lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Московського владику вітали українці Торонто
Виступає митрополит Адріан

В теплій атмосфері почався візит до Канади члена синоду Української православної церкви Київського Патріархату митрополита Адріана

Українська громада 9 вересня 2007 року урочисто відзначила другий візит до Канади митрополита Московсько-Богородського та Дніпропетровсько-Криворізького Адріана. Цей захід було проведено Комітетом «Приятелі Київського патріархату» у Торонто у домівці Українського національного об'єднання (УНО) за адресою 145 Еванс Авеню.

Приїзд владики Української православної церкви Київського патріархату до Канади викликав небувалий інтерес української громади. Досить відзначити що всі 300 квитків на банкет було продано за два тижні до події. І це не зважаючи на той факт, що митрополит має насичену програму зустрічей як в Онтаріо, так і в інших провінціях. Зокрема, 27 вересня відбудеться його зустріч із громадою в галереї КУМФ на вул. Блур, організована Комісією людських та громадянських прав при Світовому конгресі українців (КЛГП СКУ).

Кілька слів про самого митрополита Адріана (в миру - Старина Валентин Єгорович), відомого не лише на рідній Дніпропетровщині, але й в Росії та Канаді. Народився у грудні 1943 року у Дніпропетровську. Батько майбутнього митрополита загинув на війні, мати сама виховувала п’ятьох дітей. У 1967 році закінчив музично-педагогічне училище м. Дніпропетровська. У 1973 році закінчив Київський педагогічний інститут. У 1974 році вступив до Московської духовної семінарії, в якій на останньому курсі в 1981 році був переведений до Ленінградської, а після її закінчення, у сані ієрея, був направлений у розпорядження патріарха Московського і всієї Росії Пімена. У 1988 році після завершення навчання в Московській Духовній Академії прийняв чернечий постриг у Свято-Троїцькій Сергієвій лаврі з іменем Адріан.

У 1993 році парафія Богоявленського собору міста Ногінську Московської області, яку очолював архімандрит Адріан, прийняла рішення про перехід під юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату. Відзначимо що в парафії переважали етнічні росіяни, оскільки українців у Ногінську майже не було. Діяльність владики Адріана у Ногінську відзначалася великою благочинною роботою: було створено безплатну їдальню та медпункт для не імущих жителів міста. При Соборі діяли жіночий монастир, бібліотека на 50 тисяч томів, Духовна семінарія та Православний ліцей.

Через 4 роки - 29 вересня 1997 року загін з 100 бійців ОМОНу - міліціі особливого призначення за рішенням влади взяв під контроль для передачі Російській православній церкві Московського патріархату (РПЦ МП) нерухоме і рухоме майно Богоявленського собору. За свідченням парафіян більша частина їх командирів була у стані алкогольного сп’яніння. Омоновці жорстоко били парафіян, націлювали на них автоматичну зброю, принижували їх національну гідність. На владику Адріана омоновці наділи кайданки (наручники) і вивезли з території собору. В українській діаспорі Росії події 29 вересня 1997 року на території Богоявленського собору отримали промовисту назву – Ногінський погром. Через 10 років після погрому російська влада так і не вибачилася за свої брутальні дії, а Російська православна церква не повернула незаконно захоплене рухоме майно. Шанс встановлення добрих стосунків між УПЦ КП та РПЦ МП на терені Росії було змарновано агресивними діями останньої.

Владика Адріан активно приймає участь у роботі Об’єднання українців Росії (ОУР), є членом Ради ОУР, а також є членом КЛГП СКУ, де працює в ділянці захисту прав українців у Росії. Він був членом двох останніх Світових конгресів українців, де був офіційним доповідачем.

Програма банкету включала почесний вхід та урочисте відкриття. Із словом вітання виступила голова Комітету «Приятелі Київського патріархату» пані Ірина Ващук. За тим Капела бандуристів Канади виконала 5 пісень хором із музичним супроводом (художній керівник заслужений артист України Віктор Мішалов). Були зачитані привіти до високого гостя. Зокрема, від президента СКУ Аскольда Лозинського, від майора Торонто Девіда Міллера, від першоієрарха УПЦ Канади митрополита Івана , від архієрея Торонто і Східної єпархії, архієпископа УПЦ Канади Юрія, від члена Парламенту Канади Бориса Вжесневського та інших високих осіб.

Біографію митрополита Адріана представила працівник Канцелярії СКУ Євгенія Петрова, землячка владики.

Далі із коротким, але щирим, повним мудрості і отечеської любові словом, виступив високопреосвященний митрополит Адріан. Він згадав, як уперше 9 років тому ступив на канадську землю як делегат Світового конгресу українців. Як тепло вітали його ті українці, що знали його по його роботі у Росії та в Україні. Згадав про полеміку на Конгресі, що сталася між ним та тодішнім головою ОУР паном Олександром Руденком-Десняком (нині покійним). Про те як на Конгресі він познайомився із пані Іриною Ващук, яка і заклала організаційне ядро Комітету «Приятелі Київського патріархату».

У своєму слові владика торкнувся трагедії багатомільйонної української діаспори у Росії – діаспора не має жодної української церкви, жодної початкової української школи, преса українців виходить нерегулярно, незначними накладами. Доповідач відзначив, що керівництво ОУР, за традицією, фактично, не обирається громадою, а призначається владними структурами, тому належно не дбає про захист Української православної церкви у Росії. Владика згадав про Ногінський погром, про знущання ОМОНу над парафіянами, а також про багаторічну блокаду Свято-Троїцького храму у Ногінську, організовану місцевими можновладцями за вказівкою Московського патріархату. На завершення владика Адріан зазначив, що не можна завершувати на мінорі, що є й позитив у розбудові української церкви. Зокрема від навів факти зростання впливу Київського патріархату в Україні, на Дніпропетровщині діє більше 220 парафій УПЦ КП.

Владика подякував українцям Канади та США за фінансову допомогу у відродженні кафедрального Петропавлівського собору у Дніпропетровську, а також за те що завдяки активності СКУ вдалося зняти блокаду Свято-Троїцького храму у Ногінську. Високопреосвященний владика особливо подякував за розуміння та допомогу президенту СКУ Аскольду Лозинському, а також активістам Комітету «Приятелі Київського патріархату» подружжю Василю та Мірії Дубикам із Торонто.На завершення владика закликав діаспору і надалі надавати допомогу материнській церкві УПЦ КП, а також закликав до єднання всіх українців світу навколо України і її Православної церкви. Присутні зустріли промову теплими і довгими оплесками.

Митрополит Адріан від імені Святішого патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета вручив дві нагороди УПЦ КП активістам громади. Орден Князя Володимира Великого отримали пані Ірині Ващук та голова руху «За Помісну Українську Православну Церкву» Олександр Полець (США).

Далі в програмі виступили учні Рідної Школи Філії УНО Торонто Захід сестри Іванко та Соломія Сало, які виконали дві чудові українські пісні.

Після вечері кілька десятків бажаючих мали змогу коротко поспілкуватися із митрополитом Адріаном. Банкет завершився коло 8 години вечора, і по загальній реакції залу, мав великий успіх. Відчувалося, що громада давно не відчувала такого теплого і щирого дотику до своєї рідної України. І те, про що говорив митрополит Адріан, торкає струни у душі кожного канадського українця.

Усі бажаючі зустрітися із митрополитом Адріаном ще мають змогу це зробити, оскільки він протягом місяця матиме кілька публічних зустрічей у провінції Онтаріо. Слідкуйте за оголошеннями. А нам залишається побажати митрополиту Адріану успішного продовження його другого візиту до Канади, міцного здоров’я і довгого служіння на ниві духовності, як на чолі Богородської єпархії Московської області УПЦ КП в Росії, так і на його рідній Дніпропетровщині.

Василь КОЛОМАЦЬКИЙ

Аврора

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Список запланованих зустрічей митрополита Московсько-Богородського та Дніпропетровсько-Криворізького Адріана:

14 вересня – зустріч із громадою у Ванкувері, організована КУК.

16 вересня – зустріч із парафіянами катедри Святого Володимира у Торонто.

18 вересня -  зустріч із громадою у Монреалі, організована КУК.

21 вересня - зустріч із громадою у місті Лондон (Онтаріо).

23 вересня - зустріч із громадою у місті Гамільтон (Онтаріо), організована місцевою церковною громадою та Суспільною Службою.

26 вересня – зустріч у пансіоні ім. Івана Франка (Міссіссага).

27 вересня – зустріч у галереї КУМФ, організована Комісією Людських та Громадянських Прав при СКУ.

Довідка про українців канадського міста Торонто 

Торонто, найбільше місто Канади, положене на північно-західному побережжі озера Онтаріо, столиця провінції Онтаріо, найбільший промисловий, торговий і фінансовий центр Канади, великий комунікаційний вузол; важливий науковий, культурний, релігійний і мистецький осередок; найважливіше українське скупчення в Канаді і, поруч з Нью-Йорком, Вінніпеґом і Едмонтоном, в українській діяспорі поза CCCP; 2,63 млн мешканців, у тому числі, за переписом 1978 60 800 (2,3%) українців.

Порівняно з Західною Канадою, українці почали селитися в Т. пізно (з 1903). Це були головно самітні чоловіки й жінки, які знаходили працю на залізниці й будовах, у домашній обслузі тощо. Розвиток промисловості і попит на робітну силу притягав до Т. укр. сільське населення з Зах. Канади, а ще більше - еміґрантів з Европи після першої, а особливо після другої світової війни. За переписом населення число українців Т. зростало з значним прискоренням від 1950-их pp. (у тис.): 1911 - 0,1, 1921 - 1,2, 1931 - 5,1, 1941 - 12,3, 1951 - 30,4, 1961 - 46,8, 1971 - 60,8, приблизні дані на 1978 - 80. (Ч. українців, за першими переписами надто занижені, бо більшість подавала себе за австрійців, галичан, русинів, росіян, буковинців, волиняків або поляків). У 1971 серед українців Т. уродженці Канади становили 65%, Европи - 34%. За перших десятиріч українці оселилися гол. у центр., а потім у півд.-зах. частині м., згодо'м переходили до кращих дільниць, гол. на зах. та півн. і навіть поза межі самого Т. 1971 32 800 (54%) осіб укр. походження визнавало за рідну мову укр., 25 900 (42,7%) - англ., 1 200 (3,3%) - ін. Мовній асиміляції підпадають гол. українці, народжені в Канаді, більше жінки, ніж чоловіки. За віровизнанням українці Т. спочатку були майже однорідно гр.кат., пізніше зайшли істотні зміни і перепис 1971 засвідчує такий стан (у тис. і %): укр.-кат. - 23,6 (37,8%), українці гр.-правос. - 11,7 (19,2%), римо-кат. - 8,5 (14%), з'єднані протестанти - 5,5 (9,1%); англікани - 3,3 (6,2%), пресвітеріяни - 1,2 (1,9%), баптисти - 1,0 (1,8%), ін. і невизначені - 6,1 (10%). Гол. чинники, що впливають на мовну і рел. асиміляцію - чуже оточення, школи і мішані подружжя.

Соц. структура укр. громадян Т. зазнала значних змін. За перших pp. поселення це були перев. некваліфіковані, низько оплачувані робітники. Щойно за першої світової війни витворилася верства кваліфікованого робітництва, ремісників, дрібних підприємців. Серед еміґрації з Европи по першій світовій війні до Т. прийшла значна кількість кол. вояків укр. армій, серед них чимало осіб з сер. і навіть вищою фаховою освітою, а з кан. університетів вийшли перші укр. професіоналісти. Багато з них включилося в різні ділянки культ. і госп. життя. З 1971 соц. склад українців Т. майже дорівнює соц. складові всього населення м. Приблизно 30% українців працюють на пром. підприємствах, 25% у різних галузях обслуги, 14% у. торг. закладах, 7% на транспорті, 6% в адміністрації, 4% в будівництві; решта (14%) в ін. галузях. По другій світовій війні зросла група укр. професіоналістів, яка у 1978 нараховувала понад 200 адвокатів, понад 100 лікарів, бл. 50 дентистів, понад 200 інженерів, кілька сот учителів, бібліотекарів тощо, але українців відносно мало серед високошкільної професури, фінансистів, держ. службовців.

Великим здобутком українців Т. в госп. ділянці є 16 кредитових спілок з мільйоновими оборотами (найстарша з 1944), найбагатша з них Українська Кредитова Спілка при філії УНО в Т., також банкове підприємство Community Trust Co, пром. й торг. підприємства, десятки готелів, сотні крамниць тощо. Дуже активний Клюб Укр. Професіоналістів і Підприємців (заснований 1935; бл. 500 чл.) об'єднує канадців укр. походження без уваги на партійні й рел. переконання; мета його - сприяти розвиткові й зміцненню укр. культ. й екон. надбань.

Найраніше українці Т. організували церк. життя і шкільництво.

У 1906 постала перша гр.-кат. парафія, а в 1913 побудовано (у зах. частині м.) першу гр.-кат. церкву св. Йосафата (теперішня кафедра). У 1978 українці католики мали в Т. 11 парафій. З 1948 Т. стало осередком укр. кат. єпархії Сх. Канади, яка має d Т. власне в-во з друкарнею і видає тижневик "Наша Мета". Василіяни обслуговують дві парафії, мають сер. школу з інтернатом для хлопців, друкарню і в-во (місячник "Світло" та "Beacon"). Редемптористи обслуговують парафію св. Евхаристії, Сестри Служебниці мають у Т. свій провінціяльний дім і здебільша працюють у шкільництві. При парафіях зосереджується значна частина укр. громадське життя ("рідні школи" і курси українознавства, хори, мист. клюби, кредитові кооперативи тощо).

Укр. Гр.-Правос. Церква створила свою першу церк. громаду 1931, перший церк. будинок набула 1938, 1948 відкрила кафедру св. Володимира. 1978 в Т. діють 4 укр. гр.-правос. громади. З 1953 Т. є осередком Укр. Гр.-Правос. єпархії Сх. Канади. Інститут св. Володимира має гуртожиток для студентів, бібліотеку і музей. Укр. протестанти мають 5 церков і видають 3 періодичні . журн.: "Євангельський ранок", "Євангельська Правда" і "Євангелист".

Організоване укр. життя поступово зростало і по другій світовій війні своєю динамікою випередило дотеперішню "укр. столицю" в Канаді - Вінніпеґ. До перших світських організацій належала Читальня ім. Т. Шевченка (з 1917; пізніше переіменована на Укр. Нар. Дім); 1924 прихильники гетьманського руху організували Союз Гетьманців-Державників, 1928 кол. ветерани укр. армій - Укр. Стрілецьку Громаду, навколо якої постали: Укр. Нац. Об'єднання (УНО), Організація Українок Канади (ОУК), Молоді Укр. Націоналісти (з 1960-их pp. - Молодь Укр. Нац. Об'єднання - МУНО). При деяких укр. кат. церквах діють відділи Братства Українців Католиків Канади (БУК), Ліґи Укр. Кат. Жінок (ЛУКЖ) і Укр. Кат. Юнацтво (УКЮ). Православні гуртуються в Т-ві Укр. Самостійників (ТУС), Союзі Українок Канади (СУК) і Союзі Укр. Молоді Канади(СУМК), діяльність яких координує Союз Укр. Самостійників (СУС).

Укр. еміґрація, що прибула з Европи по другій світовій війні, частково влилася в наявні організації, частково перенесла на кан. ґрунт організації з Европи чи створила нові:

Ліґу Визволення України (ЛВУ), Спілку Укр. Молоді (СУМ), Пласт, Об'єднання Дем. Укр. Молоді (ОДУМ), Спортове Товариство "Україна", а також різні ветеранські (Союз бувших укр. вояків у Канаді, Укр. Відділ Канадського Легіону, Братство кол. вояків 1-ї Укр. дивізії УНА та ін.) і проф. (Відділ Укр. Лікарського Т-ва в Канаді, Укр. Письменників "Слово", Товариство Укр. Інженерів Канади, Об'єднання Укр. Педагогів Канади, Клюб Укр. Професіоналістів і Підприємців) та ін.

Т. є осідком централей майже всіх новозаснованих у Канаді т-в і перенесених до нього раніше створених організацій в ін. м. (Гол. Управа Укр. Стрілецької Громади, Крайова Екзекутива УНО тощо). Тут також міститься канцелярія Світового Секретаріату Конґресу Вільних Українців (з 1973), відділ Суспільної Служби Українців Канади і для українців старшого віку пансіон ім. І. Франка (2 доми).

Поза рамками укр. життя в Т. стоять комуністи, у 1930-их pp. дуже активна і бойова група п. н. Товариство Укр. Робітничо-Фармерський Дім (ТУРФДім), яка по другій світовій війні змінила назву на Товариство Об'єднання Укр. Канадців (ТОУК). Завдяки повоєнній іміґрації українців вона втратила своє значення, але все ще має свій власний дім і в-во.

Шкільництво Т. організоване в системі т. зв. "рідних шкіл" (1978 їх було 18), в яких навчають дітей української мови, релігії та різних українознавчих предметів і середньошкільних 4 - 5-річних курсів українознавства (9), першими з яких були курси ім. Г. Сковороди (1951 - 78 під керівництвом Олександри Копач). Навчання відбувається здебільша увечері й у суботу. Фінансують шкільництво церкви та світські організації, зокрема Укр. Нац. Об'єднання, Ліґа Визволення України, Відділ Комітету Українців Канади та ін. При укр. кат. церквах св. Йосафата (з 1961) і св. Димитрія діють цілоденні кат. школи (1 - 8 класи), в яких крім ін. предметів, навчають також української мови і релігії. У навчальному 1969 - 70 р. в початкових "рідних школах" було 104 вчителі і 2 160 учнів, а на середньошкільних курсах українознавства - 47 учителів і 1 099 учнів. Є також дитячі садки. Укр. мови навчають і в кількох кан. сер. школах та в Йорському Університеті. У Торонтському Університеті з 1950-их pp. існують курси української мови, літератури та культури, а 1979 р. засновано окрему кафедру укр. студій, фундовану частково Федерацією Укр. Професіоналістів і Підприємців; діє філія Кан. Інституту Укр. Студій в Едмонтоні. В обох університетах Т. є також Ук-р. Студентські Клюби (бл. 500 чл.). Діють - Наукове Товариство ім. Т. Шевченка (з 1950), укр. бібліотеки, найстарша з них в Укр. Нар. Домі, а найбільша в Укр. Нац. Об'єднанні, а також Укр. Дослідно-інформаційна бібліотека "Україніка" СУМ-у, Інституту св. Володимира та ін. Торонтський Університет має одну з найбільших в Півн. Америці колекцію україніки. З 1950 Т. є осідком Патронату НТШ-Сарсель, який збирає фонди на вид. "Енциклопедії Українознавства". Т. є найважливішим укр. видавничим центром Канади. Тут с бл. 10 в-в, 5 друкарень, 3 книгарні тощо; виходять тижневики: "Вільне Слово", "Гомін України", "Наша Мета", "Новий Шлях", ком. "Життя і Слово" (з 1965); двотижневик "Батьківщина", 5 місячників, двомісячник "Вісті Комбатанта", квартальник "Пластовий шлях", кілька укр. періодиків англійською мовою тощо. З ін. засобів інформації є 4 укр. радіопрограми, у тому ч. 2 щоденні: "Пісня України" і "Прометей" та україномовні тижневі телевізійні програми. Муз. життя зосереджується навколо Інституту ім. М. Лисенка і т-ва "Укр. Муз. Фестиваль", який щороку влаштовує фестивалі і має своє муз. в-во. При укр. організаціях і парафіях діють ансамблі бандуристів, вокально-муз. й танцювальні групи та драматичні гуртки. З 1953 діє театральний ансамбль "Заграва", з 1978 Укр.-Кан. Оперне Товариство. З ініціативи українців Л. і 3. Коссарів у Т. засновано Провінційну Раду Нар. Мистецтва "Ontario Folks Art Council", яка щороку влаштовує в червні фестивалі нац. груп п. н. "Каравана", в яких беруть участь українці (5 павільйонів). Виступи кист. ансамблів відбуваються також щорічно на Всекан. Нац. Виставці (CNE). Там таки влаштовуються й мист. виставки. Крім того, в Т. є ґалерії укр. образотворчого мистецтва "Фокус" та "Канадсько-Укр. Мист. Фундація" і ґалерія при Інституті св. Володимира. В Т. жив і творив один з найвизначніших кан. образотворчих мистців укр. походження Василь Курилик (1927 - 77). У палаці "Каса Лома" є (з 1969) відділ української культури з постійною виставкою і кількома музейними зб., гол. з нар. мистецтва. З архітектурних споруд у Т. помітні церква Пресв. Евхаристії в укр. модерному стилі (проект Р. Жука, малювання М. Левицького), церква св. Миколая з поліхромією у традиційному візант. стилі (мистець І. Дикий) і церква св. Володимира з мальовилами М. Дмитренка. У гол. парку (High Park) стоїть пам'ятник Лесі Українки (М. Черешньовського).

Література: Николяк Д. Короткий іст. нарис Укр. Нар. Дому в Торонто, з нагоди 25-літньої праці Т-ва. Торонто 1953; Кузня юних душ; 10-річчя Курсів Українознавства ім. Ю. Липи. Комітет Ватьків. 1966; Марунчак М. Історія українців Канади, т. 1. Вінніпеґ 1968; До Ваших послуг; ювілейне видання з нагоди 25-річчя існування Укр. Кредитової Спілки в Торонто, 1944 - 69, ред. В. Верига. Торонто 1970; Gregorovich A. Ukrainian Toronto; A guide and directory to Ukrainian Arts and cultural Groups. Торонто 1973; Відгомін віків; Альманах Курсів Українознавства ім. Г. Сковороди, ред. І. Лучків. Торонто 1978; Відділ УСГ в Торонто. Онтаріо, у зб. За честь, за славу, за народ, ред. З. Книш. Торонто 1978.

І. Тесля, В. Верша

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії. City of Toronto

Основні дані

Країна: Канада Регіон: Онтаріо

Засноване: 6 березня, 1834

Населення  міста: 2,481,494 (2001)

Площа міста 629.91 км²

Телефонний код: +1-416

Географічні координати: 43°39' пн.ш. 79°23' сх.д.

Міська влада

Веб-сторінка офіційна

Мер міста Давид Міллер

http://uk.wikipedia.org/wiki/Торонто

Загальне  фото на пам'ять

Слово привіту зачитує пані Ірина Ващук

Учасники зустрічі з владикою УПЦ КП

Капела бандуристів Канади

Урочисте вітання високого гостя хлібом-сіллю

Центр міста Toronto,Онтаріо

Торонто - українська столиця Канади

 

На світлинах: Виступає митрополит Адріан. Торонто - українська столиця Канади. Центр міста Toronto, Онтаріо. Урочисте вітання високого гостя хлібом-сіллю. Капела бандуристів Канади. Слово привіту зачитує пані Ірина Ващук. Учасники зустрічі з владикою УПЦ КП. Загальне фото на добру пам'ять.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка