Ігор Володимирович Мацієвський - професор, доктор наук, свідомий українець
Ігор Володимирович Мацієвський - професор, доктор наук, свідомий українець

Шановний професоре, Ігоре Володимировичу, ви - наша національна гордість.

Здоров'я Вам, натхнення, любові, удачі, здійснення ще не здІйснених мрій!

На благо всього людства!

Адже Ви, Ігоре Володимировичу, воістину - ЛЮДИНА СВІТУ!

До слова. Український композитор та вчений-етномузикознавець Ігор Володимирович Мацієвський народився 1941 року в Харкові. Навчався у Львівській консерваторії по класу композиції (учень Адама Солтиса). Успішно закінчив асистентуру-стажування на кафедрі композиції Ленінградської консерваторії, аспірантуру сектора інструментознавства Інституту театру, музики і кінематографії.

У 1970-х роках - викладач композиції в Івано-Франківському музичному училищі; в 80-х роках - працює в Ленінградському музичному училищі ім. Мусоргського; на початку 90-х - викладач композиції та інструментування Львівської консерваторії (наразі - Музичній Академії).

Паралельно і не менш успішно займається науковою діяльністю. З 1972 року - науковий працівник, а з 1991 - завідуючий сектором інструментознавства Російського інституту історії мистецтв;

з 1993 року - одночасно - професор по класу композиції та курсу органології і музичної антропології Петрозаводської державної консерваторії.

Ігор Мацієвський - член Спілок композиторів Росії та України. Доктор мистецтвознавства, професор. Академік Російської Академії природничих наук та Міжнародної Академії інформатизації ООН. Він - голова Програмової Ради Інституту народної та духовної музики Центрально-Східної Європи (Люблін); заслужений діяч мистецтв України (1999 р.) та Польщі (2000 р.).

У 90-х роках минулого століття пан Мацієвський стає головою «Товариства шанувальників української культури ім.Т.Г. Шевченка».

Що ж до творчої спадщини композитора Мацієвського, товарто зазачити, що він - автор великих симфонічних та хорових творів. Зокрема: ораторії «Пам'ять про Лесю Українку»; «Симфонії-концерту для скрипки з оркестром»; «Концерту для оркестру народних інструментів»; вокально-симфонічного циклу «Діти Гуцульщини»; «П'яти літургічних співів для хору а-капела»; «Білоруської Меси»; музичної поеми «Черемош», «Концерту для трьох фортепіано».

Ігор Володимирович - неперевершений майстер камерних інструментальних та вокальних циклів і пісень на вірші Т.Шевченка, І. Драча, О. Олеся, Б. Антонича, М. Волошина, М. Богдановича, М. Вінграновського, Н. Артимовича, О. Гаруна тощо. Ряд творів були надруковані саме в Україні, серед яких: «Недавнє й далеке: тіні петербурзькі», «Пісеньки для Каті», «Сюїта для фортепіано» тощо.

Варто згадати, про пана І.В. Мацієвський і як про композитора кіно. У «кіношному» доробку маестро - музика до дванадцяти художніх та художньо-публіцистичних кінофільмів режисерів С.Овчарова, А.Каневського, С.Гайдука, а у двох кінороботах Мацієвський виступив і як автор-сценарист. Радянський глядач добре знає кінострічки «Небувальщина», «Древо вічності», «Данчик», «Лівша», «Фараон», «Про Федота-стрільця», що отримали низку Гран-прі на найпрестижніших світових кінофестивалях, а ось музику до них написав саме композитор Мацієвський.

Серед наукових праць Ігоря Володимировича варто зазначити монографії «Народна інструментальна музика як феномен культури», «Жанрові угрупування української традиційної інструментальної музики», «Ігри і співголосся». Усього ж побачили світ більш як 250 наукових робіт). Наразі готуються до друку двотомна монографія «Музичні інструменти гуцулів» (в Україні) та також двотомний авторський збірник «Музика в міжкультурному просторі» (в Росії).

Ігор Мацієвський - професор композиції та органології - дає майстер-класи у музичних та гуманітарних вишах Києва, Харкова, Львова, Рівного, Луцька, Санкт-Петербурга, Петрозаводська, Новосибірська, Саратова, Астрахані, Алмати, Тбілісі, Ташкента, Варшави, Риги, Таллінна, Клайпеди, Любліна, Білостока, Хельсінки, Копенгагена тощо. А серед його учнів - заслужені артисти та діячі мистецтв, п'ять докторів та двадцять шість кандидатів наук в Росії, Україні, Білорусі, Литві, Казахстані, Узбекистані, Киргизстані, Молдові, Фінляндії, Польщі, Німеччині, США, Палестині.

Енергії маестро Мацієвського вистачає і на роботу в журі (як голова чи член журі) низки міжнародних творчих конкурсів в Україні, Росії, Литві, Казахстані, Болгарії, Польщі. Він - член редакційних рад трьох ВАКівських часописів та трьох дисертаційних рад у Росії та Казахстані.

Про творчість І. Мацієвського надруковано майже півсотні досліджень та статей, зокрема у провідній світовій музичній енциклопедії «Grоvе's Dictionary of Music and Musicians» та в національних енциклопедіях України, Білорусі, Литви, Росії, Польщі, Казахстану, Англії, США тощо.

Минулий рік був ювілейним для метра. Так склалося, що життя української діаспори Росії потрапило в чорну полосу недовіри російської влади. Заходи проводились, пісні співались, втім якось у пів-голосу, а деякі майстри і взагалі почали «співати» проти своїх. Словом, над українськими організаціями повстав «домоклів меч» закриття. І після московських подій - погрому БУЛ (Бібліотеки української літератури), закриття федеральних українських організацій - чекали, що черга обов'язково прийде і до Санкт-Петербургу.

На сайті українців Росії «Кобза» тоді зявилось звернення авторитетного україніста світу, співголови національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар» до українців Росії: «Закликаю усі українські громади Росії виважено, з відчуттям власної відповідальності, поставитися до сьогоднішнього моменту, а свою енергію та потенціал спрямувати на збір і висвітлення в ЗМІ достовірної об'єктивної інформації щодо діяльності національно-культурних товариств, котра буде найкращим доказом того, що діяльність ФНКА УР та ОУР сприяла і сприяє відродженню й збереженню національних традицій українського народу, розвиткові української мови, культури, мистецтва, українських національних шкіл, наукових досліджень у галузі україністики на теренах Росії, а не сіє розбрат між народами України та Росії... 21 січня 2011 року».

Словом, як то кажуть в народі, було не до ювілеїв. Втім усе минає - і нині чорну смугу, нарешті, заступила біла. Ізнов маємо пожвавлення життя українських діаспор Росії.

Відтак, хай із запізненням, а все ж вітаємо пана Ігоря Володимировича Мацієвського із серйозною віхою життя - 70 - річчям!

І запевняємо: 70 - це гросмейстерський вік!

З роси і води Вам!

Валентин ІВАЩЕНКО

голова ОУНР Санкт-Петербургу, РФ

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Зліва направо - професор І. Мацієвський та автор статті В. Іващенко вдома у ювіляра, на фоні колекції старожитностей - зібраних з усіх регіонів України народних духових
Зліва направо - професор І. Мацієвський та автор статті В. Іващенко вдома у ювіляра, на фоні колекції старожитностей - зібраних з усіх регіонів України народних духових
14 жовтня 2001 року, мітинг біля пам'ятника Т.Г.Шевченку, крайній праворуч професор Мацієвський
14 жовтня 2001 року, мітинг біля пам'ятника Т.Г.Шевченку, крайній праворуч професор Мацієвський
25 лютого 2012 року, професор І. Мацієвський (ліворуч) у складі журі ІІ-ого Міжнародного конкурсу сучасної пісні 'Українська ліра Санкт-Петербургу ім. Георгія Кузовкова'
25 лютого 2012 року, професор І. Мацієвський (ліворуч) у складі журі ІІ-ого Міжнародного конкурсу сучасної пісні 'Українська ліра Санкт-Петербургу ім. Георгія Кузовкова'
Фото на згадку - лауреати конкурсу та члени журі Міжнародного конкурсу 'Українська ліра Санкт-Петербургу - 2012'
Фото на згадку - лауреати конкурсу та члени журі Міжнародного конкурсу 'Українська ліра Санкт-Петербургу - 2012'
Кадр із радянської кінокомедії 'Про Федота-стрільця' -
Кадр із радянської кінокомедії 'Про Федота-стрільця' -
Кадр із радянської кінокомедії 'Лівша'
Кадр із радянської кінокомедії 'Лівша'

На світлинах: Ігор Володимирович Мацієвский - професор, доктор наук, свідомий українець. Зліва направо: професор І. Мацієвський та автор статті В. Іващенко вдома у ювіляра, на фоні колекції старожитностей - зібраних з усіх регіонів України народних духових інструментів. Санкт-Петербург, 14 жовтня 2001 року, мітинг біля пам'ятника Т.Г.Шевченку, крайній праворуч професор Мацієвський. 25 лютого 2012 року, професор І. Мацієвський (ліворуч) у складі журі ІІ-ого Міжнародного конкурсу сучасної пісні 'Українська ліра Санкт-Петербургу ім. Георгія Кузовкова'. Фото на згадку: лауреати конкурсу та члени журі Міжнародного конкурсу 'Українська ліра Санкт-Петербургу - 2012'. Кадр із радянської кінокомедії 'Про Федота-стрільця'. Кадр із радянської кінокомедії 'Лівша'. Кадр із радянської кінокомедії 'Небувальщина'.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка