lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 «Усі ми діти твої, Україно!»
Тетяна Ключникова
Тетяна Ключникова

В Одесі відбувся IV-й Міжнародний конкурс-фестиваль дитячої та юнацької творчості

Як відпочивалося школярам цього гарячого літа? Саме про це мені і хочеться розповісти усім, поділитися своїми враженнями, бо я була свідком прекрасного, змістовного, корисного, активного відпочинку кількох тисяч талановитих дітей України, серед яких були і наші переможці Всеросійського конкурсу на краще читання творів Т.Г. Шевченка з невеличкого містечка Пушкіне, що у Підмосков’ї, яких я супроводжувала на відпочинок.

Літо! Берег Чорного моря! Святкова площа мерехтить веселковим розмаїттям костюмів. Повітря наповнене дзвінким дитячим сміхом. Враз високе небо розрізають фанфари і вся площа зривається аплодисментами! «Мо-ло-да гвар-ді-я! Мо-ло-да гвар-ді-я!» - натхненно підхоплюють тисячі голосів слова пісні-гімну. Так Український дитячий центр «Молода гвардія» щиро вітав гостей і учасників фіналу IV-го Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!».

З 17 липня по 6 серпня 2010 року за ініціативи Міжнародної освітньо-культурної асоціації та за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства культури і туризму України, Державного комітету України у справах національностей та релігій в Українському дитячому центрі «Молода гвардія», що поблизу Одеси, проводився Фінал четвертого Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!» Мета фестивалю - державна підтримка обдарованих дітей та юнацтва, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей української молоді та представників національних товариств України, учнівської молоді з числа закордонних українців, виховання у молодого покоління любові до Вітчизни, толерантності, шанобливого ставлення до культурних надбань українців і представників інших національностей.

З перших хвилин вражало все: зустріч учасників безпосередньо на вокзалі, супроводження до місця відпочинку, турбота при оформленні документів і сама доброзичлива атмосфера у дитячому центрі. Все було зроблено для діток, щоб ті відразу відчули, які вони бажані на цьому святі. Дуже приємно й те, що навіть групи, які колись називалися «загонами» тепер були «родинами»: перша родина, друга родина, десята... Справжня сім’я. Кожна родина чемно вітала «речівками» одна одну та всіх дорослих: «Сонце світить нам у вічки, ми цілуємо вас в щічки!» чи «Бонжур, місьє, бонжур, мадам, ми дуже-дуже раді вам!» та ін. Хотілося у відповідь посміхатися і відповідати на кожну «кричалочку». Ранок починався з пробудження під лагідний голос диктора: «Доброго ранку, дорогі діти! У нашому веселковому світі сьогодні свято. Всіх запрошуємо на ранкову зарядку!» І такі запрошення були до всього: до їдальні, на море, на концерт, на дискотеку, до вогнища чи побажання спокійної ночі та солодких снів перед «відбоєм». Кожна дитина була настільки пестувана увагою педагогів, так уміло були підібрані вожаті: обов’язково юнак та дівчина, що не виникало жодної потреби нам, супроводжуючим, втручатися у виховний і «відпочивальний» процес. Робилося все для зручності проведення конкурсу: щодня зранку надавався перелік учасників та розписаний на весь день до хвилини порядок репетицій, підбір мікрофонів, вихід на сцену. Чуйне і уважне ставлення режисерсько-постановчої групи до учасників фестивалю надавало впевненості у свої сили кожному конкурсанту.   

До участі у фіналі четвертого Міжнародного конкурсу-фестивалю було відібрано від України – 800 учасників, в т.ч. від національних товариств – 200, та запрошено делегації закордонних українців – 100 учасників віком від 9 до 16 років відповідно до поданих заявок із США, Грузії, Росії. Польщі, Латвії, Естонії.

У фестивалі взяли участь 17 провідних хореографічних та 9 вокальних колективів, 58 солістів-вокалістів, 8 фольклорних колективів, оркестр народних інструментів та 2 ансамблі сопілкарів, 60 учасників виставки робіт образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Учасниками фіналу Міжнародного конкурсу-фестивалю стали як окремі виконавці, так і творчі дитячі колективи, які є переможцями республіканських (Автономна Республіка Крим), обласних, міських ( Києва та Севастополя), всеукраїнських і міжнародних мистецьких фестивалів, конкурсів та виставок, переможці Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика.

Цікаво було дізнатися про історію створення цього прекрасного фестивалю. І найкраще про це розповіла виконавчий директор та організатор фестивалю - Любов Богданівна Горват:  

- Одного разу, я і Олег Олександрович Марцинківський сиділи на набережній, пили сік і говорили про те, як багато національностей проживає у нас в Україні, що необхідно щось робити для того, щоб їх згуртувати, здружити, зробити однією сім’єю. У нас вже був досвід проведення фестивалів, ось і вирішили ми об’єднати дітей різних національностей за допомогою пісень, танців і музики. Так виникла ідея проведення фестивалю «Усі ми діти твої, Україно!»

Я дивилася на цю красиву тендітну паняночку, на її маленькі жіночі плечі, на її майже іграшкові черевички розміру Попелюшки, і дивувалася: звідки така сила і впевненість, такий політ фантазії, така наполегливість, таке терпіння і вміння, щоб осилити таку величезну роботу - організувати і провести масштабний, змістовний і феєричний фестиваль?! І зрозуміла, що все це йде від щирої української душі, від тої безмежної доброти, яка дає людині крила.

Програма проведення Міжнародного конкурсу-фестивалю передбачала не лише конкурсні заходи у 7 номінаціях, а й різноманітну пізнавальну і розважальну програму – проведення Днів національних мов і культур, козацьких перегонів, Дня Нептуна, українських вечорниць, дискотек, тематичних радіопрограм, розважальних конкурсів, екскурсій і т.п. В ході фестивалю працювали майстер-класи і творчі майстерні. Всі учасники взяли участь у створенні фестивальної композиції «Обереги долі» - кожен розписав свою писанку і взяв участь у створенні великого фестивального рушника з елементами національних символік.  

Хочу сказати, що виготовлення оберегів - це велика творча знахідка арт-директора фестивалю Тамари Миколаївни Романової та її помічників. Мені теж довелося доторкнутися до цієї захоплюючої роботи: розмальовувати писанки та ткати символічний рушник. Спочатку нам розповіли історію українських рушників та писанок: як наші пращури робили це в давнину, яку магічну силу вкладали в кожен візерунок, особливості орнаменту в різних областях України. А пізніше кожній дитині дали заготовлені паперові яєчка і вони наносили власні орнаменти, створювали свої неповторні мальованки та писанки. Всі разом зробили величезне яйце із пап’є-маше і наклеїли на нього свої маленькі роботи. Не передати, яке то було задоволення для дітей і для дорослих бачити результати своєї праці на сцені - в ході фінального концерту, коли в оточенні домотканих молодогвардійських рушників-оберегів діти під час хореографічної композиції винесли яйце, як символ життя, вічності і безкінечності! Зал аплодував стоячи!

Учасники програми Міжнародного фестивалю від української діаспори та національних товариств України мали нагоду взяти участь у започаткованому Міністерством освіти і науки України щорічному літньому освітньому україномовному таборуванні, отримали поглиблені знання з української мови, взяли участь у роботі творчих майстерень, глибше ознайомилися з історією, культурою і звичаями України, зустрілися з відомими поетами, письменниками, художниками, композиторами, співаками, акторами, спілкувалися зі своїми ровесниками в україномовному середовищі.

Ми часто говоримо про патріотизм, любов до рідної мови, культури, землі. То хіба є ще щось дієвіше за такий фестиваль? Впевнена, що діти, які побували в такому центрі, побачили красу України власними очима, доторкнулися до справжнього національного багатства і величі, познайомилися і здружилися з ровесниками з різних куточків Батьківщини, ніколи не забудуть цього і збережуть у своєму серці назавжди. Це найкращий приклад патріотизму і любові до отчого дому, до найсвятішого, до рідного народу, його культури.

Голова журі Міжнародного фестивалю, співак і композитор, народний артист України Олег Марцинківський, створив на конкурсі настільки доброзичливу і спокійну атмосферу, що діти довіряли журі свої таланти і душі, немов рідним батькам. У складі журі працювали:

- Марія Бойко – поетеса і телеведуча;

- Наталія Віннікова – старший науковий співробітник Міністерства освіти і науки України, кандидат філологічних наук;

- Валерій Коломієць – заслужений діяч мистецтв України, головний режисер Державного підприємства «Український державний центр мистецтв», головний режисер Міжнародного конкурсу-фестивалю;

- Вадим Колосок – редактор інформаційних програм Національної радіокомпанії України;

- Тамара Романова – дизайнер, арт-директор Міжнародного конкурсу-фестивалю;

- Алла Рубіна – професор, хореограф, заслужений діяч мистецтв України;

- Аліса Тараканова – завідувач сектору художньо-естетичної творчості Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.

Журі було компетентне, суворе, але справедливе. Переможці виборювали свої місця у нелегких змаганнях. Доводилося жертвувати морем, відпочинком, розвагами. Але результати говорили самі за себе. Колективи і виконавці були дуже сильними, талановитими і наполегливими.

Коли юні кореспонденти з молодогвардійської газети «Світ дитинства» запитали у голови журі: чи важко обіймати таку посаду, і про побажання всім учасникам конкурсу-фестивалю, він відповів:

- З одного боку важко, бо багато конкурсантів, і ми не тільки слухаємо та дивимося номери, а й підраховуємо бали, робимо висновки, аналізуємо та радимось. З іншого боку – легко, адже цього року я святкуватиму 40-літній ювілей перебування на сцені, а коли робиш улюблену справу, тоді немає важких завдань. Всім учасникам бажаю бути сміливими в конкурсі, не боятися журі. Не марнувати час, тому, що дитинство пролетить, а треба багато чого встигнути: награтись, накупатись, поніжитись на сонечку, знайти багато нових друзів.

Дуже хочеться передати слова подяки Олегові Олександровичу як співаку і композитору, народному артистові України від представників усіх українських діаспор і всіх педагогів та керівників творчих колективів за прекрасний сольний концерт, який він подарував нам. То була незабутня романтична картина під зоряним південним небом на тлі вечірнього моря! Лунали прекрасні пісні й серенади. Здавалося, що своїми піснями артист звертався до кожного в залі особисто… Це і є найвищий рівень виконавчої майстерності!  

Хід проведення конкурсу-фестивалю висвітлювався у засобах масової інформації. Головним інформаційним спонсором фестивалю стали Національна телекомпанія України і Національна радіокомпанія України. Було дуже приємно бачити кореспондентів радіо- і телеефіру, котрі спілкувалися з дітьми, цікавилися їх перемогами і відпочинком, знімали сюжети про життя у дитячому центрі. Я була вражена тим патріотичним піднесеним тоном, з яким діти відповідали на запитання: як вони думають, чому так називається фестиваль «Усі ми діти твої, Україно!»? Вони з теплом у серці говорили, що приїхали з різних куточків Батьківщини, з близьких і далеких країн зарубіжжя, але всіх їх зібрала Україна, як рідна мати збирає своїх діточок! Що вона бажає бачити їх далеких і близьких, радіє їх кожній великій і маленькій перемозі, як вона бажає всім їм щасливої долі! Особливо запали в душу відповіді членів зарубіжних діаспор українців, котрі знають рідну мову, говорять українською, хоча народилися далеко за її межами, але пам’ятають хто вони і звідки. Хотілося б висловити невеличке побажання від «пушкінців» організаторам фестивалю, щоб у наступному ювілейному році в номінації конкурсу було включене виразне читання творів українських авторів, бо в цьому році наші дітки були єдиними, хто декламував твори безсмертного Кобзаря поза конкурсною програмою.  

Непомітно промайнув час, відлунали прощальні салюти фестивалю. Добре відпочили і роз’їхалися по своїх домівках щасливі, загорілі учасники і гості свята. А в пам’яті постійно спливають прекрасні картини заключного гала-концерту, кожен номер якого був справжнім дивом, вершиною режисерської майстерності і виконавчого дитячого таланту. Зал вибухав оплесками і вигуками «браво» на кожен вихід учасників. Це було прекрасне казково-феєричне видовище! Хореографічні колективи–переможці вихором проносилися по сцені у дивовижних народних та естрадних танцях. Вражало все: і майстерність, і костюми, і авторські задуми. Солістів-вокалістів супроводжували танцювальні композиції. Сценічні анімаційні екрани розцвітали диво-квітами, рушниками і українськими краєвидами. Все дихало Україною, її культурою і красою! Хотілося сміятися і плакати одночасно, бо емоції лилися через край.  

Не забуду слова Ірини Вівчар з української діаспори США, яка в захопленні обіймала організаторів фестивалю і членів режисерської групи, дякувала, і зі сльозами на очах говорила, що такої диво-казки вона ще не бачила, що це величезний стимул жити і творити далі, відкривати нові таланти і в наступному році знову завітати на цей фестиваль. До її слів приєднуємося і всі ми, члени зарубіжних українських делегацій і керівники творчих колективів України.

За результатами проведення фіналу четвертого Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!» буде випущено компакт-диск з піснями переможців, а також відеофільм «Україна в нас одна». Планується гастрольний тур переможців фіналу по Україні та за її межами.  

Спостерігаючи за всім цим розмаїттям подій, доброзичливим і чесним ходом конкурсу, справедливими і принциповими рішеннями журі, дивлячись на щасливі обличчя дітей і дорослих, я раділа, що теж українка, що я донька тієї великої родини українців, яка народжує таких талановитих, таких небайдужих, таких працьовитих, добрих і красивих людей, які попри всілякі негаразди долі, залишаються людьми з великої літери! Що вони люблять свою неньку-Батьківщину і, де б не жили, повертаються до неї, бо вона у нас одна на всіх. А всі ми - діти твої, Україно!

Тетяна КЛЮЧНИКОВА,

голова Національно-культурного об’єднання українців «Криниця»,

м. Пушкіне, Московської області.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Барви одеського Фестивалю
Барви одеського Фестивалю
Біля монумента нескореним
Біля монумента нескореним
Все вчилися робити своїми руками
Все вчилися робити своїми руками
Люблю Україну
Люблю Україну
Ми із Пушкіно!
Ми із Пушкіно!
Наші дівчатка в теплому Чорному морі
Наші дівчатка в теплому Чорному морі
Прапори Фестивалю
Прапори Фестивалю
Сонячні діти
Сонячні діти
Фестиваль зустірили з хлібом і сіллю
Фестиваль зустірили з хлібом і сіллю
Фото на фоні Одеського театру
Фото на фоні Одеського театру

На світлинах: Тетяна Ключникова. Сонячні діти. Фестиваль зустірили з хлібом і сіллю. Прапори Фестивалю. Барви одеського Фестивалю. Ми із Пушкіно! Все вчилися робити своїми руками. Біля монумента нескореним. Люблю Україну. Фото на фоні Одеського театру. Наші дівчатка в теплому Чорному морі.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка