Батьківщина (Петропавловск-Камчатський)

Камчатка зустрічає весну

Проявити спритність, силу, вміння змогли мешканці Петропавловська, які прийшли 13 лютого на стадіон „Спартак”, щоби відсвяткувати Масляницю

Знайти, де буде проходити свято, можна було по людським струмкам, які вливалися в ворота стадіону. Тут зібралося багато бажаючих зустрінути весну, хоч зима не бажала уходити і хапала носи та вуха добрячим морозцем. Але петропавловчани проганяли холод гарячим чаєм з млинцями, кашею з похідних кухонь, а також танцями під співи творчих колективів крайової столиці.

Камчатский тополек

Українка Наталія Зеленчук 35 років очолює дитячий хореографічний ансамбль, що став зразковим художнім колективом

Легкие плавные взмахи рук-крыльев — и перед зрителями, словно в ожившей сказке, несомый навстречу невиданным горизонтам и готовый вот-вот взлететь встает образ прекрасной, гордой и в то же время нежной птицы Лебедь... Весело балагуря, с шутками, потехами ведут танец-беседу на балалайках удалые сибирские балагуры... Сон девочки Маши полон удивительных чудес. Под огромной новогодней елкой оживают все ее куклы: русские и испанцы, индусы и китайцы, пастушок с пастушкой, любимый Щелкунчик. Дружно взявшись за руки, они начинают фантастический бал... Снова и снова завораживает огненный азарт "Арагонской хоты". Цветы, цветы... вихрем вальса подхваченные и увлеченные праздничным головокружительным ритмом. И все это — ганец, характерный и сценический, классический и эстрадный. Волшебная хорео­графия в исполнении ансамбля "Тополек"...

Віктор Манжос

У своїй громадській роботі Національно-культурна автономія українців Камчатки керується російським законодавством та статутом

Національно-культурна автономія українців Камчатки увібрала досвід та традиції, що накопичувалися українськими організаціями з 1992 року. НКАУК має свій часопис – газету „Батьківщина”, яка в минулому році пройшла перереєстрацію. Однак фінансові труднощі привели до того, що вона не виходила щомісячно. Газета також продовжує традиції, накопичені за десятирічний період існування, відображує життя камчатських українців, а також українців, які зробили великий внесок в розвиток Камчатки, розповідає про політичну ситуацію в Україні без політичних оцінок та критичного відношення до уряду, освітлює життя населення Камчатського краю, історичне минуле. Збережені та працюють відділи, які відтворюють життя Камчатського краю, міжнародну ситуацію, розповідають про культуру та дозволяють усміхнутися, є рубрика „Дитячий куточок”. Газету очолює журналіст Станіслав Малий, який одночасно є редактором газети „Рибак Камчатки”, до складу цієї газети входить і редакційна колегія.

Ікона святителя Миколая Мирлікійського

Народне свято в українському класі

Спогади про свято Миколая в Петропавловську-Камчатському

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці

Він для всіх несе гостинці.

М. Пономаренко

Ось і закінчився 2009 рок. Багато цікавих діл було зроблено в камчатській українській громаді. Одне чудове діло – це робота класу української культури.

Первый губернатор Камчатки генерал-майор Василий Степанович Завойко

В этом году исполняется 200 лет со дня рождения Василия Завойко

В честь юбилея первого военного губернатора Камчатки запланированы различные мероприятия. С целью увековечения памяти Завойко правительством Камчатского края, в частности, принято решение об установлении памятника адмиралу. Предполагаемое место расположения памятника - территория Никольской сопки в Петропавловске-Камчатском. Объявлен конкурс по выбору лучшего проекта памятника. Конкурс будет проводиться до 27 марта.

Василий Степанович Завойко прожил интереснейшую жизнь. В чине мичмана он участвовал в Наваринском сражении. В 1835-1838 гг. дважды совершил кругосветное плавание. Поступив на службу в российско-американскую кампанию, Завойко в 1840 году был назначен правителем Охотской фактории. Здесь он убедился в неудобстве Охотского порта, откуда путь внутрь Сибири до соединения с речною системою Лены тянулся на расстоянии 1.000 верст среди болот вьючными тропами. Получив согласие компании на приискание другого порта, Завойко остановился на бухте Аяне, в 300 верстах к юго-западу от Охотска, куда и был в 1844 году перенесен порт российско-американской компании. Отсюда вьючный путь от Аяна до реки Маи (системы реки Лены) не превышал 220 верст.

Ніч перед Різдвом на Камчатці

В Камчатській крайовій науковій бібліотеці пройшов вечір, присвячений „Вечорам на хуторі поблизу Диканьки”

В крайовій бібліотеці пройшов вечір, присвячений Миколи Васильовича Гоголю та його „Вечерам на хуторе близ Диканьки”. Дуже гарно було оформлено в залі, куди українців запросили цього вечора. Ми почали його віршем Ніни Калюжної:

Валерій Кравченко

На стелі в центрі міста засяяло золотом імя Валерія Кравченка

На цьому місці зібралися почесні громадяни Петропавловська, які є його честю та сумлінням, на них рівняються та пишаються ними мешканці Петропавловська – міста з великою долею, багатою історією.

Існує традиція – у День міста називати ім’я Почесного громадянина Петропавловська. Це високе звання надається найгіднішому мешканцю крайового центру, який зробив великий внесок в його розвиток. У 2009 році ним став Валерій Трохимович Кравченко.

Ніла Висоцька сьогодні, місто Ірпінь Київської області

До ювілею колишньої камчадалки, української поетеси Ніли Висоцької

Запрошую тебе до долі

Де до снігів твоя калина

У мене жевріє на полі

Як купина неопалима.

Ніла Висоцька

Едіта Познякова.Не маємо права на вагання і байдужість

Національності питання –

Найособистіше з ознак –

Належить до переконання,

Не до походження. Однак.

Ніла Висоцька

Що ми маємо? ХХI століття. Європа будує спільний дім і всі, навіть самі малі держави (наприклад, Данія) зовсім на мають страху втратити рідну мову, культуру, релігію... Пишуть свою історію без огляду на сусідів...А ми все ще боїмось або і не уміємо розмовляти материнською мовою, писати, а то й читати свою історію, співати пісень на рідній мові. Та що співати – слухати не навчились. Боїмось втратити „слухача”...Частина українців цікавить не українське, не національне, не нація, а рейтинги, гроші!...

Олександр Волощук. Спогади про подорож на береги Охотського моря

У римо-католицькому храмі Святої Трійці у Магадані познайомився і поспілкувався з українцями — колишніми політрепресованими. Це вже літні люди, які після реабілітації залишились жити на Колимі. Записав їхні спогади про перебування в сталінських таборах, серед них знайшов двох українців, що відбували строк на відвіданій мною урановій копальні Бутугичаг. А от чернігівців у Магадані не знайшов.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s