В Одесі відбувся IV-й Міжнародний конкурс-фестиваль дитячої та юнацької творчості
Як відпочивалося школярам цього гарячого літа? Саме про це мені і хочеться розповісти усім, поділитися своїми враженнями, бо я була свідком прекрасного, змістовного, корисного, активного відпочинку кількох тисяч талановитих дітей України, серед яких були і наші переможці Всеросійського конкурсу на краще читання творів Т.Г. Шевченка з невеличкого містечка Пушкіне, що у Підмосков’ї, яких я супроводжувала на відпочинок.
Літо! Берег Чорного моря! Святкова площа мерехтить веселковим розмаїттям костюмів. Повітря наповнене дзвінким дитячим сміхом. Враз високе небо розрізають фанфари і вся площа зривається аплодисментами! «Мо-ло-да гвар-ді-я! Мо-ло-да гвар-ді-я!» - натхненно підхоплюють тисячі голосів слова пісні-гімну. Так Український дитячий центр «Молода гвардія» щиро вітав гостей і учасників фіналу IV-го Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!».
З 17 липня по 6 серпня 2010 року за ініціативи Міжнародної освітньо-культурної асоціації та за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства культури і туризму України, Державного комітету України у справах національностей та релігій в Українському дитячому центрі «Молода гвардія», що поблизу Одеси, проводився Фінал четвертого Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!» Мета фестивалю - державна підтримка обдарованих дітей та юнацтва, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей української молоді та представників національних товариств України, учнівської молоді з числа закордонних українців, виховання у молодого покоління любові до Вітчизни, толерантності, шанобливого ставлення до культурних надбань українців і представників інших національностей.
З перших хвилин вражало все: зустріч учасників безпосередньо на вокзалі, супроводження до місця відпочинку, турбота при оформленні документів і сама доброзичлива атмосфера у дитячому центрі. Все було зроблено для діток, щоб ті відразу відчули, які вони бажані на цьому святі. Дуже приємно й те, що навіть групи, які колись називалися «загонами» тепер були «родинами»: перша родина, друга родина, десята... Справжня сім’я. Кожна родина чемно вітала «речівками» одна одну та всіх дорослих: «Сонце світить нам у вічки, ми цілуємо вас в щічки!» чи «Бонжур, місьє, бонжур, мадам, ми дуже-дуже раді вам!» та ін. Хотілося у відповідь посміхатися і відповідати на кожну «кричалочку». Ранок починався з пробудження під лагідний голос диктора: «Доброго ранку, дорогі діти! У нашому веселковому світі сьогодні свято. Всіх запрошуємо на ранкову зарядку!» І такі запрошення були до всього: до їдальні, на море, на концерт, на дискотеку, до вогнища чи побажання спокійної ночі та солодких снів перед «відбоєм». Кожна дитина була настільки пестувана увагою педагогів, так уміло були підібрані вожаті: обов’язково юнак та дівчина, що не виникало жодної потреби нам, супроводжуючим, втручатися у виховний і «відпочивальний» процес. Робилося все для зручності проведення конкурсу: щодня зранку надавався перелік учасників та розписаний на весь день до хвилини порядок репетицій, підбір мікрофонів, вихід на сцену. Чуйне і уважне ставлення режисерсько-постановчої групи до учасників фестивалю надавало впевненості у свої сили кожному конкурсанту.
До участі у фіналі четвертого Міжнародного конкурсу-фестивалю було відібрано від України – 800 учасників, в т.ч. від національних товариств – 200, та запрошено делегації закордонних українців – 100 учасників віком від 9 до 16 років відповідно до поданих заявок із США, Грузії, Росії. Польщі, Латвії, Естонії.
У фестивалі взяли участь 17 провідних хореографічних та 9 вокальних колективів, 58 солістів-вокалістів, 8 фольклорних колективів, оркестр народних інструментів та 2 ансамблі сопілкарів, 60 учасників виставки робіт образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.
Учасниками фіналу Міжнародного конкурсу-фестивалю стали як окремі виконавці, так і творчі дитячі колективи, які є переможцями республіканських (Автономна Республіка Крим), обласних, міських ( Києва та Севастополя), всеукраїнських і міжнародних мистецьких фестивалів, конкурсів та виставок, переможці Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика.
Цікаво було дізнатися про історію створення цього прекрасного фестивалю. І найкраще про це розповіла виконавчий директор та організатор фестивалю - Любов Богданівна Горват:
- Одного разу, я і Олег Олександрович Марцинківський сиділи на набережній, пили сік і говорили про те, як багато національностей проживає у нас в Україні, що необхідно щось робити для того, щоб їх згуртувати, здружити, зробити однією сім’єю. У нас вже був досвід проведення фестивалів, ось і вирішили ми об’єднати дітей різних національностей за допомогою пісень, танців і музики. Так виникла ідея проведення фестивалю «Усі ми діти твої, Україно!»
Я дивилася на цю красиву тендітну паняночку, на її маленькі жіночі плечі, на її майже іграшкові черевички розміру Попелюшки, і дивувалася: звідки така сила і впевненість, такий політ фантазії, така наполегливість, таке терпіння і вміння, щоб осилити таку величезну роботу - організувати і провести масштабний, змістовний і феєричний фестиваль?! І зрозуміла, що все це йде від щирої української душі, від тої безмежної доброти, яка дає людині крила.
Програма проведення Міжнародного конкурсу-фестивалю передбачала не лише конкурсні заходи у 7 номінаціях, а й різноманітну пізнавальну і розважальну програму – проведення Днів національних мов і культур, козацьких перегонів, Дня Нептуна, українських вечорниць, дискотек, тематичних радіопрограм, розважальних конкурсів, екскурсій і т.п. В ході фестивалю працювали майстер-класи і творчі майстерні. Всі учасники взяли участь у створенні фестивальної композиції «Обереги долі» - кожен розписав свою писанку і взяв участь у створенні великого фестивального рушника з елементами національних символік.
Хочу сказати, що виготовлення оберегів - це велика творча знахідка арт-директора фестивалю Тамари Миколаївни Романової та її помічників. Мені теж довелося доторкнутися до цієї захоплюючої роботи: розмальовувати писанки та ткати символічний рушник. Спочатку нам розповіли історію українських рушників та писанок: як наші пращури робили це в давнину, яку магічну силу вкладали в кожен візерунок, особливості орнаменту в різних областях України. А пізніше кожній дитині дали заготовлені паперові яєчка і вони наносили власні орнаменти, створювали свої неповторні мальованки та писанки. Всі разом зробили величезне яйце із пап’є-маше і наклеїли на нього свої маленькі роботи. Не передати, яке то було задоволення для дітей і для дорослих бачити результати своєї праці на сцені - в ході фінального концерту, коли в оточенні домотканих молодогвардійських рушників-оберегів діти під час хореографічної композиції винесли яйце, як символ життя, вічності і безкінечності! Зал аплодував стоячи!
Учасники програми Міжнародного фестивалю від української діаспори та національних товариств України мали нагоду взяти участь у започаткованому Міністерством освіти і науки України щорічному літньому освітньому україномовному таборуванні, отримали поглиблені знання з української мови, взяли участь у роботі творчих майстерень, глибше ознайомилися з історією, культурою і звичаями України, зустрілися з відомими поетами, письменниками, художниками, композиторами, співаками, акторами, спілкувалися зі своїми ровесниками в україномовному середовищі.
Ми часто говоримо про патріотизм, любов до рідної мови, культури, землі. То хіба є ще щось дієвіше за такий фестиваль? Впевнена, що діти, які побували в такому центрі, побачили красу України власними очима, доторкнулися до справжнього національного багатства і величі, познайомилися і здружилися з ровесниками з різних куточків Батьківщини, ніколи не забудуть цього і збережуть у своєму серці назавжди. Це найкращий приклад патріотизму і любові до отчого дому, до найсвятішого, до рідного народу, його культури.
Голова журі Міжнародного фестивалю, співак і композитор, народний артист України Олег Марцинківський, створив на конкурсі настільки доброзичливу і спокійну атмосферу, що діти довіряли журі свої таланти і душі, немов рідним батькам. У складі журі працювали:
- Марія Бойко – поетеса і телеведуча;
- Наталія Віннікова – старший науковий співробітник Міністерства освіти і науки України, кандидат філологічних наук;
- Валерій Коломієць – заслужений діяч мистецтв України, головний режисер Державного підприємства «Український державний центр мистецтв», головний режисер Міжнародного конкурсу-фестивалю;
- Вадим Колосок – редактор інформаційних програм Національної радіокомпанії України;
- Тамара Романова – дизайнер, арт-директор Міжнародного конкурсу-фестивалю;
- Алла Рубіна – професор, хореограф, заслужений діяч мистецтв України;
- Аліса Тараканова – завідувач сектору художньо-естетичної творчості Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.
Журі було компетентне, суворе, але справедливе. Переможці виборювали свої місця у нелегких змаганнях. Доводилося жертвувати морем, відпочинком, розвагами. Але результати говорили самі за себе. Колективи і виконавці були дуже сильними, талановитими і наполегливими.
Коли юні кореспонденти з молодогвардійської газети «Світ дитинства» запитали у голови журі: чи важко обіймати таку посаду, і про побажання всім учасникам конкурсу-фестивалю, він відповів:
- З одного боку важко, бо багато конкурсантів, і ми не тільки слухаємо та дивимося номери, а й підраховуємо бали, робимо висновки, аналізуємо та радимось. З іншого боку – легко, адже цього року я святкуватиму 40-літній ювілей перебування на сцені, а коли робиш улюблену справу, тоді немає важких завдань. Всім учасникам бажаю бути сміливими в конкурсі, не боятися журі. Не марнувати час, тому, що дитинство пролетить, а треба багато чого встигнути: награтись, накупатись, поніжитись на сонечку, знайти багато нових друзів.
Дуже хочеться передати слова подяки Олегові Олександровичу як співаку і композитору, народному артистові України від представників усіх українських діаспор і всіх педагогів та керівників творчих колективів за прекрасний сольний концерт, який він подарував нам. То була незабутня романтична картина під зоряним південним небом на тлі вечірнього моря! Лунали прекрасні пісні й серенади. Здавалося, що своїми піснями артист звертався до кожного в залі особисто… Це і є найвищий рівень виконавчої майстерності!
Хід проведення конкурсу-фестивалю висвітлювався у засобах масової інформації. Головним інформаційним спонсором фестивалю стали Національна телекомпанія України і Національна радіокомпанія України. Було дуже приємно бачити кореспондентів радіо- і телеефіру, котрі спілкувалися з дітьми, цікавилися їх перемогами і відпочинком, знімали сюжети про життя у дитячому центрі. Я була вражена тим патріотичним піднесеним тоном, з яким діти відповідали на запитання: як вони думають, чому так називається фестиваль «Усі ми діти твої, Україно!»? Вони з теплом у серці говорили, що приїхали з різних куточків Батьківщини, з близьких і далеких країн зарубіжжя, але всіх їх зібрала Україна, як рідна мати збирає своїх діточок! Що вона бажає бачити їх далеких і близьких, радіє їх кожній великій і маленькій перемозі, як вона бажає всім їм щасливої долі! Особливо запали в душу відповіді членів зарубіжних діаспор українців, котрі знають рідну мову, говорять українською, хоча народилися далеко за її межами, але пам’ятають хто вони і звідки. Хотілося б висловити невеличке побажання від «пушкінців» організаторам фестивалю, щоб у наступному ювілейному році в номінації конкурсу було включене виразне читання творів українських авторів, бо в цьому році наші дітки були єдиними, хто декламував твори безсмертного Кобзаря поза конкурсною програмою.
Непомітно промайнув час, відлунали прощальні салюти фестивалю. Добре відпочили і роз’їхалися по своїх домівках щасливі, загорілі учасники і гості свята. А в пам’яті постійно спливають прекрасні картини заключного гала-концерту, кожен номер якого був справжнім дивом, вершиною режисерської майстерності і виконавчого дитячого таланту. Зал вибухав оплесками і вигуками «браво» на кожен вихід учасників. Це було прекрасне казково-феєричне видовище! Хореографічні колективи–переможці вихором проносилися по сцені у дивовижних народних та естрадних танцях. Вражало все: і майстерність, і костюми, і авторські задуми. Солістів-вокалістів супроводжували танцювальні композиції. Сценічні анімаційні екрани розцвітали диво-квітами, рушниками і українськими краєвидами. Все дихало Україною, її культурою і красою! Хотілося сміятися і плакати одночасно, бо емоції лилися через край.
Не забуду слова Ірини Вівчар з української діаспори США, яка в захопленні обіймала організаторів фестивалю і членів режисерської групи, дякувала, і зі сльозами на очах говорила, що такої диво-казки вона ще не бачила, що це величезний стимул жити і творити далі, відкривати нові таланти і в наступному році знову завітати на цей фестиваль. До її слів приєднуємося і всі ми, члени зарубіжних українських делегацій і керівники творчих колективів України.
За результатами проведення фіналу четвертого Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!» буде випущено компакт-диск з піснями переможців, а також відеофільм «Україна в нас одна». Планується гастрольний тур переможців фіналу по Україні та за її межами.
Спостерігаючи за всім цим розмаїттям подій, доброзичливим і чесним ходом конкурсу, справедливими і принциповими рішеннями журі, дивлячись на щасливі обличчя дітей і дорослих, я раділа, що теж українка, що я донька тієї великої родини українців, яка народжує таких талановитих, таких небайдужих, таких працьовитих, добрих і красивих людей, які попри всілякі негаразди долі, залишаються людьми з великої літери! Що вони люблять свою неньку-Батьківщину і, де б не жили, повертаються до неї, бо вона у нас одна на всіх. А всі ми - діти твої, Україно!
Тетяна КЛЮЧНИКОВА,
голова Національно-культурного об’єднання українців «Криниця»,
м. Пушкіне, Московської області.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На світлинах: Тетяна Ключникова. Сонячні діти. Фестиваль зустірили з хлібом і сіллю. Прапори Фестивалю. Барви одеського Фестивалю. Ми із Пушкіно! Все вчилися робити своїми руками. Біля монумента нескореним. Люблю Україну. Фото на фоні Одеського театру. Наші дівчатка в теплому Чорному морі.