Приглашаем к участию в проекте

Выступает Виталий Крикуненко

21 июля в государственном учреждении культуры города Москвы Библиотеке украинской литературы состоялось обсуждение идеи создания историко-биографического справочника, посвященного вкладу украинцев в развитие науки и техники, культуры и образования, экономики, военного дела, государственного строительства России в прошлом и настоящем.

С сообщением о библиотечном начинании выступил заместитель директора Библиотеки украинской литературы, член Союзов писателей России и Украины Виталий Крикуненко. Он, в частности, отметил, что разрабатываемый в Библиотеке проект такого издания будет учитывать опыт создания подобных сборников, справочников и энциклопедий, вышедших как в нашей стране, так и за рубежом — «Немцы России», «Французы в России», «Поляки в России», Греки России и Украины», «Евреи в русской культуре» и др., включая электронные издания. Разумеется, не будут обойдены вниманием и наработки украинских исследователей и издателей, осуществляющих выпуски книг, посвященных выдающимся украинцам, выходцам с Украины. Библиотека открыта для сотрудничества со всеми партнерами, заинтересованными в подготовке и выпуске намеченного издания.

Председатель жюри Фестиваля Владимир Иванович Синенко

Так назывался IV Приморский краевой фестиваль украинской культуры

Центр украинской культуры Анатолия Криля «Горлица» организовал фестиваль при поддержке Генерального консульства Украины во Владивостоке, участии администрации Владивостока и Дворца культуры железнодорожников города Владивостока  и посвятил его 150-летию любимого города.

Среди основателей и первых жителей Владивостока немало переселенцев из Украины, которые еще в XIX–м веке в поисках лучшей доли устремились к берегам Тихого океана. Выросло не одно поколение украинцев на Приморской земле. Переселенцы полюбили свою новую родину, здесь живут и трудятся их праправнуки. Многие стали военными, моряками, учеными, земледельцами, но никогда не забывали о своей исторической Родине — далекой Украине, и от этого любовь к ней — еще ценнее. Обычаи, традиции, песни, танцы, как жемчужные россыпи передаются из поколения в поколение в наследство живущим, чтобы не забывали своего родства и происхождения. Когда Украина стала самостоятельным государством, приморские украинцы стали еще дальше от своей исторической Родины и тем ценнее это духовное наследство, оно как связующая нить с прошлым, со своими предками.

В песне — душа народа. И уже больше 100 лет звучат они на берегах Тихого океана. В семьях хранятся вышитые сорочки и рушники - память о прабабушках и далекой Родине. И даже песни, которые исполняют самобытные коллективы в приморской глубинке, не тронула современная эпоха. Их поют так, как 100-150 лет назад в Украине. Один из таких самодеятельных коллективов находится в Милоградово Ольгинского района. Специалисты по истории искусства неоднократно отмечали самобытность исполнения песен этим ансамблем.

Патріарх Московський і всієї Русі Кирил під час вручення Президентові України Віктору Януковичу ордена РПЦ Святого рівноапостольного Князя Володимира I ступеня

Патриарх назвал религиозное чувство главным сокровищем украинцев

Религиозное чувство украинцев является особенно сильным, мужественным и жертвенным, так что даже июльская жара не помешала им молиться, заявил Патриарх Московский и всея Руси Кирилл.

"Кто-то из моих родственников видел службу в Одессе, тут же позвонил мне и сказал: ты не приезжай больше в июле месяце на Украину -ведь тысячи людей стоят на такой жаре и не уходят", - сказал Патриарх на встрече с научной общественностью после церемонии присуждения ему степени Почетного доктора Национального университета имени Олеся Гончара в Днепропетровске.

Ректор университета Николай Поляков вручил главе РПЦ диплом, мантию и медаль.

"Каким сильным человеком нужно быть, чтобы так молиться и так стоять и не просить бутылку с "пепси-колой", - отметил Патриарх. По его мнению, религиозное чувство верующих на Украине является особенно "ярким, сильным, мужественным и жертвенным".

"На Украине религиозное чувство по-настоящему ярко выражено, что, по моему скромному мнению, является самым великим сокровищем украинского народа", - отметил он.

Патриарх особенно отметил позитивные изменения, происходящие в экономике и политике Украины.

"На Украине происходит много хорошего, что вселяет оптимизм",- сказал Патриарх Московский и Всея Руси Кирилл.

РИА Новости.

http://www.rian.ru/religion/20100724/258082212.html

Звернення ВАГПО до МЗС України

Правозахисник Василь Овсієнко

Всеукраїнська асоціація громадських правозахисних організацій направила міністру закордонних справ України К. Грищенку звернення щодо заборони в’їзду в Росію Василю Овсієнку. Як зазначено в заяві, Українська Гельсінська спілки з прав людини (УГСПЛ) та Харківська правозахисна група (ХПГ) звертаються до міністра з вимогою захистити свободу пересувань відомого правозахисника, дисидента та колишнього в’язня сумління, члена Української Гельсінської групи з 1978 року, члена Наглядової ради УГСПЛ та координатора програм ХПГ Василя Овсієнка.

Опівночі з 22 на 23 липня в Брянську з потяга № 42, який прямував до Москви, російські прикордонники зняли і спровадили назад в Україну В. Овсієнка. Як було йому повідомлено, його прізвище значиться в списку осіб, яким заборонено в’їзд у Російську Федерацію.

В. Овсієнко їхав у с. Кучино Чусовського району Пермської області, в Музей історії політичних репресій і тоталітаризму „Пермь-36”, який з 1995 року діє в приміщенні колонії особливого та суворого режиму ВС-389/36. Там він перебував у 1981–87 рр., там загинув Василь Стус, там каралися Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко, Левко Лук’яненко, Михайло Горинь, Іван Кандиба, Іван Сокульський, Іван Гель та інші українські правозахисники.

Владимир Путин поднял «Веселый Роджер»

Владимир Путин поднял «Веселый Роджер»

Планы Кремля загнать украинское судозаводы в гигантский судостроительный госхолдинг сейчас реальны как никогда. Впрочем, коммерческие перспективы такого альянса довольно сомнительны, учитывая неспособность россиян навести порядок в собственном судостроении.

Бумажный морской бой

Согласно данным Минпромполитики Украины, за 4 месяца 2010 г. судостроительные предприятия увеличили производство продукции на 55% к АППГ, до более 1 млрд. грн. (около $130 млн.), а объемы реализации выросли вообще в 2,6 раза, до 2,385 млрд. грн. (более $300 млн.). Тем не менее, несмотря на бодрые рапорты отечественных чиновников, ситуация в украинском судостроении стремительно ухудшается.

За 4 месяца 2010 г. поставлено покупателям 10 суден на $60,6 млн. Напомним, что в 2009 г. на воду было спущено 30 суден и плавсредств общей стоимостью $238 млн. При этом, если в прошлом году 19 суден получили иностранные заказчики и 11 отечественные, то в 2010 г. украинские заказчики получили 7 суден, а иностранные – 3. Таким образом, показатели работы отрасли в этом году, в лучшем случае, будут сопоставимы с прошлогодними.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На навчання запрошуються громадяни країн колишнього Радянського Союзу та інших країн зі знаннями російської мови

Перечень образовательно-квалификационных уровней и направлений подготовки (специальностей), а также нормативных сроков обучения, по которым объявляется приём на учёбу в Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко в 2010-2011 учебном году

Образовательно-квалификационный уровень бакалавр - Б

Срок обучения на дневной форме – 4 года, на заочной форме* – 5 лет

Образовательно-квалификационный уровень магистр - М

Срок обучения на дневной и заочной* форме – 2 года

Образовательно-квалификационный уровень специалиста  -  С

Срок обучения на дневной и заочной* форме – 1 год

*Заочная форма обучения имеется только по тем специальностям и программам, которые обозначены «звёздочкой»

Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Павло Муравський

О Первом Международном хоровом конкурсе-фестивале имени ее учителя Павла Муравского

Первый Международный хоровой конкурс-фестиваль имени Павла Ивановича Муравского состоялся 24-28 июня 2010 года на родине маэстро - в селе Дмитрашкивка Пищанского района Винницкой области. Почётный председатель жюри конкурса-фестиваля - П.И. Муравский. Главная цель - конкурса-фестиваля им. П. Муравского - развитие традиций акапельного академического пения; расширение творческих горизонтов хоровой школы всемирно известного дирижёра и педагога ХХ-ХХІ вв.; популяризация украинской хоровой культуры в мире. Мероприятие состоялось в заповедной местности "Зачарованная долина", где в прошлом году (21 ноября) открыта Мемориальная усадьба-музей П. Муравского

Почетными гостями этого праздника хорового пения была Украинская народная хоровая капелла Москвы. Участие нашего коллектива в этом замечательном фестивале было закономерно и необходимо, ведь создатель и художественный руководитель Капеллы Виктория Ивановна Скопенко - любимая ученица П. Муравского, постигавшая науку хорового пения под руководством Мастера в годы её учёбы в Киевской консерватории. В своём творчестве она всегда следует заветам Учителя - "Высокий уровень хорового исполнительства достигается пением а capella (на основе народной традиции) в пределах натурального строя и настойчивым трудом (Павел Муравский)".

Профессор Николай Николаевич Тихонович

Заключенный Усевлага геолог-харьковчанин Николай Тихонович стал инициатором создания отраслевой и академической науки в Республике Коми

Профессор Московского нефтяного института Николай Николаевич Тихонович родился 21 января 1872 года в Харькове. Он окончил естественное отделение Харьковского университета, ученик профессора Владимира Ивановича Вернадского, профессоров Женевского университета Дюкарка и Сарарена. В 1904-1928 годах работал в Геологическом комитете и принимал участие в экспедициях в Оренбургскую и Самарскую губернии и на остров Сахалин, в Урало-Эмбенский нефтеносный район, Южный Урал, в Западную Сибирь. После революции занимал должность помощника директора Геокома по учету минеральных ресурсов страны и был председателем Центрального комитета промышленных разведок при Горном отделе Высшего Совета народного хозяйства

18 ноября 1928 году был арестован по «делу Геолкома» обвинен по ст.58-й и приговорен к расстрелу, замененному десятью годами лагерей в Усевлаге.

Наша золотая Виктория

Поздравляем с юбилеем создателя, бессменного художественного руководителя и дирижёра Украинской народной хоровой капеллы Москвы Викторию Ивановну Скопенко!

Как на любой трудной дороге, так и на жизненном пути, нужно остановиться и оглянуться. Оглянуться, чтобы всё хорошее не растерять и нести с собой дальше, что-то ненужное забыть и выбросить, чтобы понять значимость пройденного пути, чтобы построить планы на будущее. И такой первой остановкой я считаю это расстояние - 50 лет. Время зрелости, жизненного опыта, желаний и возможностей - вот что значит эта дата!

Курсант Іван Токарев

В травні сповнилось 90 років одному з найстаріших членів громади Нижегородських українців Івану Дем’яновичу Токареву

Родом Іван Дем’янович Токарев з Полтавщини, вихованець Антона Семеновича Макаренка в Харківській дитячій трудовій комуні ім. Ф.Є. Дзержинського. 

Іван Дем’янович через все життя проніс одержаний гарт. У Збройниж силах пройшов шлях від курсанта до полковника - з 1940 року по 1968 рік. В бойових діях приймав участь з 13 серпня 1940 року по 9 травня 1945 року. Три ордена і більше двадцяти медалей має державних нагород. Він - почесний громадянин Нижньго Новгороду.

І сьогодні Іван Дем’янович веде активну суспільну діяльність. Приймає участь в міжнародних наукових конференціях, пропагує творчу спадщину в педагогічному вихованні Антона Семеновича Макаренка, виступає перед школярами. І на велике їх здивування і захоплення цей живий герой із «Республіки ШКІД» чудово виконує українські пісні.

Александр Воронин и Валентина Сергеева (Витязь)

Их они удостоены за заслуги перед городом Димитровградом

В Димитровграде 11-12 июня прошли праздничные мероприятия по случая Дня России и Дня города. Знаменательным событием для украинского землячества (УЗ) «Краяны» было награждение медалью «За заслуги перед городом» члена Правления землячества Александра Дмитриевича Воронина. А Почетным гражданином города стала Сергеева Валентина Борисовна, в девичестве Витязь. Сегодня Валентина Борисовна возглавляет общественную палату города Димитровграда, член УЗ «Краяны».

Мы горды, что Городская Дума Димитровграда так высоко оценила заслуги наших земляков. Надо подчеркнуть, что ни одна из национальных автономий нашего города не имеет такого признания.

Сучасний український весільний рушник

Ожили вони в клубі національно-культурної автономії українців Новосибірська

Чому протягом століття поступово витіснялися вишиті рушники з українського помешкання?   Першими відмовилася від вишитого рушника українська інтелігенція, яка відокремилася від батьків, хоч  у батьківських хатах ще довго прикрашали вишитими рушниками сімейні портрети, ікони, портрети  Тараса Шевченка. Треба визнати, що в радянський період існувала своєрідна, може не зовсім заборона, але якесь табу, мовляв не культурно  обвішувати рушниками портрети в оселі. Та, власне, уже й оселею важко було назвати міські, «городські квартири». Та й місто - не село, у ньому не інші обряди, а просто обривки сільської України.

Не вжилися рушники і на  міському весіллі, хоч, якщо тут переважали вихідці із села, то елементи українського вишитого рушника  ще інколи зберігалися. А от в українському селі ще й досі зберігаються окремі звичаї, пов’язані з  вишитим рушником - від народження до поховання.

Але повернемося до сьогодення. У якій українській сім’ї, в сучасній модерновій, елітній квартирі висять в тому чи іншому варіанті українські вишиті рушники, прикрашають портрети чи ікони? Та й ікони дуже рідко зустрічаються, хоч трапляються іноді. А от на Прикарпатті і Закарпатті майже в кожній сільській світлиці зберігаються українські рушники на іконах та портретах своїх незабутих предків,  Шевченкові та Франкові. Та це в селі. У місті, навіть на Прикарпатті, все рідше зустрічаються у побуті  український вишитий рушник. Більше серветки, ліжники.

Федор Васильевич Щербаков

Українську поезію в Республіці Комі пропагували метри комі літератури

История возникновения творческих связей коми поэзии с украинской также уходит в 20-е годы ХХ века и связана со становления коми литературы. В тот период коми писатели отводили большую роль художественному переводу.

Особую популярность среди коми переводчиков приобрели произведения Тараса Шевченко. Образ украинского поэта, его судьба, его взгляды на творчество стали предметом внимания не только в начале, но и на протяжении всего ХХ века. Стихи и поэмы поэта переводились мэтрами коми литературы В. Савиным, В. Чисталевым, П. Шеболкиным, П. Поповым, А. Габовым, Г. Федоровым, М. Лебедевым, С. Поповым, Ф. Щербаковым, И. Вавилиным и В. Лыткиным.

Первым к творчеству Тараса Шевченко обратился основатель драматургии и поэзии коми Виктор Алексеевич Савин (1888-1943). В молодости он работал на рудниках Криворожского бассейна. Там познакомился с творчеством Великого Кобзаря, в произведениях которого молодой поэт увидел созвучие мотивов и связь культур коми и украинского народа.

Він і гостей вміє приймати, та більше не хоче мандрувати

Київський журналіст Микола Хрієнко завершив маршрутну частину журналістського проекту «Українці за Уралом»

Недавно (30 червня нинішнього року) український журналіст Микола Хрієнко повернувся з Російської Федерації, де він завершив останній довготривалий дослідницький маршрут, який пролягав по території  між полярним колом і береговою лінією Північного Льодовитого океану від мису Дежнєва і селища Уелен (Чукотка) до міста Мурманська, що на Кольському півострові.

Авторський журналістський проект «Українці за Уралом» є наполегливою спробою створити масштабну картину переселення українців в різні часи з етнічних територій за Урал і, найголовніше, розповісти про нинішнє життя наших земляків на території Росії.

Під час 1-го етапу проекту «Українці за Уралом», який тривав з 7 липня 2004 року по 11 лютого 2005 року Микола Хрієнко подолав від Києва через Урал, Алтай, Хакасію, Якутію, Колиму й Чукотку до селища Уелен і мису Дежнєва 27 тисяч кілометрів, а разом з дорогою назад в Україну весь пройдений шлях дорівнює довжині екватора Землі – 40 тисяч кілометрів.

Фестиваль «Щит России»

Украинский ансамбль из Нижнего Новгорода стал лауреатом Всероссийского конкурса военно-патриотической песни

С 10 по 12 июня во Дворце культуры «Химик» города Дзержинска Нижегородской области был проведен финал Всероссийского конкурса авторской и военно-патриотической песни «Щит России». Народный ансамбль нижегородских украинцев стал на нем лауреатом в номинации «хоры, ансамбли». Победители награждены дипломами и памятными медалями «Лауреат Всероссийского фестиваля «Щит России».

Віктору Януковичу доки удається знаходити спільну мову і з виборцями, і з Росією та із Заходом

Новый украинский президент избежал ошибок своих предшественников

9 июля Виктору Януковичу исполнилось 60 лет, а его правлению - четыре с половиной месяца. Их называют временем экономического оптимизма и сравнивают с периодом политической депрессии Виктора Ющенко. Главными достижениями Януковича считают отсутствие скандалов во власти, появление исполнительной вертикали и жесткого единоначалия в стране. Оппозиция объявила эти процессы "сползанием к диктатуре".

Незадолго до юбилея Янукович отправился во всеукраинское турне, во время которого строго спрашивал с местных начальников. Некоторых даже уволил. Уже пал жертвой министр топлива и энергетики Сергей Ермилов, у которого Янукович потребовал отчета на тему "кто деньги украл". Лишился должности губернатор Закарпатья Александр Ледида, "тихой жизнью" которого остался недоволен президент. С поста тернопольского губернатора уволен верный однопартиец Януковича Ярослав Сухой - не сошелся характерами с электоратом.

В команде Виктора Федоровича остаются не те, кто знаком с ним дольше, а те, кто действует эффективнее. Список дел, которые в ближайшие сто дней должна реализовать команда Януковича, вкратце выглядит так: принять налоговый кодекс, провести судебную реформу, получить кредит МВФ и завоевать доверие населения.

Владимир Ельченко

Став новым послом Украины в России

Президент Виктор Янукович в пятницу подписал указ, которым назначил чрезвычайным и полномочным послом Украины в Российской Федерации Владимира Ельченко. Одной из основных задач нового посла, по словам главы государства, станет активизация торгово-экономического сотрудничества двух стран. Назначение господина Ельченко поддержали представители и власти, и оппозиции.

Как и предполагал Ъ (см. Ъ от 10 июня), новым чрезвычайным и полномочным послом Украины в Российской Федерации (РФ) стал Владимир Ельченко – указ о его назначении президент Виктор Янукович подписал в пятницу. В тот же день глава государства провел встречу с новым послом, в ходе которой выразил уверенность, что его деятельность в России "будет эффективной и успешной". "Россия – стратегический партнер Украины, с которым нужно строить отношения соответствующим образом",– отметил господин Янукович.

Владимир Ельченко – карьерный дипломат, стаж дипломатической службы составляет 29 лет. Занимал различные руководящие должности в МИДе, курировал взаимодействие с международными организациями, руководил постоянным представительством Украины в ООН. В 2003-2005 годах – первый заместитель министра иностранных дел. С 2006 года – глава постоянного представительства Украины при международных организациях в Вене. Опыта дипломатической работы на российском направлении не имеет.

Київський журналіст Микола Хрієнко

Київський журналіст Микола Хрієнко успішно завершив цей свій авторський журналістський проект

Київський журналіст Микола Хрієнко подолав 118 тисяч кілометрів, щоб відтворити історію переселення українців у різні часи з етнічних територій за Урал. Відтак у червні він завершив власний журналістський проект „Українці за Уралом”, розпочатий ще в липні 2004 року.

30 червня ц.р. року М. Хрієнко повернувся з Російської Федерації, де завершив останній довготривалий дослідницький маршрут, який пролягав територією між Полярним колом і береговою лінією Північного Льодовитого океану від мису Дежньова і селища Уелен (Чукотка) до міста Мурманська, розташованого на Кольському півострові.

За словами М.Хрієнка, „авторський журналістський проект „Українці за Уралом” – це наполеглива спроба створити масштабну картину історії переселення українців у різні часи з етнічних територій за Урал і, найголовніше, розповісти про сучасне життя наших земляків на території Росії”.

Під час першого етапу проекту „Українці за Уралом”, який тривав з 7 липня 2004 року по 11 лютого 2005 року, М. Хрієнко подолав від Києва через Урал, Алтай, Хакасію, Якутію, Колиму й Чукотку до селища Уелен і мису Дежньова 27 тисяч кілометрів, а разом з дорогою назад в Україну весь пройдений шлях дорівнює довжині екватора Землі – 40 тисяч кілометрів.

СКУ

Здобутки і тривоги української діаспори

Виступ Дмитра Павличка на ІІІ Міжнародному Конгресі „Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє”

100 днів при владі президента Януковича показали, що Україна як незалежна держава поступово перестає існувати. Правлячий режим поводиться як покірний сателіт Москви. Чорноморському флоту Росії віддана частина території України. Під маскою начебто з економічного боку корисного для України об’єднання найважливіших її енергетичних та промислових галузей з подібними російськими галузями, планується створити Єдиний Економічний Простір. Україна втратить економічну незалежність, а політичну, вважайте, вже втратила. Команда президента Януковича втішає нас угодою з Росією про встановлення межових стовпчиків на українсько-російському кордоні, а тим часом оживляє радянські методи і способи знищення української мови та історії в межах України. Національно-визвольні рухи і війни, їхні керівники І. Виговський, І. Мазепа, С. Петлюра, М. Грушевський, Р. Шухевич, С. Бандера піддані замовчуванню та названі зрадниками.

Как Олександр Мороз стал народным артистом Молдовы, России и Украины Александром Морозовым

Разом з батьком-фронтовиком Сергієм Морозом

«Домик окнами в сад», «В горнице моей светло», «Малиновый звон», «Любите, пока любится»... Эти и многие другие песни, написанные народным артистом России и Украины, певцом и композитором Александром Морозовым, уже стали классикой российской эстрады. За более чем сорок лет активной творческой деятельности Морозов написал более тысячи песен.

Нынешний год для Морозова особенный. Это год 65-летия Великой Победы. Он, как сын фронтовика, инвалида Великой Отечественной войны, кавалера ордена Славы двух степеней, специально подготовил новую концертную программу «Вальс моего отца». В ней прозвучат как известные песни, которые зрители постоянно просят исполнить на концертах, так и вошедшие в выпущенный недавно альбом, презентация которого состоится как раз в рамках новой программы. Подготовить ее помогла продюсер и жена Александра Морозова, его муза - Марина Парусникова.

Вітає делегатів та гостей директор МІОК пані Ірина Ключковська

Він проходив під гаслом: «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє»

Основним організатором, як і раніше, став Міжнародний інститут освіти,культури та зв’язків з діаспорою з його директором, невтомною Іриною Ключковською. Серед організаторів цього солідного зібрання було Міністерство освіти і науки України, Світовий конгрес українців, Світова федерація українських жіночих організацій, Європейський конгрес українців, а також Національний університет «Львівська політехніка». Суттєву матеріальну і фінансову підтримку проведенню конгресу проявили кілька десятків підприємств Львова. Кворум також був досить солідним, фактично лідери більшості  перечислених організацій були присутніми на зібранні.

Генконсул Украины Александр Данильченко и председатель Центра «Горлица» Татьяна Ткаченко

IV-й Приморский фестиваль украинской культуры «Соловьиная песня» пригласил всех: пойте вместе с нами!

3-4 июля 2010 года во Владивостоке состоялся IV-й Приморский краевой фестиваль украинской культуры «Соловьиная песня», который проводили общественная организация «Центр украинской культуры Анатолия Криля «Горлица» при поддержке Генерального консульства Украины во Владивостоке и при участии управления культуры города Владивостока и Дворца культуры железнодорожников Владивостока. Фестиваль был посвящен 150-летию Владивостока, который город праздновал с 1-го по 4-е июля.

Этот наш украинский Фестиваль продолжил славную традицию проведения песенных праздников потомками украинских переселенцев, которые более 120 лет назад приехали в Приморье из Украины, осваивая не только свободные приморские земли, но культурное пространство этого края.

Еще с конца ХIХ века отмечена во Владивостоке деятельность украинского хора, постановки украинских спектаклей. В 1907 году была основана первая на Дальнем Востоке украинская организация – Владивостокская студенческая Украинская Громада, которая объединила студентов-украинцев Восточного института. В 1917-1922 годах здесь создается целая разветвленная сеть украинских общественных, политических, культурно-просветительных организаций, выходят украинские газеты, создаются украинские школы, в 1946-1951 годах. при Приморской краевой филармонии работал профессиональный Украинский музыкально-драматический ансамбль.

Ракетный крейсер проекта 1164

Разворот для "Украины", вновь ставшей «Адмиралом флота Лобовым»

«Мы договорились, что Россия достраивает проект 1164, это крейсер «Украина», – заявил после переговоров с президентом Дмитрием Медведевым президент Украины Виктор Янукович. Появилась надежда, что ракетный крейсер, заложенный на стапелях николаевского ГП «Судостроительный завод имени 61 коммунара» еще в 1984 году и спущенный на воду в 1990 году, наконец-то выйдет на океанский простор или, на худой конец, в открытое море. Но с этим кораблем не все так просто.

Ракетный крейсер «Украина» (ред. - первое имя – «Адмирал флота Лобов», которое кораблю недавно возвратила Верховная Рада Украины) должен был стать четвертым кораблем в серии класса «Атлант». Первые три корабля этого типа – «Маршал Устинов», что находится на Северном флоте, «Варяг», что на Тихом океане, и «Москва» (первое имя «Слава») на Черном море – вошли еще в состав ВМФ СССР.

«Лобову», переименованному в 1998 году в «Украину», не повезло. Его строительство пришлось на время распада Советского Союза, и независимая украинская держава заломила за него такую цену, что молодая Россия и ее здорово обедневший ВМФ одолеть ее не смогли. Не смог достроить крейсер и Киев. Но не только из-за нехватки денег, а и потому, что вооружение для него надо было покупать у России. Правда, на такой шаг оранжевая власть тоже не смогла решиться. И корабль, готовый в принципе на 70%, все эти годы стоял у стенки Николаевского завода.

1. Наші тато й мама

Розповідь про українців Підмосков'я

У Пушкінському районі Підмосков’я живе у мирі й злагоді велика родина українців з Полісся. Це справжнє українське диво на російській землі! Познайомитись особисто з членами української громади підмосковного Пушкіна я мріяв давно. І учора така нагода, нарешті, трапилася. Сталося це під час роботи Асамблеї народів Підмосков’я. А перед тим, за кілька тижнів, я попрохав лідера національно-культурної автономії українців «Криниця» Тетяну Миколаївну Ключникову написати про свою велику рідню, про батьків, про творчі справи, якими славляться на всю округу пушкінські українці. До речі, на вчорашній Асамблеї Тетяна Миколаївна отримала з рук губернатора Московської області Бориса Громова Почесну грамоту за плідну діяльність і великий внесок у справу збереження суспільно-політичної стабільності і міжнаціональної злагоди на території Московської області. Отже, регіональна влада теж високо цінує діяльність НКОУ «Криниця» і особисто голову цього активного громадського об’єднання – Тетяну Ключникову.

Вразило й зворушило тепло, з яким пані Тетяна у своєму дописі розповідає про своїх рідних і близьких - розумієш: це увібрано з молоком матері, передано від люблячих батьків… А ще - це велика робота душі й серця: щирої душі й доброго серця.

Третяк Іван Мусійович (20.02.1923 - 02.05.2007), генерал армії, Герой Радянського Союзу і Герой Соціалістичної Праці

Усі ці слова про одну людину – генерала армії Івана Мусійовича Третяка

Він – один із небагатьох радянських офіцерів вищого рангу, які отримали звання Героя Радянського Союзу в роки Великої Вітчизняної війни і Героя Соціалістичної Праці – в післявоєнний період.

Народився Іван Третяк в Україні, у селі Мала Попівка Хорольського району Полтавської області, напередодні Дня Червоної Армії – 20 лютого 1923 року. Це стало немов символом його воєнної біографії. Іван закінчував школу-семирічку, коли на Далекому Сході в районі Халгін-Голу спалахнув воєнний конфлікт. Патриотично налаштований юнак написав листа особисто легендарному герою громадянської війни Клименту Ворошилову з проханням дозволити йому до досягнення віку призовника вступити до військового училища. І невдовзі отримав відповідь, де червоний маршал заохочував прагнення полтавського хлопця.

Тож незабаром першокурсник Полтавського сільськогосподарського технікуму Іван Третяк став курсантом Астраханського стрілецько-кулеметного училища, яке закінчив у переддень Великої Вітчизняної...