В гостьовій книзі 1083 записів на сьогоднішній день.
Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 » |
| Від кобзаря | Додано: Tue Aug 12 18:19:21 2008
Український Лицарський Епос
Учасники дійства:
Сергій Солоний та Зоряний Корсар
Тарас Компаніченко та Хорея Козацька
Олег Скрипка та Ле Ґранд Оркестр
Поринути в Український Лицарський Епос можна буде у Великій залі Мистецького Арсеналу (Київ, вул. Мазепи 30) о 21:00. Вхід: 20, 40, 60грв. Квитки – в головних театральних касах міста, або безпосередньо у касах Арсеналу.
«Козацтво! Лицарі! Трояни!» – так звертався до своїх воїнів Еней, моторний парубок Івана Котляревського. Великий письменник добре знав цю загадку – загадку про триєдинство суті Українського Лицарства. Так і є: наш лицарський співаний звичáй тягне свої витоки від доісторичних боянів, через гуслярів в княжій бойовій дружині і до вже ближчих нам кобзарів-характерників. На жаль, тема Українського Лицарства, а відтак і Епосу тієї доби для нас, правнуків невдячних – «темні віки». І тому поняття лицарства в пересічній уяві насамперед пов’язується із замками, громіздкими латами, з европейським невмитим середньовіччям, і тільки-но для горстки більш утаємничених – ще й зі співаною культурою трубадурів та менестрелів при вельможах. Словом, будь з чим, тільки не з Вкраїною. Наче лицарська доба нашу землю взагалі минула! Ось і залишаються «поза зоною досяжності», наприклад, відомості про те, що представники запорозького козацтва вважали себе лицарями Мальтійського ордену.
Проте справжнє лицарство у нас було, і не раз. Воно не таке рівнесеньке під лінієчку, «ґотичне» як европейське, більш розхристане зовні, позатим не менш шляхетне за духом. Ця розхристаність, м’якість наклали свій бароковий відбиток і на пісенну творчість нашого дворянства та лицарства. Українське бароко, на відміну від західноєвропейського, має урочисті і життєрадісні барви. Якщо чужоземне бароко було добою розчарування в ідеалах лицарства і Відродження, епохою загибелі Середньовіччя, то наше навпаки – навіювало урочистість та піднесення. Рідні співи тієї доби присвячувалися уславленню лицарства та звитяжців національно-визвольних війн, в яких лицар розглядався як захисник людей від усякої кривди.
Козак з кобзою за плічми, воїн-співець – цей образ постав не з голого каменю. Своїми витоками він сягає ще до рішів – співців-брахманів арійських славнів Рігведи. Степове воїнство разом з іншими, на той час вже минулими індоевропейськими традиціями успадкувало явище співців лицарської слави. Безпосередній пращур козацьких кобзарів у Русі – співець князівської дружини, Віщий Боян (образне уособлення тисяч безіменних військових співців-дружинників), що свої віщії персти на живії струни накладав, звеличуючи славу київського великого князя та його непереможної дружини. Княжі бояни були питомо нашими відповідниками кельтських бардів, варязьких скальдів, французьких труверів та германських мінезинґерів. Кобзарі 15-18 ст. не тільки всотали традиції дружинного епосу Русі, але й Розвинули, підняли силу українського пісенного слова.
Сучасні науковці вважають, що билини Київської Русі мають своїм прямим успадкуванням козацькі думи. Обриси і техніка української пісенного начитування, речитативу були вироблені, найбільш імовірно, вже у дружинно-лицарській поезії, найкращим втіленням якої є «Слово о полку Ігоревім»; до кінця XVI ст. ця форма, набувши поширеності серед козацького лицарства, врешті перейшла в народ. Знаний же вчений та бандурист Гнат Хоткевич стверджував, що родове дерево наших українських бандуристів дуже високе, і першим їхнім попередником був Віщий Боян - «соловей старого Бремені»; роль подібного співця була максимально вивершеною і шанованою.
Варто підкреслити, що в епоху безперервних воєн співці не тільки надихали своїми піснями співвітчизників на перемоги, а й самі нерідко брали участь у битвах. Боянами-кобзарями були не городяни або селяни, а лицарі, воїни-професіонали, які виявили талант до віршів та співів. Вони не тільки творили лицарський епос, але і власним чолом змагалися на лицарських турнірах, забезпечували захист своєї землі від завойовників, брали участь у походах, зі зброєю та військовою піснею відстоювали лицарську честь. Вони поставали також духовними і патріотичними вихователями, наставниками лицарської молоді: саме з їхньої героїті вона вбирала в себе звитяжні традиції лицарства, саме в них знаходила гарні взірці для наслідування.
Хибною є думка про кобзарів, мовляв, більшість з них були сліпими (втративши зір у боях чи від природи), а отже зрячі співці являли собою поодинокі винятки. Навпаки, в українських народних співах-переказах гравцями на бандурі та кобзі зазвичай постають зрячі козаки – згадайте про Мамая, – а про сліпців-бандуристів не зустрічається жодних згадок. Це підтверджує, що творцями героїчного козацького епосу, котрий виконувався під кобзи-бандури, були козацькі військові співці-кобзарі, а не професійні сліпці-бандуристи, які, ймовірно, перейняли свої пісні вже від останніх бойових кобзарів. Сліпі бандуристи зіграли надзвичайно важливу роль у збереженні козацько-лицарського звичáю в Україні, але це явище більш пізнє (XIX ст.).
Багатогодинні старовинні козацькі бенкети, під час яких у виконанні подорожніх піснярів прославлялись імена найбільш хоробрих козаків-лицарів, які пали за віру та вітчизну чи здобули визначні і звитяжні перемоги над ворогом, прямо упосліджують бенкети Володимира Святославовича з вірними дружинниками-лицарями, на котрих виконували свої звитяжні пісні дружинні співці, та подібними явищами у військовій культурі Західної Европи, наприклад, бенкетами короля Артура з лицарями Круглого столу, де лунали войовничі пісні бардів. У всіх цих випадках простежується стала індоевропейська традиція. Усі військові співці, в тому числі і скальди, і барди, і кобзарі, були невід’ємною складовою частиною індоевропейського лицарського культурного середовища, яке в кожному окремому випадку втілювалося через свою етнічну традицію.
З плином тисячолітніх віх Український Лицарський Епос зазнав перетворень від долітописних билин, дум, через кобзарсько-козацькі наспіви, і своєрідно вилився в середині XIX ст. у мистецьких вивершеннях Великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Таким чином, жевріє надія, що нам вдасться і далі утримати ниточку тяглості наших поколінь. А значить, Майбутнє у нас – буде! І буде новий Епос. |  | | | ивану | Додано: Tue Aug 12 16:45:03 2008
путат від фракції НУНС Іван Заєць.
«Своєю багаторічною підтримкою різноманітних сепаратистських рухів в пострадянських країнах, прикордонними провокаціями, зокрема на українській Тузлі, та інші спецоперації російська влада вже тривалий час відпрацьовує механізми своєї | | | | Семен | Додано: Tue Aug 12 16:43:49 2008
Сайт виглядає на суто проросійський. [URL=http://Rebotpoiya.narod.ru] [/URL] | | | | Іван Заєць | Додано: Mon Aug 11 18:25:28 2008
Іван Заєць: Кремль взявся за побудову новітньої російської імперії
11.08.2008 16:01
«Вторгненням російських військ на грузинську територію Москва розпочала практичну реалізацію своєї агресивної військової доктрини та зовнішньої політики, котрі спрямовані не тільки на відновлення російського політичного впливу на нові пострадянські держави, але й на анексію їхніх територій та повномасштабну реінтеграцію в новітню російську імперію». Про це офіційному сайту Блоку заявив народний депутат від фракції НУНС Іван Заєць.
«Своєю багаторічною підтримкою різноманітних сепаратистських рухів в пострадянських країнах, прикордонними провокаціями, зокрема на українській Тузлі, та інші спецоперації російська влада вже тривалий час відпрацьовує механізми своєї експансіоністської політики, - переконаний депутат, - Тож нинішня російська військова агресія створює реальну загрозу не тільки грузинській державності та миру і стабільності у кавказькому регіоні, але й іншим сусідам Росії та й усій Європі».
Заєць переконаний, що «військова агресія Росії стала до певної міри результатом політики «умиротворення агресора» з боку деяких урядів «старої Європи» щодо Росії, що виявилось, зокрема, у блокуванні керівництвом Німеччини та Франції процесу приєднання України та Грузії до Плану дії щодо членства в НАТО».
Серед цілей, які переслідує Москва, Заєць, зокрема, назвав «унеможливлення через анексію частини території Грузії появу нових додаткових шляхів транспортування енергоносіїв з регіону Каспію до Європи, зокрема і до України». Ще однією причиною вторгнення військ Росії в Грузію депутат вважає «дедалі зростаючі апетити російського військово-промислового комплексу».
«Військова агресія Росії проти Грузії створює потенційну загрозу і для безпеки України, яка прагне мати по всьому периметру своїх кордонів зону миру і стабільності. Особливу небезпеку для України несуть плани Росії з використання в конфлікті сил Чорноморського флоту РФ», - переконаний народний депутат
| | | | АнтиАгресор | Додано: Mon Aug 11 17:48:58 2008
Костенко: Україна має достатньо підстав для скорочення терміну перебування ЧФ в Криму
11.08.2008 16:35
“На сьогодні ми маємо достатньо правових підстав для того, щоб поставити перед Росією питання дострокового виведення Чорноморського флоту з території України”. Про це в інтерв’ю Офіційному сайту Блоку заявив народний депутат від фракції “Наша Україна – Народна Самооборона” Юрій Костенко.
Як стало відомо, колишній командувач Військово-морськими силами України Борис Кожин заявив – через те, що Росія не виконує двосторонніх домовленостей щодо базування на території України Чорноморського флоту, українські дипломати мають звернутися до міжнародного суду в Гаазі й скоротити термін виводу російського флоту з Севастополя вже до 2017 року.
“Участь ЧФ у розв’язанні конфлікту між Грузією і Південною Осетією – це брутальне порушення Угоди між Російською Федерацією і Україною щодо базування флоту, – наголосив Костенко. – І це є достатньою підставою, щоб скоротити термін перебування російського флоту на території України”.
“В питаннях дострокового виведення ЧФ Україні потрібно заручитися підтримкою світової спільноти, – переконаний депутат. – Адже без їхньої допомоги ми будемо наштовхуватися на ті ж проблеми, які Росія створює Грузії”.
Костенко зауважив, що “це вже не перший випадок, коли Росія порушує умови базування свого флоту. Варто згадати і численні політичні провокації, в які втягувався ЧФ, і про недотримання вимог українського законодавства під час святкування так званого дня російських ВМС”.
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun Aug 10 22:03:42 2008
Інформація про ситуацію у Москві. Поки справа обмежується перевірками документів...
Василь Коломацький
КОБЗА
----------------------------
Московская милиция начала усиленное патрулирование
В Москве милиция усилила патрулирование общественных мест. Как сообщает "Интерфакс", особое внимание уделяется поддержанию порядка на станциях метрополитена.
По информации агентства, усиленные наряды милиции находятся у входа на ряд станций метро и внутри них. Сотрудники правоохранительных органов проверяют документы, в основном, у выходцев с Кавказа. Проверка документов также проводится на железнодорожных вокзалах.
Усиленное патрулирование ведется в ряде жилых районов столицы, в том числе на юго-западе и западе Москвы. Официальных комментариев по поводу принятых мер от правоохранительных органов не поступало. Ранее в связи с событиями в Южной Осетии московская милиция взяла под усиленную охрану посольство Грузии в России.
http://www.lenta.ru/news/2008/08/10/patrolcapital/
|  | | | Українець | Додано: Sun Aug 10 10:43:01 2008
Населення РФ налаштовують проросійською антисусідською пропагандою. Тобто цілі керівництва РФ - війна з усіма сусідами колишніми республіками СРСР, та встановлення проросійської влади у цих, зараз незалежних, країнах. Вважаю, що Україні треба НЕГАЙНО ВСТУПИТИ ДО НАТО! Бо буде пізно! Агресивна Московщина, як ми бачимо в Грузії, ПОЧУЛА СМАК КРОВІ! | | | | Ю.І.Костенко | Додано: Sun Aug 10 10:24:30 2008
[09.08.2008 18:38]
Костенко: військовими діями проти Грузії Росія попереджає Україну
Лідер Української народної партії, народний депутат України Юрій КОСТЕНКО впевнений, що Росія, розпочавши військові дії в Грузії, переслідує мету перешкодити вступу цієї країни в НАТО і Європейський Союз.
Про це йдеться у коментарі Ю.КОСТЕНКА, переданому УНІАН прес-службою УНП.
На думку Ю.КОСТЕНКА, «це підтверджується словами канцлера Німеччини Ангели МЕРКЕЛЬ, яка заявила, що до встановлення політичної стабільності в Грузії (тобто до вирішення проблеми між Грузією та Росією) Німеччина не буде підтримувати ПДЧ щодо Грузії».
«Мова не стільки про загрозу для Росії, якщо Грузія стане членом НАТО, як про поділ сфер впливу, на якому наполягає Москва, - всі пострадянські країни, окрім Прибалтійських, мають бути в сфері російського геополітичного, військового, економічного впливу. Тому Росія так активно висловлює свою підтримку сепаратистам Абхазії, Аджарії та Південної Осетії та вдається до прямих військових дій”, - сказав лідер УНП.
Цим же, на його думку, пояснюється і активність російських політиків в Україні, які “не втомлюються влаштовувати провокації на тему про статус Севастополя та заявляють, що Чорноморський Флот РФ не вийде з Криму”. “Таким чином Росія хоче показати, «хто в домі хазяїн», тобто до чиєї сфери впливу належать ці регіони», - зазначив Ю.КОСТЕНКО.
Лідер УНП також вважає, що «військовими діями проти Грузії Росія попереджає Україну щодо наших євроінтеграційних планів».
За таких обставин, вважає український політик, «дії в Грузії – це останнє попередження українським політикам «високого польоту», що вони повинні не загравати з Кремлем, сподіваючись на міфічну політичну підтримку на виборах – президентських чи парламентських, а захищати національні інтереси України». «Пошук підтримки Москви приведе українських політиків до того, що їм не буде де царювати – ні в статусі прем’єра, ні в статусі президента, а їх роль зведеться до генерал-губернаторства, як це вже бувало в історії України», - додав Ю.КОСТЕНКО.
«Розмови про реверсне використання нафтогону «Одеса-Броди» я напряму пов’язую з президентськими виборами і не можу розцінити їх інакше, як готовність здати національні інтереси в обмін на крісло генерал-губернатора України», - заявив лідер Української народної партії.
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-266278.html
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Aug 9 20:09:37 2008
Справи у Південній Осетії розвиваються своїм шляхом. А як ситуація у столичній Москві? Як себе почувають громадяни Росії - грузини за національністю? Чи не виникла та ж сама атмосфера ксенофобії, що була при попередньому Президенті Росії пару років тому, коли грузин, незалежно від громадянства, виселяли із Москви?
Може хтось із москвичів дав би репортаж про атмосферу у місті чи хоча б лінк до відповідної статті?
З порушенням прав людини можна боротися лише гласністю.
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | Правда | Додано: Sat Aug 9 02:50:52 2008
[08.08.2008 20:28]
Україна закликає Росію вивести війська з території Грузії
Україна закликає Російську Федерацію, постійного члена Ради Безпеки ООН, вивести війська з території Грузії. Про це йдеться в переданій УНІАН заяві Міністерства закордонних справ України.
“В Україні з тривогою сприймають повідомлення про перехід конфлікту у Південній Осетії (Грузія) у нову фазу із залученням військового потенціалу третьої сторони, - зазначається в документі. - На жаль, інформація, що надходить із місця подій, свідчить, що Російська Федерація, яка довгий час відігравала роль посередника у врегулюванні, поступово стає безпосереднім учасником конфлікту. МЗС України вважає, що такий розвиток подій може ще більше загострити ситуацію, розширити географію конфлікту та перетворити його на регіональний з непередбачуваними наслідками”.
“Україна закликає Російську Федерацію, постійного члена Ради Безпеки ООН, вивести війська з території Грузії, виявляти стриманість у своїх діях та здійснити необхідний вплив на сепаратистський режим Цхінвалі з метою повернення його представників за стіл переговорів. Запорукою успіху таких переговорів має стати негайне припинення бойових дій, беззастережне підтвердження російською стороною суверенітету і територіальної цілісності Грузії, відданість принципам добросусідства, незастосування сили та мирного вирішення спорів”, - йдеться в заяві МЗС.
Україна, висловлюючи глибоке занепокоєння ситуацією в зоні конфлікту, розглядає шляхи її врегулювання через використання можливостей посередництва, добрих послуг, міжнародних організацій, окремих держав. Зі свого боку, Україна готова зробити свій внесок у такі зусилля, зазначається в документі.
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-266145.html | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun Jul 27 04:39:29 2008
Ще один стук-стук від пітерського стукача і наклепника Лісовського.
http://www.rusk.ru/st.php?idar=12441
Це вже старий матеріал, але передрукований неодноразово різними російськими право-патріотичними виданнями, схильними до ідеї "змови проти Росії". Ось куди вже пропхалися наші земляки! А право-патріоти і не помітили!
Саме цікаве, що я в КЦУ на Арбаті практично й не бував. КЦУ відкрили за рік до мого від"їзду із Росії. Але в "бандеровський шабаш" я все ж потрапив, стараннями пітерського писаки!
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun Jul 27 03:57:42 2008
Патріарх Варфоломій І відвідав Україну.
Патріарх Олексій ІІ також відвідав Україну.
Прориву у справі створення Української помісної церкви не відбулося, але процес пішов.
Лідер групи "ДДТ" Юрій Шевчук, як можна зрозуміти з преси, у Києві не був - концерт відмінили.
Василь Коломацький
КОБЗА
------------------
Ющенко і патріарх зійшлися в думці про об'єднання
26.07.2008 www.ПРАВДА.com.ua
Президент Віктор Ющенко висловив надію на створення в Україні помісної церкви та попросив у Вселенського патріарха Варфоломія I благословення.
"Я вірю у те, що будь-які поділи українських віруючих - недовговічні. Я вірю у те, що як божий дар, як історична правда та справедливість в Україні постане національна помісна церква", - зазначив Ющенко під час урочистостей на Софійській площі у суботу.
"Я вірю і прошу, ваша Всесвятосте, вашого благословення. Для мрії, для правди, для надії, для нашої держави, для України", - додав президент, звертаючись до патріарха.
Водночас він наголосив, що "українська держава не втручається і стоїть поза будь-якими міжконфесійними диспутами, рівною мірою шануючи кожну церкву, кожну релігію і кожного віруючого".
"Але ми будемо завжди підтримувати єднання українського християнства і ведення найтіснішого діалогу між різними культурами та віросповіданнями", - пояснив Ющенко.
Водночас, Варфоломій І, виступаючи на урочистостях, закликав українське православ’я до єдності.
"Турбота про оборону і відновлення церковної єдності є нашим спільним обов’язком, що переважує будь-які політичні чи церковні цілі", - зазначив він.
http://www2.pravda.com.ua/news/2008/7/26/79213.htm
http://www2.pravda.com.ua/news/2008/7/26/79216.htm | | | | АнтиНАТА | Додано: Fri Jul 25 10:09:55 2008
ЦЕ ПРАВДА ПРО ТАК ЗВАНИЙ "НАРОДНИЙ СПРОТИВ" В УКРАЇНІ!
УНІАН (www.unian.net)
23.07.2008 16:55 Анна Ященко
АнтиНАТО: про "розумницю Наталю", "дурних бабусь" і халявний відпочинок на морі
Поки проходять традиційні міжнародні військові навчання “Сі-Бриз”, українські ліві теж вже за традицією проводять свої акції протесту. УНІАН відвідав наметове містечко лівих сил, розташоване біля селища Чорноморське під Одесою.
Виходжу на зупинці в Чорноморському, але наметів ніде не видно. Назустріч йдуть хлопець з дівчиною у футболках ПСПУ і їдять морозиво. На моє запитання відповідають, що до табору одна зупинка, але йти довго, краще почекати транспорт.
Поки чекаємо автобус, зав`язується розмова. Ігор родом з Чернігова, працює в Києві на будівництві. У наметовому містечку живе з 9 липня. Спочатку завченими фразами розповідає, що приїхав сюди “за ідею”, грошей тут ніхто не платить. Але з часом “розколюється”:
- Ну, прийшов на мітинг, прапором помахав, покричав “Ура!”. Не зрозуміло, правда, за кого, - сміється Ігор. - Яка ж це робота? Ми тут відпочиваємо.
Підходить автобус.
- Два п`ятдесят за одну зупинку треба платити, - з сумом говорить хлопець і знову із зітханням повторює – Два п`ятдесят!
Але все таки передає гроші за себе і за дівчину.
Видно, лівим тут і справді не платять. Хоча з іншого боку – море, відпочинок, та до того ж і годують три рази на день і все безплатно – чому ж не пожити.
Водій зупиняє прямо під наметовим містечком. Дерев`яний шлагбаум. Намет з охороною. Все під запис: хто коли пішов, коли прийшов. Мене теж вносять до “реєстру” і з посмішкою пропускають. Усюди красуються портрети Вітренко і антинатовські гасла. Завдяки своїй діяльності, ліві помалу вивчають англійську, всі ті ж заклики і протести, але вже “in English”: “Ukraine against NATO”, “NATO STOP”, “NATO OFF” і т.д.
- А у вас тут і комуністи поряд? – побачивши неподалік червону символіку КПУ, питаю у Ігоря.
- У нас найчисленніший табір і найдисциплінованіший, - гордо заявляє Ігор, проігнорувавши запитання про комуністів.
Лунає гучний сміх. Оглядаюся – троє дівчат у купальниках, жваво спілкуючись, залишають наметове містечко і йдуть на море. Воно тут неподалік - менше кілометра. Купайся, засмагай, відпочивай.
Відразу біля входу в табір гостей зустрічає польова кухня. Поряд стоїть новенький холодильник.
- Це нам дівчина привезла, бізнесменша, приблизно вашого віку, - розповідає депутат ПСПУ Петро Ксензицький, як він сам признався, “комендант наметового містечка поневолі”.
Протестувальників годує майор запасу Володимир Іванович.
- Наш табір цього року харчується як ніколи, - розповідає шеф-кухар. - У порівнянні навіть з минулим роком – це небо і земля. Сьогодні на вечерю каша рисова, тушковане м`ясо і салат з помідорів і огірків. Вранці мед до чаю давали, це нам одна бабуся привезла, 83 роки.
Про місцеву мешканку Ганну Михайлівну Ревенко з сусіднього села Фонтанки тут говорять не перестаючи. Це свого роду антинатовська баба Параска. Мало того, що вона постійно підгодовує жителів табору картопелькою з городу, квашеними огірочками, агрусом, тепер ось мед привезла, так вона ще і 1100 грн. своїх заощаджень віддала на потреби табору. Ось за рахунок таких бабусь і процвітають ліві.
У табір заходить жінка і виймає з сумок пляшки з молоком.
- Це Віра Іванівна Єршова, теж мешканка села Фонтанки і теж нам допомагає, - розповідає Петро Іванович.
- У мене велике господарство, 30 голів худоби, ніколи, звичайно, з прапорами ходити. А коли б не господарство, я була б правою рукою Вітренко, - гордо заявляє Віра Іванівна.
Всі жителі наметового містечка, дізнавшись, що приїхала преса, тут же починають виливати свої думки про натовські жахи, про агресивний військовий блок, про долю українських солдатів, які стануть “гарматним м`ясом”, про помаранчеву чуму і розумницю Наталію – тут так всі величають Вітренко. Потім навперебій розповідають, як їх наметове містечко хотіли демонтувати, застосували силу.
- Нашу партію називають “дурні бабусі”. Ось ці “дурні бабусі” і кинулися на амбразуру – кидалися на машини, які хотіли змести наше майно. Тільки тому ми і відстояли табір, - гордо розповідає комендант.
А демонтувати наметове містечко намагалися на цілком законних підставах. 3 липня Одеський окружний адміністративний суд заборонив проведення публічних акцій в підтримку чи проти міжнародних військових навчань “Сі-Бриз”.
Вітренківці заявляють, що стоятимуть, поки не виїдуть натовські війська. А пікети свої влаштовують там, де плануються скупчення американців. Стверджують, що діють мирно, в межах Конституції.
- Якщо вони зайдуть на межі, встановлені Верховною Радою, ми будемо жорсткіше їх блокувати, - погрожують вони.
А ось зі своїми сусідами, теж лівими, стосунки не склалися.
- До комуністів в гості ходите? – питаю у коменданта.
- Хотілося б, щоб ви їх там знайшли. Я вважаю, що це муляжі, - заявив Петро Іванович.
Пікетники довго умовляли мене покуштувати свіжого борщу. Як не відмовлялася, але все таки чаєм з медом пригостили.
Далі шлях в сусідній лівий табір – представників партії “Русь”.
- Ми діємо з ПСПУ заодно, цілі однакові, але амбіції керівництва ПСПУ не дають нам взаємодіяти, дружити, - розповідає комендант табору партії “Русь” Віктор Глущенко. - Вони оточили себе сектантською бронею, до них в табір не можна зайти поговорити, вони нікуди не виходять.
А ось з сусідами-комуністами представники “Русі” дружать, тільки тих мало. Наметове містечко комуністів виявилося потьомкінським селом. А єдиний охоронець спав прямо на траві.
Анна Ященко
Київ-Одеса-Київ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Tue Jul 22 19:06:00 2008
В Сербії арештовано колишнього президента Радована Караджича. Людину, яка разом і Слободаном Мілошевічем найбільше спичинилася до того, що події у колишній Югославії пішли саме за "югославським" сценарієм. Саме ця двійка доклала зусиль до того, що в останні 20 років слово "націоналізм" набуло трохи зловісного смислу. А могло б бути і інакше, якщо "сценаристи" мали б більше політичного глузду. Адже можна любити Вітчизну так як, скажімо, Василь Семененко чи Василь Стус. Не в географічну шир, а в духовну глиб.
http://www.lenta.ru/articles/2008/07/22/karadzic/
Василь Коломацький
КОБЗА
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Tue Jul 22 18:47:43 2008
Відомий пітерський рок-музикант Юрій Шевчук, лідер групи "ДДТ", (очевидно нащадок українських столипінський переселенців у Башкирію) прийме участь у рок-концерті у Києві, який у свою чергу влаштовуює група підтримки УПЦ МП в пику ідеї Української помісної церкви.
Патріарх Олексій ІІ буде у Києві у липні (вперше з радянських часів).
Василь Коломацький
КОБЗА
------------------
Большие церковные маневры
Украинцы и россияне спорят, кого из них крестили 1020 лет назад
Согласно древнейшей русской летописи – "Повести временных лет" – в 988 году киевский князь Владимир крестился в греческом городе Херсонес в Крыму, а вернувшись в свою столицу, ниспроверг языческие идолы, созвал киевлян на Днепр и устроил массовое крещение. Затем он повелел строить по всей Руси церкви. Едва ли князю, который был за это деяние причислен к лику святых и провозглашен равноапостольным, могло прийти в голову, что спустя больше тысячи лет две страны будут спорить, которую из них он крестил.
С тех пор много всего случилось: Киевской Руси не стало, православный Константинополь превратился в мусульманский Стамбул, Русская православная церковь отделилась от Константинопольской патриархии, ее центром стала Москва (именно там в 1988 году происходили все главные события, связанные с тысячелетием крещения Руси), потом Киев и Москва оказались вообще в разных государствах. Светские власти независимой Украины с 1992 года пытаются воссоединить враждующие между собой ветви украинского православия.
В 2008 году центром торжеств по случаю 1020-летия крещения Руси стал Киев. Оргкомитет юбилейного празднества возглавил бывший президент Украины Леонид Кравчук – тот самый, который в 1992 году первым заговорил о необходимости создать единую украинскую поместную православную церковь. 19 июля на Софийской площади в Киеве патриарх Филарет, предстоятель Украинской православной церкви Киевского патриархата, отслужил торжественную литургию, которая ознаменовала начало празднования.
25 июля в украинской столице ждут патриарха Константинопольского Варфоломея, а 26-го – патриарха Московского и всея Руси Алексия II. В воскресенье, 27 июля, Алексий и митрополит Киевский и всея Украины Владимир отслужат литургию на Владимирской горке.
Патриарх Украинской православной церкви Киевского патриархата Филарет и президент Украины Виктор Ющенко. Фото AFP
Украинская газета "Дело" пишет, ссылаясь на неназванные "достоверные источники", что секретариат президента намерен воспользоваться присутствием в Киеве одновременно обоих важнейших православных иерархов – Алексия II и Варфоломея – и организовать их переговоры с патриархом Филаретом. В Москве киевского патриарха называют не иначе как раскольником (Константинополь передал Киевскую митрополию Москве в 1686 году), Русская православная церковь в 1997 году предала его анафеме и соглашается иметь дело только с митрополитом Владимиром, который подчиняется Московской патриархии. Однако Филарет пользуется расположением светских властей Украины и рассчитывает, что при их поддержке УПЦ Киевского патриархата будет принята в лоно Константинопольской патриархии.
Впрочем, Варфоломей, как уверяют в УПЦ Московского патриархата, признает предстоятелем украинских православных только митрополита Владимира. Если он согласится принять в лоно Константинопольской патриархии УПЦ Киевского патриархата, Москва, можно не сомневаться, устроит грандиозный, небывалый скандал.
Наблюдатели отмечают, что патриарха Варфоломея (первого главу Константинопольской патриархии, который приезжает на Украину с 1648 года) будут принимать гораздо более пышно, чем патриарха Алексия. Его встретит в аэропорту президент Виктор Ющенко, его поселят в резиденции на Липках, где принимают глав государств. Ющенко и Варфоломей вместе посетят Киево-Печерскую лавру. Алексия II будет приветствовать митрополит Владимир, а светскую власть на церемонии встречи будет представлять лишь сотрудник секретариата президента.
Патриарх Константинопольский Варфоломей. Фото с сайта orthodox.org.ua
Забавно, что при этом украинским властям пришлось обращаться к главе РПЦ, чтобы заполучить в гости Варфоломея: поскольку константинопольский патриарх признает Украину вотчиной Алексия II, требовалось, чтобы его пригласил в Киев именно московский патриарх.
С большими церковными маневрами был связан и инцидент с журналистами московского телеканала ТВЦ в киевском аэропорту 18 июля. Напомним, таможенники изъяли у них пять видеокассет с отснятыми материалами. Они готовили сюжет о предстоящем визите на Украину патриарха Варфоломея для программы "Постскриптум", ведущий которой Алексей Пушков известен крайне нелицеприятными высказываниями о политике Виктора Ющенко в самых разных сферах, в том числе в религиозной. По словам Пушкова, действия украинских таможенников объясняются тем, что ТВЦ принадлежит мэрии Москвы, а Юрий Лужков известен как ярый сторонник передачи Крыма России, за что даже объявлен на Украине персоной нон-грата. Украинский МИД, впрочем, уверяет, что никакой политики в инциденте нет: съемочная группа просто не оформила должным образом все документы.
Околоцерковная общественность решила отметить 1020-летний юбилей крещения Руси по-своему. В апреле в концертный тур по Украине отправились рок-музыканты, собранные лидером группы "Братья Карамазовы" Олегом Карамазовым и общественной организацией "День крещения Руси" Юрием Молчановым. Как говорит Карамазов в интервью РИА Новости, единственный город, в котором их не приняли – Ивано-Франковск, мэр которого посчитал оскорбительными для Виктора Ющенко заявления музыканта о несогласии с втягиванием Украины в НАТО.
Завершиться тур должен концертом на Майдане Незалежности 26 июля – в то самое время, когда неподалеку, на Софийской площади, будут проходить торжественные мероприятия с участием Виктора Ющенко и патриарха Константинопольского Варфоломея. На Майдане ожидается, в частности, петербургская группа "ДДТ". Благословение на концерт дал митрополит Владимир.
Организаторы концерта, среди которых – лидер киевского отделения Партии регионов Василий Горбаль – заявляют, что, хотя они и получили все необходимые санкции от столичных властей, теперь им чинят препятствия. По словам Олега Карамазова, секретариат президента требовал отменить концерт, чтобы не мешать торжествам на Софийской площади. Василий Горбаль в свою очередь сообщил, что когда на Майдане начался монтаж сцены, туда пришел начальник главного управления внутренней политики киевской городской администрации Виктор Гончарук и заявил, что по распоряжению столичных властей концерт переносится на Певческое поле. Директор Певческого поля в то же время заявил, что у него уже началась подготовка к выставке цветов по случаю Дня независимости, поэтому проведение концерта невозможно. Организаторы концерта заявляют, что готовы судиться с мэрией Киева.
Однако в секретариате президента еще утром 22 июля выражали недоумение по поводу разговоров о запрете концерта.
Празднование 1020-летия крещения Руси украинские власти планировали как грандиозное пропагандистское мероприятие, призванное подчеркнуть, что именно Украина является правопреемницей Киевской Руси, а стало быть, как минимум заслуживает собственной автокефальной церкви. Уже сейчас такого мнения придерживаются более половины граждан страны. Осталось убедить в этом патриархов, которые все ближе к Киеву.
Валерий Панфилов
http://www.lenta.ru/articles/2008/07/22/celebration/ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon Jul 21 03:23:17 2008
В Україні як відомо щойно завершився конкурс "Великий українець". Перша четвірка: Ярослав Мудрий, Микола Омосов, Степан Бандера, Тарас Шевченко (на четвертій позиції). Досить дивно, але якось це прийняти ще можна.
У Росії також проходить подібний конкурс, що ще не завершився. Попередні результати просто вражають... Прийняти такий вибір справді важко. Це після розкриття правди про сталінські репресії? Невже встигли забути?
Василь Коломацький
КОБЗА
---------------------------
Голосование в проекте «Имя Россия»: сервер завис от удивления
Трагедия и фарс. Обычный ход истории Олег Кусов
16.07.08
В проекте «Имя Россия», организованном телеканалом «Россия», Институтом российской истории РАН и фондом «Общественное мнение», лидирует император Николай II, накануне обошедший «вождя народов» Иосифа Сталина. Однако сегодня голосование на сайте проекта временно было приостановлено. Организаторы конкурса утверждают, что это было сделано по техническим причинам. Однако эксперты не исключают применения в ходе голосования манипулятивных технологий и высказывают мнение, что опрос не отражает реальных взглядов россиян.
В ходе голосования предварительный отсев прошли 50 исторических личностей. В сентябре их число должно сократиться до 12, в конце года должен остаться только один. Его и назовут победителем конкурса «Имя Россия - Исторический выбор 2008». По состоянию на утро 16 июля обработано почти 2,5 миллиона голосов. Лидером остается последний российский император Николай II, который накануне опередил Иосифа Сталина и Владимира Ленина.
Эксперты высказывают мнение, что на голосование могли повлиять различные субъективные факторы, в частности, так называемые флэшмобы. Иными словами, ничто не мешало приверженцам монархической и коммунистической идей организовать массовое голосование за своих кумиров. Тем более что, как утверждает исполнительный продюсер проекта Алексей Голиков, при голосовании нет никаких технических ограничений, и с любого интернет-адреса любой человек может проголосовать многократно. При этом, однако, Алексей Голиков подчеркнул в беседе с корреспондентом «Интерфакса», что голосование в рамках проекта это фактически игрушка.
Социолог «Левада-центра» Борис Дубин тоже полагает, что нельзя относиться серьезно к результатам голосования в рамках проекта «Имя Россия»: «Я думаю, что такого рода процедуры, с одной стороны, как будто бы напоминают что-то вроде демократических выборов, с другой - очень популярные среди россиян телевизионные игры, эстафеты с призами и так далее. В ситуации неопределенности и социальной, и ценностной, и неясности какой-то общей перспективы, неясности системы авторитетов вот эти процедуры вытягивают, как ни странно, не самое лучшее, а вытягивают самое среднее. Мы видим что-то очень похожее на средний список. Казалось бы, голосовали более продвинутые, более компьютеризированные, наверняка, городские, даже может быть «крупногородские», а оказалась опять серединка. Очень интересный и парадоксальный в этом смысле эффект».
Примерно в 15 часов в среду голосование на официальном сайте проекта возобновилось. Как утверждают организаторы конкурса, сбой в голосовании произошел по техническим причинам.
http://www.svobodanews.ru/Article/2008/07/16/20080716193713503.html | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon Jul 21 03:00:19 2008
Лінк з історії ОУН. Виявляється КДБ ще в часи Перебудови офіційно визнав факт убивства Бандери та Ребета.
http://rus.newsru.ua/ukraine/24jun2008/sviatohorov.html
Василь Коломацький
КОБЗА | | | | "Унікальний" | Додано: Sat Jul 19 08:34:16 2008
Учені спростували міф про винятковість російської душі
Вчора, 15:33
world-travel-photos.com
Чи виняткова російська душа? Естонські вчені встановили, що стереотип особливої російської людини - такий же міф, як і російський дух і особлива стать Росії. За словами експертів, росіяни не є унікальною нацією й не відрізняються від людей інших національностей.
"Мені здається, що це й у політичному змісті прозора й важлива звістка. Наприклад, виправдовувати яку-небудь політичну систему тим, що такий російський народ або що демократія й інші прозахідні форми життя росіянинові протипоказані, - чиста демагогія. Проста, реальна російська людина, яку цінують, нічим особливим не відрізняється від латвійця, литовця, естонця або від людей будь-якої іншої національності", - відзначив професор Тартуського університету Юрі Аллік.
Результат досліджень був представлений на 14-й Європейській конференції психології особистості у Тарту. У ній беруть участь близько 300 учених з 41-ї країни.
У ході дослідження, у якому брали участь 40 російських вузів, були отримані дані про 11000 людей - від Камчатки до Карелії. За словами Алліка, дослідження показали, що росіянин людина як на генетичному, так і на особистісному рівні, дуже схожий з іншими народностями світу, хоча Достоєвський і Солженіцин, наприклад, вважали російську націю унікальною.
Як говорить професор, дослідження спростувало міф про винятковість російської душі. Причому, всі опитані за національністю були росіянами.
Публікації спровокували хвилю коментарів в естонських ЗМІ - як гнівних, так і дотепних. Ознайомитися з ними можна на сайтах Delfі, ERR або популярної газети Postіmees.
" - Ховрашка бачиш?
- ?
- А він є...
Привіт естонським ученим! Вечір перестав бути нудним  " - Toіvo
"що, не вдалося виділити росіян у нову расу?
як же тепер їх клізмувати?
думаю, що можна напоротися на російський дух, якщо знову принизити росіян глобально... правда, не знаю, який ще пам'ятник знести..." - space shuttle
"Учені Гарварда встановили, що естонського народу немає!
Учені встановили, що протягом всієї історії на території Естонії жили фіни, шведи, німці, росіяни, датчани.
А такої націй як естонці - взагалі не існує. Її вигадав засланець Ільвес". - Наше все!
***
Юрі Аллік (ест. Jurі Allіk) народився 3 березня 1949 р. у Талліні, Естонія. Зараз - відомий естонський психолог.
Учився в Московському державному університеті. Одержав ступінь кандидата психологічних наук у Московському державному університеті (1976) і доктора філософії в Університеті міста Тампере, Фінляндія (1991). Працював в основному в Тартуському університеті (за винятком короткого періоду в Університеті м. Ювяскюля, Фінляндія), з 1992 року - професор психофізики, з 2002 року - професор експериментальної психології. Декан відділення психології Тартуського університету й голова Естонського наукового товариства, редактор естонського журналу із соціальних і гуманітарних наук англійською мовою Trames.
Обіймав посаду президента (1988-1994) і віце-президента (1994-2001) Естонської психологічної асоціації. Іноземний член Фінської академії наук і мистецтв.
Основний внесок Алліка в психологію у двох сферах: зорове сприйняття й рух ока; порівняльні дослідження колективізму й індивідуалізму.
Автор ряду публікацій - про Зіґмунда Фройда (украй критичних), по історії психології, про вимір наукової продуктивності й контролю якості наукових досліджень. Досить цікавим є також його дослідження здатності експертів вірогідно оцінювати психічні характеристики й стани інших людей.
За матеріалами NEWSru.com | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Fri Jul 18 19:29:36 2008
А ось з приводу "утверждения в российском обществе демократических принципов открытого и свободного вероисповедания" хотілося б посперечатися. Ось у Ногінську кілька церковних організацій УПЦ КП місцеві власті викинули на вулицю, священників побили, обізвали хохлами, на Владику наділи наручники, повалили на землю і також побили. Літніх парафіянок ОМОНівці били головою об стіну. Пізніше прокуратура все це назвала "виконанням рішення суду". З моєї точки зору все що трапилося у Ногінську у 1997 році - явний приклад порушення свободи совісті у Росії. При цьому скільки ідеологічного бруду було вилито на парафію у місцевій пресі! Я гадаю що по подіям у Ногінську потрібні вибачення від ієрархів РПЦ всій українській громаді. Срок давності у таких справах ролі не грає.
Хотілося б також побачити конкретний прогрес і в сфері міжцерковного діалогу між РПЦ і парафіями УПЦ КП у самій Росії. А до цього говорити про конфесійну рівність у Росії є "очковтіратєльством".
Василь Коломацький
КОБЗА | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Fri Jul 18 19:09:20 2008
Чудові слова Президента Росії. До них би ще й конкретні справи. Зокрема, завершення розслідування убивств українських активістів у Росії та прийняття Федеральної програми підтримки української культури у Росії.
Василь Коломацький
КОБЗА
------------------------
Медведев назвал диалог наций и религий отличительной чертой России
последнее обновление: 29 июня 2008
Межрелигиозный диалог и сотрудничество культур являются отличительной чертой российской государственности, заявил президент РФ Дмитрий Медведев, сообщает РИА "Новости".
"Многовековое сотрудничество наций, религий и культур являются и основой, и отличительной чертой нашей государственности", - сказал он, выступая в воскресенье в Храме Христа Спасителя в Москве.
-Эстония и Россия вновь обвинили друг друга на конгрессе финно-угров
"Они не раз помогали России пройти все испытания и выстоять и по сей день продолжают оставаться одним из источников мира и согласия в российском обществе, фундаментальной ценностью, признанной и конфессиями, и государством", - подчеркнул Медведев.
По словам президента, это общее наследие объединяет не только многомиллионный русский мир, но и многие народы, связанные общей исторической судьбой и духовно-культурным пространством. В этой связи он отметил, что в нынешнем архиерейском соборе приняли участие представители Украины, Белоруссии, Молдавии.
"Тот весомый вклад, который вносят наши церкви в достижение межрелигиозного мира и межцерковного диалога, позволяет решать и схожие для наших стран социальные и просветительские задачи, преодолевать экстремистские настроения и другие негативные проявления в обществе", - считает Медведев.
Он отметил, что в решении подобных проблем у Русской православной церкви сложился уникальный опыт партнерства с государством, что стало результатом утверждения в российском обществе демократических принципов открытого и свободного вероисповедания.
http://rus.newsru.ua/world/29jun2008/cccp.html | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Fri Jul 18 18:59:43 2008
Фіно-угорські народи провели свій Конгрес у Ханти-Мансійську, на якому були присутні президенти чотирьох країн (Росії, Угорщини, Естонії та Фінляндії).
А тепер згадаємо рівень представництва влади на всіх чотирьох Конгресах українців Росії - іноді були міністри.
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------
Эстония и Россия вновь обвинили друг друга на конгрессе финно-угров
последнее обновление: 29 июня 2008 г., 13:15
Президент России Дмитрий Медведев в субботу имел редкую встречу с эстонским президентом Тоомасом Хендриком Ильвесом, но после нее взаимные обвинения только зазвучали с новой силой, отмечает Би-Би-Си.
- Медведев назвал диалог наций и религий отличительной чертой России
После встречи с Медведевым президент Эстонии прокомментировал ее результаты сдержанно.
"Разговор был на удивление спокойным, ну или не на удивление, но все-таки спокойным, деловым, и конкретным, и прагматичным", - сказал Ильвес по-эстонски.
Помощник российского президента Сергей Приходько отметил, что "мы видели и более теплые встречи".
По уверениям источников и в российской, и в эстонской делегации, на встрече с Медведевым Ильвес предложил отказаться от жестких заявлений в адрес друг друга. Но, по словам Приходько, Медведев ответил на это, что сам он никогда не прибегал к жесткой риторике в адрес Эстонии, зато не раз слышал подобные высказывания о России от Ильвеса.
Вопрос о "реабилитации нацизма", в чем часто обвиняют Эстонию в Москве, по словам Ильвеса, с Медведевым не обсуждался. Медведев затрагивал этот вопрос на саммите Россия-ЕС, который завершился в Ханты-Мансийске в пятницу.
Ильвес предложил России заключить соглашение о российских воинских захоронениях в Эстонии.
Весной прошлого года перенос советского памятника и братской могилы из центра Таллина повлек за собой массовые беспорядки в столице Эстонии и бурную реакцию в России с многодневным пикетированием посольства и призывами к бойкоту эстонских товаров.
Кроме того, Ильвес заверил, что у Эстонии нет и не было территориальных претензий к соседней стране.
Ратификация пограничного договора России и Эстонии сорвалась после того, как эстонский парламент, ратифицируя документ, упомянул довоенный Тартуский договор, по которому граница проходила восточнее.
Помимо трактовок истории, традиционно раздражение Москвы вызывает проблема русскоязычного населения Эстонии - многие русские не могут пройти процедуру получения гражданства этой страны.
Ильвес: независимость от России необходима была для сохранения эстонского народа
Выступая в субботу на конгрессе финно-угорских народов, Ильвес в очередной раз навлек на себя гнев российских официальных лиц.
Он сказал, что достижение независимости от России и затем Советского Союза было необходимо для сохранения национальной самобытности эстонского народа.
"Многим финно-угорским народам еще только предстоит сделать этот выбор", - добавил президент Эстонии, на этот раз по-английски. Ильвес не владеет русским языком.
"Я считаю, что в очередной раз была принята попытка политизировать финно-угорский процесс, - сказал в интервью российскому телеканалу "Вести" глава комитета Госдумы по международным делам Константин Косачев. - Во-первых, он говорил главным образом о политике, во-вторых, пусть и в очень закамуфлированном виде я почувствовал некие призывы к финно-угорским народам России задуматься о собственном самоопределении".
Медведев в своем выступлении на конгрессе заявил, что около трех миллионов представителей различных финно-угорских народов, живущих в России, имеют массу возможностей для реализации своей национальной культуры.
Попытки критиковать Россию в этой связи он назвал политическими спекуляциями. "Как правило, этим занимаются люди с самым поверхностным представлением о жизни финно-угров в нашей стране. И при этом скрываются реальные факты ускоренной ассимиляции в некоторых европейских странах", - передает слова российского президента РИА "Новости".
Делегация Эстонии демонстративно покинула конгресс финно-угров
Делегация Эстонии во главе с президентом Ильвесом в воскресенье демонстративно покинула зал заседаний конгресса финно-угорских народов во время выступления Константина Косачева, назвавшего этническую политику руководства прибалтийской страны недобросовестной, сообщает РИА "Новости".
Косачев в воскресенье первым выступал от группы гостей-представителей федеральных органов власти России на пленарном заседании конгресса. В своем выступлении он проанализировал этническую политику государств финно-угорского мира.
"Нельзя решать проблемы таким образом, чтобы они срабатывали на обострении этнических конфликтов", - заявил депутат, комментируя противоположное поведение Европарламента при поддержке эстонских властей в двух похожих ситуациях.
По словам Косачева, в 2005 году, когда неизвестные лица избили председателя всероссийского общественного движения марийцев Владимира Козлова, Европарламент при поддержке эстонских властей написал обращение в адрес правительства России с требованием срочного расследования инцидента и немедленного прекращения дискриминации марийцев. Между тем, когда не так давно в Эстонии из-за переноса памятника российским солдатам Великой Отечественной войны были жестоко избиты местные жители-россияне, а один молодой человек убит, никаких обращений, возмущений и требований о прекращении конфликтов на этнической почве к руководству Эстонии от Европарламента не направлялось.
"Это чистой воды политика. России в отличие от новых государств на бывших территориях нашей страны нет необходимости в специальной политике по отношению к различным этносам. У нас нет проблемы с уживанием и добрососедством людей самых разных национальностей", - отметил Косачев.
В этот момент правительственная эстонская делегация в полном составе во главе с президентом страны встала из партера и демонстративно покинула зал концертного центра "Югра-классик", улыбаясь аудитории и помахав ей на прощание руками.
Однако публика стала аплодировать, а выступающий представитель Госдумы произнес: "Ваши аплодисменты я расцениваю как поддержку отрицательной оценке недобросовестной политики отдельных государств финно-угорского мира. Задача конгресса - реально помогать людям по тем проблемам, которые они ставят, и использовать мероприятие как поле для сотрудничества, а не разжигания конфликтов на национальной почве".
Напомним, что с субботы в городе Ханты-Мансийске проходит Пятый всемирный конгресс финно-угорских народов. Его лозунг: "Идентичность и изменяющийся мир". К финно-угорским народам относятся эстонцы, финны и венгры - помимо Ильвеса, в Ханты-Мансийск приехали президенты Венгрии и Финляндии.
Большинство из финно-угорских этнических групп, однако, живут в России, даже если каждая из них в отдельности по численности меньше, чем народы, имеющие собственные государства.
Многие финно-угорские народы имеют специальные автономные образования в России, такие как Ханты-Мансийский автономный округ, где проводится конгресс.
http://rus.newsru.ua/world/29jun2008/finougry.html
| | | | Степан Бандера | Додано: Sun Jul 13 15:04:15 2008
Українській діаспорі треба дати право обирати депутатів ВР
Українцям, які проживають у діаспорі, слід надати право обирати своїх представників до Верховної Ради, вважає екс-посол України в Словаччині і Польщі, голова Української всесвітньої координаційної ради Дмитро ПАВЛИЧКО.
«Пропоную звернутися до Президента України виступити ще з однією законодавчою ініціативою - про права діаспори обирати до ВР України своїх депутатів», - заявив Д.ПАВЛИЧКО в коментарі для тижневика «Дзеркало тижня» під час проведення Конгресу українства у Львові.
Він також закликає керівництво держави надати реальні преференції власникам так званих «паспортів закордонних українців», які були видані представникам української діаспори незалежно від їх громадянства.
Зокрема, Д.ПАВЛИЧКО пропонує надати власникам «паспортів закордонних українців» право на «безкоштовне отримання освіти у вищих навчальних закладах України, пільги у візовому і медичному обслуговуванні в консульських і лікувальних установах».
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-261342.html | | | | 01 | Додано: Sat Jul 5 12:40:44 2008
Імперські комплекси братів росіян, або Не розсипайте перли перед свинями
Позиція № 1
"На закрытом заседании Совета Россия-НАТО президент РФ Владимир Путин пригрозил, что в случае вступления Украины в Североатлантический альянс она может прекратить существование как единое государство... В частности Россия может аннексировать Крым и Восток страны." (Газета "Коммерсанть" 7 квітня 2008 року)
Цитата Владіміра Путіна недаремно подана російською, оскільки усі фрази російських політиків на кшталт Затуліна, Лужкова, Жиріновського і подібним до них треба читати і чути винятково мовою оригіналу, адже саме тоді яскраво відчувається: за провокативними заявами ховається нечітке розуміння міжнародного права, історії відносин між країнами, дотримання норм дипломатії чи, можливо, спроби цих псевдополітиків належати до "великих державних діячів" "великої Російської імперії".
В інтонації, в побудові фраз, в словах насправді присутній великий комплекс меншовартості та недооцінки їх як окремих політиків так і російської нації в цілому.
Розуміючи це, нам, українцям варто було б поспівчувати окремим представникам "великого" брата і допомогти сусідньому народові усвідомити своє значення в сучасному світі. Замість цього ми болісно реагуємо на божевільні заяви ще більш божевільних представників політикуму чи влади РФ:
Министр иностранных дел Российской Федерации Сергей Лавров подтверждает информацию о том, что российский президент Владимир Путин говорил с американским президентом Джорджем Бушем о территории Украины. Об этом Сергей Лавров сказал в интервью российскому радио "Эхо Москвы".
"Президент Путин и в Бухаресте, и на встрече в Сочи с Бушем напомнил, как формировалась нынешняя Украина в ее сегодняшних границах" (Радио "Эхо Москвы" 8 квітня 2008 року)
Начальник Генштаба ВС России Юрий Балуевский: "Однозначно, Россия примет меры, направленные на обеспечение своих интересов у государственных границ. Это будут не только военные мероприятия, это будут меры иного характера". (РИА "Новости" 11 квітня 2008 року)
За подібними заявами мені вбачається наступне: втративши за останні десятиліття гегемонію на всіх напрямках, намагаючись публічно доводити можливість впливу на процеси, що відбуваються на мапі світу, наш сусід замилює у такий спосіб очі своєму народу, приховуючи, в першу чергу, власні внутрішньополітичні проблеми, як-то Чечня, територіальні претензії Японії щодо Курильських островів, конфлікт між Росією і Грузією щодо невизнаних Абхазії та Південної Осетії, російсько-казахське питання про кордон, яке допоки взагалі ніде не розглядалось, відсутність договору щодо поділу Каспійського моря - на даний момент діє Російсько-Іранський договір про розділ Каспійського моря, натомість нові незалежні прикаспійські держави Азербайджан, Туркменія, Казахстан вимагають розподілу Каспію.
Тому представникам української дипломатії варто було б спробувати стати в нагоді тим, хто потребує допомоги.
Україна, перебуваючи над цими процесами, могла б виступити переговірником у деяких з цих питань, виявивши таким чином реальну допомогу Росії і допомагаючи їй знайти порозуміння з іншими сусідами та врешті решт, зрозуміти своє місце, а російськім політикам нагадати, що у них є першочергові проблеми, які варто вирішувати негайно, а не займатись створенням бездарних інформаційних повідомлень щодо претензій на територіальну цілісність України.
Таким чином, перевівши м`яч на поле Росії ми, як мінімум, отримаємо спокій від заяв лужковоподібних та матимемо нагоду довести, що Україна це є прогресивною європейською країною, яка готова вибудовувати дружні стосунки з сусідами і допомагати їм у вирішенні власних проблем.
Позиція № 2
"В Росії 4 мільйони населення записалися українцями, хоч насправді їх чи не вдвічі більше, а всього людей, які так чи інакше пов`язані з Україною - бізнесом, родинними зв`язками тощо, - близько 20 мільйонів". ("Урядовий кур`єр" 28 жовтня 2005 року)
Другим питанням, наболілим для всіх українців, є ряд російських заяв і, що більш прикро, деяких українських політиків, котрі стосуються мовного питання.
Для мене є очевидним, що питання державної мови свідомо розкручується ззовні, натомість в Україні воно подається як виключно внутрішньополітична проблема. Зрештою, так само є очевидним і те, що український політикум та сучасна українська влада абсолютно нічого не роблять для захисту прав українців на мову, релігію, культуру і духовність за межами України.
Для довідки: в Росії існує не більше 20 українських видань, які видаються на кошти українських громад, близько 12 українських недільних шкіл, які створюються ентузіастами, зрідка за допомогою муніципалітету чи університетів; немає жодної повноцінної державної школи з українською мовою викладання.
І все це при тому, що за даними останнього перепису населення в Росії, який відбувся в 2002 році, в Краснодарському краю проживає 131 тисяча українців, у Воронезькій області понад 74 тисячі, ще 46 тисяч українців проживає в Ставропольському краї, не кажу вже про Білокам`яну.
Зі статті в Урядовому кур`єрі є очевидним, що в Росії проживає понад 20 мільйонів людей, які потребують більшої уваги з боку української влади.
Так само очевидно і те, що будь-які провокації з мовного питання в Україні відбуваються без серйозних наслідків для промосковських (Московія, це ще не вся Росія) куплених псевдополітиків, які таким чином намагаються отримати електоральну підтримку та матеріальні блага.
І знову ж таки, як на мою думку, активізація українського політикуму, громадських діячів, дипломатів у бік поширення української мови та культури на території Росії дасть, як мінімум, два позитивних результати.
Перше – відчуття захищеності й уваги етнічним українцям, які мешкають на території Росії.
Друге – усвідомлення російськими політиками, що шлях захисту російської мови в Україні може бути цивілізованим та відбуватися виключно на засадах програм та дій в обидва напрямки.
У мене позитивне ставлення до російської мови, але негативне ставлення до російськомовного Затуліна. Я думаю, що спроби активізації питання щодо поширення української мови в місцях компактного проживання українців на території РФ з боку української влади надовго позбавить мене необхідності чути вище згаданого представника людської раси в українських медіа, оскільки він та йому подібні істоти будуть активно займатися збереженням російської мови як такої власне на території Росії.
Перебуваючи постійно в захисті через ментальність чи інші причини, українські політики, представники влади, дипломатії, громадські діячі втрачають ініціативу і тим самим дають можливість представникам інших держав за рахунок неетичних, а іноді брудних заяв заліковувати своє імперське его та хворобливе відчуття недооціненості.
Активізація захисту української мови, українських інтересів виключно цивілізованими та дружніми шляхами не тільки у сусідніх країнах, але і в світі в цілому змусить рахуватись з Україною та символами її державності, як то Прапор, Герб, Гімн, Державна Українська мова, і, звичайно ж, дозволить кожному українцю відчути значимість слів: я живу в Україні, я спілкуюсь українською, я українець.
Юрій Стець, народний депутат України
"Українська правда"
| | | | Степан | Додано: Fri Jul 4 15:03:48 2008
“Сучасність” має стати журналом сучасних українців – Кириленко
04.07.2008 11:13
“Всі, для кого слово Україна – не порожній звук, розуміють, що “Сучасність” – це журнал легендарний. Треба було мати мужність, щоб з 1961 року видавати часопис з тими темами, які в ньому піднімалися. Не менша мужність була потрібна для того, щоб поширювати цей журнал в Україні”. Про це під час презентації оновленого журналу "Сучасність" сказав голова партії "Наша Україна" В`ячеслав Кириленко.
“Я перший раз прочитав “Сучасність” у жовтні 1988 року, коли був студентом першого курсу філософського факультету. Тоді в університеті діяло товариство “Громада”, і у них можна було “розжитися” позацензурною літературою, до якої відносилась і “Сучасність”. – розповів В’ячеслав Кириленко.
“Журнал під великою конспірацією, з рук в руки передавався між студентами фізиками, філософами, економістами і навіть юристами”, – зазначив лідер “Нашої України”.
“Для декількох поколінь українців цей журнал став символом. Але ми повинні знати, що “Сучасність” має стати журналом сучасних українців. Цей часопис повинен бути незалежним майданчиком для тих, хто має що сказати”, – наголосив Кириленко.
“Ми повинні створити клуб друзів “Сучасності” не тільки в Києві, а й в тих областях країни, де нога українського інтелігента давно не ступала, – зазначив лідер “Нашої України”. – Адже сотні людей в містах і містечках України чекають на живе слово".
“Я - як член Редакційної ради часопису - буду пропонувати журналу не зупинятися лише на зміні форми, – запевнив Кириленко. – На мою думку, потрібно, щоб з’явився і електронний формат видання”.
“Зараз, коли спільними стараннями “Сучасність” відновлюється, багато людей нам всім за це подякує. А заради цього варто працювати”, – переконаний лідер “Нашої України”.
P.S. А чи готові шановні російські українці передплатити цей знаменитий часопис? Я маю на увазі поважних викладачів та ректорів внзів, яких можна назвати заможними в Росії, але які постійно їздять до України щоб хапнути там грошей. Невже це їх "бізнес" заробляти кошти на нібито патріотизмі?
| | | | Патріот | Додано: Mon Jun 30 02:19:41 2008
КАК КАЗАКИ ПАМЯТНИК ЕКАТЕРИНЕ ОХРАНЯЮТ
Рано поутру, после шумного празднования дня рождения города, в Севастополе появился некий памятник, открытие которого было интригой последних недель, поскольку Хозяйственный суд попросту запретил его установку. Для того, чтобы монумент все же был открыт и никто не смог посягнуть на него, охранять мероприятие прибыла внушительная делегация граждан другой страны - донских казаков, под предлогом проведения в Севастополе своих сборов. Таким образом, в результате упорного противостояния между администрацией, которую поддерживали патриотически настроенные общественные организации, и депутатами, в поддержку которых выступают пророссийские организации Севастополя, 15 июня в сквере напротив Дома офицеров ЧФ РФ был торжественно открыт памятник императрице Екатерине ІІ. Следует отметить, установка была действительно незаконной и открывающие это знали, возможно, поэтому свое торжество организовали в 7 часов утра. 5 июня 2008 года Хозяйственный суд удовлетворил административный иск, и остановил действие решения Севастопольского городского совета от 23.04.2008 года «Об установке в сквере возле Дома офицеров флота по ул. Ленина памятника императрице Катерине ІІ» и запретил осуществлять строительные работы. Исторические факты свидетельствуют, что период правления императрицы Екатерины ІІ - это период тотального закрепощения крестьян, их фактической купли-продажи в качестве рабов, среди ее ярких деяний – принудительная депортация в 1778 году из Крыма, оккупированного российской армией, 40 тысяч армян, греков и болгар. Но в Севастополе свой взгляд на историю. Как же, ведь Екатерина – основательница нашего города, поэтому памятник ей открывал лично председатель совета депутатов Валерий Саратов, народный депутат Вадим Колесниченко (оба представители Партии регионов), а также председатель крымской российской общины Сергей Цеков. Антураж действу придавали казаки и небольшое количество антиукраински настроенного населения. Также почтил своим присутствием Екатерину заместитель командующего Черноморского флота Российской Федерации вице-адмирал Кондаков. Над толпой развевались российские флаги, несколько Андреевских и флаги Российской общины. Казаки кричали «Севастополю – любо!» и упивались своей победой. Им то безразличен тот факт, что рескрипт императрицы об основании города издан в 1784 году. Но тогда почему вся Украина уже отметила его 225-летие? А если дата основания города – 14 июня 1783 года, так давайте чтить его реального основателя – адмирала Томаса Маккензи. Факт его причастности к созданию города неоспорим, в Военной энциклопедии (СПб, 1914) написано: "Мекензи Фома Фомич (Томас) – основатель г. Севастополя…". По свидетельствам очевидца тех событий, адмирала Дмитрия Сенявина сказано: "Назначив места под строения, доставив туда надобное количество всякого рода вещей и материалов, адмирал 3-го числа июня месяца адмирал [Маккензи] заложил четыре здания. Первое – часовню во имя Николая чудотворца… Другое – дом для себя, третье – пристань очень хорошую против дома своего, четвертое – кузницу в адмиралтействе. Часовня освящена 6-го августа, кузница была готова в 3 недели, пристань сделана с небольшим в месяц, а в дом перешел адмирал и дал бал на новоселие 1-го ноября. Вот откуда начало города Севастополя". Назвал Меккензи город Ахтиаром (белый город), Екатерина дала ему имя Севастополь, а через 13 лет его переименовали в Ахтиар, и опять он стал Севастополем в 1826 году. Патриоты города русской славы не хотят знать реальные вещи, у них своя история. Имя городу дала Екатерина? Да, значил она его и основала, но никто же не пытается сказать, что с 1797 по 1826 года Севастополя не существовало, поскольку в этот период он опять назывался Ахтиар. История открывает нам еще больше, строить-то город Мекензи стал не на пустыре, а на месте жилого татарского села Ак-Яр. И строил он его из камня, взятого с некогда жилых домов Херсонеса. Удивляет тот факт, что никто из прежних градоначальников в течение столетий существования Севастополя, хорошо зная историю, не захотел увековечить память о Екатерине в камне, а вот депутатам Партии регионов (большинство в совете) было просто необходимо эту несправедливость исправить. После того, как памятник, пусть незаконно, но стал на свое место на улице Ленина, некогда Екатерининской, возле него ведется круглосуточное дежурство, ряженые казаки и агрессивные пенсионерки патрулируют вокруг и рассказывают прохожим о вагонах западноукраинских молодчиков, которые едут Екатерину сносить. Представители Партии регионов и русской общины рассказали местной прессе о страшном покушении на императрицу, в ночь на 22 июня – в нее кто-то якобы бросил яйцо. Где-то у нас уже это было… Кстати, в прошлом году также скандально установили памятник Екатерине в Одессе, ведь она и ее основала, хотя уж этот-то город под разными именами Хачибей, Качибей, Хаджибей существовал с начала XV века, входя в состав разных государств. В 1789 году он был взят войском Российской империи, при участии все тех же казаков, а в 1795 году попросту в очередной раз переименован – в Одессу.
| | |
|
Гостьова книга 
