• Додати запис

В гостьовій книзі 892 записів на сьогоднішній день.
Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 »

Автор	Текст повідомлення
V.K.	Додано: Mon 23 May 2005 23:49:18 EEST Інформація про черговий веб-проект. Бажаємо успіху колегам.    Василь Коломацький  КОБЗА  ------------------------------------    Проект "Политзеки.Ру" объединяет пользователей по блоговой технологии       Интернет-издание "Грани.Ру" совместно с пресс-центром адвокатов бывшего главы "ЮКОСа" Михаила Ходорковского объявили о создании сайта "Политзеки.Ру", посвященного проблеме использования в России пенитенциарной системы в политических целях. Отмечается, что сайт построен как открытый проект - все желающие зарегистрированные пользователи получают возможность вести свой блог, участвовать в дискуссиях, объединяться в сообщества ("комьюнити", "выкладывать свой контент по технологии Wiki".   По мнению авторов сайта, эта проблема, остро стоявшая во времена СССР, сейчас вновь приобретает актуальность. "Очевидно принадлежат к числу политзаключенных российские ученые, осужденные по грубо сфальсифицированным обвинениям в шпионаже: Игорь Сутягин и Валентин Данилов", - заявляют организаторы нового проекта, добавляя, что "не подлежит сомнению политический характер так называемого дела "ЮКОСа". Называются также другие имена заключенных, связанные, по мнению авторов проекта, с политическими процессами.   По словам создателей сайта, его цель - "привлечь общественное внимание к теме политических репрессий, вписать судьбы нынешних российских политзеков в широкий исторический контекст, а главное - предоставить площадку для обсуждения этой актуальной темы с участием известных общественных деятелей, публицистов, юристов, правозащитников".   Также сообщается: "Среди первых авторов и участников сайта - председатель Фонда имени Сахарова Елена Боннэр, профессор РГГУ Леонид Баткин, правозащитник и бывший политзек Сергей Ковалев, лидер НБП Эдуард Лимонов, лидер "Демократического союза" Валерия Новодворская, журналист и бывший узник совести Григорий Пасько, первый политзаключенный постсоветской России эколог Александр Никитин, политолог Андрей Пионтковский, распорядитель Фонда помощи политзаключенным Сергей Ходорович (Париж), руководители фонда "Благодарность" - бывшие политзеки Юрий Федоров и Эдуард Кузнецов."     http://www.lenta.ru/news/2005/05/20/politzeki/
V.K.	Додано: Sun 22 May 2005 00:43:50 EEST Наш ответ Чемберлену.    Василь Коломацький  КОБЗА  ------------------    Киев обвинил Госдуму в наступлении на украинскую демократию      МИД Украины назвал "недружественным актом" заявление Госдумы РФ о нарушении демократических норм на Украине. Как говорится в комментарии министерства, прогресс в двусторонних отношениях станет проблематичным, если российские депутаты не прекратят подобные действия, передает агентство "Интерфакс".   "В Украине вызывает обеспокоенность возросшая активность тех политических сил в России, которые не желают адекватно воспринимать масштабную демократизацию нашей общественной жизни. Данное заявление можно расценить не иначе, как очередную попытку российского парламента уменьшить масштабы демократических преобразований в Украине", - цитирует комментарий МИДа агентство РИА "Новости".   В пятницу Госдума поручила российской делегации в ПАСЕ инициировать рассмотрение вопроса о нарушении демократических норм на Украине. В соответствующем постановлении говорится, что Госдума выражает озабоченность в связи с многочисленными фактами преследований представителей украинской политической оппозиции. "В Украине осуществляются массовые увольнения не только работников госаппарата, но и деятелей образования, науки, культуры, неугодных Киеву", - утверждают депутаты.   В заявлении говорится об арестах оппозиционных политических и общественных деятелей на Украине, выборочной реприватизации ряда крупных предприятий с участием российского капитала, давлении на журналистов, критикующих представителей власти, и попытках установить политический и идеологический контроль над средствами массовой информации, в том числе негосударственными.   "Подобные действия порождают сомнения в искренности намерений властей Украины строить рыночную экономику на правовой основе и создают серьезные политические риски для иностранных инвесторов, в том числе российских", - говорится в заявлении Госдумы. Депутаты утверждают, что действия украинских властей не соответствуют продекларированному курсу на построение демократической политической системы и защиту прав человека.   На этой неделе оппозиционная партия "Регионы Украины" во главе с бывшим украинским премьером Виктором Януковичем организовала многотысячные акции протеста. Янукович заявил о проведении масштабных политических репрессий на Украине. Участники митингов потребовали отставки генерального прокурора Украины Святослава Пискуна и министра внутренних дел Юрия Луценко.     http://www.lenta.ru/news/2005/05/21/ukraine/
V.K.	Додано: Thu 19 May 2005 22:13:04 EEST Звернення до керівництва ОУР (Василь Бабенко, Валерій Семененко).    Шановний Пане Валерію,    Поки Ви зайнялися активною боротьбою із членом ОУР Андрієм Бондаренко (Самара), може б краще відреагувати на прошуки Думи втрутитися в політичний процес в Україні, та ще й при допомозі міжнародних посередників. Мені здається в цьому випадку позитивного результату буде більше для справи ОУР.   До того, ми ж усі померанчеві ветерани.    З повагою,  Василь Коломацький  КОБЗА  -----------------  Вас    ДУМА ПОСТАВИТ ВОПРОС О НАРУШЕНИИ ДЕМОКРАТИЧЕСКИХ НОРМ НА УКРАИНЕ  Госдума намерена поручить делегации российского парламента в ПАСЕ инициировать рассмотрение ассамблеей вопроса о нарушении демократических норм на Украине, а также призывать международные институты обратить внимание на негативные явления во внутриполитическом процессе на Украине, противоречащие принципам ОБСЕ  Соответствующий проект постановления Госдумы был подготовлен рядом профильных комитетов палаты и будет внесен на рассмотрение парламентариев в пятницу, 20 мая.     В документе, в частности, отмечается, что Госдума выражает глубокую озабоченность в связи с многочисленными фактами преследований представителей политической оппозиции в Украине новыми украинскими властями.     "В Украине осуществляются массовые увольнения не только работников госаппарата, но и деятелей образования, науки, культуры, неугодных Киеву", - отмечают парламентарии.     Кроме того, с особой озабоченностью депутаты отмечают факты арестов в Украине видных политических и общественных деятелей, публично заявлявших о своем несогласии с политикой украинских властей.     Вызывают обеспокоенность и попытки нового руководства Украины установить политический и идеологический контроль над СМИ, в том числе и негосударственными, а также давление на журналистов, критикующих представителей власти.     Беспокойство российских парламентариев вызывают и действия властей Украины по выборочной реприватизации ряда крупных украинских предприятий с участием российского капитала.     "Подобные действия порождают сомнения в искренности намерений властей Украины строить рыночную экономику на правовой основе и создают серьезные политические риски для иностранных инвесторов, в том числе и российских", - говорится в документе.     Все это "не соответствует декларированному новыми украинскими властями курсу на построение демократической политической системы, обеспечение прав человека, создание современной рыночной экономики", говорится в проекте постановления.       РИА-Новости    http://news.ng.ru/2005/05/19/1116509200.html
V.K.	Додано: Thu 19 May 2005 16:47:54 EEST Почитав я оцінки війни тут на Заході. І в пресі, і довідник про Другу Світову війну переглянув (підготовано в Лондоні). Справді пишуть, що війну виграли у Африці та Італії. Пишуть як союзники захопили той чи інший міст через Рейн і т.д. Із радянських військових начальників згадали лише Георгія Жукова. А американців чоловік 10-15. Німців теж чоловік 7-8. Британців - чоловік 5. Оцінки необ"єктивні, при тому, що у вступі вказано, що "нарешті вперше об"єктивно висвітлено великий внесок Радянського Союзу у перемогу". Пишуть і про участь канадських військ і про звільнення Голландії канадцями (а війська канадського було 120 тис., із низ 30 тис. з українськими прізвищами).     От немає об"єктивності в цьому питанні. Треба б Москві і Києву створити гарний англомовний сайт по історії війни, щоб тут на Заході прочитали. Я вважаю відсотків 70-80% у справу розгрому нацизму внесли радянські війська. Після Сталінграду доля війни була вирішена. Але і ті 20-30% внеску союзників були кровно потрібними для перемоги. Ось це об"єктивно.    Василь Коломацький  КОБЗА  -----------------------    Советские уступки в Ялте ("Japan Times", Япония)  Англоцентристское зрение стопроцентно, когда речь идет о его собственных уступках, но оно резко падает, когда речь заходит об уступках противоположной стороны      Грегори Кларк (GREGORY CLARK), 19 мая 2005       [отослать ссылку] [версия для печати]     Американский президент Джордж Буш вылил на военный парад российского президента Владимира Путина в честь 60-й годовщины окончания Второй Мировой войны ушат холодной воды, когда заявил, что Соединенные Штаты отвергают Ялтинские соглашения, по которым Москва получила послевоенный контроль над Восточной Европой. У Путина были все основания для недовольства.    Встреча в Ялте состоялась в феврале 1945 года, а Буш родился в июне 1946 года. Вероятно, поэтому ему было трудно понять, что Ялта просто признала реалии того времени, а именно тот факт, что Москва уже контролирует Восточную Европу. А как насчет многочисленных уступок Москвы в Ялте? Можно ли и их отменить?    Если бы не эти уступки, огромное количество других территорий - Греция, Турция, Иран, Манчжурия, Финляндия, Берлин, значительно большая часть Германии, Австрия, весь Корейский полуостров и даже северный остров Хоккайдо могли попасть под полный или частичный контроль Советского Союза.    НОВОСТИ   Касьянов готов возглавить всех демократов    ОБСЕ: в Андижане был совершен криминальный акт    Парламентарии РФ не исключают кадровых изменений в правительстве    Генпрокуратура РФ начала процедуру экстрадиции Адамова из Швейцарии    Кулаев не признал себя виновным ни по одному из обвинений          Англоцентристское зрение стопроцентно, когда речь идет о его собственных уступках, но оно резко падает, когда речь заходит об уступках противоположной стороны. У наших японских друзей та же проблема, и не случайно.    То же самое можно утверждать о признании той роли, которую Советский Союз сыграл в достижении победы над Адольфом Гитлером. Англоцентристы все свое внимание сосредоточили на победах союзников в северной Африке и Италии в 1943 году, и особенно на высадке союзного десанта в Нормандии в 1944 году. Некоторые даже считают эти события решающими в разгроме Германии. Но все эти битвы кажутся лишь интермедиями в сравнении со Сталинградом и прочими советскими сражениями, проходившими на Восточном фронте в то же самое время.    Гитлер бросил 80 процентов своей военной мощи, в том числе, трехмиллионную нацистскую армию на разгром Советского Союза, и все оказалось тщетно. Если бы хоть малая часть этих усилий была обращена против войск союзников в Западной Европе и северной Африке, сегодня не было бы всех этих разговоров о великолепных победах союзнических сил. Все мы учили бы сегодня немецкий.    Только в решающей Курской битве в июле 1943 года участвовали более 50 немецких дивизий. И более половины их были уничтожены, что создало условия для наступления советских войск на Берлин.    Тем временем, войска союзников, высадившиеся в тот же самый период в Сицилии (а эту высадку многие считают поворотным моментом в войне против Гитлера), столкнулись с сопротивлением всего двух немецких и нескольких крайне слабых итальянских дивизий.    Во время высадки в Нормандии, которую называют еще одним переломным моментом, союзникам противостояли всего 200 000 немецких войск и горстка танковых дивизий. Но в одной только Курской битве Советы столкнулись с 800000 вражеских войск и 3000 танков и уничтожили их.    К моменту встречи в Ялте в 1945 году США и Британия совершенно отчетливо признавали, что весь мир в долгу перед Советами за их роль и страдания в деле разгрома Гитлера. А Уинстон Черчилль писал в то время: 'Когда в комнату вошел Сталин, мы все поднялись и по какой-то причине встали по стойке 'смирно''.    Похоже, что сегодня большая часть этой истории забыта. Нам постоянно напоминают о жестокости немцев в отношении европейских евреев. Для этого даже есть свое слово - 'холокост'. Но ни слова не говорится о таких же чудовищных жестокостях в отношении миллионов советских мирных жителей и военнослужащих, захваченных фашистами в плен. Их душили в газовых камерах, расстреливали и морили голодом. Если бы не их жертвы, сегодня к западу от Урала не осталось бы ни одного живого еврея.    Кто-то говорит, что неуклюжие попытки Москвы умиротворить Германию подписанием Пакта Молотова-Риббентропа в 1939 году сыграли свою роль в последующих военных трудностях СССР. Но Советы могут возразить - и делают это, говоря о том, что западное умиротворение Гитлера в Мюнхене, которое имело место еще раньше, в конечном итоге нанесло больше вреда.    В Москве, где я работал в начале 60-х годов, все еще были сильны чувства обиды. Одна из причин - неимоверный дисбаланс потерь между Советским Союзом и Западом в борьбе против Гитлера. Соотношение военных потерь было 9 к 1. Общее число советских потерь в войне составляло более 20 миллионов человек. А материальный ущерб просто не поддавался подсчету.    Чувства негодования распространялись и дальше. Как и некоторые японцы, многие хотели верить, что и в Мюнхене, и в других местах Запад преднамеренно поощрял Гитлера вести наступление на восток, а не на запад.    Долгое время существовали подозрения, что прогерманские элементы в Лондоне пытались заключить перемирие с Гитлером, что позволило бы нацистам сосредоточить еще больше сил и средств на Восточном фронте. Все хорошо помнят высказывание бывшего президента США Гарри Трумэна от 1941 года о том, что он счастлив, наблюдая за тем, как немцы и русские уничтожают друг друга.    Особое негодование вызывала задержка союзников с открытием второго фронта против Гитлера. Вначале они обещали открыть его в 1942 году, затем в 1943-м. В течение двух долгих лет Москва практически в одиночку была вынуждена нести на себе всю тяжесть нацистского натиска. В этом плане одним из положительных моментов стало решение Японии отказаться от планов наступления на Сибирь в пользу наступления на Китай.    Когда в конце концов в середине 1944 года в Нормандии был открыт Второй фронт, советские войска уже наступали на Берлин. Кое-кто считает, что и высадки в Нормандии не произошло бы, если бы советские войска не находились уже в Восточной Европе, ведя наступление на запад.    Последним оскорблением стала Ялта, где измотанный войной и ослабленный Советский Союз был вынужден отказаться от многих плодов своей огромной ценой завоеванной победы - в первую очередь, от планов будущего контроля над Германией.    Да, ничем нельзя оправдать последовавшей затем жестокости советского поведения в отношении народов Восточной Европы. Но Москва, по крайней мере, могла заявить, что многие из этих народов помогали Гитлеру или сквозь пальцы смотрели на его наступление на восток, и что она имеет полное право действовать так, чтобы исключить повторение подобных событий. Россия последовательно лишается данного права по мере постепенного вхождения этих стран в состав НАТО.    А у Америки нет подобных оправданий своим действиям в послевоенные годы по распространению своей гегемонии на соседние страны Латинской Америки.    Грегори Кларк - бывший австралийский дипломат, ныне являющийся вице-президентом Международного университета Акита    http://www.inosmi.ru/translation/219750.html
V.K.	Додано: Wed 18 May 2005 00:46:30 EEST Шановний Пане Лужков!    А як же справа із виділенням земельної ділянки для парафії УПЦ КП у Москві? Мерія відмовляє вже років 6-7 у цій справі. Хіба це відповідає твердженню що "в городе фактически нет межконфессиональных проблем"?  Та й погром парафії УПЦ КП у Москві зафіксовано при Вашому ж правлінні.     Василь Коломацький  КОБЗА  ----------------        Лужков пообещал решить национальный вопрос в Москве    Не допускать межэтнических и межнациональных конфликтов в Москве пообещал мэр Москвы Юрий Лужков. "Мы категорически будем это предотвращать и бороться с такими проявлениями", - приводит информационное агентство РИА "Новости" слова мэра на заседании правительства Москвы 17 мая. Эти слова Лужков произнес в ходе обсуждения программы на 2005-2007 годы "О формировании гражданской солидарности, культуры мира и согласия в городе" 17 мая.   Мэр сказал, что городские власти готовы вложить значительные средства в решение этого вопроса. В то же время, по мнению Лужкова, программа еще нуждается в доработке. "Формирование гражданской солидарности, культуры мира и согласия в городе - это проблема, над которой необходимо постоянно работать", - подчеркнул Лужков.   Мэр напомнил, что в Москве проживают представители более 50 конфессий, и тем не менее в городе фактически нет межконфессиональных проблем. По словам Лужкова, дела обстоят таким образом благодаря мудрости лидеров этих конфессий. В настоящее время Лужков считает главным "развитие и прогресс в вопросах национальности - от бесконфликтности к комфорту в межнациональной сфере".   Мэр также коснулся вопроса эмиграции из Москвы и России в целом. По его словам, на Запад уезжают в основном наиболее квалифицированные специалисты; кроме того, осложняет ситуацию и миграция из сопредельных государств и регионов юга России.     http://www.lenta.ru/news/2005/05/17/luzhkov/
V.K.	Додано: Wed 11 May 2005 03:32:00 EEST Путин с Ющенко договорились о создании новой двусторонней комиссии      Президенты России и Украины провели в воскресенье двустороннюю встречу, на которой объявили о подписании совместного заявления о создании российско-украинской межгосударственнной комиссии.   Согласно сообщению пресс-службы Владимира Путина, комиссия была создана для развития отношений "стратегического партнерства на основе дружбы, добрососедства и взаимной выгоды", для повышения "эффективности российско-украинского сотрудничества" и совершенствования "механизмов взаимодействия России и Украины".   Возглавили комиссию сами президенты. Одновременно Путин и Ющенко являются председателями соответственно российской и украинской частей комиссии. Председатели будут встречаться и проводить заседания комиссии дважды в год.   Координировать работу комиссии и подготовку ее заседаний будут секретари, которыми назначаются секретарь Совета безопасности России и секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины.   В рамках комиссии будут функционировать комитет по вопросам экономического сотрудничества во главе с премьер-министрами России и Украины, подкомитет по вопросам безопасности во главе с министрами обороны России и Украины, подкомитет по международному сотрудничеству во главе с министрами иностранных дел России и Украины, подкомитет по вопросам гуманитарного сотрудничества во главе с министрами образования и науки России и Украины.   Кроме того, в рамках комиссии могут в будущем создаваться подкомитеты и рабочие группы по другим вопросам двустороннего сотрудничества.   В задачи комиссии будут входить обсуждение состояния российско-украинского сотрудничества, выявление наиболее перспективных его направлений и путей совершенствования форм взаимодействия, контроль за исполнением двусторонних соглашений и договоренностей, разработка приоритетных программ сотрудничества, планирование и обеспечение подготовки двусторонних соглашений, проведение консультаций по актуальным вопросам безопасности и внешней политики, анализ и урегулирование проблемных вопросов двусторонних отношений.   В сообщении отдельно отмечается, что смешанная российско-украинская комиссия по сотрудничеству, созданная в 1996 году, прекратит свою работу в связи с созданием новой комиссии. При этом принятые предыдущей комиссией решения сохраняют свою силу.   В течение месяца правительства РФ и Украины, Совет безопасности РФ и Совет национальной безопасности и обороны Украины должны разработать и представить регламент работы российско-украинской межгосударственной комиссии.   По данным РИА "Новости", после встречи двух лидеров Виктор Ющенко сообщил журналистам, что он обсудил с Владимиром Путиным весь комплекс вопросов относительно российско-украинских отношений. По его словам, президенты определили 15 важнейших пунктов повестки дня в двусторонних отношениях. В числе наиболее важных вопросов Ющенко назвал зону свободной торговли и ЕЭП. По словам президента Украины, на встрече с российским лидером достигнута договоренность, что в 2005 году все эти вопросы будут реализовываться в виде так называемых "дорожных карт".     http://www.lenta.ru/news/2005/05/08/comission/
V.K.	Додано: Tue 10 May 2005 04:21:23 EEST Цікаво, якщо проект із газетою пройде, невже поставлять шановного Руденка-Десняка редактором?     Василь Коломацький  КОБЗА  -------------------    Путін поширить українську мову на всю Росію    www.ПРАВДА.com.ua, 9.05.2005, 12:59    Підготовка до підписання договору про реадмісію між Україною й Росією є одним з пунктів плану роботи російсько-української міждержавної комісії.    Про це заявив секретар РНБО Петро Порошенко в інтерв'ю УТ-1 у неділю, повідомляє "Інтерфакс-Україна".     "Досить цікавими, на мій погляд, є наробітки в сфері прикордонних відносин і спрощення перетину кордону. Чітке завдання (дане) робочій групі - це підписання договору про реадмісію", - сказав Порошенко     На його думку, підписання даного договору дасть можливість Україні укласти аналогічні договори з країнами Європейського союзу.     "Це означає, у свою чергу, значне спрощення візового режиму з країнами ЄС", - відзначив Порошенко.    За словами Порошенка, у плані дій міждержавної комісії на 2005 рік, який схвалили президенти, - з'ясування й вирішення проблем, що нагромадилися за 8 років, пов'язаних з тимчасовим перебуванням Чорноморського флоту в Севастополі, а також забезпечення перебування ЧФ.     Порошенко також повідомив, що в найближчі тижні робоча група приступить до розробки проекту по створенню "україномовного загальнодержавного російського телевізійного каналу, радіо й загальнодержавної україномовної газети".     Порошенко підкреслив, що президент Росії Володимир Путін підтримав цей проект.    Як раніше повідомлялося, угоду про створення російсько-української міждержавної комісії підписали президенти Росії й України Путін і Ющенко в неділю в Москві.
ІВАН	Додано: Mon 09 May 2005 13:14:21 EEST Матеріал ЖАДОБА БУТИ НАЧАЛЬСТВОМ знято. Причини вказано в одному із червневих дописів тут, у Гостьовику.    Василь Коломацький  КОБЗА
V.K.	Додано: Sun 08 May 2005 00:48:53 EEST Вітаю всіх українців Росії із святом Перемоги!    Василь Коломацький  КОБЗА
ВО “Свобода”	Додано: Thu 05 May 2005 19:28:22 EEST Останнім часом на світ Божий знову почали з’являтися підлі чутки про статус Криму та Севастополя. Знову на наш півострів з півночі крадькома заповзають ворожі шпигуни, що несуть із собою страх та неспокій у наші домівки. Знову Зло з півночі готується до свого одвічного чорного кривавого дійства...  Але хай знають, ми завжди будемо стояти тут на сторожі, за наш край, за кожний метр своєї землі, за кожну травинку!   Поки не пізно схаменіться! Заберіть звідси, з Криму, своїх провокаторів та блазнів. Ми більше не терпітимемо. Ми довго не втримаємось.  Крим буде українським або.. українським! Слава Україні!    Кримська організація ВО “Свобода”     E-mail: presa@krym.vosvoboda.info, Веб: http://www.krym.vosvoboda.info
Андрій Бондаренко	Додано: Mon 02 May 2005 15:39:44 EEST IV Конгрес ОУР  А чи були Конгрес і З’їзд?  На офіційному сайті Посольства України в Російській Федерації (http://ukremb.ru) чомусь просто не помітили квітневих форумів української діаспори в Москві    9-10 квітня 2005 року у Москві відбулися чергові IV Конґрес Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзд Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” – головні форуми обох існуючих федеральних українських громадських організацій Російської Федерації. У форумах взяли участь делегати від 80 українських організацій з 46 реґіонів Росії, депутати Державної Думи та члени Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, працівники апарату Уряду, міністерств та відомств Росії, представники громадських організацій, численні гості з України, українські дипломати, Генеральні консули України в Санкт-Петербурзі, Тюмені, Ростові-на-Дону та Владивостоці.   І Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії п. Микола Білоблоцький був присутній на Конгресі і навіть виступав на ньому. Більш того, вечором 9 квітня в приміщенні Посольства України було проведено урочистий прийом делегатів цих двох українських форумів.   Але ці Конгрес і З’їзд вперше за всю історію обох федеральних українських об’єднань Росії не привітав Президент України і на них не було, як раніше, високопоставленого представника Уряду України в ранзі віце-прем’єра. Про це незалежний сайт діаспори “Кобза” –українці Росії” розповів своїм читачам в полемічному матеріалі “Про шану і повагу до жебраків або Чому президент України Віктор Ющенко не привітав квітневі форуми ОУР та ФНКА “Українці Росії” (http://kobza.com.ua/ - 26.04.05).   Та пройшов час, і виявилося, що офіційний голос України в Росії - сайт Посольства України в Російській Федерації (http://ukremb.ru) чомусь не сказав про IV Конґрес Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзд Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” ні єдиного слова. Немовби головне дипломатичне представництво України в Російській Федерації просто не помітило квітневих форумів української діаспори в Москві. Дивіться самі на ті матеріали, що були виставлені на сайті Посольства України в РФ в розділах “Новинах” та “Нових документах” за останній місяць.     Новости      26 квітня - день Чорнобильської трагедії26 квітня ц.р. Посол України в РФ Микола Білоблоцький і співробітники Посольства взяли участь у траурній панахиді на Мітинському кладовищі в Москві у зв’язку з 19-ю річницею Чорнобильської трагедії і поклали вінок від Президента України до пам’ятника загиблим. Виступаючи на мітингу пам’яті, М.Білоблоцький зазначив: “Стоячи сьогодні на цьому святому для нас місці - Меморіалі пам’яті загиблих учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, гостро відчуваєш як біль втрати, так і святе почуття подяки тим, хто першим прийняв на себе удар ядерної стихії. Ціною свого життя вони запобігли подальшому розвитку катастрофи, вберегли усіх нас від значно більшого горя”. 26.4.2005 Посол України в РФ М.Білоблоцький і співробітники Посольства взяли участь у траурній панахиді на Мітинському кладовищі в Москві  20.4.2005 О результатах выездного совещания в г.Севастополь группы представителей министерств и ведомств Украины во главе с Первым заместителем Министра иностранных дел Украины В.Огрызко  07.4.2005 Первый заместитель министра иностранных дел Украины Владимир Огрызко посетил Апостольскую нунциатуру Святого Престола в Украине и сделал запись в книге скорби по поводу смерти Папы Римского Иоанна Павла II  06.4.2005 6-7 квітня ц.р. у Києві відбудеться черговий раунд українсько-російських консультацій з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його тимчасове перебування на території України  06.4.2005 4 квітня ц.р. в МЗС України Перший заступник Міністра закордонних справ України В.Огризко зустрівся з заступником Міністра закордонних справ РФ С.Разовим, з метою обговорення проблематики реформування СНД  06.4.2005 5 квітня ц.р. відбулася зустріч Посла України в РФ Миколи Білоблоцького з переможцями і членами журі Всеросійського літературно-творчого конкурсу "Тарас Шевченко і російська культура”  04.4.2005 Посол України в РФ Микола Білоблоцький зустрівся з Головою Російської Союзу промисловців та підприємців Аркадієм Вольським  04.4.2005 Посол України в Російській Федерації Микола Білоблоцький відвідав Представництво Святого Престолу в Росії та зробив запис у книзі співчуття у зв  04.4.2005 Информация относительно незаконного вывоза из Украины в 2000-2001 годах крылатых ракет  03.4.2005 Президент Украины Виктор Ющенко глубоко скорбит по поводу смерти Папы Римского Иоанна Павла ІІ и выражает искреннее соболезнование всем верующим            Новые документы    29.4.2005 Вниманию журналистов  29.4.2005 Информационная служба Посольства  29.4.2005 Аккредитация в Украине представителей иностранных СМИ  28.4.2005 Eurovision-2005/Євробачення-2005  28.4.2005 Интервью Министра иностранных дел Украины Б.Тарасюка  25.4.2005 К Международному дню памяти жертв радиационных аварий и катастроф  18.4.2005 Главная страница  18.4.2005 Полезные ссылки  07.4.2005 Тарифы консульского сбора за оформление виз  07.4.2005 Срок действия визы      -----------------------------------------------------------------------------------------------------------    Перш за все повинен відмітити, що оцінювати цей факт – відсутність навіть згадки хоч парою слів про IV Конґрес Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзд Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії” на офіційному сайті Посольства України в РФ як випадковість, як технічні недоробки апарату Посольства України, на мою думку, ніяк не можна. Про Конгрес та З’їзд в Москві в Посольстві було добре відомо з квітня 2004 року. Та для подібної інформації саме і існує така висока дипломатична установа - Посольство України в Леонтіївському провулку Москві. Повторюю, абсолютно впевнений, що випадковість тут виключена – Посольство України отямилося після “помилкового” урочистого прийому делегатів від діаспори 9 квітня 2005 року і вирішило більше нічого про це не згадувати. Від гріха подалі. І тим самим тільки підтвердило офіційне ставлення вищого керівництва України до цих двох форумів української діаспори Росії. І дай Боже, щоб я у цьому помилявся...  Як стало відомо автору, деякі представники керівництва Об’єднання українців Росії в Москві оцінили публікацію на сайті “Кобза” - українці Росії”, як необ’єктивний на їх погляд матеріал. Бо писати про те що Президент України Віктор Ющенко не поздоровив Конгрес через зневагу до ОУР, на їх думку, не можна: “просто він “забігався” в перші 100 днів свого правління”. Але де і як “забігалися” Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії п. Микола Білоблоцький та перший секретар Посольства України в Російській Федерації п. Олександр Мороз, які обидва були присутні на ІV Конґресі Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзді Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”? Бо впевнений, що без них, без їх санкції і вказівки такого б дипломатичного замовчування самого факту проведення обох форумів діаспори офіційним сайтом Посольства України просто б не було. Повторюю ще раз: дай Боже, щоб я в цьому помилявся...    В.о. директора - редактор сайту "Кобза" - українці Росії"  Андрій БОНДАРЕНКО,  Заслужений журналіст України.
Стефан Паняк	Додано: Mon 02 May 2005 07:09:12 EEST IV Конгрес ОУР  Завдання українства Росії після квітневих форумів  Перший заступник голови ФНКА “Українці Росії” Стефан Паняк про поточну ситуацію в нашому громадському русі.    Преамбула, або ретроспектива    Українці Росії на сьогоднішній день згуртовані в дві організації федерального рівня: Об’єднання українців Росії і Федеральну національно-культурну автономію ”Українці Росії”, які працюють під єдиним керівництвом. 9-10 квітня цього року в Москві відбулися IV Конгрес ОУР і III З’їзд ФНКА „УР”. Об’єктивна оцінка цих подій буде дана не ангажованими журналістами і гостями, але, думаю, що вона матиме як позитивні так і негативні відтінки. Мені, як одному із новообраних лідерів, хотілось би повернутися до головних проблем цих організацій.   Нагадаю, що обидві організації створювалися регіональними лідерами для вирішення специфічних проблем, які виникають на федеральному рівні. Ні ОУР, ні ФНКА „УР” не покликані „керувати” роботою регіональних організацій. На мій погляд, вони створювалися для роботи, перш за все, з владними структурами Росії: з Державною Думою, міністерствами і відомствами, від яких залежить загальний фон, на якому розвертається робота за збереження української культури в низових організаціях. Не виключаю необхідності координації роботи регіональних організацій, узагальнення їх досвіду тощо.  А як проходила робота московського керівництва в минулому реально? Незабаром, після заснування ОУР в 1993 році, стало очевидним, що Голова організації пішов по легкому шляху, вся робота на зібраннях в Москві зводилася до звітувань за нашу роботу в регіонах. Цим дійством, з одного боку, відверталася увага всіх учасників від невирішених нагальних проблем федерального рівня, але ще більшу шкоду такий стиль керівництва приніс в іншому: роздуті звіти привели до викривлення картини загальної ситуації українства в Росії. Внаслідок таких звітувань тимчасові самодіяльні гуртки по вивченню української мови ставали „українськими школами”, а випущені на голому ентузіазмі інформаційні листки зараховувалися регулярними газетами тощо.   На жаль, зміст більшості виступів Голови ОУР на різних форумах, як в Москві так і в Києві, також нагадував такі ж формальні звітування, а не висвітлення реального життя та прагнень членів ОУР. Всі ці „успіхи”, з подачі керівництва ОУР-ФНКА, збирала російська влада і шовіністичні «інтелектуальні» центри. За даними російської статистики в РФ наприкінці 90-х років випускалося коло 80 українських газет (?). І хоч ми прекрасно знаємо, що на сьогодні ледь жевріє 4 (чотири!) українських друкованих видання (щомісячних чи щоквартальних) з тиражем максимум в кілька сотень екземплярів, владні структури РФ (і, як це не дивно, навіть деякі депутати Верховної Ради України) продовжують говорити про зростаючі успіхи українства в Росії. Згадаймо Заяву Державної Думи від 19 липня 2000 року, в якій писалося про те, що українці Росії мають все, а росіяни в Україні – втрачають останнє. Парадокс! Але ж звідкіля взялися у думців такі „успіхи” українців Росії? Якраз із наших звітувань.  Про неправильні акценти в роботі керівництва ОУР і ФНКА “УР” я писав неодноразово, за що московське керівництво виключало мене із списків на різні міжнародні форуми, а кілька разів писали листи-наклепи з метою дискредитації. Керівництво ОУР вперто замовчувало факт неадекватного етнокультурного положення українців Росії в порівнянні з росіянами в Україні. А мій заклик сказати цю правду в прес-релізах ОУР та ФНКА “УР” в минулому подавався як «заклик до боротьби із владою». Тому було приємно відзначити що на останньому Конгресі мої колеги говорили на ці теми досить відверто.  Головним досягненням ОУР-ФНКА Олександр Руденко-Десняк вважав затвердження (при його участі) Закону РФ „Про національно-культурну автономію”. Про це він повідомляв майже на всіх зібраннях, хоча зазначений закон до осені 2003 року, коли Державною Думою РФ були прийняті необхідні поправки, фактично не працював. Ми в Єкатеринбурзі на протязі 6 років безрезультатно намагалися зареєструвати УНКА, але в Законі були такі „рогатки”, які обійти було неможливо.  З іншого боку, законом „Про національно-культурну автономію” Росія витіснила в тінь більш актуальний закон, яким керуються європейські держави, - „Про національні меншини”. Стимулювати прийняття згаданого закону про національні меншини, який міг би суттєво покращити ситуацію з національними культурами в Росії, – одне з головних завдань створеної IV Конгресом та III З’їздом ФНКА “Українці Росії” Правничої комісії, яку очолює шановний пан Анатолій Костюк із Калінінграду. Хочу додати, що ще на І Конгресі українців Росії мій колега по Редакції незалежного сайту діаспори “Кобза” - українці Росії”, Заслужений журналіст України Андрій Бондаренко, співголова Самарського обласного українського національно-культурного центру “Промінь” виступив з детально розробленим законопроектом “Про національні меншини”, який запропонував передати до Держнацкомфедерації, як нашу законодавчу ініціативу (див. «Мы – граждане России. Материалы I Конгресса украинцев в России. М.!994, с. 46-47). Де ж той документ і чому б нам до цієї роботи не повернутися на новому етапі?  Не вважаю себе великим оптимістом, тому не можу стверджувати про те, що минуле керівництво могло зробити значно більше. Але, знаючи гостре перо О. О. Руденка-Десняка, вважаю, що він, як ніхто інший, міг би випукло поставити наші проблеми перед владою, а не писати заяви в стилі кота Леопольда: „Ребята, давайте жить дружно!” Була маса прикладів, коли гострої принципової позиції ОУР не вистачало, а натомість була спроба замовчати проблеми. Згадаймо, наприклад, заяву ОУР з приводу Тузли. Чи заяви О. О. Руденка-Десняка в Торонто з приводу ситуації у Ногінську. На жаль, його виступи звучали красиво, але були по суті „ні про що”. Вважаю що діаспора має жити в злагоді з владними структурами, але не плазувати перед ними. Таких не поважають ніде. В нашій роботі має бути зваженість і принциповість.   На жаль, московське керівництво ОУР не прийняло своєчасно демократичних методів роботи з регіональними організаціями, не зрозуміло користі конструктивної критики, необхідності опозиції взагалі. Так всі опозиціонери ставали ворогами, з ними починали боротися (на одного нашого колегу Василя Коломацького було надіслано із Москви в СКУ мінімум 5 «грізних» листів із вимогою його відставки із КЛГП і т.д.), іноді це робилося руками нових людей, які не встигли розібратися у внутрішній ситуації. А в опозиції були самі авторитетні і досвідчені люди, які очолювали найбільші колективи....   Неправдою виглядає міф про велику кількість „гетьманів” серед наших регіональних лідерів. Відказався ж від булави на минулому Конгресі безсумнівний лідер українського руху в Росії Василь Бабенко. Якщо пригадуєте і я прилюдно тоді ж заявив, що знімаю з себе повноваження замісника Голови ОУР, бо не вважав вибори легітимними. А пізніше був розіграний фарс - мене знімали з посади, якої я не займав, про що широко повідомили у ЗМІ.  Сподіваюсь, що нам вдасться налагодити стиль колективного керівництва. Не може бути „наближених” чи „віддалених” керівників наших регіональних товариств. Знаю в яких нелегких умовах вони працюють. Перед кожним із них вклонитися треба за самовіддану працю. Адже працюють вони на власному ентузіазмі багато років.    Поточні завдання    Вважаю найважливішим завданням початок роботи створених в ОУР Комісій. Це нова і важлива ініціатива в нашому русі. Вважаю за необхідне розділити Комісії на ті, роботу яких направлятиме Юрій Кононенко, і з якими працюватиму я. Особисто я хотів би працювати, перш за все, із двома комісіями – Церковних справ та прав людини (голова Володимир Манович, Новосибірськ) та Інформаційної служби ОУР (голова Олександр Кришталь, Камчатка). Як член КЛГП, співзасновник Ногінського комітету та редактор сайту «Кобза» маю досвід у зазначених ділянках роботи.   Комісії формально мають фінансуватися із бюджету ОУР та ФНКА. Але щоб спростити процедуру пропоную за кожною Комісією закріпити найближчі (до місця проживання керівника Комісії) регіони, які переводитимуть членські внески ОУР прямо в бюджет комісії. Вважаю за потрібне нині закріпити регіони за відповідними комісіями. Керівництво ОУР та ФНКА має в сумарному фінансовому звіті вказувати і бюджети своїх комісій. Крім того було б доцільно написати невеликі статути кожної комісії, де вказати їх мандат та внутрішню форму управління. Реєструвати ці статути немає потреби, оскільки це є внутрішні органи ОУР та ФНКА, але ознайомити членів ОУР з ними потрібно.  В проектах нових Статутів ОУР і ФНКА „УР” збільшено термін між Конгресами до 4-х років. Вважаю що його, навпаки, треба було б зменшити. Але якщо він таким залишиться, то для оперативного вирішення нагальних питань потрібно, на мій погляд, створювати щось схоже на Президію Ради. На Конгресі велася мова про те, що у кожному Федеральному окрузі РФ голови товариств могли б обрати довірену особу (члена „Президії”), яка могла б голосувати від їх імені на термінових зібраннях (засіданнях Ради) у Москві. Ця необхідність виникає у зв’язку з потребою постійно працювати в правовому полі, зберігати легітимність наших рішень. Можливо, що такі повноваження можна надати 11-ти обраним замісникам Голови, які очолюють Комісії Конгресу. Створення такого колективу, з одного боку, обумовлена труднощами (для багатьох) оперативного приїзду до Москви, а, з другого, - необхідністю колективного прийняття важливих рішень.  Мене не задовольнив фінансовий звіт в ОУР та ФНКА. Тут хронічна проблема нашого руху. Вважаю за доцільне зробити запити до минулого керівництва з цього приводу. Не зовсім зрозуміло чому на Конгресі за Ревізійну комісію звітували не члени комісії, обрані попереднім Конгресом (Леонід Харамбура, Анатолій Вишневський, Ростислав Коляда).  Вважаю необхідним розробити «Концепцію захисту церковних парафій та мандату ОУР-ФНКА у сфері міжцерковних відносин». Треба з’ясувати для себе що ми будемо робити, а що не є нашою компетенцією. Скажімо, в час Конгресу Валерій Семененко вважав, що звертатися в справі визнання Київського Патріархату «не є справою ОУР». Чи справді так вважає більшість наших членів? Цю Концепцію треба затвердити на наступній Раді ОУР і працювати згідно її положень. Загально зрозуміло, що громадські організації і церква мають різну сферу, треба ж визначити де ці сфери перетинаються.   Необхідно з’ясувати стосунки із офіційним Києвом. Чому нова влада надіслала на Конгрес представника в ранзі замісника міністра, а не віце-прем’єра як на попередніх конгресах? Чому навіть не було поздоровлення Президента України (хоча на попередніх трьох Конгресах поздоровлення надходили)? Чи орієнтація України на Захід не закриває нинішньому керівництву очі на нагальні проблеми діаспори Росії? Без діаспори Росії Україна неповна. Ми маємо вірно поставити акцент у Києві і зробити це нині.  Після Конгресу ми маємо унікальну ситуацію – єдність нашого руху на засадах демократичного правління і розподілу обов’язків між керівництвом та Комісіями. Я вітаю ці рішення і вважаю себе членом команди, вважаю своїм обов’язком працювати на позитивний імідж ОУР-ФНКА і готовий забути минулі суперечки.   Конгрес провів рису між минулим (безвідповідальним) і майбутнім (новою структурованою організацією демократичного типу). Тим не менше, нагадаю моїм друзям і колегам, що демократія – це свобода слова, це демократичний контроль, це звітність керівництва. Тому в ОУР і на сайті «Кобза» - українці Росії” будуть публікації як про успіхи, так і про невдачі, як поздоровлення керівникам, так і запити до них від рядових членів. Інформація не може бути «доброю» чи «злою», а має бути об’єктивною і повною. І я запевняю, що та робота, яка протягом років велася «Кобзою» в справі демократизації ОУР буде продовжена. А для початку, в знак визнання нових реалій, Редакція зніме із сайту частину матеріалів, що стосувалися попередніх дискусій в ОУР, і що втратили актуальність після IV Конгресу.   Закликаю усіх членів нашого руху прийняти активну участь в обговоренні рішень Конгресу та З’їзду, надсилати на сайт ваші думки та пропозиції. Закликаю членів cплатити внески в ОУР, записуватися в члени Комісій.   Я їхав на квітневі форуми діаспори, незважаючи на те, що не вважав керівництво ОУР і ФНКА легітимним. Була відповідальність за майбутнє нашого руху і надія, що в нових умовах після Помаранчевої революції в Україні зуміємо згуртуватися і бути достойними великих подій на Батьківщині. Не сумніваюсь, що нова влада в Києві зверне увагу свою велику діаспору в РФ. Нині час працювати разом.   Стефан ПАНЯК,   перший заступник ФНКА «УР», член Ради ОУР  голова НКАУ м. Єкатеринбург, член УВКР,  редактор сайту «Кобза» - українці Росії», професор  panjaks@rambler.ru
Андрій Бондаренко	Додано: Sun 01 May 2005 10:28:19 EEST IV Конгрес ОУР  Про три склади Ревізійної комісії і "нульові баланси"  Звіти про стан фінансових справ керівництва ОУР і ФНКА Українці Росії", що очолював пан Олександр Руденко-Десняк, не викликали довіри у делегатів форумів цих двох федеральних українських організацій    До фінансових звітів на минулих форумах федеральних українських громадських об'єднань було багато питань з боку опозиції. На жаль, і на IV Конгресі ОУР та III З'їзді ФНКА "Українці Росії" вони визвали питання і прояв недовіри навіть з боку тих делегатів цих українських форумів, що раніше ніколи не входили до складу опозиції.    Про членські внески і “успішну” фінансово-господарчу діяльність    Невдячну місію звітуватись перед Конгресом і З'їздом чомусь взяв на себе головуючий в президії пан Юрій Кононенко. Хоча немовби збиралася це зробити пані Христина Кашуба, член Комітету громадян України, московський економіст, що під час виборчої кампанії у Москві була керівником ініціативної групи "За Ющенка!". Ії шановний Юрій Григорович офіційно назвав делегатам заступником голови Ревізійної комісії ОУР. Але слова їй для звітної доповіді так і не надав.    Про це надалі, а зараз зверну увагу на основні показники офіційного Звіту Ревізійної комісії ОУР, яка згідно п.5.9 Статуту ОУР повинна була здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю Ради та Правління ОУР. В проекті цього документу, що при реєстрації отримав кожен делегат IV Конгресу ОУР, було вказано, що за період після ІІІ Конгресу Об'єднання українців Росії до 1 квітня 2005 року до каси ОУР надійшли кошти в сумі 3500 руб. (членські внески). На усілякий випадок, повторюю суму - 3500 (три тисячі п'ятсот) російських рублів.    У Звіті Ревізійної комісії ОУР також записано, що (цитую) "видатки на статутну діяльність склали 3481 руб. 40 коп., у тому числі: 2781 руб. 40 коп. - відрядження членів Ради ОУР, 100 руб. - оплата послуг банку, 600 руб. - внески ОУР до Української Всесвітньої Координаційної Ради. Всі необхідні звітні документи є в наявності. Звіти до державних органів здавалися своєчасно і правильно. Залишки у касі станом на 1 квітня 2005 р. становлять 18 руб. 60 коп.. Залишки на рахунку ОУР станом на 1 квітня 2005 р. становлять 113 руб. 16 коп."     Цей офіційний документ більш ніж яскраво характеризують дуже "високий" рівень фінансово-господарчої діяльності Ради і Правління ОУР. Виходить, що за період з 20 квітня 2002 року по 1 квітня 2005 року на кожну із 60 присутніх в ОУР юридичних осіб, які заявили своїх делегатів на Конгрес, приходиться по 58 рублів і 33 копійок членських внесків, або по 19 рублів 44 копійок на рік від кожної української республіканської, крайової, обласної чи міської української громади, а також від кожної громадської організації - відділення ОУР.     Окремі показники із проект звіту, повторюю, частково озвучив лише сам Юрій Григорович Кононенко, бо запланованих в порядку денному окремими питаннями доповідей Ревізійних комісій ОУР та ФНКА "Українці Росії" делегати Конгресу ОУР та З'їзду ФНКА "УР" так і не почули. А прийнятий звіт Ревізійної комісії був лише після досить довгої дискусії. Чому ж делегати забарилися?     Відкрию "таємницю": річний членський внесок від однієї української громади, які їх голови виплачували на щорічних засіданнях Ради ОУР, становить 500 рублів. Порівняйте самі шановні добродії, розмір членських внесків колективних членів ОУР - юридичних осіб з тим, що установлено навіть у фізичних членів в одній із не самих багатих Регіональних громадських організацій російської столиці - "Земляцтві киян м. Москви", яке очолює пан Іван Сергійович Іщенко, керівник Об'єднання адміністративно-технічних інспекцій російської столиці. Цитую із Статуту цієї організації московських земляків із столиці України (рос.):    Установленные размеры членских взносов (ежегодно)  • для работающих членов - 1200 руб.  • для руководителей фирм и юридических лиц - 30 000 руб.  • для студентов, пенсионеров - в зависимости от их материальных возможностей (дивіться - http://www.zem-kiev.ru/press1.html).    Думаю, що є невелика різниця між 30 тисячами рублів, що відкрито, згідно зі Статутом земляцтва платять юридичні особи в об'єднанні не дуже національно свідомих московських киян, і 0,5 тисячі рублів, які таємно виплачують (а точніше, якщо вірити керівництву ОУР, нагло не платять) майже всі 60 юридичних осіб, що офіційно входять до Об'єднання українців Росії. Тобто, всього один член Земляцтва московських киян - керівник фірми чи організації - юридичної особи виплачує внесків рівно стільки ж, скільки не сплачують всі 60 національно-свідомих керівників українських національно-культурних організацій, що входять в Об'єднання українців Росії. А кожен рядовий член Земляцтва киян м. Москви - звичайна фізична особа - вже сплатив за останні 3 роки 3600 рублів членських внесків, тобто на 100 рублів більше, ніж за весь цей звітний період між Конгресами ОУР отримали офіційно усіх видів членських внесків - від фізичних і юридичних осіб - в великій федеральній Об'єднанні українців Росії на чолі з паном Олександром Руденком-Десняком, тепер вже Почесним головою ОУР. Тобто, наприклад, рядовий член РГО "Земляцтво киян м. Москви", відповідальний секретар Об'єднання українців Росії Олексій Григорович за ці 3 роки сплатив членських внесків в своєму київському Земляцтві більше, ніж ОУР за весь цей час отримало грошей від усіх 60 організацій, які входять в це федеральне громадське об'єднання!    Хтось скаже "Бідні ми бідні!", хтось заволає - "Дурять нашого брата, ох і дурять!" А я поки що промовчу. Тільки одне зауваження: 2781 руб. 40 коп. на відрядження членів Ради ОУР - це, мабуть, на лише московське метро. Бо тільки на те, щоб проїхати із Москви хоча б до нашої Самари і повернутись в першопрестольну - і не на літаку, а в купейному вагоні швидкого поїзду "Жигулі" потрібно майже 4000 рублів. Тобто, членські внески з однієї української громади не за 3, а за 8 років! А є ж у нас крім Самари, до якої всього 1100 км, ще і Хабаровськ, Владивосток, Петропавловськ-Камчатський...    А друге моє зауваження чи спостереження таке: мабуть, якщо вірити всі ці 3 роки членські внески крім самарського "Променя" та тольятінського "Дніпра" пару разів платили лише ще із якоїсь мені невідомої громадської організації. А всі інші 57 українських громад дружньо ігнорували свої статутні обов'язки. А Правління ОУР все це ігнорувало чи імпотентно не втручалося.     Про Звіт Ревізійної комісії ФНКА "Українці Росії" додатково писати не буду: там записано, що за останні 3 роки це федеральне об'єднання отримало від 16 чи 18 своїх членів 2500 рублів членських внесків. Тобто, щорічно їх виплачували на протязі цих 3 років менше ніж 2 регіональні чи місцеві національно-культурні автономії. Ви не вірите, що таке могло бути і впевнені, що це брехня? А даремно. Далі буде ще цікавіше.    Згідно з Протоколом ІІІ Конгресу Об'єднання українців Росії за підписом голови ОУР Олександра Руденка-Десняка та секретаря Любові Д'яченко, копія якого є в редакції незалежного сайту діаспори "Кобза"-українці Росії", ніяких грошей на рахунок Об'єднання з 1997 по 2002 рік зовсім не надходило. Ні однієї копійки за майже 5 років!    Цитую дослівно і на російській мові, тобто мовою оригіналу:    "2. Отчет о деятельности Ревизионной комиссии ОУР    Харамбура, Руденко-Десняк, Дьяченко, Григорович    Постановление III Конгресса Объединения украинцев России     Об отчёте о деятельности Ревизионной комиссии ОУР  (принято единогласно)     1.Отчет о деятельности Ревизионной комиссии ОУР утвердить.    2.Отметить, что за отчетный период денежные средства на расчетный счет ОУР не поступали, имущества на балансе ОУР нет, необходимые отчетные сведения в государственные налоговые и другие органы Советом ОУР сдавались своевременно с нулевым балансом. Обратить внимание членов и отделений ОУР на необходимость выполнения уставной нормы о своевременном и полном перечислении членских взносов.    3.Отметить, что письма и заявления, поступавши в Сонет и Правление ОУР (за отчетный период поступило 182 письма и заявления), рассматривались своевременно. Всем заявителям даны ответы".    Автор не повірив спочатку своїм очам, коли вперше прочитав про "нульовий баланс" для Об'єднання українців Росії - такої б здавалося великої і поважної федеральної організації, яку тим більше очолював шановний пан Олександр Руденко-Десняк із не менш достойним Правлінням. Але колега та земляк із донецького міста Горлівки - редактор порталу українців Москви "Разом.ru" пан Владислав Кириченко (котрий, кажуть, фінансував минулого року передвиборчі мітинги у Москві, але звіту від пана Кононенка так і не домігся) підтвердив, що ОУР не один раз здавало фінансові звіти з так званими "нульовими балансами". Цитую його дослівно:   "ОУР - организация украинцев России, в отличие от ФНКА имеет расчетный счет, сдает нулевые балансы, возглавляется все тем же Руденко-Десняком.  ОУМ - Организация украинцев Москвы, состоит из членов Совета ОУР и сочувствующих Не имеет членства, бюджета и внятной программы, что роднит ее с ФНКА "УР" и ОУР. Возглавляет В.Ф. Семененко". (див. http://www.razom.novikov.kiev.ua/ua/ - 14.04.2005)    Тобто, виходить так, що за всі ці 7,5 років після ІІ Конгресу ОУР Об'єднання українців Росії тільки і отримало, що 3,5 тисячі рублів членських внесків. На ці гроші і жили. Випускали кольорові журнали і радіопрограми в московському ефірі, їздили у відрядження в Київ і Сполучені Штати Америки та в Канаду, відправляли по 60 спостерігачів на президентські вибори в Україну... Це ж, шановні добродії, щось схоже на євангельське чудо, а пан Руденко-Десняк на нового Спасителя, який п'ятьма хлібинами та двома рибинами нагодував 5 тисяч голодних в пустелі...    Про наших численних ревізорів і паперові комісії    Грошей майже не було, зате ревізорів, якщо вірити паперам, в ОУР було багато. Редакція сайту має копії двох протоколів по підсумкам ІІІ Конгресу ОУР, підписаних головуючим Олександром Руденком-Десняком і секретарем Любов'ю Дьяченко. А в них - два склади немовби затвердженої делегатами Конгресу Ревізійної комісії ОУР:    Перший склад: Леонід Харамбура (Москва), Анатолій Вишневський (Москва), Ростислав Коляда (м. Тольятті, Самарська область)    Другий склад: Валентина Слюсарчук (Москва), Леонід Харамбура (Москва), Сергій Ященко (Москва).    Але і цих двох складів Ревізійної комісії для перевірки документів про 3,5 тисячі рублів членських внесків за майже 8 років роботи організації виявилося замало. І без рішення Конгресу ОУР з'явився якийсь новий, вже третій склад Ревізійної комісії ОУР чи ФНКА "Українці Росії". Бо, повторюю, на ІV Конгресі так і не звітувалася, але була готова до цього Ревізійна комісія нового, вже, виходить, 3-го складу.     До речі, ні в одному офіційному органі ЗМІ ОУР з 1997 року по 2005 рік склад Ревізійних комісій паном Руденком-Десняком і його помічниками не публікувався... Тільки – члени Правління, Голова, заступники Голови... Хоча Ревізійна комісія ОУР Статутом і Законом РФ про громадські організації передбачена обов’язково.     Про склад самої Ревізійної комісії ОУР було вказано лише в виданні ОУР "Мы - граждане России". Материалы I Конгресса украинцев в России (23-24 октября 1993 года, г. Москва). М., "Славянский диалог", 1994 р. - редактор голова ОУР пан О. О. Руденко-Десняк. З задоволенням цитую ту 12 річної давності Постанову І Конгресу українців Російської Федерації від 24 жовтня 1993 року “Про обрання членів Ревізійної комісії Об’єднання українців Росії”:   Обрати членами Ревізійної комісії Об’єднання українців Росії:  - Гайдая Івана Григоровича , м. Норильськ, Красноярський край,  - Добродія Анатолія Олександровича , м. Нижній Новгород,  - Лукашкова Назара Геральдовича, м. Новосибірськ,  - Радчука Андрія Іларіоновича, м. Рязань,  - Ященка Сергія Борисовича, м. Москва”.    Але ні одного слова про цю, обрану на першому Конгресі Ревізійну комісію ОУР, про її звіт за період з 1993 по 1997 роки і про склад нової РК ОУР немає в так званій "Незалежній газеті українців Росії "Український вибір" , - (№ 3-4 (25-26), березень-квітень 1998 р.,- редактор голова ОУР п. О.О. Руденко-Десняк. В цьому виданні на 4-10 сторінці були розміщені офіційні публікації матеріалів ІІ Конгресу українців Росії. Але немовби не було на протязі 4-х років Ревізійної комісії в Об'єднанні українців Росії. І звіту її по підсумкам фінансово-господарчої діяльності Правління і Ради ОУР за ці 4 роки теж немовби не було.     І в так званому "Незалежному виданні українців в Росії "Український огляд/ Украинское обозрение", яке теж редагує все той же голова ОУР і водночас голова ФНКА "Українці Росії" п. Олександр Олексійович Олександр Руденко-Десняк, в № 2(4) за травень 2002 року, де опубліковано матеріали ІІІ Конгресу українців Росії, ви ніякої згадки про Ревізійні комісії ОУР і ФНКА "Українці Росії" і їх звіти не зустрінете. Немовби вони і не звітувались?    Отже схоже на те, шановні пані і панове, що цей важливий статутний напрямок діяльності Правління і Ради Об'єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії його керівництво на чолі з паном Руденком-Десняком просто ігнорувало. А може просто залишило таємницею для дослідників українського руху в Росії.     Але повернемось до ІV Конгресу ОУР. Готувалась доповідати заступник голови РК пані Христина Кашуба. Яка підійшла до трибуни Конгресу, та слова від головуючого пана Кононенка так і не отримала. Пані Христину соратники характеризують, як добру і щиру людину. Одна із її близьких колег так сказала автору цих заміток: "Христині Кашубі потрібно було не виходити на трибуну узагалі. Тим більш, что ніяких документів їй не було представлено. І в склад Ревізійної комісії її прийняли заочно. Якщо вже Статут не можуть показати та інші реєстраційні документи, то що говорити про фінансові документи!?"    Повинен підкреслити: в тому, що пані Кашубі і не звітувалась, їй дуже активно "допоміг" сам пан Юрій Кононенко. Він в високому темпі запитав делегатів: "Чи є до неї питання?" І зразу ж, не давши опам'ятатись присутнім в конференц-залі Культурного центру України на Арбаті, сам же відповів: "Питань не має". І тут же надав слово для виступу ветерану українського руху в Росії панові Василю Бабенку - для обговорення першого питання порядку денного Конгресу. Пана Бабенка делегатам послухати було дуже цікаво, його виступу чекали. А тому про звіт Ревізійної комісії, схоже, зразу ж забули до наступного дня.    Повторюю: ніде не бачив, щоб публікувалися дивні звіти про “нульові баланси” і протоколи Ревізійних комісій по підсумкам контролю за фінансово-господарчою діяльністю Об'єднання українці Росії і ФНКА "Українці Росії". Бо так звані "нульові баланси" - це вам любий бухгалтер чи аудитор скаже - робляться навіть не при банкрутстві, а лише тільки при повній ліквідації підприємств і організацій. А пан Олександр Руденко-Десняк, не соромлячись людей, робив це разом з московськими членами Правління ОУР неодноразово. Немовби кожен рік збирався остаточно ліквідувати очолювані ним обидві федеральні громадські українські організації.    Пробачте, мені якось соромно було читати в Звіті Ревізійної комісії ОУР за 3 роки про 3,5 тисячі рублів для національного Об'єднання такого високого федерального рівня. Бо просто неможливо порівнювати ці копійки з навіть з тими не дуже великими грошима, що, наприклад, офіційно отримують із регіональних і місцевих бюджетів хоча б українські організації Самарської області. Наприклад, за 2003 рік тільки з обласного бюджету на самарських українців було виділено 230 тисяч рублів, із яких 100 тисяч - на фінансування української програми передач на українській мові "Веселка" на обласному радіо, автором і ведучим якої я вже 12 років... Тобто, за роки між Конгресами ОУР самарський "Промінь" і земляцтво "Дніпро" з Тольятті можуть отримати із регіонального бюджету стільки ж, скільки все Об’єднання українців Росії формально назбирає членських внесків за 200 (двісті!) років... Це ж абсурд!    І так автор цих рядків багато хто думає. Як повідомив нам член КЛГП і редактор нашого сайту Василь Коломацький (Канада), "СКУ під час останніх президентських виборів в Україні переказав фінанси Валерію Семененко на спостерігачів на 2-й та 3-й тури. На 2-й тур було переказано $700, а на 3-й - $8000 (всього - вісім тисяч сімсот доларів США). Саме завдяки цій фінансовій підтримці СКУ Валерій Семененко організував відправку більше 50 спостерігачів на 3-й тур виборів. Як повідомив Голова КЛГП професор Юрій Даревич (Торонто), обіцяні спостерігачі прибули в Україну і фінансовий звіт від Валерія Семененка частково було отримано (у формі списку спостерігачів, але без вказання отриманих ними сум).   Чи були інші спонсори у цієї кампанії, організованої п. Валерієм Семененко, і чи дана кампанія участі у виборах в Україні велася в рамках ОУР, чи незалежно, невідомо. На Конгресі згадки про 8.700 американських доларів, отриманих від СКУ, не було. Але оскільки ОУР є членом СКУ, то хоча б з цієї причини згадати про спонсорську допомогу цієї організації наше керівництво було забов’язане".  Крім того, член ОУР Василь Коломацький підтверджує той факт, що під час свого першого візиту до Москви Президент СКУ Аскольд Лозинський передав Голові ОУР п. Руденко-Десняку 1000 (одну тисячу) американських доларів. Але українська громада не отримала звіту за ці гроші на попередньому, ІІІ Конгресі ОУР. З приводу цієї суми Василь Коломацький звертався до Правління і Ради ОУР, але відповідь отримав у формі прес-реліза ОУР за підписом Секретаря ОУР Олексія Григоровича, де його (п. Коломацького) звинуватили у спробі кинути тінь на добре ім'я Голови ОУР.  Крім того, будучи делегатом VII Світового Конгресу Українців (1998 р., Торонто) Олександр Руденко-Десняк отримав 800 канадських доларів від СКУ (суму передала Голова КЛГП Христина Ісаїв, Торонто). Протягом Конгресу Голова ОУР проживав у готелі, що коштував 160 канадських доларів за добу (хоча громада надала йому безкоштовне проживання в родині). Ні звіту за отримані гроші, ні за витрати Голови ОУР у Торонто делегати ІІІ Конгресу українців Росії не отримали.  Заступник голови ОУР Юрій Кононенко був делегатом VIII Світового Конгресу українців (Київ, 2003 р.), де став учасником Сесії КЛГП. Він, як і інші учасники Сесії, отримав від КЛГП відповідну суму за витрати (приблизно 100-150 американських доларів). Сума ця була передана йому особисто Головою КЛГП Юрієм Даревичем…    Перед IV Конгресом українців Росії Василь Коломацький, як член ОУР, звернувся до громади із закликом добитися чесного фінансового звіту від керівництва ОУР-ФНКА, а в противному випадку подати до суду на тодішнього Голову ОУР. З подібним відкритим закликом пан Коломацький звертався і перед ІІІ Конгресом, але безрезультатно (обидва звернення можна знайти на сайті "Кобза" - українці Росії". За переконанням пана Коломацького,"не вдасться подолати фінансову кризу в ОУР доти, поки ми на навчимо наше керівництво звітуватися за отримані гроші. Корумпована організація не може бути фінансово успішною".     А наш колега Анатолій Даценко із Москви вважає, що сума, отримана Олександром Руденком-Десняком тільки від Тюменської нафтової кампанії (ТНК) порядку 10.000 (десять тисяч) американських доларів (за радіопроект). Якщо в цьому проекті ОУР значиться як засновник, то чому наша організація не отримує звіту за гроші? Шановний пан Руденко-Десняк придбав собі апаратуру в рамках проекту. Чиєю власністю вона є - ОУР чи пана Руденка-Десняка? Пан Анатолій написав в редакцію нашого сайту: "Приблизно знаю, скільки коштує використання можливості FМ-станції - хоч раз на тиждень плюс обладнання протягом півроку. Це була приватна розмова. Не виступ. Припускаю, що сума може меншою й більшою. Але не набагато. Ось за ці слова я готовий відповідати.   Я знаю особисто від значного московського бізнесмена нашого земляка пана Андрія Зєлінського, що він неодноразово (!) видавав Руденкові-Десняку суми принаймі в кілька сотень доларів протягом останніх років. Де ті гроші?   Я припускаю, що пан Руденко-Десняк повністю витратив їх на українську справу, але де звіт? "Нульовий баланс"? Так само, як і у випадку з радіопрограмою....   Сподіваюсь, що нове керівництво не повторятиме цього шахрайства".    Мабуть тому, що такі підходи старого керівництва ОУР у делегатів Конгресу нічого крім сорому не викликали, пропозиції про новий склад Ревізійної комісії ОУР, який відстоював головуючий пан Юрій Кононенко, підтримано не було. Врешті решт замість пропонованої комісії (Олександр Даніельбек, Христина Кашуба, Валентина Слюсарчук) було обрано нових людей. В Ревізійну комісію ввійшли люди, яким делегати довіряють: Орися Довган з Сургуту, Микола Свинтицький з Тюмені, Тарас Дудко із Москви. Дай же їм Боже сил і наполегливості, щоб на наступному Конгресі (а ще краще на наступній Раді ОУР) не було соромно за безпринципний "Звіт" старої Ревізійної комісії ОУР в усіх її трьох складах...    Автор цих заміток не може нічого сказати про якісь там фальсифікації документів, і не збирається якось звинувачувати колег - членів Ревізійних комісій - в їх повній безпорадності. Цього і не треба робити. Впевнений, що свою оцінку багаторічній діяльності команди нинішнього "почесного голови ОУР" вже дав новий президент України Віктор Андрійович Ющенко, коли не став вітати стару команду пана Руденка-Десняка. Можна поважати і вітати чесних, хоч і бідних людей, а не упертих, войовничих старців і жебраків, які прикриваються від державних органів контролю і навіть від своїх колег – делегатів всеросійських українських форумів фіговими листками "нульових балансів". А для звіту про фінансово-господарську діяльність дають лише дані про членські внески. Більш схожі на якісь неймовірні казки для малих дітей...   Наш сайт буде і надалі приділяти пильну увагу проблемам прозорості і контролю фінансово-господарчої діяльності Рад і Правлінь ОУР та ФНКА. “Українці Росії”.    В.о. директора - редактор сайту "Кобза" - українці Росії"  Андрій БОНДАРЕНКО,  Заслужений журналіст України    На фото: Звітуватись за фінансові справи в ОУР замість членів Ревізійної комісії за своєю ініціативою чомусь взявся головуючий на Конгресі заступник голови Об'єднання українців Росії пан Юрій Кононенко…    P.S. Для тих наших читачів, хто не дуже добре розуміє, як перевести грошові суми в сучасних російських рублях в українські гривні, американські долари чи євро Євросоюзу:    Котирування рубля (Центробанк РФ)    USD ЦБ 30.04 27,7726   EUR ЦБ 30.04 36,0072     Національний банк України на 04.05.2005   встановлює такі офіційні курси гривні до іноземних валют   Цифровий код Літерний код Кількість одиниць Назва валюти Офіційний курс  840 USD 100 доларів США 505.0000  978 EUR 100 ЄВРО 654.3285  124 CAD 100 канадських доларів 404.1310  643 RUB 10 російських рублів 1.8183
V.K.	Додано: Fri 31 Dec 2004 05:07:06 EET Увага! Сайт вийшов на 23-тю позицію в рейтингу БігМір! (Розділ Політика, рейтинг за місяць).  Вже обійшли і сайт Віктора Медведчука і "Яблуко" Бродського. Ось це успіх!  Повідомляю, що готуються матеріали по Конгресу українців Росії, зокрема, по проблемі звітів за фінанси в ОУР.   Чекайте оновлень!    Василь Коломацький  КОБЗА
V.K.	Додано: Fri 24 Dec 2004 05:26:41 EET Панове, а ось стук-стук від товариша Бакланова. Кажуть що він академік, мабуть стук-стук наук.    Григоровича на Конгресі справді побила охорона, виставлена Валерієм Семененко. На Конгрес його не пустили, хоча формально він залишався Секретарем ОУР. Це неподобство. Травми він отримав, і в лікарні справді лежав. Кобза з"ясовує обставини і буде публікація. Особливої політики тут гадаю не було (щоб одні були "проросійські", а інші "анти-російські". Просто скоріше з"ясовували особисті неприязні. Чому саме на Конгресі неясно. До опозиції в ОУР Григорович ніколи не належав. Але академік, зрозуміло, відразу побачив політику.   Світовий Конгрес Українців (СКУ) жодної участі цього разу не приймав, лише поздровлення надіслали.  ОУН до Конгресу відношення теж не мав.   Про "революцію" і "фінансування з Канади" повна маячня.   Руденко-Десняк пішов через корупцію і бездіяльність (те що у Росії називають "проф. непригодность". Той факт, що його взявся захищати Бакланов теж свідчить не на користь першого.  Україна Конгрес взагалі не помітила - ні грошей на Конгрес, ні вітання від Президента. Теж приписки академіка.  Вірші Драча до ОУР відношення не мають. Теж "гіпотези" академіка.   Взагалі структура Бакланова явно в кризі. Свого придумати не можуть, то пишуть доноси на сусідів. Саме цікаве, що подібна писанина подається у вигляді "громадської роботи". Цікавий гумор. Взагалі, академік вже кілька разів "рятував Вітчизну", але як бачимо їй це на користь не пішло.   Подібними заявами українців Росії не залякати.    Дякую читачам за лінк. Пишіть далі.  http://www.regnum.ru/news/439614.html       Васил Коломацький  КОБЗА      --------------  Национально-культурная автономия "Украинцы России" готовит "березовую революцию"?    В редакцию ИА REGNUM поступило письмо, которое подписали Олег Бакланов (председатель общества дружбы и сотрудничества народов России и Украины), Николай Лунев (президент землячества Донбассовцев в Москве), Владимир Христенко (глава Николаевского землячества в Москве), Сергей Лисовский (глава землячества Донбассовцев в Петербурге). Ниже оно приводится полностью:  "9-10 апреля в Москве, в Культурном центре Украины на Арбате (ул. Арбат, д.9) проходил Конгресс объединения украинцев России и Федеральной национально-культурной автономии "Украинцы России". Это, в общем-то рядовое для большинства россиян событие - ну собрались люди поговорить о проблемах распространения своих украинских песен и танцев в России - что здесь такого? - обычная культурно-просветительская акция, на которой наверняка будут одни стенания о нехватке денег на культурные нужды. Такое вряд ли должно было бы привлечь к себе внимание российской общественности. Однако привлекло.  Во-первых смущало слишком усиленное и неприкрытое участие в этом мероприятии представителей крайне реакционных и националистических организаций из Канады - Всемирного Конгресса украинцев (есть и такой), а также руководителей ОУН (Организации украинских националистов- прямых потомков бандеровских недобитков). Казалось бы, им какое дело до распространения украинских песен и танцев в России? Но нет. Одним из руководителей на этом сборище был небезызвестный украинский "борец за демократию" Иван Драч, опубликовавший месяц назад такие вот милые стишата памяти Аслана Масхадова (тоже достижение культуры?).  Величезна скажена імперія -  І маленький, мов жолудь, народ...  Як радіє тепер фанаберія,  Що взяла того жолудя в рот,  Що ковтнула... Старалися іроди!  Ще везе їм, везе до пори...  Буйний жолудю! Помстою вироди  І зі шлунка її роздери...  В Деміурга - своя бухгалтерія,  Дожене ще тебе і мене...  Ще на дубі чеченськім імперія  Шабатуру свою розіпне!...   Чувствуете основной лейтмотив данного опуса - разорвать империю (Россию) изнутри. А ведь многое в этих стихах недосказано - не даром тут 6 (?!) многоточий на 12 строк текста. Есть над чем задуматься.  А во вторых, слишком уж плотной завесой закрытости (конспиративности?) была окутана подготовка к этому сборищу. Приглашались на него не все, а только избранные общественные организации украинцев Российской Федерации. Избранные, разумеется, отнюдь не по своим пристрастиям к произведениям украинской культуры, а исключительно по политическим приоритетам. Здесь, оказывается, также как и в самой Украине, полным ходом идет процесс люстрации.  А началось всё, как водится в дешевых водевилях, со скандала. Перед началом мероприятия, на входе в Культурный центр был жестоко избит один из руководителей Конгресса национальных объединений России Алексей Александрович Григорович. Эту гнусную выходку, которую ничем иным как нанесением побоев назвать нельзя, причем повторённую дважды в течение получаса, позволили себе как раз организаторы этого сборища В. Семененко и Ю.Кононенко, избранные впоследствии руководителями (?) этих украинских организаций культурной автономии в РФ. Последний из этих деятелей, кстати, вообще не является гражданином России, но это нисколько не мешает ему долгие годы не только жить в Москве, но и насаждать здесь свое представление о "культурных ценностях". Ногами в живот. Возмущает другое - выходку распоясавшихся бандеровцев наблюдали десятки людей, и никто из них не остановил хамьё, видя как издеваются над уважаемым человеком. Странные, однако, порядки в этом заведении, называемом почему-то Культурным центром Украины в Москве.  Избитый распоясавшимися отморозками, после дачи показаний в ОВД "Арбат", А.Григорович, достаточно уже немолодой человек, был госпитализирован в 33 городскую больницу Москвы, где находится уже шестые сутки, после хирургической операции, связанной с ликвидацией многочисленных разрывов в брюшной полости. Разумеется, его состояние мало интересует В.Семененко и Ю.Кононенко. Они, по всей видимости, приложили максимум усилий, для того, чтобы закрыть это дело и не проводить уголовное расследование. Как стало известно в ОВД "Арбат" дело действительно хотят потихоньку прикрыть, вероятно, из-за отсутствия состава преступления.  Между тем российские власти должны были бы обратить более пристальное внимание на это осиное гнездо украинского национализма на Арбате, в самом центре Москвы. Если отбросить в сторону разговоры о распространении в России украинских культурных достижений (и это в условиях повального третирования в Украине известных всему миру деятелей культуры), то чему же, по существу, был посвящен это конгресс? По своей сути это был съезд, координирующий антироссийские националистические силы и проходивший при участии и под диктовку лидеров украинских националистических организаций из Канады. На съезде было заявлено о наличии более 80 организаций в 46 регионах РФ с жесткой централизованной системой управления, строгой отчетностью. Центр координации этих сил сосредоточен в Культурном центре на Арбате (формально это собственность Украины), что гарантирует безопасность, закрытость и очень удобно для обеспечения конфиденциальности. Момент для проведения этого конгресса также был выбран не случайно - Украина, устами своих нынешних лидеров, во весь голос заявила о распространении достижений оранжевой революции на территории России. Для достижения подобных целей в нынешних условиях нужны лидеры новой формации, в том числе и в националистических украинских организациях в РФ. Поэтому, не случайно бывший ранее руководителем ФНКА А. Руденко-Десняк не был оставлен на своем посту (не справился с общественной работой в области распространения достижений культуры?). Ему на смену пришли более энергичные и более скоординированные (из-за рубежа?) люди. Понятно, что в условиях, когда на территории бывшего СССР происходят столь стремительные катаклизмы, вопросы распространения "культурных ценностей" должны держаться в надежных руках. Медлить тут нельзя. И в рамках этой структуры аккумулируются финансовые и людские ресурсы. Создается система массовой электронной рассылки и автоматизированного информирования региональных отделений ФНКА, ОУР и др. На выделенные средства закупается специальная и оргтехника. На ключевые посты назначаются весьма ответственные люди. Спешным порядком в регионах создаются молодежные филиалы, которым оказывается финансовая поддержка из-за рубежа (пока, разумеется, в виде компьютеров и другой оргтехники). Организуются и регистрируются средства массовой информации, в том числе электронные. Система достаточно закрыта и носит явно конфиденциальный характер, о чем свидетельствует не только вышеупомянутый случай с А. Григоровичем, но и распространяемые, в преддверии съезда, подметные письма к организаторам, с просьбой "не допустить участие в нем руководителей других украинских общественных организаций РФ". Неужели это всё делается исключительно для распространения на территории Российской Федерации украинских песен и танцев? Если бы эта система действительно была бы направлена на распространение достижений украинской культуры, её эффективности Министерство культуры Украины могло бы только позавидовать. Поверить в это может только уж очень наивный человек. Все разговоры о распространении этими структурами культурных достижений не более чем легенда прикрытия для простаков и официальных органов. Спешным порядком, по накатанной схеме, апробированной в Грузии, Украине и Киргизии идет подготовка будущей "березовой революции" в нашей стране. Делается всё, чтобы будущая "победа демократических сил" прошла быстро и с наименьшими потерями. Об этом прямо говорил Президент В.Ющенко в Карпатской Унии. О том, какую демократию нам хотят навязать эти "культработники" можно судить по количеству громких самоубийств, произошедших в последние месяцы в Украине, арестов лидеров оппозиции под надуманными предлогами, а также шельмование лучших представителей украинской культуры (хамские выпады в адрес И.Кобзона и Я.Табачника, скандал с театром им. Леси Украинки и пр.). Такую демократию авторы этой идеи планируют и для России. И после этого нам будут говорить о том, что прошедший 9-10 апреля в Москве конгресс преследует исключительно цели распространения украинской культуры в Российской Федерации? Прямо-таки выездное мероприятие культаботников.  Дальше - больше. В преддверии 60-летия Великой победы националисты задумали еще одну затею. Решением нынешних украинских властей ветераны Великой Отечественной войны приравнены с недобитками из ОУН, дивизии СС "Галичина" и других бандеровских бандформирований. На основании этого в среде украинской общественности усиленно распространяются планы провести в Москве ряд показательных мероприятий по братанию и взаимному прощению ветеранов Великой отечественной войны и бывших фашистских прихвостней (по аналогии с Киевом, где подобные действа планируются провести прямо в День Победы на Крещатике). Кощунственно звучит, но основные мероприятия этого толка пройдут опять-таки в Культурном центре на Арбате. Не хватало только шествия бывших полицаев и лесных братьев по улицам Москвы в полном боевом обмундировании...  А между тем многомиллионная украинская диаспора Российской Федерации могла бы играть более существенную и более действенную роль в развитии российско-украинских отношений. Реальная помощь и поддержка Украине со стороны диаспоры могла быть значительно шире. Это в первую очередь поддержка научно-технического и торгово-экономического сотрудничества. Особенно в условиях роста мировых цен на энергоносители, в которых так заинтересованы украинские товаропроизводители. Или Правительство Украины, декларируя отказ от ЕЭП и форсированное вступление в Евросоюз, предполагает нефть и газ покупать там, по ценам в 2 раза превышающим нынешние, льготные со стороны России? Во- вторых, именно Россия является традиционным рынком сбыта многих украинских товаров, и в первую очередь сельхозпродукции, что взаимовыгодно обеим странам. В этом направлении представители украинской диаспоры также могли бы оказывать существенную помощь и поддержку. Но, одурманенных оранжевой эйфорией, националистов сейчас это мало интересует. Они закусили удила. Предчувствие запаха близкой победы, вероятно, вскружило головы лихим авантюристам и их заокеанским покровителям. Именно этим объясняются их хулиганские выходки на Арбате и мнимое осознание вседозволенности. Не рано ли?  После съезда украинских общественных организаций в октябре 2004 года, предостерегавшем о последствиях распространения оранжевой чумы, националистические деятели всех мастей подняли отчаянный крик о вмешательстве во внутренние дела суверенной Украины. Хотя решения упомянутого съезда носили необязательный характер, да и сам съезд проводился, все-таки на территории РФ. Как же теперь господа националисты следует расценивать ваше сборище, проведенное на территории иностранного суверенного государства с участием около 80 региональных "отделений культуры" при активнейшем участии канадских националистических кругов и прямо направленном против Российской Федерации?  P.S. Просим считать данный материал в качестве официального обращения в правоохранительные органы Российской Федерации."    21:20 16.04.2005
Ната	Додано: Thu 23 Dec 2004 20:49:50 EET От Бакланова  http://www.regnum.ru/news/439614.html
V.K.	Додано: Thu 23 Dec 2004 18:59:59 EET А що там за лист від товариша Бакланова? Чи можете подати лінк?    Василь Коломацький  КОБЗА
V.K.	Додано: Wed 22 Dec 2004 02:49:49 EET Панове, почитайте нове йолопство від нашого Повноважного. Оце так дипломат! Коли цього нахабу і бовдура вже заберуть з Києва?  Василь Коломацький  КОБЗА    Черномырдин посоветовал украинцам жаловаться на геноцид Саакашвили    Посол РФ на Украине Виктор Черномырдин считает, что к геноциду украинского народа в большей степени причастна не Россия, а Грузия. Отвечая во Львове на вопросы местных журналистов, Черномырдин заявил, что раз "отец народов Иосиф Сталин" был из Грузии, то и претензии по поводу массовых репрессий нужно предъявлять Тбилиси, сообщает "ForUm".   "Если мы говорим о терроре во времена СССР, то вследствие этого россиян погибло намного больше, чем украинцев. Мы еще перед своим народом не можем за это ответить. Если кому-то выставлять претензии, то выставьте их Грузии, ведь отец народов Иосиф Сталин был оттуда", - заявил Черномырдин, отвечая на вопрос, признает ли Россия факт геноцида украинцев руководством СССР в прошлом веке.   Посла также спросили, почему он, находясь на Украине, не учит язык этой страны, тем более, что он родственный русскому. На это Черномырдин заметил: "У меня жена хохлушка. Это и так сверх нормы".  http://www.lenta.ru/news/2005/04/20/chernomyrdin/
Володимир	Додано: Tue 21 Dec 2004 16:16:18 EET На лист Бакланова і К. Брехня, брехня та брехня. Жодного факта, якій би підтверджував створення жахливої бандерівської організації з молодіжними філіями, з допомогою з-за кордону, з планами "березової революції" (до речі, хто придумав цей термін?) автори листа не приводять, бо таких фактів просто нема. А в постскриптумі сказано, що цей лист - офіційне звернення до правоохоронних органів РФ. Тобто це просто донос. Брудний, смердючий, паскудний, як і всі доноси.  А щодо Драча - пишить, що хочете, але саме на цьому Конгресі ми з жінкою з ним познайомились, і скажу, що він прекрасна людина.  Прикро, що довкола існують ще люди, яким не терпиться нагадити ближньому, та заодно лизнути в задницю старшого брата. Заспокоює, що вони не українці, а такі собі земляки.
Ната	Додано: Tue 21 Dec 2004 15:17:26 EET По поводу письма-доноса от донбассовцев с никоЛАЕВЩИНЫ. Ну и свинюки!  Увы, это не 1937-й, а 2005-й, а процесс все тот же.  На Конгрессе случай с Григоровичем - провокация особого рода, умело провернули. И здесь вопрос со всех заинтересованных сторон только к организаторам Конгресса.  Когда Григоровича не пускали в зал, было ощущение 37-го года.   Чьи люди стояли так профессионально стояли? и не донбассовцы им заплатили?   Жаль, что все мы были в роли статистов. А теперь разъехались и сложили ручки.   Мы, как украинцы, как украинская организация ни от тех, ни от других компьютеров не получали. После Конгресса, на котором слышали настоящую украинскую речь, появилась надежда, что украинская диаспора готова к объединению, а, оказывается, гражданская война внутри диаспоры только началась. Ну что скажешь Бакланову и компании? Молодцы, используют момент. И это камень в огород ОУР и ФНКА заслуженный. Не умеете договориться в своем кругу - нечего теперь хныкать.   А за слова в адрес потомков защитников своей земли - соратников С. Бандеры - господа Бакланов, Лунев, Христенко, Лисовский - уже попали. Бог им судья.   Ната, stryi@tula.net    Хотелось бы знать мнение Андрея Бондаренко
Ната	Додано: Mon 20 Dec 2004 18:11:10 EET А что это за письмо-донос? Кем подписано?
Дмитро	Додано: Sun 19 Dec 2004 15:46:21 EET Что вы думаете по поводу письма-доноса со стороны московских землячеств на ОУР и ФНКА? По-моему, в России потихоньку возвращается 1937 год, но пока ещё это лишь так, начало 30-х, борются с остатками нэпманов (дело ЮКОСа, ТНК-ВР и др.), усиленно ищут внешних врагов и готовят коллективизацию перед лицом опасности?
Панко Віталій	Додано: Thu 16 Dec 2004 17:16:07 EET П о л о ж е н н я  МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ ДИТЯЧОГО МАЛЮНКУ  "Ми з України"  Конкурс проводиться за ініціативою   Петриківського регіонального Фонду культури імені Петра Калнишевського  сумісно з   Національною Спілкою Художників України,   Національною Спілкою народних майстрів України,   "Russian House" Community Centre (Торонто)    Конкурс проводиться в три тури з 10.02.05 по 30.08.05р.  1. Перший тур. Заочний (10.02.05 – 30.05.05);  2. Другий тур. Місце проведення - м. Дніпропетровськ, Україна. (10.06.05 – 30.06.05);   3. Третій тур. Фінал. Місце проведення - м. Торонто, Канада.  Мета та основне завдання конкурсу:   • Виявлення та розвиток творчих здібностей у дітей та підлітків, виховання почуття дружби та зміцнення творчих зв’язків між молодшим поколінням України та дітьми українців зарубіжжя, Українськими Діаспорами різних країн світу.  Основні напрямки конкурсу та вимоги до робіт:  • Для участі в Заочному турі художники надають творчі роботи, виконані на папері або картоні фарбами. Формат роботи – А2 (60:41 см). Допускається розбіжність у розмірах не більше за 1,5 см з кожній сторони. Роботи в рамки не оформлювати.   • Свідчення про роботу накладаються з оборотного боку, написані чіткім, розбірливим почерком українською, російською або англійською мовою:  (Увага! Пункти, відмічені „* ” є обов’язковими.)  - * прізвище, ім’я, по-батькові автора;  - пояснення до роботи, краще у віршованій формі;  - * рідна мова. Перелічити мови, якими володіє дитина, на якому рівні;  - * місце та дата народження;  - * місце проживання, домашня адреса;  - телефон (код країни, код міста, селища);  - * e-mail;  - * місце навчання;  - дані про вчителя, що підготував дитину.  Роботи слід надсилати до 30.05.05 поштою або привозити за адресою:   ПРФК ім. Петра Калнишевського, Конкурс „Ми з України”.   Вул. Піонерська, 3, cмт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, 51800, Україна.    За довідками звертатися: we_are_from_ukr@mail.ru  Учасники та умови конкурсу:  • Брати участь в конкурсі запрошуються діти віком від 10 до 15 років (включно). Переможці конкурсу визначатимуться в трьох вікових категоріях: 1) 10-11 років (за даними на 10.02.2005р.); 2) 12-13років; 3) 14-15 років.  • За результатами заочного туру в кожній віковій категорії журі визначить трьох кращих учасників, які переходять до Другого туру, де змагатимуться за право участі в Фіналі.   • Запрошення до участі в Другому, Третьому турах та Програму проведення буде надіслано переможцям або передано до навчального закладу в індивідуальному порядку.   • Другій тур конкурсу проводиться очно лише для дітей з України.   • Кращі роботи учасників будуть експонуватися м. Дніпропетровську (Україна), а потім - у Канаді. В другому турі візьмуть участь діти, які в кожній віковій категорії розіграють І, ІІ, ІІІ призові місця.   • До участі в Третьому, фінальному турі, запрошуватимуться 3 лідери Другого туру з України. Безпосередньо за результатами першого, заочного туру журі називає переможців з числа дітей, що мешкають за межами України, які виходять у фінал;  • Переможці конкурсу будуть нагороджені дипломами та п