Володимир Бондаренко: «Некрасивих людей немає, є невмілі фотографи»
Активну діяльність впродовж семи років Клубу української культури імені Івана Франка в Петропавловску-Камчатському, як і вихід у світ номерів альманаху «Україна на Камчатці», неможливо уявити без літописця українських «камчадалів», фотографа Володимира Бондаренка. За паспортом, місце його народження – Томськ, але дитинство і юність - час, коли формуються на все майбутнє життя мова і світогляд, він провів на Черкащині, а його внесок у життя української громади Камчатки настільки безцінний, що, навряд чи, комусь спаде на думку, вважати Володимира Анатолійовича «чужим» в цьому циклі нарисів.
Ось що писала у 2007 році про Володимира Бондаренка та його дружину Світлану в одному з номерів альманаху «Україна на Камчатці» голова Клубу імені І.Франка Едіта Познякова: «Не можу не згадати таких вірних членів Клубу, як Володя і Світлана Бондаренки. Вони не тільки свідомі українці, вірні друзі, висококультурні та високоосвічені, а й допомагають у найскрутніших ситуаціях. Все, що роблять, - то з любов’ю і самовіддано. Володя – член правління Творчого Союзу художників Росії, Камчатське відділення. Голова фотоклубу «Камчатка». Учасник всіх камчатських фотовиставок, володар багатьох дипломів і призів.
На Камчатці - з 1984 року. Більша половина фотографій, які я помістила в альманах – це його неоцінима праця і на його ж кошти! Він не відпочиває на вечорах Клубу, він працює, щоб сьогодні ми могли мати таку чудову документальну пам'ять! Портрет Тараса Шевченка, що так прикрашає наші зустрічі в Клубі – це його робота. І Володя, і Світлана - мої перші помічники в організації імпрез – це і прикрасити зал, і розмістити гостей, і накрити фуршетний стіл, адже всі приходять до Клубу після роботи і треба мати можливість випити бодай чаю. Виручає Світлана, особливо, коли хтось із задіяних в сценарії відсутній. Світлана Бондаренко завжди поруч і заміняє їх з радістю і професійно, бо володіє українською мовою досконало. Має вищу педагогічну освіту – логопед. Родом із Криму.
Правдиво вдячна цьому чудовому українському подружжю. Хочу, щоб знали - вони наша опора, наша сила, наша гордість!»
Про своє українське коріння сам Володимир Бондаренко розповідає так: «Мама в мене - росіянка з Курської області, її рід має українські та білоруські коріння, рідня мого тата - з Черкаської області, Жашківський район, село Леміщиха. До армії і рік після служби я жив в Україні, а з 1984 року живу на Камчатці».
Сьогодні член правління Національно-культурної автономії українців Петропавловска-Камчатського Володимир Бондаренко – один з найвідоміших фотомитців Камчатки, член правління народного фотоклубу «Камчатка», заступник голови Камчатського відділення «Творчого союзу художників Росії», нагороджений цим союзом золотою медаллю «За внесок у вітчизняну культуру», а повний перелік його мистецьких та громадських нагород, серед яких і ювілейна медаль від Української Всесвітньої Координаційної Ради «200 років з дня народження Тараса Шевченка», займе не одну сторінку.
В інтерв’ю виданню «АиФ-Камчатка» з нагоди 50-річчя митця Володимир Бондаренко розповів, що фотографією захопився в дитинстві, коли сім'я жила в Україні. Завдяки сусідові, вчителю фізики і грамотному фотоаматору він і почав осягати таїнства і секрети чорно-білої фотографії. Далі, вивчаючи літературу, спілкуючись з фотографами різного рівня, методом проб і помилок осягав цю науку. У 1987 році, вже працюючи в Камчатському морському пароплавстві, вступив до Московського заочного народного університету мистецтв, на курс фотомайстерності, який успішно закінчив в 1991 році. Серед тих, хто допомагав йому оволодівати технічними і художніми секретами фотосправи, називає крім викладача московського університету Анатолія Болдіна, з яким спілкується і досі, відомих далеко за межами Камчатки фотомайстрів Василя Козьменка і Віктора Гуменюка, який теж має українське коріння. Дякуючи Віктору Гуменюку фотографії Володимира Бондаренка стали вперше друкуватися в камчатських газетах.
«Спілкування з фотографами Камчатського відділення «Творчої спілки художників Росії» імені Тебієва, фотографами фотоклубу «Камчатка» також має для мене велике значення, - говорить Володимир Бондаренко. - Люблю дивитися цікаві знімки різних авторів, аналізую і вчуся у інших до сих пір. Я нікого не копіюю, знімаю те, що мені подобається і підказує моя душа. А натхнення приходить саме по собі».
Він не уявляє свого життя без фотографії, яка для нього і робота, і відпочинок. Крім фото займається відеозйомкою та монтажем. Завдяки Едіті Мирославовні Позняковій, змонтовані ним на DVD-диски літературні зустрічі і вечори у Клубі української культури імені Івана Франка тепер знаходяться в деяких бібліотеках і приватних колекціях в Україні, Франції, США, Канаді, Греції, Новій Зеландії.
Едіта Познякова, яка не тільки очолювала Клуб української культури, а й була редактором і видавцем альманаху «Україна на Камчатці», так згадує цей його внесок у формування архіву українців Петропавловска-Камчатського: «Володимир видав за власний кошт DVD-диск «Україна на Камчатці», використавши фотоархів Клубу української культури, який сам багато років вів, а також відеоархів зустрічей у Клубі Василя Познякова. На презентації DVD-диска «Україна на Камчатці» Володимир подарував його всім почесним і активним членам Клубу, а також нашим друзям-українцям в Україну, Канаду, Грецію, Америку.
Цей альманах у DVD-форматі — своєрідний місточок між далекою, але такою милою серцю Україною і суворою та водночас прекрасною Камчаткою. Це також звіт про роботу камчатського Клубу української культури ім. Івана Франка. Пізніше вийшли DVD-диски проведених вечорів: «Чорнобиль. 20 років із дня трагедії», «День Конституції», «День незалежності України», «Республіка козаків», «Духовна естафета далеких предків» та інші…
Хочу щиро подякувати Володимиру за ту естетичну насолоду, яку я отримую, переглядаючи ці диски, живучи вже в Україні.
Альманах «Україна на Камчатці» № 2 і № 3 друкувався на принтері в квартирі Володимира і вийшов не гіршим, ніж перше число, яке друкували в типографії. Альманах «Україна на Камчатці» з DVD-дисками став переможцем конкурсу на краще українськомовне закордонне видання світового українства 2008 року.
Я дуже вдячна Володимиру Анатолійовичу за допомогу в роботі Клубу, за любов до української культури, історії, звичаїв, за його безкорисність».
Що бачить Володимир Бондаренко через об’єктив свого фотоапарату? Він, за його власними словами, дуже любить знімати природу, тварин, людей в їх міському житті. А студійні зйомки подобаються йому через процес спілкування. «Поки ти з людиною не поговориш, поки не розкріпачиш її, чи не розкриєш - хороших кадрів не отримаєш», - говорить Володимир Бондаренко. А ще він вважає, що творчим даром наділені усі люди. «Бездарних людей я не зустрічав - у кожної людини свій багаж знань, внутрішній світ, погляд, який можна розвивати. За допомогою фототехніки та знань композиції треба вчитися передавати в фотографії своє бачення, почуття, емоції, які у вас були під час зйомки», - радить він початківцям фотосправи. І застерігає: «Зараз багато хорошої фототехніки. Можливо, саме тому багато фотографій виходять банальним. Адже знімає техніка, а думає голова! Ви на природі, навколо вас все красиво, але завжди треба думати при побудову знімку, вміти відсікти зайве і залишити важливі деталі - нехай буде один знімок, але він буде завершеним. Для цього треба знати правила композиції і вміти грамотно їх використовувати. Треба знати можливості і вміти користуватися своїм фотоапаратом, оптикою та іншими пристосуваннями. Плюс ваша фантазія - тоді і кадр виходить зовсім інший, ніж коли беруть в руки хороший фотоапарат і знімають їм наліво і направо, щоб отримати багато кадрів з думкою: «Потім виберу».
Сьогодні 57-літній Володимир Анатолійович Бондаренко в зеніті свої творчості і визнання серед колег. У 2016 році на Міжнародному фестивалі фотографії у Мурманську «Очима сіверян» він був нагороджений диплом I ступені і цінним призом за світлини «Неспокійна тиша» і «Камчатська весна» в номінації «Північ - край без кордонів». А фотографія «Тривога» вийшла до фіналу другого фотоконкурсу «Найкрасивіша країна» Російського географічного товариства та увійшла до каталогу виставки. Наступного року ця робота перемогла також в номінації «Збережи Камчатку» фотоконкурсу «Моя Камчатка», а інші роботи Володимира Бондаренка були удостоєні диплому міжнародної фотовиставки «Фотомить», що експонувалася у Владивостоці і Китаї.
2017 року відбувся своєрідний звіт майстра про досягнуте ним на ниві фотомайстерності – спільна з його другом, також ювіляром, Анатолієм Нікітіним, фотовиставка «Мир в объективе» у Петропавловск-Камчатському крайовому художньому музеї. «У цю назву, - розповідає Володимир Бондаренко, - був закладений подвійний сенс. Ми показали різні країни, їх неповторність, самобутність, традиції, красу природи і людей, а головне – мирне життя на планеті. Таким чином слово «мир» у назві виставки можна читати українською і як «Світ», і як «мир» - мирне життя». У цьому ж 2017-му робота Володимира Бондаренка «Обряд» отримала перше місце в номінації «Камчатське свято» фотоконкурсу «Камчатка - твоя неймовірна пригода» та Диплом учасника Міжнародної виставки фотографів Далекого Сходу і країн Азії «Дивитися і бачити».
Можна ще довго перелічувати відзнаки, яких удостоєний Володимир Анатолійович на його вже солідному шляху мистецтва фотографії. Втім, іноді лише одна фраза здатна більше розповісти про людину, ніж усі її регалії і дипломи. В одному з інтерв’ю, відповідаючи на запитання щодо секретів портретної зйомки, Володимир Бондаренко сказав: «Некрасивих людей немає, є невмілі фотографи». Погодьтесь, що ця відповідь говорить нам все про нього: і як про художника, і як про людину.
А завершити розповідь про Володимира Анатолійовича Бондаренка хочеться ще однією його відповіддю на запитання:«Ваш найважливіший і цінний знімок в житті?»:
- Це фотографії моєї сім’ї - мами, тата, братів, дружини, моїх дітей. Дітей я почав знімати з моменту народження, ще на чорно-білу плівку. Ну і, звичайно, є ряд закінчених робіт, деякі з них беруть участь у виставках, іншим це ще належить. Але якоїсь однієї улюбленої фотографії немає. Можливо, цей кадр ще просто не зроблений.
За матеріалами альманаху «Україна на Камчатці»
- Володимир Бондаренко дарує DVD-диск з архівом світлин альманаху «Україна на Камчатці» Генеральному консулу України у Владивостоці Олександру Данильченку Володимир Бондаренко дарує DVD-диск з архівом світлин альманаху «Україна на Камчатці» Генеральному консулу України у Владивостоці Олександру Данильченку
- Одне з джерел натхнення для В.Бондаренка - неповторна природа Камчатки Одне з джерел натхнення для В.Бондаренка - неповторна природа Камчатки
- В.Бондаренко. «Вид з вулкана на місто Петропавловск-Камчатський» В.Бондаренко. «Вид з вулкана на місто Петропавловск-Камчатський»
- В. Бондаренко. «Тривога» В. Бондаренко. «Тривога»
- Суворий мороз – не перешкода. В.Бондаренко на фотополюванні Суворий мороз – не перешкода. В.Бондаренко на фотополюванні
- В.Бондаренко. «Ривок» В.Бондаренко. «Ривок»
- В.Бондаренко. «Неспокійна тиша» В.Бондаренко. «Неспокійна тиша»
- В.Бондаренко. «Обряд» В.Бондаренко. «Обряд»
- В.Бондаренко «Весна прийшла» В.Бондаренко «Весна прийшла»
- В.Бондаренко «Ось таку рибу спіймав!...» В.Бондаренко «Ось таку рибу спіймав!...»
- Таким побачив В.Бондаренко нічний Петропавловск-Камчатський з висоти пташиного польоту Таким побачив В.Бондаренко нічний Петропавловск-Камчатський з висоти пташиного польоту
https://kobza.com.ua/batkivshchyna-p-kamchatskyj/6108-ukraintsi-kamchatky-z-arkhiviv-i-spohadiv-chastyna-desiata.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page=#sigProGalleria17fb727f44
На світлинах:
1. Володимир Анатолійович Бондаренко
2. Володимир Бондаренко дарує DVD-диск з архівом світлин альманаху «Україна на Камчатці» Генеральному консулу України у Владивостоці Олександру Данильченку
3. Одне з джерел натхнення для В.Бондаренка - неповторна природа Камчатки
4. В.Бондаренко. «Вид з вулкана на місто Петропавловск-Камчатський»
5. В. Бондаренко. «Тривога»
6. Суворий мороз – не перешкода. В.Бондаренко на фотополюванні
7. В.Бондаренко. «Ривок»
8. В.Бондаренко. «Неспокійна тиша»
9. В.Бондаренко. «Обряд»
10. В.Бондаренко. «Весна прийшла»
11. В.Бондаренко. «Ось таку рибу спіймав!...»
12. Таким побачив В.Бондаренко нічний Петропавловск-Камчатський з висоти пташиного польоту