|
|
| Гостьова книга | | В гостьовій книзі 868 записів на сьогоднішній день.
Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 » |
| Nur | Додано: Mon 21 Apr 2008 05:32:11 EEST
Православный чекизм в Татарстане
CHECHENPRESS. Отдел писем. 18.04.08 г.
СМИ, правозащитным, общественным, общественно-политическим организациям и деятелям Татарстана, России и зарубежных стран.
Диктатура не пройдет!
К нам поступило тревожное известие с Набережных Челнов о политической расправе. 9 апреля 2008г. в 15.45 часов одновременно в двух адресах начался обыск сотрудниками МВД под руководством сотрудников ФСБ: в квартире председателя Набережночелнинского отделения (НЧО) Татарского общественного центра (ТОЦ) – общественного деятеля Рафиса Кашапова и в штабе НЧО ТОЦ. От беспредела силовиков пострадала и жена Рафиса – Нурзия. Она упала в обморок и была вызвана скорая сотрудниками ФСБ. Скорая была вызвана и на второй день, на данное время она проходит интенсивное лечение. Всё это происходило при её детях.
Как нам сообщили, из их квартиры и штаба ТОЦ были изъяты документы, диски, мусульманские и другие книги и компьютер. В акте об изъятии написано: «вещей (предметов), добытых преступным путем, документов имеющих значения для уголовного дела, предметы изъяты из гражданской стороны». Оказалось, что в отношении них возбуждено уголовное дело № 196591 прокуратурой города Набережные Челны по факту появления в Интернете заявления «Нет христианизации!»
Как известно, причиной появления такого заявления послужило крещение новорожденных младенцев из мусульманских семей против воли их матерей в роддоме №1 г. Набережные Челны православным попом, который обходил палаты роддома, где лежали младенцы.
Под давлением всесильного православного духовенства власти Татарстана вынуждены были отрицать факт крещения мусульманских младенцев. Однако российские церковные деятели, пользующиеся покровительством высоких российских государственных чиновников (несмотря на то, что религия отделена от государства), решили на этом не ограничиться. Они заставили власти Татарстана возбудить уголовное дело против тех, кто на законном основании выступил против крещения мусульманских младенцев и других антимусульманских незаконных деяний православного духовенства. Дело дошло до того, что в Татарстане серьезно обсуждается вопрос о сжигании мусульманских книг, якобы запрещенных российскими районными судами, которые прошли без участия мусульманских экспертов.
Кроме того, с 1 сентября 2008г. В школах Татарстана намечено внедрение изучения православия под видом уроков «православной культуры». Знающие люди считают, что детям будут преподавать «Закон Божий» и все это равносильно крещению мусульманских детей. Возбудив уголовное дело, власти Татарстана послушные указаниям Москвы, в том числе воле высокопоставленных православных деятелей, стремятся обвинить в экстремизме тех, кто смеет возражать против явной и завуалированной насильственной христианизации мусульман, и расправиться с ними, заставить их замолчать.
В действительности, являются экстремистами, провоцируют религиозную и национальную вражду именно те православные деятели, которые занимаются насильственной христианизацией мусульман. Без их действий в межрелигиозных и межнациональных отношениях были бы мир и спокойствие. Вот против них и необходимо возбуждать уголовные дела.
Мы призываем общественность Татарстана, России и зарубежных стран, в первую очередь, СМИ и правозащитные организации, внимательно следить за ходом производства данного уголовного дела с тем, чтобы не допустить произвола и беззакония в отношении тех, кто защищает свои законные религиозные и национальные права.
Руки прочь от Татарского Общественного Центра города Набережные Челны!
Прекратить политические преследования подобные 37-ому году над Рафисом Кашаповым!
Христианизация не пройдет!
На данное время это обращение поддержали 48 подписантов. Татары России, Стран СНГ и Дальнего Зарубежья.
Хормэтле Миллэтешлер уважаемые Соотечественники, поддержите Рафиса Кашапова, подпишите данное Обращение и разошлите его всем.
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Thu 17 Apr 2008 17:03:46 EEST
Депутат ВР Владислав Каськів про перспективи реформ в Україні.
http://www.svobodanews.ru/Transcript/2008/04/15/20080415200042093.html
Василь Коломацький
КОБЗА |   | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Thu 17 Apr 2008 16:22:22 EEST
Письменник Борис Стугацький про свободу, "доброго барина" і майбутній вибір Росії.
http://www.svobodanews.ru/Article/2008/04/15/20080415194733383.html
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon 31 Mar 2008 03:44:33 EEST
Передрук Радіо Свобода про те що шанують на Русі усе радянське. Згадуює побіжно колега-журналіст і безумного бороданя товариша Леонт"єва.
Василь Коломацький
КОБЗА
----------------
Михаил Соколов: "Загадки топонимики…"
Михаил Соколов
30.03.08 Группа представителей «православной общественности», деятелей науки и пропаганды предлагает властям России достойно отметить 90-летие екатеринбургской трагедии. Их встречный план грозит Свердловской губернии возвращением имени Екатеринбургской, России - повсеместным переименованием улиц Свердлова, а Москве - новым названием станции метро: «Петербургская» вместо «Войковская». Именам цареубийц не должно быть места на карте России. По этому поводу и бьют челом авторы двум президентам - Путину и Медведеву.
Светлая мысль - не поганить отечественную топонимику – появляется регулярно. Новость лишь в том, что к ультраправым персонажам околоцерковного мира присоединены депутаты «Единой России» Мединский и Затулин, а также мастер телеистерик Михаил Леонтьев, чье многолетнее вранье с экрана, лично меня заставляет усомниться в бескорыстности великого почина: если такой персонаж за прославление монарха - хочется быть против.
В целом акция выглядит сиро и убого, так, будто ее авторы считают обоснованным недавний отказ Верховного Суда России признать убийство царской семьи политическим преступлением.
Хочется спросить подписавших челобитную в Кремль: почему в центре их внимания лишь глава ВЦИК Яков Свердлов? А Владимир Ульянов-Ленин на заседании Совнаркома не одобрил акт бессудной казни? А почему они не требуют убрать ленинские мощи из мавзолея? А как надо поступить с Ленинградской областью, Ульяновском, несколькими Ленинсками, Ленинским и Ленинградским проспектами и т.д.?
Или вот детоубийца Петр Войков. Омерзительного типа покарал гимназист Борис Коверда. Он в Варшаве в 1927 году застрелил полпреда Войкова. Террорист-одиночка отсидел срок в польской тюрьме. А Сталин приказал расстрелять как заложников сотни давно уже арестованных политических оппонентов большевиков. Самое известное имя: земский деятель князь Павел Долгоруков. Может быть, этим новым жертвам «войковской трагедии» и надо поставить памятник у той самой станции метро?
Или вот еще коллизия: в России десятки улиц имени Урицкого. Шеф кровавой питерской ЧК был застрелен Леонидом Канегисером, казненным большевиками. Памяти поэта посвятил блестящий очерк Марк Алданов. Готовы ли авторы прошения, депутаты-единороссы требовать от нынешней власти, делающей все, чтобы, как и при большевиках, править независимо от воли народа, поставить памятники героям - Леониду Канегисеру, Фани Каплан, да и всем тем, кто реально готовил покушения на Ленина и Сталина?
Готовы ли неомонархисты добиваться, чтобы в России увековечили имена не только невинных жертв коммунистического террора, но и борцов с узурпаторами? К примеру, адмирала Колчака, генералов Деникина, Врангеля и Кутепова? Или настоящих выдающихся врагов большевизма - политиков во всем их спектре: от либералов Милюкова и Маклакова до меньшевиков Мартова и Дана, от националистов Шульгина и Гучкова до эсеров Керенского и Савинкова.
Думаю, что они объяснят свою сирую робость желанием хоть как-то пробиться в «окно возможностей», как историк Сергей Волков, отметят, что «советская топонимическая модель – это работающая система, ежедневно и ежечасно воспроизводящая в массовом сознании соответствующие стереотипы, поэтому всякое отсечение хотя бы малой ее части есть несомненное благо».
Объединенные в «екатеринбургском почине» современные государственники-монархисты хотят воспользоваться не слишком искренними расшаркиваниями Кремля перед привечаемой Русской зарубежной церковью и соотечественниками – потомками эмигрантов, сторонников Белого движения, и даже вымолить у власти (явно для себя) некий «Акт о примирении».
Но подобострастное выпрашивание лишь толики исторической правды только одной правомонархической сектой, демонстративно игнорирующей других антикоммунистов, выглядит не слишком пристойно. А, главное, оно и неэффективно, и в силу присутствия одиозных персон, и по причине отсутствия ярких фигур в списке подписантов, который для кремлевского начальства, уважающего магию имен знаменитостей, выглядит не слишком убедительно.
Может быть, «Войковской» власти Москвы и пожертвуют, но, куда вероятнее, хилую монархическую инициативу и Путин, и Медведев просто проигнорируют, а Россия останется с именами злодеев на карте.
http://www.svobodanews.ru/Article/2008/03/30/20080330000150930.html
| | | | Рафис Кашапов | Додано: Sun 30 Mar 2008 07:27:29 EEST
Без объявления войны
С января 2008 года в России произошло 38 убийств на национальной почве. 113 человек получили ранения
Наци-хроники: март-2008
По данным мониторингов «Новой газеты» и аналитического центра «СОВА», только за март этого года в России от действий приверженцев радикального национализма пострадали не менее 33 человек, 10 из которых были убиты.
В целом же с начала этого года произошло не менее 38 убийств на национальной почве и как минимум 113 человек получили ранения. Большинство пострадали настолько тяжело, что оказались в реанимации.
В первых числах марта в Челябинске наци-скинхеды жестоко избили четверых неформалов во дворе местного рок-магазина «Овердрайв». В результате один из юношей погиб на месте, а трое других оказались в реанимации.
2 марта в Брянске трое наци-скинхедов избили одного из активистов городского антифашистского движения.
4 марта в Санкт-Петербурге у дома номер 32 по Московскому шоссе неизвестные напали на 58-летнего гражданина Азербайджана Гулама Гамбарова. Мужчина погиб на месте от многочисленных ножевых ранений, одно из которых — в сердце.
4 марта в Санкт-Петербурге в районе железнодорожной платформы Левашово трое неизвестных убили еще одного гражданина Азербайджана, 50 лет. Ему нанесли колото-резаные раны шеи, руки и груди, полностью отрезали левое ухо и надрезали правое.
5 марта в Воронеже у жилого дома номер 7/4 по Ленинскому проспекту был убит 15-летний Андрей Зубков. Сын русского и адыгейки, он имел смуглую кожу, черные волосы и темные глаза. Нападавшие били его ногами, а затем — уже лежавшего без сознания — резали ножами. Мальчику нанесли не менее 14 ножевых ранений головы, шеи, груди, а лицо изуродовали до неузнаваемости. Одного из мальчишек, ставшего случайным свидетелем расправы, фашисты жестоко избили.
7 марта на юго-западе Москвы в 18.30 у дома номер 2 по Профсоюзной улице наци-скинхеды напали с ножами на гражданина Таджикистана, работавшего в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Результат — несколько ножевых ранений в грудь.
7 марта на юго-западе Москвы в 19 часов пятеро неизвестных, одетых в черные куртки с наброшенными на лица капюшонами, на улице Миклухо-Маклая напали на группу студентов РУДН из Китая. Двое студентов были госпитализированы с ножевыми ранениями в живот и шею.
7 марта на юго-западе Москвы, в районе станции метро «Теплый стан», около 19 часов ножевые ранения получил гражданин Китая.
8 марта в подмосковном городе Ступино было совершено нападение на двух граждан Киргизии. Уроженец Джалалабадской области Рустам Киргизбаев (1961 г.р.) скончался от ножевых ранений на месте. Второму удалось бежать. Нападавшие задержаны.
9 марта в Москве в вагоне поезда метро, следовавшего от станции «Коломенская» в направлении «Театральной», несколько наци-скинхедов жестоко избили молодого человека из Африки. Пострадала также ехавшая в этом вагоне девушка, которая бросилась его защищать.
11 марта в Санкт-Петербурге около 20.00 возле дома номер 6 по Кронштадтской улице двое неизвестных напали на 17-летнего гражданина Узбекистана и трижды ударили его ножом. Юноша смог добраться до квартиры, в которой жил со своими родителями, но там потерял сознание и умер.
12 марта в Санкт-Петербурге около 19.30 во дворе дома № 1 на Новосмоленской набережной трое неизвестных напали на африканского студента из Ганы Ашиа Джастиса Аджея, нанесли ему порядка 30 колото-резаных ранений и открытую черепно-мозговую травму. После этого 20-летний учащийся Санкт-Петербургского госуниверситета экономики и финансов в крайне тяжелом состоянии попал в реанимацию.
15 марта в Москве в подземном переходе станции метро «Пражская» трое неизвестных жестоко избили гражданина Нигерии — 27-летнего студента 3-го курса Университета дружбы народов Эдаши Фестосунапали. Пострадавшего госпитализировали с сотрясением мозга и переломом носа.
16 марта в Москве около 20.00 в вагоне метро на перегоне «Люблино» — «Волжская» двое наци-скинхедов напали на молодого человека неславянской внешности. Били ногами по лицу.
16 марта на севере Москвы в 18.00 у дома 38 по улице Онежская трое молодых людей избили и нанесли ножевые удары 20-летнему гражданину Таджикистана Абуллаеву. Он находится в реанимации.
16 марта на востоке Москвы в 18.30 у дома 8 по улице Семеновский Вал был найден истекающий кровью 52-летний гражданин Таджикистана Райымбек Дуйшеналиев. Неизвестные нанесли ему множественные ножевые ранения груди. Пострадавший госпитализирован в тяжелом состоянии.
16 марта на западе Москвы в 20.00 на улице Тестовская неизвестные с ножами напали на рабочего из Таджикистана Махмадиева.
16 марта на юге Москвы около 22.30 на улице Обручева неизвестные изувечили таджика Мамада Али Ахмедова. Преступники избили его, после чего отрезали ножом губы и нос.
16 марта в Москве рядом с выходом станции метро «Китай-город» группа неонацистов с ножами напала на молодых людей, идущих на панк-концерт в клуб «Арт Гарбадж». В результате нападения 21-летний Алексей Крылов из подмосковного Ногинска скончался на месте от многочисленных ножевых ран. Мальчик получил более 30 ударов ножом, первый удар был нанесен в шею.
16 марта в Воронеже двое подростков избили 27-летнего гражданина Китая, работающего в городе преподавателем. Пострадавший был вынужден обратиться в больницу.
17 марта в Москве, в районе Павловского проезда, неизвестный напал на 45-летнего гражданина Таджикистана, работавшего дворником, нанес ему ножевое ранение и скрылся с места происшествия. Мужчина был госпитализирован в больницу с проникающим ножевым ранением в живот.
18 марта в Москве возле д. 59, к. 2 по Шепиловскому проезду найден мертвым гражданин Азербайджана Низами Гораев, работавший продавцом овощей в расположенной неподалеку торговой палатке. Неизвестные нанесли Гораеву несколько ножевых ранений.
19 марта в Челябинске убит 27-летний гражданин Кыргызстана. Нападавших было четверо. Они быстро подошли к молодому человеку, нанесли не менее пяти ударов ножом, а затем быстро скрылись. Пострадав¬ший умер до приезда врачей.
20 марта в подмосковном поселке Заветы Ильича на улице Вокзальная был найден раненый гражданин Армении. 43-летний мужчина скончался сразу после приезда врачей. Причиной смерти стало ножевое ранение шеи.
21 марта в Москве, в районе станции метро «Речной вокзал», на ул. Фестивальной, была зверски убита Элла Гедеева, 1973 г. р. На теле женщины насчитали около десяти ножевых ранений, горло было перерезано.
22 марта в Москве на станции метро «Охотный Ряд» группа наци-скинхедов напала на двух юношей кавказской внешности, избила и попыталась столкнуть их под поезд.
22 марта в Орле двое наци-скинхедов, вооруженных ножами, напали на участника антифашистских акций — бас-гитариста местной группы Make a Change.
23 марта в Брянске двое наци-скинхедов напали на одного из активистов местной группы антифашистов, прогуливавшегося с девушкой на Кургане Бессмертия.
"Новая Газета" | | | | Дмитрий | Додано: Fri 28 Mar 2008 09:53:58 EET
Вот вчера посмотрел "Однако" с Михаилом Леонтьевым на Первом канале. Жевал при этом и аж поперхнулся... Ну надо же какой негодяй! Впрочем, он, похоже, хорошо изучил доктора Геббельса, особенно принцип: чем больше ложь, тем больше в неё поверят. Говорил о Выговском, о каких-то жертвах "украинского народа" - без единой ссылки на источник. Такое ощущение, что Лентьев сам находился в обозе Выговского и считал погибших от его рук. А эти круглые глаза, всклокоченные волосы?! И фраза, что "идеология предательства стала государственной на Украине". И что же с такой страной делать - возникает справедливый вопрос???
Нет, я не призываю этого чистой воды пропагандиста поднять на палю. Как христианин, я уверен, что за грехи ему воздастся... Не пойму другого: кто, зачем и почему выпускает его в эфир в самое смотрибельное время - в 21.30?
Нет, я не сторонник | | | | УКРАЇНЦІ-ТАК! | Додано: Sun 23 Mar 2008 16:05:37 EET
Український академік Архип Люлька
23 березня 2008 року виповнюється 100 років від дня народження Архипа Михайловича Люльки – творця першого радянського турбореактивного двигуна.
Відомо, що Архип Михайлович жив і працював у Москві, від 1946 року і до останніх днів життя ( помер у 1984 році) очолював конструкторське бюро заводу авіаційної промисловості “Сатурн”. Вищу освіту майбутній геніальний конструктор отримав у Київському політехнічному інституті – тепер Національний технічний університет України «КПІ». Батьківщиною А.М.Люльки є село Саварка Богуславського району Київщини. Поет-класик минулої доби писав, що для молодої людини завжди актуальним є питання: “делать жизнь с кого?”. Життєвий шлях Архипа Люльки цілком годиться, щоб мати цю постать, цього велета вітчизняної науки за взірець.
Народився А.Люлька в багатодітній родини. Крім нього у сім’ї було восьмеро дітей. Маленькому Архипу було лише 10 років, коли у нього померла мати, а у 12 років він стає вже повним сиротою – батько гине у полі під час оранки від випадкового вибуху залишеного війною снаряда.
У неспокійні 20-ті роки минулого сторіччя у Саварці директором школи і викладачем математики працював професор київської політехніки Михайло Пилипович Кравчук, який і у Саварці в 20-ті роки, і в подальшому, вже в політехніці, відіграв важливу роль у становленні майбутнього конструктора.
Позашкільна освіта Архипа Люльки почалась у Білоцерківській профтехшколі. Після отримання свідоцтва слюсаря 5-го розряду, Архип їде до Київського політехнічного інституту. Не склавши екзамени при першій спробі, хлопець не опускає руки, наполегливо готується до наступних екзаменаційних випробувань і вже через рік стає одним з 20 зарахованих на механічний факультет КПІ, витримавши конкурс до 8 абітурієнтів на одне місце.
Після закінчення інституту А.Люлька стає аспірантом Харківського науково-дослідного інституту промислової енергетики. У 1938 році Наукова рада Харківського авіаційного інституту робить «ведмежу послугу» і науковцю, і вітчизняній науці – відхиляє проект молодого вченого “Ракетний турбореактивний двигун”. З вірою у себе і у свої розробки молодий вчений полишає Харків. Відтоді його життя і праця, усі його здобутки, як науковця, пов’язані з Москвою. Академік Архип Люлька мав багато державних нагород, лише орденів Леніна у нього було три, та найбільше він цінував те, що на двигунах його конструкції він мав право ставити власне клеймо “А.Л.”
Його двигуни вже у 1947 році пройшли випробування на літаку СУ-11 конструктора П.О.Сухого, на бомбардувальнику ІЛ-22 та інших. “Без його двигунів ніщо не піднялося б у небо!” - так образно висловився про наукові здобутки Архипа Люльки наш сучасник академік Петро Кононенко.
Та перед тим був Київський політехнічний, лекції академіка Михайла Пилиповича Кравчука. І не лише лекції. В родині Михайла Пилиповича молодий Архип Люлька, з переказів його доньки, мав у ті скрутні студентські роки “і стіл, і дім”. Тож розповідають, що коли у 1938 році Люльці стало відомо, що М.Кравчук ув’язнений як український буржуазний націоналіст і шпигун, він звертався до Сталіна з проханням замість усіх належних йому нагород випустити з в’язниці його вчителя. Сталін А.Люльку знав. Музей у Саварці містить копію вітальної телеграми А.Люльці від Сталіна у зв’язку з успішним випробування турбореактивного двигуна. Тож Люлька міг сподіватися, що на його прохання зреагують.
Нажаль, цього не сталося. Трагічно закінчилось у несходимому Сибіру життя його вчителя. Важко хворий академік М.Кравчук помирає у таборах Колими від непосильної праці у копальнях, не доживши і до 50 років. Після його смерті Архип Люлька опікується родиною М.Кравчука. Дружина і діти академіка М.Кравчука мали від колишнього його учня і студента академіка Архипа Люльки суттєву і матеріальну, і моральну підтримку.
Наш визначний земляк Архип Люлька, який десятиліття прожив у Росії, мав щиру українську душу, любив свій рідний край, не цурався мови свого народу. Приїжджаючи на батьківщину, у рідне село, розмовляв чистою українською мовою, українською писав землякам листи. Стіні московської квартири академіка прикрашало два портрети - Тараса Шевченка та його вчителя Михайла Кравчука.
Односельці розповідають, що ще за життя А.Люльки у Саварці стояло його бронзове погруддя (було таке колись – за заслуги перед батьківщиною та за якоїсь кількості певних державних нагород ставили визначним діячам пам’ятники на батьківщині), але потім те погруддя зникло. Кажуть, що було це після того, як під час якогось застілля виконав наш земляк у присутності “доброзичливців”, може зі своїх же землячків – у нас таке водиться – добре відомий в народі гімн “Ще не вмерла Україна”. Цікаво б дослідити – так було, чи не так. Але вже і одного того досить, що з Архипом Люлькою пов’язують такий факт, як цілком можливий.
Вчені Київського політехнічного не раз піднімали питання про необхідність у навчальному процесі приділяти більше уваги історії вітчизняної науки. Це мало б незаперечно позитивне виховне значення для молоді. А на сьогодні це факт, що прізвище Люлька мало кому зі студентів про щось говорить. А що наша молодь знає про полтавця академіка Володимира Челомея, студента авіаційного факультету КПІ (пізніше – самостійний інститут цивільної авіації)? Конструкторське бюро, кероване В.Челомеєм, мало безпосереднє відношення до таких потужних проектів, як запуск ракет Протон, Салют, Енергія та ін.. Його іменем названо океанський лайнер, вулицю у Москві, поставлено пам’ятник, студенти інституту ім. Баумана отримують підвищену стипендію ім. академіка Челомея, та навряд про нього часто розказують київським студентам.
До цих імен безперечно можна додати ще багато інших. Прийде час і ми, сподіваємось, матимемо книгу про наших видатних земляків-науковців – на допомогу викладачам та для користі студентам. Це корисно, це цікаво, це справедливо, це шляхетно. В цьому наша слава – слава України.
У 2005 році у головному корпусі НТУУ «КПІ» частина першого поверху була перетворена на портретну галерею видатних учених, які якимось чином були пов’язані з «КПІ» – студенти, випускники, співробітники… Серед них портрети Архипа Люльки, Михайла Кравчука, Володимира Челомея. На музейній алеї «КПІ» серед інших пам’ятники М.Кравчуку та С.Корольову – надзвичайно обдарованим і всесвітньо відомим нашим землякам, які не розминулися у житті ні зі славою, ні зі сталінськими Гулагами. Не без участі просвітян правда про їх мужнє, подвижницьке життя стає надбанням все ширшого кола, а подвиг їх праці належно оціненими. Шануймо своїх!
Ольга ПУГАЧ, просвітянка НТУУ «КПІ»
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Fri 21 Mar 2008 17:30:11 EET
Увавжаемый господин Рафис Кашапов!
Я как редактор Гостевой книги неоднократно просил всех читателей не размещать сообщений не совпадающих с темой сайта (украинцы в России).
Тем не менее Вы продолжаете ставить свой материал. Я еще могу понять когда Вы сообщаете факты притеснений вашего народа со стороны властей. Но поздравлять с юбилеем своих соратников - это уже точно не по теме. Поэтому сообщение было снято. Прошу учесть это пожелание, высказанное уже лично Вам.
К тому же, отмечу, идеология вашего движения заметно расходится с ОУР. В то время как украинцы добиваются выполнения закона про ФНКА, ваше движение идет несколько в другом направлении. Так что для "доброжелателей" ОУР (а таких достаточно) Ваши публикации могут служить поводом для обвинений в адрес ОУР. Так что прошу ограничится правозащитным материалом. Или сообщите как поживают украинцы Татарстана.
С уважением,
Василий Коломацкий
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon 10 Mar 2008 04:32:41 EET
Та воно схоже, звичайно, як і всі демагоги схожі на Геббельса, а всі диктатори щось середнє між Гітлером і Сталіним. Америкаці коли захопили палаци Хусейна знайшли в них багато книг по Сталіну. Вчився молодший учень. Так і ці.
А що ж російський народ? Його позиція. Ось не дали зареєструвати жодного кандидата від так званої системної опозиції на останніх виборах. Всі це бачили.Чи є обурення в країні? Немає. Всі радіють успіхам "партії влади" (а фактично корпорації чиновників). Отже, кожен народ достойний своєї влади.
Карл Маркс ще коли сказав що однопартійна система неминуче призводить до загнивання. Потім і Мартов з Плехановим стверджували подібне про потребу опозиції. Ленін не послухав - товариш був енергійний і "практик". Логічний кінець російського соціалізму бачило наше покоління. Так що життя так чи інакше навчить.
Всім прихильникам однопартіності порадив би послухати платівками із виступами генсека Леоніда Брежнєва часів його останніх років правління 1980-82 рр. Ось це чудова ілюстрація лідера часів загнивання еліти. Але треба саме слухати а не читати.
Я ось взявся читати філософську біографію Фрідріха Ніцше. Ось це був чолов"яга! В першій же книзі ввів поняття діонісійських і ополонівських сил, яким усі нині користуються. Потім у другій книзі дав рішучий бій примітивному матеріалізму Маркса і їм подібним (в той час матеріалізм якраз став дуже популярним). Писав про роль мистецтва в умовах демократії - пердбачив появу мас. культури, яку, зрозуміло, засудив. І після цього було у нього ще 4 чи 5 книг. Ось таких людей і треба читати, а не переживати з приводу того що іде по ящику. Життя то одне!
Василь Коломацький | | | NezGodnyj
Місто: Москва | Додано: Wed 05 Mar 2008 22:08:49 EET
"Наши демократические писаки и оппозиционеры поливают нашу страну грязью, отрабатывая деньги, которые им платит Запад.
Эти оппозиционеры существуют на американские деньги и являются послушными псами своих заокеанских хозяев; не секрет, что все так называемые "оппозиционеры" - враги нашего народа - финансируются плутократическим Западом, живут на его подачки"
"Самобытность нашего народа состоит в том, что ему чужа западная демократия… Справедливая ненависть нашего народа к Западу вытекает из того, что плутократический Запад под демагогическним поводом "защиты демократии" везде насаждает политические режимы, которые служат самому Западу. Везде Запад использует "двойные стандарты", везде разное отношение к нормам "демократии": Запад не критикует свои антинародные режимы, но взялся критиковать наше правительство, которое проводит действительно социальную политику. Именно социальная ориентация нашего государства и вызывает ненависть на Западе, который так любит "двойные стандарты" в своей политике лжи и демагогии… Фюрер рейха Адольф Гитлер пользуется полной единогласной поддержкой всего немецкого народа: какая еще демократия нужна демагогам Запада?"
/Йозеф Геббельс/
- Щось до щему знайоме... Так, ніби вчора... - Не збагну, що саме! - Може, читачі підкажуть? | | | | Snake | Додано: Sat 23 Feb 2008 01:52:11 EET
Тримайтеся, браття, бережіть нашу культуру. Слава Україні! | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon 18 Feb 2008 04:08:48 EET
Тут лінк до попереднього посту.
http://www.novorossia.org/news/200710/234.htm
Василь Коломацький | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon 18 Feb 2008 04:07:07 EET
Росіяни пишуть Президенту Путіну про стан меморіалів у Полтаві.
Виглядає, що у Полтаві теж є свої манєкіни-радикали, тільки вже з українського боку. Теж попалити б і покричати. Хоча за вірність фактів, викладених у листі, відповідати не можу.
В любому випадку стурбування росіян я частково зрозуміти можу. Я б історичні монументи залишив би в цілості. Але додав би свої - від нашої епохи.
В Полтаву туристи їхати будуть, оскільки підвалини Імперії закладалися там. І українська тема там теж представлена. Чудове місце подумати над минулим трьох держав. Про що мріяли тоді, і що в результаті отримали. Виходить поставлену задачу побудови національної держави в історичній перспективі виконав лише Мазепа. А шведи і росіяни своїх імперій не втримали, і залишилися з тим же історичним результатом що і Гетьман Мазепа. Хіба не цікаво походити по полтавським редутам і помислити над долею імперій? Так, українські манєкіни, залиште ж майбутнім мислителям хоч спогад у вигляді монументів.
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon 18 Feb 2008 03:24:25 EET
Публікація "політолога" Романа Манєкіна, присвячена БУЛ.
http://www.novorossia.org/news/200710/241.htm
А тут коментар:
Пане Романе, саме такі радикали як Ви і створили напружену ситуацію у російсько-українській гуманітарній сфері, і в результаті, спричинилися до зближення України і НАТО. Краще б спокійно дивилися на творчість непоганого поета Євгена Малaнюка, дивилися б як на пам"ятник тієї епохи після поразки Визвольних змагань, еміграції, а не робили б політичний скандал із того що книги поета є в бібліотеці. Поет він справжній і біль у нього щирий. Було за що переживати українцю 20-30-х років. Але саме такі як Ви зробили так що БУЛ стала не мостом єднання і порозуміння, а причиною ідеологічної сварки. Саме російський бомонд проявив ідеологічну вузькість, але з подачі таких "політологів" як Ви, які в культурі бачили отруту, а в історичній дискусії бунт. Для таких як Ви інтелігент з книгою - це все одно що терорист з бомбою. Зразковий громадянин для Вас - це малоосвічений холоп, агресивно налаштований проти "дерьмократов".
Признайтесь, що Маланюка Ви не читали і читати не будете. А от лайнути Україну перед московською публікою - Вам ладан на душу і "професія". А те що дві слов"янські країни опиняться по різні сторони геополітичного протистояння - Вам по суті все одно. Оскільки Ви ніякий не політолог, не мислитель і не громадський діяч, а душевно хворий стукач - продукт радянської епохи і Холодної війни. За риторикою для Вас і історичного процесу не видно. Саме Ви гадили в цій чутливій міжнаціональній сфері, тримали російську публіку за дурника, а тепер Ви зкраю. В НАТО винен Ющенко, а Ви ні при чому!
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Wed 13 Feb 2008 16:08:22 EET
У Києві було убито Богдана Паздерського, який співпрацював з КЛГП і чиє дослідження було опубліковане Кобзою у 2005 році. Богдан Паздерський був високою пасіонарною особою, щирим патріотом і помітним громадським діячем. Богдан Миколайович був 1961 року народження...
КЛГП слідкуватиме щоб міліція належно розслідувала справу.
За цим лінком можна знайти Некролог, підготований КЛГП.
http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1202804195.html
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Wed 13 Feb 2008 15:58:55 EET
Публікація на сайті "Майдан" про події на Кубані у 1918 році.
http://www.maidan.org.ua/static/mai/1202754454.html
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Wed 13 Feb 2008 06:19:50 EET
На сайті "Майдан" проведено опит на тему "Що було головним ідеалом Померанчевого Майдану?"
Найбільшу кількість відповідей отримали: "Свобода людини" (14%) і "Право вибору" (16%). Для прикладу "Ющенко - президент" отримало 3%. "Янукович - не президент" - 5%.
Ось це те чого боялися у Кремлі перед виборами і парламенту і Президента, що захочуть "Право вибору". Але як показало життя у Кремлі хвилювалися даремно. Не схотіли.
http://alliance.maidanua.org/node/718
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Wed 13 Feb 2008 06:10:03 EET
Публікація члена КЛГП журналіста Марти Онуфрів (Торонто) про проблеми українців Росії.
Василь Коломацький
КОБЗА
http://www.maidan.org.ua/static/mai/1202581198.html | | | | Айрат Шарипов | Додано: Sun 10 Feb 2008 21:12:43 EET
Зверь пришел в Набережные Челны
В Набережных Челнах произошёл акт российского колониального государственного
терроризма и дикого кощунства.
В Республике Татарстан, в городе Набережные Челны 1 числа месяца Мухаррам 1429 года по Хиджре (16 января 2008 год) произошёл акт кощунства и терроризма со стороны российской государственной колониальной структуры под наименованием РПЦ (русская православная церковь), по многочисленным данным являющейся действующим подразделением преступной ВЧК - ФСБ.
По всем известным фактам, представитель этого чекистского преступного филиала в ранге священнослужителя РПЦ, облачённый в соответственную одежду, прибыл в родильный дом № 1 города Набережные Челны, Республики Татарстан, используя заведомо беспомощное состояние находившихся в послеродовом состоянии
пациенток-мусульманок, против их воли, руководствуясь или неким диким инстинктом, берущим своё начало от времён насильственной колонизации и крещения завоёванных московской ордой территорий, или же выполняя приказ вышестоящего начальства, совершил обряд посвящения в языческий культ православия (крещение) новорождённых детей-мусульман.
Сам факт свободного проникновения представителя РПЦ в медицинское учреждение, которым является родильный дом, статус которого требует изначального к себе чистоплотного и чистосердечного отношения, с подобной миссией совершения противозаконного по всем нормам религии и соответственно всех правовых норм действия, говорит о согласованности в данном случае этого визита между РПЦ и руководством родильного дома № 1 города Набережные Челны, что может служить
основанием для размышлений о полном упадке и деградации так называемой действующей российской власти и её преступного режима.
Поступили и отклики мусульман, братьев по вере, на эту дикую ситуацию, которая возможна только при длительной затяжной агонии уходящей в небытие российской империи, но, к сожалению, мнения эти не всегда бывают объективными и правдиво отражающими положение вещей. На сайте «Ичкерия.инфо» опубликовано письмо жителя из бывшей советской республики Казахстана под заголовком «Христианизация и татары Набережных Челнов», где автор, в частности, обсуждая этот случай, отчего-то выступает с укорами в адрес тех, кто выражает протесты в связи с этим фактом имперского колониального произвола церковников, которые всегда были орудием в руках поработителей и палачей народов, населяющих территории, захваченные московским кремлём и его ордой. И которые после захвата территорий, народов, населяющих их, жестоко и цинично крестили.
Не случайность, а закономерность, что этот акт вандализма от маразма РПЦ и стоящих за ней спецслужб случился именно в Набережных Челнах, городе, жители которого наиболее последовательно отстаивают свои религиозные, национальные, общегражданские права в условиях произвола чекистских федеральных властей и их приспешников – местных марионеточных властей Татарстана. И, рассуждая о том, что татары в Набережных Челнах якобы «струсили» (Татарский общественный центр (ТОЦ)) и не прогнали пинками урода и деграданта из РПЦ, автор данного письма упускает из виду то обстоятельство, что мужчин, которые способны это были сделать, в палатах роддома быть не может. А известить общественность о своём визите у этого попа и его хозяев в планы не входило, и могли ли это сделать женщины в послеродовом состоянии, испытывая кто радость от появления новорождённого, а кто и просто будучи ослабленными, не ожидая такого явления?
Зверю мало поломанных людских судеб от его лжи, мало «освящённого» оружия и своего легиона сеющего смерть на кавказской земле.
Зверь со своей мёртвой водой пришёл за душами, вступившими на жизненный путь, полагая, что этим предопределил их судьбу и утолил свою жажду. Но ложь на земле порождает только хаос, и в первую очередь – в сознании человека, чем не преминет воспользоваться Иблис – Сатана. И кто сеет ложь, то есть его слуги.
И неужели брату по вере из Казахстана это неизвестно? и неужели у мусульман Казахстана нет вопросов к своей власти системщиков? Для всех мусульман бывшего СССР – поводов для рассуждения более чем достаточно, если в настоящее время, например, Республика Казахстан экономически развивается относительно успешно, то это – заслуга более всего богатства казахских недр и трудолюбия казахстанцев, но никак не власть придержащих республики. Так же, как не может быть заслуги путинской хунты в каких-либо «успехах» российской экономики при подавляющей нищете и вымирании основной массы российского населения. Но если основная его масса идёт по этому пути сознательно, предпочитая искать истину в алкоголе и ублажая своё сознание искажённой пропагандой, то мусульмане России и те, кто стремится приобщиться к Исламу по разным причинам – кто по зову сердца и души, кто, видя в Религии Истины своё спасение,
некоторые и по другим обстоятельствам – находятся сейчас большей частью в поле ненависти и отчуждения окружающих.
И если в целом в Казахстане сейчас относительно благоприятная обстановка, то у соседей в мусульманских Республиках с этим обстоит гораздо хуже. Например, в Узбекистане правит жестокий диктатор от КГБ и соратник Путина Каримов, а в Таджикистане и Кыргызстане системная власть тагута. В принципе и Казахстан недалеко от этого ушёл.
Люди не от хорошего вынуждены ехать на заработки в РФ, где окружены стеной ненависти люмпенизированной части имперского большинства, большинство это – то самое серое наследие большевиков, на чём и держится нынешний режим. Наверное, узбекские, киргизские, таджикские семьи провожают своих близких, которые уезжают в Россию, как на войну, понимая, что больше их никогда живыми могут не увидеть. Война действительно объявлена и идёт, её механика и часы запущены из прошлого, которое никуда от нас не ушло. Уйти от него можем только мы сами, и только Аллах нам в этом –
самый верный помощник.
И в заключение хочется добавить: с автором письма «Христианизация и татары Набережных челнов» можно согласиться в той его части, где он задаёт вопрос,
о том, почему бы татарам Набережных Челнов вместо пикета не пройтись – да только не по роддомам для того, что бы делать обрезание новорождённым, иншАллах подрастут, сами себе сделают, – а по другим заведениям, которые ныне называются «административно-управленческие здания государственной власти РФ» с висящими на них трёхцветными лоскутами под наименованием «государственный флаг Российской Федерации»? И не только татарам из Набережных Челнов, но и всему угнетённому большинству имперских колоний. И пройтись не для реконструкции этих зданий для сдачи в частную собственность очередным властным извращенцам, а для того, чтобы на этих зданиях вывесить навсегда свои флаги изначальной принадлежности, а так называемый «государственный флаг Российской Федерации» использовать по его прямому предназначению – в качестве половика для вытирания ног. Да только пока Зверь, сидящий в имперских мутированных душах, гораздо страшнее Зверя первоначального, оттого и сохранилось большинство, подавляющее, в первую очередь самих себя.
Айрат Шарипов (Башкортстан)
Булат Абитов (Казахстан)
Фарида Смит (Великобритания)
Мирсаид Султонов (Таджикстан)
Владимир Меньшиков (Узбекистан)
Алсу Ахметшина (США)
Фархат Абдуллин (Литва)
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun 10 Feb 2008 06:27:26 EET
Київський журналіст Олег Медведєв про недавнє Засідання Рад Правлінь ОУР і ФНКА у Москві.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/medvedev/47ad9f86edfe4/
Василь Коломацький
КОБЗА
----------------------------
На всю Росію – жодної! україномовної школи. Єдину бібліотеку перетворюють на центр боротьби з петлюрівцями
У Москві відбулося розширене спільне засідання Правлінь Об'єднання українців Росії та Федеральної нацонально-культурної автономії українців. Правління одноголосно прийняли звернення до Президента Російської Федерації В.В. Путіна у зв'язку з трагічними подіями Голодомору 1932-1933 років в Україні, заяву щодо незадовільного стану справ із задоволенням національно-культурних потреб українців Росії та ситуації в Бібліотеці української літератури в Москві.
Правління Об'єднання українців Росії та Правління Федеральної національно-культурної автономії українців Росії висловлюють стурбованість станом справ задоволення національно-культурних потреб українців Російської Федерації.
Незважаючи на неодноразові звернення Конґресів українців Росії, досі не розпочато роботу над створенням Федеральної програми розвитку та підтримки української культури. Українці Росії, як і раніше, не мають жодної української школи, доступу до інформації рідною мовою, сталої державної підтримки у проведенні культурно-просвітницької роботи. Низка керівників українських організацій зазнають переслідувань та утисків, не розслідуються належним чином кримінальні справи щодо резонансних вбивств активістів українських громад, що викликає кривотлумачення та непорозуміння.
Єдина в Російській Федерації Бібліотека української літератури в Москві, яка створювалась протягом 20 років зусиллями української громадськості, з політико-ідеологічних мотивів практично за рік після переїзду до нового приміщення повністю зруйнована як осередок української духовності: розгромлено колектив, практично не залишилося українців-фахівців, знищено унікальний газетний фонд, збіднено зміст та форми роботи.
Останні події свідчать, що Бібліотеку, яка покликана була б сприяти культурному співробітництву Росії та України, знайомству громадян Російської Федерації з українською книгою та літературою, перетворюють у заклад антиукраїнської пропаганди та недружніх по відношенню до України та українців Росії акцій. Вважаємо, що було б чесним, якби уряд Москви розпочав конструктивний діалог щодо керівництва, колективу та змісту роботи Бібліотеки, або прийняв рішення про її закриття як українського закладу, а фонди, що там ще залишаються, були б передані на надійне збереження провідним бібліотекам Російської Федерації, Об'єднанню українців Росії, організації "Українці Москви" (при цьому треба взяти до уваги, що понад 70% фондів складають книжки, подаровані українській громаді урядовими установами, бібліотеками, видавництвами України, спонсорами та читачами). Це б убезпечило культурні цінності від того, що вже відбулося з газетним фондом, який було викинуто на смітник, і ще й досі ніхто з нинішнього керівництва бібліотеки, чиновників департаменту культури Москви, Комітету міжреґіональних зв'язків та національної політики уряду Москви та інших владних структур не зміг чітко і зрозуміло відповісти на питання, як можна було допустити подібний вандалізм.
Велику надію українська громада покладала на громадську раду при бібліотеці, роботу якої чиновники від культури загальмували з травня 2007 р. Нарешті 30 січня громадська рада зібралася, але зовсім в іншому складі. Немає тепер там фундаторів бібліотеки співголови Об'єднання українців Росії В. Семененка, голови організації "Українці Москви" В. Скопенко, секретаря Спілки письменників Росії В. Середіна, знаного літературознавця Н. Над'ярних, які встали на захист Бібліотеки, представників Посольства України. Натомість з'явилося багато людей, які ніякого відношення до Бібліотеки ніколи не мали.
Нам прикро, що неодноразові звернення українських організацій до державних органів Російської Федерації з питань задоволення національно-культурних потреб українців практично не розглядаються по суті.
Українські організації Російської Федерації, вважаючи себе частиною громадянського суспільства країни, закликають органи державної влади до предметного діалогу з цих питань, оскільки гармонія міжнаціональних взаємин, добросусідські відносини Росії та України, на наше тверде переконання, відповідають інтересам російського та українського народів, покращанню самопочуття українців – громадян Російської Федерації.
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun 03 Feb 2008 21:05:20 EET
Дорогі друзі!
Прошу писати у Гостьову книгу ближче до теми Діаспори у Росії. Останні виставлені матеріали не мають відношення до нашої теми. Підшукайте інші сайти для публікації політичних заяв на теми економіки і міждержавних відносин. Засмічування Гостьовика невідповідними матеріалами послаблює сайт.
Прошу майте повагу до нашої тематики і справи!
З повагою,
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | Геть з України! | Додано: Fri 01 Feb 2008 10:00:29 EET
--------------------------------------------------------------------------------
30.01.2008
Юрій КОСТЕНКО: „Київ має підстави виставити нові ціни за оренду української території під базу ЧФ Росії – принаймні у 5 разів вищі від теперішніх”
„Українська народна партія вимагає від українського керівництва офіційно повідомити Москву про припинення дії Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України», - заявив лідер Української народної партії, народний депутат України Юрій КОСТЕНКО. Політик вважає, що «це єдиний вихід з ситуації, що склалася довкола оренди Росією кримської землі».
На його переконання, саме такої реакції вимагає «хронічне порушення умов Угоди з боку Російської Федерації та абсолютно неприйнятна для Києва офіційна позиція Москви щодо фінансової складової договору». Як відомо, цю позицію публічно висловив заступник міністра закордонних справ Росії Григорій КАРАСІН, який заявив, що терміни і вартість перебування Чорноморського флоту в Криму не підлягають перегляду, оскільки затверджені в Угоді, а її, мовляв, змінювати не можна.
КОСТЕНКО зазначає, що стаття 25 Угоди вказує, що «цей документ підписується на 20 років (з 1997), а термін її дії щоп’ять років буде автоматично продовжуватися на наступну п’ятирічку”. Проте, за його словами, «це формулювання передбачає як аксіому, що будь-який міжнародний документ виконується обома сторонами, але Російська Федерація неодноразового його порушувала”.
«Візьміть статтю 7 Угоди – згідно з нею, Росія має узгоджувати з Україною всі питання будівництва споруд на орендованій території. Однак Москва ніколи цього не робила. Вимогу України провести комплексну ревізію майна Чорноморського флоту Росія вже кілька років не виконує», - наголошує Юрій КОСТЕНКО. Окрім того, за словами українського політика, «на сьогодні на території, зайнятій нині Чорноморським Флотом РФ, знаходиться 4590 українських об‘єктів, які використовуються Росією, – аеродроми, пункти базування, будинки, але за користування ними РФ не сплачує Україні ні копійки».
„В Угоді немає жодного слова про те, що на ці 20 років заморожується і орендна плата», - стверджує Юрій КОСТЕНКО. – Тому Україна, відповідно до нових обставин, має всі права вимагати її підвищення». Він зазначає: «Коли підписувалася угода по Чорноморському Флоту, ціна за оренду прив‘язувалася до ціни на російський газ, яка тоді для України складала 26 доларів за тисячу кубометрів, а нова угода з Росією передбачає уже $179,5 за тисячу кубометрів.” Іншими обставинами, які впливають на формування орендної вартості кримської території, український парламентарій називає «зростання інфляції та подорожчання землі в Криму».
«Тільки «газова» обставина дає підстави Києву виставити нові ціни за оренду кримської території – принаймні, у 5 разів вищі від теперішніх, пропорційно до збільшення ціни на газ», - вважає Юрій КОСТЕНКО.
„У разі невиконання цієї вимоги, а також у зв’язку з систематичними порушеннями норм Угоди з боку Російської Федерації, Україна має всі юридичні можливості розірвати договір достроково», - наголосив лідер Української народної партії.
| | | | Московські "друзі" | Додано: Fri 01 Feb 2008 09:58:27 EET
--------------------------------------------------------------------------------
25.01.2008
Юрій КОСТЕНКО: „Кремль та Партія регіонів вкотре продемонстрували синхронні дії”
«Тема НАТО вкотре дозволила почути злагоджений хор Партії регіонів та Кремля», - так лідер Української народної партії, народний депутат Юрій КОСТЕНКО прокоментував заяву представника російської влади, голови Комітету з оборони та безпеки Ради Федерації Віктора ОЗЕРОВА та блокування трибуни у Верховній Раді України представниками Партії регіонів і акції її прихильників під стінами українського парламенту. КОСТЕНКО зазначає, що ці події відбулися синхронно, одразу після підписання листа Президентом, прем’єром та головою Верховної Ради України до Генсека НАТО. Як відомо, російський посадовець заявив, що в разі вступу до НАТО України, Росія може вдатися до військових дій проти неї, а Партія регіонів та її прихильники виступили з антиНАТОвськими гаслами.
«Росія активно розмахує кулаками, намагаючись втримати Україну в сфері свого впливу. Російський політичний істеблішмент ще раз підтвердив, що зробить все можливе, щоб не допусти європейської та євроатлантичної інтеграції України. Для досягнення цієї мети Росія, як завжди, активізує всі проросійські сили в самій Україні», - наголосив лідер УНП.
На його думку, заява ОЗЕРОВА є «грубим втручанням у внутрішні справи України», а тому «вимагає ноти протесту з боку українського зовнішньополітичного відомства».
«Проте головна «нота», яку має нарешті «взяти» українська влада силами демократичної коаліції – це чітка позиція щодо вступу України до НАТО. Бо як тільки доходить до цієї «ноти» - подачі заявки на вступ – українська влада починає ніяково «покашлювати». То референдуму бракує, то опозиція не погоджується», - зазначає КОСТЕНКО.
«Ми йдемо в НАТО з 1991 року, коли вступили до Ради північноатлантичного співробітництва, але ніяк не дійдемо», - каже політик. Він нагадує також і хронологію подій: «У 1997-му ми підписали Хартію про Особливе партнерство, заснували Комісію Україна-НАТО, відкрили свої місії при НАТО. У 1998-му заснували Спільну робочу групу з питань оборонної реформи, у 2002-му Верховна Рада ухвалила Постанову щодо набуття членства в НАТО, а в 2003-му – Закон про основи національної безпеки, за який, до речі, голосували і Партія регіонів та тодішня партія влади СДПУ(о)».
Юрій КОСТЕНКО наголошує, що «цю політику, як свідчить хронологія, реалізовували не лише «націоналісти», але навіть – хоч і вельми повільно – КУЧМА та ЯНУКОВИЧ». «Тільки от диво: щойно лідер Партії регіонів опиняється при владі – він за НАТО, щойно в опозиції – проти», - наголошує лідер УНП.
„Тим часом зовнішня політика Російської Федерації стає все більш агресивною, Москва вже відверто „грає м’язами”, вдаючись до погроз про можливе військове втручання, – зазначає народний депутат. - Тому, лише повноправне членство України в НАТО гарантує недоторканість українських кордонів та державну незалежність».
«Москва має зрозуміти, що своєю агресивністю сама пришвидшує інтеграцію України в Північноатлантичний Альянс,” – підсумував Юрій КОСТЕНКО.
| | | | Російським друзям | Додано: Mon 28 Jan 2008 20:35:44 EET
Коментар Прес-служби МЗС України
МЗС України
Коментар Прес-служби МЗС України у зв’язку з коментарем Департаменту інформації та преси МЗС РФ від 22 січня 2008 року
У зв’язку з коментарем Департаменту інформації та преси МЗС РФ щодо листа на адресу Генерального секретаря НАТО за підписами Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України, в якому йдеться про зацікавленість України у приєднанні до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), Прес-служба МЗС зазначає таке.
МЗС України позитивно оцінює позицію зовнішньополітичного відомства РФ, яке вкотре підтвердило відданість Росії загальновизнаним міжнародним принципам, зокрема поваги до права кожної незалежної держави робити самостійний свідомий вибір системи забезпечення власної безпеки.
Водночас, ми не поділяємо побоювань Росії, що розширення НАТО може зумовити серйозні військово-політичні зрушення, які неминуче позначаться на інтересах РФ. Натомість, Україна розглядає цей процес як поширення на південь і на схід зони стабільності та безпеки в Європі.
Хотіли б підкреслити, що курс України на євроатлантичну інтеграцію не є альтернативою розбудові відносин з РФ. Виходячи з духу та букви Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, ми будуємо наші сучасні взаємини на засадах добросусідства, поваги до суверенітету та інтересів обох країн, спільної відповідальності перед викликами та загрозами сучасності.
У контексті приєднання України до ПДЧ хотіли б зазначити, що це лише черговий етап євроатлантичної інтеграції України, визначений чинним законодавством нашої держави.
Безумовно, при прийнятті рішення про вступ до НАТО думка українського народу буде врахована, про що, зокрема, і йдеться в листі Генеральному секретареві НАТО.
Україна підтверджує готовність до діалогу зі всіх питань, включаючи свою участь у діяльності міжнародних безпекових систем, зі всіма своїми партнерами, і передусім з Російською Федерацією. Вважаємо, що свідченням зрілості та цивілізованості українсько-російського співробітництва має бути спроможність обговорювати питання за столом переговорів, без зайвого ажіотажу, нагнітання пристрастей, використання штампів та експлуатації стереотипів часів „холодної війни”.
http://eu.prostir.ua/library/8559.html
| | | | Наша Україна | Додано: Mon 28 Jan 2008 20:28:13 EET
© Віктор Ткаченко, Київ
Українські корені російської мови
В Росії про це делікатно не згадують, а в Україні про це замовчують, і мало хто знає, що ті, які звуть себе “русскімі”, не те що до Русі, а й до слов'янства не належать.
Вони є нащадками фіно-угорських племен, про яких згадує в своїх літописах ще києво-печерський Нестор, виокремлюючи слов'ян від фіно-угрів: “Бо се тільки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, – бо сидять вони по [ріці] Бугу, – а потім же волиняни. А се – інші народи, які данину дають Русі: чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, печора, ям, литва, зимогола, корсь, нарова, ліб. Ці мають свою мову, [походять] від коліна Яфетового, бо живуть у північних краях.” На сьогодні ці захутір-михайлівські неслов’яни зуміли привласнити вже й самого Нестора.
А пригадуєте карту так званої Київської Русі зі шкільного підручника по історії СРСР з нанесеними на ній назвами племен? Порівняйте її з картою нинішньої Росії і ви виявите, що слов’янськими племенами були заселені лише Новгородська і Псковська землі. Та стверджувати на підставі цього факту про наявність у рускіх слов’янських коренів помилково, оскільки упродовж 15 – 16 століть московити винищили всіх слов’ян цих земель. Ось що говорить про це М.Карамзін: “Залишився труп, душа щезла, інші мешканці, інші звичаї і норови, ...”. До речі, після кожного нашестя москвини заселяли спустошені землі мордово-татарським етносом, але, увага!, приходили знову і знову винищували всіх в тому числі і залишених попередні рази “саатєчесвєнніков”. Доречна інформація для нинішніх “саатєчєствєнніков”.
Як пише Нестор, ще тисячу років тому, пращури сучасних “русскіх” мали свою мову. Але внаслідок окультурення нецивілізованих північних племен, на їхніх теренах почалася формуватися нова говірка, – такий собі вінегрет з української, староболгарської (церковнослов’янської), татарської, німецької, французької, яка стала називатися русскім язиком. Такий мовний вінегрет утворився внаслідок запозичень фіно-уграми термінів від мов тих народів, які брали участь у їхньому культурному і технічному становленні.
Інколи творці “язика”, не розуміючи суті запозичених слів, надавали їм у новофінській (російській) мові протилежного змісту. Приміром, є слово глаз, яким фінські мовотворці замінили запозичену українську назву тілесного органу – око. Біда в тому, що в слові око, яке складається з трьох букв – два звуки “о”, не природні для голосового апарату фіно-угорського антропологічного типу. Через це, в період німецького окультурення, вони запозичили німецьке слово “глаз”, що перекладається з німецької як “скло”. Натомість скляні прилади – окуляри, фінські мовотворці залишили в українському варіанті – “очкі”, що українською означає органи бачення, відповідного походження і слово “окуляр”.
Старофінська мова не зникла, а паралельно існує з офіційною у нащадків фіно-угрів – це “фєня” (мова кримінальної босоти).
Українське походження російської мови яскраво видно в словах: прачка, прачєчная (від української прати, а не стірать, що теж походить з української стирати бруд, терти полотно в руках); вимагателі – від української вимагати, тобто російською – трєбовать, що походить знову таки від українського слова треба, а не російського нужно, і сотні-тисячі інших слів.
А от новофінське слово затилок, звідси – тил у військовому й архітектурному значеннях, походять від українського потилиця, яке у свою чергу впродовж своєї трансформації в українській мові зазнало зміни від проти-лиця до поти-лиця, так само як гриби облі-пеньки трансформувалися на о-пеньки.
Українське походження мають такі слова як дорога і поріг, які мають у своїй складовій українське слово ріг (поворот – ріг дороги, шляху, вулиці та ріг будинку). До яких же рогів ведуть стежки фінського мовотворення? Слово по-ріг виникло з того, що свої хати праукраїнці будували з дерев'яного каркасу і глини. Тож, аби зменшити кількість виготовлення трудоємких перегородок каркасу для влаштування дверей, двері ставили до рогу будівлі, тому й нижня планка була по-ріг.
Та й звідки у племенах мері й чуді могли виникнути зазначені слова, якщо в кінці першого тисячоліття нашої доби вони жили на примітивному рівні? Пращури ж українців мали вже цілком високу культурну і технологічно цивілізовану державу Київську Русь. Українці жили в будинках, будували цегляні храми, мали огороджені поселення, городи і двори, вирощували сільськогосподарські культури, тримали свійську худобу і птицю, виробляли низку побутових речей гончарства, ткацтва, теслярства, обробітку шкіри тощо.
| | |
|
Powered by AkoBook V3.42 |
|
Українські організації в РФ |
|
|
|
Наша кнопка |
|
|
|
Друзі |
|
|
Гостьова книга 
