парафіян із їх храму датована груднем 2003 року.
У Владивостоці парафія УПЦ КП на честь Миколая Чудотворця отримала неодноразові відмови від місцевої влади у проханні про виділення земельної ділянки під будівництво типового храму. У квітні минулого року при нез»ясованих обставинах був убитий член реєстраційної двадцятки цієї парафії лікар Анатолій Криль, а прокуратура Перворєченського району м. Владивосток довгий час відмовлялася відкрити справу по факту вбивства. По цій справі до офіційної Москви зверталися як МЗС України, так і СКУ. Через рік після трагедії справу так і не розкрито, що викликає турботу світового українства.
Порушуються права вірних УПЦ КП у Москві, де влада роками відмовляється виділити приміщення для храму або земельну ділянку під будівництво. У Москві також зафіксований факт погрому парафії УПЦ КП.
Існують проблеми з реєстрацією українських парафій Української православної і Української греко-католицької церков у Росії в Санкт-Петербурзі, Челябінську та інших місцях. Так, на протязі 3 років переживали митарства з реєстрацією парафії греко-католицької церкви в місті Копєйськ Челябінської області, яку очолює отець Андрій Звєрєв.
Комісія Людських та Громадянських Прав СКУ неодноразово зверталася до Президентів Росії Бориса Єльцина та Володимира Путіна у справі оборони прав українських парафіян у Росії, і лише у справі вбивства Анатолія Криля отримала попередню відповідь.
Крім того, нас, як громадян Росії, і часто вірних як Московського, так і Київського Патріархатів, дуже турбує та недоброзичлива і прямо ворожа атмосфера, що панує у відносинах між цими двома центрами Православ’я. Ми вважаємо, що Синод Московського Патріархату нарешті повинен визнати повну самостійність і канонічність Української православної церкви Київського Патріархату, що виникла унаслідок утворення самостійної і незалежної держави України. Відзначаємо, що Русь була хрещена у Києві, а духовна залежність української церкви від Москви стала наслідком втручання держави у суто церковні справи.
Ми закликаємо ієрархів Російської православної церкви проявити мудрість і стриманість, не принижувати гідність українців, і вивести відносини між цими християнськими церквами на дійсно християнський рівень взаєморозуміння та любові.
IV Конгрес від імені української діаспори Російської Федерації підкреслює незадовільний стан свободи совісті у Росії та міжцерковних відносин, і прохає на правову допомогу як від уряду України, так і від світового українства.
Ми звертаємося до Української та Російської Церков - вивести свої відносини на рівень, що відповідає нормам дійсно християнської моралі.
Українське церковне питання у Росії потребує свого вирішення.
Проект Резолюції підготував
Василь КОЛОМАЦЬКИЙ
член ОУР, (Канада)
| | | | V.K. | Додано: Mon Dec 6 06:49:30 2004
Василь Коломацький: Тези до IV Конгресу.
Дорогі друзі, оскільки до Конгресу часу обмаль, а ситуація набирає все нових несподіваних обертів, я хочу висловитися на тему Конгресу коротко, в тезовому вигляді.
1) Ні за яких обставин не можна допустити обрання Олександра Руденка-Десняка на жодну посаду в ОУР (навіть почесного голови). Руденко-Десняк не дотримувався Статуту ОУР (проти Статуту був обраний на третій термін в ОУР), він не звітував за гроші ОУР та ФНКА, був ворогом ногінської парафії, він не підтримав сили демократії на останніх виборах в Україні. Крім того, Голова ОУР поводився зверхньо щодо регіональних керівників, ввів в ОУР апаратний стиль прийняття рішень і в усіх конфліктних ситуаціях завжди був на стороні влади, а не громади. Тому його передування в керівництві ОУР принесе шкоду нашій організації.
2) На цей момент більш-менш зрозуміло, що на керівництво діаспорою претендуватимуть два політики: виконуючий обов»язки Голови ОУР Валерій Семененко (Москва) та Голова Товариства «Кобзар» Василь Бабенко (Уфа). Мені подобаються обидва ці політики. Тому щоб уникнути ситуації ІІІ Конгресу, не ділити громаду на два табори і не сіяти розколу, я пропоную розділити владу на двох. Василь Бабенко очолить ОУР, а Валерій Семененко – ФНКА. (Можливий і зворотній варіант, але у Василя Яковича ще немає зареєстрованої автономії). Вважаю, що обов»язки лідера діаспори настільки важкі і багатогранні, що підняти їх одному політику неможливо, тому розподіл обов»язків вважаю цілком природнім. Хіба не це пропонувала опозиція три роки тому?
3) Головною темою Конгресу вважаю демократичну реформу в ОУР. Потрібні відповідальні люди в керівництві, звіт за фінанси, вирішення Статутної кризи, створення Комісій ОУР, колегіальність в прийнятті рішень, захист українських парафій, подолання штучного бар»єру між Москвою та регіонами. В керівництво ОУР та ФНКА має прийти ширше коло осіб (не 2-3 особи як нині, а 8-10).
4) Вважаю за необхідне створити в ОУР наступні Комісії:
А) Церковних справ та прав людини. (Голова – Митрополит Дніпропетровський та Криворіжський Адріан (Старіна), заступник – Василь Коломацький, Канада);
Б) Інформаційна служба ОУР. (Голова – Андрій Бондаренко, Самара);
В) Освітня Комісія.
Г) Молодіжна комісія.
Митрополит Адріан (Старіна) виявив себе талановитим організатором церковного життя у Росії та захисником прав парафіян. Його характеризує віра, невтомність та принциповість. Я допомагатиму редагувати правозахисні звернення Комісії, перекладати їх на англійську та розсилати у відповідні міжнародні організації. При цьому буде активна співпраця з КЛГП.
Андрій Васильович Бондаренко, як в.о. директора сайту «Кобза» - українці Росії», зібрав, відредагував та виставив в Інтернеті коло 200-300 матеріалів про життя українських регіональних осередків у Росії, в той час як діюча нині Інформаційна служба ОУР за всі 3 роки навряд чи розповсюдила 60-100 матеріалів. Тому вважаю Андрія Васильовича чудовим кандидатом на цю важливу ділянку. А енергії йому не позичати.
5) Прошу делегатів Конгресу прослідкувати щоб Олександр Руденко-Десяняк прозвітував за фінанси ОУР та ФНКА. У випадку відсутності звіту необхідно притягнути цього корупціонера до відповідальності перед законом (нагадаю що на ІІІ Конгресі фінансового звіту не було, а на ІІ Конгресі звіт включав лише одну (!) позицію отриманих фінансів).
6) Прошу підтримати запропоновані мною два Проекти резолюцій: «Про порушення прав парафіян українських церков у Росії» та «Про президентські вибори в Україні 2004 р».
7) Звертаюся особисто до замісника Голови ОУР Юрія Григоровича Кононенка. Шановний Юрію Григоровичу, я знаю що Ваші апаратні здібності високі, і Вашої волі досить щоб змінити рішення Конгресу, чи розставити кадри на тих чи інших посадах. Тим не менше, прошу Вас прислухатися до своєї громадської совісті, і працювати на такі рішення і таку політику, яка витікає із самого громадського та національного духу нашої організації, із щоденної жертовної праці наших регіональних керівників та активістів. Не ставте себе понад організацію, а будьте її першим членом і активістом. Від Вас на цьому Конгресі залежить багато, і я не хотів би щоб Ви продублювали себе на попередньому Конгресі.
 Я підтримую прийняття до ОУР Товариства «Славутич» (Москва), яке через апаратні ігри вже два Конгреси підряд не може стати нашим членом. Одночасно у мене великі сумніви щодо доцільності прийняття ОУН Руху м. Москви (яка також вже два Конгреси намагається отримати членство в ОУР). Останнє чим «відзначилася» ця організація на громадській ниві були трирічної давності відкриті листи за підписами Віктора Гуменюка та Віктора Поліщука, направлені проти лідера опозиції Віктора Ющенка. З того часу про ОУН Руху нічого не чути. Колишній член організації Павло Сеник (Москва) досить негативно висловлюється про її роботу. Вважаю, що у випадку надходження відповідної заяви від Проводу ОУН Руху, спочатку необхідно детально вивчити роботу цієї організації і після цього прийняти зважене рішення.
Бажаю всім учасникам Конгресу плідної роботи на славу України, Росії, української Церкви та всієї нашої діаспори!
Василь Коломацький
5 квітня 2005 р.
Аврора
| | | | Анатолій | Додано: Fri Dec 3 21:20:21 2004
До речі, вітаю з 40-річчам! Мені теж днями стукнуло саме 40. | | | | Анатолій | Додано: Fri Dec 3 21:19:40 2004
Вітання, Василю!
Я нарешті змінив усі свої комп"ютерні вхідні й вихідні дані. Встановив спеціальну систему паролів та перевірок даних. Сподіваюся, більше проблем з чужими листами не буде. | | | | V.K. | Додано: Thu Dec 30 04:39:10 2004
А ось ще одна "перемога" Московського Патріархату. Після ногінських парафіян перемогли художників-аванградистів. Правда "на жаль" знищити роботи через суд не вдалося. Отже, боротьба триває...
Василь Коломацький
КОБЗА
-----------------------------
В России стирается грань между церковью и государством ("The Wall Street Journal", США)
Гай Чейзан (Guy Chazan), 29 марта 2005
Победа религии в споре искусства заставляет опасаться дальнейших ограничений гражданских свобод.
На судебном процессе, подчеркнувшем растущую культурную власть Российской православной церкви, московский суд признал организаторов художественной выставки виновными в разжигании религиозной розни.
Правозащитники опасаются, что это дело, начатое сторонниками Кремля в российском парламенте, может создать прецедент для ограничения гражданских свобод. Оно также показывает, как церковь и государство объединяются для ограничения свободы художественного выражения как раз в то время, когда Запад критикует Владимира Путина за свертывание российской демократии.
'Это означает, что теперь церковь может вмешиваться во все аспекты светской жизни', - говорит Елена Боннер, вдова советского ученого и диссидента Андрея Сахарова.
Представитель московского патриархата, протоиерей Всеволод Чаплин приветствовал вчерашнее решение суда, сказав, что это предотвратит попытки проведения 'богохульных' выставок, которые 'оскорбляют чувства верующих и сеют раздор между людьми'.
Однако приговор оказался мягче, чем многие опасались. Судья признал, что выставка 'оскорбила религиозные чувства людей', но принял во внимание активную правозащитную деятельность обвиняемых, а потому вместо тюремного заключения, на котором настаивало обвинение, приговорил их к штрафу. Он также отклонил требование прокуратуры об уничтожении художественных работ.
Речь идет о художественной выставке, посвященной отношению к вероисповеданиям и названной 'Осторожно! Религия'. Вскоре после открытия в январе 2003 года она подверглась нападению недовольных верующих, но вместо того, чтобы наказать вандалов, московские власти предъявили обвинение организаторам экспозиции.
Районный суд приговорил Юрия Самодурова, директора музея и общественного центра им. Сахарова, организовавшего выставку, и ее куратора Людмилу Василовскую к уплате штрафа в размере 100 тыс. рублей (около 3600 долл.) каждый. Они собираются подать апелляцию. Еще одна обвиняемая, художница Анна Михальчук, была оправдана.
'Это решение называет извращенным важное направление искусства страны', - заявил Самодуров.
Религиозные протесты против авангардного искусства распространены и в США: известно, что мэр Нью-Йорка Рудольф Джулиани (Rudolph Giuliani) был возмущен картиной, где к изображению Девы Марии был прилеплен шарик слоновьего навоза. Но подобное недовольство редко приводит к преследованию художников или кураторов.
Правозащитники считают, что судебный процесс показал, что интересы церкви и правительства становятся все более общими, и православные представления о морали начинают пользоваться все большим сочувствием среди российской политической элиты.
'Политическому истеблишменту нужна новая идеология, - говорит эксперт по религиозному национализму Александр Верховский. - Люди, особенно в армии и милиции, считают православие верной идеологией для России'.
В интервью, данном до вынесения приговора, Самодуров сказал: 'Художники напуганы. Они понимают, что если будут критиковать церковь, государство всегда встанет на ее сторону'.
Православная церковь исторически была тесно связана с российским правительством. В 1927 году руководители церкви присягнули на верность советским правителям, несмотря на то, что те национализировали церковные земли, разрушали церкви и казнили сотни священнослужителей. На протяжении десятилетий православные священники сотрудничали с КГБ.
В конце 1980х церковные здания были возвращены церкви в рамках национального духовного возрождения. Статус церкви резко возрос после избрания Путина президентом в 2000 году. В отличие от своего предшественника Бориса Ельцина, Путин верующий и часто встречается с Патриархом Алексием II, а известный священник-консерватор, отец Тихон Шевкунов, является его духовным советником.
В последние годы церковные радикалы объединились с политиками-националистами, например, членами ультраправой православной партии 'Родина'. В январе 15 депутатов от 'Родины' направили Генеральному прокурору письмо с просьбой запретить все национальные и религиозные организации евреев как 'экстремистские'.
Кроме того, церковь стала более активно выступать против своих традиционных врагов - насилия на телевидении и распущенности в обществе. Но современное искусство остается, пожалуй, ее любимой мишенью.
Выставка 'Осторожно! Религия' со своей стилизацией религиозной иконографии под поп-арт вызвала шумиху, как только открылась. На одном из экспонатов лицо Иисуса было изображено рядом с рекламой 'Кока-колы' и словами 'Это моя кровь'. Рядом стояла икона в человеческий рост с прорезью вместо лица - посетители могли просунуть в отверстие голову и сфотографироваться.
Самодуров знал, что выставка может вызвать споры. 'Мы очень консервативная страна, - сказал он. - Мы привыкли видеть религиозные образы только в церковном контексте'.
Через несколько дней после открытия выставки недовольные православные разгромили и забрызгали краской ее экспонаты, нарисовав на стенах граффити. Их задержали, но обвинения в хулиганстве позже были сняты.
Эти вандалы были сторонниками протоиерея Александра Шаргунова, ультраправого православного священника, основателя комитета 'За нравственное возрождение Отечества'. Многие годы он, по его словам, борется с 'государственным сатанизмом'. Его последователи уничтожают плакаты с рекламой женского белья.
Шаргунов сравнивает Самодурова с советскими лидерами, преследовавшими российских христиан. 'Эти преступники опасны не меньше, чем международные террористы, захватывающие химическое и ядерное оружие и угрожающие всей цивилизации', - заявил он в одном интервью.
Через несколько дней после инцидента он призвал Госдуму наказать организаторов выставки. Дума повиновалась и велела прокуратуре завести уголовное дело. В декабре 2003 года Самодурову, Василовской и Михальчук были предъявлены обвинения в разжигании религиозной розни.
http://www.inosmi.ru/translation/218442.html
| | | | V.K. | Додано: Thu Dec 30 04:15:38 2004
Передрук із УП.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------- ----------- ---------
Росія вибачилася за свій "аляповатий" десант
www.ПРАВДА.com.ua, 29.03.2005, 12:44
Російська сторона висловлює жаль з приводу інциденту в районі Феодосії, де висадився десант ЧФ РФ.
Як повідомив на брифінгу у вівторок заступник керівника прес-служби МЗС України Дмитро Свистков, ноту передано послу України у Росії Миколі Білоблоцькому.
"Ми маємо намір зробити все необхідне для того, щоб унеможливити подібні випадки у майбутньому", - зазначив Свистков.
Він нагадав, що 23 березня великий десантний корабель "Николай Фильченков" перетнув державний кордон України у Чорному морі поблизу Феодосії та без дозволу української сторони розпочав висадку на морський десантний полігон в районі гори Опук особового складу і техніки 382-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського Флоту РФ.
Свистков зазначив, що згаданими діями російська сторона грубо порушила положення двосторонньої угоди про статус та умови перебування Чорноморського флоту Росії на території України від 28 травня 1997 року, а також законодавство України про режим державного кордону та порядок допуску підрозділів Збройних сил інших держав на територію України.
Як нагадав Свистков, у зв'язку з цим 24 березня до МЗС України був запрошений тимчасовий повірений у справах РФ в Україні Євген Пантелеєв для вручення ноти МЗС України, у якій українська сторона вимагала роз'яснень з приводу інциденту.
Як повідомляв УНІАН, прес-служба ЧФ РФ розповсюдила повідомлення, що інцидент із висадкою десанту Чорноморського флоту РФ на українському узбережжі пов'язаний з технічною помилкою.
Водночас, як повідомило кореспонденту поінформоване джерело в командуванні українських ВМС, Військово-Морські Сили України були повідомлені про висадку 23 березня на кримське узбережжя в районі Феодосії.
Але зроблено це було лише в день проведення самих заходів. Фактично, підкреслило джерело, це було зроблено вже під час самої висадки.
УНІАН
| | | | V.K. | Додано: Wed Dec 29 07:05:37 2004
Пане Ігоре!
У вас в Уфі діє один з найактивніших українських осередків Росії - Товариство "Кобзар". Керівники громади - Василь Бабенко та Володимир Дорошенко. Сподіваюся Ви маєте контакт.
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | Ihor | Додано: Wed Dec 29 05:02:40 2004
Нещодавно натрапив на ваш сайт - велике вам за нього дякую!
Я сам є з Львівщини, але зараз мешкаю в Уфі. І дуже приємно, що й тут я маю можливість отримувати різні інформації українською мовою!
З повагою
Ігор Б. | | |
|
Гостьова книга 
